Постанова

від 08.05.2024 по справі 160/4503/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року

м. Київ

справа № 160/4503/23

адміністративне провадження № К/990/43216/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Стрелець Т.Г., судді Шарапи В.М.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Громадської організації "Платформа Громадський Контроль"

до Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство культури та інформаційної політики України, виконавчого комітету Дніпровської міської ради,

про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання утриматися від вчинення певних дій

за касаційною скаргою Громадської організації "Платформа Громадський Контроль"

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Сафронової С.В., Коршуна А.О., Чепурнова Д.В. від 15 листопада 2023 року,

У С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2023 року Громадська організація "Платформа Громадський Контроль" (далі - ГО "Платформа Громадський Контроль", позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (далі - Департамент благоустрою та інфраструктури), Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради (далі - Департамент капітального будівництва) (разом - Департаменти; відповідачі), за участю третіх осіб: Міністерства культури та інформаційної політики України (далі - МКІП), виконавчого комітету Дніпровської міської ради, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність (дії) Департаменту благоустрою та інфраструктури щодо затвердження проєктної документації по об`єкту "Реконструкція площі Успенської у місті Дніпрі", виготовленої без проведення архітектурного конкурсу для визначення кращих проєктних пропозицій;

- визнати протиправними дії Департаменту капітального будівництва щодо проведення будівельних робіт на території площі Успенської у м. Дніпрі без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини;

- зобов`язати Департаменти утриматися від вчинення будь-яких дій, спрямованих на зміну, знищення, реконструкцію, забудову території площі Успенської у м. Дніпрі до моменту отримання дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

2. На обґрунтування позовних вимог ГО "Платформа Громадський Контроль" зазначала, що пл. Успенська у місті Дніпрі належить до історичного ареалу міста відповідно до наказу Міністерства культури, молоді та спорту. Виконавчий комітет Дніпровської міської ради 21 лютого 2020 року своїм рішенням надав Департаменту благоустрою та інфраструктури дозвіл на виконання проєктних робіт, реконструкції по об`єкту «Реконструкція пл. Успенської у м. Дніпрі», а 2 вересня 2020 року Дніпровська міська рада затвердила проєкт внесення змін до Генерального плану м. Дніпра, якими певні земельні ділянки пл. Успенської, буд. 1-17 віднесено до ділянок громадської забудови. Надалі Департаменту капітального будівництва були передані функції замовника на об`єктах будівництва.

Відповідачі розпочали будівельні роботи на вказаній площі без отримання відповідного дозволу від органу охорони культурної спадщини та без проведення архітектурного конкурсу.

ГО "Платформа Громадський Контроль" обґрунтовувала право звернення до суду з цим позовом загальним інтересом невизначеної кількості жителів Дніпра до використання території історичного ареалу.

3. Виконавчий комітет Дніпровської міської ради заперечував проти задоволення позовних вимог; у поясненнях на позов вказував на те, що ГО "Платформа Громадський Контроль" у справі № 160/19750/22 оскаржила рішення Дніпровської міської ради про внесення змін до Генерального плану Дніпра. Головне архітектурно-планувальне управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради вважає, що у випадку реконструкції пл. Успенської у м. Дніпрі, що належить до споруди з кодом відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018-200) «ДКБС:2112.5 Майдани, тротуари та пішохідні зони», отримувати відповідні містобудівні умови та обмеження не потрібно.

4. ГО "Платформа Громадський Контроль" у додаткових поясненнях на підтвердження своєї позиції щодо необхідності проведення архітектурного конкурсу щодо об`єктів на пл. Успенській у місті Дніпрі покликається на висновок щодо застосування норм права, викладений в ухвалі Верховного Суду про закриття касаційного провадження від 30 листопада 2021 року у справі № 160/5925/20; щодо отримання дозволу МКІП - правові позиції, сформульовані у постановах Верховного Суду від 31 січня 2023 року у справі № 640/8728/21 та від 11 липня 2022 року у справі № 1.380.2019.006107.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 26 травня 2023 року задовольнив частково позов: визнав протиправною бездіяльність Департаменту благоустрою та інфраструктури щодо затвердження проєкту по об`єкту «Реконструкція площі Успенської у м. Дніпрі» без проведення архітектурного конкурсу; визнав протиправними дії Департаменту капітального будівництва щодо проведення будівельних робіт з реконструкції площі Успенської в м. Дніпрі без дозволу МКІП; зобов`язав Департамент капітального будівництва утриматися від вчинення дій щодо реконструкції пл. Успенської у м. Дніпрі, яку віднесено до історичного ареалу, до погодження проєкту реконструкції Управлінням культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської ОДА) та надання висновку щодо проєкту реконструкції управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради; відмовив в задоволенні іншої частини позовних вимог; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту благоустрою та інфраструктури на користь ГО "Платформа Громадський Контроль" відшкодування судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

6. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що розроблення проєкту об`єкту архітектури реконструкції пл. Успенської у м. Дніпрі, яка належить до охоронної зони пам`ятки архітектури м. Дніпра «Губернська земська управа», узв. Крутогірний, 21, мало здійснюватися виключно на конкурсній основі; дійшов висновку, що Департамент благоустрою та інфраструктури протиправно бездіяв, оскільки матеріали справи не містять відомості про проведення архітектурного конкурсу до затвердження проєктної документації, а Департамент капітального будівництва протиправно діяв, проводячи будівельні роботи на території пл. Успенської у м. Дніпрі без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

7. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 15 листопада 2023 року задовольнив апеляційні скарги Департаменту благоустрою та інфраструктури, Департаменту капітального будівництва та виконавчого комітету Дніпровської міської ради; скасував рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року, ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.

8. Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що ГО "Платформа Громадський Контроль" не підтвердила право на пред`явлення цього позову, а саме, здійснення громадською організацією статутної діяльності у сфері містобудування, порушення прав мешканців м. Дніпра у зв`язку із завершенням реконструкції пл. Успенської у м. Дніпрі. В історико-архітектурному опорному плані, детальному плані території кварталу, науково-проєктній документації, проєкті реконструкція площі, експертних звітах немає інформації про належність території пл. Успенської до охоронної зони пам`ятки архітектури м. Дніпра. «Губернська земська управа», узв. Крутогірний, 21 (охор. № 83). На земельній ділянці, призначеній під реконструкцію пл. Успенської у м. Дніпрі, відсутня історична забудова, вільні простори та ландшафти, кращі оглядові точки та зони, для яких встановлюється охоронна зона у розумінні статті 1 Закону України від 8 червня 2000 року № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон № 1805-III). Проєктом реконструкції пл. Успенської передбачено зміни транспортної схеми в межах ділянки реконструкції, що не потребує встановлення містобудівних обмежень. Для проведення архітектурного конкурсу по об`єкту «Реконструкція площі Успенської у місті Дніпрі» не було передбачених статтею 6 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність», пунктами 6 та 8 Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1999 року № 2137, підстав, оскільки Дніпровська міська рада (виконавчий комітет, департамент) не приймала відповідне рішення, роботи на об`єкті будівництва спрямовані на покращення міського середовища (благоустрою території), не мають істотний або негативний вплив на об`єкти культурної спадщини. Роботи та послуги по об`єкту «Реконструкція площі Успенської в м. Дніпрі» замовлялися виключно через електронну систему закупівель «ProZorro» відповідно до Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Позивач не погодився з постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд .

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. ГО "Платформа Громадський Контроль" у касаційній скарзі покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм ст. 2, 9, 11, 78, 79, 211, 242, 306-308, 321, 322, 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийняття після закінчення дій по підготовці справи до апеляційного розгляду наданих Департаментом капітального будівництва нових доказів: висновку Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради від 4 серпня 2023 року, погодження Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської ОДА від 7 серпня 2023 року, витягу з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про погодження; такі документи не надсилалися іншим учасникам справи.

При цьому, покликається на висновки щодо застосування норм процесуального права, викладені у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 810/344/17 та від 24 листопада 2020 року у справі № 813/1007/17 (стосовно не взяття судом до уваги доказів, щодо яких відсутнє підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи); у постанові Верховного Суду від 8 листопада 2023 року у справі № 140/1322/22 (щодо мотивування судом апеляційної інстанції висновку про прийняття та дослідження нових доказів), у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/19844/16 (щодо дослідження доказів під час судового розгляду та неврахування доказів, досліджених з порушенням норм адміністративного процесу).

ГО "Платформа Громадський Контроль" також покликається на правові позиції, сформульовані Верховним Судом у постановах від 5 липня 2023 року у справі № 380/15396/22 та від 1 лютого 2023 у справі № 260/2284/21 щодо застосування статті 5 Рамкової конвенції Ради Європи (стосовно зобов`язання Держави визнавати громадський інтерес до культурної спадщини).

У матеріалах справи наявні заяви та звернення громадян щодо вжиття громадською організацією дій для захисту їх прав в частині незаконної забудови, що, на думку скаржника, свідчить про підвищений інтерес жителів м. Дніпра; Статут ГО "Платформа Громадський Контроль" серед цілей громадської організації вказано вирішення проблем забудови історичного центру, збереження пам`яток архітектури та культури м. Дніпра.

11. Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради у відзиві просить залишити касаційну скаргу без задоволення, зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність ГО "Платформа Громадський Контроль" права на судовий захист, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Скаржник покликається на висновки Верховного Суду у неподібних правовідносинах.

12. Департамент капітального будівництва у відзиві також покликається на нерелевантність правових позицій Верховного Суду, якими ГО "Платформа Громадський Контроль" обґрунтовувало підстави касаційного оскарження. Додатково вказує на те, що після ухваленні Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення від 26 травня 2023 року у цій справі про часткове задоволення позову Департамент капітального будівництва фактично виконав зазначене судове рішення, отримав 4 серпня 2023 року від Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради позитивний висновок щодо проєкту реконструкції пл. Успенської у м. Дніпрі; 17 серпня 2023 року погодив проєкт в Управлінні культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської ОДА, тому вказані документи були долучені після закінчення судом апеляційної інстанції дій по підготовці справи до апеляційного розгляду. Посилаючись на правові позиції, сформульовані у постановах Верховного Суду від 9 грудня 2020 року у справі № 1.380.2019.001303 та від 25 березня 2021 року у справі № 280/4506/18 (щодо застосування статті 72 КАС України), зазначає, що вказані позитивний висновок та погодження не є доказами у розумінні статті 72 КАС України, оскільки підтверджують лише факт виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень.

13. Виконавчий комітет Дніпровської міської ради у відзиві обґрунтовує відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ГО "Платформа Громадський Контроль" неподібністю з цією справою правовідносин та суб`єктивного складу учасників справи у справах № 810/344/17, № 813/1007/17, № 140/1322/22 та № 826/19844/16, на висновки Верховного Суду в яких покликається скаржник. Між тим, покликається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 522/3665/17 (щодо відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень у разі відсутності матеріально-правової заінтересованості позивача); притримується позиції про те, що ГО "Платформа Громадський Контроль" не підтвердила свою матеріально-правову заінтересованість для оскарження до суду дій (бездіяльності) або рішень відповідачів.

14. МКІП подало відзив, у якому просить задовольнити касаційну скаргу ГО "Платформа Громадський Контроль", покликаючись на неповне з`ясування судом апеляційної інстанції обставин у справі, ненадання оцінки аргументам учасників справи.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

15. ГО "Платформа Громадський Контроль" подала касаційну скаргу до Верховного Суду 15 грудня 2023 року.

16. Верховний Суд ухвалою від 15 січня 2024 року відкрив касаційне провадження.

17. Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, Департамент капітального будівництва та Департамент благоустрою та інфраструктури подали клопотання про закриття касаційного провадження відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів установили, що 21 січня 2020 року виконавчий комітету Дніпровської міської ради рішенням № 9 надав Департаменту благоустрою та інфраструктури дозвіл на виконання проєктних робіт, реконструкції та функції замовника по об`єкту «Реконструкція пл. Успенської у м. Дніпрі»; доручив одержати в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради дозвіл на виконання робіт.

19. 2 лютого 2020 року Міністерство культури, молоді та спорту України прийняло наказ № 478 «Про затвердження меж та режимів використання історичних ареалів м. Дніпра». Межі та відповідні режими використання були визначені науково-проєктною документацією «Історико-архітектурний опорний план. Визначення меж, режимів використання, режимів регулювання забудови історичних ареалів м. Дніпра», розробленою Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр культурної спадщини та культурних цінностей» на замовлення Дніпровської міської ради.

20. 2 вересня 2020 року Дніпровська міська рада прийняла рішення № 84/60 «Про затвердження проєкту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра». Внесенням змін до генерального плану також затверджено науково-проєктну документацію «Історико-архітектурний опорний план. Визначення меж, режимів використання, режимів регулювання забудови історичних ареалів м. Дніпра».

21. 23 лютого 2021 року виконавчий комітет Дніпровської міської ради прийняв рішення № 96 «Про надання дозволу департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради на передачу департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради функцій замовника по об`єктах будівництва».

Цим рішенням у формі додатку затверджений Перелік об`єктів будівництва, по яких надано дозвіл департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради на передачу функцій замовника департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради, в якому за № 82 вказано об`єкт «Реконструкція пл. Успенської у м. Дніпрі».

22. 10 червня 2021 року Дніпровська міська рада прийняла рішення № 587 «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 23.02.2021 № 96 «Про надання дозволу департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради на передачу департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради функцій замовника по об`єктах будівництва» у назві об`єкта в п. 82 додатку до рішення слово «пл.» замінено словом «площі».

23. 14 червня 2021 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради видало дозвіл на виконання будівельних робіт № ДП012210608806 щодо об`єкта будівництва «Реконструкція площі Успенської у м. Дніпрі», за яким замовником є Департамент капітального будівництва, генеральним підрядником - Товариство з обмеженою відповідальністю «АКАМ»; за відомостями Реєстру дозвільних документів Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва дата підписання договору з генеральним підрядником - 7 червня 2021 року.

24. 4 листопада 2022 року МКІП надіслало до Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Дніпропетровська ОДА) лист № 8377/0/535-22 щодо проведення перевірки дотримання вимог законодавства України про охорону культурної спадщини при проведенні робіт на території Успенської площі у м. Дніпрі.

25. 2 грудня 2022 року Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської ОДА надало МКІП інформацію за вих. № 1503/0/161-22 «щодо реконструкції пл. Успенської у м. Дніпрі», згідно з якою на земельній ділянці за адресою: м. Дніпро, пл. Успенська, відсутні об`єкти культурної спадщини, які перебувають на державному обліку.

26. 17 березня 2023 року Дніпровська міська рада листом № 1/20-96 повідомила МКІП про укладення договору від 12 жовтня 2022 року № 12/10-01 від 12.10.2022 на коригування проєктно-кошторисної документації.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

28. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

29. Касаційного провадження у цій справі відкрито з підстави, передбаченої п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України (неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду).

Обидва відповідачі та виконавчий комітет Дніпровської міської ради вважають, що касаційне провадження слід закрити відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС України. Клопотання обґрунтовують тим, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 810/344/17, від 24 листопада 2020 року у справі № 813/1007/17, від 8 листопада 2023 року у справі № 140/1322/22 та від 18 квітня 2018 року у справі № 826/19844/16, на які покликається скаржник та які слугували підставою для відкриття касаційного провадження, стосуються правовідносин, які не є подібними.

30. Тому Верховний Суд першочергово вирішує питання, порушене у клопотаннях Департаментів та виконавчого комітету Дніпровської міської ради.

31. Відповідно до частини першої-четвертої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

32. Таким чином, докази за загальним правилом подаються до суду першої інстанції до початку розгляду справи по суті.

33. На стадії апеляційного розгляду справи докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина четверта статті 308 КАС України).

34. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (частина дев`ята статті 79 КАС України).

35. Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 810/344/17 констатував, що прийняття судом апеляційної інстанції нових доказів позивача без наявності підтвердження отримання їх відповідачем є порушенням норм процесуального права, установлених КАС України.

36. У постанові від 24 листопада 2020 року у справі № 813/1007/17 Верховний Суд виснував щодо оцінки прийнятності доказу, який не надсилався іншим учасникам справи, активній ролі суду при розгляді справи, належного мотивуванням судом свої висновків та врахування, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

37. У постанові Верховного Суду від 8 листопада 2023 року у справі № 140/1322/22 зазначив, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний розгляд справи, може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа, з доведених нею поважних причин, не мала можливості подати до суду першої інстанції. Разом з тим, вирішуючи питання стосовно прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, суд апеляційної інстанції зобов`язаний мотивувати свій висновок у відповідній ухвалі або в ухваленому судовому рішенні. Крім того, у разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу.

38. У постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/19844/16 сформульовано висновок, що дослідження доказів повинно відбуватись у чітко регламентованому адміністративним процесуальним законодавством порядку. У протилежному випадку доказ, який не досліджений або досліджений з порушенням норм адміністративного процесу, судом не враховується при прийнятті судового рішення.

39. Усі зазначені висновки Верховного Суду стосуються застосування судами норм процесуального права щодо критерії прийнятності доказів, вмотивованості судових рішень, є правозастосовними до будь-якої судової справи, в якій здійснюється апеляційний розгляд, досліджуються нові докази.

40. ГО "Платформа Громадський Контроль" у касаційній скарзі стверджує про дослідження судом апеляційної інстанції доказів з порушенням норм адміністративного судочинства, що потребує перевірки дотримання апеляційним судом порядку дослідження доказів.

41. У такому разі Верховний Суд вважає безпідставними клопотання Департаменту благоустрою та інфраструктури, Департаменту капітального будівництва та виконавчого комітету Дніпровської міської ради про закриття касаційного провадження відповідного пунктом 5 частини першої статті 339 КАС України.

42. Щодо права громадських організацій звертатися до суду в інтересах своїх членів та інших осіб.

43. Частиною першою та третьою статті 1 Закону України від 22.03.2012 № 4572-VI «Про громадські об`єднання» сформульовано визначення громадському об`єднанню - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів, та визначення громадської організації, як громадського об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

44. Згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

45. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Горраіз Лізаррага та інші проти Іспанії» (Gorraiz Lizarraga and Others v. Spain, заява № 62543/00, від 10 листопада 2004 року) зазначив, що в сучасному суспільстві, коли громадяни стикаються з особливо складними управлінськими рішеннями, звернення до колективних органів, таких як асоціації, є одним із доступних, а іноді і єдиним доступним для них, засобом, завдяки якому вони можуть ефективно захищати власні інтереси. Крім того, законодавством більшості європейських країн визнано право асоціацій брати участь у судових провадженнях для захисту інтересів своїх членів. ... Суд не може ігнорувати цей факт при тлумаченні поняття "потерпілий". Будь-яка інша, надміру формалізована інтерпретація цієї концепції, зробить захист прав, гарантованих Конвенцією, неефективними та ілюзорними (п. 38). Суд визнав, що гарантії статті 6 § 1 також розповсюджуються на об`єднання, у разі, коли вони вимагають визнати права чи інтереси їх членів (п. 45).

46. Вирішуючи питання щодо права громадських організацій на звернення до суду в інтересах інших осіб, суди повинні з`ясувати:

- статус громадської організації та її засновників, їх безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову;

- мету громадської організації та її безпосередній зв`язок з предметом позову;

- інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту;

- чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації;

- добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду (пункт 35 постанови Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 640/21611/19).

47. Україною взято міжнародне зобов`язання визнавати громадський інтерес до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства, сприяти захистові культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості, визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на її території як в цілому, так і у певних населених пунктах-історичних населених містах України.

48. Такий висновок сформульований Верховним Судом у пункті 70 постанови від 1 лютого 2023 у справі № 260/2284/21 та п. 80 постанови від 5 липня 2023 року у справі № 380/15396/22, на які покликається ГО «Платформа Громадський контроль» у доводах касаційної скарги, щодо тлумачення положень Рамкової конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства, ратифікованої Україною відповідно до Закону України від 19 вересня 2013 року № 581-VII, та норм національного законодавства щодо охорони культурної спадщини.

49. Зважаючи на наявність письмових звернень фізичних осіб до ГО «Платформа Громадський контроль» щодо питань, пов`язаних з реконструкцією Успенської площі у м. Дніпрі; положень пункту 2.3 статуту цієї громадської організації щодо її цілей, зокрема, вжиття заходів щодо охорони культурної спадщини, просування прав громадян в сферах архітектурної діяльності та благоустрою, суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що ГО «Платформа Громадський контроль» не має право на звернення до суду з цим позовом.

50. ГО «Платформа Громадський контроль» підтвердила матеріально-правову заінтересованість в оскарженні дій (бездіяльності) відповідачів, що стосувалися охорони пл. Успенської у м. Дніпрі як пам`ятки місцевого значення, та мала підстави для звернення до суду з цим позовом.

51. Спір у цій справі виник, зокрема, щодо необхідності отримання дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на виконання будівельних робіт на пл. Успенській у м. Дніпрі.

52. За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1805-III:

- історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України;

- історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла старовинний вигляд, розпланування та форму забудови, типові для певних культур або періодів розвитку;

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

53. Відповідно до пункту 17 частини другої статті 5 Закону № 1805-III в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (до 26 травня 2022 року) до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема, надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, об`єктах всесвітньої спадщини, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.

54. Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 року № 885, МКІП є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері охорони культурної спадщини.

55. Між тим, районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до компетенції у сфері охорони культурної спадщини пункт 7 частини другої статті 6 Закону № 1805-III мають повноваження надавати висновки щодо відповідності програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об`єктів культурної спадщини.

56. До повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони (пункт 9 частини першої статті 6 Закону № 1805-III).

57. Частиною сьомої статті 32 Закону № 1805-III (ця частина втратила чинність з 01.01.2023) визначено, що на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

58. За науково-проєктною документацією «Історико-архітектурний опорний план. Визначення меж, режимів використання, режимів регулювання забудови історичних ареалів м. Дніпра», затвердженою наказом МКІП від 2 лютого 2020 року № 478, пл. Успенська у м. Дніпрі розташована в межах Центрального історичного ареалу міста та входить до комплексної охоронної зони пам`яток місцевого значення.

59. На момент виникнення спірних правовідносин ландшафтні перетворення, шляхові, земляні роботи в межах історичного ареалу міста Дніпра мали виконувалися за умови отримання:

- висновку виконавчого органу Дніпровської міської ради у сфері охорони культурної спадщини та погодження органу охорони культурної спадщини Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо відповідності програм та проєктів таких перетворень;

- дозволу МКІП на проведення робіт в історичному ареалі міста.

60. Між тим, суд апеляційної інстанції фактично визнав, що роботи з реконструкції площі Успенської у місті Дніпрі не можуть позначитися на стані об`єктів культурної спадщини, тому не потребуються погодження (отримання висновків, погоджень, дозволів).

61. Верховний Суд з цим висновком суду погодитися не може, з огляду на таке.

62. Згідно зі статтями 1, 34 Закону № 1805-III історичний ареал населеного місця - це частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини.

При цьому, землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

63. Об`єкти містобудування у розумінні Закону № 1805-III - це історично сформовані центри населених місць, вулиці, квартали, площі, комплекси (ансамблі) із збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, у тому числі поєднаною з ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей.

64. Між тим, пунктом 3.21. Державних будівельних норм А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» визначено, що реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

65. Згідно з пунктом 3.14. Державних будівельних норм В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» у редакції Змін № 1 (діють з 01.09.2022) реконструкція вулиці - перебудова існуючої вулиці, пов`язана із зміною її функціонального призначення (підвищення категорії) та/або збільшенням кількості смуг руху.

66. Об`єкти культурної спадщини, пам`ятки місцевого значення це не лише будівлі, споруди, але й вулиці, квартали, площі.

67. Архітектурні і ландшафтні перетворення вулиць та площ, шляхові та земляні роботи - все це позначається на стані пам`яток місцевого значення.

68. Вжите у пункті 7 частини другої статті 6 Закону № 1805-III формулювання «реалізація яких може позначитися на стані об`єктів культурної спадщини»; у пункті 9 частини другої цієї ж статті Закону - «реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони», стосується інших програм та проєктів, не перерахованих у цих пунктах; не свідчить про те, що містобудівні, архітектурні і ландшафтні перетворення не позначаються на такому стані об`єктів.

69. Реконструкція Успенської площі як території історичного ареалу м. Дніпра безумовно позначиться на стані пам`ятки місцевого значення, тому потребувала погодження проєктної документації на виконання робіт відповідними органами культурної спадщини, а саме, отримання дозволу МКІП, висновку виконавчого органу Дніпровської міської ради та погодження органу Дніпропетровської обласної державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини.

70. Між тим, на момент звернення ГО "Платформа Громадський Контроль" до суду з цим позовом норма частини сьомої статті 32 Закону № 1805-III, яка передбачала заборону містобудівних, архітектурних чи ландшафтних перетворень без дозволу відповідного органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, втратила чинність (з 1 січня 2023 року), а після ухвалення Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення від 26 травня 2023 року було отримано висновок Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради щодо відсутності заперечень стосовно реалізації проєкту «Реконструкція площі Успенської у м. Дніпрі» та погодження зазначеної проєктної документації Управлінням культури, туризму, національностей і релігій Дніпровської ОДА.

71. На стадії апеляційного розгляду справи Департамент капітального будівництва подав клопотання до закриття провадження у справі у зв`язку з виправленням ним оскаржуваних порушень (пункт 8 частини першої статті 238 КАС України).

72. Суд апеляційної інстанції таке клопотання не розглянув, разом з тим, урахувавши наявність відповідних висновків та погоджень органів у сфері охорони культурної спадщини, дійшов висновку, що проєкт «Реконструкції площі Успенської у місті Дніпрі» відповідає, зокрема, Історико-архітектурному опорному плану, затвердженому рішенням Дніпровської міської ради від 2 вересня 2020 року.

73. Тобто, на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції інтерес ГО "Платформа Громадський Контроль" у частині отримання дозволів (погоджень) органів охорони культурної спадщини для проведення будівельних робіт на території площі Успенської у м. Дніпрі, є захищеним у зв`язку з виправленням Департаментом капітального будівництва таких порушень шляхом отримання висновку Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради та погодження проєктної документації Управлінням культури, туризму, національностей і релігій Дніпровської ОДА.

74. При цьому Департамент не заперечує, що такі погодження (дозволи) отримані на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року (яке надалі було скасовано судом апеляційної інстанції.

75. Разом з тим, Верховний Суд не вбачає обґрунтованої зацікавленості ГО "Платформа Громадський Контроль" щодо розгляду цього клопотання Департаменту капітального будівництва, враховуючи можливі результати його розгляду для позивача - закриття провадження або відмова у задоволенні клопотання.

76. Надаючи правову оцінку доводам ГО "Платформа Громадський Контроль" щодо порушення судом апеляційної інстанції процедури оцінки доказів, Суд виходить з такого.

77. Дійсно, у матеріалах справи відсутнє підтвердження направлення позивачу на стадії апеляційного розгляду справи копії висновку виконавчого органу Дніпровської міської ради щодо відсутності заперечень стосовно реалізації проєкту «Реконструкція площі Успенської у м. Дніпрі» та погодження органу Дніпропетровської ОДА у сфері охорони культурної спадщини.

78. Разом з тим, суд апеляційної інстанції помилково вважав, що отримання таких погоджень (висновків) не вимагалося. Тому немає підстав стверджувати, що Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову на підставі оцінки цих документів.

79. Відсутність підтвердження надсилання (надання) копій документів ГО "Платформа Громадський Контроль" не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи; доводи скаржника щодо дослідження доказів з порушенням норм адміністративного судочинства не знайшли своє підтвердження.

80. Більш того, зазначені документи свідчать про виправлення оскаржуваних порушень безпосередньо суб`єктом владних повноважень, а саме, отримання висновку виконавчого органу Дніпровської міської ради та погодження органу Дніпропетровської ОДА у сфері охорони культурної спадщини; зазначені обставини не є предметом доказування, не стосується з`ясування обставин справи та дослідження доказів.

81. Тобто, констатація судом протиправності дій (бездіяльності) Департаменту капітального будівництва після їх самостійного та добровільного виправлення цим суб`єктом владних повноважень не відновить законних прав та інтересів мешканців м. Дніпра.

82. Щодо непроведення Департаментом благоустрою та інфраструктури архітектурного конкурсу для визначення кращих проєктних пропозицій.

83. Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 1 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон № 687-XIV) об`єкти архітектурної діяльності (об`єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно- територіальних одиниць і населених пунктів.

84. Згідно з частиною першою-четвертою статті 6 Закону № 687-XIV архітектурні та містобудівні конкурси (місцеві, регіональні, всеукраїнські, міжнародні) проводяться для виявлення кращих архітектурно-планувальних, інженерно-технічних та економічних проектних пропозицій щодо об`єктів містобудування та архітектури і визначення виконавців проектної документації.

Архітектурні та містобудівні конкурси можуть організовуватися також для виявлення кращої проектної пропозиції щодо забудови конкретних земельних ділянок.

Виключно на конкурсній основі здійснюється розроблення проектів об`єктів архітектури, реалізація яких має суттєвий вплив на розвиток і формування забудови населених пунктів, а також об`єктів, які розміщуються в зоні охорони пам`яток історії та культури або можуть негативно впливати на території і об`єкти природно-заповідного фонду.

Необхідність проведення таких конкурсів визначається згідно з вимогами містобудівного законодавства та за рішеннями центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, а також за ініціативою замовників та об`єднань професійних архітекторів.

85. Відповідно до пункту 3 Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1999 року № 2137, архітектурні конкурси проводяться для визначення кращих проектних пропозицій щодо об`єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації будинків і споруд, забудови окремих земельних ділянок, архітектурних ансамблів площ, вулиць, кварталів, об`єктів благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об`єктів, об`єктів монументального і монументально-декоративного мистецтва.

86. З огляду на зазначене, рішення про проведення архітектурного (містобудівного) конкурсу приймається поряд з рішенням про надання дозволу на розроблення проєкту будівельних робіт (реконструкцію).

87. Суд апеляційної інстанції встановив, що Дніпровська міська рада, її виконавчий комітет або Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради не приймали рішення з приводу проведення конкурсу на реконструкцію пл. Успенської у м. Дніпрі; у Генеральному плані та Плані зонування таких вимог немає.

88. Виконавчий комітет Дніпровської міської ради у рішенні від 21 січня 2020 року № 9 "Про надання дозволу департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради на виконання проєктних робіт, реконструкції та функцій замовника по об`єкту "Реконструкція пл. Успенської у м. Дніпрі" не визначав необхідним проведення архітектурного конкурсу для здійснення реконструкції.

89. ГО "Платформа Громадський Контроль" не оскаржувала до суду таке рішення виконавчого комітету на момент надання Департаменту благоустрою та інфраструктури дозволу на виконання проєктних робіт без проведення архітектурного конкурсу; заявила у судовому порядку про бездіяльність (дії) зазначеного Департаменту вже після затвердження проєктної документації по об`єкту, коли питання необхідності (відсутності необхідності) проведення конкурсу вже вирішено.

90. У такому разі дії Департаменту благоустрою та інфраструктури можуть оцінюватися в розрізі дотримання процедури затвердження проєктної документації, її відповідності вимогам містобудівної документації, будівельних норм, правил та нормативних документів, положенням законодавства, а не повернення до стадії розгляду питання надання дозволу на розробку проєктної документації.

91. ГО "Платформа Громадський Контроль" таких підстав позову не визначала, а тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визнання протиправною бездіяльності (дій) Департаменту благоустрою та інфраструктури щодо затвердження проєктної документації по об`єкту "Реконструкція площі Успенської у місті Дніпрі".

92. Слід також зауважити, що ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 160/5925/20 було закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГО «Платформа Громадський Контроль» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2021 року щодо оскарження рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 17.12.2019 № 1372 «Про надання дозволу департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради на виконання проектних робіт, реконструкції та функцій замовника по об`єкту «Реконструкція пл. Шевченко та вул. Яворницького у м. Дніпрі (Соборний район) з улаштуванням пішохідної зони»; зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку не переглядалися та, відповідно, Верховний Суд не формулював висновків щодо необхідності здійснення архітектурного конкурсу на пл. Успенській у м. Дніпрі, на що покликався позивач у суді першої інстанції.

93. У підсумку викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, однак в основу такого рішення поклав частково неправильні мотиви.

94. Нерозгляд судом апеляційної інстанції клопотання Департаменту капітального будівництва щодо закриття провадження у справі, на що покликається позивач у доводах касаційної скарги, не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

95. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково й ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

96. Частинами першою, четвертою статті 351 КАС України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

97. Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції прийняв правильне по суті рішення, але з помилковим мотивуванням, касаційну скаргу ГО "Платформа Громадський Контроль" слід задовольнити частково та змінити мотивувальну частину постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, виклавши її у редакції цієї постанови; в іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

98. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

99. Оскільки суд касаційної інстанції не скасовує та не змінює резолютивну частину постанови суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотань Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради та виконавчого комітету Дніпровської міської ради про закриття касаційного провадження відмовити.

Касаційну скаргу Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" задовольнити частково.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі № 160/4503/23 змінити, виклавши її мотивувальну частину відповідно до мотивів, наведених у цій постанові Верховного Суду.

В іншій частині постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Я.О. Берназюк

Судді: Т.Г. Стрелець

В.М. Шарапа