Рішення

від 31.10.2023 по справі 622/1330/21

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/1330/21

Провадження № 2/529/70/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Петренко Л.Є.

з участю секретаря - Звягольської В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СТОВ "Довжик" про зобов`язання повернути земельну ділянку, -

встановив:

14.12.2021 позивач ОСОБА_1 звернулася до Золочівського районного суду Харківської області з позовом про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку.

В обґрунтування позову позивачка ОСОБА_1 вказала, що належна їй земельна ділянка, з кадастровим номером 6322680000:04:001:0549, на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.10.2005, укладеного між нею та відповідачем по справі СТОВ «Довжик» передана в оренду вказаному товариству. Вказаний договір зареєстровано у Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 09.10.2007. Строк дії оренди, згідно п.8 Договору, укладено на 10 років. Тобто термін його дії закінчувався 09.10.2017. Маючи намір обробляти належну їй земельну ділянку самостійно, позивачка ОСОБА_1 , на початку червня 2020 року звернулась до СТОВ «Довжик» з відповідною письмовою заявою. У вказаній заяві вона просила відповідача повернути їй орендовану земельну ділянку, виділивши її в натурі. Однак вказана її заява у товаристві зареєстрована не була, та відповідь на неї їй надана не була.

В подальшому позивачці ОСОБА_1 відповідачем по справі СТОВ «Довжик», надано додаткову угоду №1 від 11.08.2016, до договору оренди землі, укладеного 12.10.2005 між нею та СТОВ «Довжик».

Разом з тим позивачка ОСОБА_1 у своєму позові стверджує, що таку Додаткову угоду вона особисто не підписувала, що свідчить про відсутність наміру на її укладення, не відповідає її волі, та порушує права позивачки як власника земельної ділянки. Тому, ОСОБА_1 зазначила, що відповідач зобов`язаний повернути їй земельну ділянку, оскільки вона знаходиться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав.

15.12.2021 ухвалою судді Золочівського районного суду Харківської області відкрито провадження по справі, визначено порядок її розгляду за правилами загального позовного провадження.

24.01.2023 представником СТОВ «Довжик», адвокатом Громовим А.В. подано заперечення щодо клопотання про призначення судової експертизи. У такому представник відповідача вказує, що позивачка ОСОБА_1 вже зверталась до Золочівського районного суду Харківської області з аналогічними позовними вимогами, цивільна справа № 622/1295/20. По вказаній справі, на підставі відповідної ухвали суду проведено почеркознавчу експертизу. Так висновком експерта № 3476 від 31.05.2021 зроблено однозначний висновок в наданих документах підпис виконаний саме ОСОБА_1 .. Сам висновок експерта відповідає вимогам ст. 10 ЦК України. З огляду на вказане представник відповідача вважає, що вказаний висновок обов`язково має бути врахованим судом при розгляді справи № 622/1330/21.

В той же час, 24.01.2022 від представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Пантелея В.В. надійшло письмове пояснення стосовно заперечення про призначення судової експертизи. Так, адвокат Пантелей В.В. вказав, що по справі № 622/1295/20, на підставі ухвали суду від 19.07.2021 позов ОСОБА_1 , за її ж заявою залишено без розгляду, яка відповідачем оскаржена не була. Тому відповідач не може посилатись на вище вказану експертизу, так як підставою звільнення від доказування є преюдиціальність обставин, існування або не існування якої встановлене судовим рішенням, що набрало законної сили у цивільній, господарській або адміністративній справі.

26.01.2022 ухвалою Золочівського районного суду Харківської області призначено по справі судово-почеркознавчу експертизу документів, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту експертиз.

Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду В.Князєва від 14.03.2022, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Золочівського районного суду Харківської області на Диканський районний суд Полтавської області.

19.09.2022 ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області справу прийнято до свого провадження.

Вказаною ухвалою повторно витребувано із ЦМУ ДМС у м.Києві та Київської області оригінал заяви про видачу паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребовувана заява надійшла до суду 14.10.2022.

15.11.2022 ухвалою Диканського районного суду Полтавської області, справа направлена до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, для проведення судово-почеркознавчої експертизи документів.

12.07.2023 на адресу суду надійшов висновок експерта від 19.06.2023 №1204/1205/23-32 за результатами проведення вищезгаданої експертизи.

13.07.2023 ухвалою суду поновлено провадження по справі та призначено таку до розгляду у підготовчому засіданні.

03.10.2023 підготовче провадження закрито, а справа призначено до судового розгляду.

В судове засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Пантелей В.В. не з`явились, однак останній подав до суду клопотання про проведення вказаного судового засідання у їх відсутність.

Представник відповідача СТОВ "Довжик" - адвокат Громов А.В. в судове засідання не з`явився, подав засобами електронної пошти заяву, в якій просив провести судове засідання за його відсутності.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності належить земельна ділянка, площею 3,0011 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Золочівської селищної ради Харківської області. Вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6322680000:04:001:0549 (а.с. 6).

12.10.2005 між ОСОБА_1 , як орендодавцем з однієї сторони та СТОВ «Довжик», як орендарем, з іншої сторони укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,0011 га (а.с. 8-9).

Згідно п. 8 Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п. 18 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно пунктів 30 та 31 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку. Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Вказаний Договір оренди підписано сторонами та зареєстровано у Харківській регіональній філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.10.2007 року за №040769500161.

В матеріалах справи мається Додаткова угода № 1 від 11.08.2016 до договору оренди земельної ділянки від 12.10.2005 (а.с.13).

Суду надано оригінал такої Додаткової угоди №1 від 11.08.2016 року до договору оренди земельної ділянки, який укладено між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем СТОВ «Довжик» щодо продовження строку дії Договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 6322655100:04:001:0549 на 10 років. Як вбачається з вказаної Додаткової угоди, така має підпис в графі Орендодавця та орендаря. Разом з тим, відсутня відмітка щодо її реєстрації у Державному реєстрі земель.

Підписання такої додаткової угоди особисто, позивачка ОСОБА_1 заперечує.

Разом з тим, як вбачається з висновку експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №622/1330/21 від 29.06.2023, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» першого примірника оригіналу Додаткової угоди №1 від 11.08.216 року до Договору оренди землі, укладеного 12.10.2005 між ОСОБА_1 та СТОВ «Довжик», виконаний не ОСОБА_1 ,а іншоюособою. Підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» другого примірника оригіналу Додаткової угоди №1 від 11.08.216 року до Договору оренди землі, укладеного 12.10.2005 між ОСОБА_1 та СТОВ «Довжик», виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Рукописний запис « ОСОБА_1 » у графі «Орендодавець» першого примірника оригіналу Додаткової угоди №1 від 11.08.216 року до Договору оренди землі, укладеного 12.10.2005 між ОСОБА_1 та СТОВ «Довжик», виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Рукописний запис « ОСОБА_1 » у графі «Орендодавець» другого примірника оригіналу Додаткової угоди №1 від 11.08.216 року до Договору оренди землі, укладеного 12.10.2005 між ОСОБА_1 та СТОВ «Довжик», виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 122-131).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі №227/3760/19-ц (провадження №14-79цс21) зробила висновок, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четвертастатті 207 ЦК України). Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений. Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням. Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третійстатті 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі.

Представник відповідача СТОВ «Довжик» не висловлював заперечень щодо цього висновку та не заявляв клопотання про призначення повторної експертизи.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, суд не приймає до уваги при розгляді даної справи, копію висновку експерта Національного науково центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф..М.С. Бокаріуса, № 3476 від 31.05.2021, за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи по цивільній справі №622/1295/20, що наданий представником відповідача, оскільки такий висновок був наданий під час розгляду іншої цивільної справи №622/1295/20.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає і в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" висновок експерта може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами.

Отже, для того, щоб результат проведеної експертизи був допустимим доказом у відповідності до ст. 102 ЦПК України, експертиза має призначатися у конкретній справі за заявою осіб, які беруть участь у справі, або на замовлення таких осіб для використання в якості доказу у конкретній справі, а не в будь-якій іншій.

За таких умов, висновок експерта зроблений у іншій справі може досліджуватись судом лише як письмовий доказ у відповідності до ст.ст.76, 95 ЦПК України.

Однак, на підставі ухвали Золочівського районного суду Харківської області від 19.07.2021, позов ОСОБА_1 , залишено без розгляду у зв`язку з поданою нею заявою про це.

Таким чином, враховуючи те, що висновок експертів, який поданий представником відповідача не досліджувався судом при розгляді справи № 622/1295/20, оскільки за заявою позивачки позов залишено без розгляду, такий не може бути доказом по даній справі.

Згідно із ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі ч.3 ст. 203 ЦК України.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Однією з основних засад цивільного законодавства є свобода договору, що прямо визначено у п. 3 ст. 3 ЦК України.

Згідно із ч.1 ст. 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі", який діяв на дату виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору, в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

У разі неспростування презумції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за цим правочином, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном. Таке право є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Закон визначає право власника майна вимагати усунення будь-яких порушень свого права від інших осіб у спосіб, який власник вважає прийнятним. Одним із таких способів захисту порушеного права є вимога про усунення перешкод у здійсненні права користування майном.

В справах, у яких позивачі посилаються на те, що вони не підписували ці договори та не погоджували їх умови, наразі, відповідачі фактично користуються належними їм земельними ділянками та відмовляються повернути їх власникам, ефективним способом захисту права, яке позивачі як власники земельних ділянок, вважають порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їм майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких земельних ділянок.

Саме така правова позиція вказана Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16 червня 2020 року (справа № 145/2047/16-ц, провадження №14-499цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Отже судом встановлено, що орендодавець ОСОБА_1 не підписувала додаткову угоду до договору оренди землі від 11.08.2016. Вказане встановлено відповідним висновком судового експерта, та такий не спростований відповідачем.

За таких обставин, сторони не досягли згоди з усіх істотних умов додаткової угоди, тож вона є неукладеною, тобто є такою, що не відбулася, а наведені в ній умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

За правилами частин першої-третьоїстатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом четвертим частини другоїстатті 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані, зокрема, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до частин першої, п`ятої, шостоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка була чинною на день виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

Згідно ч.1 ст. 34 Закону України «Про оренду зелі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Крім того, п. 8 Договору оренди землі від 12.10.2005, сторони обумовили, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Однак, відповідачем не надано доказів того, що СТОВ «Довжик» в письмовій формі звертався до ОСОБА_1 у визначений договором або законом строк із наміром продовжити (поновити) дію договору оренди землі від 12.10.2005.

Таким чином, договір оренди землі б/н від 12.10.2005, який зареєстрований в реєстрі 09.10.2007, припинився 10.10.2017.

Отже, з огляду на вище викладені обставини, суд дійшов висновку, що утримання (користування) СТОВ «Довжик» земельної ділянки кадастровий номер 6322680000:04:001:0549 є неправомірним, тому позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 підлягають задоволенню та, в порядку усунення перешкод у здійсненні її права власності на майно, СТОВ «Довжик» має повернути належну позивачці ОСОБА_1 земельну ділянку.

Крім того, з огляду на те, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 задоволено повністю, у відповідності до вимог ст.. 141 ЦК України з відповідача СТОВ «Довжик» підлягають стягненню понесені позивачкою ОСОБА_1 судові витрати, як і складаються зі сплаченого судового збору в сумі 908 грн. та витрат понесених нею на проведення судової експертизи в сумі 8683 грн. 42 коп., а всього разом 9591 грн. 42 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до СТОВ «Довжик», про зобов`язання повернути земельну ділянку, задовольнити.

Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Довжик» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,0011 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), кадастровий номер 6322655100:04:001:0549, яка знаходиться на території Золочівської селищної ради Харківської області.

Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Довжик» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 908 грн. та витрат понесених нею на проведення судової експертизи в сумі 8683 грн. 42 коп., а всього разом 9591 грн. 42 коп.

Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Довжик», адреса місцезнаходження: 62250, Харківська область, Золочівський район, с. Довжик, пров. Лєбєдєва, буд. 15/3, код ЄДРПОУ 00850566,

Головуюча: Л.Є. Петренко