Рішення

від 13.05.2024 по справі 362/6597/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/6597/23

Провадження № 2/362/559/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2024 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничо-комерційного підприємства у форм товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом в обґрунтування вимог якого зазначив, що за участю належного йому автомобіля під його керуванням та автомобіля під керуванням працівника відповідача відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено належний йому на праві власності транспортний засіб.

Рішенням суду третю особу у даній справі визнано винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди.

Надалі, страховиком роботодавця особи винної в ДТП у межах ліміту відповідальності було виплачено на користь позивача грошові кошти в сумі 159 404 гривні 46 копійок.

Оцінивши розмір заподіяної їй шкоди, посилаючись на відповідні норми матеріального права, позивач просить стягнути з відповідача працівник якого винен у вчиненні ДТП на свою користь різницю невідшкодованої страховиком матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП в сумі 163 000 гривень 28 копійок, витрати за огляд автомобіля в сумі 2 288 гривень 00 копійок, витрат на експертне дослідження в сумі 4 500 гривень 00 копійок, 3 % річних в сумі 539 гривень 00 копійок та інфляційні втрати в сумі 01 гривня 00 копійок (т.с. 1, а.с. 135 - 140).

Ухвалою від 26 жовтня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (т.с. 1, а.с. 151 - 152).

Ухвалою від 26 жовтня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про залучення третьої особи (т.с. 1, а.с. 153).

Ухвалою від 26 жовтня 2023 року за клопотанням представника позивача витребувано від відповідача належним чином завірені копії документів про:

- офіційне працевлаштування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Виробничо-комерційному підприємстві у форм товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» (код ЄДРПОУ 22803372) станом на 07 липня 2023 року;

- видачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для виконання службових обов`язків автомобіля марки «Man TGL 12.220» номерний знак НОМЕР_1 станом на 07 липня 2023 року (т.с. 1, а.с. 154).

На виконання зазначеної ухвали представником відповідача надано суду належним чином завірені копії:

- наказу (розпорядження) № 53-к від 25 липня 2017 року про прийняття на роботу ОСОБА_2 у Виробничо-комерційне підприємство у форм товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» на посаду водія з 26 липня 2017 року;

- наказу (розпорядження) № 113 від 06 липня 2023 року про відрядження водія ОСОБА_2 до м. Києва й м. Бровари 07 липня 2023 року з метою доставки товару;

- подорожнього листа № 186 від 06 липня 2023 року про видачу ОСОБА_2 вантажного автомобіля марки «Man TGL 12.220» номерний знак НОМЕР_1 (т.с. 1, а.с. 227, 228 - 229, 230).

Ухвалою від 16 листопада 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (т.с. 1, а.с. 236 - 237).

Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.

Представник відповідача подав до суду відзив на позов у якому просив відмовити в задоволені позову з тих підстав, що при оцінці автомобіля за висновком наданим позивачем не підтверджено офіційним дилером в Україні ціни автозапчастин, що впливає на достовірність такої оцінки.

Також, представник відповідача вказав на відсутність інформації щодо ремонту автомобіля позивача після ДТП та завищення у наданому позивачем звіті оцінки вартості матеріального збитку (т.с. 1, а.с. 187 - 189).

Представником позивача надано відповідь на відзив у якій останній не визнав заперечень представника відповідача та наполягає на тому, що наданий позивачем висновок експерта здійснено за належною методикою та відповідно до вимог законодавства (т.с. 1, а.с. 240 - 244).

Третя особа по справі отримав судове повідомлення про розгляд справи та копію ухвали про відкриття провадження разом із копією позову і доданими до неї документами, однак жодних пояснень суду не надав (т.с. 1, а.с. 157, 239).

Дослідивши письмові докази по справі в повному обсязі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 - позивач у даній справі є власником автомобіля марки «Kia» модель «Optima» номерний знак НОМЕР_3 (т.с. 1, а.с. 14).

За змістом постанови судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко В.М. від 20.07.2023 року у справі про адміністративне правопорушення № 362/4402/23, встановлено, що 07 липня 2023 о 16 годині 35 хвилин на 57-му кілометрі автодороги Київ - Одеса Півень Ю.С., керуючи транспортним засобом марки «Man TGL 12/220» номерний знак НОМЕР_1 в порушення п. 13.1 ПДР України, не обрав безпечного інтервалу руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Kia» модель «Optima» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним й притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП (т.с. 1, а.с. 20 - 21).

Нормою частини 4 статті 61 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Разом з цим, із наданих суду копій:

- наказу (розпорядження) № 53-к від 25 липня 2017 року про прийняття на роботу ОСОБА_2 у Виробничо-комерційне підприємство у форм товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» на посаду водія з 26 липня 2017 року;

- наказу (розпорядження) № 113 від 06 липня 2023 року про відрядження водія ОСОБА_2 до м. Києва й м. Бровари 07 липня 2023 року з метою доставки товару;

- подорожнього листа № 186 від 06 липня 2023 року про видачу ОСОБА_2 вантажного автомобіля марки «Man TGL 12.220» номерний знак НОМЕР_1 , встановлено, що станом на дату ДТП винна у ДТП особа - ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із відповідачем у даній справі та виконував свої трудові обов`язки (т.с. 1, а.с. 227, 228 - 229, 230).

При цьому, цивільно-правова відповідальність транспортного засобу марки «Man TGL 12.220» номерний знак НОМЕР_1 була застрахована АТ «СГ «Тас» за діючим на дату ДТП полісом добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/3119378 від 13.10.2022 року (т.с. 1, а.с. 24).

Також, із доданих до позову заяви позивача, відповіді страховика відповідача та екрано-копії здійснених платежів вбачається, що страховик відповідача виплатив на користь позивача грошові кошти в сумі 159 404 гривні 46 копійок (т.с. 1, а.с. 79 - 80, 81 - 82, 83).

Вказану обставину сторони під час розгляду справи визнали і не оспорили.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України, передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Нормою частини 1 статті 1166 ЦК України, передбачено, що шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Норма пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України передбачає, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із частиною першою статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Частина перша статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як наслідок, суд погоджується із доводами позивача про те, що на підставі частини першої статті 1172 ЦК України саме відповідач, як юридична особа зобов`язаний відшкодувати різницю між вартістю відновлювального ремонту автомобіля позивача і страховим відшкодуванням в сумі 159 404 гривні 46 копійок, як майнову шкоду завдану його (відповідача) працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Зокрема, в матеріалах справи міститься два документи стосовно визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля позивача.

Згідно із наданим позивачем висновком експерта № 2076 від 18.07.2023 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Kia» модель «Optima» номерний знак НОМЕР_3 в результаті його пошкодження в ДТП складає 323 999 гривень 28 копійок (т.с. 1, а.с. 30 - 78).

Також, згідно із наданим представником відповідача звітом № 01-23/13358 від 11.08.2023 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Kia» модель «Optima» номерний знак НОМЕР_3 в результаті його пошкодження в ДТП складає 272 795 гривень 66 копійок (т.с. 1, а.с. 190 - 218).

Отже, вирішуючи питання відносно того, який із наданих сторонами документ про вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, необхідно використовувати для вирішення справи по суті, суд враховує наступне.

Наданий представником відповідача звіт № 01-23/13358 від 11.08.2023 року було виконано за замовленням страховика відповідача - АТ «СГ «Тас» за дорученням позивача з метою здійснення страхової виплати.

За змістом звіту і доданого до нього протоколу № 49896 вбачається, що огляд автомобіля марки «Kia» модель «Optima» номерний знак НОМЕР_3 проводився 14 липня 2023 року в присутності позивача.

Натомість, позивач відмовився від підпису у протоколі № 49896 технічного огляду транспортного засобу.

Одночасно, ані у протоколі, ані в інших документах не зафіксовано і не відображено причини такої відмови позивача від підпису.

Відсутні будь-які зауваження чи заперечення позивача як власника автомобіля у протоколі огляду і за змістом звіту.

Разом із цим, у той же день - 14 лютого 2023 року позивач звернувся до судового експерта ОСОБА_3 , уклав із ним відповідний договір з метою встановлення вартості відновлювального ремонту автомобіля та за результатами огляду автомобіля надано висновок експерта № 2076 від 18.07.2023 року.

Насамперед, суд вважає, що у позивача були відсутні підстави для звернення до іншого суб`єкта оцінки, оскільки позивачем не наведено жодних підстав недостовірності, неповноти чи помилковості звіту № 01-23/13358 від 11.08.2023 року.

Як наслідок, слід вважати необґрунтованою та безпідставною відмову позивача від підпису у протоколі № 49896 технічного огляду транспортного засобу.

Також, суд враховує, що зазначений звіт було виконано за замовленням страховика відповідача - АТ «СГ «Тас» за дорученням позивача з метою здійснення страхової виплати.

Тобто, звіт № 01-23/13358 від 11.08.2023 року отримано в порядку й у відповідності до вимог чинного законодавства.

Проте, з невідомих суду причин, позивач, самостійно, добровільно і на власний розсуд, уклав договір на проведення авто-товарознавчого дослідження за результатами якого отримав висновок експерта № 2076 від 18.07.2023 року із визначеною вартістю відновлювального ремонту автомобіля вищою ніж у звіті № 01-23/13358 від 11.08.2023 року.

На переконання суду, вказаний висновок експерта отримано позивачем без наявної на те потреби й без належно обґрунтованих підстав, оскільки позивач не навів жодних причин недостовірності звіту № 01-23/13358 від 11.08.2023 року.

Отже, дії позивача полягають виключно у використанні документа із більшим розміром вартості відновлювального ремонту автомобіля, без спростування висновків звіту та без правового обґрунтування необхідності здійснення повторного огляду автомобіля і необхідності додаткового здійснення експертного дослідження.

У зв`язку із цим, при вирішенні спору по суті, суд не приймає до уваги висновок експерта № 2076 від 18.07.2023 року та використовує саме звіт № 01-23/13358 від 11.08.2023 року, оскільки позивачем не наведено підстав сумніватися в достовірності первинного звіту.

Відповідно до звіту № 01-23/13358 від 11.08.2023 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Kia» модель «Optima» номерний знак НОМЕР_3 в результаті його пошкодження в ДТП складає 272 795 гривень 66 копійок.

Страховик відповідача у межах ліміту відповідальності виплатив на користь позивача грошові кошти в сумі 159 404 гривні 46 копійок.

Тобто, на підставі частини першої статті 1172 ЦК України у відповідача виник обов`язок відшкодувати різницю між вартістю відновлювального ремонту автомобіля позивача в сумі 272 795 гривень 66 копійок і страховим відшкодуванням в сумі 159 404 гривні 46 копійок, як майнову шкоду завдану його (відповідача) працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, у зв`язку із пошкодженням внаслідок вчиненого з вини працівника відповідача ДТП, позивачу не відшкодовано матеріальну шкоду в сумі 113 391 гривня 20 копійок.

Одночасно, суд наголошує на необхідності відшкодування саме вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, а не вартості матеріального збитку, що прямо передбачено нормою частини першої статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином, суд приходить до висновку, що на підставі наведених вище норм цивільного законодавства, зазначений розмір шкоди завданої майну позивача зобов`язаний відшкодувати відповідач.

Оскільки суду при вирішенні спору по суті не прийняв до уваги висновок експерта № 2076 від 18.07.2023 року, відповідно і не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення витрат за огляд автомобіля в сумі 2 288 гривень 00 копійок та витрат на експертне дослідження в сумі 4 500 гривень 00 копійок.

Також, суд не вбачає підстав для задоволення та відмовляє у вимогах позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 539 гривень 00 копійок та інфляційних втрати в сумі 01 гривня 00 копійок, оскільки вказані вимоги обґрунтовано залишенням відповідачем без відповіді письмової претензії представника позивача від 23 серпня 2023 року, яка (претензія) має підставу та обрахована відповідно до висновку експерта № 2076 від 18.07.2023 року, який (висновок) суд відхилив і не прийняв до уваги.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню у встановленому судом обсязі невідшкодованої матеріальної шкоди в сумі 113 391 гривня 20 копійок.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

За подачу даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 713 гривень 50 копійок, що підтверджується відповідним платіжним документом від 10 жовтня 2023 року (т.с. 1, а.с. 9).

Згідно із нормою пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом частково задоволено позов на суму 113 391 гривні 20 копійок.

Тобто, судовий збір становить 1 133 гривні 91 копійка.

Також, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Зокрема, до позову додано копію договору № 18/08/23-ЦС про надання професійної правничої допомоги від 18 серпня 2023 року разом із копією додаткової угоди № 1 від 18 серпня 2023 року до нього, копією рахунку-фактури № 1 від 18 серпня 2023 року, копіями актів виконаних робіт від 23 серпня і 10 жовтня 2023 року та копією платіжної інструкції № @2PL152508 від 20 серпня 2023 року з яких вбачається, що позивачем оплачено послуги з правової допомоги адвоката в сумі 14 500 гривень 00 копійок (т.с. 1, а.с. 117 - 118, 119, 120, 121, 122, 123).

Тобто, на підставі пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, судові витрати пов`язані із розглядом справи у вигляді сплачених позивачем суми судового збору та витрат на правову допомогу слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума судових витрат, що підлягають стягненню становить 1 133 гривні 91 копійка + 14 500 гривень 00 копійок = 15 633 гривні 91 копійка.

Воднораз, суд враховує обставину часткового задоволення позовних вимог в обсязі 66 % та вважає, що судові витрати позивача у вигляді сплати судового збору та оплати ним витрат на правову допомогу також слід визначити відповідно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 66 %, що становить 10 318 гривень 38 копійок.

Як наслідок, на підставі статей 133, 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід присудити понесені останнім і документально підтверджені судові витрати в обсязі 66 % на загальну суму 10 318 гривень 38 копійок.

Тобто, на підставі статей 133, 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, на позивача слід покласти понесені ним і документально підтверджені судові витрати в обсязі 44 % на загальну суму 5 315 гривень 53 копійки.

Враховуючи викладене, керуючись, статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 11, 23, 1127, 1166, 1167, 1187 ЦК України, статтями 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273 - 279 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Частково задовольнити позов.

Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства у форм товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти в сумі 113 391 (сто тринадцять тисяч триста дев`яносто одна) гривня 20 копійок.

Відмовити задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства у форм товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат грошові кошти в сумі 10 318 (десять тисяч триста вісімнадцять) гривень 38 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя

Дата складення повного рішення суду - 13 травня 2024 року.