ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" жовтня 2023 р. Справа№ 910/2146/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Гончарова С.А.
Тищенко О.В.
при секретарі Токаревій А.Г.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 10.10.2023.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Ольвіта"
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/2146/22 (суддя Лиськов М.О., повний текст рішення складено та підписано 25.07.202)
за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Печерський"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Ольвіта"
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Гаражно-будівельний кооператив «Печерський» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно- виробнича фірма «Ольвіта» про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність підстав для користування відповідачем даною земельною ділянкою, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про зобов`язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку 1000 кв. м. на вул. Камишинській 4 (кадастровий номер 8000000000:90:116:0018), привівши її у придатний для використання стан шляхом демонтажу самовільно збудованих приміщень за власний рахунок.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 позовні вимоги задоволено.
Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0018 розташовану за адресою: м. Київ, вул. Камишинська 4, орієнтовною площею 1000 кв.м., привівши її у придатний для використання стан шляхом демонтажу самовільно збудованих приміщень за власний рахунок.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» на користь Гаражно-будівельного кооперативу «Печерський» суму сплаченого судового збору у розмірі 2481 грн. 00 коп. та суму витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд дійшов першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що відповідачем у період з 2006 по 2022 роки вчинялись будь-які дії з метою розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та оформлення права на забудову означеної земельної ділянки, що свідчить про неналежну поведінку відповідача та свідоме ігнорування ним вимог чинного законодавства. Вказані обставини, на переконання суду, є достатньою підставою для кваліфікації такого використання відповідачем земельної ділянки як самовільного її зайняття.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/2146/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийняте при неправильному застосуванні судом норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги:
- доказів того, що відповідачем здійснювалось будівництво та подальша експлуатація об`єктів на спірній земельній ділянці суду не надано;
- надані позивачем докази не вказують на те, що відповідачем збудовані та експлуатуються будівлі, розміщені на спірній земельній ділянці, а в наданих актах взагалі не згадується про товариство;
- відповідачем не вчинялось жодних дій з метою розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та оформлення права на її забудову, оскільки товариство не мало намірів на ній будувати;
- відповідач не є тією особою, яка самовільно зайняла спірну земельну ділянку, а тому до неї не може бути застосовано приписи статті 212 Земельного кодексу України;
- позивачем не доведено належними доказами факт будівництва та експлуатації відповідачем приміщень на території ГБК «Печерський».
01.09.2022 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/2146/22.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Куксов В.В.
На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/2146/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 06.09.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/2146/22 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/2146/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду.
14.09.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/2146/22.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2808/22 від 20.09.2022, у зв`язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/2146/22, відкрито апеляційне провадження у справі №910/2146/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/2146/22, розгляд справи призначено на 16.11.2022.
29.09.2022 до Північного апеляційного господарського суду від Гаражно-будівельного кооперативу «Печерський» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги, яку просить суд залишити без задоволення.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу:
- будівництво та експлуатація самовільно збудованих приміщень відповідачем підтверджується листом відповідача від 14.04.2021 та іншими доказами, наявними в матеріалах справи;
- доказів того, що земельна ділянка використовується самовільно не відповідачем останнім не надано.
В судове засідання 16.11.2022 з`явились учасники судового розгляду. Заслухавши сторони по справі, колегія суддів на місці ухвалила оголосити перерву в судовому засіданні до 30.11.2022.
В судове засідання 30.11.2022 з`явились учасники судового розгляду. Заслухавши сторони по справі, колегія суддів на місці ухвалила оголосити перерву в судовому засіданні до 18.01.2023.
В судове засідання 18.01.2023 з`явились представники позивача. Представник відповідача не з`явився, про поважність причин нез`явлення в суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/2146/22 до 01.02.2023.
01.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» надійшло клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні.
В судове засідання 01.02.2023 з`явились учасники судового розгляду. Заслухавши сторони по справі, колегія суддів на місці ухвалила клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні залишити без задоволення та дослідивши матеріали справи, подані документи та заслухавши пояснення повноважних представників сторін (з урахуванням попередніх судових засідань), колегія суддів вирішила призначити у справі земельно-технічну експертизу та надати учасникам справи строк тривалістю десять днів для надання переліку питань, роз`яснення яких потребує висновку експерта.
09.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Гаражно-будівельного кооперативу «Печерський» надійшло клопотання про призначення судово-земельної експертизи, на вирішення якої поставити наступні запитання:
- який розмір забудованої Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0018, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Камишинська, 4, яка перебуває в оренді Гаражно-будівельного кооперативу «Печерський», відповідно до Договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 03.07.1998?
- чи відповідає забудована Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» частина земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0018, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Камишинська, 4, генеральному плану забудови зазначеної земельної ділянки, затвердженому Головним управлінням архітектури та містобудування міста Києва. Дозвіл №434 від 20.08.1992?
10.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» надійшла заява з переліком питань до експерта, а саме:
- чи має місце накладання земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:116:0018 належній на праві тимчасового довгострокового користування Гаражно-будівельного кооперативу «Печерський» з іншими, суміжними ділянками, відповідно до правовстановлювальних документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів?
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 призначено по справі №910/2146/22 земельно-технічну експертизу. Проведення судової експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/2146/22 на час проведення судової експертизи зупинено.
26.04.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №910/2146/22/09.1-18/20/23 від 22.02.2023 про забезпечення обстеження об`єктів дослідження, надання роз`яснень та додаткових відомостей і матеріалів необхідних для проведення досліджень.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 поновлено провадження у справі №910/2146/22. Розгляд клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про забезпечення обстеження об`єктів дослідження, надання роз`яснень та додаткових відомостей і матеріалів необхідних для проведення досліджень по справі №910/2146/22 за позовом Гаражно-будівельного кооперативу «Печерський» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» призначено на 17.05.2023.
В судове засідання 17.05.2023 з`явились учасники судового розгляду. Заслухавши сторони по справі, колегія суддів на місці ухвалила оголосити перерву в судовому засіданні до 24.05.2023.
23.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» надійшли пояснення по справі №910/2146/22 стосовно клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про забезпечення обстеження об`єктів дослідження, надання роз`яснень та додаткових відомостей і матеріалів необхідних для проведення досліджень.
24.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Гаражно-будівельного кооперативу «Печерський» надійшло клопотання по справі №910/2146/22 про долучення до матеріалів справи витребуваних доказів на виконання клопотання КНДІСЕ по судовій експертизі №7424/23-41, а саме:
- план тимчасового землекористування №9011618;
- відомості про право власності/право постійного користування внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права, що виникли після 01.01.2013 року;
- витяг з Державного реєстру земельного кадастру про земельну ділянку «НВ-8001247702021 від 03.02.2021;
- кадастровий план земельної ділянки 8000000000:90:116:0018;
- план забудови ГБК «Печерський»;
- акт обстеження земельної ділянки №19-0396-01 від 04.05.2019;
- акт обстеження земельної ділянки №22-0123/01 від 07.06.2022;
- фото фіксація самовільної забудови.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про забезпечення обстеження об`єктів дослідження, надання роз`яснень та додаткових відомостей і матеріалів необхідних для проведення досліджень задоволено. Зобов`язано сторін по справі забезпечити прибуття експертів із експертної установи на місцевість для обстеження об`єкту дослідження (земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:116:0018) безперешкодний доступ до об`єкту дослідження. Зобов`язано учасників судового процесу надати безперешкодний доступ до об`єкту дослідження, роз`яснень та додаткових відомостей і матеріалів необхідних для проведення досліджень. Зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/2146/22 на час проведення судової експертизи.
02.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів від 24.07.2023 №7424/23-41 та матеріали справи №910/2146/22.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2847/23 від 07.08.2023, у зв`язку з перебуванням суддів Тищенко А.І. та Яковлєва М.Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Гончаров С.А, Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/2146/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі. Поновлено провадження у справі №910/2146/22. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/2146/22 призначено на 19.09.2023.
У судовому засіданні 19.09.2023 оголошено перерву до 10.10.2023.
В судове засідання 10.10.2022 з`явився представник позивача, заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення.
Представник скаржника в судове засідання не з`явився.
Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, за рішенням Виконкому Печерської райради народних депутатів м. Києва від 26.06.1985р. № 323 було організовано Гаражно - будівельний кооператив «Печерський» (надалі - ГБК «Печерський», Кооператив).
21 березня 1996 року ГБК «Печерський» було зареєстровано в Харківській райдержадміністрації м. Києва за реєстраційним № 18 та відповідно ГБК «Печерський» набув прав юридичної особи.
Договором на право тимчасового довгострокового користування землею від 03.07.1998р. (надалі - Договір оренди), що був укладений між КМДА та ГБК «Печерський» передбачалось надання Кооперативу в користування земельної ділянки площею 9,0326 га в тому числі: громадська капітальна забудова - 3,1838 га, громадська тимчасова забудова - 1,0921 га, допоміжна та прилегла територія - 4,7567 га, згідно з планом землекористування.
Умовами п. 3.1. Зазначеного Договору на право тимчасового довгострокового користування землею передбачено, що у разі нецільового використання земельної ділянки КМДА має право достроково розірвати договір.
Тим же пунктом 3.1. Договору оренди передбачено право ГБК «Печерський» самостійно господарювати на землі згідно з цільовим призначенням земельної ділянки, зводити будівлі та споруди згідно з проектом та генеральним планом будівництва, затвердженим в установленому законодавством порядку і при наявності ордеру на виконання будівельних робіт.
До обов`язків ГБК «Печерський» відповідно до умов п. 3.1. Договору оренди віднесено використання землі відповідно до цільового призначення, охорона земельної ділянки від самовільного захоплення та самовільної забудови іншими суб`єктами.
Земельна ділянка надавалась Кооперативу в тимчасове довгострокове користування строком на 24 роки для експлуатації та обслуговування одноповерхових гаражів на вул. Камишинській, 4 у Харківському районі.
Зазначений Договір оренди діє до цього часу та всі передбачені у ньому умови є обов`язковими для Сторін.
Позивач стверджує, що єдиний наявний генеральний план переданих у користування ГБК «Печерський» земельних ділянок, було розроблено у 1992-1993рр. та з того часу зміни до генерального плану не вносились.
Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:116:0017, 8000000000:90:116:0018, 8000000000:90:116:0121, 8000000000:90:116:0122), підтверджується передача в оренду Кооперативу земельних ділянок з таким видом їх використання як «для експлуатації та обслуговування одноповерхових індивідуальних гаражів».
Звернувшись до суду з даним позовом, позивач вказує, що у 2021 році керівництву ГБК «Печерський» стало відомо про те, що ТОВ «КВФ «Ольвіта» без будь - яких дозволів з боку Загальних зборів Кооперативу та погоджень з боку Департаменту земельних ресурсів, ДАБІ та інших органів, на території ГБК «Печерський» побудовано комплекс споруд 1-4 поверховості, де розташовані виробничі приміщення, СТО та інші.
З урахуванням зазначених обставин, ГБК «Печерський» звернулось до керівництва ТОВ «КВФ «Ольвіта», яке в обґрунтування законності використання земельної ділянки надало копію Договору № 04/06, що був укладений 01.04.2006р. між ГБК «Печерський» та ТОВ «КВФ «Ольвіта».
Відповідно до п. 1.1. Договору № 04/06 від 01.04.2006р., ТОВ «КВФ «Ольвіта» як Замовник доручив ГБК «Печерський» як Виконавцю надання останньому послуги по збереженню автотранспорту на території ГБК «Печерський» в кількості 10-15 одиниць на площі 1000 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Камишинська, 4.
Тобто, предметом зазначеного договору не є передача ТОВ «КВФ «Ольвіта» в оренду земельної ділянки, а лише надання послуг зі збереження належного ТОВ «КВФ «Ольвіта» автотранспорту на території ГБК «Печерський».
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що не зважаючи на зазначені вище умови Договору № 04/06 від 01.04.2006р., ТОВ «КВФ «Ольвіта» земельну ділянку, де Кооперативом зберігався належний підприємству автотранспорт, було самовільно забудовано.
Судом перевірено, що на направлений на адресу ТОВ «КВФ «Ольвіта» у квітні 2021 року лист щодо розірвання договору внаслідок порушення суттєвих його умов та використання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, ТОВ «КВФ «Ольвіта» надало свою відповідь, де зазначило наступне:
«Договір №0406 від 01.04.2006 року між ГБК «Печерський» та ТОВ «КВФ Ольвіта» на використання земельної ділянки площею 0,11га є чинним та в односторонньому порядку не може бути розірваним, так як Ми виконуємо усі умови договору та своєчасно сплачуємо за суборенду землі. З 1993 року, коли встановлювалася залізобетонна огорожа території кооперативу, ця ділянка була поза межами огорожі та не була придатна для використання, це була болотиста, закидана сміттям та великими поваленими гнилими деревами. Правління ГБК` «Печерський», того часу, рахувало недоцільним використання цієї ділянки для забудови та будь-якого іншого використання, так як це потребувало значних витрат. Оскільки наша компанія має будівельний напрямок, ми з дозволу правління ГБК «Печерський», того часу почали, освоювати дану територію: було проведено дренажну систему для відведення води та висушене болото, прибрано все сміття та повалені гнилі дерева, завезено більше 30 тис.м3 ґрунту з проведення ущільнення та більше 5 тис. м3 щебеню з плануванням, змонтовано більше 500 шт аеродромних плит та укладено десятки тонн асфальту, огороджено територію. Наша будівельна компанія надавала послуги ГБК «Печерський» технікою та ремонтними роботами, неодноразово ремонтувала водопровід, закупали трансформатор та кабелі для кооперативу. Більше 10 років наша розвозка безкоштовно доставляла членів ГБК до метро та зворотньо. На підставі вищевикладеного та у зв`язку з набуттям права власності на території 0,11 га, яка зазначена в договорі між ГБК «Печерський» та «КВФ Ольвіта», прошу надати дозвіл та нотаріально засвідчити згоду ГБК «Печерський» на поділ земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:116:0018».
Також позивач посилається на те, що 24 травня 2019 року за результатами проведеного обстеження земельних ділянок за адресою: вул. Камишинська, 4 у Голосіївському районі м. Києва, які були надані в оренду для експлуатації та обслуговування одноповерхових гаражів ГБК «Печерський», Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було складено акт обстеження земельної ділянки від 24.05.2019р. за № 19-0396-01.
У цьому акті, складеному за результатами вказаної перевірки, під час виїзду на місцевість встановлено, що на ділянках розміщено та експлуатуються металеві та капітальні гаражі. Також на ділянках розміщені пункти шиномонтажу, мийка, СТО та кафе. Окремими членами ГБК «Печерський» зайнято земельні ділянки, які прилягають до пойми р. Либідь. Зокрема, за інформацією голови ГБК «Печерський» членом кооперативу гр. ОСОБА_1 огороджено земельну ділянку орієнтовною площею 0,1100 га, іншими, членами кооперативу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та іншими зайняті земельні ділянки орієнтовними площами 0,0050-0,0150 га. За результатами обстеження вбачаються ознаки самовільного зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 0,1500 га, та нецільового використання земельних ділянок (кадастрові номери 8000000000:90:116:0017 та 8000000000:90:116:0018).
Листом Департаменту містобудування та архітектури № 055-1139 від 28.01.2022р., що був наданий у відповідь на звернення ГБК «Печерський», було повідомлено, що відповідно до електронної бази Департаменту «Документообіг» проектна документація розроблена на замовлення ГБК «Печерський» за адресою вул. Камишинська, 4 в Голосіївському районі м. Києва на розгляд не надавалась.
На думку позивача, було підтверджено відсутність розробленої на замовлення ГБК «Печерський» проектної документації та єдиною такою документацією є генеральний план переданих у користування ГБК «Печерський» земельних ділянок, який було розроблено у 1992-1993рр. та до якого не вносились зміни.
Крім того, позивач посилається на акт обстеження земельної ділянки №22-0123/01 від 07.06.2022 Департаменту земельних ресурсів КМДА, яким за твердженням позивача підтверджено, що на частині земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0018 на вул. Камишинській, 4, у Голосіївському районі м. Києва розташовано будівлі та споруди станції технічного обслуговування та миття автомобілів, частина будівель та споруд розташована за межами земельної ділянки в межах території поруч з руслом р. Либідь, з чого вбачаються ознаки самовільного зайняття земельних ділянок та використання їх не за цільовим призначенням.
Посилаючись на наведені вище обставини та з огляду на результати перевірки дотримання вимог земельного законодавства, позивач вважає, що відповідач самовільно займає земельну ділянку орієнтовною площею 1000 кв. м. на вул. Камишинській 4 (кадастровий номер 8000000000:90:116:0018), а тому звернувся до суду з даним позовом.
Отже, спір у справі виник у зв`язку з відсутністю, на думку позивача, підстав для користування відповідачем даною земельною ділянкою, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про зобов`язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку 1000 кв. м. на вул. Камишинській 4 (кадастровий номер 8000000000:90:116:0018), привівши її у придатний для використання стан шляхом демонтажу самовільно збудованих приміщень за власний рахунок.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з чим не вбачає за можливе погодитись колегія суддів, виходячи з наступного.
Згідно із наявною в матеріалах справи інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка площею 1000 кв. м. з кадастровим номером 8000000000:90:116:0018 (розташована за адресою вул. Камишинській 4) належить на праві власності територіальній громаді в особі Київської міської ради.
Оскільки земельна ділянка площею 1000 кв. м. на вул. Камишинській 4 (кадастровий номер 8000000000:90:116:0018), належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, то виключно Київська міська рада має право розпоряджатись вказаною земельною ділянкою.
У свою чергу позивач стверджує, що на вказаній земельній ділянці Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» розміщені та експлуатуються індивідуальні гаражі, будівлі станції технічного обслуговування автомобілів, миття автомобілів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За твердженням позивача, будівництво та експлуатація самовільно збудованих приміщень відповідачем підтверджується листом відповідача від 14.04.2021 та іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Перш за все, слід зазначити, що посилання позивача в обгрунтування своїх вимог на Договір № 04/06, що був укладений 01.04.2006 між ГБК «Печерський» та ТОВ «КВФ «Ольвіта», предметом якого є надання послуги по збереженню автотранспорту на території ГБК «Печерський» в кількості 10-15 одиниць на площі 1000 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Камишинська, 4, - судом апеляційної інстанції сприймається критично з огляду на предмет такого договору - надання послуг зі збереження належного ТОВ «КВФ «Ольвіта» автотранспорту на території ГБК «Печерський», а не передача відповідачу в оренду земельної ділянки.
Дослідивши зміст листа відповідача від 14.04.2021 №7 (а.с.23) судова колегія вважає такими, що не відповідають дійсності твердження позивача про те, що ставлячи питання щодо поділу земельної ділянки, відповідач посилався на забудову земельної ділянки, а тому у суду відсутні підстави стверджувати про те, що будівництво та експлуатація самовільно збудованих приміщень відповідачем підтверджується вказаним листом.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається також на акти обстеження земельної ділянки № 19-0396-01 від 24.05.2019 та №22-0123/01 від 07.06.2022.
Зокрема, як було зазначено вище, актом № 19-0396-01 від 24.05.2019 (а.с. 25) встановлено, що на ділянках розміщено та експлуатуються металеві та капітальні гаражі. Також на ділянках розміщені пункти шиномонтажу, мийка, СТО та кафе. Окремими членами ГБК «Печерський» зайнято земельні ділянки, які прилягають до пойми р. Либідь. Зокрема, за інформацією голови ГБК «Печерський» членом кооперативу гр. ОСОБА_1 огороджено земельну ділянку орієнтовною площею 0,1100 га, іншими, членами кооперативу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та іншими зайняті земельні ділянки орієнтовними площами 0,0050-0,0150 га. За результатами обстеження вбачаються ознаки самовільного зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 0,1500 га, та нецільового використання земельних ділянок (кадастрові номери 8000000000:90:116:0017 та 8000000000:90:116:0018).
Також в акті обстеження земельної ділянки №22-0123/01 від 07.06.2022 (а.с. 76-77) Департаментом земельних ресурсів КМДА встановлено, що на частині земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0018 на вул. Камишинській, 4, у Голосіївському районі м. Києва розташовано будівлі та споруди станції технічного обслуговування та миття автомобілів, частина будівель та споруд розташована за межами земельної ділянки в межах території поруч з руслом р. Либідь, з чого вбачаються ознаки самовільного зайняття земельних ділянок та використання їх не за цільовим призначенням.
Судом першої інстанції визнано акти обстеження земельних ділянок №19-0396-01 від 24.05.2019 та №22-0123/01 від 07.06.2022 належними та допустимими доказами у справі, оскільки складені уповноваженими представниками Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації» у відповідності з Порядком здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради №16/890 від 29.09.2003.
На підставі вказаних доказів судом першої інстанції встановлено факт зайняття відповідачем земельної ділянки позивача за відсутності належних доказів (а саме рішення Київської міської ради) про передачу відповідачу такої земельної ділянки у користування.
Натомість, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки хоч у вказаних актах і зазначено про виявлення уповноваженим органом ознак самовільного зайняття земельних ділянок та використання їх не за цільовим призначенням, однак такі докази не можна визнати достатніми на підтвердження самовільного зайняття земельної ділянки саме відповідачем.
Самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (стаття 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).
За змістом статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки може здійснюватися у тому числі, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Судом першої інстанції зазначено про те, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження права власності або права користування спірною земельною ділянкою, вимоги позивача жодними доказами не спростовано, тому наявні всі ознаки самовільного зайняття спірної земельної ділянки.
В апеляційній скарзі в заперечення позовних вимог відповідач посилається на те, що доказів того, що відповідачем здійснювалось будівництво та подальша експлуатація об`єктів на спірній земельній ділянці суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні докази в їх сукупності, якими позивач мотивує свої вимоги з урахуванням критерію вірогідності доказів, судова колегія зазначає наступне.
За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У процесі апеляційного перегляду оскаржуваного рішення з урахуванням позицій сторін та з огляду на наявні матеріали справи, судом було призначено по справі №910/2146/22 земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
- який розмір забудованої Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0018, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Камишинська, 4, яка перебуває в оренді Гаражно-будівельного кооперативу »Печерський», відповідно до Договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 03.07.1998?
- чи відповідає забудована Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» частина земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0018, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Камишинська, 4, генеральному плану забудови зазначеної земельної ділянки, затвердженому Головним управлінням архітектури та містобудування міста Києва. Дозвіл №434 від 20.08.1992?
- чи має місце накладання земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:116:0018 належній на праві тимчасового довгострокового користування Гаражно-будівельного кооперативу »Печерський» з іншими, суміжними ділянками, відповідно до правовстановлювальних документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів?
За результатами проведення вказаної експертизи надано висновок від 24.07.2023 №7424/23-41, відповідно до якого щодо поставлених питань експертами зазначено наступні висновки:
1. Визначити розмір забудованої Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0018, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Камишинська, 4, не вбачається можливим, оскільки в матеріалах судової справи відсутні відомості та матеріали, за якими можливо встановити, що товариством в межах зазначеної земельної ділянки проведено будь-яке будівництво та що товариство є володільцем чи власником будь-яких об`єктів в межах цієї земельної ділянки, у зв`язку із чим у експертів відсутні підстави стверджувати, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0018 тими чи іншими об`єктами забудована саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта».
2. Дослідження по даному питанню не проводилося, у зв`язку із незадоволенням клопотання експерта про надання генерального плану забудови земельної ділянки, затвердженого Головним управлінням архітектури та містобудування міста Києва. Дозвіл №434 від 20.08.1993 в електронному вигляді (файли формату .png, .jpg, .tif тощо), з читабельним текстом, максимально високою роздільною здатністю зображення, у відповідному масштабі та із відомостями про систему координат, яка була використана при складанні цього плану (див. вступну частину висновку).
3. Дослідження по даному питанню не проводилося, у зв`язку із незадоволенням клопотання експерта про надання:
- роз`яснень на дане питання;
- витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки щодо яких на вирішення експертизи поставлено це питання, окрім земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0018;
- координат поворотних точок (кутів) меж земельних ділянок щодо яких на вирішення експертизи поставлено дане питання, окрім земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0018.
При здійсненні вказаного дослідження експерти у наданому висновку також зазначили наступне:
«В матеріалах судової справи відсутні будь-які відомості та матеріали (наприклад, матеріали технічної інвентаризації; документи, що посвідчують право на об`єкти нерухомого майна; документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт; документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів) за якими можливо визначити, що ОБ`ЄКТ 1, ОБ`ЄКТ 2, ОБ`ЄКТ 3 побудовані саме ТОВ «КВФ «Ольвіта» і що саме це товариство є володільцем чи власником цих об`єктів.
У складі матеріалів судової справи наявна копія договору від 01.04.2006 № 04/06 (а.с. 22), укладеного між ГБК «Печерський» та ТОВ «КВФ «Ольвіта», за яким ГБК «Печерський» зобов`язався надавати ТОВ «КВФ «Ольвіта» послуги по збереженню автотранспорту на території кооперативу.
При цьому, у тексті вказаного договору не зазначено, що ГБК «Печерський» зобов`язався надавати ТОВ «КВФ «Ольвіта» послуги по збереженню автотранспорту на території кооперативу саме в ОБ`ЄКТІ 1, ОБ`ЄКТІ 2, ОБ`ЄКТІ 3.
У складі матеріалів судової справи наявна копія листа ТОВ «КВФ «Ольвіта» від 14.04.2021 № 7 (а.с. 23) до ГБК «Печерський» із клопотанням про надання дозволу на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0018.
При цьому, у тексті вказаного листа не зазначено, що ТОВ «КВФ «Ольвіта» є володільцем чи власником ОБ`ЄКТУ 1, ОБ`ЄКТУ 2, ОБ`ЄКТУ 3 та те що вказані об`єкти побудовані саме цим товариством.
Отже, визначити те, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0018 забудована ОБ`ЄКТОМ 1, ОБ`ЄКТОМ 2, ОБ`ЄКТОМ 3 саме ТОВ «КВФ «Ольвіта» не вбачається можливим.».
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що матеріали справи не містять письмових заперечень учасників справи щодо висновку експерта, а тому такий доказ враховується судом при вирішенні спору в сукупності з іншими доказами, що наявні в матеріалах справи.
Аналізуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами факту будівництва та експлуатації Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» приміщень, що розміщені на спірній земельній ділянці.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про самовільне зайняття спірної земельної ділянки саме відповідачем та дійшла до висновку про відсутність підстав стверджувати про вказані обставини як такі, що недоведені належними доказами.
Відтак, за результатами апеляційного перегляду оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про звільнення відповідачем самовільно зайнятої частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0018 розташовану за адресою: м. Київ, вул. Камишинська 4, орієнтовною площею 1000 кв.м., привівши її у придатний для використання стан шляхом демонтажу самовільно збудованих приміщень за власний рахунок.
Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не впливають на вищенаведені висновки суду.
На підставі вищенаведеного колегія суддів вбачає наявність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення, яким слід відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Судова колегія приходить до висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/2146/22 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким слід відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Відтак, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/2146/22 підлягає задоволенню.
Судові витрати розподіляються за правилами, встановленими статтею 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Ольвіта" - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/2146/22 - скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким відмовити Гаражно-будівельнму кооперативу "Печерський" в задоволенні позовних вимог.
4. Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу "Печерський" (вул. Камишинська, 4, м. Київ 13, 01013; ідентифікаційний код 22921752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Ольвіта" (пр-т Науки, буд.20-Б, м. Київ 39, 03039; ідентифікаційний код 19260117) 3721 (три тисячі сімсот двадцять одну) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
6. Матеріали справи № 910/2146/22 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 13.11.2023 після виходу суддів з відпустки.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді С.А. Гончаров
О.В. Тищенко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2023 |
Оприлюднено | 17.11.2023 |
Номер документу | 114952718 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Шаптала Є.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні