Рішення

від 15.11.2023 по справі 172/738/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/738/23

Провадження № 2/172/205/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2023 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г., за участю секретаря судового засідання - Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка, у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві, -

В С Т А Н О В И В

Представник позивача - адвокат Повалій О.В. звернулася до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказує, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 05.09.2022 року на території ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з ОСОБА_2 під час виконання трудових обов`язків. Актом спеціального розслідування нещасного випадку від 20.10.2022 року встановлено, що нещасний випадок з електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування (черговий) дільниці первинного збагачення ТОВ «Демурінський ГЗК» ОСОБА_2 визнаний таким, що пов`язаний з виробництвом. ОСОБА_2 помер, перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем, у робочий час через недотримання відповідачем належних умов праці. Вина відповідача у смерті ОСОБА_2 і відповідно завдання моральної шкоди членам його сім?ї та рідним полягає у тому, що відповідач не забезпечив безпечних умов праці, при яких би з ОСОБА_2 не стався нещасний випадок, наслідком якого стала смерть батька позивачки. Крім того, занадто багато часу було втрачено для надання допомоги ОСОБА_2 , оскільки довго не могла надати медичну допомогу реанімаційна бригада і доставити до лікарні, не дивлячись на те, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділи умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Внаслідок смерті ОСОБА_2 його доньці завдана незгладима моральна шкода на все її подальше життя, яка полягає в тих стражданнях, які перенесе дівчина у зв`язку з втратою близької і дорогої для неї людини - її батька. Дитина ніколи більше не відчує батьківської підтримки і любові. Єдиними її близькими людьми залишилися мати і брат, які також перебувають у депресивному стані через смерть рідної людини. Материнське піклування ніколи не зможе повноцінно замінити батьківської любові і поради. У зв`язку зі смертю батька, позивачка позбавилась можливості отримувати батьківську підтримку, турботу і допомогу в організації життя та побуту, у тому числі, матеріального забезпечення. Позивач втративши свого батька, рідну людину, опору в житті, що має безповоротну дію, зазначала душевних страждань, що призвело до істотних вимушених змін у її житті. ОСОБА_2 надзвичайно любив своїх дітей, багато працював, аби його сім?я ні в чому не мала потреби, тому фактично він був їх єдиною підтримкою та опорою. Позивачка з батьком мали чудові стосунки, побудовані на довірі та взаємоповазі та міцною сім`єю. Позивачка пишалася своїм батьком, він для неї став еталоном честі, порядності, доброти, поваги до суспільства і кожного громадянина. Позивачку не полишають думки про смерть батька, що навіює на неї смуток, спричиняє душевні страждання і майже щоразу викликає головні болі, знервованість. Для неї дуже важно сприймається той факт, що вона втратила свого батька у такому молодому віці, при тому що тяжких захворювань він не мав і смерть його настала несподівано для всіх. Зі смертю батька позивачка позбавилась можливості отримувати ті позитивні емоції від життя, ту турботу та допомогу в органіці життя і побуту, підтримку, у тому числі й матеріальну допомогу, яку отримувала до смерті батька. Таким чином, вважає суму 500000,00 грн. такою сумою, що зможе мінімально компенсувати втрати, яких зазнала позивачка внаслідок смерті батька і яка хоча б частково відновить її моральний стан.

Просить суд стягнути з відповідача на користь позивачки відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві у сумі 500000,00 грн.

Ухвалою від 12.05.2023 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача Повалій О.В. надала суду заяву про розгляд справи у відсутність позивачки та її представника, позовні вимоги підтримує, просить при ухваленні рішення застосувати практику судів Дніпропетровської області, зокрема, Дніпровського апеляційного суду, з аналогічних правовідносин.

Представник відповідача ОСОБА_4 надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що позивачкою у позовній заяві вказані не всі фактичні обставини смерті її батька ОСОБА_2 . Так, представник відповідача зазначає, що після того як виникла пожежа, про що ОСОБА_2 повідомив слюсар-ремонтник (черговий) ДПЗ ОСОБА_5 .. ОСОБА_2 , проігнорував вимоги інструкцій з пожежної безпеки та охорони праці і забіг в палаюче приміщення, замість того аби побігти до вимикаючого пристрою та від`єднати від мережі електроспоживання приміщення. Крім цього, під час виникнення пожежі ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом судово-медичного дослідження. ОСОБА_2 загинув виключно внаслідок власних дій, які знаходяться у причинному зв`язку з нещасним випадком. Причиною моральних страждань позивачки стала виключно протиправна поведінка її батька. Тому у цьому випадку відсутня вина та причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та нещасним випадком. Крім того, позивачка стягуючи з відповідача 500 тис. грн., не обґрунтувала такий розмір моральної шкоди та не надала суду жодних доказів. Також зазначає, що на ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» виконуються всі вимоги чинного законодавства для створення безпечних та нешкідливих умов праці, здійснюється постійне і обов`язкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об`єктів та окремих території підприємства, ОСОБА_2 було ознайомлено з діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці та пожежної безпеки, у нього проводилися перевірки знань з питань охорони праці, протипожежної безпеки, з питань техногенної безпеки, на підприємстві проводиться обов`язковий медичний огляд працівників. Щодо твердження позивачки про невчасне надання її батькові медичної допомоги, представник відповідача зазначає, що на момент закінчення гасіння пожежі, було виявлене обвуглене тіло ОСОБА_2 , який був уже мертвим. Також зазначає, що позивачка є повнолітньою особою, створила свою сім`ю, мешкає окремо від батьків, тому не перебувала на утриманні батька і у нього був відсутній обов`язок по її утриманню.

Представник позивачки надала відповідь на відзив.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 і свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у віці 53 років в с. Зелений Гай Синельниківського району Дніпропетровської області.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 241 від 06.09.2022 року смерть ОСОБА_2 настала на території ТОВ «Демурінський ГЗК» внаслідок нещасного випадку у зв`язку з виробництвом. Причиною смерті вказано - нещасний випадок при неконтрольованій пожежі у будинку чи споруді, токсична дія оксиду вуглецю.

Згідно з Актом спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 вересня 2022 року о 03:20 год. в ТОВ «Демурінський ГЗК» (код ЄДРПОУ 30454644) вказаний нещасний випадок, що стався з електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування (черговий) дільниці первинного збагачення ТОВ «Демурінський ГЗК» ОСОБА_2 визнаний таким, що пов`язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-1/П. Нещасним випадком на виробництві була визнана пожежа, яка сталася в одному з підсобних приміщень енергослужби ДПЗ. З пояснень інших працівників, які були свідками пожежі, ОСОБА_2 забіг до приміщення, де почалася пожежа, хоча мав би від`єднати від мережі електроживлення приміщення, натомість це зробив майстер зміни ДПЗ ОСОБА_6 . Після гасіння пожежі, у приміщенні виявлили трпу ОСОБА_2 .

У розділі 2 Акту спеціального розслідування нещасного випадку від 20.10.2022 року (Відомості про підприємство) зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» - гірниче підприємство, яке здійснює видобування титано-цирконієвих руд відкритим способом та їх збагачення. Підприємству надані Дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки №№ 0324.22.12, 0652.21.12, 0023.21.12, 0062.19.12, а також Дозволи на початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки №№ 0063.19.12, 0552.20.12, 0325.22.12, 0653.22.12.

Особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони і гігієни праці відповідно до п. 8 Акту від 20.10.2022 року вказані: ОСОБА_2 , електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування (черговий) дільниці первинного збагачення ТОВ «Демурінський ГЗК», який порушив п. 4.2 інструкції з пожежної безпеки № 40 ПБ, затвердженої наказом Генерального директора ТОВ «Демурінський ГЗК» від 07.05.2018 року № 27, а саме: порушив трудову дисципліну, не виконав покладені на нього трудові обов`язки, а також порушив п. 11 р. ІІ НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні в частині не дотримання встановленого протипожежного режиму, не виконав вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки; ОСОБА_6 , майстер зміни ДПЗ ТОВ «Демурінський ГЗК», який порушив п. 2.13 посадової інструкції «КП 003-2010-майстра зміни дільниці первинного збагачення», затвердженої т.в.о. Генерального директора ТОВ «Демурінський ГЗК» від 15.11.2019 року, а саме: не здійснив перевірку та контроль стану умов праці, не перевірив стан робочих місць.

Спеціальною комісією з розлідування нещасного випадку також встановлено, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_2 є гостре отруєння оксидом вуглецю при неконтрольованій пожежі у будинку чи споруді. Це підтверджується характером патоморфологічних змін внутрішніх органів, встановленим при дослідженні трупу та результатами судово-токсикологічного і судово-гістологічного методів дослідження.

Крім цього, з Акту від 20.10.2022 року вбачається, що судово-токсикологічним дослідженням крові із трупа ОСОБА_2 , 1968 року народження виявлений етиловий спирт у концентрації 2,33 проміле. Не виявлені: метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачає, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 153 Кодексу законів про працю України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Пунктом 1 частини 2 статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008р. 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в Постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)», факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

В ході розгляду справи суд встановив, що ОСОБА_2 працював у ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат», яке має дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки, тобто є юридичною особою, яка здійснює свою діяльність, пов`язану з джерелом підвищеної небезпеки і відшкодування моральної шкоди у випадку настання смерті фізичної сооби відповідно до норм Цивільного кодексу України не залежить від вини юридичної особи. ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті нещасного випадку на виробництві, який стався на цьому підприємстві, помер батько позивачки - ОСОБА_2 . За результатами спеціального розслідування нещасного випадку, комісією встановлено, що ОСОБА_2 , який працював в товаристві електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування дільниці первинного збагачення товариства та ОСОБА_6 - майстер зміни ДПЗ товариства, допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці. Зокрема, ОСОБА_2 , після виникнення пожежі, почав самостійно її гасити, хоча повинен був виконати їнші дії - від`єднати від мережі електроживлення приміщення.

Таким чином, внаслідок нещасного випадку на виробництві позивачка втратила свого батька. Втрата є такою, що не може бути відновлена, а тому її душевні страждання будуть тривати і надалі, що свідчить про їх тривалість, втрата батька завдає позивачці фізичного болю та душевних страждань.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, а також положень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року, якими передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Суд враховує, що позивачкою пережиті довготривалі явища негативного характеру, такі як: душевні страждання, які вона зазнала у зв`язку із смертю батька; значний душевний біль від втрати найріднішої людини, який вона відчуває усе своє життя; позбавлення необхідної моральної та матеріальної підтримки. Смерть рідної людини, не відновлювана втрата, що безумовно спричиняє страждання та хвилювання. Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Позивачці завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях у зв`язку із втратою близької людини, порушенням її нормального способу життя, що потребує докладання додаткових зусиль для організації життя і побуту.

Разом з цим, при вирішенні питання про розмір моральної шкоди, суд враховує й ті обставини, що ОСОБА_2 після виникнення пожежі, самостійно почав її гасити, не виконавши свого прямого обов`язку - відключити від мережі електроживлення приміщення, у якому сталася пожежа, а також, що у крові трупа ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт у концентрації 2,33 проміле, що свідчить про перебування ОСОБА_2 на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві у сумі 150000,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

При зверненні до суду з цим позовом позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі положення п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 1500,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст.ст. 23, 1167-1168 ЦК України, ст. 153 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 30454644) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві у сумі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 30454644) на користь держави судовий збір в розмірі 1500,00 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк