Рішення

від 16.11.2023 по справі 910/1728/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.11.2023 Справа № 910/1728/23За заявою Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/1728/23

за позовом Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТ ЛОГІСТИК ІНТЕРНЕШНЛ КОМПАНІ" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтайм Технікс"

про стягнення 515334,09 грн

Без виклику представників сторін.

Суддя Сташків Р.Б.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТ ЛОГІСТИК ІНТЕРНЕШНЛ КОМПАНІ" (далі - відповідач-1) на користь Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро" (далі - позивач) завданих збитків у сумі 515334,09 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 позов задоволено повністю.

Через загальний відділ діловодства суду 20.10.2023 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/1728/23.

На виконання ст.124 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивачем було повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, становить 50000 грн.

Також позивачем в порядку п.2 ч.8 ст.129 ГПК України заявлено, що відповідні докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом першої інстанції.

Судом встановлено, що позивачем відповідну заяву було подано в межах встановлених законом строків.

Ухвалою суду від 26.10.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №910/1728/23. Також з метою забезпечення сторонам дотримання принципів змагальності, рівності в судочинстві, а також реалізації права відповідача на наведення своїх доводів, міркувань і заперечень проти вище зазначеної заяви позивача, відповідною ухвалою суду відповідача було повідомлено про прийняття до розгляду заяви позивача про розподіл судових витрат та встановлено відповідачу строк для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно заявленого позивачем клопотання про ухвалення додаткового рішення про покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у цій справі.

Однак, заперечень стосовно наданих представником позивача доказів із заявою про розподіл судових витрат від відповідача не надходило.

Враховуючи, що дана справа розглядалася за правилами спрощеного провадження, яке не передбачає судових дебатів, то позивач має можливість подати такі докази після прийняття рішення у даній справі.

Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження факту наданих послуг правничої допомоги та понесених позивачем витрат, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Частиною 4 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положеннями абзацу 1 частини 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, до заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу долучено: засвідчену копію Договору про надання правової допомоги №20-LS/20 від 12.08.2020, укладеного між Адвокатським об`єднанням "ЕС ЕЛ ЕЙ" та позивачем, за умовами якого Адвокатське об`єднання надає позивачу послуги з правничої допомоги; засвідчену копію Додатку №3 від 03.01.2023 до Договору №20-LS/20 від 12.08.2020; засвідчену копію рахунку на оплату послуг правової допомоги №01 від 03.01.2023; засвідчену копію платіжної інструкції №90689 від 11.01.2023; засвідчену копію акту про надання правничої допомоги від 19.10.2023; засвідчену копію рахунку на оплату №1 від 19.10.2023.

Так, відповідно до п.п. 4.2 та 4.3 Договору про надання правової допомоги №20-LS/20 від 12.08.2020 сторонами було погоджено, що розмір гонорару, який підлягає сплаті Клієнтом за послуги визначені в Додатках до Договору. Остаточний розмір гонорару, який підлягає сплаті Клієнтом, вказується в актах про надання правової допомоги, які формуються в міру необхідності та вручаються безпосередньо Клієнту (уповноваженій особі Клієнта) або направляються засобами комунікаційного зв`язку за його місцезнаходженням.

Згідно з п.2 та п.3 Додатку №3 від 03.01.2023 загальна вартість правової допомоги (гонорар) Адвокатського об`єднання, передбаченим цим Додатком складає 30000 грн, без ПДВ. Клієнт зобов`язується сплатити на користь Адвокатського об`єднання додаткову винагороду у розмірі 20000 грн, без ПДВ, у випадку задоволення позовних вимог на користь Клієнта за результатами розгляду позову у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2023 Адвокатським об`єднанням було складено та надіслано позивачу рахунок на оплату №01 для оплати послуг правової допомоги за Додатком №3 від 03.01.2023 до Договору №20-LS/20 від 12.08.2020 в розмірі 36000 грн, разом з ПДВ.

Представник позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення зазначив, що сума ПДВ була включена до рахунку за правилами бухгалтерського обліку, оскільки Дочірнє підприємство "ФМ Ложістік Дніпро" та Адвокатське об`єднання "ЕС ЕЛ ЕЙ" є платниками такого податку.

Відповідно до Акту про надання правничої допомоги від 19.10.2023 позивачу надано юридичні послуги, загальна вартість яких становить 60000 грн, разом з ПДВ.

Згідно з рахунком № 01 від 03.10.2023 позивачем було здійснено оплату у сумі 36000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №90689 від 11.01.2023.

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі, судом враховано, що розмір гонорару визначено за погодженням адвоката з клієнтом і є фіксованим, послуги адвоката було реально надані позивачеві і це підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору.

При розгляді вищевказаної заяви судом враховано, що загальна сума гонорару адвоката включає у себе також «гонорар успіху» у разі позитивного результату розгляду цієї справи.

Досліджуючи дане питання, судом врахована правова позиція Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові №904/4507/18 від 12.05.2020, та згідно з якою враховуючи численну судову практику під час вирішення судами зазначеного питання щодо обчислення та стягнення сум, передбачених договором про надання правничої допомоги у залежності від позитивного результату розгляду справи, Верховний Суд дійшов висновку щодо можливості існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату за надані послуги.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

У наведеній постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 4 статті 126 ГПК України зазначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України ).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Судом встановлено, що Адвокатське об`єднання яке надавало послуги в межах даного спору узгодили у п.п. 2 та 3 Додатку №3 від 03.01.2023 до Договору про надання правової допомоги, що вартість послуг складає 50000 грн, без ПДВ.

Відповідно до Акта про надання правової допомоги загальна вартість наданих послуг становить 60000 грн, разом з ПДВ.

Розглянувши матеріали справи, судом враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі.

Таким чином, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи, наданими адвокатом послугами, виконаними роботами і ціною позову, розмір заявлених до стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у вигляді гонорару відповідає критерію розумності.

На підставі викладеного, враховуючи правові висновки Верховного Суду та дослідивши надані позивачем докази на підтвердження факту наданих адвокатом послуг та понесених позивачем витрат, досліджуючи питання відповідності розміру заявлених позивачем витрат критеріям реальності, розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору у даній справі, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача, з покладанням на відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у сумі 60000 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТ ЛОГІСТИК ІНТЕРНЕШНЛ КОМПАНІ" (м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11, корпус А, кімната 1115, ідентифікаційний код 43195637) на користь Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро" (Київська обл., Бориспільський р-н, село Дударків, вул. Незалежності, 2/2, ідентифікаційний код 20071893) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 60000 (шістдесят тисяч) грн.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.