Постанова

від 16.11.2023 по справі 640/25130/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року

м. Київ

справа №640/25130/19

провадження № К/9901/23377/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТЕК» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» про визнання протиправним та скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року (головуючий суддя (суддя-доповідач) Вєкуа Н.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Черпіцької Л.Т., суддів - Пилипенко О.Є., Сорочко Є.О.),

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТЕК» (далі - ТОВ «ІСТЕК») звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про виправлення описки та уточнення позовної вимоги від 02 січня 2020 року (т.1, а.с.83-84) просило суд визнати протиправною та скасувати постанову від 28 жовтня 2019 року у виконавчому провадженні №60424595 про стягнення виконавчого збору, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г.

2. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що дії органу Державної виконавчої служби за виконавчим провадженням від 28 жовтня 2019 року №60424595 щодо стягнення виконавчого збору є протиправними, оскільки направлені на подвійне стягнення виконавчого збору, при цьому його розмір визначено неправильно і загалом стягнення виконавчого збору у цьому випадку суперечить закону, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року, яке залишив без змін Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 серпня 2020 року, позов задоволено.

4. Місцевий адміністративний суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивував свої висновки тим, що відповідач неправильно обрахував суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню з ТОВ «ІСТЕК», залишивши поза увагою обставини, установлені судовим рішенням у справі №908/2671/15, яке набрало законної сили, а саме стосовно зменшення загального розміру заборгованості ТОВ «ІСТЕК» за рахунок зменшення суми пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом. Суд першої інстанції визнав це достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови, відхиливши решту доводів позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

5. У касаційній скарзі Міністерство юстиції України просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

6. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), наявність якої обґрунтував пославшись на застосування судом апеляційної інстанцій норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 березня 2020 року у справі №1.380.2019.002648, від 28 квітня 2020 року у справі №480/3452/19 та від 28 квітня 2020 року у справі №520/9144/18.

7. Доводи скаржника зводяться до того, що виконавчий збір є обов`язковим до сплати за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби, і його розмір становить 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом, а не з фактично стягнутої суми.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Жук А.В., судді Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

9. Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без руху, а скаржникові встановлено строк для усунення її недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

10. Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерство юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 328 КАС України.

11. Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2021 року скаржникові відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у цій справі.

12. Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2023 закінчено підготовчі дії у цій справі та призначено її до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

13. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26 квітня 2016 року відкрито виконавче провадження №50945824 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області №908/2671/15, виданого 23 березня 2016 року, про звернення стягнення на майно, що належить на праві власності ТОВ «ІСТЕК», в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Енергоімпекс» перед ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2090/2-1 від 22 червня 2012 року в розмірі 4 842 996,88 доларів США та 2 091 231,93 грн, з яких заборгованість за кредитом 4 175 000,00 доларів США, прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами в розмірі 667 996,88 доларів США, прострочена заборгованість зі сплати комісійної винагороди у розмірі 199 967,05 грн, пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 48 474,09 грн, пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 7 821,82 грн, пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у розмірі 25 376,91 грн.

14. 03 листопада 2016 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс постанови у ВП №50945824, якими стягнуто з ТОВ «ІСТЕК» виконавчий збір у розмірі 484 299,68 доларів США та 209 123,19 грн, а також накладено арешт на все майно ТОВ «ІСТЕК» у межах суми звернення стягнення 5 327 296,56 доларів США та 2 300 355,12 грн.

15. Постановою Донецького апеляційного суду від 09 березня 2017 року, яку залишив без змін Вищий господарський суд України постановою від 26 жовтня 2017 року в справі №908/2671/15, визнано недійсними зазначені постанови державного виконавця від 03 листопада 2016 року у ВП №50945824.

16. 14 листопада 2018 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пунктів 7, 9 частини першої статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

17. 28 жовтня 2019 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №60424595 з виконання того ж виконавчого документа - наказу Господарського суду Запорізької області №908/2671/15, виданого 23 березня 2016 року.

18. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28 жовтня 2019 року стягнуто з боржника - ТОВ «ІСТЕК», виконавчий збір в розмірі 484 299,68 доларів США та 209 123,19 грн.

19. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02 грудня 2019 року виконавчий документ повернуто стягувачеві за його заявою відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII.

ІІІ. Позиція Верховного Суду

20. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

21. Надаючи оцінку спірним правовідносинам у межах підстав касаційного оскарження, з яких було відкрито касаційне провадження у цій справі, колегія суддів зазначає таке.

22. Предметом судового оскарження у цій справі є постанова державного виконавця від 28 жовтня 2019 року у ВП №60424595, якою з позивача стягнуто виконавчий збір.

23. Виконавче провадження, у межах якого прийнято оспорювану постанову, відкрито постановою від 28 жовтня 2019 року і стосується примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області №908/2671/15, виданого 23 березня 2016 року.

24. Законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є Закон №1404-VIII.

25. Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 27 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

26. Отже, на час виникнення спірних правовідносин Законом №1404-VIII прямо визначено обов`язок державного виконавця прийняти постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, при цьому розмір виконавчого збору законодавчо поставлено у залежність від суми, що підлягає примусовому стягненню і складає 10 відсотків від цієї суми.

27. Скасовуючи оскаржувану постанову державного виконавця, суди попередніх інстанцій мотивували свої висновки тим, що у ній неправильно обраховано розмір виконавчого збору, тобто він не дорівнює 10 відсоткам суми, що підлягає примусовому стягненню як цього вимагає Закон №1404-VIII.

28. Зокрема, у справі встановлено, що наказ Господарського суду Запорізької області №908/2671/15, виданий 23 березня 2016 року, раніше вже перебував на примусовому виконанні, а саме у ВП №50945824.

У межах зазначеного виконавчого провадження державний виконавець також виносив постанову про стягнення з боржника - ТОВ «ІСТЕК» виконавчого збору у розмірі 484 299,68 доларів США та 209 123,19 грн, однак згодом її було визнано недійсною постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09 березня 2017 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 26 жовтня 2017 року у справі №908/2671/15. Суди мотивували свої висновки тим, що державний виконавець неправильно обрахував суму виконавчого збору.

Зокрема, у згаданій справі суди установили, що рішенням господарського суду Запорізької області від 16 червня 2015 року у справі №908/2671/15 в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Енергоімпекс» перед ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2090/2-1 від 22 червня 2012 року в розмірі 4 842 996,88 доларів США та 2 091 231,93 грн, з яких заборгованість за кредитом - 4 175 000,00 доларів США, прострочена заборгованість з відсотків за користування кредитними коштами в розмірі - 667 996,88 доларів США, прострочена заборгованість зі сплати комісійної винагороди у розмірі - 199 967,05 грн, пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі - 48 474,09 грн, пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі - 1 817 413,88 грн, пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у розмірі - 25 376,91 грн, звернуто стягнення на майно, що є предметом іпотеки та застави, яке належить на праві власності ТОВ «ІСТЕК» м. Донецьк.

Донецький апеляційний суд постановою від 01 березня 2016 року частково задовольнив апеляційну скаргу ТОВ «ІСТЕК» та змінив рішення Господарського суду Запорізької області від 16 червня 2015 року, відмовивши у задоволенні вимог ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м. Київ до ТОВ «ІСТЕК» про звернення стягнення, в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Енергоімпекс» за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2090/2-1 від 22 червня 2012року в сумі 1 809 592,06 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, на майно, що належить на праві власності ТОВ «ІСТЕК» та є предметом іпотеки (нерухомість) за Іпотечним договором №20-2091/3-1 від 22 червня 2012 року, предметом застави (транспортні засоби та залізничний транспорт) за договором застави транспортних засобів №20-2094/3-1 від 22 червня 2012 року, предметом застави (обладнання) за договором застави обладнання №20-2095/3-1 від 22 червня 2012 року, у кількості 527 одиниць, предметом застави (обладнання) за договором застави обладнання №20-2152/3-1 від 22червня 2012 року, у кількості 887 одиниць.

В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 16 червня 2015 року у справі №908/2671/15 залишено без змін.

Отже, у справі №908/2671/15 встановлено, що відповідно до постанови суду апеляційної інстанції розмір заборгованості ТОВ «Енергоімпекс» за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2090/2-1 від 22червня 2012 року, яка має враховуватися державним виконавцем при примусовому виконанні наказу, виданого господарським судом Запорізької області 23 березня 2016 року у справі №908/2671/15, становить заборгованість за кредитом - 4 175 000,00 доларів США, прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами в розмірі - 667 996,88 доларів США, прострочена заборгованість зі сплати комісійної винагороди у розмірі - 199 967,05 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі - 48 474,09 грн, пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 7 821,82 грн, пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у розмірі - 25 376,91 грн, що не враховано державним виконавцем.

29. За правилами частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

30. Таким чином, установлені судами у справі №908/2671/15 обставини щодо розміру заборгованості, з якої має обраховуватися виконавчий збір при примусовому виконанні наказу, виданого Господарським судом Запорізької області 23 березня 2016 року у справі №908/2671/15, є преюдиційними.

31. У справі, яка переглядається, встановлено, що державний виконавець, приймаючи у ВП №60424595 оскаржувану постанову від 28 жовтня 2019 року про стягнення з ТОВ «ІСТЕК» виконавчого збору у розмірі 484 299,68 доларів США та 209 123,19 грн, тобто аналогічно до визнаної судами недійсною постанови від 03 листопада 2016 року у ВП №50945824 з примусового виконання того ж самого виконавчого документу (наказу Господарського суду Запорізької області №908/2671/15, виданого 23 березня 2016 року), так само залишив поза увагою зменшення загальної суми заборгованості ТОВ «ІСТЕК» на підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року у справі №908/2671/15 на суму - 1 809 592,06 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та, як наслідок, неправильно розрахував суму виконавчого збору.

32. Суть допущеної державним виконавцем помилки полягає у тому, що, обраховуючи виконавчий збір із суми заборгованості зазначеної в гривнях - 2 091 231,93 грн, він виходив із цього загального розміру, указаного у виконавчому документі, що, однак, є неправильним, оскільки не враховує зменшення цієї частини боргу на підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року у справі №908/2671/15.

Водночас у цьому ж виконавчому документі складові згаданої частини заборгованості указано вже з урахуванням постанови апеляційного суду у справі №908/2671/15:

199 967,05 грн - прострочена заборгованість зі сплати комісійної винагороди;

48 474,09 грн - пеня за несвоєчасну сплату кредиту,

7 821,82 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом;

25 376,91 грн - пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди

Тому саме із суми зазначених складових (яка очевидно є меншою за 2 091 231,93 грн) державний виконавець мав обраховувати розмір виконавчого збору.

33. У касаційній скарзі скаржник не навів доводів на спростування висновків судів попередніх інстанцій щодо неправильного розрахунку суми виконавчого збору у цій частині оспорюваної постанови.

34. Отже, висновки судів попередніх інстанцій у цій частині є правильними.

35. Разом із цим, колегія суддів не може погодитися з позицією судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови державного виконавця в повному обсязі, ураховуючи, що під час розгляду справи судами не встановлено порушення державним виконавцем вимог Закону у частині визначення розміру виконавчого збору у сумі 484 299,68 доларів США як 10 відсотків від 4 842 996,88 доларів США - суми, що також підлягає стягненню за виконавчим документом.

36. Помилкове скасування судом першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, рішення суб`єкта владних повноважень у частині, незаконність / протиправність якої не встановлено під час судового розгляду, свідчить про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування судових рішень в частині відповідно до статті 351 КАС України.

37. Стосовно посилання скаржника на застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 березня 2020 року у справі №1.380.2019.002648, від 28 квітня 2020 року у справі №480/3452/19 та від 28 квітня 2020 року у справі №520/9144/18, колегія суддів зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та установлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

38. У справі, яка переглядається, виникнення спірних правовідносин зумовлено неправильним розрахунком суми виконавчого збору за обставин існуванням судового рішення, яке має для спірних правовідносин преюдиційне значення у частині сум, із яких такий розрахунок мав здійснюватися. У жодній із наведених скаржником справ таких обставин встановлено не було, тому немає підстав вважати їх подібними до правовідносин у справі, яка переглядається.

39. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наведені скаржником доводи частково знайшли своє підтвердження, що обумовлює наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

40. Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною і скасування оскаржуваної постанови держаного виконавця в частині стягнення з боржника ТОВ «ІСТЕК» виконавчого збору в розмірі 209 123,19 грн. Разом із цим, позов про скасування цієї постанови в частині стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 484 299,68 доларів США задоволенню не підлягає, позаяк підстав для цього судами не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

41. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

42. Частинами першою, третьою статті 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

43. Зважаючи на те, що наведені у касаційній скарзі доводи частково знайшли своє підтвердження, колегія суддів вважає, що її належить задовольнити частково, а оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 327, 341, 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року - скасувати.

3. Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТЕК» задовольнити частково.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову від 28 жовтня 2019 року у виконавчому провадженні №60424595 про стягнення виконавчого збору, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренком Романом Григоровичем, в частині стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТЕК» виконавчого збору у розмірі 209 123,19 грн.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду