Ухвала

від 16.11.2023 по справі 480/12133/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 листопада 2023 року Справа № 480/12133/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду через представника звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області в якій просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 13 липня 2022 року по 20 січня 2023 року;

2) зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 13 липня 2022 року по 20 січня 2023 року;

3) стягнути з Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області на користь позивача додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 13 липня 2022 року по 20 січня 2023 року в розмірі 187741 грн.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст. 122 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України, приписами частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Із змісту цих норм слідує, що суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли дізнався позивач про порушення своїх прав чи повинен був дізнатися, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах позову докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається з позову, спірні правовідносини виникли у зв`язку з проходженням позивачем публічної служби, зокрема, предметом спору є правомірність не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 13 липня 2022 року по 20 січня 2023 року.

Поряд з цим, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч. 5 ст. 122 КАС України.

Втім, з цим позовом до суду позивач звернувся лише 14.11.2023, тобто з пропуском тримісячного строку, встановленого частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України.

При цьому, позивач у позовній заяві просив поновити йому строк звернення до суду з огляду на те, що до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь- яким строком.

Також вказав, що з 24.02.2022 в державі запроваджений воєнний стан, у зв`язку з чим працівники Служби судової охорони вживають посилених заходів щодо виконання своїх службових обов`язків, зокрема забезпечення безпеки приміщення судів та суддів. Білопільський районний суду Сумської області, де фактично позивач несе службу, як вбачається з Наказу Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, зі змінами, знаходиться на території Білопільської громади, де відбувалися бойові дії та на цей час можливі бойові дії. Саме місто Білопілля розташоване за 7 кілометрів від кордону з країною-агресором та постійно, як і вся громада, піддається артилерійським, мінометним, ракетним обстрілам, проникненню диверсійних груп, що вимагає посиленого несення служби. Крім того, життєдіяльність громади, крім загальних сигналів «Повітряна тривога» (обласних, загальнодержавних), переривається тривогами, які оголошуються лише у Білопільській громаді у зв`язку з активністю ворожої тактичної авіації на кордоні, ракетними та артилерійськими обстрілами. З цим також пов`язане переривання електропостачання через пошкодження електроліній, відсутність зв`язку через застосування ворогами засобів радіо-електронної розвідки. У зв`язку з вказаними обставинами та через характер своєї служби позивач об`єктивно був позбавлений можливості вчасно звернутися до суду за захистом своїх прав.

Перевіривши матеріали позовної заяви та доводи позивача щодо поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України, приписами частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Зміни в редакцію ст. 233 КЗпП України були внесені Законом № 2352-ІХ, який набрав чинності 19.07.2022, і не передбачає зворотної дії у часі.

Тобто, на дату звернення позивача до суду (14.11.2023), вже законом був встановлений строк звернення - три місяці.

Відтак, покликання позивача на не обмеження будь-якого строку звернення позивача до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати в силу редакції КЗпП України до внесення змін Законом України від 01.07.2022 №2352-IX не є ґрунтовними та не приймаються до уваги.

Щодо покликання позивача на введення воєнного стану в Україні з 24.02.2023 в обґрунтування пропуску строку звернення до суду, суд вказує наступне.

Дійсно, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався таУказом Президента України від 06.11.2023 №734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Тобто, введений воєнний стан триває станом і на сьогодні.

Суд погоджується, що введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому.

При цьому Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 вказав, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок та поновлення строку на подання позовної заяви до суду у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку, щодо того, яким саме чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з позовом до суду.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеними у постановах від 22 вересня 2022 року у справі №140/13772/21, від 09 лютого 2023 року у справі №240/44132/21.

Натомість позивач не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на подання позову саме у цій справі та не надає відповідні докази на підтвердження такого обґрунтування.

Відтак, доводи позивача щодо пропуску строку звернення з цим позовом до суду з посиланням на запровадження воєнного стану також є необґрунтованими.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст. 123 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 132, 133, 160, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені позивачем протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду заяви із зазначенням ІНШИХ підстав пропуску строку на звернення з позовом до суду з наданням доказів поважності його пропуску.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г. Шевченко