Ухвала

від 16.11.2023 по справі 200/6466/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 листопада 2023 року Справа №200/6466/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Концерн Стирол» (юридична адреса: 84610 Донецька область, м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 10; код ЄДРПОУ: 05761614) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13; код ЄДРПОУ: 00015622) про визнання незаконними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

14 листопада 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Концерн Стирол» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому позивач просить суд:

- визнати незаконною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 72959757 від 06.10.2023 про стягнення з ПрАТ «Концерн Стирол» виконавчого збору у розмірі 137293619, 18 грн, винесену в межах виконавчого провадження № 72959757 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 у справі № 24/25-908/5753/14;

- визнати незаконною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 72959757 від 06.10.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 401, 85 грн, винесену в межах виконавчого провадження № 72959757 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 у справі № 24/25-908/5753/14.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульованийКодексом адміністративного судочинства України(далі -КАС України). Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Частиною 2статті 171 КАС Українипередбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,172цьогоКодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, набуваювисновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160,161 КАС України, у заявку із чим має бути залишена без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовано ст. 287 КАС України.

Так, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

У поданому до суду позові, позивач просить суд визнати незаконними та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 72959757 від 06.10.2023 про стягнення з ПрАТ «Концерн Стирол» виконавчого збору у розмірі 137293619, 18 грн, винесену в межах виконавчого провадження № 72959757 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 у справі № 24/25-908/5753/14 та постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 72959757 від 06.10.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 401, 85 грн, винесену в межах виконавчого провадження № 72959757 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 у справі № 24/25-908/5753/14.

Як встановлено судом на підставі матеріалів позову спірні постанови від 06.10.2023 позивачем отримані 23.10.2023.

Тобто 02.11.2023 був останній день звернення до суду з вимогою про скасування вищевказаних постанов, які були отримані позивачем 23.10.2023.

Вказана позовна заява надіслана представником позивача до суду засобами поштового зв`язку 10.11.2023 року, тобто з пропуском встановленого процесуального строку.

Представник позивача, одночасно із позовом, заявив до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом.

В обґрунтування зазначеного клопотання представник позивача вказує, що оскаржувані постанови відповідача було отримано позивачем 23 жовтня 2023 року. Проте, зазначає, за раніше отриманою 18 жовтня 2023 року постановою відповідача від 06 жовтня 2023 року про відкриття виконавчого провадження № 72959757 ПрАТ «Концерн Стирол» вже звернулось до нього із заявою № 54/10-23 від 20 жовтня 2023 року про закінчення даного виконавчого провадження, що в свою чергу передбачало б самостійне скасування відповідачем прийнятих ним оскаржуваних постанов. Однак, вказує представник, отримавши 30 жовтня 2023 року дану заяву, відповідач в добровільному порядку зазначених вище дій так і не вчинив. Отже, доводить представник позивача, з метою виключення вірогідності передчасного звернення до суду з метою захисту своїх порушених прав, позивач був змушений пропустити встановлений законом строк для звернення з цим позовом.

Крім того, представник позивача також зазначив, що місцезнаходженням підприємства ПрАТ «Концерн Стирол», як офісних приміщень, так і виробничих потужностей, є місто Горлівка Донецької області. Вказує, що у зв`язку з небезпечною , що склалася у вказаному місті ще з квітня 2014 року, що була пов`язана з проведенням на його території активних бойових дій в рамках здійснення антитерористичної операції визначеної Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» унеможливило роботу банківської та транспортної систем, систем комунікацій (у тому числі поштового зв`язку), чим призведено неможливість ведення підприємством своєї діяльності за напрямками, визначеними відповідно до його статуту, у тому числі здійснювати управлінські функції, повною мірою вести облік та складати звітність.

Крім того, представник позивача вказав, що протягом всього строку, відведеного на звернення до суду з цією позовною заявою знаходився на лікарняному, що підтверджується доданою до цього клопотання роздруківкою інформації стосовно періоду тимчасової втрати працездатності з особистого електронного кабінету ПФУ.

Проте суд критично ставиться до таких доводів представника позивача виходячи з наступного.

Так представник позивача як на одну з підстав пропуску процесуального строку вказує на те, що за раніше отриманою 18 жовтня 2023 року постановою відповідача від 06 жовтня 2023 року про відкриття виконавчого провадження № 72959757 ПрАТ «Концерн Стирол» вже звернулось до нього із заявою № 54/10-23 від 20 жовтня 2023 року про закінчення даного виконавчого провадження, що в свою чергу передбачало б самостійне скасування відповідачем прийнятих ним оскаржуваних постанов. Однак, вказує представник, отримавши 30 жовтня 2023 року дану заяву, відповідач в добровільному порядку зазначених вище дій так і не вчинив. Отже, доводить представник позивача, з метою виключення вірогідності передчасного звернення до суду з метою захисту своїх порушених прав, позивач був змушений пропустити встановлений законом строк для звернення з цим позовом.

Суд зазначає, що відповідач, прийнявши 06.10.2023 постанову про стягнення з ПрАТ «Концерн Стирол» виконавчого збору у розмірі 137293619, 18 грн, винесену в межах виконавчого провадження № 72959757 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 у справі № 24/25-908/5753/14 та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 401, 85 грн, винесену в межах виконавчого провадження № 72959757 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 у справі № 24/25-908/5753/14, вчинив процесуальні окремі дії, які могли бути оскаржені позивачем в судовому порядку та така підстава як звернення із заявою про закінчення відкритого виконавчого провадження та вірогідне очікування обов`язкового задоволення такої заяви не є поважною підставою пропуску процесуального строку звернення до суду. Отримання або не отримання позивачем відповіді на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Крім того суд також не приймає доводи представника позивача щодо пропуску процесуального строку з підстав проведення з квітня 2014 року в м. Горліка Донецької області антитерористичної операції визначеної Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яка унеможливила роботу банківської та транспортної систем, систем комунікацій (у тому числі поштового зв`язку), чим призведено неможливість ведення підприємством своєї діяльності за напрямками, визначеними відповідно до його статуту, у тому числі здійснювати управлінські функції, повною мірою вести облік та складати звітність, оскільки представником позивача не надано суду жодного доказу на предмет того, яким саме чином проведення антитерористичної операції в м. Голівка Донецької області вплинуло на пропуск процесуального строку звернення до суду із цим позовом.

Поряд з цим суд також відхиляє доводи щодо перебування представника позивача на лікарняному, оскільки, по перше як встановлено судом на підставі матеріалів доданих до позову останній знаходився на лікарняному по 03.11.2023 року включно, а дану позовну заяву до суду направив лише 10.11.2023. Крім того Приватне акціонерне товариство «Концерн Стирол», яке є позивачем по справі, мало змогу скерувати позовну заяву до суду самостійно, або за допомогою іншої уповноваженої на це особи.

Суд зазначає, що реалізація позивачем (ПрАТ "Концерн Стирол") права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій одного його представника. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

З огляду на вказане, дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті статті 6 Конвенції є справа "Gradescolo S.R.L. проти Молдови".

У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Як зазначив Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.02.2018 по справі №800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

Необхідно зазначити, що поновлення процесуальних строків на оскарження судових рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, позивачем порушено строк звернення до суду, із цим позовом, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, а також докази на підтвердження таких обставин позивачем суду не надані, при цьому, ті обставини, які зазначені представником позивача в обґрунтування поважності пропуску строку, судом не приймаються.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.160,161,169,171,243,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання позовної заяви.

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Концерн Стирол» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконними та скасування постанов залишити без руху.

Надати позивачу строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із даним позовом.

У разі якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, заява повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров