Справа № 352/1331/20
Провадження № 2/344/250/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року місто Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Тринчука В.В.,
секретарів с/з Горайської Ю.В., Гудяк Х.М., Дуб`янської Л.А.,
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Івано-Франківськ цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, в якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,0516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, що розташована на території Угорницької сільської ради та придбана на підставі договору-купівлі продажу від 05.09.2011 року та право власності на грошові кошти, що були вилучені від продажу земельної ділянки кадастровий номер 2610190501:10:002:0144.
В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_3 вказує, що з 18.09.2008 року по 07.11.2019 рік вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 , під час якого ними було нажито майно (придбане за спільні кошти подружжя), що складається із земельної ділянки площею 0,0516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, що розташована на території Угорницької сільської ради яка придбана на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2011 року, побутової техніки, готівкових грошових збережень тобто грошових коштів, що були вилучені від продажу земельної ділянки кадастровий номер 2610190501:10:002:0144, (реєстрація переходу прав власності відбулась 14.12.2018 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав станом на 11.06.2020 року) та внесені ними в січні 2019 року як внесок повної вартості за дві однокімнатні квартири на підставі двох Договорів купівлі-продажу майна, яке буде створене в майбутньому. Вказані договори укладені на ім`я відповідача, які він залишив собі та відмовляється надати позивачу навіть їх копії. Вказує, що відповідач без її згоди забрав всю техніку, яку було придбано ними в шлюбі за спільні кошти (ноутбук, газонокосарку, мікрохвильову піч, водяний насос), готівкові кошти у сумі 7000 доларів США, які були збереженням сім`ї та відмовляється надати позивачу копії документів на внесення їх спільних коштів у будівництво квартир. Зазначила, що від шлюбу з відповідачем є двоє малолітніх дітей, 2010 та 2013 року народження, які проживають з позивачем та перебувають на її утриманні. Вказує, що розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дітей є недостатнім для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Позивач вказує, що на земельній ділянці, що є спільною власністю вона вирощує городину та таким чином забезпечує дітям здорове харчування. А відповідач має у особистій власності домоволодіння у с.Луквиця, Богородчанського району яке складається з будинку та присадибної ділянки, що вона підтверджує Інформацією з Державного реєстру речових прав станом на 11.06.2020 року. Згідно звіту експертно-грошової оцінки земельної ділянки виданого експертом ТОВ «АТЛАНТ-УКРГРУП» вартість вказаної земельної ділянки станом на 30.01.2020 рік становить 149 100,00 грн. (сто сорок дев`ять тисяч сто) гривень, 00 копійок. Просить суд врахувати інтереси неповнолітніх дітей та виділити їй у власність земельну ділянку площею 0,0516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, що розташована на території Угорницької сільської ради.
Вказує, що на теперішній час шлюб між ними розірвано, добровільно сторони поділити спільне майно не домовилися, внаслідок чого вона вимушена звернутися до суду для захисту свого права.
Представник відповідача направила до суду відзив на позовну заяву у якому зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та просить у їх задоволенні відмовити. В обґрунтування чого посилається на те, що спірна земельна ділянка є спільною власність позивача та відповідача та останній не заперечує такого факту та не оспорює його. Однак щодо визнання за позивачем права власності на всю земельну ділянку заперечує у звязку необґрунтованістю та недоведеністю позивних вимог. Зазначає, що відповідач сплачує визначені судом аліменти у повному обсязі, бере активну участь у їх вихованні та оплачує додаткові витрати своїх дітей на підтвердження чого долучив квитанції, товарні чеки, талон на харчування до путівки та довідку з навчального закладу, у якій зазначено, що відповідач матеріально забезпечує своїх синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . За вказаних обставин вважає, що позовна вимога з приводу передання в одноособову власність спірної земельної ділянки не підлягає задоволенню та просить відмовити у її задоволенні. З приводу позовної вимоги щодо поділу грошових коштів, що були вилучені від продажу земельної ділянки кадастровий номер 2610190501:10:002:0144 то представник відповідача просить у її задоволенні відмовити у повному обсязі. Обгрунтовуючи свої заперечення зазначає, що вказана земельна ділянка була відчужена під час перебування позивача та відповідача у шлюбі, а вилучені від продажу кошти потрачені на потреби сім`ї, протилежного позивачем не доведено. Крім того зазначає, що відчуження земельної ділянки відбулось за згодою позивача, оскільки це є безумовною підставою вимогою при продажу нерухомого майна, що перебуває у спільній власності подружжя. За вказаних обставин вважає, що поділу, як спільної власністі подружжя, підлягає тільки земельна площею 0,0516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, що розташована на території Угорницької сільської ради та придбана на підставі договору-купівлі продажу від 05.09.2011 року та просить визнати за позивачем ? частку вказаної земельної ділянки, а у задоволенні інших позовних вимог просить відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.
07.11.2021 року представник позивача звернулась до суду із заявою у якій просила збільшити позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , зокрема просила визнати недійсною угоду про відступлення права вимоги майнових прав № У-КГ-10-6-256 від 12 вересня 2019 року укладену між ПП «Пасічна-Буд»(ЄДРПОУ 41907009) та ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та угоду про відступлення права вимоги майнових прав № У-КГ-10-6-256 від 12 вересня 2019 року, укладену між ФОП ОСОБА_8 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ). Також у поданій заяві позивач просить визнати за нею право вимоги майнових прав за договором купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створено у майбутньому № КГ-10-6-256 від 15 січня 2019 року, укладеним між ПП «Пасічна-Буд» (ЄДРПОУ 41907009) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний код ( НОМЕР_3 ) вартістю 220 079 гривень та визнати за нею право вимоги майнових прав за договором виконання додаткових робіт № КГ-10-6-256 від 15 січня 2019 року, укладеним між ФОП ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер ( НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний код ( НОМЕР_3 ) вартістю 22079 гривень, а також визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,0516 га для ведення садівництва на території Угорницької сільської ради. Також у додатках даної заяви позивача міститься клопотання про залучення до участі у справі на стороні відповідача третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог до предмет спору, а саме ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ПП «Пасічна Буд» (ЄДРПОУ: 41907009) та ФОБ Яблонь Ярослава Дмитровича (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.07.2021 року відмовлено у прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог, у зв`язку із тим, що позивач фактично подав нові позовні вимоги до нових відповідачів, якими є сторони оскаржуваних угод, з іншим предметом та підставами позову, що виключає їх одночасний розгляд з первісною позовною заявою.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03.09.2021 року скасовано ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.07.2021 року та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду скасовано постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 03 вересня 2021 року та залишено в силі ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 липня 2021 року. Верховний Суд зазначає, що вирішуючи спори про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, суди, за загальним правилом, мають установити увесь обсяг спільно нажитого подружжям майна. Вказав, що виходячи із принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу (статті 12 і 13 ЦПК України), саме на позивачеві лежить обов`язок довести обставини, які мають значення для справи, суд розглядає справи лише в межах заявлених позивачем вимог. Верховний Суд наголошує, що у позовній заяві позивач зазначила про наявність двох договорів купівлі-продажу майна, яке буде створено в майбутньому - дві однокімнатні квартири. Подана позивачем заява про збільшення позовних вимог, незважаючи на таку її назву, фактично такою не є, оскільки у цій заяві не порушується питання про збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою майнового характеру, яку було заявлено в позовній заяві. Позивач у цій заяві просила також визнати недійсними правочини, сторонами якого є особи, які не є учасниками цієї справи. Хоча позивач пред`явила позов про поділ майна подружжя, а не лише про визнання права власності на земельну ділянку, проте у первісній позовній заяві вимог про визнання правочинів недійсними не заявляла. У своїй постанові Верховний Суд прийшов до висновку, що заява позивача про збільшення позовних вимог є фактично поданням окремого позову з іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість прийняття до розгляду судом першої інстанції поданої позивачем заяви. Збільшення розміру позовних вимог не передбачає пред`явлення однієї чи кількох нових вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Вважає, що обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що позивач пред`явила нові позовні вимоги до нових відповідачів, якими фактично є сторони оскаржуваних правочинів, з іншим предметом та підставами позову, що виключає їх одночасний розгляд з первісною позовною заявою.
16.01.2023 року представник позивача через канцелярію суду подала заяву про зміну предмету позову, в якій просила суд визнати за позивачем ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,0516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, що розташована на території Угорницької сільської ради та придбана на підставі договору-купівлі продажу від 05.09.2011 року та зобов`язати ОСОБА_4 сплатити ОСОБА_3 грошову компенсацію замість її частки у спільному майні подружжя у розмірі 440 158 (чотириста сорок тисяч сто п`ятдесят вісім) гривень, а також покласти судові витрати на відповідача.
Суд прийняв вказану заяву представника відповідача до розгляду, про що постановив відповідну ухвалу.
В судовому засіданні під час підготовчого провадження представник позивача зазначив, що сформовані позивачем в заяві від 16.01.2023 року позовні вимоги є кінцевими позовними вимогами, щодо яких суд і проводить судовий розгляд.
Під час судового розгляду представник позивача просила позовні вимоги задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві та заяві про зміну предмету позову від 16.01.2023 року.
Представник відповідача у судовому засіданні посилаючись на обставини, які викладені у відзиві на позовну заяву просила позовні вимоги позивача задовольнити частково та визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частки земельної ділянки площею 0,0516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, що розташована на території Угорницької сільської ради та придбана на підставі договору-купівлі продажу від 05.09.2011 року. В іншій частині позовних вимог просила відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.
Встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 18.09.2008 року, який розірвано 07.11.2019 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області, на підтвердження чого надано копію рішення суду від 07.11.2019 року у справі № 344/16699/19 (а.с. 5, том 1).
У сторін під час шлюбу народились дві дитини малолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітній син ОСОБА_5 , які проживають з позивачем та знаходяться на її утриманні, що підтверджується копією судового наказу виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області від 20 грудня 2020 року про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей з ОСОБА_4 (а.с.6, том 1).
Під час шлюбу, сторони за договором купівлі-продажу від 05.09.2011 придбали земельну ділянку площею 0,0516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, що розташована на території Угорницької сільської ради, про що свідчить договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченої 05.09.2011 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Українцем В.В., в якому покупцем вказаний ОСОБА_4 (а.с. 14, том 1).
Згідно звіту експертно-грошової оцінки земельної ділянки виданого експертом ТОВ «АТЛАНТ-УКРГРУП» вартість земельної ділянки площею 0,0516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, що розташована на території Угорницької сільської ради станом на 30.01.2020 рік становить 149 100,00 (сто сорок дев`ять тисяч сто гривень), 00 копійок (а.с.19-22, том 1).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав 20.04.2007 року року за відповідачем на праві приватної власності зареєстровано домоволодіння у с.Луквиця, Богородчанського району (а.с.12, том 1).
За клопотанням представника позивача витребувано у Приватного Підприємства «ПАСІЧНА-БУД», ЄДРПОУ 41907009 (вулиця Стуса 44/51, м. Івано-Франківськ), та ФОП ОСОБА_8 РНОКПП: НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) відомості щодо підтвердження розміру внесених грошових коштів ОСОБА_4 на підставі договорів купівлі продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створено у майбутньому укладених Приватним Підприємством «ПАСІЧНА-БУД» (вулиця Стуса 44/51, м.Івано-Франківськ) ЄДРПОУ 41907009 з ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_8 , РНОКПП: НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) з ОСОБА_4 . Відповідно до отриманих даних між ПП «ПАСІЧНА-БУД» (сторона -1) та ОСОБА_4 (сторона -2) укладено договір купівлі продажу нерухомого майна (квартири загальною площею 43,58 м.кв, що по АДРЕСА_2 ), яке буде створено у майбутньому №КГ-10-6-256 від 15.01.2019. Відповідно до вказаного договору відповідачу у строк до 15.01.2019 року за вказану квартиру необхідно сплатити ПП. «ПАСІЧНА-БУД» грошові кошти 220 079 гривень. Між ПП «ПАСІЧНА-БУД» (сторона -1) та ОСОБА_4 (сторона -2), ОСОБА_7 (сторона -3) укладено Угоду про відступлення права вимоги майнових прав № У-КГ-10-6-256 від 12.09.2019 року. Відповідно до вказаної угоди Сторона -2 передає Стороні 3 свої права та обов`язки щодо отримання майна, а саме однокімнатної квартири, яка буде створена у майбутньому загальною площею 43,58 м.кв, що по АДРЕСА_2 . Крім того, з отриманої інформації судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_8 (сторона -1) та ОСОБА_4 (сторона -2) укладено договір виконання додаткових робіт№КГ-10-6-256 від 15.01.2019 року. Відповідно до вказаного договору Сторона 1 зобов`язалась за 220 079 гривень Стороні 2 виконати роботи по облаштуванню квартири загальною площею 43,58 м.кв, що по АДРЕСА_2 . Між ФОП ОСОБА_8 (сторона -1) та ОСОБА_4 (сторона -2), ОСОБА_7 (сторона -3) укладено Угоду про відступлення права вимоги майнових прав № У-КГ-10-6-256 від 12.09.2019 року. Відповідно до вказаної угоди Сторона -2 передає Стороні 3 свої права та обов`язки щодо отримання майна, а саме однокімнатної квартири загальною площею 43,58 м.кв., що по АДРЕСА_2 (а.с.165-185, том 1). Згідно прибуткових касових ордерів Відповідачем ОСОБА_4 у період часу з 15.01.2019 року по 07.02.2019 року вказані вище суми грошових забов`язань (а.с.225-244, том 1).
Вислухавши учасників справи та дослідивши наявні матеріали справи, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 1 статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до вимог ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст.372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст.61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Частинами 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.
Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 р. N 11).
Зі змісту п. п.23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.
Ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Таким чином, оцінюючи наявний у справі Звіт про оцінку майна від 30.01.2020 року, суд не знайшов обставин, які б дозволяли стверджувати про його необґрунтованість, неповноту чи суперечливість іншим матеріалам справи, а тому приймає його до уваги при постановленні даного рішення у справі у якості належного та допустимого доказу. Доказів на спростування вказаного вище звіту, як і своїх заперечень проти позову, відповідачем не надано.
Ст. 77 ЦПК України встановлено, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, вирішуючи питання про поширення на зазначені об`єкти нерухомого майна режиму спільної сумісної власності подружжя, суд прийшов до висновку:
- щодо позовної вимоги про визнання за позивачем ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,0516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, що розташована на території Угорницької сільської ради, то суд вважає, що дана позовна вимога підлягає до часткового задоволення, оскільки вказана земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя і частки у власності на неї кожного з подружжя є рівними.
- щодо позовної вимоги позивача ОСОБА_3 про зобов`язання ОСОБА_4 сплатити ОСОБА_3 грошову компенсацію замість її частки у спільному майні подружжя у розмірі 440 158 (чотириста сорок тисяч сто п`ятдесят вісім) гривень, а саме вартості 1/2 частки квартир, які будуть створені у майбутньому, які позивач просила визнати за нею у заяві про збільшення позовних вимог від 07.11.2021 року, то суд вважає, що така позовна вимога не підлягає до задоволення, оскільки вказані квартири придбані та відчужені під час перебування позивача та відповідача у шлюбі. Доказів, що кошти з продажу квартир, які будуть створені у майбутньому відповідач незаконно привласнив та витратив на особисті потреби суду не надано. Суд принагідно роз`яснює, що позивач вправі звернутись до суду та оскаржити договори купівлі-продажу зазначених квартир, якщо такі відчужувались без її відома та згоди. Суд не вправі у межах даного цивільного позову надавати оцінку вказаним договорам купівлі-продажу. Більше того у даній цивільній справі, Верховний Суд у своїй постанові від 23.11.2022 року висловив аналогічну позицію.
За вказаних вище обставин, проаналізувавши заявлені вимоги, відповідність їх нормам матеріального права, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову позивача.
Відповідно ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача частина суми судового збору, а саме 420,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись: ст. ст. 10, 11, 191, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-283 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя задовольнити частково.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 право власності на 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, що розташована на території Угорницької сільської ради та придбана на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2011 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення оголошено 17 листопада 2023 року о 15 годині 00 хвилин.
Суддя В.В.Тринчук
Суд | Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2023 |
Оприлюднено | 20.11.2023 |
Номер документу | 114985325 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Тринчук В. В.
Цивільне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Тринчук В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні