Справа № 761/24956/18
Провадження № 1-кп/761/1299/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участі сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017000000000347 від 21.09.2017 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Донецької області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 110 КК України
ВСТАНОВИВ
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 110 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні та здійснення судового розгляду у спеціальному судовому провадженні.
Захисник ОСОБА_4 щодо клопотання прокурора про призначення обвинувального акту до судового розгляду заперечувала, зазначила, що відсутні відомості про те, що обвинувачена обізнана про кримінальне провадження щодо неї.
Обвинувачена до суду не прибула, про час та місце проведення підготовчого судового засідання, повідомлялася, у встановлено законом порядку, у зв`язку із чим, з урахуванням положень ч. 2 ст. 314 КПК України суд ухвалив про проведення підготовчого судового засідання за її відсутності.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд дійшов до наступних висновків.
Щодо клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження слід вказати на таке.
Статтею 7 КПК України визначено загальні засади кримінального провадження, статтею 42 КПК України визначено права та обов`язки обвинуваченого, зокрема і право брати участь під час судового розгляду.
Водночас можливість судового розгляду справи у кримінальному проваджені у разі неприбуття обвинуваченого за викликом суду шляхом здійснення спеціального судового провадження передбачена у ч. 3 ст. 323 КПК України.
Так, за змістом абз. 1 цієї частини передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
У свою чергу, за змістом ч. 2 ст. 297-1 КПК України вбачається серед переліку певних злочинів й посилання на ст.110-2 КК України, за якою висунуто обвинувачення ОСОБА_5 .
З урахуванням матеріалів долучених до клопотання прокурором про здійснення спеціального судового провадження, суд вважає наявними обставини, які свідчать про переховування обвинуваченої на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що дає можливість суду провести судовий розгляд за відсутності обвинуваченого (in absentia).
Також суд вважає, що подальший розгляд кримінального провадження № 22017000000000347 шляхом здійснення спеціального судового провадження не порушуватиме права обвинуваченої на справедливий суд, з огляду на таке.
Встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 повідомлялась про підозру, а також неодноразово викликалась до слідчого, прокурора та до суду у встановлений законом спосіб, шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а також шляхом розміщення інформації на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, однак ні до слідчого, прокурора чи суду не з`являлась, жодних клопотань, заяв, скарг не подавала.
Як визначено ч.5 ст.139 КПК України, ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 06.04.2018 оголошена у розшук.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.06.2018 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 110-2 КК України.
З огляду на викладене, враховуючи кваліфікацію дій ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 110-2 КК України, здійснення повідомлення останньої в порядку і спосіб визначений КПК України про розгляд обвинувального акта щодо неї, тривалий період переховування ОСОБА_5 від слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також фактичні дані, відповідно до яких ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України, суд вважає за необхідне здійснювати спеціальне судове провадження у зазначеному кримінальному провадженні.
При цьому судом враховується і те, що Кримінальний процесуальний закон України надає обвинуваченим всі необхідні можливості в рамках спеціального судового провадження, щодо необхідності дотримання яких у справах за відсутності обвинуваченого (in absentia), висловлюється у своїх рішеннях ЄСПЛ, зокрема, надає право обвинуваченим за бажанням бути присутніми при розгляді кримінального провадження, право виробити лінію захисту, право на юридичну допомогу, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Водночас із урахуванням того, що за матеріалами, наданими прокурором суду обвинувачена переховується на тимчасово окупованій території, повістки за останнім відомим місцем іі проживання залишаються без відправлення, оскільки поштове сполучення з тимчасово-окупованою територією припинено. Також це питання, не врегульовано і виходячи із положень ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Водночас за змістом ч. 8 ст. 135 КПК України передбачено, що повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
Вказані положення процесуального закону судом були дотримані.
Також вирішуючи питання щодо дійсного ухилення обвинуваченої під час кримінального провадження щодо неї суд враховує висновки судів вищої інстанцій, зокрема, в постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року на підставі аналізу положень ч. 1 ст. 281 КПК колегія суддів дійшла висновку, що підстава для оголошення розшуку під час досудового розслідування «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження».
З урахуванням викладеного та конкретних обставин даного провадження, суд приходить до висновку про можливість здійснювати подальший розгляд даної провадження у формі спеціального судового провадження з дотриманням норм міжнародного законодавства в сфері захисту прав людини, у тому числі із урахуванням практики ЄСПЛ та Верховного Суду, та що такий розгляд не призводить до порушення ст. 6 Конвенції, положень Конституції України, та положень КПК України.
В той же час, суд вважає наголосити на тому, що у відповідності до положень ч. 4 ст. 323 КПК України, якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з`явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом, таким чином обвинувачена не позбавлена можливості протягом судового провадження з`явитися до суду, має закріплені у законі підстави для оскарження рішень, які прийняті чи будуть прийняті у межах даного кримінального провадження судом, а також на перегляд рішення, яким закінчитеся судовий розгляд.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Положеннями ст. 291 КПК України визначено вичерпний перелік обов`язкових вимог до змісту та форми обвинувального акта.
Відтак дослідивши зміст та форму обвинувального акта, враховуючи відсутність клопотань про його повернення прокурору, суд вважає, що обвинувальний акт складено у відповідності до положень КПК України, істотних порушень при його складанні та щодо реєстру матеріалів досудового розслідування, які б перешкоджали призначенню цього обвинувального акта до судового розгляду не встановлено.
З урахуванням ухвали ВС від 31.10.2018, якою залишено без задоволення подання Київського апеляційного суду про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_5 з Шевченківського районного суду м. Києва до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 підсудне Шевченківському районному суду міста Києва.
Підстав для закриття кримінального провадження під час підготовчого судового засідання не встановлено, таких клопотань від учасників до суду не надходило.
Судове засідання у цьому кримінальному провадженні з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дванадцятою цієї статті.
Частиною 2 ст. 31 КПК України передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
Санкція ч. 4 ст. 110-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до десяти, судовий розгляд кримінального провадження слід здійснювати суддею одноособово.
Для участі у судовому засіданні викликати сторони кримінального провадження.
Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, а також інформацію про процесуальні документи, надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Керуючись ст.ст. 291, 297-1, 314-316, 323, 369-372 КПК України, суд
УХВАЛИВ
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 2201700000000034 від 21.09.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 110-4 КК України у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А, на 15 год. 20 хв. 29 вересня 2022 року.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 задовольнити.
Здійснювати Шевченківським районним судом міста Києва спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 2201700000000034 від 21.09.2017 року за обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_5 , за ч. 4 ст. 110-2 КК України за відсутності обвинуваченої (in abcentia).
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Повідомлення про виклики обвинуваченій ОСОБА_5 про час та місце судових засідань, щодо рішення про здійснення судового спеціального провадження відносно неї, а також інформацію про про процесуальні документи, надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
У випадку якщо підстави про спеціальне судове провадження перестануть існувати, подальший судовий розгляд розпочати спочатку згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2022 |
Оприлюднено | 20.11.2023 |
Номер документу | 114965597 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти основ національної безпеки України Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Кваша А. В.
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Григор'єва Ірина Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні