Рішення

від 10.11.2023 по справі 902/1035/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2023 р. Cправа № 902/1035/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни

за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Керівника Хмільницької окружної прокуратури (22000, Вінницька обл., Хмільницький район, місто Хмільник, вулиця Пушкіна, будинок 34, ідентифікаційний код юридичної особи 02909909)

в інтересах держави в особі:

позивача 1 - Козятинської міської ради (22100, Вінницька обл., місто Козятин(Пн), вулиця Героїв Майдану, будинок 24, ідентифікаційний код юридичної особи 23063121)

позивача 2 - Управління освіти та спорту Козятинської міської ради (22100, Вінницька область, місто Козятин(пн), вул. Незалежності, будинок 57, ідентифікаційний код юридичної особи 26031191)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" (07301, Київська область, Вишгородський р-н, місто Вишгород, "Карат" Промисловий Майданчик(Пн), будинок 5-А, офіс 904-1, ідентифікаційний код юридичної особи 42534649)

про стягнення 36 123,27 гривень

за участю:

прокурора - Войцишена Г.В., згідно службового посвідчення

представника позивача 1 - Сушко М.С., згідно довіреності

представника позивача 2 - Бондар Т.М. згідно довіреності

представник відповідача - не з`явився

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 04.08.2023 року надійшла позовна заява № 56-533-23 від 02.08.2023 (вх. № 1039 від 04.08.2023) керівника Хмільницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Козятинської міської ради та Управління освіти та спорту Козятинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" про стягнення з відповідача на користь Управління освіти та спорту Козятинської міської ради 36 123,27 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору № МС/Т-000479 від 08.02.2022 про закупівлю товарів за публічні кошти, у тому числі 26 874,00 гривень основного боргу та 9 249,27 гривень штрафних санкцій.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 09.08.2023 судом позовну заяву № 56-533-23 від 02.08.2023 (вх. № 1039/23 від 04.08.2023) залишено без руху із встановленням строку та способу для усунення недоліків позовної заяви.

18.08.2023 до суду від прокурора надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 09.08.2023.

Ухвалою від 23.08.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/1035/23 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті у справі призначено на 21.09.2023 року об 11:00 год.

08.09.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. № 01-34/8352/23 від 08.09.2023, у якому останній надав пояснення по суті заявлених вимог, у задоволені позову просив відмовити.

14.09.2023 до суду від прокурора надійшла заява № 56-4128вих-23 від 01.09.2023 (вх. № 01-34/8561/23 від 14.09.2023) на виконання вимог суду.

21.09.2023 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив № 56-533-23 від 13.09.2023 (вх. № 01-34/8846/23 від 21.09.2023).

У судовому засіданні 21.09.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвали про задоволення клопотання прокурора про відкладення розгляду справи, відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/1035/23 по суті на 12.10.2023 о 14:00 год., які занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 12.10.2023 суд постановив ухвали про задоволення клопотання прокурора про відкладення розгляду справи, виклик представників позивачів у судове засідання, відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/1035/23 по суті на 26.10.2023 о 16:00 год., які занесено до протоколу судового засідання.

26.10.2023 до суду від позивача-1 надійшли пояснення № 17-32/23 від 25.10.2023 (вх. № 01-34/10117/23 від 26.10.2023) у яких останній зазначає про підтримання ним позовних вимог у повному обсязі та клопоче позов задовольнити.

26.10.2023 до суду від позивача-2 надійшли пояснення за вхідним № 01-34/1119/23 від 26.10.2023 до яких останнім долучено оригінали видаткових накладних та талонів на дизельне пальне і бензин на виконання вимог суду та викладено клопотання про задоволення заявлених позовних вимогу у повному обсязі.

За результатами судового засідання 26.10.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/1035/23 по суті до 10.11.2023 о 09:30 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

07.11.2023 до суду від позивача-2 надійшли пояснення за вхідним № 01-34/10507/23 від 07.11.2023 щодо отриманих та неотоварених талонів на пальне за договором та щодо листування із відповідачем.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився прокурор та представники позивачів. Відповідач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалою суду від 27.10.2023, яку було надіслано відповідачу до електронного кабінету у системі ЄСІТС та отримано останнім 29.10.2023, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України учасників справи було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач у свою чергу не скористався наданим йому правом участі у розгляді справи і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Прокурор, представники позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 10.11.2023 року суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі та орієнтовний час повернення.

Після виходу з нарадчої кімнати судом долучено вступну та резолютивну частини рішення до матеріалів справи.

Суть спору:

Керівник Хмільницької окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Козятинської міської ради та Управління освіти та спорту Козятинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" про стягнення з відповідача на користь Управління освіти та спорту Козятинської міської ради 36 123,27 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору № МС/Т-000479 від 08.02.2022 про закупівлю товарів за публічні кошти, у тому числі 26 874,00 гривень основного боргу та 9 249,27 гривень штрафних санкцій.

На обгрунтування позовних вимог прокурором зазначено, що 08.02.2022 року між Управлінням освіти та спорту Козятинської міської ради та ТОВ "Мотто Контракт" за результатами проведення процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" був укладений договір № МС/Т-000479 від 08.02.2022 про закупівлю товарів за публічні кошти за умовами якого ТОВ "Мотто Контракт" поставило, а Управління освіти та спорту Козятинської міської ради прийняло передбачений договором товар у вигляді талонів на бензин та дизельне паливо на загальну суму 144 600,00 гривень.

04.07.2022 представниками Управління освіти та спорту Козятинської міської ради було складено акт про відмову в наданні послуг від 04.07.2022, яким засвідчено неможливість використання замовником талонів, поставлених ТОВ "Мотто Контракт" згідно договору № МС 1-000479 від 08.02.2022.

Таким чином з 04 липня 2022 року отоварення талонів на отримання пального на АЗС, визначених у додатку 2 до договору припинилось у зв`язку з тим, що талони не забезпечені товаром, що унеможливило заправку транспорту Управління освіти та спорту Козятинської міської ради. На неодноразові звернення та листи Управлінню було відмовлено в отриманні паливно-мастильних матеріалів за оплаченими талонами.

Як зазначено прокурором відповідно до листа Управління освіти та спорту Козятинської міської ради від 07.06.2023 № 01-15/325, на зберіганні Управління знаходяться заблоковані оплачені позивачем-2 талони, поставлені ТОВ "Мотто Контракт" згідно договору № МС 1-000479 від 08.02.2022, а саме 78 талонів на бензин автомобільний 78 А-92 Євро 5 - ЄД номіналом 10 л, загальним об`ємом 780 л та на пальне дизельне ДП-3 Євро-5-ВО номіналом 20 л 6 талонів та 3 талони по 10 л загальним об`ємом 150 л, зобов`язання з надання паливно-мастильних матеріалів за якими відповідачем на час звернення прокуратури до суду не виконано, кошти не повернені.

Загальна сума невиконаних зобов`язань за договором становить 26 874,00 гривень, вартість яких (26 874,00 гривень) та 9 249,27 гривень штрафних санкцій, у тому числі 4 864,19 гривень пені, 1 881,18 гривень штрафу, 399,80 гривень 3% річних та 2 104,10 гривень інфляційних втрат прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача-2 у примусовому порядку.

На обгрунтування підстав представництва прокурором зазначено, що підставою для представництва Хмільницькою окружною прокуратурою інтересів держави в особі Козятинської міської ради та Управління освіти та спорту Козятинської міської ради є нездійснення уповноваженими органами захисту інтересів держави з метою раціонального та ефективного використання коштів місцевого бюджету у розмірі 26 874,00 гривень та факт невиконання зобов`язання з надання паливно-мастильних матеріалів за оплаченим товаром, неповернення вказаних коштів ТОВ "Мотто Контракт" до місцевого бюджету, що призвели до фактичних втрат бюджетних коштів на суму 26 874,00 гривень , що засвідчує нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів та становить порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Відповідач у поданому до суду відзиві підтвердив укладення між Управлінням освіти та спорту Козятинської міської ради та ТОВ "Мотто Контракт" договору про закупівлю товарів за публічні кошти № МС/Т-000479 від 08.02.2022 року та зазначив, що у додатку № 2 до договору визначені зразки талонів на отримання товару - додано опис та вигляд бланків-дозволів (талонів), які ТОВ "Мотто Кард" поставив замовнику. До кожної видаткової накладної додано перелік штрих-кодів бланків-дозволів та видаткова накладна від 09.02.2023 надана у вкороченому варіанті, оскільки там зазначено перелік бланків-дозволів з дизельним пальним, які саме було поставлено ТОВ "Мотто Кард"), через початок військових дій, екземпляри підписані зі сторони позивача до цього часу не повернуто відповідачу, а тому клопотав про витребування оригіналів видаткових накладних та талонів.

У відзиві відповідач зазначив, що за наявною у програмному забезпеченні відповідача інформацією, замовником було отоварено всі бланки-дозволи на дизельне пальне. Зобов`язання за дизельним пальним перед замовником за твердженням відповідача відсутні.

Також відповідач зазначив, що всі придбані у ТОВ "Мотто Контракт" бланки-дозволи за договором № МС/Т-000479 від 08.02.2022 мають строк дії - не менше, ніж рік з моменту оплати, тобто строк їх дії закінчувався у 2023 році.

Відповідач у відзиві посилається на виникнення форс-мажорних обставин та неможливість виконання взятих на себе зобов`язань з об`єктивних та поважних причин, що не залежали від волі відповідача та є невідворотними, тому нарахування штрафних санкцій вважає безпідставним.

У поданій до суду відповіді на відзив прокурор зазначив, що зазначені у відзиві твердження відповідача є необгрунтованими та безпідставними, оскільки форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання тоді як відповідачем не надано доказів письмового повідомлення Управління освіти та спорту Козятинської міської ради про форс-мажорні обставини, доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України для Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" за його зверненням у зв`язку з настанням такої форс-мажорної обставини, що об`єктивно унеможливлює виконання підприємством зобов`язань за договором на постачання палива.

Поставка палива згідно договору № МС 1-000479 від 08.02.2022 відповідачем позивачу-2, його отримання та споживання покупцем відбувалися як до введення воєнного стану в державі, так і в період дії воєнного стану. У випадку неможливості відповідачем через бойові дії в державі здійснювати підприємницьку діяльність, останній не був позбавлений можливості, узгодивши відповідну дію з Управлінням освіти та спорту Козятинської міської ради, звернутися до замовника щодо зміни умови договору щодо порядку та строків постачання товару, повернення сплачених за товар коштів, тощо. Натомість відповідач отримав оплату за товар, однак не постачав його більше року.

Таким чином, на думку прокурора, заявлені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" заборгованості за договором закупівлі товарів є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач-1 у поданих до суду поясненнях №1732/23 від 25.10.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник позивача-2 у судових засіданнях під час розгляду справи позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у наданих до суду поясненнях вх. № 01-34/10507/23 від 07.11.2023 надав інформацію щодо отоварених та неотоварених талонів на бензин та дизельне паливо та щодо листування із відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Управлінням освіти та спорту Козятинської міської ради 10.01.2022 року оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів за ID: № UА-2020-11-20-014730-с. Предметом закупівлі згідно вказаного оголошення є товар, а саме: ДК 021:2015 - 09130000-9 "Нафта і дистиляти" Дизельне пальне, бензин А-92, бензин А-95 (у талонах). Очікувана вартість предмета закупівлі - 624 300,00 грн. Джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет (т. 1 а.с. 24, 25).

За результатом проведених відкритих торгів переможцем процедури закупівлі № UА-2020-11-20-014730-с визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" з ціновою пропозицією 565 200,00 гривень (т. 1 а.с. 26-36).

08.02.2022 року між Управлінням освіти та спорту Козятинської міської ради (далі - замовник, позивач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" (далі - постачальник, відповідач) відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Бюджетного кодексу України був укладений договір про закупівлю товарів за публічні кошти № МС/Т-000479 від 08.02.2022 року (далі - договір) (т. 1 а.с. 37-46).

Згідно пункту 1.1. договору постачальник прийняв на себе зобов`язання передати замовнику у власність предмет закупівлі: ДК 021:2015, код 09130000-9 - Нафта і дистиляти (бензин моторний марки А-95, бензин моторний марки А-92, дизельне паливо) надалі - товар, а замовник зобов`язався сплатити і прийняти вказаний товар.

За умовами пункту 1.2. договору кількість, асортимент та вартість товарів, що підлягають поставці у відповідності до пропозиції учасника-переможця закупівлі: бензин моторний марки А-95 - 950 л; бензин моторний марки А-92 - 12 000 л., дизельне паливо - 6 500 л.

Відповідно до пунктів 1.4., 1.5. договору відпуск товару з АЗС здійснюється за заявками замовника або в іншому вигляді відповідно до способів поставки товару передбачених "Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997, редакція від 26.08.2021. Обсяги закупівлі можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Згідно пункту 2.1. договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим замовником по кількості і якості з моменту отримання товару згідно умов договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна цього договору становить 565 200,00 гривень (п`ятсот шістдесят п`ять тисяч двісті гривень 00 копійок) з ПДВ - 94 200,00 грн.

Згідно пункту 4.1. договору оплата товару здійснюється замовником в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.

За умовами пункту 5.7. договору відпуск товару здійснюється на АЗС Постачальника зазначених у Переліку автозаправних станцій постачальника (додаток № 3 до договору).

Відповідно до пункту 5.10. договору відпуск товару в кожному конкретному випадку здійснюється на підставі талонів на отримання товару в асортименті і кількості вказаних у талонах.

За умовами пункту 5.11. договору відпуск товару здійснюється особі, яка пред`явила талони на отримання товару (уповноважена особа покупця). Наявність талону в особи, яка звернулася до однієї із АЗС постачальника, є підтвердженням повноважень такої особи на отримання товару за цим договором.

Згідно пункту 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Відповідно до пункту 7.2. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, визначеному відповідно до п.п. 7.3.1, 7.3.2, цього договору, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Згідно пункту 10.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього договору та діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов`язань постачальником та замовником (п. 10.2. договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору 08.02.2022 сторонами договору було погоджено та підписано додатки до договору (т. 1 а.с. 47-49):

- специфікацію на поставку товару (т. 1 а.с. 47), якою погоджено асортимент, кількість, ціну за одиницю товару, загальну вартість та ціну договору, що складає загалом 565 200,00 гривень, а саме: 1. бензин автомобільний А-95 у кількості 950 літрів, 30,00 грн./л, загальною вартістю 28 500,00 гривень; 2. бензин автомобільний А-92 у кількості 12 000 літрів, 28,80 грн./л, загальною вартістю 345 600,00 гривень; 3. паливо дизельне у кількості 6 500 літрів, 29,40 грн./л, загальною вартістю 191 100,00 гривень (додаток № 1);

- зразки талонів на отримання товарів (додаток № 2) (т. 1 а.с. 48);

- перелік автозаправочних станцій постачальника (Вінницька обл., м. Козятин, назва АЗС - Мотто, вул. Білоцерківська, 7, правова форма управління чи користування - партнерська АЗС, термін дії до 31.12.2023) (додаток № 3) (т. 1 а.с. 49).

Додатки до договору, у тому числі специфікація підписані представниками сторін, підписи яких скріплені печатками позивача-2 та відповідача відповідно.

Відповідно до видаткових накладних № 973 від 09.02.2022 року та № 1443 від 21.02.2022 року відповідачем передано, а позивачем-2 прийнято товар (бензин автомобільний А-95, бензин автомобільний А-92, паливо дизельне) у вигляді талонів на загальну суму 144 600,00 гривень (т.1 а.с. 50, 51, 115, 116, 194, 195).

Вказані видаткові накладні підписані сторонами та скріплені печатками без будь-яких зауважень та заперечень (копії наявні в матеріалах справи, оригінали видаткових накладних надані позивачем-2 та оглянуті судом у судовому засіданні).

З матеріалів справи вбачається, що позивач-2, на виконання умов договору, здійснив повну оплату вартості товару за видатковими накладними № 973 від 09.02.2022 року та № 1443 від 21.02.2022 року, сплативши відповідачу грошові кошти в загальній сумі 144 600,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 387 від 14.02.2022 на суму 72 900,00 гривень, № 601 від 03.03.2022 на суму 19 187,40 гривень та № 628 від 09.03.2022 на суму 52 512,60 гривень (т. 1 а.с. 52-54, 117-119).

31.12.2022 між Управлінням освіти та спорту Козятинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" спільно підписано акт звірки взаєморозрахунків згідно якого заборгованість у Управління освіти та спорту Козятинської міської ради перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" станом на 31.12.2022 року з оплати 144 600,00 гривень товару за накладними № 973 від 09.02.2022 року та № 1443 від 21.02.2022 року відсутня (т. 1 а.с. 120).

Як зазначено позивачем-2 у наданих суду поясненнях, Управління освіти та спорту Козятинської міської ради отримало від відповідача бланк-дозволи (талони) на товар за договором № МС/Т-000479 від 08.02.2022 року:

- бензин А-95 (950 л у кількості 95 талонів номіналом 10л);

- бензин А- 92 (1500 л у кількості 150 талонів номіналом 10л);

- дизельне паливо (6 500 л (6 000 л у кількості 300 шт. талонів номіналом 20 л та 500 л у кількості 50 шт. талонів номіналом 10 л).

Отримання бензину та дизельного пального по талонам виданим за договором № МС/Т-000479 від 08.02.2022 року здійснювалось позивачем-2 згідно додатку № 3 до договору на АЗС відповідача: Вінницька обл., м. Козятин, вул. Білоцерківська, 7, що підтверджується копіями фіскальних чеків на відпуск паливно-мастильних матеріалів (т. 1а.с. 211, 212).

Однак як зазначено прокурором та підтверджено представником позивача-2 у судовому засіданні, починаючи з 04.07.2022 відповідач припинив приймати оплачені талони та здійснювати відпуск пального позивачу-2.

04.07.2022 представниками Управління освіти та спорту Козятинської міської ради складено акт про відмову у наданні послуг та встановлено, що 04.07.2022 року при спробі заправки дизельного палива ДП-З-Євро та бензину А-92 Євро 5-ЕО на АЗС МОТТО по вул. Білоцерківська, 7, м. Козятин Вінницької області за паливними талонами, що були придбані згідно договору №МС/Т-000479 від 08.02 2022 року з ТОВ "Мотто Контракт", працівниками було відмовлено в наданні послуг, аргументуючи це тим, що паливні талони недійсні та відсутнє пальне. Додаткові пояснення щодо відпуску пального за паливними талонами працівниками та керівництвом АЗС надано не було (т. 1 а.с. 63).

Станом на дату звернення прокуратурою до суду із цією позовною заявою, за договором № МС/Т-000479 від 08.02.2022 залишок недоотриманого пального становить 780 літрів бензину автомобільного А-92 (неотоварені талони у кількості 78 талонів номіналом 10 л. на 780 л) та 150 літрів дизельного пального (неотоварені талони у кількості 6 талонів номіналом 20 л на 120 л та 3 талонів номіналом 10 л на 30 л) загальною вартістю 26 874,00 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями вказаних талонів (т. 1 а.с. 57-62) та наданими позивачем-2 оригіналами цих талонів (т. 1 а.с. 185-193).

За вказаних обставин, Хмільницька окружна прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Козятинської міської ради та Управління освіти та спорту Козятинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" про стягнення з відповідача на користь Управління освіти та спорту Козятинської міської ради 36 123,27 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору № МС/Т-000479 від 08.02.2022 про закупівлю товарів за публічні кошти, у тому числі 26 874,00 гривень основного боргу та 9 249,27 гривень штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є матеріально - правова вимога прокурора в інтересах держави в особі Козятинської міської ради та Управління освіти та спорту Козятинської міської ради про стягнення з відповідача 36 123,27 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору № МС/Т-000479 від 08.02.2022 про закупівлю товарів за публічні кошти, у тому числі 26 874,00 гривень основного боргу, 4 864,19 гривень пені, 1 881,18 гривень штрафу, 399,80 гривень 3% річних та 2 104,10 гривень інфляційних втрат.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною четвертою статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року по справі № 912/2385/18, відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Зважаючи на докази, подані прокурором щодо підстав звернення з позовом в інтересах держави в особі визначених прокурором позивачів, суд вважає обґрунтованими підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Козятинської міської ради та Управління освіти та спорту Козятинської міської ради у цій справі.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин та розгляду спору по суті судом враховано таке.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Приписами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором поставки, правовідносини за яким врегульовано відповідними положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

За змістом частини 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Як передбачено пунктом 2 частини 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач-2 свої зобов`язання за договором виконав належним чином, у той же час відповідач свої зустрічні зобов`язання щодо повної та своєчасної поставки товару за оплачений товар за договором належним чином не виконав.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів пред`явлення відповідачем позивачу-2 будь-яких претензій щодо неналежного виконання умов договору.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідно до специфікації та видаткових накладних № 973 від 09.02.2022 та № 1443 від 21.02.2022 відповідачем передано, а позивачем-2 прийнято товар (бензин автомобільний А-95, бензин автомобільний А-92, паливо дизельне) у вигляді талонів на загальну суму 144 600,00 гривень (т.1 а.с. 50, 51, 115, 116, 194, 195).

Вказані видаткові накладні підписані сторонами та скріплені печатками без будь-яких зауважень та заперечень (копії наявні в матеріалах справи, оригінали видаткових накладних надані позивачем-2).

З матеріалів справи вбачається, що позивач-2 на виконання умов договору, здійснив повну оплату вартості товару за договором, сплативши відповідачу грошові кошти у загальній сумі 144 600,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 387 від 14.02.2022, № 601 від 03.03.2022, № 628 від 09.03.2022 та спільно підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2022 (т. 1 а.с. 52-55, 117-119).

За умовами пункту 5.1. договору строк поставки товарів - до 31 грудня 2022 р., за адресою та місцезнаходженням АЗС у межах м. Козятин Вінницької області.

Згідно пункту 5.2. договору товар вважається переданим по кількості та асортименту, якщо замовником не будуть надіслані претензії за адресою постачальника.

Відповідно до пункту 5.3. договору передача замовнику товару за цим договором в т.ч. здійснюється постачальником на АЗС шляхом заправки автомобілів, автобусів замовника при пред`явленні довіреними особами замовника відповідних документів на отримання товару.

Пунктом 5.4. договору сторони погодили, що термін дії бланків талонів є необмежений та не залежить від терміну дії цього договору. У разі зміни зовнішньої форми талонів, покупець (уповноважена особа покупця) здійснює: обмін талонів у постачальника на таку саму кількість, того ж номіналу та такого ж асортименту без додаткової оплати покупцем на інші (нової форми) талони.

Як вбачається із наданих представником позивача-2 письмових пояснень (т. 1 а.с. 210) наявних у матеріалах справи талонів на бензин А-92 та дизельне пальне (т. 1 а.с. 57-62, 185-193), акту про відмову у наданні послуг від 04.07.2022 (т. 1 а.с. 63) починаючи з 04.07.2022 року відповідач припинив приймати оплачені позивачем-2 паливні талони згідно договору та здійснювати відпуск пального позивачу-2.

Відповідач вказаної обставини не спростував.

Судом встановлено, що залишок недоотриманого пального становить 780 літрів бензину автомобільного А-92 (неотоварені талони у кількості 78 талонів номіналом 10 л. на 780 л) та 150 літрів дизельного пального (неотоварені талони у кількості 6 талонів номіналом 20 л на 120 л та 3 талонів номіналом 10 л на 30 л) загальною вартістю 26 874,00 гривень (т. 1 а.с. 57-62, 185-193).

З матеріалів справи вбачається, що позивач-2 звертався до відповідача із листами щодо видачі паливно-мастильних матеріалів за оплаченими талонами за договором № МС/Т-000479 від 08.02.2022 та повідомив останнього про залишок недоотриманого пального (т. 1 а.с. 64-65, 214-219).

Доказів відповіді на листи позивача-2, відпуску позивачу-2 780 літрів бензину автомобільного А-92 за талонами у кількості 78 талонів номіналом 10 л. та 150 літрів дизельного пального за талонами у кількості 6 талонів номіналом 20 л на 120 л та 3 талонів номіналом 10 л на 30 л загальною вартістю 26 874,00 гривень, повернення грошових коштів за оплачений та не переданий товар матеріали справи не містять.

Доводи відповідача щодо відсутності заборгованості з поставки дизельного пального за талонами судом відхиляються, оскільки наявність неотоварених талонів на дизельне пальне підтверджується оригіналами вказаних талонів (т. 1 а.с. 186-189) та оскільки за бланками-дозволами із тієї ж серії відповідачем були надані замовнику паливно-мастильні матеріали згідно фіскальних чеків на відпуск паливно-мастильних матеріалів (т. 1 а.с. 211, 212).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов`язання повернути кошти.

Відповідно до частини 1 статті 665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання зобов`язання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо надання паливно-мастильних матеріалів (780 літрів бензину автомобільного А-92 (неотоварені талони у кількості 78 талонів номіналом 10 л. на 780 л) та 150 літрів дизельного пального (неотоварені талони у кількості 6 талонів номіналом 20 л на 120 л та 3 талонів номіналом 10 л на 30 л) загальною вартістю 26 874,00 гривень, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору про закупівлю товарів за публічні кошти № МС/Т-000479 від 08.02.2022 року в частині повної та своєчасної передачі замовнику оплаченого ним товару, а тому прокурор обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення вартості непереданого пального у розмірі 26 874,00 гривень.

Здійснивши перевірку заявленої прокурором до стягнення суми основного боргу за договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обгрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 26 874,00 гривень.

Прокурором заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 864,19 гривень пені, 1 881,18 гривень штрафу, 399,80 гривень 3% річних та 2 104,10 гривень інфляційних втрат.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу суд враховує таке.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У свою чергу, статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % цієї вартості.

Згідно частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3.2. договору сторонами погоджено, що за порушення строків поставки товарів стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення поставки за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Судом встановлено, що 04.07.2022 представниками Управління освіти та спорту Козятинської міської ради складено акт про відмову у наданні послуг за договором.

Приймаючи до уваги, що пунктом 5.8. договору сторони визначили, що постачальник зобов`язаний забезпечити безперебійний та повний відпуск обсягу товару на усіх АЗС постачальника, зазначених в переліку автозаправних станцій постачальника (додаток № 3 до договору), відповідно до режиму (розкладу) їх роботи то прострочення у виконанні зобов`язання з поставки товару за договором виникло з 04.07.2022 року.

Також, як було зазначено відповідно до пункту 5.4. договору термін дії бланків талонів є необмежений та не залежить від терміну дії договору.

Прокурором здійснено нарахування пені за прострочення поставки товару за період з 04.07.2022 по 31.12.2022 від суми вартості непоставленого (неотриманого) товару.

Враховуючи встановлене судом прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару, вимога про стягнення пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення поставки за кожний день прострочення в межах заявленого періоду відповідає чинному законодавству, положенням договору та заявлена правомірно.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений прокурором розрахунок пені у розмірі 4 864,19 гривень, суд дійшов висновку, що сума пені нарахована вірно, а відтак позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 4 864,19 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом взято до уваги, що положеннями частини другої статті 231 ГК України передбачена можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення зобов`язання.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19 одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Приймаючи до уваги наявність простроченої відповідачем поставки товару вартістю 26 874,00 гривень більше тридцяти календарних днів, вимога про стягнення штрафу у розмірі семи відсотків від вартості товару є правомірною.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений прокурором розрахунок штрафу у розмірі семи відсотків від вартості непоставленого товару, суд дійшов висновку, що сума штрафу нарахована вірно, а відтак позовні вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 1 881,18 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд враховує таке.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Як уже було зазначено, відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

До позовної заяви прокурором долучено лист позивача-2 № 01-15/167 від 11.04.2023 адресований відповідачу, у якому позивач-2 просив видати пальне, а у разі відсутності пального - повернути залишок коштів (т.1. а.с. 66).

Разом з тим, доказів направлення/вручення вказаного листа відповідачу, доказів направлення відповідачу інших листів щодо повернення попередньої оплати за договором матеріали справи не містять, що виключає кваліфікацію дій відповідача як прострочення виконання грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати за період прострочення зазначений у позові та застосування відповідальності за статтею 625 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% та інфляційних втрат є безпідставними та задоволенню не підлягають.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про необгрунтованість заявлених позовних вимог, посилаючись на форс-мажорні обставини, пов`язані з військовою агресією російської федерації проти України, запровадженням у зв`язку з цим воєнного стану в Україні, нанесенням ударів по нафтопереробним заводам, дефіциту пального внаслідок цього.

Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Положеннями статі 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Відповідно до пункту 8.1. договору сторона звільняється від визначеної цим договором та (або) чинним законодавством України відповідальності за повне чи часткове порушення договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс- мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено у визначеному цим договором порядку.

Згідно пункту 8.2. договору під форс-мажорними обставинами у цьому договорі розуміються непереборна сила та випадок.

За умовами пункту 8.3. договору під непереборною силою у цьому договорі розуміються будь-які надзвичайні події зовнішнього щодо сторін характеру, які виникають без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій турботливості та обачності відвернути (уникнути), включаючи (але не обмежуючись) стихійні явища природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки тощо), лиха біологічного, техногенного та антропогенного походження (вибухи, пожежі, вихід з ладу машин й обладнання, масові епідемії, епізоотії, епіфітотії тощо), обставини суспільного життя (війна, воєнні дії, блокади, громадські хвилювання, прояви тероризму, масові страйки та локаути, бойкоти тощо), а також видання заборонних або обмежуючих нормативних актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, інші законні або незаконні заборонні чи обмежуючі заходи названих органів, які унеможливлюють виконання сторонами цього договору або тимчасово перешкоджають такому виконанню.

Згідно пункту 8.4. договору під випадком у цьому договорі розуміються будь-які обставини, які не вважаються непереборною силою за цим договором і які безпосередньо не обумовлені діями сторін та не пов`язані із ними причинним зв`язком, які виникають без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій турботливості та обачності відвернути (уникнути).

Відповідно до пункту 8.5. договору настання непереборної сили має бути засвідчено компетентним органом, що визначений чинним законодавством України.

Пунктом 8.6. договору визначено, що сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії форс-мажорних обставин, зобов`язана невідкладно із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв`язку та характеру існуючих перешкод, але не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цього договору.

Згідно пункту 8.7. договору якщо форс-мажорні обставини та (або) їх наслідки тимчасово перешкоджають виконанню цього договору, то виконання цього договору зупиняється на строк, протягом якого воно є неможливим.

Відповідно до пункту 8.8. у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 30 днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір. У разі попередньої оплати постачальник повертає замовнику кошти протягом трьох днів з дня розірвання цього договору.

Суд звертає увагу на те, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин та саме лише посилання на наявність форс-мажорних обставин не ставить у пряму залежність неможливість виконання відповідачем зобов`язання за договором.

Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 зі справи № 915/531/17, від 26.05.2020 зі справи № 918/289/19, від 17.12.2020 зі справи № 913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого:

- статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифіката про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Відповідні висновки також було викладено у постанові Верховного Суду від 14.06.2022 по справі № 922/2394/21.

У постанові від 16.07.2019 по справі № 917/1053/18 Верховним Судом зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Крім того, судом враховано, що сам лише факт ведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу в Україні автоматично не звільняє сторону від виконання будь-яких зобов`язань та від відповідальності, якщо такі обставини прямо не перешкоджають фізично чи юридично виконати конкретний обов`язок за договором. Війна як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

Отже, форс-мажор (в даному випадку військова агресія російської федерації) повинен бути у причинному зв`язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності. Відповідач, який посилається на вищезгадані обставини, повинен довести, що саме військова агресія призвела до унеможливлення виконання конкретного зобов`язання за договором.

Суд також враховує, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 про визнання форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Таким чином, лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, оскільки стороною договору має бути доведено не лише настання цих обставин, але і їх безпосередній, прямий вплив на можливість належного виконання зобов`язання з урахуванням часу та місця його виконання у конкретних правовідносинах.

13.05.2022 року ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014 за кожним зобов`язанням окремо.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не надано суду доказів звернення до позивача із поданням відповідного сертифікату ТПП України щодо виникнення обставин непереборної сили та унеможливлення виконання зобов`язання за укладеним сторонами договором внаслідок непереборної сили, а також не надано до суду жодного доказу на підтвердження того, що обставини, на які останній посилається, були форс-мажорними саме в межах виконання зобов`язання за спірним договором.

Суд вважає, що у контексті спірних правовідносин суттєве значення має не тільки встановлення існування обставин непереборної сили (форс-мажору), але й їх безпосередній, прямий та невідворотний вплив на можливість належного виконання зобов`язання за договором, що може бути підставою для звільнення від відповідальності за його порушення, тобто існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань.

Відповідачем не надано належних доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем-2 за договором, а також доказів причинно-наслідкового зв`язку між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором.

Відповідно до вимог статті 218 ГК України, статті 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є обставиною, що звільняє його від виконання зобов`язань перед кредитором та не є правовою підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої договором та чинним законодавством.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували об`єктивні перешкоди для належного виконання зобов`язання за спірним договором відповідачем суду не надано.

З урахуванням викладеного, доводи відповідача щодо дії та впливу форс-мажорних обставин на спірні правовідносини як підстави для відмови у задоволенні позову відхиляються судом як необгрунтовані.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача 26 874,00 гривень боргу, 4 864,19 гривень пені, 1 881,18 гривень штрафу, у задоволені вимог про стягнення 399,80 гривень 3% річних та 2 104,10 гривень інфляційних втрат слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні з позовом до суду Вінницькою обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 1411 від 11.07.2023 року.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволено частково, витрати по сплаті судового збору у сумі 2 497,19 гривень покладаються на відповідача, в решті такі витрати в сумі 186,81 гривень залишаються за прокурором.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" (07301, Київська область, Вишгородський р-н, місто Вишгород, "Карат" Промисловий Майданчик(Пн), будинок 5-А, офіс 904-1, ідентифікаційний код юридичної особи 42534649) на користь Управління освіти та спорту Козятинської міської ради (22100, Вінницька область, місто Козятин(пн), вул. Незалежності, будинок 57, ідентифікаційний код юридичної особи 26031191) кошти у сумі 33 619,37 гривень (тридцять три тисячі шістсот дев`ятнадцять гривень, 37 копійок), у тому числі 26 874,00 гривень боргу, 4 864,19 гривень пені та 1 881,18 гривень штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" (07301, Київська область, Вишгородський р-н, місто Вишгород, "Карат" Промисловий Майданчик(Пн), будинок 5-А, офіс 904-1, ідентифікаційний код юридичної особи 42534649) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Монастирська, будинок 33, код ЄДРПОУ: 02909909, Державна казначейська служба України, м. Київ, р/р UA568201720343110002000003988, МФО 820172, отримувач Вінницька обласна прокуратура) 2 497,19 гривень (дві тисячі чотириста дев`яносто сім гривень,19 копійок) судових витрат на сплату судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

5. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 399,80 гривень 3% річних та 2 104,10 гривень інфляційних втрат відмовити.

6. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 186,81 гривень залишити за прокурором.

7. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Примірник ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за відсутності електронних кабінетів - засобами електронного зв`язку на відомі суду електронні адреси: Хмільницької окружної прокуратури - khmilnyk@vin.gp.gov.ua; Вінницької обласної прокуратури - sekretariat@vin.gp.gov.ua, vinnoblprok02@gmail.com; позивача 1 - rada@kozatun.net; позивача 2 - osvita@komr.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено та підписано 15 листопада 2023 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - Хмільницькій окружній прокуратурі, Вінницькій обласній прокуратурі, до електронного кабінету у системі ЄСІТС, khmilnyk@vin.gp.gov.ua; sekretariat@vin.gp.gov.ua, vinnoblprok02@gmail.com;

3 - позивачу 1, rada@kozatun.net;

4 - позивачу 2, osvita@komr.gov.ua;

5 - відповідачу, до електронного кабінету у системі ЄСІТС.