Постанова

від 26.02.2024 по справі 200/2042/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року справа №200/2042/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 200/2042/23 (головуючий І інстанції Бєломєстнов О.Ю.) за позовом приватного підприємства Аквалайт до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 8660495/38571171 від 20.04.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 08.03.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 8660496/38571171 від 20.04.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 27.02.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 26.10.2022 року № 4074;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області виключити Приватне підприємство АКВАЛАЙТ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обгрунтування позову зазначив що рішеннями податкового органу відмовлено у реєстрації податкових накладних, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України.

При цьому, рішення не містять інформації, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію ПН.

Позивачем після зупинення реєстрації податкових накладних подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи та письмові пояснення, які підтверджують факт здійснення господарської операції.

Отже, рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Також податковим органом протиправно прийнято рішення про віднесення позивача до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, оскільки в рішенні не зазначено, яка саме податкова інформація наявна у контролюючих органів, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій платником податку, і якої саме податкової накладної чи накладних вона стосується. Також позивач не може нести відповідальність за можливі порушення, допущені його контрагентом у інших господарських операціях, а тому статус ризиковості останнього не повинен спричиняти юридичних наслідків для позивача.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 26.10.2022 року № 4074.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області виключити приватне підприємство Аквалайт з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 8660495/38571171 від 20.04.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 08.03.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 8660496/38571171 від 20.04.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 27.02.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь Приватного підприємства Аквалайт судові витрати з судового збору у розмірі 8052 грн.

Не погодившись з рішенням, відповідачі - ГУ ДПС у Донецькій області та ГУ ДПС у Вінницькій області, звернулися з апеляційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги ГУ ДПС у Донецькій області.

ПП Аквалайт здійснювало господарські операції з ТОВ СЕТТІ ГРУП, що пов`язані з придбанням будматеріалів, агрегатів, компресорів, автомобілів, металопродукції, верстатів, послуг будівництва та реконструкції на загальну суму 1392,0 тис. грн, в тому числі ПДВ 232,0 тис. грн.

Постачальник ТОВ СЕТТІ ГРУП з 17.01.2022 перебуває в журналі ризикових платників згідно п. 6 Критеріїв ризиковості платника податків. Також по ПП Аквалайт відсутня інформація про наявність трудових ресурсів та про наявність виробничих потужностей, необхідних для господарської діяльності.

Враховуючи викладене, комісією розглянуто питання та прийнято рішення від 26.10.2022 № 4074 про включення платника ПП Аквалайт в перелік ризикових платників згідно п.8 Переліку критеріїв ризиковості платника податку: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеній в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Віднесення платника податків до ризикових по суті є нормою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування.

Позивач може належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій в межах своєї господарської діяльності.

Проте, позивачем не надано доказів, які б спростували наявну у податкового органу податкову інформацію в базах ДПС, отже, рішення про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості є законним.

Обґрунтування апеляційної скарги ГУ ДПС у Вінницькій області.

На момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних позивач не виконав всіх умов, визначених законом - не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції (документально не підтверджено наявність матеріальних та трудових ресурсів для виконання відповідних робіт). За таких обставин, відсутні підстави для зобов`язання ДПС реєструвати податкові накладні, оскільки для прийняття рішення необхідно було дослідити документи.

Крім того, визначення обов`язку ДПС України зареєструвати податкові накладні є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду.

Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, розглядаючи апеляційні скарги в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Приватне підприємство Аквалайт (код ЄДРПОУ: 38571171, місцезнаходження: Донецька область, Краматорський район, м. Костянтинівка, бул. Космонавтів, 9/120) є юридичною особою, яка пройшла передбачену законом державну реєстрацію, перебуває на обліку як платник податків.

Наказом ДПС України від 28.03.2022 № 173 Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС закріплено виконання повноважень окремих територіальних органів ДПС за іншими територіальними органами ДПС, зокрема повноваження ГУ ДПС у Донецькій області - за ГУ ДПС у Львівській області.

Відповідно до наказу ДПС України від 19.09.2022 № 645 Про внесення змін до наказу ДПС від 28.03.2022 № 173 виконання повноважень Головного управління ДПС у Донецькій області закріплено за Головним управлінням ДПС у Вінницькій області.

Наказом ДПС України № 468 від 15.06.2023 Про внесення змін до наказу ДПС України № 173 від 28.03.2022 передбачені подальші зміни у розподілі територіальних органів податкової служби, які реалізують передбачені законодавством з реєстрації податкових накладних функції. Так, відповідно до п. 1.2 додатку 1 до наказу № 173 з 21.06.2023 Головне управління ДПС у Вінницькій області припинило здійснювати функції Головного управління ДПС у Донецькій області.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваних рішень повноваження ГУ ДПС у Донецькій області щодо платників податків, зареєстрованих на території Донецької області, виконувало ГУ ДПС у Вінницькій області, а відтак рішення приймалися комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Вінницькій області. У подальшому таке делегування функцій було скасовано, що не впливає на склад учасників справи. Кожний з відповідачів виконував чи продовжує виконувати владні управлінські функції у спірних правовідносинах.

ГУ ДПС у Вінницькій області надана копія доповідної записки управління виявлення та опрацювання податкових ризиків голові комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Вінницькій області від 26.10.2022 № 5598/02-32-18-02.

В записці зазначені реєстраційні дані позивача, стан розрахунків з бюджетом, основні покупці та постачальники, а також вказано, що ПП Аквалайт здійснювало взаємовідносини з ТОВ СЕТТІ ГРУП, які пов`язані з придбанням будматеріалів, агрегатів, компресорів, автомобілів, металопродукції, верстатів, послуг будівництва та реконструкції на загальну суму 1392,0 тис. грн, в тому числі ПДВ 232,0 тис. грн. Постачальник ТОВ СЕТТІ ГРУП з 17.01.2022 перебуває в журналі ризикових платників згідно п.6 Критеріїв ризиковості платника податків. При наявності ризиків податкові накладні від ТОВ СЕТТІ ГРУП зареєстровані у ЄРПН. По ПП Аквалайт відсутня інформація про наявність трудових ресурсів та виробничих потужностей.

26.10.2022 на засіданні комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Вінницькій області розглядалася вказана вище інформація щодо позивача.

Витяг з протоколу засідання комісії свідчить, що до комісії з ДПС України надійшла податкова інформація від 26.10.2020 № 99/3979, за якою, за результатом проведеного аналізу операцій, виявлено ймовірно фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином.

Самої податкової інформації від 26.10.2020 № 99/3979, її змісту податковими органами не надано до суду.

За наслідками розгляду податкової інформації комісією прийняте рішення № 4074 від 26.10.2022 про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податків.

Підставою зазначений п. 8 Критеріїв ризиковості платника, що є додатком 1 до Порядку № 1165 (надалі - Критерії ризиковості). У графі податкова інформація відповідного рішення вказано, що «аналізом наявної податкової інформації встановлено, що підприємство оформлювало операції з придбання різних товарних позицій (будівельні матеріали, верстати, пісок, компресори та інші ) від ризикового контрагента-постачальника ТОВ СЕТТІ ГРУП».

06.02.2023 між Комунальним некомерційним підприємством Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня Корсунь-Шевченківської міської Черкаської ради (замовник) та ПП Аквалайт (підрядник) укладено договір підряду № 14. Відповідно до п. 1.2 якого, підрядником має бути виконаний капітальний ремонт приміщень для встановлення рентгенівської діагностичної системи в поліклініці Комунального некомерційного підприємства Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня Корсунь-Шевченківської міської Черкаської ради.

Згідно з актом форми КБ-2В № 3 від 08.03.2023 за березень 2023 року вартість виконаних робіт склала 169 618,80 грн Згідно з аналогічним актом № 2 від 27.02.2023 за лютий 2023 року вартість виконаних робіт склала 171 399,60 грн.

Оплата робіт підтверджується копіями платіжних інструкцій № 4245 від 08.03.2023 на суму 169 618,80 грн та № 4173 від 27.02.2023 на суму 171 399,60 грн.

Позивачем видані податкові накладні № 2 від 27.02.2023 на суму 171 399,60 грн у тому числі ПДВ 28 556,50 грн та № 1 від 08.03.2023 року на суму 169 618,80 грн у тому числі ПДВ 28 269,80 грн.

Згідно квитанцій від 01.03.2023 та 30.03.2023 податкові накладні від 27.02.2023 № 2 та від 08.03.2023 № 1 доставлені до центрального рівня Державної податкової служби України, документ прийнятий, реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, у зв`язку з їх складенням платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, позивачеві запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.

Позивачем надані пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрація яких зупинена, про що свідчить повідомлення від 11.04.2023 № 1 та № 2, а саме:

договір підряду № 14 від 06.02.2023 між Комунальним некомерційним підприємством Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської ради (замовник) та ПП Аквалайт (підрядник);

акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2023 року та акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2023 року;

платіжні інструкції № 4173 від 27.02.2023 за лютий 2023 року та № 4245 від 08.03.2023 за березень 2023 року.

12.04.2023 позивачу запропоновано надати додаткові пояснення, необхідні для розгляду питання про реєстрацію у ЄРПН податкових накладних № 2 від 27.02.2023 та № 1 від 08.03.2023, що підтверджується повідомленнями № 8611712/38571171, № 8611711/38571171, а саме: надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування:

- первинних документів щодо постачання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційних описів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладних;

- первинних документів щодо постачання, послуг.

У графі додаткова інформація зазначено, що документально не підтверджено наявність матеріальних та трудових ресурсів для виконання відповідних робіт.

Позивачем додатково надані пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрація яких зупинена, про що свідчить повідомлення від 19.04.2023 № 1 та № 2.

У поясненнях позивач зазначив, що за договором підряду № 14 від 06.02.2023 ПП Аквалайт реально виконані зобов`язання, що підтверджується доданими документами:

- дозволами на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки від 27.07.2021, від 29.07.2022;

- довідкою про наявність МТБ від 19.04.2023;

- списком працівників від 01.03.2023;

- ліцензією № 16-Л від 27.03.2019;

- штатним розписом від 01.03.2023.

ГУ ДПС у Вінницькій області прийняті рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8660495/38571171 від 20.04.2023, № 8660496/38571171 від 20.04.2023.

Підставою для відмови у реєстрації зазначено часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Графи додаткова інформація, у яких можливо навести конкретні відсутні чи неправильно складені документи, в рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної не заповнені.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що рішення про віднесення позивача до ризикових платників податку не містить належної та достатньої мотивації підстав та причин такого віднесення відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості. Також відповідачами не надано податкову інформацію, яка була підставою для віднесення ПП «Аквалайт» до ризикових платників податку.

Щодо рішень Комісії ГУ ДПС у Винницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкових накладних суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та прийняття без урахування усіх обставин.

Оцінка суду.

На підставі частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК (в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (…)

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (…)

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог закону постановою Кабінету Міністрів України 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 6 Порядку № 1165 також передбачена можливість виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, що здійснюється комісією регіонального рівня у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

На підставі пункту 7 Порядку № 1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

На підставі пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку № 1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до положень пункту 8 якого з-поміж критеріїв передбачено у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України Про інформацію податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, далі - Порядок № 520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Як визначено пунктом 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі (…)

Відповідно до пункту 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

На підставі пунктів 9 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (..)

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз вищезазначених положень податкового законодавства свідчить, що однією з підстав віднесення платника податку до категорії ризикових є встановлена під час автоматизованого моніторингу при реєстрації податкових накладних наявність відомостей і даних, що визначають ризиковість здійснення господарської операції.

Водночас, ризиковість здійснення конкретної господарської операції, визначена на підставі наявної у контролюючого органу податкової інформації, може бути самостійною підставою для висновку про ризиковість платника податку, що передбачено п.8 додатку 1 до Порядку № 1165.

Як у цьому випадку, так і у разі застосування додатку 3 до Порядку № 1165, ризиковість господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має встановлюватися на підставі мотивів, на які маються посилання у відповідному рішенні контролюючого органу.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

В разі визначення ризиковості платника податків на підставі п. 8 додатку 1 до Порядку № 1165 платник податків має право надати інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про його невідповідність критеріям ризиковості.

Для реалізації цього права платник податку має розуміти мотиви надання йому статусу ризикового та документально спростувати їх.

Як свідчать матеріали справи в рішенні № 4074 від 26.10.2022 зазначено про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

При цьому бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле - "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Обсяг податкової інформації, яка підлягає наведенню у відповідному полі спірного рішення, має дозволити платнику податків зрозуміти, яка господарська операція вважається ризиковою та спричиняє визначення платника податків таким, що відповідає критерію ризикових.

Як свідчать матеріали справи в зазначеному полі рішення № 4074 від 26.10.2022 вказано - підприємство оформлювало операції з придбання різних товарних позицій (будівельні матеріали, верстати, пісок, компресори та інші) від ризикового контрагента постачальника ТОВ СЕТТІ ГРУП.

При цьому податковий орган, як на підставу віднесення позивача до п.8 Критеріїв ризиковості, посилається на податкову інформацію від 26.10.2020 № 99/3979, яка надійшла з ДПС України, яку відповідачами суду не надано.

З огляду на приписи вищезазначених нормативно-правових актів податковий орган, обґрунтовуючи законність свого рішення, має посилатися тільки на ті докази, які покладені в основу такого рішення.

Отже, відсутність у рішенні № 4074 від 26.10.2022 визначення конкретної податкової інформації, а також конкретної господарської операції, яку відповідач вважає ризиковою, позбавляє можливості платника податку права на захист власних прав у встановлений законом спосіб, а саме подати конкретні документи на спростування цієї податкової інформації.

Є безпідставним посилання податкового органу на віднесення до ризикових всіх господарських операцій позивача з ТОВ «Сетті Груп», оскільки пункт 8 додатку 1 до Порядку № 1165 визначає ризиковість конкретної господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних, а не всіх господарських операцій з певним контрагентом.

При цьому суд звертає увагу апелянтів, що виписані товариством СЕТТІ ГРУП податкові накладні, зареєстровані у ЄДРПН. З урахуванням їх обов`язкової перевірки в силу закону на відповідність критеріям ризиковості господарських операцій, наведених у додатку 3 до Порядку № 1165, зазначене свідчить про безпідставність віднесення цих господарських операцій до ризикових, оскільки одні й ті самі господарські операції не можуть бути одночасно і ризиковими і не ризиковими.

Також є безпідставними доводи податкового органу про відсутність інформації щодо наявності у ПП Аквалайт трудових ресурсів та виробничих потужностей, оскільки рішення № 4074 від 26.10.2022 не містить такої підстави.

Крім того, податковим органом не надано доказів, що позивачу пропонувалося надати інформацію про наявність трудових ресурсів та виробничих потужностей.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Вінницькій області № 4074 від 26.10.2022 про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку.

Як свідчать квитанції від 01.03.2023 та 30.03.2023, зупинення реєстрації податкових накладних відбулося у зв`язку з їх складенням платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Тобто зупинення реєстрації податкових накладних позивача є похідним від рішення № 4074 від 26.10.2022 про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податків, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже є протиправними та підлягають скасуванню рішення ГУ ДПС у Вінницькій області № 8660496/38571171 від 20.04.2023 та № 8660495/38571171 від 20.04.2023 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, суд зазначає наступне.

Верховний Суд в постановах від 18.11.2021 у справі № 380/3498/20, від 20.01.2022 у справі № 140/4162/21 зробив висновок, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому, як свідчить зміст пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для вирішення відповідною комісією контролюючого органу питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних (розрахунків коригування до податкової накладної) критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму.

Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено податкову накладну, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена.

У постанові від 03.11.2021 (справа № 360/2460/20) Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 23.10.2018 (справа № 822/1817/18), від 21.05.2019 (справа № 0940/1240/18), від 02.07.2019 (справа № 140/2160/18), Верховний Суд, застосувавши норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК, постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21.02.2018 № 117, «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» від 29.03.2017 № 190, виснував, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто зазначення в ньому конкретних підстав (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків.

Зазначення контролюючим органом загального посилання на відповідний пункт Критеріїв оцінки ризиків без наведення відповідного підпункту, в якому міститься конкретний критерій ризиковості операції, обмежує право платника податків бути повідомленим щодо тих документів, які необхідні для реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості індивідуального акту породжує його протиправність.

Як свідчать матеріали справи, відмовляючи в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, податковий орган в рішенні послався на ненадання позивачем додаткових письмових пояснень та копій документів, наведених у повідомленнях про їх надання.

В повідомленнях від 12.04.2023 № 8611712/38571171, № 8611711/38571171 містилася пропозиція надати пояснення та документи щодо постачання товарів/послуг, а також наявності матеріальних та трудових ресурсів для виконання відповідних робіт.

Проте, зупинення реєстрації податкових накладних було обґрунтовано іншими підставами - статусом позивача, який відповідає п. 8 Критеріям ризиковості платника податку в зв`язку з господарськими операціями з придбання товарів від ризикового контрагента - постачальника ТОВ СЕТТІ ГРУП.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних та відмова у їх реєстрації у ЄРПН викликані різними, не пов`язаними між собою підставами (перше - постачанням товарів, виконанням робіт, а друге - придбанням товарів).

При цьому, позивачем надані пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрація яких зупинена: дозволи на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, довідку про наявність обладнання, матеріально-технічної бази; список працівників; ліцензії; штатний розпис; договір оренди нежитлового приміщення; договір оренди машин, механізмів; акт приймання-передачі майна в оренду.

Податковим органом тільки зазначена пропозиція надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН.

Доказів, які б свідчили про зворотне, відповідачем не надано.

Відтак, не можна зробити висновок, що позивач не надав документи, без яких реєстрація податкових накладних не відбудеться, враховуючи, що позивач надав пояснення щодо операцій, на які виписані податкові накладні та документи, що підтверджують його пояснення щодо змісту операцій.

За відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації податкових накладних, в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації податкових накладних, як несприятливий наслідок для позивача через обмеження його в правах платника ПДВ.

Вирішення питання щодо правомірності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування безпосередньо пов`язане з питанням щодо правомірності зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, як передумови прийняття зазначеного рішення.

Позивач надав відповідні пояснення та документи у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних, які чітко розкривають зміст господарської операції, на яку було виписано податкові накладні, тому у контролюючого органу не було підстав для відмови в реєстрації спірних податкових накладних, оскільки ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, контролюючий орган повинен уникати надмірного формалізму.

Крім того, суд зауважує, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності.

Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Крім того, відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Отже, за приписами податкового законодавства та правилами Порядку № 1246 реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування за відповідним рішенням суду належить до повноважень ДПС України, якою ведеться цей реєстр.

Відтак, оскільки рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування підлягають скасуванню, тому ДПС України зобов`язаний зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування податкові накладні датою їх фактичного отримання з метою захисту порушеного права позивача.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для їх задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

При апеляційному розгляді справи представником позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

ГУ ДПС у Вінницькій області надав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, обґрунтовуючи його неспівмірністю витрат зі складністю справи та часом, витраченим на надання правничої допомоги.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як визначено частиною сьомою статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано:

- договір б/н від 08.05.2023 про надання професійної правничої допомоги, укладений ПП «Аквалайт» з адвокатом Жадановим І.Г.;

- додаткову угоду № 2 від 08.01.2024 до Договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 08.05.2023 щодо представництва інтересів ПП «Аквалайт» адвокатом Жадановим І.Г. в Першому апеляційному адміністративному суді у справі № 200/2042/23;

- акт виконаних робіт від 05.02.2024 за Договором про надання професійної правничої допомоги б/н від 08.05.2023 та Додатковою угодою № 2 від 08.01.2024, відповідно до якого адвокатом надано позивачу комплекс юридичних послуг, а саме: підготовка відзиву на апеляційні скарги ГУ ДПС у Донецькій області та ГУ ДПС у Вінницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/2042/23 (дослідження доводів в апеляційній скарзі, аналіз та вивчення судової практики зі спірних питань з консультуванням клієнта щодо перспектив поданої скарги); формування додатків до відзивів; зібрання та подання матеріалів до суду, вчинення інших необхідних дій. Фіксована вартість підготовки кожного відзиву становить 10 000 грн, всього 20 000 грн;

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, в якому зазначені роботи, перелічені в акті виконаних робіт від 05.02.2024.

Оскільки предмет спору в цій справі не є складним, містить два епізоди спірних правовідносин, справа не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, судова практика щодо таких справ є сталою на користь платників податків, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому їх розмір підлягає зменшенню з врахуванням клопотання ГУ ДПС у Вінницькій області, отже підлягають стягненню з відповідачів (ГУ ДПС у Донецькій області та ГУ ДПС у Вінницькій області) на користь позивача витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 4000 грн (по 2000 грн з кожного відповідача).

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 200/2042/23 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 200/2042/23 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (ЄДРПОУ 44069150, адреса: 21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7) на користь Приватного підприємства Аквалайт (ЄДРПОУ 38571171, адреса: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, бул. Космонавтів, 9/120) судові витрати зі сплати витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 44070187, адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська 59) на користь Приватного підприємства Аквалайт (ЄДРПОУ 38571171, адреса: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, бул. Космонавтів, 9/120) судові витрати зі сплати витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 26 лютого 2024 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 26 лютого 2024 року.

Головуючий суддяІ.Д. Компанієць

СуддіА.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв