Рішення

від 07.11.2023 по справі 927/698/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2023Справа № 927/698/23

За позовом Керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1) Північного офісу Державної аудиторської служби України;

2) Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд"

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів 112 471,26 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Шилін Є.О.

за участю представників сторін:

прокурор: Синюк І. А.

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Чернігівської області з позовом звернувся Керівник Козелецької окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України (далі - Держаудитслужба, позивач-1) та Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради (далі - Управління освіти, позивача-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд" (далі - ТОВ "Буденерготрейд", відповідач) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів 112 471,26 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що додаткові угоди № 1 від 25.08.2021, № 2 від 07.09.2021, № 3 від 27.09.2021, № 4 від 26.10.2021, № 5 від 30.11.2021, які були укладені сторонами до договору № 22-07 від 12.07.2021, є недійсними в силу п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки цими угодами сторони безпідставно та необґрунтовано змінили (завищили) вартісні та (зменшили) кількісні показники товару (електричної енергії).

У позові, посилаючись на ст. 203, 215 ЦК України, ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" позивач просить:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 25.08.2021 про внесення змін до договору № 22-07 від 12.07.2021, укладену між Управлінням освіти та ТОВ "Буденерготрейд";

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 07.09.2021 про внесення змін до договору № 22-07 від 12.07.2021, укладену між Управлінням освіти та ТОВ "Буденерготрейд";

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 27.09.2021 про внесення змін до договору № 22-07 від 12.07.2021, укладену між Управлінням освіти та ТОВ "Буденерготрейд";

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 26.10.2021 про внесення змін до договору № 22-07 від 12.07.2021, укладену між Управлінням освіти та ТОВ "Буденерготрейд";

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 30.11.2021 про внесення змін до договору № 22-07 від 12.07.2021, укладену між Управлінням освіти та ТОВ "Буденерготрейд";

- стягнути з ТОВ "Буденерготрейд" надмірно сплачені кошти у сумі 112 471,28 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2023 вказану позовну заяву було вирішено передати за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач - ТОВ "Буденерготрейд" у визначений законом строк надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, вказав, що відповідачем було запропоновано найнижчу серед усіх учасників процедуру закупівлі ціну, що спростовує твердження прокурора про неефективне використання бюджетних коштів. Також вказав, що за відсотковим значенням ціна, що вказувалась у спірних додаткових угодах № 1-5, відповідала чинному законодавству України, що підтверджується довідками ТОВ «Закупівлі:ЮА» та інформацією ДП «Оператор ринку».

21.06.2023 позивач-1 (Держаудитслужби) надав письмові пояснення, в яких Держаудитслужба зазначає про те, що протягом 2021-2022 та поточному періоді заходи державного фінансового контролю Держаудитслужбою в Управлінні освіти не проводились, моніторинг процедури закупівлі електричної енергії не здійснювався, та укладений із відповідачем договір № 22-07 від 12.07.2021 та додаткові угоди до нього, не перевірялись. Про ці обставини листом від 25.01.2023 було повідомлено Козелецьку окружну прокуратуру.

19.07.2023 від прокурора надійшла відповідь на відзив, а 28.07.2023 - відповідь на доповнення до відзиву, у яких прокурор проти доводів відповідача заперечив, вважав їх необґрунтованими.

12.09.2023 представник відповідача заявив клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи та поновлення процесуального строку на подання таких доказів, а саме - листа АТ «Оператор ринку» № 01-31/1292 від 03.08.2023; листа НКРЕКП № 8046/17.2.3/7-23 від 02.08.2023; листів Мінекономіки № 3322-06/39245-07 від 01.08.2023, № 3304-04/69987-06 від 24.11.2020. Розглянувши вказане клопотання, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 12.09.2023, визнав підстави для поновлення строку обґрунтованими та долучив до матеріалів справи надані відповідачем докази.

Також 12.09.2023 від відповідача надійшли додаткові пояснення по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 підготовче провадження у справі було закрите, розгляд справи призначено по суті.

У судовому засіданні, призначеному для розгляду справи по суті на 07.11.2023 прокурор свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представники сторін повторно не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача-1 подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача (Михайлик Р.Р.) подав клопотання про відкладення розгляду справи, у якому вказав про неможливість бути присутнім у судовому засіданні, призначеному на 07.11.2023 о 17:00, з огляду на присутність у судовому засіданні у іншій справі - № 910/10246/23 о 17:40.

Розглянувши вказане клопотання суд вважає наведені доводи відповідача необґрунтованими, оскільки судове засідання у даній справі призначене на 17:00 год, у той час як розгляд іншої справи, до якої відповідач просить відкласти розгляд справи, має відбутись пізніше - об 17:40 год. Отже, вказані обставини не заважають належним чином повідомленому представнику відповідача бути присутнім у судовому засіданні у даній справі, а інших поважних причин, які б свідчили про відкладення розгляду справи, представником відповідача суду не наведено. Отже, у клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи судом відмовлено. Крім того, суд зауважує, що в судовому засіданні 24.10.2023 з представником відповідача Михайлик Р.Р. погоджувалась дата та час наступного судового засідання, про що свідчить його підпис в Розписці про оголошення перерви від 24.10.2023

За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засіданні 07 листопада 2023 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради на веб-сайті "Prozorro" було оприлюднене оголошення № UA-2021-04-28-005572-а про намір здійснити закупівлю електричної енергії за бюджетні кошти для підпорядкованих закладів освіти в обсязі 209 975 кВт, що мала бути поставлена у період з 01.06.2021 по 31.12.2021.

Згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій, тендерні пропозиції подали три учасника, у тому числі ТОВ "Буденерготрейд".

Рішенням тендерного комітету замовника, оформленим протоколом 14.05.2021, визначено переможцем торгів ТОВ "Буденерготрейд", оскільки за результатами оцінки його пропозиція є найбільш економічно вигідною, за результатами розгляду його пропозиція відповідає оголошенню про проведення закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, прийнято рішення про намір укласти договір з ТОВ "Буденерготрейд" та оприлюднити повідомлення про намір укласти договір.

12.07.2021 між Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради (споживач) та ТОВ "Буденерготрейд" (постачальник) був укладений договір № 22-07 (далі - договір)

Згідно з п. 1.2 договору його умови розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03:2018 № 312 (ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 2.2 договору загальний обсяг товару за цим договором становить 209 975 кВт*год (прогнозований графік споживання електричної енергії згідно додатку 4 до цього договору).

Загальна ціна цього договору становить 411 551,00 грн. з ПДВ (п. 5.1 договору).

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору. Строком поставки та передачі товару - з 13.07.2021 до 31.12.2021 включно (п. 3.1 договору).

Місцем поставки товару є: Чернігівська обл., Куликівський район (перелік об`єктів згідно з додатку № 2 до цього договору) (п. 3.2 договору).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) та діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови (п. 13.2 договору).

Як визначено у п. 13.8 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшення ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю - не частіше, ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю електричної енергії.

У додатку № 3 «Комерційна пропозиція» сторони погодили ціну електричної енергії за 1 кВт/год за результатами проведеного аукціону, яка без урахування послуг з розподілу становить 1,96 грн. за 1 кВТ/год.

Також з матеріалів справи вбачається, що з серпня по листопад 2021 до вказаного договору поставки сторони уклали додаткові угоди, якими були змінено вартісні та кількісні показники товару (електричної енергії), а саме:

- додатковою угодою № 1 від 25.08.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год до 2,156 грн. та зменшено обсяг постачання електричної енергії до 190 886 кВт/год. Загальна сума договору становить 411 550,21 грн. з ПДВ;

- додатковою угодою № 2 від 07.09.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год до 2,3716 грн. та зменшено обсяг постачання електричної енергії до 173 532 кВт/год. Загальна сума договору становить 411 548,49 грн. з ПДВ;

- додатковою угодою № 3 від 27.09.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год до 2,60876 грн. та зменшено обсяг постачання електричної енергії до 157 756 кВт/год. Загальна сума договору становить 411 547,54 грн. з ПДВ;

- додатковою угодою № 4 від 26.10.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год до 2,869636 грн. та зменшено обсяг постачання електричної енергії до 143 414 кВт/год. Загальна сума договору становить 411 545,97 грн. з ПДВ;

- додатковою угодою № 5 від 30.11.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год до 3,1565995 грн. та зменшено обсяг постачання електричної енергії до 130 376 кВт/год. Загальна сума договору становить 411 544,81 грн. з ПДВ;

Актами прийому-передачі природного електричної енергії № 85 від 31.08.2021, № 106 від 12.10.2021, № 129 від 10.11.2021, № 151 від 30.11.2021, № 165 від 21.12.2021, підписаними сторонами без зауважень, підтверджено, що на виконання умов договору та додаткових угод до нього, ТОВ "Буденерготрейд" поставило Управлінню освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради електричну енергію у наступній кількості та за ціною:

- у серпні 2021 в обсязі 9 951 кВт*год, за який було сплачено 21 454,36 грн.;

- у вересні 2021 в обсязі 30 167 кВт*год, за який було сплачено 78 698,47 грн.;

- у жовтні 2021 в обсязі 28 239 кВт*год, за який було сплачено 81 035,65 грн.;

- у листопаді 2021 в обсязі 28 952 кВт*год, за який було сплачено 91 389,86 грн.;

- грудні 2021 в обсязі 25 588 кВт*год, за який було сплачено 80 771,06 грн.

Зі свого боку, Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради також виконало зобов`язання за договором, сплатило вартість отриманої електричної енергії у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з трансакціями за період з серпня 2021 по грудень 2021.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначає, що додаткові угоди № 1 від 25.08.2021, № 2 від 07.09.2021, № 3 від 27.09.2021, № 4 від 26.10.2021, № 5 від 30.11.2021, які були укладені сторонами до договору постачання електричної енергії споживачу № 22-07 від 12.07.2021 мають бути визнані недійсними як такі, що суперечать п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки внаслідок укладення сторонами цих додаткових угод ціна за 1 кВт*год електроенергії за договором зросла з 1,96 грн. до 3,1565995 грн., що на 61,05 % більше від первісної ціни, а обсяг постачання електроенергії зменшився з 209 975 кВт/год до 130 376 кВт/год, або на 37,9 %.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або Держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних держави у разі порушення або загрози порушення інтересів Держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3). Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4).

Таким чином зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Таким чином прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У такому випадку до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

З огляду на викладене підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Так, згідно зі ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.

За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей; пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як зазначено в Положенні про Державну аудиторську службу України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, перевірки закупівель. Зокрема, згідно п.4 даного Положення здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про закупівлі; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Крім того, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь

Постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06.04.2016 року "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п. 1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до п. 1, 3, 13 Положення Північний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Вінницькій, Житомирській, Черкаській та Чернігівській областях, що здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальних одиниць за їх місцезнаходженням відповідно. Повноваження Північного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом та кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Таким чином, Північний офіс Державної аудиторської служби України є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Чернігівської області.

Водночас, Північним офісом Державної аудиторської служби України, як органом уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень в межах своїх повноважень, в тому числі, шляхом звернення до суду, хоча прокурор звертався до позивача-2 з повідомленням (лист від 17.01.2023) про виявлені ним порушення, що стали підставою для подачі даного позову.

Також відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Сільські, селищні, міські ради, відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з п. 1.1, 1.2, 1.З., 1.4, 3.1.1 Положення про Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради (далі - Управління освіти), затверджене рішенням другої сесії восьмого скликання Куликівської селищної ради від 23.12.2020 № 63 (далі - Положення), Управління освіти є структурним підрозділом селищної ради, утворюється селищною радою, є підзвітним та підпорядковується селищній раді.

Управління освіти у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами та іншими нормативно-правовими документами відповідних міністерств та державних комітетів України, актами відповідних органів виконавчої влади, а також даним Положенням.

Управління освіти, зокрема, виконує такі завдання: забезпечує реалізацію на території адміністративно-територіальної одиниці державної політики у сфері освіти, культури та туризму, фізичної культури, сім`ї, молоді та спорту. Реалізує пріоритети державної політики та повноваження органів місцевого самоврядування у сфері культури та туризму.

Управління фінансується за рахунок коштів бюджету селищної ради, є неприбутковою організацією, юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку, власний бланк, має право у межах своїх повноважень укладати від свого імені угоди з юридичними і фізичними особами, мати майнові та немайнові права, нести зобов`язання, бути позивачем і відповідачем у судах.

Управління освіти, розпоряджається коштами у межах кошторису Управління затвердженого начальником управлінням (п. 5.2.7 Положення).

Суд зазначає, що порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за електричну енергію після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення інтересів держави.

Як наслідок, укладення спірних додаткових угод з порушенням вимог законодавства призводить до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Укладенням додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії порушено матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням цих угод Управління освіти отримав менше електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Отже, враховуючи, що Управління освіти є отримувачем та розпорядником бюджетних коштів, водночас, є стороною у спірних додаткових угодах, то разом із компетентними органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у правовідносинах у сфері публічних закупівель, є належним суб`єктом у даних правовідносинах.

Листами від 17.01.2023 Козелецька окружна прокуратура повідомила Управління освіти про порушення законодавства під час виконання договору № 22-07 від 12.07.2021 в частині спірності додаткових угод до цього договору. Проте, позивач-2 будь-яких дій для визнання недійсними зазначених угод та стягнення коштів, сплачених на виконання цих угод, не вжив.

Таким чином, звернення прокурора до суду в інтересах Держави, а саме - в особі Північного офісу Держаудитслужби та Управління освіти є правомірним, оскільки як вже зазналось вище, вказаними органами самостійно не вживались заходи для захисту інтересів Держави.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Частиною 1 ст. 41 вказаного Закону передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Із аналізу наведених норм чинного законодавства випливає, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підставою збільшення є коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше, ніж на 10 %, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

Відповідно до роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", що міститься у листі від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Отже, у випадку коливання цін на ринку сторони наділені правом вносити зміни до договору щодо ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Таким чином, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше, ніж на 10 % з урахуванням попередніх змін, однак, з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Тобто, необхідною умовою при застосуванні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку.

Так само, у п. 13.8 договору передбачено, що істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; збільшення ціни за одиницю товару не більше, ніж на 10 відсотків пропорційно збільшення ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю - не частіше, ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для укладення сторонами додаткових угод № 1 від 25.08.2021, № 2 від 07.09.2021, № 3 від 27.09.2021, № 4 від 26.10.2021, № 5 від 30.11.2021 до договору поставки стали довідки ТОВ "Закупівлі:ЮА" № 1411, № 1412 від 04.08.2021, № 1422 від 02.09.2021, № 1426 від 23.09.2021, № 1438 від 23.10.2021, № 1454 від 26.11.2021, якими відповідач обґрунтовував збільшення ціни у спірних додаткових угодах.

Як було роз`яснено Верховним Судом у постанові від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18 кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації.

Разом з тим, зі змісту вказаних довідок вбачається, що вони були складені на підставі загальнодоступної інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті ДП "Оператор ринку", постачальник вибірково брав до уваги збільшення ціни в окремому періоді (що був для нього вигідним); у зазначених довідках відсутні дані про коливання ціни електроенергії на ринку, а надано інформацію про рівень середньозважених цін на електричну енергію на ринку «на добу наперед» у торговій зоні об`єднаної енергетичної системи України станом на дату складання таких довідок (а не спірних додаткових угод).

Також зазначені довідки носять виключно інформативний характер і не враховують умов договорів та контрактів, зокрема, договору поставки № 22-07 від 12.07.2021. Фактично відповідач, посилаючись на вказані довідки ТОВ "Закупівлі:ЮА" та інформацію з сайту ДП «Оператор ринку» запропонував позивачу-2 переглянути ціну на електричну енергію на підставі її динаміки (коливання) не на дату укладення спірних угод, а «на добу наперед» на ринку у торговій зоні об`єднаної енергетичної системи України. При цьому, довідку № 1454 від 26.11.2021, якою відповідач обгрунтовує збільшення ціни відповідно до додаткової угоди від 30.11.2021, Управління освіти отримало у день укладення такої додаткової угоди.

З урахуванням викладеного суд робить висновок, що довідки ТОВ «Закупівлі:ЮА» № 1411, № 1412 від 04.08.2021, № 1422 від 02.09.2021, № 1426 від 23.09.2021, № 1438 від 23.10.2021, № 1454 від 26.11.2021 та інформація з сайту ДП «Оператор ринку" не можуть бути належним документальним підтвердженням наявності підстав для підвищення ціни на електричну енергію станом на дату укладення спірних додаткових угод № 1 від 25.08.2021, № 2 від 07.09.2021, № 3 від 27.09.2021, № 4 від 26.10.2021, № 5 від 30.11.2021 до договору поставки.

Так само, надані відповідачем лист АТ "Оператор ринку" від 03.08.2023, лист НКРЕКП від 02.08.2023, лист Мінекономіки від 01.08.2023, не свідчать, що були наявні підстави для укладення сторонами п`яти спірних додаткових угод, відповідно до яких відбулось збільшення ціни електричної енергії, у той час, її обсяг за цими додатковими угодами - зменшився. При цьому у листі АТ "Оператор ринку" від 03.08.2023 зазначалась ціна електричної енергії лише за серпень 2021 у порівнянні з липнем 2021, а лист Мінекономіки від 24.11.2020 взагалі не стосується періоду оспорюваних додаткових угод.

Також суд зазначає, що внаслідок збільшення ціни електричної енергії 1,196 грн. до 3,157, що більше на 61,05 % від первинної ціни, результати торгів повністю нівелювалися, держава в особі Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але електричну енергію по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла, натомість, була змушена оплачувати електричну енергію за ціною вище більш ніж на 60 % від первісно погодженої ціни в договорі, ще й отримувати її зменшений на 37,9 % обсяг (з 209 975 кВт/год до 130 376 кВт/год).

Суд зазначає, що метою статті 41 Закону "Про публічні закупівлі", яка закріплює можливість сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж 10 %, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Так, стаття 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми закону нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі. Вказаний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Відповідно до ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Отже, перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 60 % (із заниженням фактичного обсягу електричної енергії, що була поставлена) шляхом укладення 5 додаткових угод є недобросовісною діловою практикою з боку продавця (відповідача).

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність порушень вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічна закупівлі" при укладенні сторонами додаткових угод № 1 від 25.08.2021, № 2 від 07.09.2021, № 3 від 27.09.2021, № 4 від 26.10.2021, № 5 від 30.11.2021, оскільки їх умови в частині визначення вартості електричної енергії відрізняються від тендерної пропозиції покупця більше ніж на 10%, та внесення сторонами змін до договору було необґрунтованим та безпідставним.

Посилаючись на вказані обставини, прокурор просить визнати додаткові угоди № 1 від 25.08.2021, № 2 від 07.09.2021, № 3 від 27.09.2021, № 4 від 26.10.2021, № 5 від 30.11.2021 недійсними на підставі ст. 203, 215 ЦК України.

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивачів.

Відповідно до ст. 203, 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог ГПК України.

Як було встановлено судом, внаслідок укладення додаткових угод № 1 від 25.08.2021, № 2 від 07.09.2021, № 3 від 27.09.2021, № 4 від 26.10.2021, № 5 від 30.11.2021 до договору поставки № 22-07 від 12.07.2021, було збільшено вартість товару більше, ніж на 10% від попередньої вартості товару та зменшено фактичний його обсяг, що суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі", а тому на переконання суду є підставою для визнання недійсними вказаних додаткових угод в силу приписів ст. 215 ЦК України. Отже, позов прокурора у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо заявленої прокурором позовної вимоги про стягнення з відповідача безпідставно сплачених відповідно до спірних додаткових угод грошових коштів у сумі 112 471,28 грн., суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно зі статтею 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу-2, врегульований нормами глави 54 ЦК України "Купівля-продаж". Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі, платіжними дорученнями, відповідач відповідно до спірних додаткових угод поставив, а позивач отримав та оплатив електричну енергію в загальному обсязі 122 897 кВт/год на загальну суму 353 349,40 грн., що не заперечувалось сторонами під час розгляду справи.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Зважаючи на недійсність оспорених додаткових угод щодо зміни ціни, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 216 ЦК України, зобов`язання сторін за вказаний період регулюються умовами договору, зокрема додатком № 3 "Комерційна пропозиція постачальника" в редакції основного договору, згідно з яким ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить 1,96 грн.

Таким чином, за 122 897 кВт/год отриманої позивачем електричної енергії останній зобов`язаний був сплатити відповідачу кошти в сумі 240 878,12 грн. (122 897 кВт/год * 1,96). Однак, відповідач отримав кошти у сумі 353 349,40 грн.

Відтак, сума безпідставно сплачених позивачем-2 коштів становить 112 471,28 грн. (353 349,40 грн. - 240 878,12 грн.), які ТОВ "Буденерготрейд" має повернути на користь Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Отже, позов прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову усі витрати, пов`язані з розглядом спору, зокрема, по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України, Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів 112 471,26 грн. задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 25.08.2021 про внесення змін до договору № 22-07 від 12.07.2021, укладену між Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради до Товариством з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд".

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 07.09.2021 про внесення змін до договору № 22-07 від 12.07.2021, укладену між Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради до Товариством з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд".

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 27.09.2021 про внесення змін до договору № 22-07 від 12.07.2021, укладену між Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради до Товариством з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд".

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 26.10.2021 про внесення змін до договору № 22-07 від 12.07.2021, укладену між Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради до Товариством з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд".

Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 30.11.2021 про внесення змін до договору № 22-07 від 12.07.2021, укладену між Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради до Товариством з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд" (04123, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35, офіс 108/4, ідентифікаційний код 43452850) на користь Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Куликівської селищної ради (16300, Чернігівська область, Куликівський район, селище міського типу Куликівка, вулиця Пирогова, будинок 5а, ідентифікаційний код 41859118) грошові кошти у сумі 112 471 (сто дванадцять тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 26 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготрейд" (04123, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35, офіс 108/4, ідентифікаційний код 43452850) на користь Чернігівської обласної прокуратури (17000, смт. Козелець, вул. Є. Лоскота, 1, ідентифікаційний код 02910114) витрати по сплаті судового збору в сумі 16 104 (шістнадцять тисяч сто чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 16 листопада 2023 року.

Суддя Борисенко І. І.