Постанова

від 15.11.2023 по справі 187/442/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 187/442/15-ц

провадження № 61-10026св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: публічне акціонерне товариство «Дніпровець», Петриківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ Держземагентства у Петриківському районі Дніпропетровської області, відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Петриківської районної державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпровець» на заочне рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Караула О. А.від 27 серпня 2015 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В., від 21 березня 2023 року.

Короткий зміст заявлених позовних вимог

1. У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ПАТ «Дніпровець», Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ Держземагентства у Петриківському районі Дніпропетровської області, відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Петриківської районної державної адміністрації, про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності.

2. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що його матері -

ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності належала земельна ділянка, загальною площею - 5,3785 га, з них ріллі -

3,7288 га, кормових угідь - 1,6497 га, яка розташована на території Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту), що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 18 та який виданий на підставі рішення Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області від 25 березня 1999 року № 14-3/ХХІІІ «Про затвердження схеми розподілу земель та виготовлення державних актів на право приватної власності на землю членам КСРП «Придніпровець», яким було затверджено схему розподілу земель колективної власності КСРП «Придніпровець» по Курилівській селищній раді площею 969,9 га.

3. Позивач вказував, що 22 серпня 2007 року він отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку після смерті матері, серія

НОМЕР_1 , кадастровий номер земельної ділянки №1 (рілля), площею 3,7288 га, - 1223756800:01:036:02; кадастровий номер земельної ділянки № 2 (кормові угіддя), площею 1,6497 га, - 1223756800:01:039:1034. Йомустало відомо, що головою Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської областіна користь ПАТ «Дніпровець» було виготовлено державні акти на право приватної власності на земельні ділянки, що розташовані на території Миколаївської, Курилівської селищних рад та Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, які були внесені до статутного фонду Сільськогосподарського риболовецького ЗАТ «Дніпровець», в тому числі і на належну йому земельну ділянку.

4. Позивач посилався на те, що підставою для виготовлення вищезазначених державних актів були: розпорядження голови районної державної адміністрації Дніпропетровської областівід 20 вересня 2011 року

№ 535-р-11; розпорядження голови районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 19 вересня 2012 року № 833-р-12; постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року та від 04 жовтня 2012 року. Зазначав, що вищезазначені рішення скасовані, а отже є підстави для скасування державного акта на право власності на земельну ділянку. Позивач вважав, що наявність двох державних актів на право власності на одну і ту ж земельну ділянку за ним та ПАТ «Дніпровець» порушує його конституційне права щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном, оскільки відповідач чинить перешкоди у користуванні земельною ділянкою.

5. Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив: визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, загальною площею 37, 9074 га, серія ЯМ № 841492 від 29 грудня 2012 року, кадастровий номер 1223756800:01:001:2921, виданий СР ЗАТ «Дніпровець» на підставі розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 19 вересня 2012 року № 833-р-12, постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі № 2а/0470/11198/12 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 122370002000055; визнати недійсним та скасувати запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 122370002000055 про державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 841492, кадастровий номер 1223756800:01:001:2921, розташовану на території Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

6. Заочним рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

7. Визнано недійсним та скасовано державний акт від 29 грудня 2012 року серія ЯМ № 841492 на право власності на земельну ділянку, загальною

площею 37, 9074 га, кадастровий номер 1223756800:01:001:2921, виданий

СР ЗАТ «Дніпровець» на підставі розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 19 вересня 2012 року

№ 833-р-12, постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі № 2а/0470/11198/12 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за

№ 122370002000055.

8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щона час розгляду цієї справи скасовані усі документи, які слугували підставою для виготовлення та видачі СР ЗАТ «Дніпровець» державного акту на право власності на земельну ділянку ЯМ № 841492, кадастровий номер земельної ділянки 1223756800:01:001:2921. Водночас право власності на земельну ділянку у позивача виникло на законних підставах, посвідчене державним актом, виданим у відповідності до законодавства.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2023 року апеляційну скаргу ПАТ «Дніпровець» залишено без задоволення, а заочне рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області

від 27 серпня 2015 року - без змін.

10. Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку загальною площею 37,9074 га, серія ЯМ № 841492 від 29 грудня 2012 року, виданого відповідачу, оскільки на час розгляду цієї справи були скасовані усі документи, які слугували підставою для виготовлення та видачі відповідачеві зазначеного оскаржуваного державного акту.

11. Також апеляційний суд зазначив, що доводи апеляційної скарги про необхідність розгляду справи за правилами господарського судочинства є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що мати позивача - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя була акціонером ПАТ «Дніпровець», отримала акції товариства, приймала участь в управлінні господарською діяльністю товариства та відповідно знала про те, що товариством сформовано

106 земельних ділянок та зареєстровано право власності на них.

Узагальнені доводи касаційної скарги

12. 03 липня 2023 року засобами поштового зв`язку ПАТ «Дніпровець» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 27 серпня

2015 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 березня

2023 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

13. Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішення заявник зазначив неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17,

від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, від 11 вересня 2018 року

у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц,

від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц, від 01 жовтня 2019 року

у справі № 910/3907/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18,

від 22 вересня 2020 року у справі № 338/667/19, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17, від 06 квітня 2021 року у справі

№ 910/10011/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 910/9535/18, від 04 березня 2021 року у справі № 922/601/20, а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази. Суд апеляційної інстанції проігнорував клопотання про витребування доказів (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

14. Заявник стверджує, що при вирішенні спору судами вказувалося на те, що порушення прав позивача полягає у тому, що відповідачем чиняться позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою. Проте жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цієї обставини матеріали справи не містять. В той же час, матір позивача - ОСОБА_2 відчужила спірну земельну ділянку (загальною площею - 5,3785 га, з них ріллі - 3,7288 га, кормових угідь - 1,6497 га,) за життя, шляхом передачі земельних ділянок до статутного капіталу СР ЗАТ «Дніпровець», що не було досліджено судами попередніх інстанцій. Беручи до уваги фактичні обставини справи між ОСОБА_2 та СР ЗАТ «Дніпровець» (правонаступником якого є - ПАТ «Дніпровець») було укладено правочин, на підставі якого ОСОБА_2 розпорядилася належними їй земельними ділянками, а саме відчужила право власності на спірну земельну ділянку, загальною площею - 5,3785 га, а взамін отримала 5 233 простих іменних акцій СР ЗАТ «Дніпровець». Факт передачі СР ЗАТ «Дніпровець» іменних акцій товариства у кількості 5 233 одиниць ОСОБА_2 підтверджується реєстрацією останньої в якості акціонера (співзасновника) СР ЗАТ «Дніпровець». Відповідно до реєстру власників іменних цінних паперів ПАТ «Дніпровець» станом на 29 березня 2022 року ОСОБА_2 зареєстрована як власниця 5 233 іменних простих бездокументарних акцій.

15. Заявник звертає увагу на те, що моментом набуття права власності на земельні ділянки товариством, як і одночасно моментом припинення такого права фізичних осіб - засновників, є дата формування статутного капіталу товариства у зв`язку із його створенням.

16. Касаційна скарга містить доводи про те, що оскільки у позивача не виникло право на отримання у спадщину спірної земельної ділянки, то жодних прав позивача не порушено і ОСОБА_1 безпідставно в порядку спадкування зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку.

17. При вирішені спору суди жодним чином не встановили та не переконалися в тому, що земельна ділянка 5, 3785 га, яка належала на праві приватної власності матері позивача та позивачу, увійшла та знаходиться у складі саме тієї земельної ділянки ПАТ «Дніпровець», яка є предметом спору.

18. Також заявник вказує на те, що позивач не довів порушення своїх прав, обрав спосіб захисту прав, який є неефективним та не відновить його права.

19. Заявник також вказує на те, що спір, який виник між сторонами, є корпоративним спором, а тому належить до юрисдикції господарських судів. Звертає увагу, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30 червня 2021 року відкрито провадження у справі 904/5669/21 про банкрутство ПАТ «Дніпровець» та введено процедуру розпорядженням майном боржника. За таких обставин, чинне законодавство передбачає неможливість вирішення справ за позовними заявами до боржників іншим судом, ніж тим, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

20. Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 187/442/15-ц.

21. Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2023 рокусправу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У визначений судом строк відзиви на касаційну скаргу не надходили

22. У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_3 посилається на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги такими, що не спростовують правильних по суті судових рішень. Позивач вказує, що він правомірно набув право власності на спірну земельну ділянку, однак його права щодо розпорядження та користування належною йому земельною ділянкою обмежуються зі сторони відповідача. Вважає, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується права володіння земельною ділянкою. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається належним та окремим способом захисту й поновлення порушених прав у судовому порядку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

23. Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, серія ДП, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 18 на підставі рішення Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області від 25 березня 1999 року № 14-3/ХХІІІ «Про затвердження схеми розподілу земель та виготовлення державних актів на право приватної власності на землю членам КС РП «Придніровець», ОСОБА_2 на пpaвi приватної власності належала земельна ділянка, загальною площею - 5,3785 га, з них ріллі - 3,7288 га, кормові угіддя - 1,6497 га, яка розташована на території Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва.

24. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

25. 31 липня 2007 року позивачем у справі ОСОБА_1 було отримано додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, щодо земельної ділянки, площею 5,3785 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області.

26. 22 серпня 2007 року Петриківською райдержадміністрацією було видано ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку після смерті матері - ОСОБА_2 , серія НОМЕР_2 , площею 5,3785 га, яка розташована на території Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області для товарного сільськогосподарського виробництва.

27. На підставі розпорядження голови Петриківської райдержадміністрації

від 19 вересня 2012 № 833-р-12 та постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 у справі № 2а/0470/11198/12 СР ЗАТ «Дніпровець», правонаступником якого є ПАТ «Дніпровець», 29 грудня 2012 року було виготовлено, видано та зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 37,9074 га, серія ЯМ №841492, кадастровий номер 1223756800:01:001:2921, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 122370002000055.

28. Згідно з листами відділу Держземагенства у Петриківському районі Дніпропетровської області від 29 квітня 2014 року № 822 та від 26 червня

2015 року за № 32-417-23.1120-1810/2-15 належна позивачу ОСОБА_1 на підставі державного акту від 22 серпня 2007 року серія ЯЄ № 149221, земельна ділянка одночасно обліковується як за ним, так і за ПАТ «Дніпровець» на підставі державного акту на право власності на землю від 29 грудня 2012 року серія ЯМ № 841492.

29. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 24 жовтня 2014 року у адміністративній справі № 804/12930/14 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Петриківської районної державної адміністрації, третя особа ПАТ «Дніпровець» про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Петриківської райдержадміністрації

від 19 вересня 2012 № 833-р-12, було відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Петриківської районної державної адміністрації, третя особа ПАТ «Дніпровець» про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Петриківської райдержадміністрації

від 19 вересня 2012 року № 833-р-12.

30. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду

від 18 грудня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року у справі № 804/12930/14 - скасовано та прийнято нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації

від 19 вересня 2012 року № 833-р-12.

31. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 квітня 2015 року касаційну скаргу ПАТ «Дніпровець» залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня

2014 року залишено без змін.

32. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 04 жовтня 2012 року у справі 2а/0470/11198/12 за позовом

СР ЗАТ «Дніпровець» до відділу Держкомзему у Петриківському районі Дніпропетровської області, третя особа Дніпропетровська регіональна філія

ДП «Центр державного земельного кадастру» Держкомзему України про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено позовні вимоги СР ЗАТ «Дніпровець». Визнано незаконними дії відділу Держкомзему у Петриківському районі Дніпропетровської області стосовно відмови СР ЗАТ «Дніпровець» у внесенні змін до земельно-кадастрової документації, виготовленні та державній реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки внесені до статутного фонду підприємства

у 1999 році. Зобов`язано відділ Держкомзему у Петриківському районі Дніпропетровської області у встановлений законом строк внести зміни до земельно-кадастрової документації та здійснити виготовлення, підписання та реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки СР ЗАТ «Дніпровець» на підставі розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації від 19 вересня 2012 року № 833-р-12.

33. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 09 вересня 2014 року у справі 23н-14/2а/0470/11198/12 за заявою заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі відділу Держземагенства у Петриківському районі Дніпропетровської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 2а/0470/11198/12 було скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року. Прийнято нову постанову у справі № 2а/0470/11198/12, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову СР ЗАТ «Дніпровець» до відділу Держкомзему у Петриківському районі Дніпропетровської області, третя особа Дніпропетровська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру» Держкомзему України про визнання незаконними дій стосовно відмови у внесенні змін до земельно-кадастрової документації, виготовленні та державній реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки внесені до статутного фонду підприємства та про зобов`язання у встановлений законом строк внести зміни до земельно-кадастрової документації і здійснити виготовлення, підписання та реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки позивачу на підставі розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації від 19 вересня 2012 року № 833-р-12.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

34. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

35. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

36. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

37. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

38. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

39. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

40. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

41. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

42. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

43. Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

44. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

45. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

46. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

47. 21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

48. Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.

49. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, окрім випадків, наведених у вказаному пункті.

50. Звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції, а також оскаржуючи заочне рішення до суду апеляційної інстанції,

ПАТ «Дніпровець», зокрема, вказувало на те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30 червня 2021 року відкрито провадження у справі № 904/5669/21 про банкрутство ПАТ «Дніпровець» та введено процедуру розпорядження майном боржника.

51. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 травня 2021 року у справі № 759/9008/19 (провадження № 14-35цс21) зазначено, що в частині другій та третій статті 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи. Отже, вказаними нормами врегульовано, що господарським судам підвідомчі справи про банкрутство та справи у спорах з майновими та з немайновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

52. У пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України та частині другій і третій статті 7 КУзПБ закріплено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі спори, стороною в яких є боржник, що є цілком логічним, унеможливлює сторонній вплив у процедурі банкрутства та забезпечує реалізацію основоположних принципів судочинства.

53. Тобто такі спори належать до виключної підсудності господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та їх розгляд здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство, без порушення провадження у нових справах.

54. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі № 910/1116/18, від 12 січня 2021 року у справі № 334/5073/19.

55. У постановах від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17,

від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, від 19 червня 2019 року у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

56. Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

57. Предметом розгляду у цій справі є вимоги позивача про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності

відповідача на земельну ділянку загальною площею 37, 9074 га.

58. Між учасниками справи існує спір з приводу права власності та права користування земельною ділянкою. Виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю набуття відповідачем права власності на земельну ділянку (до складу якої згідно з доводами позивача увійшла належна йому земельна ділянка), що стало підставою для звернення з цим позовом. Отже позовні вимоги безпосередньо стосуються майна ПАТ «Дніпровець», щодо якого порушено справу про банкрутство.

59. За таких обставин, позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 у цій справі, підлягають розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, - Господарським судом Дніпропетровської області у справі

№ 904/5669/21.

60. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19) зазначено, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. Таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

61. Слід звернути увагу на те, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень Господарським судом Дніпропетровської області в межах справи № 904/5669/21 про банкрутство ПАТ «Дніпровець» розглядаються подібні спори щодо оспорення власниками земельних ділянок правомірності набуття ПАТ «Дніпровець» у власність земельних ділянок, за результатами розгляду яких господарським судом винесено відповідні судові рішення по суті спору.

62. Відповідно до частини третьої статті 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

63. Виходячи з вищезазначеного, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, асправа - направленню до господарського суду Дніпропетровської області.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 414, 416 ЦПК України, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суду складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпровець» задовольнити частково.

2. Заочне рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2015 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 21 березня 2023 року скасувати.

3. Справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дніпровець», Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ Держземагентства у Петриківському районі Дніпропетровської області, відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Петриківської районної державної адміністрації, про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності -направити до Господарського суду Дніпропетровської області у провадженні якого перебуває справа про банкрутство № 904/5669/21.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович