ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
15 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 280/6954/22(суддя Семененко М.О., м. Запоріжжя)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у справі №280/6954/22 за позовом Запорізької обласної державної адміністрації до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, треті особи: Департамент агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації, Департамент економічного розвитку і торгівлі Запорізької обласної державної адміністрації про визнання протиправною та скасування вимоги,-
ВСТАНОВИВ:
Запорізька обласна державна адміністрація 09 грудня 2022 року звернулася до суду з позовом до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, згідно з яким просить визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 28.10.2022 №040808-13/2815-2022.
Позов обґрунтовано тим, що Методичні рекомендації від 23.01.2015 №11 не є нормативно-правовим актом, і на підставі положень вказаних Методичних рекомендацій від 23.01.2015 №11 не можуть робитися висновки про відсутність чи наявність порушень, та як наслідок відповідач не наділений правом зобов`язувати позивача виконувати вимоги документу, який не має сили нормативно-правового акта та носить рекомендаційний характер. Зазначає про те, що у позивача було відсутнє законодавче підґрунтя щодо бухгалтерського обліку продовольчих товарів отриманих відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 328 «Деякі питання забезпечення населення продовольчими товарами тривалого зберігання в умовах воєнного стану» (далі Постанова №328), оскільки позивач приймав такі вантажі для цілей передачі у інші територіальні громади або іншим органам влади, населенню тощо, тобто лише координував надання товарів відповідним категоріям споживачів та не був їх отримувачем (одержувачем). Питання соціального захисту населення, надання гуманітарної допомоги тощо не відноситься до повноважень апарату обласної державної адміністрації, а тому визначення апарату обласної державної адміністрації відповідальним за відображення в бухгалтерському обліку продовольчих наборів іншої обласної військової адміністрації, суперечило б вимогам Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року позов задоволено частково.
Суд, визнав протиправними та скасувати пункти 1 та 3 вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 28.10.2022 №040808-13/2815-2022. В іншій частині у задоволенні позову відмовив.
Рішення суду мотивовано тим, що пункт 1 вимоги від 28.10.2022 №040808-13/2815-2022 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки покладення органом державного фінансового контролю на позивача обов`язку у подальшому дотримуватись вимог чинного законодавства не усуває виявлених порушень та спрямовано на майбутнє, що не відповідає меті винесення вимоги та є безпідставним. Пункт 2 вимоги від 28.10.2022 №040808-13/2815-2022 є законним та не підлягає скасуванню, оскільки усунення виявленого в ході ревізії порушення не є підставою для висновку про протиправність вимоги в цій частині. Пункт 3 вимоги від 28.10.2022 №040808-13/2815-2022 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки зазначений пункт вимоги викладений з порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що вимога від 28.10.2022 №040808-13/2815-2022 винесена у межах повноважень органів державного фінансового контролю та у спосіб визначений законом.
Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до п. 3.1.8.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби України на II квартал 2022 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 23 06 2022 №175 та №178, від 15.07.2022 №217 та №218, ревізійною групою Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Запорізької обласної військової адміністрації за період з 24.02.2022 по 31.08.2022, за результатами якої складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Запорізької обласної військової адміністрації за період з 24.02.2022 по 31.08.2022 від 16.09.2022 №040820-20/1 (далі акт ревізії, т.1 а.с.12-63, 131-182).
Акт ревізії підписано уповноваженими представниками позивача із зауваженнями, на які відповідачем надано висновок від 26.10.2022 (т.1 а.с.113-130).
За результатами ревізії, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області направило позивачу вимогу від 28.10.2022 №040808-13/2815-2022 «Про усунення виявлених порушень» (далі - вимога від 28.10.2022 №040808-13/2815-2022), в якій зазначено, що під час ревізії встановлено порушення законодавства, які наразі не усунуті:
1. В порушення п.5 ст.9 Закону №996-XIV, в бухгалтерському обліку Адміністрації не відображена господарська операція з надходження від Кіровоградської обласної військової адміністрації продуктів харчування, покладених у 150 000 продуктових наборів, на загальну суму 90 267 930,44 грн (до цієї суми не враховано вартість олії, наданої Кіровоградською обласною військовою адміністрацією у складі продуктових наборів, у зв`язку з відображенням її надходження Департаментом агропромислового розвитку Запорізької обласної військової адміністрації), внаслідок чого Запорізькою обласною військовою адміністрацією занижено в обліку вартість активів (запасів) на суму 90 267 930,44 грн.
Також в порушення п.5 ст.9 Закону №996-XIV Адміністрацією на позабалансовому обліку не відображена в кількісному виразі господарська операція з надходження продуктових наборів від Дніпропетровської обласної військової адміністрації у кількості 160 782 одиниць.
2. В порушення ч.5 ст.9 Закону №996-XIV, згідно якого господарські операції повинні бути відображені у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, протягом березня-травня 2022 року (на момент отримання) не відображалось в обліку Запорізької обласної військової адміністрації надходження продуктів харчування загальною вартістю 147 336 493,27 грн.
3. В порушення абз.3 пп.1 п.1 Постанови №185 Адміністрацією підписано Договір складського зберігання зерна від 21.03.2022 №5621х з ДП «ДП Агросервіс 2000» щодо платного зберігання пшениці ІІ класу, вартість послуг за яким в період з 21.03.2022 по 31.08.2022 склала 2 498 055,50 грн. При цьому, вказані кошти надавачу послуг сплачено не було, а заборгованість за надані послуги у обліку Запорізької обласної військової адміністрації не рахується.
4. В порушення пункту 4 Розділу Методичних рекомендацій від 23.01.2015 №11, Гуманітарним штабом окремий складський облік продуктів харчування, придбаних за рахунок коштів субвенції, а також продуктових наборів, що надійшли від Дніпропетровської та Кіровоградської обласних військових адміністрацій не вівся.
На підставі пункту 1 частини першої статті 8, пункту 7 статті 10 частини другої статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі Закон № 2939-XII), підпункту 9 пункту 4, підпункту 16 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, п.46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі Порядок №550), пп.14 п.6 Положення про управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, затвердженого наказом Східного офісу Держаудитслужби від 29.08.2016 №3, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області вимагає:
1. В подальшому безумовно дотримуватись вимог Закону №996-XIV, Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 №1202, Методичних рекомендацій від 23.01.2015 №11 в частині оприбуткування на відповідні субрахунки бухгалтерського обліку придбаних (отриманих від інших установ, підприємств, організацій) запасів.
2. Привести розрахунки з ДП «ДП Агросервіс 2000» у відповідність до Закону №996-XIV та Постанови №185 в редакції, яка є чинною на теперішній час.
3. Вжити заходів щодо поновлення складського обліку продуктів харчування, придбаних за рахунок коштів субвенції та продуктових наборів, що надійшли від Дніпропетровської і Кіровоградської обласних військових адміністрацій, в тому числі в частині складання первинних бухгалтерських документів із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів, передбачених ч.2 ст.9 Закону №996-XIV та п.2.4 Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.
Вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень та недоліків разом з завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів надати Управлінню Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до 25.11.2022 року (т.1 а.с.9-11).
Законність та обґрунтованість вимоги від 28.10.2022 №040808-13/2815-2022 є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII (далі Закон №2939-XII).
Згідно зі статтею 2 Закону №2939-XII визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами частини першої статті 4 вказаного Закону інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 2939-XII орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень.
Статтею 10 Закону № 2939-XII визначено право органу державного фінансового контролю, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) (пункт 1); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (пункт 7).
Відповідно до частини другої статті 15 вказаного Закону законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року №43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу (далі Положення).
Відповідно до пункту 1 Положення Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Підпунктом 3 пункту 4 Положення визначено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Згідно з пунктом 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (Порядок №550).
Пунктом 2 Порядку № 550, визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Відповідно до пункту 46 Порядку №550 якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об`єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Таким чином, вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства шляхом усунення порушень законодавства, виявлених під час ревізії.
У постанові від 08.05.2018 у справі № 826/3350/17 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 1 вимоги від 28.10.2022 №040808-13/2815-2022 позивача зобов`язано в подальшому безумовно дотримуватись вимог Закону №996-XIV, Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 №1202, Методичних рекомендацій від 23.01.2015 №11 в частині оприбуткування на відповідні субрахунки бухгалтерського обліку придбаних (отриманих від інших установ, підприємств, організацій) запасів.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року №586-XIV місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Пунктом 1 частини першої статті 2 цього Закону визначено, що місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують, крім іншого, виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня.
На територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації (частина перша статті 4 Закону України Про правовий режим воєнного стану).
Отже, позивач у своїй діяльності завжди зобов`язаний дотримуватись положень чинного законодавства України в силу вимог Конституції та законів України.
При цьому, як правильно зауважив суд першої інстанції, покладення органом державного фінансового контролю на позивача обов`язку у подальшому дотримуватись вимог чинного законодавства не усуває виявлених порушень та спрямовано на майбутнє, що не відповідає меті винесення вимоги та є безпідставним, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що пункт пункт 1 вимоги від 28.10.2022 №040808-13/2815-2022 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо пункту 3 вимоги від 28.10.2022 №040808-13/2815-2022, яким відповідача зобов`язано вжити заходів щодо поновлення складського обліку продуктів харчування, придбаних за рахунок коштів субвенції та продуктових наборів, що надійшли від Дніпропетровської і Кіровоградської обласних військових адміністрацій, в тому числі в частині складання первинних бухгалтерських документів із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів, передбачених ч.2 ст.9 Закону №996-XIV та п.2.4 Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, суд зазначає таке.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких необхідно вжити уповноваженій особі для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи необхідно вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Як вбачається з акта ревізії вартість та кількість продуктових наборів, що надійшли від Дніпропетровської і Кіровоградської обласних військових адміністрацій, встановлювалась відповідачем у тому числі за результатами проведених зустрічних звірок (т.1 а.с.212-234), крім того, встановлено, що позивач не підписав акти приймання-передачі продуктових наборів, що надійшли від Дніпропетровської обласної військової адміністрації, у зв`язку з неузгодженістю між сторонами даних про склад, кількість та вартість продовольчих товарів.
Отже, враховуючи встановлені в ході ревізії обставини, суд першої інстанції зробив висновок про те, що визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень у спосіб «вжити заходів щодо поновлення складського обліку продуктів харчування, придбаних за рахунок коштів субвенції та продуктових наборів, що надійшли від Дніпропетровської і Кіровоградської обласних військових адміністрацій, в тому числі в частині складання первинних бухгалтерських документів із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів, передбачених ч.2 ст.9 Закону №996-XIV та п.2.4 Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акта індивідуальної дії, оскільки передбачає широке коло можливих варіантів поведінки позивача з огляду на порядок ведення бухгалтерського обліку, встановлений чинним законодавством, а також не враховує факт відсутності достовірної інформації про відповідні активи.
Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується, оскільки підстав вважати його незрозумілим або таким, що не може бути виконаним внаслідок широкого кола можливих варіантів поведінки позивача з огляду на порядок ведення бухгалтерського обліку не має.
Як наслідок суд першої інстанції зробив неправильний висновок про те, що пункт 3 вимоги від 28.10.2022 №040808-13/2815-2022 викладений з порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії, отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 справа «Руїз Торіха проти Іспанії» суд наголошує на тому, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Між тим, інші аргументи наведені відповідачем в апеляційній скарзі фактично зводяться до загального, а саме наявності в діях позивача порушень, які підлягають усуненню, проте враховуючи те, що судовим рішенням у цій справі надано необхідне та достатнє обґрунтування того, що визначений у пунктах 1 та 3 вимоги №040808-13/2815-2022 відповідачем спосіб усунення виявлених порушень не усуває виявлених порушень, при цьому суд дослідив усі основні питання віднесені на його розгляд, суд апеляційної інстанції вважає, що всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду щодо протиправності пунктів 1,3 вимоги
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 28.10.2022 №040808-13/2815-2022 слід скасувати та в цій частині прийняти нову постанову якою у задоволені позову в цій частині вимог відмовити. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у справі №280/6954/22 в частині задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 28.10.2022 №040808-13/2815-2022 скасувати та в цій частині прийняти нову постанову якою у задоволені позову відмовити.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у справі №280/6954/22 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 15 листопада 2023 року.
Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко
суддяС.М. Іванов
суддяВ.А. Шальєва
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2023 |
Оприлюднено | 20.11.2023 |
Номер документу | 114970513 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою України, державного фінансового контролю |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Чередниченко В.Є.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Семененко Марина Олександрівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Семененко Марина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні