Рішення

від 16.11.2023 по справі 200/2042/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2023 року Справа№200/2042/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бєломєстнова О.Ю.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Аквалайт» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

12.05.2023 року позивач - Приватне підприємство «Аквалайт» (код ЄДРПОУ: 38571171, місцезнаходження: Донецька область, Краматорський район, м.Костянтинівка, бул. Космонавтів, 9/120) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 44070187, місцезнаходження: Донецька область, м.Маріуполь, вул. Італійська, 59), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393, місцезнаходження: м.Київ, Львівська площа, 8), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області № 8660495/38571171 від 20.04.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 08.03.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області № 8660496/38571171 від 20.04.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 27.02.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 26.10.2022 року № 4074;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області виключити Приватне підприємство «АКВАЛАЙТ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги мотивує безпідставністю прийнятих рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки позивачем подані всі необхідні пояснення та документи (договір підряду №14 від 06.02.2023 року, акти виконаних робіт №2 від 27.02.2023 року, №3 від 08.03.2023 року, платіжні інструкції на оплату виконаних робіт) щодо підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним, реєстрація яких була зупинена. Своє рішення про відмову в реєстрації накладних контролюючий орган мотивував ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації щодо постачання товарів/послуг, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Натомість позивач зауважує, що він виконував роботи, а не постачав товари, як про це вказує податковий орган.

Позивач не згодний з рішеннями контролюючого органу № 8660495/38571171 та №8660496/38571171 від 20.04.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки їх зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких такі рішення було прийнято.

Щодо рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 4074 від 26.10.2022, на думку податкового органу ПП «Аквалайт» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, про що контролюючий орган виніс відповідне рішення. Також додатково зазначив: «Аналізом наявної податкової інформації встановлено, що підприємство оформлювало операції з придбання різних товарних позицій (будівельні матеріали, верстати, пісок, компресори та інші) від «ризикового контрагента-постачальника ТОВ «СЕТТІ ГРУП». Однак, у вказаному вище рішенні детально не зазначено, яка саме податкова інформація наявна у контролюючих органів, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій платником податку, і якої саме податкової накладної чи накладних вона стосується. Також на думку позивача він не може нести відповідальність за можливі порушення, допущені його контрагентом у інших господарських операціях, а тому статус ризиковості останнього не повинен спричиняти юридичних наслідків для позивача.

Наведене стало підставою звернення ПП «Аквалайт» до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 17.05.2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк - 10 днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 13.06.2023 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду. Відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.

Ухвалою суду від 26.06.2023 року запропоновано позивачу в строк 7 днів з дня отримання ухвали повідомити суд про згоду або незгоду із заміною відповідача за клопотанням Головного управління ДПС у Донецькій області.

Ухвалою суду від 07.07.2023 року залучено Головне управління ДПС у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе 7, ЄДРПОУ 44069150 ) до участі у справі у якості співвідповідача, зважаючи на доведеність тимчасового переходу функцій Головного управління ДПС у Донецькій області до Головного управління ДПС у Вінницькій області.

18.07.2023 року позивач надав до суду уточнену позовну заяву, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 8660495/38571171 від 20.04.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 08.03.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 8660496/38571171 від 20.04.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 27.02.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 26.10.2022 року № 4074;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області виключити Приватне підприємство «АКВАЛАЙТ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідач-1 відзив на адміністративний позов у встановлений строк не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів.

Відповідачем-2 надано відзив на адміністративний позов, у якому він просить у задоволенні позову відмовити повністю у зв`язку з тим, що на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних позивач не виконав всіх умов, визначених законом - не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції (документально не підтверджено наявність матеріальних та трудових ресурсів для виконання відповідних робіт). За таких обставин, відсутні підстави для зобов`язання ДПС реєструвати податкові накладні, оскільки для прийняття рішення необхідно було дослідити документи. Крім того, вимогу щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні відповідач-2 вважає втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу.

Відповідачем-3 надано відзив на адміністративний позов, у якому він просить у задоволенні позову відмовити повністю у зв`язку з наступним. Відповідно до квитанцій, які платником було отримано за допомогою програми електронного документообігу, на підставі п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За результатом розгляду наданих платником документів комісією ГУ ДПС у Вінницькій області винесено рішення про надання платникові повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН). Причина направлення додаткового повідомлення: документально не підтверджено наявність матеріальних та трудових ресурсів для виконання відповідних робіт.

За результатом розгляду наданих платником додаткових документів комісією ГУ ДПС у Вінницькій області винесено рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Причиною такої відмови було часткове ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.

Податковий орган вважає, що позивач фактично просить суд перебрати на себе функцію контролюючого органу в частині дослідження документів та визначення права позивача на реєстрацію спірних податкових накладних в ЄРПН, що є неправомірною вимогою.

Окрім того, вимога щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну на думку відповідача-3 є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.

Щодо рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку ПП «Аквалайт» відповідач-3 зазначив, що останнє здійснювало господарські операції з ТОВ «СЕТТІ ГРУП», що пов`язані з придбанням будматеріалів, агрегатів, компресорів, автомобілів, металопродукції, верстатів, послуг будівництва та реконструкції на загальну суму 1392,0 тис. грн., в тому числі ПДВ 232,0 тис.грн. Постачальник ТОВ «СЕТТІ ГРУП» з 17.01.2022 року перебуває в журналі ризикових платників згідно п.6 Критеріїв ризиковості платника податків. Також по ПП «Аквалайт» відсутня інформація про наявність трудових ресурсів та про наявність виробничих потужностей, необхідних для господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, комісією розглянуто питання та прийнято рішення від 26.10.2022 року №4074 про включення платника ПП «Аквалайт» в перелік ризикових платників згідно п.8 Переліку критеріїв ризиковості платника податку: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеній в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

31.10.2023 відповідачем-3 надані додаткові пояснення, у яких він, посилаючись на зміни у наказах ДПС України, вказує на перехід обов`язку з виключення особи з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, до податкового органу за місцем обліку такого платника.

Позивач надав відповідь на відзив відповідача-3, у якій зазначив, що ним надано докази в тому самому об`ємі, що і надавались у зв`язку з отриманням повідомлення про надання пояснень до податкових накладних, які були заблоковані контролюючим органом.

Відповідач-3 надає лише витяг з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Вінницькій області від 26.10.2022 року № 143-пр, де зазначає про те, що ПП «Аквалайт» здійснювало взаємовідносини з ТОВ «Сетті Груп», яке перебуває в журналі ризикових платників податків згідно п. 6 Критеріїв ризиковості платника податків, та копію рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 26.10.2022 року № 4074. Однак, на думку позивача, цього недостатньо для обґрунтування його віднесення до ризикових платників податку.

Жодних інших вагомих та беззастережних доказів, які б підтверджували висновок про ризиковість здійснення діяльності ПП «Аквалайт», та давало законні підстави віднести це підприємство до списку ризикових, не надано. Жодних доказів щодо придбання, як зазначалось відповідачем-3, будматеріалів, агрегатів, компресорів, автомобілів тощо у ТОВ «Сетті Груп» не надано. Крім того, не надано доказів наявності податкової інформації № 99/3979 від 26.10.2022, про яку йдеться у відзиві, не вказано яка саме це інформація, з яких джерел вона отримана, та не зазначено, який саме правочин позивача на думку податкової є фіктивним.

Ухвалою суду від 16.11.2023 року залишено без задоволення клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони в обґрунтування вимог та заперечень, суд встановив наступне.

Позивач - Приватне підприємство «Аквалайт» (код ЄДРПОУ: 38571171, місцезнаходження: Донецька область, Краматорський район, м.Костянтинівка, бул. Космонавтів, 9/120) є юридичною особою, яка пройшла передбачену законом державну реєстрацію, перебуває на обліку як платник податків та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідачі - Головне управління ДПС у Донецькій області, Державна податкова служба України, Головне управління ДПС у Вінницькій області є суб`єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані Податковим кодексом України повноваження та згідно ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатні здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Наказом ДПС України від 28.03.2022 № 173 Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС закріплено виконання повноважень окремих територіальних органів ДПС за іншими територіальними органами ДПС, зокрема повноваження ГУ ДПС у Донецькій області - за ГУ ДПС у Львівській області. Відповідно до наказу ДПС України від 19.09.2022 № 645 Про внесення змін до наказу ДПС від 28.03.2022 № 173 виконання повноважень Головного управління ДПС у Донецькій області закріплено за Головним управлінням ДПС у Вінницькій області.

Наказом ДПС України №468 від 15.06.2023 року Про внесення змін до наказу ДПС України № 173 від 28.03.2022 року передбачені подальші зміни у розподілі територіальних органів подтакової служби, які реалізують передбачені законодавством з реєстрації податкових накладних функції. Так, відповідно до п.1.2 додатку 1 до наказу №173 з 21.06.2023 Головне управління ДПС у Вінницькій області припинило здійснювати функції Головного управління ДПС у Донецькій області.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваних рішень повноваження відповідача-1 ГУ ДПС у Донецькій області щодо платників податків, зареєстрованих на території Донецької області, виконувало ГУ ДПС у Вінницькій області, а відтак рішення приймалися комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Вінницькій області. У подальшому таке делегування функцій було скасовано, що не впливає на склад учасників справи. Кожний з відповідачів виконував чи продовжує виконувати владні управлінські функції у спірних правовідносинах.

Відповідачем-3 надана копія доповідної записки управління виявлення та опрацювання податкових ризиків голові комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Вінницькій області від 26.10.2022 №5598/02-32-18-02. У ній повідомлялися реєстраціні дані позивача, стан розрахунків з бюджетом, основні покупці та постачальники. У цьому документі також зазначено, що ПП «Аквалайт» здійснювало взаємовідносини з ТОВ «СЕТТІ ГРУП», які пов`язані з придбанням будматеріалів, агрегатів, компресорів, автомобілів, металопродукції, верстатів, послуг будівництва та реконструкції на загальну суму 1392,0 тис. грн., в тому числі ПДВ 232,0 тис.грн. Постачальник ТОВ «СЕТТІ ГРУП» з 17.01.2022 року перебуває в журналі ризикових платників згідно п.6 Критеріїв ризиковості платника податків. При наявності ризиків податкові накладні від ТОВ «СЕТТІ ГРУП» зареєстровані у ЄРПН. Також зазначено, що по ПП «Аквалайт» відсутня інформація про наявність трудових ресурсів та виробничих потужностей.

Судом встановлено, що 26.10.2022 року на засіданні комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Вінницькій області розглядалася вказана вище інформація щодо позивача.

Як вбачається з витягу з протоколу засідання комісії, до неї з ДПС України надійшла податкова інформація від 26.10.2020 №99/3979, згідно з якою за результатом проведеного аналізу операцій виявлено ймовірно фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Далі у протоколі наведена інформація з доповідної записки від 26.10.2022 №5598/02-32-18-02.

На підтвердження надходження від ДПС України податкової інформації від 26.10.2020 №99/3979 та її змісту відповідачі доказів суду не надали.

За результатами голосування згаданою вище комісією прийняте рішення № 4074 від 26.10.2022 року про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податків. Підставою для цього зазначений п. 8 Критеріїв ризиковості платника, що є додатком 1 до Порядку №1165 (надалі - Критерії ризиковості). У графі податкова інформація відповідного рішення вказано, що аналізом наявної податкової інформації встановлено, що підприємство оформлювало операції з придбання різних товарних позицій (будівельні матеріали, верстати, пісок, компресори та інші ) від ризикового контрагента-постачальника ТОВ «СЕТТІ ГРУП».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам у частині спору, що стосується рішення відповідача-3 № 4074 від 26.10.2022 року суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Також згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За приписами п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Таким порядком є Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (надалі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 серед критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, передбачено: … 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до ч.1. ст. 16 Закону України Про інформацію податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Таким чином, однією з підстав віднесення платника податку до категорії ризикових є встановлена під час автоматизованого моніторингу при реєстрації податкових накладних наявність відомостей і даних, що визначають ризиковість здійснення господарської операції.

Отже ризиковість платника податку може бути похідною від ризиковості конкретної господарської операції, якщо контролюючий орган обґрунтовує відповідний висновок пунктом 8 додатку 1 до Порядку № 1165.

Як вже зазначалося, критерії ризиковості здійснення операцій наведені у додатку 3 до Порядку №1165 та відповідно до п. 5 цього порядку застосовуються при перевірці податкових накладних/розрахунків коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Водночас, ризиковість здійснення конкретної господарської операції, визначена на підставі наявної у контролюючого органу податкової інформації, може бути самостійною підставою для висновку про ризиковість платника податку, що передбачено п.8 додатку 1 до Порядку №1165.

Як у цьому випадку, так і у разі застосування додатку 3 до Порядку №1165, ризиковість господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має встановлюватися на підставі мотивів, на які маються посилання у відповідному рішенні контролюючого органу.

Щодо процедури вирішення питання щодо відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, відповідно до п.6 Порядку №1165 воно розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 Порядку №1165 також передбачена можливість виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, що здійснюється комісією регіонального рівня у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

З наведених приписів законодавства слідує, що у разі визначення ризиковості платника податків на підставі п. 8 додатку 1 до Порядку №1165 платник податків має право надати інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про його невідповідність критеріям ризиковості. Для реалізації цього права платник податку має розуміти мотиви надання йому статусу ризикового та документально спростувати їх.

Додатком №4 до Порядку №1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

За формою оскаржуване рішення відповідача-3 № 4074 від 26.10.2022 року відповідає вимогам вказаного у додатку №4 бланку.

Так, у рішенні зазначено про відповідність платника податку - позивача критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Як вже зазначалося, судом встановлено, що у вказаному полі спірного рішення вказано: підприємство оформлювало операції з придбання різних товарних позицій (будівельні матеріали, верстати, пісок, компресори та інші) від ризикового контрагента постачальника ТОВ СЕТТІ ГРУП.

Оцінюючи повноту змісту такого обгрунтування суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не містить належної та достатньої мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Так, щодо належності такої мотивації слід зауважити на викладені раніш висновки про необхідність обґрунтування визначення ризиковості платника податка податковою інформацією, що визначає ризиковість конкретної господарської операції, зазначеної у податковій накладній або розрахунку коригування. Така ризиковість має логічно висновуватися та бути безпосередньо пов`язана з податковою інформацією, яку використовувала комісія.

З цього слідують і вимоги щодо достатності податкової інформації, яка підлягає наведенню у відповідному полі спірного рішення. Її обсяг має дозволити платнику податків зрозуміти, яка господарська операція вважається ризиковою та спричиняє визначення платника податків таким, що відповідає критерію ризикових.

Це є необхідним у тому числі в контексті реалізації права платника податків надати докази на її спростування.

Так, у відповідності до п. 6 Порядку №1165 комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Внаслідок недостатньо повного мотивування спірного рішення платник податку фактично позбавляється передбаченої вказаною нормою Положення №1165 можливості надати інформацію та копії документів на підтвердження його невідповідності критеріям ризиковості. Адже незрозумілим є зміст інформації, яку необхідно спростувати з метою доведення наведеної вище невідповідності.

Також, за приписами ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеного слідує, що відповідач-3, доводячи обгрунтованість спірного рішення, має посилатися тільки на ті докази, які покладені в основу такого рішення. Відповідно, позивач, у разі оскарження рішення податкового органу у суді, повинний спростувати доведені такими доказами обставини, для чого також має бути обізнаний про них.

Відсутність у спірному рішенні вказівок на конкретну податкову інформацію, конкретні господарські операції, які відповідач вважає ризиковими, фактично унеможливлює реалізацію платником податку права на захист власних прав у встановлений законом спосіб.

У свою чергу суд, перевіряючи відповідність рішення відповідача критеріям, встановленим ст. 2 КАС України, у тому числі розумності та обґрунтованості, також повинний враховувати саме ті докази, на які маються посилання у рішенні.

Натомість спірне рішення не містить посилання на достатні докази (конкретну податкову інформацію), які покладені в його основу. Внаслідок цього позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача-3 на ризиковість усіх операцій за участі ТОВ СЕТТІ ГРУП, у тому числі будівельних матеріалів, верстатів, піску, компресорів та інших. Пункт 8 додатку 1 до Порядку №1165 містить вказівку на необхідність наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, тобто конкретної господарської операції, а не усіх господарських операцій з певним контрагентом.

У будь-якому разі у рішенні відповідачем не розкритий зміст використаної ним податкової інформації, окрім того, що ТОВ СЕТТІ ГРУП віднесено до ризикових контрагентів. Цього недостатньо для належного обґрунтування рішення, оскільки, як вже зазначалося, аналізу на предмет ознак ризиковості підлягає конкретна господарська операція.

Судом приймається до уваги, що видані ТОВ СЕТТІ ГРУП податкові накладні зареєстровані у ЄДРПН, про що зазначено у доповідній записці управління виявлення та опрацювання податкових ризиків голові комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Вінницькій області від 26.10.2022 №5598/02-32-18-02. З урахуванням їх обов`язкової перевірки в силу закону на відповідність критеріям ризиковості господарських операцій, наведених у додатку 3 до Порядку №1165, це додатково вказує на безпідставність посилання на ці господарські операції як на ризикові. Адже одні й ті самі господарські операції не можуть одночасно і ризиковими і не ризиковими.

Посилання контролюючого органу на правову позицію ВС щодо неможливості оскарження спірного рішення, висловлену у постанові від 20.11.2019 по справі №480/4006/18 та інших постановах суд відхиляє з огляду на те, що цей правовий висновок викладений стосовно норм іншого Порядку, який діяв до 31.01.2020 включно.

Наразі правовідносини сторін врегульовані проаналізованим вище Порядком №1165, який істотно відрізняється від попереднього в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У зв`язку з цим Верховним Судом сформована інша правова позиція, яка викладена у постанові від 05 січня 2021 року по справі № 640/10988/20.

Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що згідно з Порядком №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

Відтак, висновок Верховного Суду про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, - в даному випадку застосуватись не може, бо змінилося правове регулювання спірних правовідносин.

Стосовно посилань відповідача на те, що спірне рішення про визначення позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, суд зазначає наступне.

За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача-3 на відсутність інформації про наявність у ПП «Аквалайт» трудових ресурсів та виробничих потужностей, оскільки спірне рішення не містить такого обгрунтування. Крім того, пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку передбачає таку підставу віднесення осіб до вказаної категорії, як наявність податкової інформації, а не її відсутність. Податковим органом не наведено, яким чином та ким до прийняття спірного рішення платнику податку пропонувалося надати інформацію про наявність трудових ресурсів та виробничих потужностей.

Виходячи з наведеного суд вважає, що рішення відповідача-3 № 4074 від 26.10.2022 року про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку є необґрунтованим, що обумовлює задоволення позовних вимог у частині визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до чинної на момент ухвалення рішення у справі редакції п. 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

З цього слідує, що поновлення порушеного права позивача може відбуватися на підставі рішення суду про виключення платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Як раніше зазначено, відповідно до наказу ДПС України №468 від 15.06.2023 року з 21.06.2023 Головне управління ДПС у Вінницькій області припинило виконання функцій Головного управління ДПС у Донецькій області. Вимоги про зобов`язання відповідача-3 виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку не можуть бути задоволені, оскільки заявлені до неналежної особи.

Позивач перебуває на обліку як платник ПДВ у ДПС в Донецькій області, на комісію регіонального рівня якого законодавством покладений обов`язок з виключення платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За приписами ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Зважаючи на це, Приватне підприємство «Аквалайт» підлягає виключенню з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, з покладенням відповідного обов`язку на податковий орган за основним місцем обліку платника податку - Головне управління ДПС у Донецькій області.

У разі, якщо з часом розподіл повноважень між територіальними органами ДПС знову зазнає змін, зобов`язану сторону може бути змінено на її функціонального правонаступника в порядку ст. 379 КАС України.

Що стосується іншої частини позовних вимог, судом встановлено наступне.

06.02.2023 року між Комунальним некомерційним підприємством «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня Корсунь-Шевченківської міської Черкаської ради» (замовник) та ПП «Аквалайт» (підрядник) укладено договір підряду №14. Відповідно до п.1.2 даного договору підрядником має бути виконаний капітальний ремонт приміщень для встановлення рентгенівської діагностичної системи в поліклініці Комунального некомерційного підприємства «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня Корсунь-Шевченківської міської Черкаської ради.

Згідно з актом форми КБ-2В № 3 від 08.03.2023 за березень 2023 року вартість виконаних робіт склала 169 618,80 грн. Згідно з аналогічним актом №2 від 27.02.2023 за лютий 2023 року вартість виконаних робіт склала 171 399,60 грн.

Оплата робіт підтверджується копіями платіжних інструкцій №4245 від 08.03.2023 на суму 169 618,80 грн та №4173 від 27.02.2023 на суму 171 399,60 грн.

За фактом господарських операцій позивачем були видані податкові накладні № 2 від 27.02.2023 року на суму 171 399,60 грн у тому числі ПДВ 28 556,50 грн та № 1 від 08.03.2023 року на суму 169 618,80 грн у тому числі ПДВ 28 269,80 грн.

Подача цих податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та зупинення їх реєстрації підтверджується квитанціями від 01.03.2023 року та 30.03.2023 року. З цих квитанцій вбачається, що зупинення реєстрації податкових накладних відбулося на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України, у зв`язку з їх складенням платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, позивачеві запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.

Позивачем на цю пропозицію надані пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрація яких зупинена, про що свідчить повідомлення від 11.04.2023 №1 та №2, а саме:

договір підряду № 14 від 06.02.2023 року між Комунальним некомерційним підприємством «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської ради» (замовник) та ПП «Аквалайт» (підрядник);

акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2023 року та акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2023 року;

платіжні інструкції № 4173 від 27.02.2023 року за лютий 2023 року та № 4245 від 08.03.2023 року за березень 2023 року.

12.04.2023 року позивачеві запропоновано надати додаткові пояснення, необхідні для розгляду питання про реєстрацію у ЄРПН податкових накладних № 2 від 27.02.2023 та № 1 від 08.03.2023 року, що підтверджується повідомленнями № 8611712/38571171, №8611711/38571171. Зокрема, запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування:

- первинних документів щодо постачання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційних описів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладних;

- первинних документів щодо постачання, послуг.

У графі додаткова інформація повідомлень зазначено, що документально не підтверджено наявність матеріальних та трудових ресурсів для виконання відповідних робіт.

Позивачем на ці пропозиції надані пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрація яких зупинена, про що свідчить повідомлення від 19.04.2023 №1 та №2.

У поясненнях позивач зазначив, що за договором підряду №14 від 06.02.2023 року ПП «Аквалайт» реально виконані зобов`язання, що підтверджується доданими документами:

- дозволами на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки від 27.07.2021 року, від 29.07.2022 року;

- довідкою про наявність МТБ від 19.04.2023 року;

- списком працівників від 01.03.2023 року;

- ліцензією № 16-Л від 27.03.2019 року;

- штатним розписом від 01.03.2023 року.

Незважаючи на це, відповідачем-3 прийняті рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8660495/38571171 від 20.04.2023, №8660496/38571171 від 20.04.2023.

Підставою для відмови у реєстрації у рішенні визначено ненадання позивачем: часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку..

Графи додаткова інформація, у яких можливо було навести конкретні відсутні чи неправильно складені документи, у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної не заповнені.

Дослідивши зібрані цій частині спору докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно п.п.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пп. а п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положення п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) встановлюють, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п.13 Порядку № 1246).

Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Як вже зазначалося, такий Порядок затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (Порядок №1165).

За приписами п. 5, 6 цього Порядку платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За приписами п.2 п. 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Як вбачається з квитанцій від 01.03.2023 року та 30.03.2023 року, зупинення реєстрації податкових накладних відбулося у зв`язку з їх складенням платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Тобто зупинення реєстрації податкових накладних позивача було похідним від рішення відповідача-3 № 4074 від 26.10.2022 року про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податків.

Дане рішення визнано судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що у свою чергу обумовлює оцінку судом зупинення реєстрації у ЄРПН податкових накладних № 2 від 27.02.2023 та № 1 від 08.03.2023 року як такого, що не грунтується на положеннях законодавства.

Так, у постанові від 11 листопада 2021 року по справі № 826/10948/17 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду зазначив, що відповідно до доктрини з умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованої Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид цієї доктрини та вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших.

Оскаржуючи наслідки діяльності податкового органу щодо реєстрації конкретних податкових накладних у ЄРПН у формі рішень про відмову у такій реєстрації, платник податків не позбавлений можливості спростовувати їх правомірність з посиланням на правову оцінку юридичних фактів та доказів, покладених в основу таких рішень.

В контексті справи, що розглядається, це означає, що оцінка судом правомірності рішення відповідача-3 про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку може впливати на правову оцінку зупинення реєстрації складених ним податкових накладних та подальшої відмови у їх реєстрації. У разі, якщо позивач був необгрунтовано визнаний таким, що відповідає Критеріям ризиковості платника податку (отруйне дерево), таке визнання не може мати правомірних наслідків у вигляді зупинення та відмови у реєстрації виданих ним податкових накладних (плодів).

Таким чином визнання протиправним та скасувати рішень відповідача-3 №8660496/38571171 від 20.04.2023 та № 8660495/38571171 від 20.04.2023 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є похідним від визнання протиправним та скасування рішення відповідача-3 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку від 26.10.2022 року № 4074.

Додатковою підставою для задоволення позовних вимог в цій частині спору є невідповідність підстав, за яких у реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 2 від 27.02.2023 та № 1 від 08.03.2023 було відмовлено тим підставам, за яких реєстрацію податкових накладних було зупинено.

Аналіз наведеного вище механізму реєстрації податкових накладних у ЄРПН свідчить про те, що він становить послідовність дій податкового органу, результати яких доводяться до платника податків у формі квитанцій, повідомлень на рішень. Такі дії мають бути логічно пов`язаними, оскільки стосуються конкретної податкової накладної/розрахунку коригування та охоплені єдиною метою - забезпечення покупця належною підставою для формування податкового кредиту з ПДВ.

За приписами п.2 п. 11 Порядку №1165 підстави для зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються у відповідній квитанції. Виходячи з цього, подальші дії учасників спірних правовідносин спрямовані на підтвердження або спростування зазначених у квитанції підстав, за яких реєстрацію податкової накладної було зупинено. Результатом таких дій є реєстрація податкової накладної у ЄРПН або відмова у такій реєстрації, якщо відповідність критеріям ризиковості платника податку або ризиковості господарської операції не буде спростована.

Як вбачається з рішень відповідача-3 № 8660495/38571171 від 20.04.2023, №8660496/38571171 від 20.04.2023 відмова в реєстрації податкових накладних в ЄРПН обумовлена ненаданням позивачем додаткових письмових пояснень та копій документів, наведених у повідомленнях про необхідність їх надання.

При цьому у повідомленнях від 12.04.2023 року № 8611712/38571171, №8611711/38571171 містилася пропозиція надати пояснення та документи щодо постачання товарів/послуг, а також наявності матеріальних та трудових ресурсів для виконання відповідних робіт.

На відміну від цього, зупинення реєстрації податкових накладних було обґрунтовано іншими підставами - статусом позивача як такого, що відповідає Критеріям ризиковості платника податку. Як встановлено судом, це було пов`язано з операціями з придбання товарів від ризикового контрагента - постачальника ТОВ СЕТТІ ГРУП.

З наведеного слідує, що зупинення реєстрації податкових накладних та відмова у їх реєстрації у ЄРПН викликані різними, не пов`язаними між собою підставами (перше - постачанням товарів, виконанням робіт, а друге - придбанням товарів).

Що стосується посилання податкового органу на ненадання пояснень та документів на підтвердження наявності у позивача матеріальних та трудових ресурсів для виконання відповідних робіт слід зазначити, що це спростовується наявними у матеріалах справи доказами. Позивачем на пропозиції відповідача-3 надані пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрація яких зупинена, про що свідчить повідомлення від 19.04.2023 №1 та №2. До них були надані дозволи на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, довідка про наявність обладнання, матеріально-технічної бази; список працівників; ліцензії; штатний розпис; договір оренди нежитлового приміщення; договір оренди машин, механізмів; акт приймання-передачі майна в оренду.

Натомість, спірні рішення відповідача-3 не містять обґрунтування причин неприйняття цих документів до уваги. Наявна у рішеннях про відмову у реєстрації податкової накладної графа додаткова інформація, у якій необхідно було навести конкретні відсутні чи неправильно складені документи, не заповнена.

У такому разі відсутні підстави стверджувати про невиконання позивачем обов`язку надати конкретні документи.

Відсутність у рішенних відповідача-3 № 8660495/38571171 від 20.04.2023, №8660496/38571171 від 20.04.2023 конкретних мотивів неприйняття наданих позивачем документів до уваги також вплинуло на передбачене п. 9 ч.2 ст. 2 КАС України право особи на участь у процесі прийняття рішення. Адже не усвідомлюючи можливих недоліків чи неповноти у наданих платником податків документах, осатнній не в змозі усунути їх та у повній мірі реалізувати надане йому законом право на оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у ЄРПН.

При ухваленні рішення у справі суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.11.2022 у справі No 320/3483/21, де зазначено: [...] «Колегія суддів звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі No 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі No 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі No 824/245/19-а. При цьому, Верховний Суд у постанові від 5 січня 2021 року у справі No 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком No 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Вінницькій області №8660495/38571171 від 20.04.2023 та № 8660496/38571171 від 20.04.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкові накладні № 1 від 08.03.2023 та № 2 від 27.02.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає наступне.

Згідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, в день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

При цьому згідно з абз. 2 пункту 20 Порядку №1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

З урахуванням цього суд дійшов висновку, що для відновлення порушеного права позивача необхідно зобов`язати особу, до компетенції якої це належить, зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні. Таке забезпечить остаточність вирішення спору між сторонами (у тому числі щодо наслідків відсутності реєстрації певний час), сприятиме правовій визначеності та належним способом поновить порушені права позивача.

Суд не приймає до уваги посилання відповідачів на неприпустимість покладення на уповноважений орган обов`язку з реєстрації податкових накладних у ЄРПН в силу дискреційного характеру таких повноважень. Як вже зазначалося, зобов`язання відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну є обов`язком суду, визначеним статтею 245 КАС України, гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права. Таке відповідає правовим висновкам Верховного суду, викладеним у постановах від 17 травня 2023 року по справі №140/14282/20, від 28 квітня 2023 року по справі №640/24227/19, від 04 липня 2023 року по справі № 580/7000/21.

З урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Вінницькій області виключити Приватне підприємство «Аквалайт» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами ч. 8 тієї самої статті якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що протиправні рішення, внаслідок яких виник спір, були прийняті Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, а позовні вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України та ГУ ДПС в Донецькій області є похідними від цієї позовної вимоги, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь позивача судові витрати з судового збору повністю у розмірі 8052,00 грн.

Керуючись статтями 5-10, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Аквалайт» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 26.10.2022 року № 4074.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 44070187, місцезнаходження: Донецька область, м.Маріуполь, вул. Італійська, 59) виключити Приватне підприємство «Аквалайт» (код ЄДРПОУ: 38571171, місцезнаходження: Донецька область, Краматорський район, м.Костянтинівка, бул. Космонавтів, 9/120) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 8660495/38571171 від 20.04.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393, місцезнаходження: м.Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати податкову накладну № 1 від 08.03.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 8660496/38571171 від 20.04.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393, місцезнаходження: м.Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати податкову накладну № 2 від 27.02.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе 7, ЄДРПОУ 44069150 ) на користь Приватного підприємства «Аквалайт» (код ЄДРПОУ: 38571171, місцезнаходження: Донецька область, Краматорський район, м.Костянтинівка, бул. Космонавтів, 9/120) судові витрати з судового збору у розмірі 8052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн. 00 коп.

Повний текст судового рішення складено та підписано 16 листопада 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Бєломєстнов О.Ю.