Постанова

від 11.10.2023 по справі 378/631/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/14437/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/22090/21

11 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Музичко С.Г.,

- Березовенко Р.В.,

при секретарі - Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційними скаргами представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» адвоката Невідомського Олександра Юрійовича та відповідача ОСОБА_1 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 17 липня 2023 року та за апеляційною скаргою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» адвоката Невідомського Олександра Юрійовичана додаткове рішення Ставищенського районного суду Київської області від 22 серпня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Скороход Т.Н., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про стягнення збитків та упущеної вигоди,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2022 року ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про стягнення збитків та упущеної вигоди.

Позов мотивований тим, що 29 грудня 2012 року було укладено договори оренди землі, строком на 10 років, між ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» та власниками земельних ділянок: ОСОБА_2 - земельної ділянки площею 3,8554 га, кадастровий номер 3224288000:02:006:0020, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, зареєстрований за № 322420004005964; ОСОБА_3 - земельної ділянки площею 3,5951 га, кадастровий номер 3224288000:02:006:0019, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, який зареєстрований за № 322420004005949; ОСОБА_4 - земельної ділянки площею 3,2501 га, кадастровий номер 3224288000:04:002:0006, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, який зареєстрований за № 322420004005921.

06 квітня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір № 1 про встановлення права користування земельною ділянкою кадастровий № 3224288000:02:006:0019 для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

06 квітня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено договір № 1 про встановлення права користування земельною ділянкою кадастровий №3224288000:02:006:0020 для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

01 вересня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір № 1 про встановлення права користування земельною ділянкою кадастровий №3224288000:04:002:0006 для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

При цьому, відповідно до відомостей, зазначених в Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, відразу після розірвання вищезазначених договорів емфітевзису було укладено нові договори між тими ж особами, а саме: щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224288000:02:006:0020, власником якої є ОСОБА_2 23 червня 2021 року було зареєстровано право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, яке надано ОСОБА_5 , номер запису про право в державному реєстрі прав: 43180516; щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224288000:02:006:0019, власником якої є ОСОБА_3 23 червня 2021 року було зареєстровано нове право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, яке надано ОСОБА_5 , номер запису про право в державному реєстрі прав: 43179940; щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224288000:04:002:0006, власником якої є ОСОБА_4 14 вересня 2021 року було зареєстровано нове право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, яке надано ОСОБА_6 , номер запису про право в державному реєстрі прав: 44183322.

23 квітня 2019 року позивач проводив польові роботи із внесення аміачно-селітрового міндобрива. При цьому, невідомі особи від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_1 перешкоджали згаданим роботам.

18 листопада 2019 року з земельних ділянок, які належать на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які перебували у законному користуванні позивача та які були підготовлені, засіяні, оброблені силами й за рахунок позивача, загальною площею 7,4505 га (кадастрові номери: 3224288000:02:006:0020 та 3224288000:02:006:0019) ОСОБА_5 було протиправно зібрано врожай кукурудзи, що належав позивачу, про що стало відомо 19 листопада 2019 року.

У 2020 році ОСОБА_5 засіяв згадані вище земельні ділянки зерном кукурудзи.

06 квітня 2021 року було виявлено проведення польових робіт ОСОБА_5 та іншими особами на спірних земельних ділянках загальною площею 7,4505 га.

Позивач поніс витрати у 2018-2019 роках на підготовку ґрунту до посіву кукурудзи, безпосередньо її посів, обробку майбутнього врожаю.

ОСОБА_5 , переслідуючи протиправні особисті інтереси, за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зібрав належний позивачу врожай кукурудзи.

Позивач, у випадку відсутності протиправних дій вищевказаних осіб, що полягало в укладенні договорів емфітевзису, у перешкоджанні посівній кампанії, у перешкоджанні збору врожаю та у протиправному зборі належного позивачу врожаю кукурудзи ОСОБА_5 , міг і повинен був отримати відповідні доходи як у 2019 році (збитки), так і протягом 2020-2021 років (упущена вигода).

Розміри завданих позивачу збитків у 2019 році та упущеної вигоди у 2020-2021 роках встановлені в межах проведеної судово-економічної експертизи, висновок експерта № 63/22 за результатами судово-економічної експертизи від 23 вересня 2022 року:

- розмір збитків, які поніс позивач у 2019 році внаслідок неправомірних дій відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зі збирання належного позивачу врожаю на земельних ділянках з кадастровими номерами 3224288000:02:006:0020 та 3224288000:02:006:0019 загальною площею 7,4505 га становить 316442,00 грн.;

- розмір упущеної вигоди позивача в результаті не проведення позивачем у 2020-2021 роках господарської діяльності з вирощування сільськогосподарської продукції (кукурудзи у 2020 році та соняшника у 2021 році) на земельних ділянках з кадастровими номерами 3224288000:02:006:0020 та 3224288000:02:006:0019 загальною площею 7,4505 га, становить 136 881,07 грн. (вирощування та збір врожаю проводив ОСОБА_5 ).

Позивач у 2021 році не зміг використовувати у своїй господарській діяльності також земельну ділянку з кадастровим номером 3224288000:04:002:0006, площею 3,2501 га по причині перешкоджання засіванню цієї земельної ділянки з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Внаслідок цих дій позивач не зміг отримати у 2021 році доходи, на які розраховував (упущена вигода) у розмірі 121 010,90 грн.

Відповідачами взаємопов`язаними та спільними діями було завдано шкоду позивачу, яка виникла в розрізі трьох земельних ділянок, у зв`язку з чим за збитками (упущеною вигодою), по кожній з земельних ділянок відповідачі мають нести солідарну відповідальність. Крім того зазначив, що з відповідачів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України слід стягнути також інфляційні втрати та 3% річних.

Представник позивача з урахуванням уточнених позовних вимог (т. 3. а. с. 3) просив суд:

- стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 збитки у розмірі 163 748, 81 грн., упущену вигоду в розмірі 70 831,66 грн., інфляційні втрати - 71 921,77 грн. та 3% річних - 14 710,48 грн.;

- стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 збитки в розмірі 152 693,19 грн., упущену вигоду в розмірі 66 049,41 грн., інфляційні втрати - 67 065,92 грн. та 3% річних - 13 717,29 грн.;

- стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 упущену вигоду в розмірі 121 010,90 грн.

- вирішити питання розподілу судових витрат.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 17 липня 2023 року позов ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» задоволено частково.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» упущену вигоду в розмірі 121 010, 90 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» судовий збір в розмірі 907, 34 грн.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» судовий збір в розмірі 907, 34 грн.

Додатковим рішеннямСтавищенського районного суду Київської області від 22 серпня 2023 року заяву представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - адвоката Кочина С.С. задоволено.

Стягнуто із ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 18 000,00 грн.

Стягнуто із ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в розмірі 18 000,00 грн.

Стягнуто із ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» на користь ОСОБА_5 витрати на правничу допомогу в розмірі 18 000,00 грн.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» витрати, пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 5 463,85 грн.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» витрати, пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 5 463,85 грн.

Не погоджуючись з рішення суду, представник позивача ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» адвокат Невідомський О.Ю. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просивскасувати рішення Ставищенського районного суду Київської області в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційну скаргу обгрунтовував тим, що рішення суду в частині незадоволених позовних вимог ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що позивач, на підтвердження вчинення перешкод у оренді ним спірних земельних ділянок саме відповідачами надав суду належні докази, яким суд не надав належної правової оцінки. Зауважував, що наявність перешкод з боку відповідачів у користуванні земельними ділянками відповідно до умов договорів оренди землі, укладених з позивачем, не просто не заперечується, а й підтверджується самими відповідачами у поданих до суду заявах свідків. Зокрема ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 власними заявами свідків підтвердили те, що використовують земельні ділянки всупереч договорам оренди землі, починаючи з 2019 року.

Вказував, що оцінені критично та не взяті до уваги судом першої інстанції документи містять відомості, відповідно до яких можливо встановити, що зацікавленими особами у вчиненні перешкод позивачеві у оренді земельних ділянок могли бути лише відповідачі. При цьому, відповідачі не ставили під сумнів як ці документи, так і відомості, наведені в них.

Також вказував на те, що суд першої інстанції при наданні оцінки доказам помилково застосував принцип (стандарт доказування) «поза розумним сумнівом», що характерно при вирішенні кримінальних справ. При оцінці доказів в процесі розгляду цивільних справ суд мав застосувати принцип (стандарт доказування) «балансу вірогідностей».

Вважає, що наявні підстави вважати, що будь-який врожай, який був вирощений на земельних ділянках, належних ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі права власності з кадастровими номерами 3224288000:02:006:0019 та 3224288000:02:006:0020 загальною площею 7,4505 га та які перебували в оренді Позивача, починаючи з 2019 року збирав ОСОБА_5 за участі як мінімум ОСОБА_3 .

Звертав увагу суду на те, що суд, не врахував, що помилки, допущені експертом, відносились виключно до другого питання, поставленого експертові та стосувались розміру упущеної вигоди, втраченої позивачем у 2020-2021 роках на частині поля № 7 площею 7,4505 га., тому суд, вказуючи про допущення експертом помилок помилково встановив, що ці помилки допущені при дослідженні першого питання, яке стосувалося прямих збитків, завданих позивачеві у 2019 році.

Зауважував, що суть помилок, наявних у висновку експерта, про які експерт повідомив та які експерт виправив під час допиту, полягали у наступному: під час розрахунку середньорічної ціни 1 ц продукції, яка вирощувалась на полі № 7 у 2021 році (таблиця 11, стор. 16, рядок 2021 рік висновку експерта) було помилково вказано кількість реалізованої продукції 4 285 ц, що відповідає 2016 року (таблиця 3, стор. 8, рядок соняшник, колонка 2016 рік); правильна кількість реалізованої продукції у 2021 році - 7 106 ц (таблиця 3, стор. 8, рядок соняшник, колонка 2021 рік висновку експерта); під час розрахунку середньорічної ціни 1 ц продукції, яка вирощувалась на полі № 7 у 2021 році (таблиця 11, стор. 16, рядок 2021 рік) було помилково вказано вартість реалізованої продукції 3 632 248 грн., що відповідає 2016 року (таблиця 4, стор. 9, рядок соняшник, колонка 2016 рік висновку експерта). Правильна вартість реалізованої продукції у 2021 році - 13 846 931 грн. (таблиця 4, стор. 9, рядок соняшник, колонка 2021 рік висновку експерта); під час розрахунку собівартості виробництва продукції, яка вирощувалася на полі № 7, у розрахунку на 1 га (абз. 5 стор. 17 висновку експерта) експерт виходила з того, що загальна посівна площа поля № 7 становила 49 га. Проте правильна площа посівів становить 47,7954 га як про це зазначено в абз. 4 стор. 6 висновку експерта.

Під час допиту експерт пояснила, що допущені арифметичні помилки вплинули на результат дослідження питання № 2 і при правильному розрахунку упущена Позивачем вигода у 2020-2021 роках в результаті неможливості використання частини поля № 7 становить: у 2020 році - 52 228,45 грн.; у 2021 році - 336 135,02 грн. Загалом, 388 363,47 грн.

Звертав увагу на висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.01.2021 у справі № 22-ц/354/11: «Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в наданих суду документах, вони судом не виправляються. Арифметичні помилки у висновку експерта усуваються шляхом допиту експерта та уточнення ним свого висновку або враховуються судом під час оцінки цього доказу».

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду, представник позивача ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» адвокат Невідомський О.Ю. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив додаткове рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по 18 000 грн. витрат на правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу (правову допомогу).

Апеляційну скаргу обгрунтовував тим, що ухвалюючи додаткове рішення не врахував відсутність договорів про надання правової допомоги, що укладені між адвокатом Кочиним С.С. та відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , обовязковість наявності яких для прийняття рішення в цій частині передбачена нормами ч. 2 ст. 137 ЦПК України; не врахував відсутність поданої представником відповідачів заяви про поважність причин неможливості подання доказів, що підтверджують розмір понесених сторонами судових витрат до закінчення судових дебатів, що передбачено спеціальною нормою ч. 1 ст. 246 ЦПК України; не врахував відсутність належних доказів направлення доказів понесення судових витрат у формі витрат на правову допомогу на адреси всіх сторін цієї справи, що передбачено процесуальним правом.

Також не погоджуючись з рішенням суду, з апеляційною скаргою звернувся відповідач ОСОБА_1 , в якій просив скасувати рішення Ставищенського районного суду Київської області від 17 липня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом в порушення ст. 81 ЦПК України було покладено на представника відповідачів обов'язок доказування недостовірності поданих позивачем доказів, оскільки відповідно до вимог Закону виключно на позивача покладається обов'язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, в тому числі і доказування достовірності поданих доказів.

Представник позивача ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» адвокат Невідомський О.Ю. подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення суду в оскаржуваній частині залишити без змін, посилаючись на те, що її доводи не спростовують висновків суду.

В судовому засіданні представник позивача ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» адвокат Невідомський О.Ю. підтримав доводи своїх апеляційних скарг та просив їх задовольнити, а в задоволенні апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 відмовити.

Представник відповідачів ОСОБА_7 просив задовольнити апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 та відмовити у задоволенні апеляційних скарг представника позивача.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., перевіривши матеріали справи та рішення та додаткове рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Ставищенського районного суду від 17 лютого 2021 року ЄУН 378/1454/19 провадження 2/378/4/21, яке набрало законної сили 1 грудня 2021 року, позов ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів про встановлення права користування земельними ділянками, визнання протиправними та скасування рішень реєстратора, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - задоволено.

Визнано недійсним договір № 2 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,8554 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:02:006:0020) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Визнано недійсним договір №1 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,5951 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:02:006:0019) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Визнано недійсним договір №1 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,2501 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:04:002:0006) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 01 вересня 2018 року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано рішення реєстратора КП «Перевага» від 27.06.2018 року номер запису про речове право в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26869514, про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на підставі договору №2 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,8554 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:02:006:0020) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06 квітня 2018 року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ..

Визнано протиправним та скасовано рішення реєстратора КП «Перевага» від 27.06.2018 року номер запису про речове право в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26869939, про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на підставі договору №1 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,5951 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:02:006:0019) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06 квітня 2018 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ..

Визнано протиправним та скасовано рішення реєстратора КП «Перевага» від 17.09.2018 року номер запису про речове право в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28009477, про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на підставі договору №1 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,2501 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:04:002:0006) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 01 вересня 2018 року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ..

Скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №26869514 від 27.06.2018 року про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_5 площею 3,8554 га, кадастровий номер 3224288000:02:006:0020, яка розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №26869939 від 27.06.2018 року про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_5 площею 3,5951 га, кадастровий номер 3224288000:02:006:0019, яка розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №28009477 від 17.09.2018 року про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_1 площею 3,2501 га, кадастровий номер 3224288000:04:002:0006, яка розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» судовий збір в розмірі 3675 гривень, з кожного. В стягненні солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 гривень, - відмовлено (т. 3 а.с. 10-21).

Рішенням Ставищенського районного суду від 17 лютого 2021 року ЄУН 378/1454/19 провадження 2/378/4/21, встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

29 грудня 2012 року між ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» (орендар) та власником земельної ділянки ОСОБА_2 (орендодавець) терміном на 10 років укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,8554 га, в т. ч. ріллі 3,8554 га, який в цей же день було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області. Орендодавець передав в строкове платне користування земельну ділянку орендарю, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки (т. 1 а.с. 42-45, 46).

29.12.2012 року між ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» (орендар) та власником земельної ділянки ОСОБА_3 (орендодавець) терміном на 10 років укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,5951 га, в т. ч. ріллі 3,5951 га, який в цей же день було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області. Орендодавець передав в строкове платне користування земельну ділянку орендарю, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки (т. 1 а.с. 47-50, 51).

29.12.2012 року між ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» (орендар) та власником земельної ділянки ОСОБА_4 (орендодавець) терміном на 10 років укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,2501 га, в т. ч. ріллі 3,2501 га, який в цей же день було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області. Орендодавець передав в строкове платне користування земельну ділянку орендарю, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки (т. 1 а.с. 52-55, 56).

06.04.2018 року між власником земельної ділянки кадастровий №3224288000:02:006:0019 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір №1 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

06.04.2018 року між власником земельної ділянки кадастровий № 3224288000:02:006:0020 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено договір № 2 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

01.09.2018 року між власником земельної ділянки кадастровий №3224288000:04:002:0006 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір №1 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) ( т. 1 а.с 62-64).

У 2019 році вони відмовились від отримання орендної плати. Відповідач за зустрічними позовами направив на їх адресу відповідні повідомлення про нарахування орендної плати та можливість її отримання. У випадку не отримання ними орендної плати або неповідомлення про форму її отримання, орендна плата буде направлена на поштову адресу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у грошовій формі поштовим переказом. Проте, від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не надійшло у встановлений термін жодної відповіді. Відповідач за зустрічними позовами направив орендну плату на адреси ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поштовим переказом (т. 2 а.с. 125-133, 211-234).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримували орендну плату від ТОВ «Інтерагроінвест» за оренду земельних часток (паїв), а потім від ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» за оренду земельних ділянок.

01 вересня 2021 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 уклали договір про розірвання договору № 1 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), що підтверджується копією вказаного договору та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (т. 1 а.с. 66, 67-68).

22 червня 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 уклали договір про розірвання договору № 1 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), що підтверджується копією вказаного договору та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (т. 1 а.с. 69, 70-71).

22 червня 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 уклали договір про розірвання договору № 2 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), що підтверджується копією вказаного договору та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (т. 1 а.с. 72, 73-74).

За інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (т. 1 а.с. 75-76, 77-78, 79-80) 23 червня 2021 року ФОП ОСОБА_8 зареєстровано обмеження у використанні земельних ділянок: кадастровий номер 3224288000:02:006:0020, площею 3,8554 га, яка належить ОСОБА_2 та кадастровий номер 3224288000:02:006:0019, площею 3,5951 га, яка належить ОСОБА_3 , а саме: право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_5 та 14 вересня 2021 ПП Рідан-БЦ зареєстровано обмеження у використанні земельної ділянки кадастровий номер 3224288000:02:006:0006, площею 3,2501 га, яка належить ОСОБА_4 - право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_1 .

Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. На підтвердження здійснення вказаної діяльності протягом 2019 року позивачем до позовної заяви надано копії: видаткової накладної № 31 від 23 квітня 2019 року, видаткової накладної № 1807 від 29 травня 2019 року, видаткової накладної № 34 від 17 травня 2019 року, видаткової накладної № 1759 від 28 травня 2019 року, видаткової накладної № 1753 від 28 травня 2019 року, видаткової накладної № 2451 від 5 вересня 2018 року, видаткової накладної № 2400 від 4 вересня 2018 року, видаткової накладної № 3913 від 27 серпня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ04078 від 12 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ04057 від 11 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ04008 від 9 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ04040 від 10 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ04022 від 9 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03994 від 8 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03954 від 6 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03983 від 7 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03970 від 6 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03962 від 6 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03935 від 5 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03920 від 5 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03912 від 4 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03939 від 5 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03890 від 3 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03899 від 4 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03890 від 3 липня 2018 року т. 1 а.с. 145- 161); договору поставки № 671 від 2 квітня 2018 року (т. 1 а.с. 162-165, 166, 167); договору купівлі-продажу № 03/19 від 19 березня 2019 року; договору № 01/М/2019 від 11 січня 2019 року (т. 1 а.с. 171-173, 174), договору купівлі продажу (поставки) № 009/19 від 11 січня 2019 року (т. 1 а.с. 175-178); копії генерального договору поставки нафтопродуктів № 28.01/2 від 28 січня 2019 року та специфікацій до нього (т. 1 а.с. 211-214, 215-217), звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року (т. 2 а.с. 83-85, 86), звіту про реалізацію продукції сільського господарства за 2019 рік (т. 2 а.с. 87-90), звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2019 року (т. 1 а.с. 91-102) витягом з книги вагаря (т. 2 а.с. 81-82).

На підтвердження здійснення вказаної діяльності протягом 2020 року позивачем до позовної заяви надано копії: Договору купівлі-продажу (поставки) товару на умовах відстрочення оплати від 16 квітня 2020 року з додатками до нього, договору оренди № 1911-20 від 13 серпня 2020 року (т. 1 а.с. 218-223, 224-230); договору оренди № 1911-20 від 13 серпня 2020 року та акту прийому-передачі від 13 серпня 2020 року (т. 1 а.с. 231-234-235); Договору поставки № 304 від 6 лютого 2020 року з Специфікаціями (т. 1 а.с. 236-239, 240-241); Договору поставки № 1-05/02/20 від 5 лютого 2020 року з додатками до нього (т. 1 а.с. 236-239, 240-241); контракту № 005PSG-20FC від 2 липня 2020 року (т. 2 а.с. 1-12); електронного декларування від 19 грудня 2020 року (т. 2 а.с. 13); доповнень № 50 від 12 листопада 2021 року та № 51 від 16 листопада 2021 року до договору № 15/01/2018-ПЗРК від 15 січня 2018 року (т. 2 а.с. 41-42); видаткової накладної № 495 від 12 лютого 2020 року, видаткової накладної № 32 від 6 лютого 2020 року, видаткової накладної № 31 від 5 лютого 2020 року, видаткової накладної № 30 від 4 лютого 2020 року, видаткової накладної № 111 від 1 квітня 2020 року, видаткової накладної № 23 від 1 квітня 2020 року, видаткової накладної № 726 від 16 квітня 2020 року, видаткової накладної № П0525002 від 25 травня 2020 року, видаткової накладної № П0717004 від 17 липня 2020 року (т. 2 а.с. 15-21, 39-40); актів про надання послуг № 5349 від 1 грудня 2020 року, № 5347 від 1 грудня 2020 року (т. 2 а.с. 24-25).

На підтвердження здійснення вказаної діяльності протягом 2021 року позивачем до позовної заяви надано копії: договору закупівлі товару на умовах DAP від 27 липня 2021 року № П21С0572 (т. 2 а.с. 43-46) ТОВ «Санолта» та ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» дійшли згоди про продаж ріпаку врожаю 2021 року, кількістю 200+/-10% тон на загальну суму 3700000 грн.; контракту № С-11941-10-03-2021-НН від 10 березня 2021 року (т. 2 а.с. 47-54); електронного декларування від 16 листопада 2021 року (т. 2 а.с. 55); договору поставки № 1-11/02/21 від 11 лютого 2021 року з додатками до нього (т. 2 а.с. 62-65, 66-68); видаткової накладної № ПО119003 від 19 січня 2021 року, видаткової накладної № 600 від 16 квітня 2021 року, видаткової накладної № 605 від 16 квітня 2021 року, видаткової накладної № 31 від 12 лютого 2021 року, видаткової накладної № 32 від 12 лютого 2021 року, видаткової накладної № 646 від 3 лютого 2021 року, видаткової накладної № 18 від 26 січня 2021 року, видаткової накладної № 14 від 25 січня 2021 року, видаткової накладної № 22 від 28 січня 2021 року, видаткової накладної № 21 від 27 січня 2021 року, видаткової накладної № 19 від 26 січня 2021 року (т. 2 а.с. 14, 22-23, 28-35); акту про надання послуг № 6974 від 31 грудня 2021 року (т. 2 а.с. 26-27), договору купівлі-продажу (поставки) товару на умовах 100% передоплати від 15 лютого 2021 року № 076/21 з додатками до нього від 5 березня 2021 року (т. 2 а.с. 56-59, 60-61), специфікації від 18 січня 2021 року до договору поставки № 28.01/2 від 28 січня 2019 року (т. 2 а.с. 69) звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року (т. 2 а.с. 105-108), звіту про реалізацію продукції сільського господарства за 2021 рік (т. 2 а.с. 109-112), звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 року (т. 1 а.с. 113-124).

Відповідно до копій довідок від 30 серпня 2022 року за №№ 59, 60 (т. 2 а.с. 70, 71), виданих ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір», площа посівів на полі № 5, розташованому в адміністративних межах с. Ясенівка склала в 2021 році 45,8568 га; площа посівів на полі № 7, розташованому в адміністративних межах с. Ясенівка склала: в 2019 році - 55,2459 га; в 2020 році - 47,7954 га; в 2021 році - 47,7954 га.

З копій довідок, виданих ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» від 30 серпня 2022 року за № № 61, 63 (т. 2 а.с. 72, 73), наказів № 5 від 10 січня 2019 року, 10 січня 2020 року, 10 січня 2021 року та № 3 від 11 січня 2021 року (т. 2 а.с. 76-78, 79), судом встановлено, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_4 , кадастровий номер: 3224288000:04:002:0006, загальною площею 3,2501 га, знаходиться в умовних межах поля № 5 с. Ясенівка, а земельні ділянки, які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , кадастровий номер: 3224288000:02:006:0019, загальною площею 3,5951 га та кадастровий номер: 3224288000:02:006:0020, загальною площею 3,8554 га, відповідно, знаходяться в умовних межах поля № 7 с. Ясенівка. Сторони в судовому засіданні не заперечили вказані обставини.

Позивачем проводилися сільськогосподарські роботи на полі № 7 в с. Ясенівка, що підтверджується копіями актів списання товарів: № 328 від 24 квітня 2019 року, № 259 від 29 травня 2019 року, № 133 від 24 квітня 2019 року, № 734 від 16 жовтня 2018 року, № 748 від 16 жовтня 2018 року, № 134 від 15 квітня 2019 року, № 157 від 22 квітня 2019 року, № 287 від 3 червня 2019 року на загальну суму 575110,97 грн. (т. 1 а.с. 179-186).

Відповідно до копії довідки, виданої ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» від 12 вересня 2022 року за № 65 (т. 2 а.с. 74) збір врожаю кукурудзи з поля № 7, розташованого в адміністративних межах с. Ясенівка Ставищенського ОТГ Білоцерківського району Київської області у 2019 році було розпочато 20.10.2019 та закінчено 24.10.2019.

З копії довідки, виданої ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» від 12 травня 2022 року за № 29 (т. 2 а.с. 75) встановлено, що позивачем в 2019 році на полі № 7 с. Ясенівка була посіяна кукурудза.

З копії довідки, виданої ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» 30 серпня 2022 року за № 58 (т. 2 а.с. 103) встановлено, що позивачем в 2021 році на полі № 7 с. Ясенівка був посіяний соняшник.

З заяв свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (т.2 а.с. 193-197) судом встановлено, що у 2019 році на земельних ділянках, які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вирощену ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» кукурудзу зібрав ОСОБА_5 , а у 2020-2021 останній використовував дані земельні ділянки за сільськогосподарським призначенням. Земельну ділянку, яка належить ОСОБА_4 у 2021 році використовував дану земельну ділянку за сільськогосподарським призначенням ОСОБА_1 .

Позивач на підтвердження вчинення перешкод у оренді ним спірних земельних ділянок саме відповідачами надав суду копії висновку про результати розгляду звернення ОСОБА_9 від 23 квітня 2019 року (т.1 а.с. 86-87), повідомлення директора ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» до Ставищенського відділення поліції від 31.10.2019, від 03.09.2020 та від 11.03.2021 про вчинення правопорушення (т. 1 а.с. 94-98, 125-128, 130-137), витягів з ЄРДР від 19.11. 2019 від 12.03.2021 (т. 1 а.с. 124,138), відповіді начальника поліції Ставищенського ВП №5 від 11.05.2022, 15.04.2021 на звернення ОСОБА_9 (т. 1 а. с. 129, а. с. 141), довідки про результати перевірки матеріалів ЄО №712 від 06.04.2021 (т. 1 а. с. 139), постанови начальника сектору дізнання відділення поліції № 5 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області Тупчія В.Ю. про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 19 листопада 2019 року за № 12019110280000218, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (т. 1 а.с. 142-144), які суд оцінює критично та не бере їх до уваги, оскільки, з них не можливо встановити, що саме відповідачі чинили перешкоди у використанні спірних земельних ділянок, враховуючи, що згідно ст. 82 ЦПК України, саме вирок суду або ухвала про закриття кримінального провадження, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Позивачем до позовної заяви додано копії письмових пояснень ОСОБА_5 від 23 квітня 2019 року (т. 1 а. с. 88-89), ОСОБА_3 від 23 квітня 2019 року (т. 1 а. с. 90-91), ОСОБА_9 від 23 квітня 2019 року (т. 1 а.с. 92-93); протоколів допиту ОСОБА_10 від 20.11.2019 (т. 1 а.с. 100-102), ОСОБА_11 від 13.12.2019 (т. 1 а.с. 114-117), ОСОБА_12 від 20.11.2019 (т. 1 а.с. 118-120), ОСОБА_9 від 20.11.2019 (т. 1 а.с. 121-123), ОСОБА_13 від 21.11.2019.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про стягнення на користь ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» солідарно із ОСОБА_4 та ОСОБА_1 упущеної вигоди в розмірі 121 010,90 грн. слід задовольнити з підстав їх обгрунтованост іта доведеності, а в задоволенні позовних вимог про стягнення на користь ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 збитків та упущеної вигоди слід відмовити, оскільки такі вимоги не доведені належними доказами. При цьому, суд дійшов висновку, що позивач не надав обґрунтованого розрахунку ні комісії з визначення розміру збитків, ні висновком експертом, завданих ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 збитків та упущеної вигоди. Щодо вимог про стягнення на користь ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 інфляційних втрат - 71 921,77 грн. та 3% річних - 14 710,48 грн. та солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 інфляційних втрат - 67 065,92 грн. та 3% річних - 13 717,29 грн. (т. 3. а. с. 3), то суд, вважав за необхідне відмовити в їх задоволенні, оскільки ці вимоги є похідними від основних про стягнення збитків та упущеної вигоди.

Колегія суддів з такими висновками суду в повній мірі не може погодитися, враховуючи наступне.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди та реальних збитків

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За статтею 1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність складу цивільного правопорушення, зокрема, об`єктивної та суб`єктивної сторони (шкоди, протиправного діяння її заподіювача, причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вини останнього). За відсутності хоча б одного з елементів цього складу цивільно-правова відповідальність не настає. Зокрема, особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини.

Стаття 157 ЗК України встановлює, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок).

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

За змістом вказаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Позивач також має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (постанова Верховного Суду у справі № 703/3303/20 від 26 жовтня 2022 року, провадження № 61-8163св22).

Отже пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення (постанови Верховного Суду від 02 березня 2021 року у справі № 922/1742/20, від 17 лютого 2021 року у справі № 916/450/20).

Таким чином, у цій категорії справ судам у першу чергу необхідно установити факт наявності самовільного зайняття земельної ділянки, яке в причинно-наслідковому зв`язку потягло за собою втрату упущеної вигоди.

На підтвердження розміру заподіяних збитків позивач ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий Хутір» надаввисновок експерта № 63/22 за результатами судово-економічної експертизи, складеного 23 вересня 2022 року судовим експертом Педь І.В., яка попереджена (обізнана) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків за статтями 384, 385 КК України.

Згідно висновків експерта, документально підтверджуються збитки ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий Хутір» в результаті непроведення товариством у 2019 році збору належного йому врожаю кукурудзи на земельних ділянках з кадастровими номерами 3224288000:02:006:0019, 3224288000:02:006:0020 загальною площею 7,4505 га (3,8554 га та 3,5951 га відповідно) у розмірі 316 442 грн. (без ПДВ); документально підтверджується упущена вигода ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий Хутір» в результаті непроведення товариством у 2020-2021 роках господарської діяльності з вирощування сільськогосподарської продукції (кукурудзи у 2020 році та соняшника у 2021 році) на земельних ділянках з кадастровими номерами 3224288000:02:006:0020 та 3224288000:02:006:0019 загальною площею 7,4505 га (3,8554 га та 3 5951 га відповідно) у розмірі 136 881,07 грн. (без ПДВ); документально підтверджується упущена вигода ТОВ «Полковничий Хутір» в результаті непроведення товариством у 2021 році господарської діяльності з вирощування кукурудзи на земельній ділянці з кадастровим номером 3224288000:04:002:0006 площею 3,2501 га у розмірі 121 010,90 грн.

26.06.2023 року в судовому засіданні в суді першої інстанції судовий експерт Педь Ірина Валеріївна вказала про допущення технічних помилок при перенесенні даних, встановлених за результатами дослідження за першим питанням.

Тобто дані, встановлені в межах першого питання є правильними, а помилки допущені саме при перенесенні цих даних в другий розділ, що стосується виключно другого питання, тому дослідження, проведене щодо розміру прямих збитків, завданих позивачеві у 2019 році є правильним та його результат таким, що відповідає наданим матеріалам.

Експерт під час судового допиту, що проводився 26.06.2023 року просила приєднати до матеріалів справи відповідне письмове пояснення від 26.06.2023 року, з якого чітко вбачається наявність помилок виключно при дослідженні другого питання та в якому наведені правильні розрахунки за другим питанням.

Отже, суд, не врахував, що помилки, допущені експертом, відносились виключно до другого питання, поставленого експертові та стосувались розміру упущеної вигоди, втраченої Позивачем у 2020-2021 роках на частині поля № 7 площею 7,4505 га.

Експерт пояснила, що всі помилки, допущені нею стосуються вирішення виключно другого питання, поставленого експертові, а саме: «Чи підтверджується документально упущена вигода ТОВ «Полковничий Хутір» в результаті непроведення товариством у 2020-2021 роках господарської діяльності з вирощування сільськогосподарської продукції (кукурудзи у 2020 році та соняшника у 2021 році) на земельних ділянках з кадастровими номерами 3224288000:02:006:0020 та 3224288000:02:006:0019 загальною площею 7,4505 га (3,8554 га та 3,5951 га відповідно)?».

Тому суд, вказуючи про допущення експертом помилок помилково встановив, що ці помилки допущені при дослідженні першого питання, яке стосувалося прямих збитків, завданих позивачеві у 2019 році.

Щодо помилок, наявних у висновку експерта, про які експерт повідомив та які експерт виправив під час допиту:

1. Під час розрахунку середньорічної ціни 1 ц продукції, яка вирощувалась на полі № 7 у 2021 році (таблиця 11, стор. 16, рядок 2021 рік висновку експерта) було помилково вказано кількість реалізованої продукції 4 285 ц, що відповідає 2016 року (таблиця 3, стор. 8, рядок соняшник, колонка 2016 рік).

Правильна кількість реалізованої продукції у 2021 році - 7 106 ц (таблиця 3, стор. 8, рядок соняшник, колонка 2021 рік висновку експерта).

2. Під час розрахунку середньорічної ціни 1 ц продукції, яка вирощувалась на полі № 7 у 2021 році (таблиця 11, стор. 16, рядок 2021 рік) було помилково вказано вартість реалізованої продукції 3 632 248 грн., що відповідає 2016 року (таблиця 4, стор. 9, рядок соняшник, колонка 2016 рік висновку експерта).

Правильна вартість реалізованої продукції у 2021 році - 13 846 931 грн. (таблиця 4, стор. 9, рядок соняшник, колонка 2021 рік висновку експерта).

3. Під час розрахунку собівартості виробництва продукції, яка вирощувалася на полі № 7, у розрахунку на 1 га (абз. 5 стор. 17 висновку експерта) експерт виходила з того, що загальна посівна площа поля № 7 становила 49 га.

Проте правильна площа посівів становить 47,7954 га як про це зазначено в абз. 4 стор. 6 висновку експерта.

Під час допиту експерт пояснила, що допущені арифметичні помилки вплинули на результат дослідження питання № 2 і при правильному розрахунку упущена позивачем вигода у 2020-2021 роках в результаті неможливості використання частини поля № 7 становить: у 2020 році - 52 228,45 грн.; у 2021 році - 336 135,02 грн. Всього - 388 363,47 грн.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.01.2021 у справі № 22-ц/354/11, зазначено: «Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в наданих суду документах, вони судом не виправляються. Арифметичні помилки у висновку експерта усуваються шляхом допиту експерта та уточнення ним свого висновку або враховуються судом під час оцінки цього доказу».

Враховуючи, що під час допиту експерт під звукозапис надала відповідні уточнення, повідомила про всі наявні помилки та виправила їх шляхом озвучування правильних даних, колегія суддів вважає, що висновок експерта може бути прийнятий судом до уваги.

У справах, де предметом позову є стягнення збитків, позивач повинен довести факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги (протиправна поведінка, спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування), а відповідач - відсутність вини у завданні шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідачі не довели відсутності своєї вини у завданні збитків. Позивач надав докази на підтвердження завданих йому збитків, а відповідачі їх не спростували.

Отже, відповідачами завдано шкоду позивачеві, у зв`язку з чим за збитками (упущеною вигодою), по кожній з земельних ділянок відповідачі мають нести солідарну відповідальність.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про стягнення збитків, упущеної вигоди є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_14 та ОСОБА_5 внаслідок неправомірного збору врожаю 18.11.2019 року із земельних ділянок загальною площею 7,4505 га, отримали вигоду, що дорівнює розміру збитків позивача.

Таким чином, підлягають солідарному стягненню з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 : 71 921,77 грн. інфляційних втрат та 14 710,48 грн. 3% річних; з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 : 67 065,92 грн. інфляційних втрат та 13 717,29 грн. 3% річних.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 жодним чином не спростовують висновків суду в частині наявності підстав для задоволення позовних вимог, не свідчать про його незаконність в оскаржуваній частині, а відтак колегія суддів вважає їх безпідставними.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги представника позивача на рішення суду є обгрунтованими, тому підлягає задоволенню, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 є безпідставними, тому задоволенню не підлягає, рішення суду в частині незадоволених позовних вимог підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 збитків, упущеної вигоди, інфляційних втрат та 3% річних, в іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Отже, додаткове рішення Ставищенського районного суду Київської області від 22 серпня 2023 року в частині стягнення з позивача на користь відповідачів витрат на правову допомогу року слід скасувати, у задоволенні заяви представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 адвоката Кочина С.С. відмовити.

Крім того, враховуючи ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь ТОВз іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 172,35 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2 327,89 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 14 018,50 грн.; з ОСОБА_5 на користь ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» стягнути витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 8 244,70 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 4 655,78 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 28 037,00 грн.; зОСОБА_3 на користь ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» стягнути витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 172,35 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2 327,89 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 14 018,50 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» адвоката Невідомського Олександра Юрійовича на рішення та на додаткове рішення задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 22 серпня 2023 року в частині незадоволених позовних вимог скасувати, та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» збитки у розмірі 163 748,81 грн., упущену вигоду у розмірі 70 831,66 грн., інфляційні втрати у розмірі 71 921,77 грн., 3% річних у розмірі 14 710,48 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» збитки у розмірі 152 693,19 грн., упущену вигоду у розмірі 66 049,41 грн., інфляційні втрати у розмірі 67 065,92 грн., 3% річних у розмірі 13 717,29 грн.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 22 серпня 2023 року в частині задоволених позовних вимог залишити без змін.

Додаткове рішення Ставищенського районного суду Київської області від 22 серпня 2023 року в частині стягнення витрат на правову допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволення заяви представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - адвоката Кочина Сергія Сергійовича відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 172,35 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2 327,89 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 14 018,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 8 244,70 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 4 655,78 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 28 037,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 172,35 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2 327,89 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 14 018,50 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 15 листопада 2023 року.

Головуючий: Судді: