Постанова

від 05.04.2024 по справі 902/1035/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року Справа № 902/1035/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Павлюк І.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.11.2023, повний текст складено 15.11.2023, у справі № 902/1035/23 (суддя Шамшуріна М.В.)

за позовом Керівника Хмільницької окружної прокуратури (22000, Вінницька обл., Хмільницький район, місто Хмільник, вулиця Пушкіна, будинок 34, ідентифікаційний код юридичної особи 02909909) в інтересах держави в особі:

позивача 1) Козятинської міської ради (22100, Вінницька обл., місто Козятин, вулиця Героїв Майдану, будинок 24, ідентифікаційний код юридичної особи 23063121)

позивача 2) Управління освіти та спорту Козятинської міської ради (22100, Вінницька область, місто Козятин, вул. Незалежності, будинок 57, ідентифікаційний код юридичної особи 26031191)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" (07301, Київська область, Вишгородський р-н, місто Вишгород, "Карат" Промисловий Майданчик, будинок 5-А, офіс 904-1, ідентифікаційний код юридичної особи 42534649)

про стягнення 36 123, 27 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.11.23 у справі №902/1035/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" (07301, Київська область, Вишгородський р-н, місто Вишгород, "Карат" Промисловий Майданчик, будинок 5-А, офіс 904-1, ідентифікаційний код юридичної особи 42534649) на користь Управління освіти та спорту Козятинської міської ради (22100, Вінницька область, місто Козятин, вул. Незалежності, будинок 57, ідентифікаційний код юридичної особи 26031191) кошти у сумі 33 619,37 гривень (тридцять три тисячі шістсот дев`ятнадцять гривень, 37 копійок), у тому числі 26 874,00 гривень боргу, 4 864,19 гривень пені та 1 881,18 гривень штрафу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" (07301, Київська область, Вишгородський р-н, місто Вишгород, "Карат" Промисловий Майданчик, будинок 5-А, офіс 904-1, ідентифікаційний код юридичної особи 42534649) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Монастирська, будинок 33, код ЄДРПОУ: 02909909, Державна казначейська служба України, м. Київ, р/р UA568201720343110002000003988, МФО 820172, отримувач Вінницька обласна прокуратура) 2 497,19 гривень (дві тисячі чотириста дев`яносто сім гривень,19 копійок) судових витрат на сплату судового збору. Видано накази після набрання судовим рішенням законної сили. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 399,80 гривень 3% річних та 2 104,10 гривень інфляційних втрат відмовлено. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 186,81 гривень залишено за прокурором.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 10.11.2023 у справі №902/1035/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 10.11.2023 у справі №902/1035/23 в частині стягнення коштів за дизельне пальне в об`ємі 150 л на загальну суму 4410,00 грн., а також в частині нарахування пені та штрафних санкцій.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції було невірно встановлено обставини та зроблено хибні висновки щодо фактів виконання умов договору.

Також вказує, що місцевим господарським судом не досліджено належним чином наявні докази та первинну документацію.

Щодо нарахування пені та штрафних санкцій зазначає, що у TOB "Мотто Контракт" відсутні зобов`язання за дизельним пальним перед Замовником, оскільки зазначені бланки-дозволи мають інші реквізити, зовнішній вигляд, випущені та поставлені Замовнику іншою юридичною особою, яка повинна нести відповідальність за свої зобов`язання окремо.

Додатково зазначає, що враховуючи те, що Замовнику не завдано жодних збитків, відповідач не виконав своїх зобов`язань в частині постачання пального А-92 через військові дії та об`єктивні чинники - відсутність пального цього виду на ринку, а тому вважає розмір штрафних санкцій необгрунтованим та таким, що підлягає перегляду, в тому числі, враховуючи військовий стан у державі.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №902/1035/23 від 06.12.2023 витребувано матеріали справи №902/1035/23/8000/23 з Господарського суду Вінницької області. 26.12.2023 матеріали справи №902/1035/23 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.11.2023 у справі № 902/1035/23 - залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки.

09.01.2024 у справі №902/1035/23 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.11.2023 у справі № 902/1035/23.

Запропоновано прокурору та позивачам у строк до 15.02.2023 надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії цього відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Копію ухвали доставлено учасникам справи в електронні кабінети системи "Електронний суд" ЄСІТС та направлено на електронні адреси, відомості про які наявні в матеріалах справи (а.с. 34, т. 2).

19.02.2024 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Керівника Хмільницької окружної прокуратури надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.11.2023 у справі № 902/1035/23, в якому останній вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивачі не користались своїм процесуальним правом на подачу відзиву з приводу поданої апеляційної скарги.

Згідно з ст.ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

Управлінням освіти та спорту Козятинської міської ради 10.01.2022 року оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів за ID: № UА-2020-11-20-014730-с. Предметом закупівлі згідно вказаного оголошення є товар, а саме: ДК 021:2015 - 09130000-9 "Нафта і дистиляти" Дизельне пальне, бензин А-92, бензин А-95 (у талонах). Очікувана вартість предмета закупівлі - 624 300,00 грн. Джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет (т. 1 а.с. 24, 25).

За результатом проведених відкритих торгів переможцем процедури закупівлі № UА-2020-11-20-014730-с визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" з ціновою пропозицією 565 200,00 гривень (т. 1 а.с. 26-36).

08.02.2022 року між Управлінням освіти та спорту Козятинської міської ради (далі - замовник, позивач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" (далі - постачальник, відповідач) відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Бюджетного кодексу України був укладений договір про закупівлю товарів за публічні кошти № МС/Т-000479 від 08.02.2022 року (далі - договір) (т. 1 а.с. 37-46).

Згідно пункту 1.1. договору постачальник прийняв на себе зобов`язання передати замовнику у власність предмет закупівлі: ДК 021:2015, код 09130000-9 - Нафта і дистиляти (бензин моторний марки А-95, бензин моторний марки А-92, дизельне паливо) надалі - товар, а замовник зобов`язався сплатити і прийняти вказаний товар.

За умовами пункту 1.2. договору кількість, асортимент та вартість товарів, що підлягають поставці у відповідності до пропозиції учасника-переможця закупівлі: бензин моторний марки А-95 - 950 л; бензин моторний марки А-92 - 12 000 л., дизельне паливо - 6 500 л.

Відповідно до пунктів 1.4., 1.5. договору відпуск товару з АЗС здійснюється за заявками замовника або в іншому вигляді відповідно до способів поставки товару, передбачених "Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997, редакція від 26.08.2021. Обсяги закупівлі можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Згідно пункту 2.1. договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим замовником по кількості і якості з моменту отримання товару згідно умов договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна цього договору становить 565 200,00 гривень (п`ятсот шістдесят п`ять тисяч двісті гривень 00 копійок) з ПДВ - 94 200,00 грн.

Згідно пункту 4.1. договору оплата товару здійснюється замовником в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.

За умовами пункту 5.7. договору відпуск товару здійснюється на АЗС Постачальника зазначених у Переліку автозаправних станцій постачальника (додаток № 3 до договору).

Відповідно до пункту 5.10. договору відпуск товару в кожному конкретному випадку здійснюється на підставі талонів на отримання товару в асортименті і кількості вказаних у талонах.

За умовами пункту 5.11. договору відпуск товару здійснюється особі, яка пред`явила талони на отримання товару (уповноважена особа покупця). Наявність талону в особи, яка звернулася до однієї із АЗС постачальника, є підтвердженням повноважень такої особи на отримання товару за цим договором.

Згідно пункту 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Відповідно до пункту 7.2. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, визначеному відповідно до п.п. 7.3.1, 7.3.2, цього договору, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Згідно пункту 10.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього договору та діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов`язань постачальником та замовником (п. 10.2. договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору 08.02.2022 сторонами договору було погоджено та підписано додатки до договору (т. 1 а.с. 47-49):

- специфікацію на поставку товару (т. 1 а.с. 47), якою погоджено асортимент, кількість, ціну за одиницю товару, загальну вартість та ціну договору, що складає загалом 565 200,00 гривень, а саме: 1. бензин автомобільний А-95 у кількості 950 літрів, 30,00 грн./л, загальною вартістю 28 500,00 гривень; 2. бензин автомобільний А-92 у кількості 12 000 літрів, 28,80 грн./л, загальною вартістю 345 600,00 гривень; 3. паливо дизельне у кількості 6 500 літрів, 29,40 грн./л, загальною вартістю 191 100,00 гривень (додаток № 1);

- зразки талонів на отримання товарів (додаток № 2) (т. 1 а.с. 48);

- перелік автозаправних станцій постачальника (Вінницька обл., м. Козятин, назва АЗС - Мотто, вул. Білоцерківська, 7, правова форма управління чи користування - партнерська АЗС, термін дії до 31.12.2023) (додаток № 3) (т. 1 а.с. 49).

Додатки до договору, у тому числі специфікація, підписані представниками сторін, підписи яких скріплені печатками позивача-2 та відповідача відповідно.

Відповідно до видаткових накладних № 973 від 09.02.2022 року та № 1443 від 21.02.2022 року відповідачем передано, а позивачем-2 прийнято товар (бензин автомобільний А-95, бензин автомобільний А-92, паливо дизельне) у вигляді талонів на загальну суму 144 600,00 гривень (т.1 а.с. 50, 51, 115, 116, 194, 195).

Вказані видаткові накладні підписані сторонами та скріплені печатками без будь-яких зауважень та заперечень (копії наявні в матеріалах справи, оригінали видаткових накладних надані позивачем-2 та оглянуті судом першої інстанції у судовому засіданні).

Позивач-2, на виконання умов договору, здійснив повну оплату вартості товару за видатковими накладними № 973 від 09.02.2022 року та № 1443 від 21.02.2022 року, сплативши відповідачу грошові кошти в загальній сумі 144 600,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 387 від 14.02.2022 на суму 72 900,00 гривень, № 601 від 03.03.2022 на суму 19 187,40 гривень та № 628 від 09.03.2022 на суму 52 512,60 гривень (т. 1 а.с. 52-54, 117-119).

31.12.2022 між Управлінням освіти та спорту Козятинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" спільно підписано акт звірки взаєморозрахунків згідно якого заборгованість у Управління освіти та спорту Козятинської міської ради перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" станом на 31.12.2022 року з оплати 144 600,00 гривень товару за накладними № 973 від 09.02.2022 року та № 1443 від 21.02.2022 року відсутня (т. 1 а.с. 120).

Управління освіти та спорту Козятинської міської ради отримало від відповідача бланк-дозволи (талони) на товар за договором № МС/Т-000479 від 08.02.2022 року:

- бензин А-95 (950 л у кількості 95 талонів номіналом 10л);

- бензин А- 92 (1500 л у кількості 150 талонів номіналом 10л);

- дизельне паливо (6 500 л (6 000 л у кількості 300 шт. талонів номіналом 20 л та 500 л у кількості 50 шт. талонів номіналом 10 л).

Отримання бензину та дизельного пального по талонам, виданим за договором № МС/Т-000479 від 08.02.2022 року, здійснювалось позивачем-2 згідно додатку № 3 до договору на АЗС відповідача: Вінницька обл., м. Козятин, вул. Білоцерківська, 7, що підтверджується копіями фіскальних чеків на відпуск паливно-мастильних матеріалів (т. 1а.с. 211, 212).

Однак, починаючи з 04.07.2022 відповідач припинив приймати оплачені талони та здійснювати відпуск пального позивачу-2.

04.07.2022 представниками Управління освіти та спорту Козятинської міської ради складено акт про відмову у наданні послуг та встановлено, що 04.07.2022 року при спробі заправки дизельного палива ДП-З-Євро та бензину А-92 Євро 5-ЕО на АЗС МОТТО по вул. Білоцерківська, 7, м. Козятин Вінницької області за паливними талонами, що були придбані згідно договору №МС/Т-000479 від 08.02 2022 року з ТОВ "Мотто Контракт", працівниками було відмовлено в наданні послуг, аргументуючи це тим, що паливні талони недійсні та відсутнє пальне. Додаткові пояснення щодо відпуску пального за паливними талонами працівниками та керівництвом АЗС надано не було (т. 1 а.с. 63).

Станом на дату звернення прокурором до суду з даним позовом, за договором № МС/Т-000479 від 08.02.2022 залишок недоотриманого пального становить 780 літрів бензину автомобільного А-92 (неотоварені талони у кількості 78 талонів номіналом 10 л. на 780 л) та 150 літрів дизельного пального (неотоварені талони у кількості 6 талонів номіналом 20 л на 120 л та 3 талонів номіналом 10 л на 30 л) загальною вартістю 26 874,00 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями вказаних талонів (т. 1 а.с. 57-62) та наданими позивачем-2 оригіналами цих талонів (т. 1 а.с. 185-193).

За вказаних обставин, керівник Хмільницької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Козятинської міської ради та Управління освіти та спорту Козятинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" про стягнення з відповідача на користь Управління освіти та спорту Козятинської міської ради 36 123, 27 грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору № МС/Т-000479 від 08.02.2022 про закупівлю товарів за публічні кошти, у тому числі 26 874, 00 грн. основного боргу та 9 249, 27 грн. штрафних санкцій

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.11.2023 у справі № 902/1035/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" на користь Управління освіти та спорту Козятинської міської ради кошти у сумі 33 619, 37 грн., у тому числі 26 874, 00 грн. боргу, 4 864, 19 грн. пені та 1 881, 18 грн. штрафу та 2 497, 19 грн. судових витрат на сплату судового збору. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 399, 80 грн. 3% річних та 2 104, 10 грн. інфляційних втрат відмовлено. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 186, 81 грн. залишено за прокурором.

Місцевий господарський суд вказав, що відповідно до вимог статті 218 ГК України, статті 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є обставиною, що звільняє його від виконання зобов`язань перед кредитором та не є правовою підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої договором та чинним законодавством. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували об`єктивні перешкоди для належного виконання зобов`язання за спірним договором відповідачем суду не надано. Доводи відповідача щодо дії та впливу форс-мажорних обставин на спірні правовідносини як підстави для відмови у задоволенні позову відхилені судом як необгрунтовані.

Суд відмовив у нарахуванні 3% річних та інфляційних втрат на суму попередньої оплати, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення/вручення відповідачу листів щодо повернення попередньої оплати за договором, що виключає кваліфікацію дій відповідача як прострочення виконання грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати за період прострочення зазначений у позові та застосування відповідальності за статтею 625 ЦК України.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.11.2023 у справі № 902/1035/23 та мотивами суду першої інстанції відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Даний спір пов`язаний із реалізацією прокурором повноважень згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема представництва інтересів держави у суді.

Згідно ч. 2 ст. 2 ЦК України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка відповідно до статей 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до частини першої, абзацу першого частини третьої та абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Про необхідність обґрунтування прокурором підстав представництва у суді зазначено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

Аналіз положень частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. При цьому, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом таких підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Предметом позову у даній справі є матеріально - правова вимога прокурора в інтересах держави в особі Козятинської міської ради та Управління освіти та спорту Козятинської міської ради про стягнення з відповідача 36 123, 27 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору № МС/Т-000479 від 08.02.2022 про закупівлю товарів за публічні кошти, у тому числі 26 874 ,00 гривень основного боргу, 4 864, 19 гривень пені, 1 881, 18 гривень штрафу, 399, 80 гривень 3% річних та 2 104, 10 гривень інфляційних втрат.

В обґрунтування підстав для представництва прокурор вказує на нездійснення уповноваженими органами захисту інтересів держави з метою раціонального та ефективного використання коштів місцевого бюджету у розмірі 26 874,00 гривень та факт невиконання зобов`язання з надання паливно-мастильних матеріалів за оплаченим товаром, неповернення вказаних коштів ТОВ "Мотто Контракт" до місцевого бюджету, що призвели до фактичних втрат бюджетних коштів на суму 26 874,00 гривень, що засвідчує нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів та становить порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Прокурор зазначає, що при виконанні повноважень, передбачених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави під час використання майна, що належить до комунальної власності.

Так, Козятинська міська рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Козятинської міської ради.

При цьому, порушення вимог законодавства, наведені вище в якості підстав позовної заяви, призвели до фактичних втрат бюджетних коштів на суму 26 874,00 грн, що засвідчує нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів та становить безумовне порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Хмільницькою окружною прокуратурою листом від 09.06.2023 №56-2732вих-23 повідомлено Козятинську міську раду про виявлені прокурором порушення та орієнтовано останню на вжиття заходів щодо стягнення з відповідача надмірно сплаченої суми.

Згідно отриманої від Козятинської міської ради інформації № 955/23 від 13.06.2023 остання повідомила про те, що позовну діяльність відносно ТОВ "Мото Контракт" не здійснювала, не заперечує проти звернення прокуратури в суд з позовом в інтересах міської ради.

Враховуючи, що органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій в спірних правовідносинах - Козятинською міською радою та Управлінням освіти та спорту Козятинської міської ради не забезпечено належного захисту інтересів держави шляхом звернення до суду за захистом порушених прав щодо стягнення сплачених бюджетних коштів за невиконання умов договору, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Козятинської міської ради та Управління освіти та спорту Козятинської міської ради діючи в межах своєї компетенції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Приписами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором поставки, правовідносини за яким врегульовано відповідними положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

За змістом частини 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Як передбачено пунктом 2 частини 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов`язання повернути кошти.

Відповідно до частини 1 статті 665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до специфікації та видаткових накладних № 973 від 09.02.2022 та № 1443 від 21.02.2022 відповідачем передано, а позивачем-2 прийнято товар (бензин автомобільний А-95, бензин автомобільний А-92, паливо дизельне) у вигляді талонів на загальну суму 144 600,00 гривень (т.1 а.с. 50, 51, 115, 116, 194, 195).

Вказані видаткові накладні підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень та заперечень.

На виконання умов договору позивач-2 здійснив повну оплату вартості товару за договором, сплативши відповідачу грошові кошти у загальній сумі 144 600,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 387 від 14.02.2022, № 601 від 03.03.2022, № 628 від 09.03.2022 та спільно підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2022 (т. 1 а.с. 52-55, 117-119).

За умовами пункту 5.1. договору строк поставки товарів - до 31 грудня 2022 р., за адресою та місцезнаходженням АЗС у межах м. Козятин Вінницької області.

Згідно пункту 5.2. договору товар вважається переданим по кількості та асортименту, якщо замовником не будуть надіслані претензії за адресою постачальника.

Відповідно до пункту 5.3. договору передача замовнику товару за цим договором в т.ч. здійснюється постачальником на АЗС шляхом заправки автомобілів, автобусів замовника при пред`явленні довіреними особами замовника відповідних документів на отримання товару.

Пунктом 5.4. договору сторони погодили, що термін дії бланків талонів є необмежений та не залежить від терміну дії цього договору. У разі зміни зовнішньої форми талонів, покупець (уповноважена особа покупця) здійснює: обмін талонів у постачальника на таку саму кількість, того ж номіналу та такого ж асортименту без додаткової оплати покупцем на інші (нової форми) талони.

Як вбачається із акту про відмову у наданні послуг від 04.07.2022 (т. 1 а.с. 63) починаючи з 04.07.2022 року відповідач припинив приймати оплачені позивачем-2 паливні талони згідно договору та здійснювати відпуск пального позивачу-2. Відповідачем вказаної обставини не спростовано.

Колегією суддів встановлено, що залишок недоотриманого пального становить 780 літрів бензину автомобільного А-92 (неотоварені талони у кількості 78 талонів номіналом 10 л. на 780 л) та 150 літрів дизельного пального (неотоварені талони у кількості 6 талонів номіналом 20 л на 120 л та 3 талонів номіналом 10 л на 30 л) загальною вартістю 26 874,00 гривень (т. 1 а.с. 57-62, 185-193).

З матеріалів справи вбачається, що позивач-2 звертався до відповідача із листами щодо видачі паливно-мастильних матеріалів за оплаченими талонами за договором № МС/Т-000479 від 08.02.2022 та повідомив останнього про залишок недоотриманого пального (т. 1 а.с. 64-65, 214-219).

Доказів відповіді на листи позивача-2, відпуску позивачу-2 780 літрів бензину автомобільного А-92 за талонами у кількості 78 талонів номіналом 10 л. та 150 літрів дизельного пального за талонами у кількості 6 талонів номіналом 20 л на 120 л та 3 талонів номіналом 10 л на 30 л загальною вартістю 26 874,00 гривень, повернення грошових коштів за оплачений та непереданий товар, матеріали справи не містять.

Доводи відповідача щодо відсутності заборгованості з поставки дизельного пального за талонами, а також те, що бланки-дозволи мають інші реквізити, зовнішній вигляд, випущені та поставлені Замовнику іншою юридичною особою, яка повинна нести відповідальність за свої зобов`язання окремо, колегією суддів відхиляються, оскільки наявність неотоварених талонів на дизельне пальне підтверджується оригіналами вказаних талонів (т. 1 а.с. 186-189). Також судом приймається до уваги та обставина, що за бланками-дозволами із тієї ж серії відповідачем були надані замовнику паливно-мастильні матеріали згідно фіскальних чеків на відпуск паливно-мастильних матеріалів (т. 1 а.с. 211, 212).

Разом з тим відповідач посилається на виникнення форс-мажорних обставин та неможливість виконання взятих на себе зобов`язань з об`єктивних та поважних причин, що не залежали від волі відповідача та є невідворотними, тому нарахування штрафних санкцій вважає безпідставним.

Колегія суддів звертає увагу, що зазначені у відзиві твердження відповідача є необгрунтованими та безпідставними, оскільки форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань.

Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання тоді як відповідачем не надано доказів письмового повідомлення Управління освіти та спорту Козятинської міської ради про форс-мажорні обставини, доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України для Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" за його зверненням у зв`язку з настанням такої форс-мажорної обставини, що об`єктивно унеможливлює виконання підприємством зобов`язань за договором на постачання палива.

Так, поставка палива згідно договору № МС 1-000479 від 08.02.2022 відповідачем позивачу-2, його отримання та споживання покупцем відбувалися як до введення воєнного стану в державі, так і в період дії воєнного стану. У випадку неможливості відповідачем через бойові дії в державі здійснювати підприємницьку діяльність, останній не був позбавлений можливості, узгодивши відповідну дію з Управлінням освіти та спорту Козятинської міської ради, звернутися до замовника щодо зміни умови договору щодо порядку та строків постачання товару, повернення сплачених за товар коштів, тощо. Натомість відповідач отримав оплату за товар, однак не постачав його більше року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що враховуючи те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо надання паливно-мастильних матеріалів (780 літрів бензину автомобільного А-92 (неотоварені талони у кількості 78 талонів номіналом 10 л. на 780 л) та 150 літрів дизельного пального (неотоварені талони у кількості 6 талонів номіналом 20 л на 120 л та 3 талонів номіналом 10 л на 30 л) загальною вартістю 26 874,00 гривень, відповідачем порушено умови договору про закупівлю товарів за публічні кошти № МС/Т-000479 від 08.02.2022 року в частині повної та своєчасної передачі замовнику оплаченого ним товару, а тому прокурор обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення вартості непереданого пального у розмірі 26 874,00 гривень.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обгрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 26 874, 00 грн.

Щодо вимоги прокурора про стягнення з відповідача 4 864, 19 грн пені, 1 881, 18 грн. штрафу, 399, 80 грн 3% річних та 2 104,10 грн інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % цієї вартості.

Згідно частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3.2. договору сторонами погоджено, що за порушення строків поставки товарів стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення поставки за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

04.07.2022 представниками Управління освіти та спорту Козятинської міської ради складено акт про відмову у наданні послуг за договором.

Колегія суддів, приймаючи до уваги, що пунктом 5.8. договору сторони визначили, що постачальник зобов`язаний забезпечити безперебійний та повний відпуск обсягу товару на усіх АЗС постачальника, зазначених в переліку автозаправних станцій постачальника (додаток № 3 до договору), відповідно до режиму (розкладу) їх роботи то прострочення у виконанні зобов`язання з поставки товару за договором виникло саме з 04.07.2022 року.

Також, колегією суддів враховується, що відповідно до пункту 5.4. договору термін дії бланків талонів є необмежений та не залежить від терміну дії договору.

Прокурором здійснено нарахування пені за прострочення поставки товару за період з 04.07.2022 по 31.12.2022 від суми вартості непоставленого (неотриманого) товару.

Враховуючи встановлену судом обставину прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару, вимога про стягнення пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення поставки за кожний день прострочення в межах заявленого періоду відповідає чинному законодавству, положенням договору та заявлена правомірно.

Також, колегія суддів, беручи до уваги наявність простроченої відповідачем поставки товару вартістю 26 874,00 гривень більше тридцяти календарних днів приходить до висновку, що вимога про стягнення штрафу у розмірі семи відсотків від вартості товару також є правомірною.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунка заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений прокурором розрахунок пені та штрафу, суд апеляційної інстанції зазначає, що суми нараховані вірно, а відтак позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 4 864, 19 грн та штрафу у розмірі 1 881, 18 грн є обгрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Щодо відмови судом першої інстанції у стягненні 399, 80 грн 3% річних та 2 104, 10 грн інфляційних втрат колегія суддів вважає таку відмову правомірною виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Як уже було зазначено, відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

До позовної заяви прокурором долучено лист позивача-2 № 01-15/167 від 11.04.2023 адресований відповідачу, у якому позивач-2 просив видати пальне, а у разі відсутності пального - повернути залишок коштів (т.1. а.с. 66).

Разом з тим, доказів направлення/вручення вказаного листа відповідачу, доказів направлення відповідачу інших листів щодо повернення попередньої оплати за договором матеріали справи не містять, що виключає кваліфікацію дій відповідача як прострочення виконання грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати за період прострочення зазначений у позові та застосування відповідальності за статтею 625 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% та інфляційних втрат є безпідставними та задоволенню не підлягають з підстав недоведення прокурором наявності порушення грошового зобов`язання відповідачем.

Окрім того апелянт зазначає про необгрунтованість заявлених позовних вимог, посилаючись на форс-мажорні обставини, пов`язані з військовою агресією російської федерації проти України, запровадженням у зв`язку з цим воєнного стану в Україні, нанесенням ударів по нафтопереробним заводам, дефіциту пального внаслідок цього.

Так, відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за це, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. (ч. 2 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Засвідчення форс-мажорних обставин за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, віднесено до повноважень Торгово промислової палати України (абз. 3 ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"), Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини за собівартістю протягом 7-ми днів із дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Отже, форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань.

Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Відповідачем не надано суду ані доказів письмового повідомлення Управління освіти та спорту Козятинської міської ради про форс-мажорні обставини, ані доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України для Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" за його зверненням форс-мажорної обставини, що об`єктивно унеможливлює виконання підприємством зобов`язань за договором на постачання палива.

У постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 визначено, що "... належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат".

У постанові від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 Верховний Суд зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Відповідачем не надано суду належних доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем-2 за договором, а також доказів причинно-наслідкового зв`язку між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 227, 229, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Контракт" на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.11.2023 у справі № 902/1035/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

3. Справу №902/1035/23 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.