Рішення

від 24.02.2020 по справі 640/25130/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року м. Київ №640/25130/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК"

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної

виконавчої служби Міністерства юстиції України

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс"

про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" (83030, м. Донецьк, вул. Тамбовська, 1, код ЄДРПОУ 32510349) з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" (085400, Донецька обл, м. Селідове, вул. Миру, 34, код ЄДРПОУ 30962337), в якому (з урахуванням заяви про виправлення описки та уточнення позовної заяви від 02.01.2020) просить суд постанову від 28.10.2019 року у виконавчому провадженні №60424595 про стягнення виконавчого збору, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Романом Григоровичем визнати протиправною та скасувати.

Позовні вимоги мотивовано тим, що дії органу ДВС за виконавчим провадженням від 28.10.2019 №60424595 по стягненню виконавчого збору є протиправними, оскільки направлені на стягнення подвоєного виконавчого збору, виконавчий збір невірно визначено, стягнення виконавчого збору у даному випадку суперечить закону, що вже преюдиційно встановлено постановою від 09.03.2017Донецького апеляційного господарського суду, залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2017. Відтак, з боку органу ДВС мають місце протиправні дії щодо винесення постанови про повторне стягнення виконавчого збору та у випадку, коли він не передбачений законом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.2020 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання по справі.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що діючи у межах та у спосіб, визначений Законом України Про виконавче провадження , державним виконавцем одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження 28.10.2019 було правомірно прийнято постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Істек стягнуто виконавчий збір у розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню, а саме: 484 299, 68 дол. США та 209 123, 19 грн.

В підготовчому судовому засіданні 10.02.2019, яке відбулось за участі представника позивача та представника відповідача, суд за згодою сторін ухвалив закрити підготовче провадження у справі та здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Позивач надав суду додаткові пояснення по справі, в яких наголосив, що виконавцем невірно розрахований виконавчий збір від гривневої суми у виконавчому документі, оскільки у наказі Господарського суду Запорізької області №908/2671/15, виданого 23.03.2016, гривнева сума становила 2 091 231, 93 грн., однак постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016 у справі №908/2671/15, залишеної в силі постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2016 рішення Господарського суду Запорізької області від 16.05.2-16 було змінено в бік зменшення гривневої суми, а саме: зменшено пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом з 1 817 413, 88 грн. до 7 821, 82 грн.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

26.04.2016 постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР) відкрито виконавче провадження №50945824 по виконанню наказу Господарського суду Запорізької області №908/2671/15 виданого 23.03.2016, про звернення стягнення на майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Істек в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоімпекс перед Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-2090/2-1 від 22.06.2012р. в розмірі 4 842 996,88 дол. США. та 2 091 231,93 грн., з яких заборгованість по кредиту 4 175 000,00 дол. США, прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами в розмірі 667 996, 88 дол. США, прострочена заборгованість по сплаті комісійної винагороди у розмірі 199 967, 05 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 48 474,09 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 7 821,82 грн., пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у розмірі 25 376,91 грн.

Перелік майна наведено у виконавчому документі та в зазначеній постанові.

За вказаним виконавчим провадженням ТОВ ІСТЕК є боржником.

03.11.2016 постановою ВПВР про стягнення виконавчого збору з ТОВ ІСТЕК стягнуто виконавчий збір 484 299,68 доларів США та 209 123,19 грн.

09.03.2017 зазначена постанова ВПВР постановою Донецького апеляційного суду, залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2017, визнана недійсною.

03.11.2016 постановою ВПВР про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно ТОВ ІСТЕК у межах суми звернення стягнення 5 327 296, 56 долари США (USD) та 2 300 355, 12 грн.

09.03.2017 зазначена постанова ВПВР постановою Донецького апеляційного суду, залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2017, визнана недійсною.

14.11.2018 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункті 7, 9 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження , а саме: виконавчий документ повертається стягувачу, боржник - фізична особа чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

28.10.2019 постановою ВПВР відкрито виконавче провадження №60424595 по виконанню наказу Господарського суду Запорізької області №908/2671/15 виданого 23.03.2016, про звернення стягнення на майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Істек в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоімпекс перед Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2090/2-1 від 22.06.2012 в розмірі 4 842 996,88 дол. США та 2 091 231,93 грн, з яких заборгованість по кредиту 4 175 000,00 дол. США, прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами в розмірі 667 996,88 дол. США, прострочена заборгованість по сплаті комісійної винагороди у розмірі 199 967,05 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 48 474,09 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 7 821,82 грн., пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у розмірі 25 376,91 грн.

Вказане виконавче провадження відкрито за повторним зверненням стягувача - Публічного Акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , після повернення цього ж виконавчого документу у першому виконавчому провадженні від 26.04.2016 №50945824.

28.10.2019 постановою ВПВР стягнуто з боржника - ТОВ Істек , виконавчий збір в розмірі 484 299,68 долари США (USD) та 209 123,19 грн.

02.12.2019 постановою ВПВР виконавчий документ за заявою стягувача - Публічного Акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк за п.1 ч.1ст.37 Закону України Про виконавче провадження , повернуто стягувачу.

Позивач, не погоджуючись з діями державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №60424595, звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частинами 1 і 2 статті 27 Закону (в редакції чинній на час винесення спірних рішень) передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

У разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Частиною 3 ст. 40 Закону України Про виконавче провадження визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно пункту 8 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Як вбачається судом з матеріалів справи, 28.10.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренком Романом Григоровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про звернення стягнення на майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Істек в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоімпекс перед Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2090/2-1 від 22.06.2012.

В ході вчинення виконавчих дій щодо виконання наказу Господарського суду Запорізької області, на адресу відділу надійшла заява від стягувача про повернення наказу Господарського суду Запорізької області №908/2671/15 від 23.03.2016 без виконання.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем була винесена постанова від 02.12.2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Таким чином, за твердженням відповідача, 02.12.2019 постанову про стягнення виконавчого збору від 28.10.2019 ВП №60424595 було направлено державним виконавцем до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області для подальшого виконання.

Провівши системний аналіз статті 27, 37, 40 Закону, суд приходить до висновку, що у разі повернення виконавчого документу, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного дня з дня повернення виконавчого документа виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що постановою державного виконавця від 03.11.2016 вже було стягнуто з позивача виконавчий збір в розмірі 484 299, 568 дол. США та 209 123, 19 грн., а тому має місце подвійне стягнення з позивача суми виконавчого збору, оскільки, як власне зазначено самим позивачем та підтверджується матеріалами справи, постановою Донецького апеляційного суду від 09.03.2017, яка була залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2017, постанову про стягнення виконавчого збору від 03.11.2016 було визнано недійсною, а відтак, фактичне стягнення виконавчого збору не відбулося.

Таким чином, доводи позивача відносно того, що державним виконавцем вчиняються дії, які спрямовані на подвійне стягнення виконавчого збору є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи.

Положеннями частини п`ятої статті 27 Закону України Про виконавче провадження встановлено вичерпний перелік випадків, коли виконавчий збір з боржника стягненню не підлягає. Проте, в даному випадку, підстави для застосування приписів ч. 5 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження - відсутні.

Частиною 4 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Таким чином, у державного виконавця були наявні підстави для винесення постанови від 28 жовтня 2019 року про стягнення виконавчого збору у ВП №№60424595.

Разом з тим, що стосується суми виконавчого збору, зазначеній у спірній постанові, а саме: 484 299, 68 дол. США та 209 123, 19 грн., суд бере до уваги наступне.

Як зазначено вище, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.03.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2017 №908/2671/15, було визнано недійсною постанову про стягнення виконавчого збору ВП №50945824 від 03.11.2016, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Так, при винесенні вказаної постанови судом було встановлено наступні обставини справи:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.06.2015 у справі № 908/2671/15 в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Енергоімпекс" перед ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-2090/2-1 від 22.06.2012 в розмірі 4 842 996,88 дол. США. та 2 091 231,93 грн. , з яких заборгованість по кредиту - 4 175 000,00 дол. США, прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами в розмірі - 667 996,88 дол. США, прострочена заборгованість по сплаті комісійної винагороди у розмірі - 199 967,05 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі - 48 474,09 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі - 1 817 413,88 грн., пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у розмірі - 25 376,91 грн., звернуто стягнення на майно, що є предметом іпотеки та застави, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Істек м. Донецьк

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016 у справі №908/2671/15, що залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2016 року по справі № 908/2671/15, рішення господарського суду Запорізької області від 16.06.2015 у справі № 908/2671/15 змінено.

У задоволенні вимог ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до ТОВ Істек про звернення стягнення, в рахунок погашення заборгованості ТОВ Енергоімпекс за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-2090/2-1 від 22.06.2012 в сумі 1 809 592,06 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, на майно, що належить на праві власності ТОВ Істек та є предметом іпотеки (нерухомість) за Іпотечним договором №20-2091/3-1 від 22.06.2012, предметом застави (транспортні засоби та залізничний транспорт) за договором застави транспортних засобів № 20-2094/3-1 від 22.06.2012, предметом застави (обладнання) за договором застави обладнання № 20-2095/3-1 від 22.06.2012, у кількості 527 одиниць, предметом застави (обладнання) за договором застави обладнання №20-2152/3-1 від 22.06.2012, у кількості 887 одиниць - відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 16.06.2015р. (підписано 06.07.2015р.) у справі № 908/2671/15 залишено без змін.

Отже, загальний розмір заборгованості ТОВ Енергоімпекс за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2090/2-1 від 22.06.2012, яка має враховуватися державним виконавцем при примусовому виконанні наказу, виданого господарським судом Запорізької області 23.03.2016р. у справі № 908/2671/15, становить заборгованість по кредиту - 4 175 000,00 дол. США, прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами в розмірі - 667 996,88 дол. США, прострочена заборгованість по сплаті комісійної винагороди у розмірі - 199 967,05 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі - 48 474,09 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі - 7 821,82 грн. , пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у розмірі - 25 376,91 грн.,

Так, судом встановлено, що державним виконавцем не було враховано, що загальний розмір заборгованості ТОВ Істек було зменшено на суму - 1 809 592,06 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та, як наслідок, невірно розраховано суму виконавчого збору.

Вказані обставини, зокрема, слугували підставою для визнання постанови ВП №50945824 від 03.11.2016 про стягнення виконавчого збору недійсною.

Як свідчать матеріали даної справи, при винесенні спірної постанови від 28.10.2019 року у виконавчому провадженні №60424595 про стягнення виконавчого збору, відповідачем знову було невірно розраховано виконавчий збір від гривневої суми у виконавчому документі та не враховано, що за постановою Донецького апеляційного господарського суду пеню за несвоєчасну сплату % за користування кредитом зменшено до 7 821, 82 грн., при цьому, враховуючи вище зазначені судові рішення, у суду наявні підстави вважати, що державному виконавцю під час винесення спірної постанови вже було відомо про вказані обставини, що ним під час судового розгляду справи не заперечувалось.

Так, на переконання суду, обставини встановлені Донецьким апеляційним господарським судом мають преюдиційне значення для вирішення даного спору, оскільки відповідачем допущено ті самі порушення, при обрахування суми виконавчого збору у гривневому еквіваленті, які і було допущено при винесення первинної постанови про стягнення виконавчого збору у ВП №50945824, що також стало однією із підстав для скасування постанови про стягнення виконавчого збору у ВП №50945824.

Разом з тим, що стосується доводів позивача стосовно преюдиційного значення висновків, встановлених тією ж постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.03.2017 №908/2671/15 стосовно того, що стягнення виконавчого збору суперечить закону, оскільки не підтверджується здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, то суд відхиляє такі доводи, оскільки під час винесення постанови про стягнення виконавчого збору у ВП №50945824 та на момент прийняття вказаної вище постанови Донецького апеляційного господарського суду діяла попередня редакція ч.2 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження , якою визначалось, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, натомість, в редакції вказаної статті на час виникнення спірних правовідносин мають місце наступні приписи законодавства Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню , поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів .

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем було невірно обраховано суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню з ТОВ Істек у постанові від 28.10.2019 ВП №60424595, враховуючи преюдиційне значення висновків постанови Донецького апеляційного господарського суду від 09.03.2017 №908/2671/15 в частині, що стосується суми виконавчого збору, суд приходить до висновку, що постанова від 28.10.2019 року у виконавчому провадженні №60424595 про стягнення виконавчого збору, винесена головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Романом Григоровичем є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо сплати судового збору, суд зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.2020 було задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" про відстрочення сплати судового збору та відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю "Істек" сплату судового збору в розмірі 20 270, 00 грн. до моменту ухвалення судового рішення у справі.

Разом з тим, враховуючи, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" підлягає задоволенню, сума судового збору в розмірі 20 270, 00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" (83030, м. Донецьк, вул. Тамбовська, 1, код ЄДРПОУ 32510349) - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову від 28.10.2019 року у виконавчому провадженні №60424595 про стягнення виконавчого збору, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Романом Григоровичем.

3. Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) суму судового збору у розмірі 20 270, 00 (двадцять тисяч двісті сімдесят гривень) на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; Рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету - 22030106). Стягувачем за вказаною частиною рішення є Державна судова адміністрація України (код ЄДР: 26255795; адреса: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому частиною першою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому статтями 292, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147-VIII).

Суддя Вєкуа Н.Г.