Постанова

від 28.03.2024 по справі 352/1331/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 352/1331/20

Провадження № 22-ц/4808/200/24

Головуючий у 1 інстанції Тринчук В. В.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,

суддів: Максюти І. О., Фединяка В. Д.,

секретар Ігнатюк І. Ю.

за участю апелянта ОСОБА_1 ,

представника апелянта адвоката Ткачишин С. М.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Шиманської Н. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скарг у ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2023 року в складі судді Тринчука В. В., ухвалене в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, повний текст якого оголошено 17 листопада 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У липні2020року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , уточнивши його в подальшому, про поділ спільного майна подружжя.

Позовні вимоги мотивовано тим, що сторони з 18 вересня 2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 листопада 2019 року. Від вказаного шлюбу у сторін народились двоє малолітніх дітей, 2010 та 2013 року народження, які проживають з нею та перебувають на її утриманні. На момент розірвання шлюбу спільно нажите майно сторін складалося із земельної ділянки площею 0,0516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, що розташована на території Угорницької сільської ради та придбана на підставі договору купівлі-продажу від 05 вересня 2011 року; грошових коштів, що були виручені від продажу земельної ділянки з кадастровим номером 2610190501:10:002:0144 (реєстрація переходу прав власності відбулась 14 грудня 2018 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав станом на 11 червня 2020 року) та внесені ними в січні 2019 року, як внесок повної вартості за дві однокімнатні квартири на підставі двох договорів купівлі-продажу майна, яке буде створене в майбутньому. Під час підготовчого провадження встановлено, що відповідно до укладених угод про відступлення права вимоги майнових прав №У-КГ-10-5-252 від 22 квітня 2019 року та №У-КГ-10-6-256 від 12 вересня 2019 року ОСОБА_2 без її відома та згоди розпорядився майновими правами, що належали подружжю на загальну суму 880316 грн.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просила в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, що розташована на території Угорницької сільської ради. Зобов`язати ОСОБА_2 сплатити її грошову компенсацію замість її частки у спільному майні подружжя у розмірі 440158,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 09 листопада 2023 року позов задоволено частково.

Вирішено у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, що розташована на території Угорницької сільської ради та придбана на підставі договору купівлі-продажу від 05 вересня 2011 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Рішення судупершої інстанціїмотивовано тим,що земельна ділянка площею 0,0516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, що розташована на території Угорницької сільської ради, є спільною сумісною власністю подружжя і частки у власності на неї кожного з подружжя є рівними. А тому позовна вимога про визнання за позивачкою права власності на цю земельну ділянку підлягає до часткового задоволення. Щодо позовної вимоги про зобов`язання ОСОБА_2 сплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію замість її частки у спільному майні подружжя у розмірі 440 158 грн, а саме вартості 1/2 частки квартир, які будуть створені у майбутньому, то суд вважав, що така позовна вимога не підлягає до задоволення, оскільки вказані квартири придбані та відчужені під час перебування позивача та відповідача у шлюбі. Доказів, що кошти з продажу квартир, які будуть створені у майбутньому відповідач незаконно привласнив та витратив на особисті потреби суду не надано. При цьому суд роз`яснив, що позивачка вправі звернутись до суду та оскаржити договори купівлі-продажу зазначених квартир, якщо такі відчужувались без її відома та згоди. Суд не вправі у межах даного цивільного позову надавати оцінку вказаним договорам купівлі-продажу.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилко відмовив у задоволенні її позовної вимоги щодо грошової компенсації. При цьому не врахував, що придбанні подружжям майнові права на нерухоме майно, що буде створене в майбутньому на загальну суму 880316,00 грн є цінною річчю, а тому їх відчуження може здійснюватися за письмової згоди другого з подружжя. Наявність такої згоди може бути доведена лише письмовими доказами. У випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Факт використаннякоштів,отриманих відпродажу спільногомайна в інтересах сім`ї, повинен доводити той із подружжя, хто відчужив таке майно без згоди на це іншого подружжя.

Також вказує,що відшлюбу звідповідачем єдвоє малолітніхдітей,2010та 2013року народження,які проживаютьіз неюта перебуваютьна їїутриманні.На спірнійземельній ділянцівона вирощуєгородину тазабезпечує дітям здорове харчування. Щоб забезпечити свої потреби у садівництва, відповідач має у особистій власності домоволодіння, яке складається з присадибної ділянки. А тому з урахуванням даних обставин, інтересів дітей та недобросовісної поведінки відповідача вважає, що є підстави для відступу від засади рівності часток подружжя в порядку статті 70 СК України щодо визнання прав на земельну ділянку.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Шиманська Н. С. покликається на необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заяви (клопотання) учасників справи

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник адвокат Ткачишин С. М. апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Шиминська Н. С. апеляційну скаргу не визнали, просили її залишити без змін.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставинисправи

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 18 вересня 2008 року, який розірвано рішенням Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області від 07 листопада 2019 року.

Під часспільного подружньогожиття усторін народились дві дитини син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачкою.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 05 вересня 2011 року ОСОБА_2 купив земельну ділянку площею 0,0516 га для ведення садівництва, кадастровий номер 2610196601:16:008:0553, що розташована на території Угорницької сільської ради.

15 січня 2019 року між ПП «ПАСІЧНА-БУД» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі продажу нерухомого майна (квартири загальною площею 43,58 м.кв, що розташована на 6 поверсі 10 під`їзду згідно генплану житлового будинку по АДРЕСА_1 ), яке буде створено у майбутньому №КГ-10-6-256. Відповідно до протоколу погодження договірної ціни від 15 січня 2019 року загальна вартість квартири, виходячи з проектної площі, на момент укладення договору становить 220079,00 грн, які покупець сплачує готівкою або на поточний рахунок продавця до 15 січня 2019 року.

Також 15 січня 2019 року між ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладено договір виконання додаткових робіт, за умовами якого виконавець зобов`язався за 220079,00 грн виконати роботи по облаштуванню квартири загальною площею 43,58 кв.м, що по АДРЕСА_1 .

Відповідно до угод про відступлення права вимоги майнових прав № У-КГ-10-6-256 від 12 вересня 2019 року ОСОБА_2 передав ОСОБА_7 свої права та обов`язки щодо отримання майна, а саме однокімнатної квартири, яка буде створена у майбутньому загальною площею 43,58 кв.м, що по АДРЕСА_1 .

Крім того, 15 січня 2019 року між ПП «ПАСІЧНА-БУД» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі продажу нерухомого майна (квартири загальною площею 43,58 м.кв, що розташована на 5 поверсі 10 під`їзду згідно генплану житлового будинку по АДРЕСА_1 ), яке буде створено у майбутньому №КГ-10-5-252. За змістом протоколу погодження договірної ціни від 15 січня 2019 року загальна вартість квартири, виходячи з проектної площі, на момент укладення договору становить 220079,00 грн, які покупець сплачує готівкою або на поточний рахунок продавця до 15 січня 2019 року.

Відповідно до договору виконання додаткових робіт №КГ-10-6-252 ОСОБА_2 доручив, а ФОП ОСОБА_6 зобов`язався за 220 079 грн виконати роботи по облаштуванню вказаної квартири.

22 квітня 2019 року між ПП «ПАСІЧНА-БУД», ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , а також між ФОП ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 укладені угоди про відступлення права вимоги майнових прав № У-КГ-10-5-252, за умовами яких ОСОБА_2 передав ОСОБА_9 свої права та обов`язки щодо отримання майна, а саме однокімнатної квартири загальною площею 43,58 м.кв, що розташована на 5 поверсі 10 під`їзду згідно генплану житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Згідно прибуткових касових ордерів ОСОБА_2 у період часу з 15 січня 2019 року по 07 лютого 2019 року сплачено ПП «ПАСІЧНА-БУД» та ФОП ОСОБА_6 кошти у загальній сумі 880 316,00 грн.

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).

Тлумачення статті 60 СК України свідчить, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (стаття 70 СК України).

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 71 СК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша,третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Суд встановив та не заперечується сторонами, що земельна ділянкаплощею 0,0516га дляведення садівництва,кадастровий номер2610196601:16:008:0553,що розташованана територіїУгорницької сільськоїради набута сторонами під час перебування у шлюбі, тому зазначене майно, виходячи з приписів статті 60 СК України, є спільною сумісною власністю подружжя.

Ураховуючи викладене, суд дійшов правильного висновку про те, що наявні правові підстави для поділу земельної ділянки шляхом визнання за позивачкою права власності на 1/2 її частку.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для відступу від засад рівності часток подружжя не заслуговують на увагу, оскільки факт проживання дітей із нею та наявність у відповідача іншої присадибної ділянки на праві особистої приватної власності самі по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя. Наявність інших обставин (розмір аліментів, які одержують діти, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування), за яких можливе відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі спірного майна, ОСОБА_1 не доведено.

Таким чином, при вирішенні спору в частині поділу земельної ділянки, суд першої інстанції вірно виходив із рівності часток у майні подружжя.

Водночас, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення компенсації частки у спільному майні подружжя.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша статті 63 СК України).

Відповідно до статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

У випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року у справі №520/1740/15-ц провадження № 61-4537св18 зроблено висновок, що «якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов`язки. До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, а також те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї».

Матеріалами справи підтверджується, що в період перебування у шлюбі між ПП «ПАСІЧНА-БУД» та ОСОБА_2 укладено договори купівлі продажу нерухомого майна, яке буде створено у майбутньому - квартири, що розташовані на 5 і 6 поверсі 10 під`їзду згідно генплану житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Також 15 січня 2019 року між ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладено договори виконання робіт по облаштуванню квартир.

На виконання умов вказаних договорів ОСОБА_2 внесено у касу ПП «ПАСІЧНА-БУД» та ФОП ОСОБА_6 кошти у загальній сумі 880 316,00 грн, що підтверджується прибутковими касовими ордерами.

Надалі, 22 квітня 2019 року між ПП «ПАСІЧНА-БУД», ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , а також між ФОП ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 укладені угоди про відступлення права вимоги майнових прав № У-КГ-10-5-252, за умовами яких ОСОБА_2 передав ОСОБА_9 свої права та обов`язки щодо отримання майна, а саме однокімнатної квартири загальною площею 43,58 м.кв, що розташована на 5 поверсі 10 під`їзду згідно генплану житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до угоди про відступлення права вимоги майнових прав № У-КГ-10-6-256 від 12 вересня 2019 року між ПП «ПАСІЧНА-БУД», ОСОБА_2 , ОСОБА_7 передано права та обов`язки ОСОБА_2 щодо отримання майна, а саме однокімнатної квартири, яка буде створена у майбутньому загальною площею 43,58 кв.м, що по АДРЕСА_1 за договором № КГ-10-6-256 від 15.01.19р. ОСОБА_7 .

Вказані договори у встановленому законом порядку не оспорювалися та не визнавалися недійсними.

З метою дослідження питання щодо обсягу майна, яке підлягає поділу ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року витребувано для огляду у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

З матеріалів вказаної справи вбачається, що із позовом про розірвання шлюбу ОСОБА_2 звернувся у вересні 2019 року, посилаючись на те, що сімейні стосунки вони не підтримують протягом тривалого часу, більше року не проживають разом, у зв`язку із цим спільного господарства з відповідачкою не ведуть.

У підготовчому засіданні 10 жовтня 2019 року ОСОБА_2 підтримав позов, а ОСОБА_1 позов визнала.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи, що майнові права на квартири, розташовані на 5 і 6 поверсі 10 під`їзду згідно генплану житлового будинку по АДРЕСА_1 сторони придбали за час перебування у зареєстрованому шлюбі, відповідач здійснив відчуження зазначеного майна у період, коли сім`я фактично припинила своє існування (не вела спільне господарство, проживали окремо) без згоди іншого з подружжя, оскільки зворотнього матеріали справи не містять і відповідач цього не спростував, колегія суддів доходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 440158,00 грн (1/2 коштів внесених на виконання договорів).

У судовому засіданні на запитання суду ОСОБА_2 пояснив, що угоди купівлі-продажу ним не укладалися, а кошти не вносилися. Насправді, він спочатку підписав договори, оскільки йому повинні були позичити гроші та підвезти їх для першого внеску. Однак, гроші не підвезли, тому він повважав, що договори не укладено, оскільки кошти на оплату не внесено. Він припустив, що договори розірвано, оскільки забудовники не мали до нього претензій по оплаті. Щодо пред`явлених суду копій договорів купівлі-продажу та уступки права вимоги в частині підпису на них пояснив, що дійсно підписував, але не розумів значення вчинення таких підписів та юридичних наслідків. Кошти по наявних у справі копіях прибуткових касових ордерах не вносив, однак до правоохоронних органів поки не звертався.

Однак, суд критично оцінює пояснення ОСОБА_2 щодо того, що наведені вище угоди ним не укладалися, кошти не вносилися, а договори розірвано, оскільки такі спростовуються самими договорами та прибутковими касовими ордерами (копії яких наявні в матеріалах справи), які є первинними документами, що свідчать про факт здійснення господарської операції на підприємстві, тобто про надходження готівкових коштів.

Крім того,в угодахпро відступленняправа вимогимайнових прав зазначено, що ОСОБА_2 передає стороні - 3 всі документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором, та іншу інформацію, яка є важливою для їх здійснення (квитанції про оплату внесків).

Твердження відповідача, що позивач не довела наявність у сім`ї необхідної суми коштів для оплати майнових прав, то такі докази повинна була представляти сторона відповідача, тобто спростовувати презумпцію спільності майна подружжя поряд з наявними доказами про їх вчинення та оплату.

Вирішуючи спір у справі, яка переглядається, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення учасників справи, іншим фактичним даним, які випливають із встановлених обставин, а тому висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в цій частині, без оцінки вказаних обставин у сукупності не може вважатись обґрунтованим.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині абозміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить висновку щодо часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду в частині відмови в позові з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію частки у спільному майні подружжя.

В частині вимог щодо поділу земельної ділянки доводи скарги не знайшли свого підтвердження, а тому рішення в цій частині необхідно залишити без змін.

Щодо судовихвитрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до квитанцій позивачкою сплачено судовий збір за подання позову в загальному розмірі 5 892,58 грн (т. 1 а.с.4, т. 2 а.с. 157). За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено 8838,88 грн (т. 3 а.с.13).

Враховуючи пропорційність розміру задоволених позовних вимог та апеляційних вимог з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 5147,08 грн сплаченого судового збору за подання позову та 6602,37грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, а всього 11749,45 грн понесених судових витрат.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2023 року в частині відмови в позові та судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію частки у спільному майні подружжя у розмірі 440158,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 11749,45 гривень понесених судових витрат. Врешті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 05 квітня 2024 року.

Суддя-доповідач Л. В. Василишин

Судді: І. О. Максюта

В. Д. Фединяк