Постанова
від 15.11.2023 по справі 160/4503/23
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/4503/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради та Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року

у адміністративній справі № 160/4503/23 за позовом Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство культури та інформаційної політики України, виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року частково задоволено адміністративний позов Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерства культури та інформаційної політики України та виконавчого комітету Дніпровської міської ради, а саме: визнано протиправною бездіяльність Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради щодо затвердження проекту по об`єкту «Реконструкція площі Успенської у м. Дніпрі» без проведення архітектурного конкурсу; визнано протиправними дії Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради щодо проведення будівельних робіт з реконструкції площі Успенської в м. Дніпрі без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України; а також зобов`язано Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради утриматися від вчинення дій щодо реконструкції площі Успенської у м. Дніпрі, яку віднесено до історичного ареалу м. Дніпра, до погодження проекту реконструкції управлінням культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації та надання висновку щодо проекту реконструкції управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради.

У задоволені іншої частини позовних вимог Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ», які стосуються протиправної бездіяльності Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради щодо затвердження проектної документації по об`єкту «Реконструкція площі Успенської у м. Дніпрі», виготовленої без проведення архітектурного конкурсу для визначення кращих проектних пропозицій, та протиправності дій Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради

щодо проведення будівельних робіт на території Успенської площі в м. Дніпрі без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, а також зобов`язання Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради утриматися від вчинення будь-яких дій, спрямованих на зміну, знищення, реконструкцію, забудову території площі Успенської в м. Дніпрі, яку віднесено до історичного ареалу м. Дніпра, до моменту отримання дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини судом у цій справі відмовлено, а на користь Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» стягнуто судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради - в сумі 2684,00 грн., та за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради в сумі 2684,00 грн.

Зазначене рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 року в частині задоволення вимог Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» оскаржено в апеляційному порядку відповідачами: Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради (далі відповідач-1), Департаментом капітального будівництва Дніпровської міськради (далі відповідач-2) та третьою особою: виконавчим комітетом Дніпровської міськради. В іншій частині рішення, яка стосується відмови у задоволенні вимог позивача щодо протиправної бездіяльності Департаменту капітального будівництва Дніпровської міськради та протиправних дій Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради, і зобов`язання Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради утриматися від вчинення певних дій до моменту отримання дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини - сторони по справі, у тому числі і позивач, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 року не оскаржують.

Підставою для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі відповідачі та третя особа вважають його незаконність та необґрунтованість внаслідок ухвалення без всебічного та повного дослідження матеріалів справи, які мають значення для правильного вирішення спору, та порушення норм процесуального і матеріального права, у зв`язку з чим просять скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду в частині задоволення адміністративного позову Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ», та прийняти інше рішення про відмову у задоволені вимог позивача у повному обсязі.

Особами, якими подано апеляційні скарги, звертають увагу на порушення судом вимог ст.9 КАС України та принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а також недотримання принципів рівності перед законом, пропорційності, змагальності сторін, внаслідок чого при вирішенні даного спору суд не звернув увагу ні на формулювання позовних вимог, які суперечить вищеперерахованим принципам та не можуть бути виправленні судом, ні на мету організації та напрями її діяльності, що прописані у пунктах 2.1. 2.2. Статуту, що позбавляло суд згідно ч.2 ст.9 КАС України виходити за межі позовних вимог у цій справі, оскільки вказаною нормою передбачена така можливість лише задля ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Також вважають, що суд не звернув уваги на неефективність обраного позивачем способу захисту, також як і не обґрунтував чітко та зрозуміло підстави для задоволення вимог позивача у цій справі з урахуванням засад (принципів) адміністративного судочинства.

Крім того, вимоги апеляційної скарги Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (а.с.110-114 т.2) мотивовані помилковістю застосування судом до спірних правовідносин Закону України «Про архітектурну діяльність», спираючись на положення якого (ч.1, ч.2, ч.3 ч.4 ч.8 ст.6 цього Закону) на переконання відповідача-1 суд дійшов безпідставного висновку про необхідність розроблення проекту об`єкту реконструкції площі Успенської у м.Дніпрі на конкурсній основі тільки з тих підстав, що територія вказаної площі Успенської у м. Дніпрі (з усіма будівлями) розташована в межах Центрального історичного ареалу м. Дніпра та належить до охоронної зони пам`ятки архітектури м. Дніпр «Губернська земська управа», узв.Крутогірний, 21. Віповідач-1 вважає, що судом першої інстанції не було враховано, що містобудівною документацією на місцевому рівні (генеральний план та план зонування) не встановлено необхідність проведення архітектурного конкурсу при проектуванні реконструкції площі Успенської, жодних рішень з приводу необхідності проведення такого конкурсу Дніпровською міською радою, її виконавчим комітетом або департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради, у складі якого функціонує головне архітектурно-планувальне управління як уповноважений орган з питань містобудування та архітектури, не приймалось. Оскільки орган місцевого самоврядування не вважав за необхідне проведення такого конкурсу і Закон не вимагає імперативно приймати вказане рішення органу місцевого самоврядування/виконавчої влади та покладає на відповідні органи вчиняти дії, виходячи із власних дискреційних повноважень, тобто диспозитивно, відповідач-1 вважає помилковими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, висновки суду про протиправність бездіяльності Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради на підставі розуміння позивачем підстав для проведення архітектурного конкурсу як необхідної умови для затвердження замовником проектної документації з реконструкції площі Успенської, тим більш, що позивачем навіть не заявлялися вимоги щодо зобов`язання відповідачів прийняти рішення стосовно проведення відповідних конкурсів.

В апеляційній скарзі Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради (а.с.97-102 т.2) вказується, що задовольняючи вимоги позивача стосовно протиправності дій Департаменту капітального будівництва, суд першої інстанції погодився з доводами позивача про необхідність погодження проектної документації органами охорони культурної спадщини виходячи з того, що «розташована у межах Центрального історичного ареалу м. Дніпра площа Успенська у м. Дніпрі належить до охоронної зони пам`ятки архітектури м. Дніпра», але при цьому суд лише обмежився цитуванням окремих положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», без їх належного аналізу та без урахування вимог двох основних (базових) Законів України «Про архітектурну діяльність» та «Про регулювання містобудівної діяльності», якими врегульовано порядок розроблення та затвердження проектної документації на будівництво об`єкта архітектури.

Зокрема, на переконання відповідача-2 висновок суду про необхідність обов`язкового погодження проектної документації з органами охорони культурної спадщини не відповідає вимогам ч.3 ст.7 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ч.6 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якими прописано, що проектна документація на будівництво об`єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами, при цьому, проектна документація на будівництво об`єктів та зміни до неї не потребують погодження державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ та організацій, отримання будь-яких інших погоджень, узгоджень, висновків (у тому числі рішень архітектурно-містобудівної ради) тощо, не передбачених цим Законом.

Вважаючи незаконним рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради утриматися від вчинення дій щодо реконструкції площі Успенської у м. Дніпрі до погодження проекту реконструкції управлінням культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації та надання висновку щодо проекту реконструкції управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, відповідач-2 вказує, що у вказаний спосіб суд фактично зупинив усі види робіт щодо реконструкції площі Успенської у м. Дніпрі», які вже профінансовані за рахунок бюджетних коштів та проводяться починаючи з 07.06.2021 відповідно до отриманих від відповідних органів погоджень згідно укладеного за результатами проведеної тендерної закупівлі договору. Водночас, відповідач-2 наголошує, що суд ігноруючи законодавчо встановлене правило здійснення будівництва/реконструкції тільки по готовому (завершеному) проекту, безпідставно у даному випадку зобов`язує здійснити погодження органів культурної спадщини по вже розпочатим з 2021 роботам, тобто, вимагає отримати відповідну документацію, яку необхідно отримувати не на завершальній стадії реконструкції площі Успенської у м. Дніпрі, а перед початком виконання робіт, що є логічним у порівнянні з отриманням погодження органів влади до початку виконання робіт. При цьому, відповідач-2 звертає увагу, що суд взагалі не обґрунтував ефективність обраного позивачем способу захисту у даних правовідносинах шляхом зобов`язання утриматися від вчинення дій щодо реконструкції площі Успенської у м. Дніпрі та необхідність задоволення вказаної вимоги позивача, яка вочевидь не відповідає критерію пропорційності, внаслідок чого судом не дотримано необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

В апеляційній скарзі Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради (а.с.110-114 т.2) також наголошується на неправильності розуміння судом першої інстанції положень ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та безпідставне не врахування положень основних (базових) законів, які регулюють порядок розроблення та затвердження проектної документації на будівництво об`єкта архітектури, а саме: Закону України «Про архітектурну діяльність» та Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності». Зокрема: ч.3 ст.7 Закону України «Про архітектурну діяльність» за яким - проектна документація на будівництво об`єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами; та ч. 6 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - за яким проектна документація на будівництво об`єктів та зміни до неї не потребують погодження державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ та організацій, отримання будь-яких інших погоджень, узгоджень, висновків (у тому числі рішень архітектурно-містобудівної ради) тощо, не передбачених цим Законом, що свідчить про невідповідність висновків суду першої інстанції у цій справі положенням чинного законодавства.

В апеляційній скарзі виконкому виконавчого комітету Дніпровської міської ради (а.с.81-93 т.2) вказується на чинні та не скасовані: рішення Дніпровської міської ради № 84/60 від 02.09.2020, яким затверджено проект внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра та у його складі науково-проектну документацію «Історико-архітектурний опорний план. Визначення меж, режимів використання, режимів регулювання забудови історичних ареалів м. Дніпра», відповідно яких територію за адресою: пл.Успенська, буд. 1-17 м. Дніпро на певних ділянках віднесено до громадської забудови; рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 9 від 21.01.2020, яким було надано дозвіл департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради на виконання проектних робіт, реконструкції та функції замовника по об`єкту «Реконструкція пл.Успенської у м. Дніпрі»; рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 96 від 23.12.2021 яким надано дозвіл департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради на передачу департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради функцій замовника по об`єктах будівництва, у тому числі реконструкції площі Успенської в м. Дніпрі; рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 10.06.2021 № 587 яким було уточнено назву об`єкту; та на виданий 14.06.2021 управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради дозвіл на виконання будівельних робіт № ДП012210608806, яким передбачається, що об`єкт будівництва «Реконструкція площі Успенської у м. Дніпрі» має код Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018-200) «ДКБС: 2112.5 Майдани, тротуари та пішохідні зони».

Також третя особа вважає, що суд першої інстанції у даному спірному випадку не звернув увагу на положення: ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; п.9 ч.1 і п.7 ч.2 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини»; а також на затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 № 289 (зі змінами) Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються - які за своїм змістом у сукупності свідчать про відсутність необхідності отримання відповідних містобудівних обмежень по запланованій реконструкції території площі Успенської у м. Дніпрі, також як і не передбачають робіт, реалізацію яких регламентовано вказаними приписами Закону України «Про охорону культурної спадщини». Також суд не надав належної оцінки положенням ст.83 Земельного кодексу України, ст.ст.1, 10, 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і ч.1, 2, 5 ст.6, ч.1 ст.8 Статуту територіальної громади міста Дніпра, затвердженого Дніпровською міською радою VII скликання 20 травня 2020 року, зміст яких у сукупності свідчить, що усі земельні та водні ділянки в затверджених Верховною Радою України межах складають територію м. Дніпра, яка перебуває у віданні органів місцевого самоврядування, а порядок і правила використання земель міста відповідно до земельного, містобудівного, природоохоронного та іншого чинного законодавства встановлюються міською радою, яка саме і діє від імені та в інтересах територіальної громади при дотриманні прав власників землі та інших належних землекористувачів.

Відповідно до наведеного, третя особа вважає, що суд першої інстанції окрім помилкового застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, допустив порушення норм процесуального права внаслідок не залучення до участі у справі Дніпровську міську раду, якою саме за законом і здійснюється представництво інтересів Дніпровської міської територіальної громади та її членів у сфері реалізації суспільного інтересу, що в свою чергу є самостійною підставою для скасування такого судового рішення, оскільки рішення у справі впливає на права та інтереси Дніпровської міськради, не залученої до участі у справі третьою особою.

Окрім того, виконком Дніпровської міськради звертає увагу на те, що вирішуючи спір у цій справі по суті за позовом Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ», суд першої інстанції не врахував відсутність порушеного права позивача у даному спірному випадку та невідповідність обраного позивачем способу судового захисту, що є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У відзивах на апеляційні скарги відповідачів та третьої особи у цій справі (а.с.165-175, а.с.186-205, а.с.239-241 т.2) позивач посилаючись на всебічне та повне дослідження доказів та обставин справи, правильне застосував до спірних правовідносин норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційні скарги залишити без задоволення.

Безпідставність доводів осіб, що подали апеляційні скарги у цій справі позивач мотивує тим, що територія Успенської площі є об`єктом культурної спадщини, а здійснення на цій території будівельних робіт без згоди відповідного органу охорони культурної спадщини, викликали обурення серед населення, у зв`язку з чим Громадська організація зверталася із запитами до Дніпровської міської ради, Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства культури та інформаційної політики України, Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Голови Дніпропетровської облдержавної (військової) адміністрації та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради. Після отримання на вказані запити інформації, позивач встановивши, що вся територія Успенської площі (з усіма розташованими будівлями) знаходиться в межах Центрального ареалу міста Дніпра та охоронної зони пам`ятки архітектури м. Дніпра «Губернська земельна управа» узв. Крутогірний, 21, а архітектурний конкурс всупереч Закону України «Про архітектурну діяльність» проведено не було, і будівельні роботи відбуваються без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, що прямо порушує чинне законодавство України, Громадська організація враховуючи значний суспільний інтерес звернулася до суду з метою захисту порушених прав та законних інтересів жителів міста Дніпра, що на переконання позивача відповідає положенням: п.2 ст.6 Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини яким визначено, яким Держави-сторони зобов`язуються згідно з положеннями цієї Конвенції сприяти визнанню, охороні, збереженню й популяризації культурної й природної спадщини, зазначеної в пунктах 2 і 4 статті 11; п.3 вказаної Конвенції якою визначено, що кожна держава - сторона цієї Конвенції зобов`язується не вдаватися до будь-яких навмисних дій, що могли б завдати прямо чи посередньо шкоди культурній і природній спадщині, зазначеній у статтях 1 і 2, яка розміщена на території інших держав - сторін цієї Конвенції; ч.1 ст.27 вказаної Конвенції згідно якого Держави-сторони цієї Конвенції прагнуть, застосовуючи всі відповідні засоби, і зокрема просвітні й інформаційні програми, зміцнювати повагу і прихильність своїх народів до культурної та природної спадщини, визначеної у статтях 1 і 2 Конвенції, і зобов`язуються широко інформувати громадськість про небезпеку, що загрожує цій спадщині, а також про заходи, що вживаються на виконання цієї Конвенції; і п.«с» ч.3 ст.2 Орхуської Конвенції якою встановлено, що Екологічна інформація означає будь-яку інформацію в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи будь-якій іншій матеріальній формі про стан здоров`я та безпеки людей, умови життя людей, стан об`єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових навколишнього середовища або через ці складові, фактори, діяльність або заходи, зазначені вище в підпункті «б».

На спростування доводів апеляційної скарги Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради щодо порушень прав та законних інтересів Громадської організації, позивач у відзиві посилається на наведену у постановах Верховного Суду від 01.02.2023 по справі № 260/2284/21, від 21.08.2019 по справі № 826/12524/18, від 14.08.2018 по справі № 826/14581/14, від 31.07.2019 по справі № 813/4701/16, від 16.03.2020 по справі № 826/6522/15 правову позицію відносно застосування Рамкової конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства та Закону України «Про охорону культурної спадщини» відповідно до приписів яких культурна спадщина перебуває під охороною закону, а держава забезпечує збереження та охорону об`єктів, що становлять культурну цінність, а також запобігає їхньому руйнуванню або заподіянню шкоди, зокрема, у результаті здійснення несанкціонованої господарської діяльності. При цьому позивач наголошує, що Україною взято міжнародне зобов`язання визнавати громадський інтерес до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства та сприяти захисту культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості, визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на її території як в цілому, так і у певних населених пунктах - історичних населених містах України.

На переконання позивача, відсутність в матеріалах справи документів/картографічних матеріалів, які передбачають дотримання вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» свідчить про протиправність будівництва на території Історичного ареалу та охоронної зони пам`ятки архітектури м. Дніпра «Губернська земельна управа» узв. Крутогірний, 21, яке було допущено внаслідок порушення вимоги чинного законодавства: Департаментом капітального будівництва Дніпровської міської ради - внаслідок позбавлення громадян права реалізувати свої права шляхом обговорення проекту громадської забудови історичного ареалу міста, проведення архітектурного конкурсу для визначення переможця, порушення користування земельною ділянкою, яку віднесено до історичного ареалу м. Дніпра; Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради внаслідок не здійснення на конкурсній основі розроблення проекту об`єкта архітектури реконструкції площі Успенської у м. Дніпрі, що не відповідає вимогам ч.3 ст.6 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п.6 Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів до розроблення проекту архітектури реконструкції, оскільки територія Успенської площі у м. Дніпрі (з усіма будівлями) розташована в межах Центрального історичного ареалу м. Дніпра, належить до охоронної зони пам`ятки архітектури м. Дніпра «Губернська земська управа», узв. Крутогірний, 21, а вказаний відповідач під час здійснення архітектурної діяльності на об`єктах охорони культурної спадщини зобов`язаний керуватися у своїй діяльності приписами спеціального закону, яким є Закон України «Архітектурну діяльність».

На спростування доводів апеляційної скарги Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради про відсутність необхідності отримання від органу охорони культурної спадщини у 2021 році дозволу для проведення робіт на території площі Успенської в м. Дніпрі позивач вказує, що отримання такого дозволу для проведення робіт є обов`язковим, оскільки територію Успенської площі (з усіма наявними на ній будівлями) наказом Міністерства культури, молоді та спорту №478 від 02.02.2020 «Про затвердження меж та режимів використання історичних ареалів м. Дніпра» віднесено до Центрального історичного ареалу м. Дніпра та охоронної зони пам`ятки архітектури м. Дніпра «Губернська земельна управа» узв. Крутогірний, 21, що відповідає положенням ч.4 ч.5 ст.54 Конституції України, ст.1, ст.6-1, ч. 4 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», якими суб`єктам господарювання забороняється провадження будь-яких дій щодо здійснення господарської діяльності на об`єктах культурної спадщини за декларативним принципом, а у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

За наведених обставин позивач вважає, що підтверджена матеріалами справи відсутність дозволів на проведення будь-яких робіт на віднесеній до історичного ареалу м. Дніпра та охоронної зони території площі Успенська - свідчить про відсутність повноважень та правових підстав для проведення громадської забудови в межах історичного ареалу міста та охоронної зони пам`ятки архітектури м. Дніпра «Губернська земельна управа» узв.Крутогірний, 21, а відсутність у матеріалах справи відомостей про проведення архітектурного конкурсу до затвердження відповідного проекту, що суперечить вимогам ст.6 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п.6 Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.1999 № 2137 - свідчить про протиправність будь-яких робіт, що здійснюються на території з відповідним охоронним статусом.

Відповідно, вважаючи протиправним видачу Департаментом капітального будівництва 14.06.2021 дозволу на виконання будівельних робіт №ДП012210608806 щодо об`єкта будівництва «Реконструкція площі Успенської у м. Дніпрі» без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, отримання якого до 31.12.2022 було є обов`язковим, позивач зазначає, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про наявність підстав для зобов`язання департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради утриматися від вчинення дій щодо реконструкції площі Успенської у м. Дніпрі, яку віднесено до історичного ареалу м. Дніпра, до погодження проекту реконструкції управлінням культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації та надання висновку щодо проекту реконструкції управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, як спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини.

Також позивач у відзиві наголошує на відсутність порушень судом першої інстанції при зобов`язанні відповідача утриматися від вчинення будь-яких дій спрямованих на зміну, знищення, реконструкцію, забудову території площі Успенської, яку віднесено до історичного ареалу м. Дніпра до моменту отримання дозволу від відповідного органу охорони культурної спадщини, яким в даному випадку є погодження управлінням культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації та надання висновку щодо проекту реконструкції управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, оскільки ч.2 ст.9 КАС України передбачена можливість суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, що узгоджується позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 24.09.2019 року по справі № 819/1420/15.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги виконавчого комітету Дніпровської міськради, позивач спираючись на положення ч.7 ст.34 і ст.32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та на ст.6 Закону України «Про архітектурну діяльність» зазначає про обов`язковість проведення архітектурного конкурсу до затвердження відповідного проекту з реконструкції площі Успенської у м. Дніпрі, яка належить до охоронної зони пам`ятки архітектури м. Дніпра та розташована у межах Центрального історичного ареалу м. Дніпра, та здійснення будівельних робіт тільки після отримання дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини - Міністерства культури та інформаційної політики України. Але виконавчим комітетом на переконання позивача не наведено у скарзі обґрунтувань та пояснень по суті вказаних порушень, також як і не вказується інформація чому будівельні роботи на території Центрального історичного ареалу міста та охоронної зони пам`ятки архітектури м. Дніпра «Губернська земельна управа» узв. Крутогірний, 21 проводяться без отримання дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, а вказаним роботами не передувало проведення архітектурного конкурсу.

Також позивач вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги третьої особи стосовно не залучення до участі у справі Дніпровської міської ради, як представницького органу місцевого самоврядування, який по закону здійснює представництво інтересів Дніпровської територіальної громади та її членів у сфері реалізації суспільного інтересу, оскільки виконкомом міськради не доведено та не аргументовано, яким саме чином рішення у вказаній справі впливає/може вплинути на права та законні інтереси Дніпровської міської ради, яким в свою чергу не було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, що також свідчить про відсутність впливу вказаного рішення на права та інтереси Дніпровської міської ради. Наголошує, що під час розгляду даної справи, Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради, Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Департаментом капітального будівництва Дніпровської міської ради (які є структурними підрозділами Дніпровської міської ради) не заявлялися клопотання про залучення у якості третьої особи Дніпровської міської ради, яка до того ж не могла не бути обізнаною зі справами, учасниками яких є її власний виконавчий комітет та два власні департаменти.

З приводу доводів апеляційної скарги третьої особи стосовно відсутності у спірних правовідносинах порушеного, оспорюваного, невизнаного права позивача, позивач звертає увагу колегії суддів на положення ст.11 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та ст.25 Закону України «Про архітектурну діяльність», вказуючи, що українське товариство охорони пам`яток історії та культури сприяє залученню широких верств населення до участі в охороні культурної спадщини, здійснює пропаганду культурної спадщини і законодавства про її охорону, громадський контроль за її збереженням, використанням, консервацією, реставрацією, реабілітацією, музеєфікацією та ремонтом, сприяє роботі органів охорони культурної спадщини, а тому позивач вважає, що наведені положення надають право громадським організаціям звертатися до суду з метою захисту прав та законних інтересів у сфері охорони культурної спадщини, тим більш, що відповідно до п. 2.2 п.2.3 Статуту Громадської організації «Платформа Громадський контроль», з урахуванням підвищеного загального інтересу жителів м. Дніпра у контролі за використанням території історичного ареалу міста, віднесеної для громадської забудови, позивач має право звертатися до суду з позовом в інтересах жителів міста Дніпра, тим більш, що у суді першої інстанції питання щодо відсутності у позивача такого права не піднімалося.

На підтвердження свого права звернення до суду з метою захисту порушених прав та законних інтересів жителів міста Дніпра, позивач разом з відзивом на апеляційну скаргу надав копії заяв громадян з приводу допущених відповідачами порушень чинного законодавства України та копію протоколу засідання правління, а також компакт-диск із записом відео, яке також є у вільному доступі на сайті Ютуб, яким підтверджено знищення дерев під час реконструкції площі Успенська у м.Дніпро. Крім того, на спростування посилання Виконкому в апеляційній скарзі на судові справи №160/5925/20 та 160/5441/19, позивач звертає увагу колегії суддів, що ці справи не є релевантними та містять відмінний предмет та обставини спору, а тому не повинні братися до уваги.

Третьою особою, якою не заявляється самостійних вимог на предмет спору - Міністерством культури та інформаційної політики України відзиви на апеляційні скарги Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради та виконавчого комітету Дніпровської міської ради - не подавалися, пояснення щодо предмету апеляційних скарг та відзиву на них на адресу апеляційного суду не направлялися.

Клопотання Департаменту капітального будівництва Дніпровської міськради про закриття провадження у справі, на переконання колегії суддів підлягає обговоренню та вирішенню за результатом апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в цілому, а тому підстав для ухвалення окремого рішення з приводу зазначеного клопотання відсутні.

Справа розглянута судом апеляційної інстанції відповідно до ч.1 ст.308 та ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами і додатково поданими доказами.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, у задоволені яких було відмовлено, учасниками справи не оскаржується, суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів апеляційних скарг відповідачів і третьої особи та відзивів позивача тільки в частині задоволення позовних вимог Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ».

Обговоривши доводи апеляційних скарг та відзивів на них, перевіривши повноту встановлення та дослідження судом першої інстанції фактичних обставин спірних правовідносин і застосування до них норм матеріального та процесуального права, а також дослідивши долучені до матеріалів адміністративної справи письмові докази та оцінивши їх з урахуванням предмету спору та характеру спірних правовідносин у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів осіб, якими подано у цій справі апеляційні скарги, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції внаслідок неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, який підлягав застосуванню до розглядуваних правовідносин, що призвело до помилкового вирішення справи по суті заявлених вимог у цій справі.

Вирішуючи ініційований у цій справі Громадською організацією «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» спір, суд першої інстанції посилаючись на положення: ст.1, ч.1 і ч.3 ст.6 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-XIV (далі Закон № 687-XIV); п.6 і п.8 Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.1999 № 2137 (далі Порядок № 2137); ст.1, ст.3, п.9 ч.1 і п.7 ч.2 ст.6, п.14 ч.2 ст.15, ч.7 ст.32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 у № 1805-III (далі Закон № 1805-III) дійшов висновку, що «розроблення проекту об`єкту архітектури реконструкції площі Успенської у м. Дніпрі мало здійснюватися виключно на конкурсній основі», а «будівельні роботи з реконструкції площі Успенської у м. Дніпрі, яка належить до охоронної зони пам`ятки архітектури м. Дніпра та розташована у межах Центрального історичного ареалу м. Дніпра, проводилися без дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини - Міністерства культури та інформаційної політики України».

Виходячи з того, що розташована в межах Центрального історичного ареалу м. Дніпра територія Успенської площі у м. Дніпрі (з усіма будівлями) належить до охоронної зони пам`ятки архітектури м. Дніпра «Губернська земська управа», узв. Крутогірний, 21 (охор. № 83), а також спираючись на рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 9 від 21.01.2020, № 96 від 23.02.2021, № 587 від 10.06.2021, якими було визначено повноваження та функції виконавчих органів по об`єкту «Реконструкція пл.Успенської у м. Дніпрі» - суд першої інстанції визнав, що саме внаслідок протиправної бездіяльності Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради не було проведено архітектурний конкурс по об`єкту реконструкції, а будівельні роботи на території площі Успенської у м.Дніпрі було проведено без дозволу Міністерства культури та інформаційної політики України внаслідок протиправних дій Департаменту капітального будівництва Дніпровської міськради, що і стало підставою для задоволення вимог позивача у зазначеній частині позову, а також для зобов`язання департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради утриматися від вчинення дій щодо реконструкції площі Успенської у м. Дніпрі, яку віднесено до історичного ареалу м. Дніпра, до погодження проекту реконструкції управлінням культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації та надання висновку щодо проекту реконструкції управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, як спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, враховуючи втрату чинності з 01.01.2023 ч.7 ст.32 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції у цій справі в частині задоволення вимог Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ», колегія суддів перш за все звертає увагу на вирішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом по суті вимоги позивача у цій справі без будь-якого обговорення та належної оцінки:

- питання права Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» на позов у матеріальному розумінні та обраний ним спосіб захисту і відновлення порушеного права з урахуванням предмету спору у цій справі, яким стали дії та бездіяльність виконавчих органів Дніпровської міської ради у сфері містобудівної діяльності;

- змісту і суті: рішення Дніпровської міськради № 84/60 від 02.09.2020 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра» та рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 9 від 21.01.2020, № 96 від 23.02.2021, № 587 від 10.06.2021; дозволу на виконання будівельних робіт № ДП012210608806; повного тексту науково-проектної документації на підставі якого наказом Міністерства культури, молоді та спору України від 03.02.2020 № 478 було затверджено межі та режим використання історичних ареалів міста Дніпра; а також рішення Дніпровської міськради від 22.09.2021 № 416/10 про затвердження детального плану території кварталу, обмеженого вулицями Ламаною, Павла Нірінберга, узв.Крутогірним та пл. Успенською (Соборний район), який ґрунтується на експертному звіті щодо розгляду ПКД «Реконструкція пл. Успенської у м. Дніпрі» складеного 02.03.2021 ТОВ «ДН-Консалтинг» та затвердженого 22.03.2021 директором Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради, із відповідним коригуванням 14.09.2023;

Зокрема, по першому питанню, розглядаючи вимоги Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» у цій справі, суд першої інстанції зобов`язаний був керуватися загальними правилами розгляду того чи іншого юридичного конфлікту, виходячи з його сутності, з дійсних правовідносин, що склалися між учасниками такого конфлікту, а не з огляду на сформований позивачем склад сторін справи та сформульовані позивачем (у даному випадку некоректно) позовні вимоги. Саме такий підхід (орієнтація на сутність конфлікту, який виник, а не на формальне зосередження на визначених позивачем сторонах спору чи його предметі) вимагає від позивача форматувати свої вимоги з огляду на дійсний зміст відповідного юридичного конфлікту, правильно визначитися зі складом учасників спору та обрати належний спосіб захистом порушеного права. Вказані правила предметної та суб`єктної юрисдикція адміністративного суду не лише грунтуються на принципі правової визначеності, а і унеможливюють звернення до суду із «зайвими» чи «недоцільними» вимогами, тобто такими, що не підлягають судовому розгляду, оскільки їх задоволення не дозволить захистити порушене право позивача та вирішити спір по суті.

Втім, як свідчать матеріали адміністративної справи і зміст оскаржуваного у цій справі рішення суду першої інстанції, позивачем на захист мешканців міста (необмежене коло осіб) заявлені вимоги протиправності дій та бездіяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради, які діяли та діють по об`єкту «Реконструкція пл.Успенської у м. Дніпрі» у відповідності до повноважень, встановлених відповідними рішеннями міської ради та його виконавчого комітету. При цьому, позивачем оскаржуються вже вчиненні/не вчиненні у 2020-2021 рр дії департаментів, які по своїй суті є лише складовою частиною підготовчої процедури до реконструкції площі Успенської у м. Дніпрі», яка за кодом Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018-200) віднесена до «ДКБС: 2112.5 Майдани, тротуари та пішохідні зони», і відповідно, вимоги протиправності дій/бездіяльності у минулому часі ніяким чином не відновлює порушених на погляд позивача прав та інтересів мешканців міста Дніпро внаслідок, як зазначає позивач «позбавлення громадян права реалізувати свої права шляхом обговорення проекту громадської забудови історичного ареалу міста; проведення архітектурного конкурсу для визначення переможця; порушення користування земельною ділянкою, яку віднесено до історичного ареалу м.Дніпра».

Отже, колегія судів визнає, що у даному випадку, суд першої інстанції повністю проігнорував недоведеність Громадською організацією свого права на матеріальний позов у цій справі та доказово не підтвердив реального порушення на момент звернення до суду прав та інтересів мешканців міста Дніпро як внаслідок вчинених/невчинених дій відповідачів у цій справі, так і внаслідок майже завершеної реконструкції площі Успенської у м. Дніпрі, яка має ДКБС: 2112.5 Майдани, тротуари та пішохідні зони»

Зокрема, під час розгляду даної справи суд першої інстанції повинен був встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, а також визначитися, чи є обраний позивачем спосіб захисту належним, обґрунтованим та достатнім, адже адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин і вирішуючи спір, суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Проте, у даному спірному випадку суд першої інстанції навіть не ставив під сумнів право Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» на позов у цій справі, що підтвердив позивач у відзиві на апеляційну скаргу виконкому міськради, наголошуючи при цьому на підвищеному загальному інтересі жителів м. Дніпра по об`єкту «Реконструкція пл.Успенської у м. Дніпрі» і зверненні громадян міста до Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» з заявами з приводу контролю за використанням території історичного ареалу міста, віднесеної відповідачами в порушення чинного законодавства України до території громадської забудови.

За змістом ч.1 ст. 5 та ч.2 ст.245 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист, у тому числі і шляхом: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (п.3 ч.1); та визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (п.4 ч.1), а відповідно до ч.3 ст.5 КАС України до суду на користь інших осіб можуть звертатися органи та особи, яким законом надано таке право.

Узагальнений перелік органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб та які мають право брати участь у справі, з метою захисту прав інших осіб наведено у ст.60 КАС України, яка передбачає, що …фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах лише у випадках, встановлених законом. Отже, законодавець гарантуючи кожному право на судовий захист чітко визначає, що такий захист має відбуватися у визначеному законом випадку та порядку, а порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право конкретизоване у законах України.

Обговорюючи обраний Громадською організацією «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» спосіб захисту прав та законних інтересів жителів міста Дніпра за поданими ними заявами з приводу контролю за використанням території історичного ареалу міста, колегія суддів звертає увагу як на статус громадської організації, мету та напрямки її діяльності і їх безпосередній зв`язок з предметом позову у цій справі, так і на зміст положень ст.11 Закону № 1805-III, ст.25 Закону № 687-XIV і п.2.2 Статуту, якими на переконання позивача йому надано право звернутися до суду на користь інших осіб, як це і прописано ч.3 ст.5 КАС України.

Перш за все, колегія суддів підкреслює, що жодним законодавчим нормативним актом Громадські організації не уповноважуються державою звертатися до суду за захистом інтересів інших осіб у випадку підвищеного загального суспільного інтересу, а вказані позивачем положення ст.11 Закону № 1805-III та ст.25 Закону № 687-XIV лише визначають право: сприяти органам охорони культурної спадщини в роботі з охорони культурної спадщини, державі у здійсненні заходів з охорони об`єктів культурної спадщини і поширенні знань про них, брати участь у популяризації культурної спадщини серед населення і залучають громадян до її охорони, а також одержувати в органах влади інформацію щодо підготовки і прийняття рішень з планування, забудови та реконструкції населених пунктів, окремих територій і конкретних об`єктів архітектури, брати участь в обговоренні архітектурних рішень проектів у встановленому порядку, і захищати свої інтереси під час проектування, будівництва нових та експлуатації існуючих об`єктів архітектури.

По друге, колегія суддів акцентує увагу на визначену у Статуті позивача мету організації, якою: згідно п.2.1 Статуту (а.с.15 т.1) є сприяння на громадських засадах забезпеченню системного запобігання, виявленню та припиненню корупційних правопорушень, поновленню та захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, усуненню причин і наслідків вчинення корупційних діянь: слідкування за неухильним додержанням посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування, при здійсненні ними своїх повноважень вимог чинного законодавства та інформування про такі факти правоохоронних органів та органів контролю; захист соціальних, економічних, екологічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних і інших прав та інтересів членів організації, споживачів товарів і послуг та інших осіб в органах державної влади, місцевого самоврядування, у національних і міжнародних судах; згідно п.2.2. Статуту визначено, що одним з основних напрямів діяльності організації є захист своїх прав та законних інтересів як громадської організації споживачів, а також захист прав та законних інтересів споживачів, в тому числі, але не виключно у сфері послуг, вартість яких регулюється чи встановлюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування; а відповідно до п.2.3 Статуту встановлено, що для реалізації мети та завдань Громадська організація має право в установленому законом порядку представляти свої інтереси, у тому числі у судах усіх інстанцій України, а у випадку порушення прав та інтересів учасників Громадської організації має право звертатися з позовом до суду з метою їх захисту від порушень, допущених органами влади, органів місцевого самоврядування, і їх посадових осіб. І як приклад, можно привести: ст.21 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» якою передбачено повноваження громадських об`єднань у галузі охорони навколишнього середовища; ст.25 Закону України «Про захист прав споживачів» якою визначено повноваження громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів); та Рішенні Конституційного Суду України від 28.11.2013 № 12-рп/2013 у справі за конституційним зверненням асоціації «Дім авторів музики в Україні» щодо офіційного тлумачення положень п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» у взаємозв`язку із положеннями пункту «г» ч.1 ст.49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» у якому зазначено, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Отже, наведені положення Статуту Громадської організації свідчать, що позивач фактично визначив напрямок діяльності своє організації у сфері громадського контролю за корупційними правопорушеннями, захисту прав споживачів в межах соціальних, економічних, екологічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних правовідносин що не є тотожним відносинам у сфері містобудівної діяльності, які регулюються Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, Законами України «Про врегулювання містобудівної діяльності», «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій» і іншими нормативно-правовими актами, а також потребують спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, обізнаності по процедурам, які використовуються при здійсненні містобудівної і архітектурної діяльності, та у сфері охорони культурної спадщини.

Статтями 1 та 21 Закону України «Про громадські об`єднання» від 22.03.2012 № 4572-VI (далі Закону № 4572-VI ) громадським організаціям надано право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами. При цьому, право громадських організацій на звернення до суду із відповідними позовами у розумінні пункту другого частини першої статті 21 наведеного Закону є загальною прерогативою та обмежено певними категоріями правовідносин, з якими безпосередньо пов`язана статутна діяльність громадських організацій, та законодавством, яке безпосередньо регулює відповідні правовідносини.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону № 4572-VI громадським об`єднанням не можуть надаватися владні повноваження, крім випадків, передбачених законом. Відповідно, твердження Громадської організації, що подання до суду позову у цій справі було обумовлено саме зверненням «громадян з заявами з приводу контролю за використанням території історичного ареалу міста, віднесеної відповідачами в порушення чинного законодавства України для громадської забудови» - не може апеляційним судом сприйматися як здійснення організацією своїх повноважень, оскільки контроль у вказаному позивачем розумінні не передбачений ні Статутом організації ні чинним законодавством.

Наразі чинним законодавством не визначено правових підстав для звернення громадських організацій до суду за захистом суспільних інтересів або спільних інтересів територіальної громади від вже вчинених, або не вчинених у 2020-2021 р.р. дій виконавчих органів міськради, пов`язаних з містобудівними та архітектурними питаннями (у тому числі і з процедурами отримання дозволу Міністерства культури та інформаційної політики України і проведенням архітектурного конкурсу для визначення переможця проекту будівництва).

Наголошення позивачем на практику ЕСПЧ та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенцію про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, Орхуську Конвенцію стосовно «Екологічної інформації» та на позиції Верховного Суду відносно застосування Рамкової конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства, без належної аргументації їх застосовності до повноважень Громадської організації щодо контролю за діями виконавчих органів міськради у сфері містобудільної та архітектурної діяльності, вчинених на підставі рішень відповідних уповноважених органів - не можуть вважатися достатнім обґрунтуванням тверджень щодо наявності права звернення за судовим захистом в інтересах інших (третіх) осіб.

Вищезазначене на переконання апеляційного суду у сукупності свідчить про відсутність у Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» встановленого Законом чи Статутом права звертатися до суду в інтересах інших осіб, тим більш у обраний позивачем по цій справі спосіб, оскільки за загальним розумінням спрямовані на захист права дії мають усувати перешкоди на шляху здійснення суб`єктами своїх прав або припиняти правопорушення, відновлювати становища, яке існувало до порушення, що як зазначалося вище по тексту постанови апеляційної інстанції є неможливим у даному спірному випадку, оскільки вимоги позивача стосуються вжитих/не вжитих виконавчими органами міської ради у 2020-2021 р.р. заходів по проведенню архітектурного конкурсу та отриманню на об`єкт реконструкції дозволу Міністерства культури та інформаційної політики України, і такі вимоги позивачем заявлені фактично на завершальній стадії будівництва по об`єкту «Реконструкція пл.Успенської у м. Дніпрі» без оскарження рішень міськради і виконкому міськради, дозволу на будівництво та іншої містобудівної документації, на підставі яких як зазначає позивач діяли Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради так і Департамент капітального будівництва Дніпровської міськради у спірних правовідносинах.

За наведених вище обставин колегія суддів вважає, що Громадською організацією у цій справі не доведено своє право на судовий захист в розумінні КАС України у тому числі і в інтересах мешканців міста Дніпро, а судом першої інстанції в свою чергу не встановлено, що позивачу надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб в інтересах яких подано позов, що в свою чергу на переконання апеляційного суду є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

При цьому, апеляційний суд наголошує, що не надавши оцінки змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась Громадська організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ», суд першої інстанції відповідно, формально поставився і до з`ясування характеру спірних відносин (предмету та підстав позову), та до заявленого у позові по цій справі конкретного способу захисту, який би за правилами КАСУ міг відновити становище та захистити права чи інтереси позивача або мешканців міста, які за твердженням позивача були порушені протиправними діями/бездіяльністю виконавчими органами Дніпровської міськради.

Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що: оскаржувані у цій справі «дії та бездіяльність» вчинені відповідачами поза межами компетенції, визначеної законом та рішень місцевої ради та її виконавчого комітету; оспорюванні дії та бездіяльність, є юридично значимими та породжують, змінюють або припиняють (породжують) права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, тобто є такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне позивачу та мешканцям міста право або шляхом покладення на них будь-якого обов`язку.

Цитування судом першої інстанції в своєму рішенні окремих положень ст.1, ст.6 Закону № 687-XIV, ст.1, ст.3, ст.6, ст.15, ст.32 Закону № 1805-III, п.6 і п.8 Порядку Порядок № 2137 не є достатнім аргументом щодо протиправності дій та бездіяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради, оскільки їх довільна інтерпретація без врахування інших положень Законів № 687-XIV та № 3038-VI, якими врегульовано механізм та процедуру організації підготовки та здійснення реконструкції об`єкту будівництва, а також без належної оцінки повноважень відповідачів, які діяли у спірних правовідносинах по об`єкту «Реконструкція пл.Успенської у м. Дніпрі» саме на виконання відповідних рішень міської ради та його виконавчого комітету.

В контексті попереднього абзацу, колегія суддів вважає за необхідне перш за все наголосити, що діяльність відповідачів у справі регламентована відповідними Положеннями, затвердженими рішеннями міської ради: від 01.12.2016 № 54/16 «Положення про департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради», та від 24.03.2021 № 72/5 і від 08.06.2022 № 27/27 «Положення про Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради», відповідно до змісту яких зазначені Департаменти окрім положень Конституції і законів України, постанов Верховної Ради України, актів Президента України, декретів, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, у своїй діяльності керуються рішеннями міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови та іншими нормативно-правовими актами.

Жодним із перелічених в рішенні суду першої інстанції нормативних актів, виконавчі органи міської ради не зобов`язуються самостійно та на власний розсуд брати на себе повноваження по виконанню проектних робіт, реконструкції та функції замовника проектно-кошторисної, проектно-вишукувальної документації, відповідних експертиз, дозволу на будівництво стосовно конкретно визначеного об`єкта будівництва. Вчинення усіх перелічених дії стосовно конкретно визначеного об`єкту будівництва можуть бути делеговані виконавчим органам міськради тільки відповідними рішеннями виконавчого комітету міської ради виходячи з напрямку, мети і завдань діяльності цих департаментів. Стосовно спірних правовідносин такими рішеннями, на які суд першої інстанції також звертав увагу, є:

- рішення № 9 від 21.01.2020 (а.с.34-35 т.1), яким керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до листа департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради від 10.01.2020 вх.№ 8/108, з метою розвитку інфраструктури та благоустрою центральної частини міста виконавчий комітет міськради вирішив: надати дозвіл департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради на виконання проектних робіт, реконструкції та функції замовника по об`єкту «Реконструкція пл.Успенської у м. Дніпрі» (п.1); та доручив департаменту благоустрою та інфраструктури замовити проектно-кошторисну документацію в проектній організації, яка має ліцензію на проектування (п.2.1), погодити та затвердити проектно-кошторисну документацію в установленому порядку (п.2.2), і одержати в управлінні державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради дозвіл на виконання робіт (п.2.3.);

- рішення № 96 від 23.02.2021 (а.с.36-37 т.1), яким керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до листа департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради від 05.02.2021 № 8/637 виконавчий комітет міськради вирішив: надати дозвіл департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради на передачу департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради функцій замовника у тому числі по об`єкту будівництва (п.1) згідно п.82 Додатку до рішення щодо Переліку об`єктів будівництва (а.с.38-45 т.1) у тому числі і щодо «Реконструкція площі Успенської у м. Дніпрі»; п.2 цього рішення було доручено департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради передати департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради проектно-кошторисну та проектно-вишукувальну документацію, експертні звіти, рішення і накази про затвердження проектно-кошторисної документації (п. 2.1), а п.3 цього рішення департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради було доручено прийняти від департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради проектно-кошторисну та проектно-вишукувальну документацію, експертні звіти, рішення і накази про затвердження проектно-кошторисної документації (п.3.1) і зарахувати на баланс витрати по об`єктах згідно згаданого у п.1 рішення Додатку (п.3.2).

- рішення № 587 від 10.06.2021 (а.с.248 т.2), яким було внесено зміни до рішення виконкому міської ради від 23.02.2021 № 96 «Про надання дозволу департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради на передачу департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради функцій замовника по об`єктах будівництва» у назві об`єкта, зазначеного у п.82 додатку до рішення шляхом замінени слова «пл.» на слово «площі».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, суд першої інстанції не повинен був у даному випадку обмежуватися лише фактом участі відповідачів у справі у процедурі реконструкції площі Успенська міста Дніпро, а зобов`язаний був перевірити законодавчо встановлену об`єктивну необхідність і реальну можливість без рішення уповноважених законом органів: департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради проводити архітектурний конкурс; та департаментом капітального будівництва Дніпровської міської ради - проводити будівельні роботи на території площі Успенської у м. Дніпрі без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Колегією суддів у даній справі встановлено, що переліченими вище по тексту рішеннями виконкому № 9 від 21.01.2020, № 96 від 23.02.2021, № 587 від 10.06.2021, було конкретно прописано доручення та повноваження департаментів благоустрою та інфраструктури і капітального будівництва, які в свою чергу на виконання цих рішень: замовляли проектно-кошторисну документацію в проектній організації, яка має ліцензію на проектування, та проектно-вишукувальну документацію, погоджували та затверджували проектно-кошторисну документацію в установленому порядку, одержували експертні звіти та дозвіл на виконання робіт від управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, тощо. Зокрема:

- на замовлення департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, діючого відповідно рішення виконкому Дніпровської міської ради № 9 від 21.01.2020 було розроблено ФОП ОСОБА_1 . Проектно-кошторисну та вишукувальну документацію по об`єкту «Реконструкція площі Успенської у м. Дніпрі» та отримано експерті висновки, які повністю відповідають положенням Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 (зі змінами). Також департаментом благоустрою та інфраструктури було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № ДП012210608806 (розділ дозволу «Проектна документація» (Код проектної документації РП01:1424-5966-4944-4475).

- а на виконання рішення виконкому № 96 від 23.02.2021 департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради було передано департаменту капітального будівництва Дніпровської міськради, яким в свою чергу було прийнято: проектно-кошторисну та проектно-вишукувальну документацію, експертні звіти, рішення і накази про затвердження проектно-кошторисної документації по об`єкту «Реконструкція площі Успенської у м. Дніпрі», а також було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № ДП012210608806, в якому зазначено: замовником «департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради», генеральним підрядником «ТОВ «АКАМ», вид будівництва «реконструкція», код об`єкту « 2112.5 Майдани, тротуари та пішохідні зони» (згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК018-2000), клас наслідків (відповідальності) «СС2».

Беззаперечно встановленим у цій справі колегія суддів визнає безпосередню пов`язаність означених вище рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 9 від 21.01.2020, № 96 від 23.02.2021, № 587 від 10.06.2021 з проведенням реконструкції площі Успенської у м.Дніпрі, а також те, що зазначена реконструкція планувалася і здійснюється відповідно затверджених рішенням Дніпровської міської ради № 84/60 від 02.09.2020 змін, внесених до генерального плану розвитку м.Дніпра (а.с.32-33 т.1), що були прийняті відповідно до п.42 ч.1 ст.26 та пп.6 п.«а» ч.1 ст.31 Закону № 280/97, ст.ст.1, 3, 16, 161, 17, 18, 19, 24, 25, 261 Закону № 3038-VI та приписам затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 № 290 Порядку розроблення містобудівної документації, а також межам та режимам використання історичних ареалів міста Дніпра, затверджених відповідно до ст.ст.5, 32 Закону № 1805-III наказом Міністерства культури, молоді та спору України від 03.02.2020 № 478.

Крім того, звертає на себе увагу у даній справі також рішення Дніпровської міськради від 22.09.2021 № 416/10, яким у зв`язку із здійсненням реконструкції площі Успенської у м.Дніпрі було затверджено детальний план території кварталу, обмеженого вулицями Ламаною, Павла Нірінберга, узв.Крутогірним та пл. Успенською (Соборний район). Вказаний план ґрунтується на експертному звіті щодо розгляду ПКД «Реконструкція пл. Успенської у м. Дніпрі», складеного 02.03.2021 ТОВ «ДН-Консалтинг» та затвердженого 22.03.2021 директором Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради Вуликом І.О., із складеним 07.04.2021 ТОВ «ДН-Консалтинг» та затвердженим 07.06.2021 коригуванням, та складеним 14.09.2023 ТОВ «ДН-Консалтинг» коригуванням, який перебуває на затвердженні Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради.

Як встановлено колегією суддів та не спростовано сторонами у справі, вище перелічені рішення виконавчого комітету, також як і рішення Дніпровської міської ради № 84/60 від 02.09.2020 і від 22.09.2021 № 416/10 не оскаржені, не скасовані та дотепер є чинними. Проте, суд першої інстанції не надав цьому належної оцінки, що у сукупності з помилковим розумінням судом окремих положень Законів № 687-XIV та № 1805-III призвело до помилкових висновків у цій справі в частині визнання протиправною бездіяльності департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради щодо затвердження проекту по об`єкту «Реконструкція площі Успенської у м. Дніпрі» без проведення архітектурного конкурсу, та протиправними дії департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради щодо проведення будівельних робіт на території площі Успенської у м. Дніпрі без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини і для задоволення похідної вимоги про зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів наголошує, що у спірних по цій справі відносинах відповідачі (департамент благоустрою та інфраструктури та департамент капітального будівництва) діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинними рішеннями міськради та його виконавчого комітету, що приймалися по об`єкту «Реконструкція пл.Успенської у м. Дніпрі». Відповідно, у адміністративного суду відсутні правові підстави вважати протиправним використання виконавчими органами Дніпровської міськради своїх повноваження з метою, з якою ці повноваження було надано, а тому рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій/бездіяльності відповідачів по справі не може бути визнано законним та підлягає скасуванню.

Судове рішення повинно відповідати вимогам правосудності, який поєднує усі юридичні вимоги до судового рішення (законність - стосується питань права та обґрунтованість - стосується питань факту), що в свою чергу гарантує справедливий результат судочинства та справедливий процес його здійснення, що забезпечує такий результат.

На переконання колегії суддів рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, оскільки вирішуючи спір у цій справі суд першої інстанції неповно з`ясував та обставини та доказів, що мають значення для цієї справи, не проаналізував та не надав належної оцінки у судовому рішенні доречним і важливим обставинам, фактам, аргументам сторін, а також не врахував норми матеріального права, якими врегульовано діяльність виконавчих органів місцевого самоврядуванні у сфері будівництва. Зокрема, суд першої інстанції не врахував загальних правил здійснення проектування та будівництва об`єктів саме власниками або користувачами земельних ділянок шляхом: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення її експертизи у передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» випадках; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; тощо.

З метою вирішення виниклого у цій справі спору по суті через надання сторонам юридичної визначеності у їхніх правовідносинах, що має задовольнити очікування як учасників спору так і суспільства, колегія суддів вважає за необхідне надати правову оцінку встановленим обставинам у контексті норм матеріального, якими врегульовано спірні правовідносин у цій справі.

Відповідно до положень ст.83 Земельного кодексу України, землі, що належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю, а суб`єктом розпорядження якими є органи місцевого самоврядування, що прописано у ст.80 Земельного кодексу України та ст.26 та ст. 1 та ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», при цьому, згідно положень ст.60 цього Закону, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, і до таких земель віднесено землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів, тощо). Спірна у цій справі територія віднесена до земель житлової та громадської забудови, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Оскільки відповідно до положень ст.39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, колегія суддів звертає увагу, що позивачем у цій справі чи у інших справах не ставилися під сумнів внесені у 2020 році зміни до генерального плану розвитку м.Дніпра, або зміст існуючого на час виникнення спору генерального плану міста Дніпро (з текстовою частиною), який у даному спірному випадку, як це і передбачено п.11 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI, слугував належною та достатньою містобудівною і землевпорядною документацією для здійснення реконструкції частини території площі Успенської у м.Дніпро.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки, але суд апеляційної інстанції бере до уваги, що генеральний план міста Дніпро, як це і передбачено п.2, п.9, п.17, п.12 ч.1 ст.1 Закону № 3038-VI, включає усі складові питання стосовно: плану зонування території територіальної громади, яким визначаються умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон; схеми планування, якими визначаються принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин; функціональних зон території та інш.питань, які є вирішальними у розвитку, плануванні, забудовах, використанні територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин; встановлені законодавством обмеження у використанні земель у сфері забудови, у тому числі і стосовно історичних ареалів міста, в межах одного з яких входить і територія площі Успенської.

Особливу увагу у даному випадку звертає той факт, що затверджений рішенням Дніпровської міської ради № 84/60 від 02.09.2020 «Проект змін до генерального плану розвитку м.Дніпра», затверджений рішенням Дніпровської міськради від 22.09.2021 № 416/10 детальний план території кварталу, обмеженого вулицями Ламаною, Павла Нірінберга, узв.Крутогірним та пл. Успенською (Соборний район), який ґрунтуються в тому числі і на експертних висновках щодо «Реконструкції пл.Успенської у м.Дніпрі» - повністю узгоджуються з наказом Міністерства культури, молоді та спору України від 03.02.2020 № 478 та не порушують затвердженні цим наказом межі та режим використання історичних ареалів міста Дніпра, що визначені Науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план. Визначення меж, режимів використання, режимів регулювання забудови історичних ареалів м. Дніпра».

Суд першої інстанції на підставі інформації із скороченого до 3 аркушів витягу з «Історико-архітектурний опорний план. Визначення меж, режимів використання, режимів регулювання забудови історичних ареалів м. Дніпра» (а.с.62-64 т.1) та тверджень позивача - дійшов висновку у цій справі про те, що розташована в межах Центрального історичного ареалу м. Дніпра територія Успенської площі у м. Дніпрі (з усіма будівлями) належить до охоронної зони пам`ятки архітектури м. Дніпра «Губернська земська управа», узв. Крутогірний, 21 (охор. № 83). Проте, колегія суддів визнала за необхідне детально дослідити та оцінити загальнодоступні текстові матеріали стосовно: Історико-архітектурного опорного плану, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради № 84/60 від 02.09.2020 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м.Дніпра»; затвердженого рішенням Дніпровської міськради від 22.09.2021 № 416/10 детального плану території кварталу, обмеженого вулицями Ламаною, Павла Нірінберга, узв.Крутогірним та пл. Успенською (Соборний район); затверджену управлінням культури, національностей і релігій Дніпропетровської обладміністрації 22.08.2019 науково-проекту документацію «Зони охорони групи пам`яток архітектури м. Дніпра» в частині режимів, встановлених для зони охорони пам`яток; проекту «Реконструкція площі Успенської у місті Дніпрі» з коригуванням; а також складених ТОВ «ДН-Консалтинг» 02.03.2021, 07.04.2021 відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» експертних звітів.

За результатом дослідження перелічених у попередньому абзаці документів, які стосуються реконструкції площі Успенської у місті Дніпрі, колегією суддів встановлено, що у жодному із наведених документів відсутнє посилання на визначення території Успенської площі у м. Дніпрі (в частині її реконструкції) саме як охоронної зони пам`ятки архітектури м. Дніпра. «Губернська земська управа», узв. Крутогірний, 21 (охор. № 83). При цьому, апеляційним судом встановлено та взято до уваги, що:

- проект «Реконструкція площі Успенської у місті Дніпрі» відповідає вимогам затвердженій управлінням культури, національностей і релігій Дніпропетровської обладміністрації 22.08.2019 науково-проектній документації «Зони охорони групи пам`яток архітектури м. Дніпра» та затвердженому рішенням Дніпровської міської ради від 02.09.2020 №84/60, Історико-архітектурному опорному плану, що підтверджується також долученим до матеріалів справи висновком Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міськради № 12/6-59 від 04.08.2023 (а.с.228-233 т.2);

- безпосередньо на земельній ділянці призначеній під реконструкцію площі Успенської у м.Дніпро відсутні історичні забудови, вільні простори та ландшафти, які становлять характерне історичне середовище пам`яток, а також кращі оглядові точки та зони для яких встановлюється охоронна зона у розумінні ст.1 Закону № 1805-III. В дійсності до охоронної зони пам`яток архітектури м. Дніпра віднесено будову «Губернська земська управа» за адресою узв. Крутогірний, 21 м.Дніпро з охороним номером 83, яка розміщена поряд з об`єктом «Реконструкції площі Успенської у місті Дніпрі», і відповідно, запланована реконструкція по спірному у цій справі об`єкту ніяким чином негативно не впливає та не може вплинути на розміщений в охоронній зоні пам`ятник архітектури місцевого значення «Губернська земська управа», що в свою чергу вже виключає підстави як для проведення архітектурного конкурсу, так і отримання дозволу від відповідного органу охорони культурної спадщини.

- площа Успенська віднесена до території громадської забудови і відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018-200) має код ДКБС: 2112.5 «Майдани, тротуари та пішохідні зони», до якого відносяться «Вулиці та дороги і включає: міські та сільські вулиці, позаміські дороги та будь-які шляхи (включаючи відкриті транспортні розв`язки, стоянки, перехрестя, об`їзні та окружні дороги), наприклад, проспекти, алеї, провулки, обхідні дороги, під`їзні дороги, польові дороги, доріжки для верхової та велосипедної їзди, майдани, тротуари та пішохідні зони, а також пристрої для освітлення, сигналізації, забезпечення безпеки та стоянок. Проектованими пропозиціями розвитку дорожньо-транспортної мережі міста і проектом реконструкції пл.Успенської передбачаються зміни транспортної схеми в межах ділянки реконструкції, заплановано переулаштування пл.Успенської в пішохідну площу, з влаштуванням спільних велосипедно-пішохідних доріжок та забезпеченням безперешкодного пересування людей із особливими потребами.

Наведене у попередньому абзаці в свою чергу свідчить про відсутність необхідності встановлення містобудівних обмежень щодо запланованих робіт по реконструкції площі Успенській, що також підтверджується п. 11 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 № 289 (зі змінами), за приписами якого містобудівні умови та обмеження не надаються по об`єкту будівництва - Реконструкція автомобільних доріг загального користування IV-V категорій, вулиць та доріг місцевого значення в населених пунктах, а також споруд на них, що виконується в межах існуючої смуги відведення з метою поліпшення матеріалів покриття, транспортно-експлуатаційних характеристик дороги і штучних споруд, де технічні характеристики, геометричні параметри дороги та штучні споруди на них відповідають нормативним вимогам прийнятої категорії дороги;

- вихідні дані на проектування, а саме містобудівні умови по об`єкту «Реконструкція площі Успенської у місті Дніпрі» надавалися у відповідності до ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за зверненням замовників (відповідачів по справі) уповноваженим органом містобудування та архітектури у м. Дніпрі - Головним архітектурно-планувальним управлінням департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, яким виходячи з аналізу видів робіт на об`єкті замовники також повідомлялися про відсутність необхідності встановлення містобудівних обмежень щодо запланованих робіт на даному об`єкті та відповідно відсутності обмежень запланованої діяльності (листи від 04.06.2021 № 4/16-1596 та від 07.03.2023 вх. № 8/42).

Ураховуючи вищезазначене, колегія суддів також акцентує увагу на тому, що уповноваженими органами охорони культурної спадщини: погоджуються відповідно до п.9 ч.1 ст.6 Закону № 1805-III лише проекти містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони; а висновки щодо проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць відповідно до п.7 ч.2 ст.6 цього Закону надаються тільки якщо реалізація таких перетворень та робіт може позначитися на стані об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону № 687-XIV проектна документація на будівництво об`єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.

Відповідно до ч.6 ст.31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів та зміни до неї не потребують погодження державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ та організацій, отримання будь-яких інших погоджень, узгоджень, висновків (у тому числі рішень архітектурно-містобудівної ради) тощо, не передбачених цим Законом.

Обговорюючи окремо питання необхідності та наявності підстав для проведення відповідно до ст.6 Закону № 687-XIV архітектурного конкурсу по об`єкту «Реконструкція площі Успенської у місті Дніпрі», колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що такі конкурси організовуються лише для виявлення кращої проектної пропозиції щодо забудови конкретних об`єктів архітектури, які розміщуються в зоні охорони пам`яток історії та культури або можуть негативно впливати на території і об`єкти природно-заповідного фонду.

Проте, і у вказаних випадках необхідність проведення таких конкурсів визначається згідно з вимогами містобудівного законодавства та за рішеннями центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, а також за ініціативою замовників та об`єднань професійних архітекторів. Аналогічних підхід прописаний і Порядком № 2137. Отже, для проведення архітектурного конкурсу необхідна сукупність обставин: вимоги містобудівного законодавства; рішення органів влади; ініціатива замовника та професійних спілок архітекторів.

Більш того, містобудівною документацією на місцевому рівні (генеральний план та план зонування) не встановлено необхідність проведення архітектурного конкурсу при проектуванні реконструкції площі Успенської, і жодних рішень з приводу необхідності- проведення такого конкурсу Дніпровською міською радою, її виконавчим комітетом або департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради, у складі якого функціонує головне архітектурно-планувальне управління як уповноважений орган з питань містобудування та архітектури - не приймалось.

Отже, за наведених вище обставин та наявності детального плану території кварталу між вулицями Ламаною, Павла Нірінберга, узв. Крутогірним та площею Успенською у м. Дніпрі, колегія суддів вважає, що у спірному випадку відсутні встановлені ст.6 Закону № 687-XIV та п.6 і п.8 Порядку № 2137 передумови для проведення як архітектурного так і містобудівного конкурсу по об`єкту «Реконструкція площі Успенської у м. Дніпрі», у тому числі виходячи з того, що:

- усі передбачені проектом та містобудівною документацією роботи по спірному у цій справі об`єкту будівництва спрямовані тільки на покращення міського середовища шляхом благоустрою території, розташованого в межах Успенської площі м. Дніпра, та не відносяться до таких, що мають істотний або негативний вплив на об`єкти культурної спадщини, що підтверджено висновком (позитивним) управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради від 06.06.2023 № 12/6-35;

- а усі роботи та послуги по об`єкту «Реконструкція площі Успенської в м. Дніпрі» замовлялися Департаментом капітального будівництва Дніпровської міської ради та Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради виключно через електронну систему закупівель «ProZorro» відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», а саме, закуповилося виконання: вишукувальних робіт, проектних робіт, проектно-кошторисної документації та її коригування, робіт з розробки та видачі технічних умов, погодження проектної документації, інженерно-геодезичних вишукувань, топографо-геодезичної зйомки інженерних мереж та території благоустрою території, а також з проведення експертизи проектної документації за всіма напрямками, які перевірялися уповноваженним органом Держаудитслужбою.

Підсумовуючи вищевикладене у сукупності, оцінюючи зібрані у справі докази як в цілому, так і кожний окремо на предмет їх належності, допустимості, достовірності, а також співставляючи фактичні обставини спірних правовідносин з нормами матеріального права у сфері містобудівної та архітектурної діяльності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги відповідачів та третьої особи підлягають задоволенню, прийняте у справі рішення суду першої інстанції (в частині задоволення позову) скасуванню, з прийняттям у справі іншої постанови про відмову в повному обсязі у задоволені вимог позивача як в частині протиправності дій та бездіяльності Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради та Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради, так і у пов`язаній з цими вимогами частині стосовно зобов`язання Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради утриматися від вчинення дій щодо реконструкції площі Успенської у м. Дніпрі.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради та виконавчого комітету Дніпровської міської ради - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року скасувати.

У задоволені адміністративного позову Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство культури та інформаційної політики України, виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання утриматися від вчинення певних дій відмовити у повному обсязі.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328 329 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Сафронова

суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов

СудТретій апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення15.11.2023
Оприлюднено20.11.2023
Номер документу114970694
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері

Судовий реєстр по справі —160/4503/23

Ухвала від 07.05.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Берназюк Я.О.

Постанова від 08.05.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Берназюк Я.О.

Ухвала від 15.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Берназюк Я.О.

Постанова від 15.11.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Ухвала від 08.08.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Ухвала від 08.08.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Ухвала від 27.07.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Ухвала від 27.07.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Ухвала від 27.07.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Ухвала від 19.07.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні