Постанова

від 12.08.2020 по справі 640/25130/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/25130/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Сорочко Є.О. за участю секретаря: Закревської І.Л., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТЕК до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Енергоімпекс про визнання протиправним та скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс", в якому (з урахуванням заяви про виправлення описки та уточнення позовної заяви від 02.01.2020) просить суд постанову від 28.10.2019 року у виконавчому провадженні №60424595 про стягнення виконавчого збору, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Романом Григоровичем визнати протиправною та скасувати. В обґрунтування позову зазначив, що дії органу ДВС за виконавчим провадженням від 28.10.2019 №60424595 по стягненню виконавчого збору є протиправними, оскільки направлені на стягнення подвоєного виконавчого збору, виконавчий збір невірно визначено, стягнення виконавчого збору у даному випадку суперечить закону, що вже преюдиційно встановлено постановою від 09.03.2017Донецького апеляційного господарського суду, залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2017. Відтак, з боку органу ДВС мають місце протиправні дії щодо винесення постанови про повторне стягнення виконавчого збору та у випадку, коли він не передбачений законом.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову від 28.10.2019 року у виконавчому провадженні №60424595 про стягнення виконавчого збору, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Романом Григоровичем.

Стягнуто з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Міністерства юстиції України суму судового збору у розмірі 20 270, 00 (двадцять тисяч двісті сімдесят гривень) на користь Державного бюджету України. Стягувачем за вказаною частиною рішення є Державна судова адміністрація України.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що відповідачем було невірно обраховано суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню з ТОВ Істек у постанові від 28.10.2019 ВП №60424595, враховуючи преюдиційне значення висновків постанови Донецького апеляційного господарського суду від 09.03.2017 №908/2671/15 в частині, що стосується суми виконавчого збору, вважає, що постанова від 28.10.2019 року у виконавчому провадженні №60424595 про стягнення виконавчого збору, винесена головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Романом Григоровичем є протиправною та підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідач діяв у межах та у спосіб, визначений Законом України Про виконавче провадження , державним виконавцем одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження 28.10.2019 було правомірно прийнято постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Істек стягнуто виконавчий збір у розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню, а саме: 484 299, 68 дол. США та 209 123, 19 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У зв`язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до вимог статті 311 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 26.04.2016 постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР) відкрито виконавче провадження №50945824 по виконанню наказу Господарського суду Запорізької області №908/2671/15 виданого 23.03.2016, про звернення стягнення на майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Істек в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоімпекс перед Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-2090/2-1 від 22.06.2012р. в розмірі 4 842 996,88 дол. США. та 2 091 231,93 грн., з яких заборгованість по кредиту 4 175 000,00 дол. США, прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами в розмірі 667 996, 88 дол. США, прострочена заборгованість по сплаті комісійної винагороди у розмірі 199 967, 05 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 48 474,09 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 7 821,82 грн., пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у розмірі 25 376,91 грн.

Перелік майна наведено у виконавчому документі та в зазначеній постанові.

За вказаним виконавчим провадженням ТОВ ІСТЕК є боржником.

03.11.2016 постановою ВПВР про стягнення виконавчого збору з ТОВ ІСТЕК стягнуто виконавчий збір 484 299,68 доларів США та 209 123,19 грн.

09.03.2017 зазначена постанова ВПВР постановою Донецького апеляційного суду, залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2017, визнана недійсною.

03.11.2016 постановою ВПВР про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно ТОВ ІСТЕК у межах суми звернення стягнення 5 327 296, 56 долари США (USD) та 2 300 355, 12 грн.

09.03.2017 зазначена постанова ВПВР постановою Донецького апеляційного суду, залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2017, визнана недійсною.

14.11.2018 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункті 7, 9 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження , а саме: виконавчий документ повертається стягувачу, боржник - фізична особа чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

28.10.2019 постановою ВПВР відкрито виконавче провадження №60424595 по виконанню наказу Господарського суду Запорізької області №908/2671/15 виданого 23.03.2016, про звернення стягнення на майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Істек в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоімпекс перед Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2090/2-1 від 22.06.2012 в розмірі 4 842 996,88 дол. США та 2 091 231,93 грн, з яких заборгованість по кредиту 4 175 000,00 дол. США, прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами в розмірі 667 996,88 дол. США, прострочена заборгованість по сплаті комісійної винагороди у розмірі 199 967,05 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 48 474,09 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 7 821,82 грн., пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у розмірі 25 376,91 грн.

Вказане виконавче провадження відкрито за повторним зверненням стягувача - Публічного Акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , після повернення цього ж виконавчого документу у першому виконавчому провадженні від 26.04.2016 №50945824.

28.10.2019 постановою ВПВР стягнуто з боржника - ТОВ Істек , виконавчий збір в розмірі 484 299,68 долари США (USD) та 209 123,19 грн.

02.12.2019 постановою ВПВР виконавчий документ за заявою стягувача - Публічного Акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк за п.1 ч.1ст.37 Закону України Про виконавче провадження повернуто стягувачу.

Позивач, не погоджуючись з діями державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №60424595, звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до ст.. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження.

Приписи ч. 5 ст. 26 Закону визначають, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

У свою чергу, положеннями частини 1 статті 27 Закону передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно ч. 4 ст. 27 Закону державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Отже, державний виконавець зобов`язаний одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження прийняти постанову про стягнення виконавчого збору. Така постанова виноситься незалежно від початку примусового виконання. У постанові про стягнення виконавчого збору обов`язково повинен зазначатися її розмір, виходячи з усієї суми стягнення за виконавчим документом.

Колегією суддів враховується, що відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренком Романом Григоровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про звернення стягнення на майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Істек в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоімпекс перед Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2090/2-1 від 22.06.2012.

В ході вчинення виконавчих дій щодо виконання наказу Господарського суду Запорізької області, на адресу відділу надійшла заява від стягувача про повернення наказу Господарського суду Запорізької області №908/2671/15 від 23.03.2016 без виконання.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем була винесена постанова від 02.12.2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Щодо суми виконавчого збору, зазначеній у спірній постанові, а саме: 484 299, 68 дол. США та 209 123, 19 грн., колегія суддів враховує наступне.

Так, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.03.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2017 №908/2671/15, було визнано недійсною постанову про стягнення виконавчого збору ВП №50945824 від 03.11.2016, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Так, при винесенні вказаної постанови судом було встановлено наступні обставини справи:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.06.2015 у справі №908/2671/15 в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Енергоімпекс" перед ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-2090/2-1 від 22.06.2012 в розмірі 4 842 996,88 дол. США. та 2 091 231,93 грн. , з яких заборгованість по кредиту - 4 175 000,00 дол. США, прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами в розмірі - 667 996,88 дол. США, прострочена заборгованість по сплаті комісійної винагороди у розмірі - 199 967,05 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі - 48 474,09 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі - 1 817 413,88 грн., пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у розмірі - 25 376,91 грн., звернуто стягнення на майно, що є предметом іпотеки та застави, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Істек м. Донецьк

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016 у справі №908/2671/15, що залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2016 року по справі № 908/2671/15, рішення господарського суду Запорізької області від 16.06.2015 у справі № 908/2671/15 змінено. У задоволенні вимог ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до ТОВ Істек про звернення стягнення, в рахунок погашення заборгованості ТОВ Енергоімпекс за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-2090/2-1 від 22.06.2012 в сумі 1 809 592,06 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, на майно, що належить на праві власності ТОВ Істек та є предметом іпотеки (нерухомість) за Іпотечним договором №20-2091/3-1 від 22.06.2012, предметом застави (транспортні засоби та залізничний транспорт) за договором застави транспортних засобів № 20-2094/3-1 від 22.06.2012, предметом застави (обладнання) за договором застави обладнання № 20-2095/3-1 від 22.06.2012, у кількості 527 одиниць, предметом застави (обладнання) за договором застави обладнання №20-2152/3-1 від 22.06.2012, у кількості 887 одиниць - відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 16.06.2015р. у справі № 908/2671/15 залишено без змін.

Отже, загальний розмір заборгованості ТОВ Енергоімпекс за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2090/2-1 від 22.06.2012, яка має враховуватися державним виконавцем при примусовому виконанні наказу, виданого господарським судом Запорізької області 23.03.2016р. у справі № 908/2671/15, становить заборгованість по кредиту - 4 175 000,00 дол. США, прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами в розмірі - 667 996,88 дол. США, прострочена заборгованість по сплаті комісійної винагороди у розмірі - 199 967,05 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі - 48 474,09 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі - 7 821,82 грн. , пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у розмірі - 25 376,91 грн.,

Судом встановлено, що державним виконавцем не було враховано, що загальний розмір заборгованості ТОВ Істек було зменшено на суму - 1 809 592,06 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та, як наслідок, невірно розраховано суму виконавчого збору.

Вказані обставини, зокрема, слугували підставою для визнання постанови ВП №50945824 від 03.11.2016 про стягнення виконавчого збору недійсною.

Як свідчать матеріали даної справи, при винесенні спірної постанови від 28.10.2019 року у виконавчому провадженні №60424595 про стягнення виконавчого збору, відповідачем знову було невірно розраховано виконавчий збір від гривневої суми у виконавчому документі та не враховано, що за постановою Донецького апеляційного господарського суду пеню за несвоєчасну сплату % за користування кредитом зменшено до 7 821, 82 грн., при цьому, враховуючи вище зазначені судові рішення, у суду наявні підстави вважати, що державному виконавцю під час винесення спірної постанови вже було відомо про вказані обставини, що ним під час судового розгляду справи не заперечувалось.

Отже, колегія суддів вважає, що обставини встановлені Донецьким апеляційним господарським судом мають преюдиційне значення для вирішення даного спору, оскільки відповідачем допущено ті самі порушення, при обрахування суми виконавчого збору у гривневому еквіваленті, які і було допущено при винесення первинної постанови про стягнення виконавчого збору у ВП №50945824, що також стало однією із підстав для скасування постанови про стягнення виконавчого збору у ВП №50945824.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що враховуючи преюдиційне значення висновків постанови Донецького апеляційного господарського суду від 09.03.2017 №908/2671/15 в частині, що стосується суми виконавчого збору та враховуючи, що відповідачем було невірно обраховано суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню з ТОВ Істек у постанові від 28.10.2019 ВП №60424595, постанова від 28.10.2019 року у виконавчому провадженні №60424595 про стягнення виконавчого збору, винесена головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Романом Григоровичем є протиправною та підлягає скасуванню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308,311,315,316,321,322,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 лютого 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 12 серпня 2020 року

Головуючий суддя: Л.Т.Черпіцька

Судді: О.Є. Пилипенко

Є.О. Сорочко