Ухвала

від 16.11.2023 по справі 362/6597/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/6597/23

Провадження № 2/362/2384/23

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2023 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виробничо-комерційного підприємства у форм товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Судом відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16 листопада 2023 року судом отримано клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Зокрема, клопотання обґрунтовано тим, що сторона відповідача так вважає.

Вирішуючи дане клопотання, суд виходить з наступного.

Суд наголошує на тому, що за своєю юридичною структурою дана справа не відноситься до складних.

При цьому, відповідач належним чином може скористатися своїми процесуальними правами, надавши суду відповідні заяви і/або клопотання.

Суд обов`язково їх дослідить і врахує при винесенні рішення у справі.

Таким чином, відповідач реалізує свої процесуальні права надати пояснення, доводи і міркування та заявити клопотання.

Тобто, навіть при розгляді справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, відповідач не позбавлений та має право надати пояснення, доводи і міркування у письмовому вигляді та заявити будь-які клопотання, які суд обов`язково розгляне.

Суд не вбачає перешкод для реалізації відповідачем його прав заявити клопотання будь-якого характеру.

Вказані процесуальні дії абсолютно не залежать від виду і порядку провадження, що здійснюється судом.

При вирішенні питання про порядок розгляду справи, суд керувався нормами частин 2, 3 і 4 статті 274 ЦПК України, які дозволяють проводити розгляд справи за даним позовом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Як наслідок, відповідно до частини шостої статті 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, оскільки, предметом даного позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд зауважує, що для повного та всебічного встановлення обставин справи, суду достатньо дослідити письмові пояснення учасників процесу та дати аналіз письмовим доказам по справі.

Крім того, надані сторонами докази мають однакову силу незалежно від того чи подані вони в судовому засіданні чи ні.

Одночасно, об`єктивно відсутня необхідність надання пояснень безпосередньо і усно в судовому засіданні, оскільки пояснення можна надати в письмовому вигляді.

До того ж, слід звернути увагу представника відповідача на таке.

Розгляд справи в судовому засіданні з різних причин може затягнутись на довгі роки, що є неприпустимим, тоді як в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, суду достатньо отримати від усіх учасників процесу їх правову позицію щодо справи, оцінити докази та прийняти рішення.

Серед іншого, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475/97-ВР(далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

До того ж, необхідно врахувати, що у зв`язку із введенням воєнного стану на усій території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та його подальшим продовженням, розгляд справи в судовому засіданні може бути значно ускладнений або взагалі неможливий через неможливість прибуття до суду сторін по справі чи оголошення повітряної тривоги у Київській області.

Як наслідок, розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін не є перешкодою для дослідження в повному обсязі усіх обставин по справі.

Важливим є те, щоби сторони повідомили суду усі фактичні обставини справи.

При цьому, слід зауважити, що повідомлення суду про обставини по справі не обов`язково має здійснюватись вербально в судовому засіданні.

Немає перешкод для сторін повідомити суду про усі обставини по справі в письмових поясненнях, листах, заявах і клопотаннях.

Будь-які докази по справі сторони також можуть надати суду через канцелярію суду або засобами поштового зв`язку.

Крім того, суд звертає увагу, що ухвалою про відкриття провадження у даній справі вже було відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

За таких обставин, клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184 187, 274 277 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя