Постанова

від 02.11.2023 по справі п/811/64/16

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2023 року м.Дніпро Справа № П/811/64/16

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2021

у справі № П/811/64/16

за позовом: ОСОБА_2 , м. Київ

до відповідача-1: Новоукраїнської районної державної адміністрації, м. Новоукраїнка

відповідача-2: Державного реєстратора Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, м. Новоукраїнка

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:

- ОСОБА_3 ,

- ОСОБА_4 ,

- ОСОБА_5 ,

- ОСОБА_6 ,

- ОСОБА_7 ,

- ОСОБА_8 ,

- ОСОБА_9 ,

- ОСОБА_10 ,

- Фермерського господарства "Чередніченко і К"

про визнання протиправними дій, скасування записів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з позовом з вимогами до Державного реєстратора Реєстраційної служби Новоукраїнського районного управління юстиції та до Реєстраційної служби Новоукраїнського районного управління юстиції про:

- визнання протиправними (незаконними) дії державного реєстратора по внесенню змін до установчих документів (статуту) юридичної особи фермерського господарства "Чередніченко і К" від 19 вересня 2006 року №14351050003000084 в частині включення до членів фермерського господарства осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;

- визнання протиправними (незаконними) дії державного реєстратора по внесенню змін до установчих документів юридичної особи фермерського господарства "Чередніченко і К" від 05 травня 2008 року №14351050006000081 в частині включення до членів фермерського господарства ОСОБА_10 ;

- зобов`язання реєстраційної служби Новоукраїнського районного управління юстиції у Кіровоградській області та державного реєстратора Новоукраїнського районного управління юстиції Кіровоградської області скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записи про внесення змін до установчих документів (статуту) юридичної особи фермерського господарства "Чередніченко і К" від 19 вересня 2006 року №14351050003000081 в частині включення до членів фермерського господарства осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;

- зобов`язання реєстраційної служби Новоукраїнського районного управління юстиції у Кіровоградській області та державного реєстратора Новоукраїнського районного управління юстиції Кіровоградської області скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців записи внести зміни до установчих документів (статуту) юридичної особи фермерського господарства "Чередніченко і К" від 05 травня 2008 року №14351050006000081 в частині включення до членів фермерського господарства ОСОБА_10 .

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2020 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними (незаконними) дії державного реєстратора Стальнікової Жанни Вікторівни по внесенню змін до записів Єдиного державного реєстру №14351050003000081 від 19.09.2006 року в частині реєстрації змін до установчих документів (статуту) юридичної особи Фермерського господарства "Чередніченко і К" щодо включення до членів Фермерського господарства осіб ОСОБА_6 . ОСОБА_7 та скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис від 19 вересня 2006 року про реєстрацію змін до установчих документів (статуту) юридичної особи Фермерського господарства "Чередніченко і К" щодо включення до членів Фермерського господарства осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; Визнано протиправними (незаконними) дії державного реєстратора Стальнікової Жанни Вікторівни по внесенню змін до записів Єдиного державного реєстру №14351050006000081 від 5 травня 2008 року в частині реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - Фермерського господарства "Чередніченко і К" щодо включення до членів Фермерського господарства ОСОБА_10 та скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис від 5 травня 2008 року про реєстрацію змін до установчих документів (статуту) юридичної особи Фермерського господарства "Чередніченко і К" щодо включення до членів Фермерського господарства ОСОБА_10 .

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2020 у справі № П/811/64/16 задоволено. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2020 у справі № П/811/64/16 скасовано. Постановлено нове рішення, про відмову в задоволенні позову. У зв`язку з прийняттям нового рішення, змінено розподіл судових витрат. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 8 408,00 грн., витрати по сплаті судового збору за подання заяв та скарг в розмірі 8 678,09 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 049,00 грн., витрати на проведення судової експертизи в розмірі 3 202,59 грн. та витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій в розмірі 4 686,72 грн. залишено за ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 12 612,00 грн.

До Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2021 року у справі № П/811/64/16.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що встановлення експертом-почеркознавцем у висновку від 20.04.2023 № 1071/23-27 факту, що підпис у акті визначення збитків власників землі та землекористувачів, зв`язаних з вилученням земельних ділянок у власність від 27.02.2009 та у розрахунковій відомості визначення збитків, пов`язаних з відведенням земельних ділянок у власність від 27.02.2009, виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою, є нововиявленою обставиною відповідно до ст. 320 ч. 2 п. 1 ГПК України.

На думку заявника, істотність для справи факту, встановленого висновком експерта-почеркознавця від 20.04.2023 № 1071/23-27 доводиться тим, що підпис на документах, зроблений від імені ОСОБА_2 . Центральний апеляційний господарський суд визначив як доказ моменту, від якого відлічується початок перебігу терміну позовної давності для ОСОБА_2 .

При цьому наголошує, що для призначення і проведення експертизи у цивільній справі № 393/883/16-ц з метою доведення факту підроблення підписів при незаконному позбавленні Фермерського господарства земель, виділених господарству для сільськогосподарського виробництва, до 10.06.2021 і до часу фактичного проведення експертизи, існували об`єктивні перешкоди, на підтвердження чого надає копії ухвал у цивільній справі № 393/883/16-ц, якими доводиться тривалість затримки на проведення експертизи.

Заявник стверджує, що ця обставина, а саме: належним чином підтверджений факт підроблення підпису ОСОБА_2 на документах «акт визначення збитків власників землі та землекористувачів, зв`язаних з вилученням земельних ділянок у власність від 27.02.2009» та «розрахункова відомість визначення збитків, пов`язаних з відведенням земельних ділянок у власність від 27.02.2009», - не була відома та не могла бути відома ОСОБА_2 на час розгляду справи Центральним апеляційним господарським судом.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2023 у справі №П/811/64/16 заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2021 у справі № П/811/64/16 залишено без руху. Скаржнику у строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази надіслання копії заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами на адресу всіх учасників справи та докази сплати судового збору у сумі 12 837,00 грн.

Апелянтом усунено недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.07.2023 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2021 у справі № П/811/64/16.

19.06.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про залучення у справу правонаступника позивача в порядку ч. 1 ст. 52 ГПК України.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що позивач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а його спадкоємцем є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 10.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бровченко М.О., зареєстрованого за номером 15.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ГПК України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

За приписами п. 4 ч. 3 ст. 322 ГПК України до заяви додається документ, який підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником.

Згідно ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Апеляційний суд зазначає, що процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Як визначено ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

На підставі Свідоцтва про право на спадщину від 10.01.2022, ОСОБА_1 є спадкоємцем земельної ділянки з кадастровим номером 3524087200:02:000:9408, площею 6,0594 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, розташованої за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Шишкінська сільська рада, належної ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 147992, виданого Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 27.07.2011 на підставі Розпорядження голови від 11.12.2009 №1336-р, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 352408721000458.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 є правонаступником прав і обов`язків померлого ОСОБА_2 , а тому залучається до участі у справі № П/811/64/16 як правонаступник.

Згідно ч. 2 ст. 52 ГПК України усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

21.08.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 надійшли заперечення на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2021, в яких він просить відмовити у задоволенні заяви та залишити вказане судове рішення без змін.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2023 розгляд справи № П/811/64/16 призначено на 02.11.2023 о 10 год. 00 хв.

Від представника позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні у справі № П/811/64/16 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2023 ухвалено судові засідання у справі № П/811/64/16, у тому числі, призначене на 02.11.2023 на 10:00 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

02.11.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 адвоката Березовської І.А. надійшли письмові пояснення, в яких він просить відмовити у задоволенні заяви та залишити постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2021 без змін.

В судовому засіданні 02.11.2023 приймали участь представник позивача (апелянта) поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 зі своїм представником (в залі суду). Інші учасники справи, у судове засідання не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду за наявними матеріалами та без участі представників відповідачів-1,2 та третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (які не з`явилися).

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації учасниками справи принципу змагальності та диспозитивності.

Представник апелянта в судовому засіданні 02.11.2023 просив суд заяву задовольнити, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.20-21 скасувати та прийняти нову постанову, якою залишити в силі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2020.

Третя особа Чередніченко О.А. та його представник проти задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заперечили, просили суд постанову, що переглядається за нововиявленими обставинами залишити в силі.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх учасників справи та їх представників, розглянувши наведені в заяві про перегляд постанови за нововиявленими обставинами доводи, дослідивши обставини справи та оцінивши подані заявником докази, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами у даній справі та підтверджено матеріалами справи, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2020:

- визнано протиправними (незаконними) дії державного реєстратора Стальнікової Жанни Вікторівни по внесенню змін до записів Єдиного державного реєстру №14351050003000081 від 19.09.2006 року в частині реєстрації змін до установчих документів (статуту) юридичної особи Фермерського господарства "Чередніченко і К" щодо включення до членів Фермерського господарства осіб ОСОБА_6 . ОСОБА_7 та скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис від 19 вересня 2006 року про реєстрацію змін до установчих документів (статуту) юридичної особи Фермерського господарства "Чередніченко і К" щодо включення до членів Фермерського господарства осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;

- визнано протиправними (незаконними) дії державного реєстратора Стальнікової Жанни Вікторівни по внесенню змін до записів Єдиного державного реєстру №14351050006000081 від 5 травня 2008 року в частині реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - Фермерського господарства "Чередніченко і К" щодо включення до членів Фермерського господарства Чередниченко Миколи Вікторовича та скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис від 5 травня 2008 року про реєстрацію змін до установчих документів (статуту) юридичної особи Фермерського господарства "Чередніченко і К" щодо включення до членів Фермерського господарства ОСОБА_10 .

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2021 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2020 у справі №П/811/64/16 скасовано. Постановлено нове рішення, про відмову в задоволенні позову.

Рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 1 ст. 320 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Колегія суддів наголошує, що в пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п. 40) та від 29.10.2015 у справі «Устименко проти України» (п. 46) неодноразово акцентував увагу на тому, що одним із основних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу «res judicata» принципу остаточності рішення суду, згідно з яким жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного й обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

Верховний Суд у постановах від 12.05.2020 у справі № 51-517ск18 та від 21.10.2020 у справі № 726/938/18 виклав правовий висновок про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду при прийнятті судового рішення, а також спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: 1) їх наявність на час розгляду справи; 2) те, що ці обставини не могли бути відомими заявникові на час розгляду справи; 3) істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

Відповідні правові позиції щодо визначення нововиявлених обставин наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 909/1056/15, від 13.05.2021 у справі № 910/12465/18, від 07.07.2021 у справі №904/4470/16, від 15.07.2021 у справі № 910/12490/18, від 21.07.2021 у справі №924/1098/20, від 12.08.2021 у справі № 903/289/18.

Виходячи з системного аналізу п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, апеляційний суд наголошує, що перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (правова позиція Верховного Суду у постанові від 21.10.2020 у справі № 726/938/18).

Другий критерій для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду становить доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.

Апеляційний суд зауважує, що правовою підставою для перегляду постанови Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2021 у справі № П/811/64/16 за нововиявленими обставинами заявник визначив п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 393/993/16-ц за № 1071/23-27 від 20.04.2023 (п.п. 5-7):

- підпис ОСОБА_2 у акті визначення збитків власників землі та землекористувачів, зв`язаних з вилученням земельних ділянок від 27.02.2009, який знаходиться у першому примірнику проекту землеустрою (т. 4 а.с. 75 (зворотній бік), сторінка 143-144 проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність у розмірі земельної ділянки (паю) у частині землевласники перед прізвищем « ОСОБА_11 », виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою;

- підпис ОСОБА_2 у розрахунковій відомості визначення збитків, пов`язаних з відведенням земельних ділянок у власність від 27.02.2009, яка знаходиться у першому примірнику проекту землеустрою (т. 4 а.с. 76), сторінка 145 проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність у розмірі земельної ділянки (паю) у графі «з розміром збитків погодились» перед прізвищем « ОСОБА_11 », виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою;

- підпис від імені ОСОБА_2 , в угоді, складеній у с. Шишкине 29.09.200 про те, що власники права на земельну частку (пай) у майбутньому не будуть мати претензій один до одного, яка знаходиться у першому примірнику проекту землеустрою (т. 4 а.с. 89) у частині підписів перед прізвищем « ОСОБА_11 », виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Таким чином, документи, на які Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 10.06.2021 послався як на такі, що підтверджують факт обізнаності ОСОБА_2 про порушення його корпоративних прав, та від дати створення яких вирішив вважати можливим починати відлік строку позовної давності, пов`язаний з встановленням ОСОБА_2 наявності у ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 статусу членів ФГ «Чередніченко і К», а саме: акт визначення збитків власників землі та землекористувачів, зв`язаних з вилученням земельних ділянок у власність від 27.02.2009 та розрахункова відомість визначення збитків, пов`язаних з відведенням земельних ділянок у власність від 27.02.2009, не підтверджують факт обізнаності ОСОБА_2 про порушення його корпоративних прав на час їх створення 27.02.2009, а дата їх створення не є моментом, від якого можливо починати відлік строку позовної давності, пов`язаний із встановленням ОСОБА_2 наявності у ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 статусу членів ФГ «Чередніченко і К».

Вважає, що встановлення експертом-почеркознавцем у висновку від 20.04.2023 № 1071/23-27 факту, що підпис у акті визначення збитків власників землі та землекористувачів, зв`язаних з вилученням земельних ділянок у власність від 27.02.2009 та у розрахунковій відомості визначення збитків, пов`язаних з відведенням земельних ділянок у власність від 27.02.2009, виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою, - є нововиявленою обставиною, оскільки Центральний апеляційний господарський суд визначив ці документи як докази моменту, від якого відлічується початок перебігу терміну позовної давності для ОСОБА_2 .

Так, скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове про відмову в задоволенні позовних вимог, Центральний апеляційний господарський суд виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими належним чином.

Водночас, апеляційний суд не погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що на момент подання ОСОБА_2 позову у справі № П/811/64/16 до суду 25.01.2016 строк позовної давності не порушено, виходячи з такого.

Позивач стверджував, що про порушення прав через внесення змін щодо складу учасників ФГ "Чередніченко і К" йому стало відомо 08.12.2015, коли було повідомлено про розгляд Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області справи щодо скасування розпорядження Новоукраїнської РДА "Про припинення права користування земельною ділянкою", яка була виділена для заснування фермерського господарства.

Відхиляючи дані аргументи, суд зазначив, що: «…в матеріалах справи містяться докази, які свідчать те, що позивач був обізнаний та міг бути обізнаним про зміни складу членів ФГ "Чередніченко і К" до 2015 року.

Зокрема, представником третьої особи ОСОБА_6 було подано клопотання про залишення позову без розгляду (т. 2 а.с. 125-127), в якому було наголошено на обізнаності позивача про зміни у ФГ, які мали місце у 2006 та 2008 роках, про що неодноразово зазначали треті особи у даній справі.

В матеріалах справи також містяться заперечення проти позову, що подавалися Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області під час первісного розгляду справи (т. 3 а.с. 145-146), в яких суд повідомлено, що твердження ОСОБА_2 про те, що йому стало відомо про внесені зміни складу членів ФГ "Чередніченко і К" лише в грудні 2015 року, є неправдивими, адже у технічній документації даного фермерського господарства є угода, укладена 29.09.2009 року всіма членами фермерського господарства, в якій зазначається, що власники прав на земельну ділянку не будуть мати в подальшому претензій одне до одного за підписами всіх членів фермерського господарства.

Також, в матеріалах справи наявний Акт визначення збитків власників землі та землекористувачів, зв`язаних з вилученням земельних ділянок від 27.02.2009 року, підписаний, в тому числі, землевласником ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14 (т. 4 а.с. 113-114).

Крім того, в матеріалах справи знаходиться розрахункова відомість визначення збитків, пов`язаних з відведенням земельних ділянок у власність в розмірі земельної частки (паю) голові ФГ ОСОБА_3 та членам ФГ, громадянам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, наданих в постійне користування громадянину ОСОБА_3 на території Шишкінської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, складений 27.02.2009 року. В графі з розміром збитків погодились містяться підписи, серед інших, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14 (т. 4 а.с. 115).

Наведені докази дають суду об`єктивні підстави вважати, що під ініціалами ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14 маються на увазі особи ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 .

Доказів того, що підпис на вказаних документах не належить зазначеним особам, матеріали справи не містять й позивачем ці обставини не спростовані.

Поміж іншого, треті особи у справи неодноразово повідомляли про те, що у 2007 році головою ФГ "Чередніченко і К" було прийнято рішення про розподіл (відведення) земельної ділянки, яка була передана в постійне користування для ведення даного фермерського господарства, у приватну власність голови та членів ФГ "Чередніченко і К". Впродовж 2007-2011 років було здійснено розпаювання та приватизацію земельних ділянок з земель, які перебували у користуванні ФГ. ОСОБА_2 разом з усіма членами і голова ФГ подавав необхідні заяви, в результаті чого, в порядку приватизації отримав земельну ділянку (т. 6 а.с. 18-19). Аналогічного змісту пояснення викладені в поданих до Центрального апеляційного господарського суду 07.06.2021 та 10.06.2021 третіми особами заявах. Також, додатково зазначено, що прибуток від обробітку землі господарством " ОСОБА_15 не отримує з 2013 року, відповідно, він мав можливість дізнатися про зміни, що відбулися в діяльності господарства…

В судовому засіданні 10.06.2021, що відбулося в Центральному апеляційному господарському суді, присутні учасники підтвердили, що Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області розглядалася цивільна справа № 396/576/14-ц (№ провадження 22-ц/781/217/15) за позовом ОСОБА_3 до Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі - Новоукраїнської РДА) про визнання недійсним розпорядження голови Новоукраїнської районної державної адміністрації № 1059-р від 29.09.2009 року.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 17.02.2015, яке набрало законної сили та є чинним, було скасовано рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2014 та ухвалено нове рішення про відмову в задоволені позову.

У тій справі судом апеляційної інстанції встановлено, що з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видно, що членами цього фермерського господарства є: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

В 2007 році голова фермерського господарства позивач ОСОБА_3 та члени фермерського господарства звернулись до Новоукраїнської РДА із заявами про безоплатну передачу у власність для ведення фермерського господарства земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) за рахунок земельної ділянки, яка надана позивачу для ведення фермерського господарства.

Розпорядженням голови Новоукраїнської РДА від 22.05.2007 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою про відведення земельних ділянок заявникам.

Проект землеустрою був виготовлений та погоджений і тому розпорядженням голови Новоукраїнської РДА № 1059-р від 29.09.2009 року „Про припинення права користування земельною ділянкою державної власності, наданої в постійне користування гр. ОСОБА_2." припинено право позивача на постійне користування земельною ділянкою площею 50,0 га., що була надана для ведення селянського (фермерського) господарства, визнано таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування землею серії КР № 60, виданий ОСОБА_3 для ведення селянського (фермерського) господарства на території Шишкінської сільської ради від 09.01.1996 року, зареєстрований за № 60.

Розпорядженням голови Новоукраїнської РДА № 1336-р від 11.12.2009 року „Про передачу у власність земельних ділянок в розмірі земельних часток (паїв) голові та членам фермерського господарства „Чередніченко і К" (Шишкинська сільська рада)" затверджено проект землеустрою та передано у власність голові та членам фермерського господарства відповідні земельні ділянки. На підставі цього розпорядження кожний з них отримав державні акти про право власності на виділену земельну ділянку.

Крім того, у судовому засіданні 10.06.2021, що відбулося в Центральному апеляційному господарському суді, присутні учасники підтвердили, що в провадженні Господарського суду Кіровоградської області перебувала справа № 912/2369/19 за позовом Фермерського господарства "Чередніченко і К" до Новоукраїнської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , про визнання незаконним та скасування розпорядження Голови Новоукраїнської районної державної адміністрації від 29.09.2009 № 1056-р "Про припинення права користування земельною ділянкою державної власності, наданої в постійне користування гр. ОСОБА_3 (Шишкінська сільська рада)".

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.01.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2020 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.11.2020 у задоволенні позову відмовлено.

Судами у вказаній справі встановлено, що згідно пунктів 5.1-5.2 Статуту Фермерського господарства "Чередніченко і К" керівником фермерського господарства є Чередніченко Анатолій Михайлович, членами - члени сім`ї керівника господарства і їхньої родини.

Пунктом 1.6 Статуту Фермерського господарства "Чередніченко і К" в редакції від 19.09.2006 встановлено, що члени фермерського господарства: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

У статуті Фермерського господарства "Чередніченко і К" в редакції від 05.05.2008 членами фермерського господарства зазначено: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Як зазначив суд першої інстанції, з досліджених у судовому засіданні матеріалів першого тому цивільної справи № 396/576/14-ц, витяг з яких долучено до матеріалів справи № 912/2369/19, вбачається, що у 2007-2008 роках членами господарства, в тому числі ОСОБА_3 , були подані письмові заяви до Новоукраїнської районної державної адміністрації про безоплатну передачу їм у приватну власність для ведення фермерського господарства земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) за рахунок земель державної власності, наданих для ведення фермерського господарства загальною площею 50 га.

На підставі поданих головою і членами Фермерського господарства "Чередніченко і К" зазначених заяв розпорядженнями голови Новоукраїнської районної державної адміністрації від 22.05.2007 № 554-р та від 13.08.2008 № 876-р надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності у власність в розмірі земельних часток (паїв) голові та членам господарства.

27.02.2009 Шишкинським сільським головою складено розрахункову відомість визначення збитків, пов`язаних з відведенням земельних ділянок у власність в розмірі земельної частки (паю) голові та членам ФГ для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, наданих в постійне користування громадянину ОСОБА_3 на території Шишкинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, в якій містяться підписи голови та всіх членів фермерського господарства.

Таким чином, висновки Господарського суду Кіровоградської області про те, що жодних доказів на підтвердження зазначених обставин щодо обізнаності ОСОБА_2 про вчинення оскаржуваних реєстраційних дій або про можливість отримання такої інформації раніше зазначеного позивачем строку, матеріали справи не містять, є помилковими та зробленими в результаті неврахування всіх матеріалів справи.

Детально проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та надані учасниками справи пояснення у їх логічній сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів дійшла висновку, що обставини обізнаності позивача про порушення його корпоративних прав 27.02.2009 року є більш вірогідними, аніж твердження ОСОБА_2 , що про таке йому стало відомо лише в грудні 2015 року.

Таким чином, відлік строку позовної давності пов`язаний з встановленням позивачем факту наявності у ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 статусу членів Фермерського господарства "Чередніченко і К", що вбачається, зокрема, з Акту визначення збитків власників землі та землекористувачів, зв`язаних з вилученням земельних ділянок від 27.02.2009 року та розрахункової відомості визначення збитків, пов`язаних з відведенням земельних ділянок у власність в розмірі земельної частки (паю) голові та членам ФГ "Чередніченко і К", і має обліковуватися саме з цієї дати».

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду погодився з вказаною позицією суду апеляційної інстанції, та констатував, що звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі судових рішень.

Крім того, суд касаційної інстанції в межах цієї справи наголосив, що аналіз висновків, зроблених у оскаржуваній постанові не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, а тому Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Постановою Верховного Суду від 20.06.2022, яка є остаточною, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2021 у справі № П/811/64/16 залишено без змін.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2020 у справі № 815/6834/15 наголосив на важливості дотримання принципу правової визначеності під час розгляду судами заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, зазначивши, що до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України»).

Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допускається лише за наявності виняткових обставин (п.п. 51-52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» від 24.06.2003, ухвала Суду щодо прийнятності заяви № 62608/00 «Агротехсервіс проти України», п.п. 42-44 рішення Суду у справі «Желтяков проти України» від 09.06.2011).

Передбачений главою 3 Розділу IV ГПК України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.01.2020 у справі № 909/1056/15).

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункти 7.4-7.5)).

З приводу вказаної нововиявленої обставини, апеляційний суд також зауважує, що позивач не обґрунтовував позовні вимоги непідписанням ним акту визначення збитків власників землі та землекористувачів, зв`язаних з вилученням земельних ділянок у власність від 27.02.2009 та розрахункової відомості визначення збитків, пов`язаних з відведенням земельних ділянок у власність від 27.02.2009, при тому, що вказані копії документів містилися в матеріалах справи протягом усього тривалого часу її розгляду судами різних юрисдикцій, не заперечував обставин припинення права на постійне користування земельною ділянкою площею 50,0 га., що була надана для ведення селянського (фермерського) господарства, подання ним заяви та подальшого затвердження проекту землеустрою про передачу у власність земельних ділянок в розмірі земельних часток (паїв) голові та членам фермерського господарства „Чередніченко і К" тощо.

Позивач та його представник могли скористатися своїми процесуальними правами, визначеними ст. 42 ГПК України, на ознайомлення з матеріалами справи № П/811/64/16, що додатково підтверджує можливість ОСОБА_2 бути обізнаним про обставини, які є підставою для подання ним заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2021.

Крім того, заперечуючи можливість бути обізнаним про порушення своїх прав раніше грудня 2015 року, ОСОБА_2 зазначав, зокрема, що ОСОБА_10 , є інвалідом, якому було призначено піклувальника згідно рішення виконавчого комітету Новоукранської міської ради № 95 від 29.03.2001 (т. 6 а.с. 163), з підстав чого, у ОСОБА_2 не могло виникати будь-яких підозр щодо включення ОСОБА_10 до членів фермерського господарства.

Також, позивач довіряв державній реєстраційній установі, до функцій і завдань якої входить забезпечення дотримання законодавства при вирішені питань, віднесених до компетенції останньої. Враховуючи статус установи, ОСОБА_2 не мав підстав для підозр працівників у вчинені незаконних дій.

Просив врахувати, що публічно доступним електронний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань став лише після затвердження Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2016 № 784/5.

Інших доводів позивач не наводив.

Таким чином, останній не обґрунтовував свою необізнаність щодо дійсного складу учасників ФГ непідписанням ним акту визначення збитків власників землі та землекористувачів, зв`язаних з вилученням земельних ділянок у власність від 27.02.2009 та розрахункової відомості визначення збитків, пов`язаних з відведенням земельних ділянок у власність від 27.02.2009, а навпаки, як свідчать матеріали справи та встановлені обставини, приймав участь у процедурі передачі у власність земельних ділянок в розмірі земельних часток (паїв) голові та членам фермерського господарства „Чередніченко і К" в результаті якої кожний з них отримав державні акти про право власності на виділену земельну ділянку згідно розпорядження голови Новоукраїнської РДА № 1336-р від 11.12.2009 року.

При цьому цій процедурі передувало подання головою і членами Фермерського господарства "Чередніченко і К" відповідних заяв, за якими розпорядженнями голови Новоукраїнської районної державної адміністрації від 22.05.2007 № 554-р та від 13.08.2008 № 876-р надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності у власність в розмірі земельних часток (паїв) голові та членам господарства.

Зазначені обставини щодо учасників даної справи встановлені судовими рішеннями у справах № 912/2369/19 та № 396/576/14-ц, які набрали законної сили.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Таким чином, наведені ОСОБА_1 обставини є взаємосуперечливими по відношенню до позиції ОСОБА_2 , доводам якого була надана вичерпна правова оцінка у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2021 у справі №П/811/64/16, яка була підтримана постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2022.

При цьому аргументи ОСОБА_1 про те, що ця обставина, а саме: належним чином підтверджений факт підроблення підпису ОСОБА_2 на документах «акт визначення збитків власників землі та землекористувачів, зв`язаних з вилученням земельних ділянок у власність від 27.02.2009» та «розрахункова відомість визначення збитків, пов`язаних з відведенням земельних ділянок у власність від 27.02.2009», - не була відома та не могла бути відома ОСОБА_2 на час розгляду справи Центральним апеляційним господарським судом, є неспроможними з огляду також і на незаперечення позивачем правових наслідків, що настали внаслідок підписання акту визначення збитків власників землі та землекористувачів, зв`язаних з вилученням земельних ділянок у власність від 27.02.2009 та розрахункової відомості визначення збитків, пов`язаних з відведенням земельних ділянок у власність від 27.02.2009, його подальше володіння та користування отриманою у власність внаслідок розпаювання земельною ділянкою, неоскарження відповідних рішень органу місцевого самоврядування та правовстановлюючих документів інших членів фермерського господарства „Чередніченко і К".

Колегія суддів відхиляє доводи заявника про те, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі недопустимих доказів, підписи на яких є підробленими, з огляду на те, що встановлені судом обставини у справі базуються не лише на підставі зазначених доказів, а виходячи з комплексної оцінки усіх наявних у матеріалах справи доказів, керуючись правилом вірогідності доказів, закріпленим у статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Слід наголосити, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами ґрунтується на поданому до суду новому доказі - висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 393/993/16-ц за № 1071/23-27 від 20.04.2023, здійсненого в межах іншої справи та майже через 2 роки після прийняття судового рішення, що переглядається за нововиявленими обставинами.

В той же час, нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а; Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі № 2а-23903/09/1270 та від 03.04.2018 у справі № 477/1012/14-а, від 14.05.2019 у справі № 826/14797/15).

Не можуть вважатися нововиявленими й ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини. Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте, можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29.08.2018 у справі № 552/137/15-ц.

Зазначене також відповідає правовій позиції, викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 09 червня 2011 року у справі "Желтяков проти України", згідно з якою можливість втручання у рішення, яке набуло ознак остаточного, зумовлена обставинами суттєвого та неспростовного характеру, а застосування такої процедури має відбуватися у спосіб, сумісний із вимогами статті 6 Конвенції.

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019 (пункт 27)) та постанові у справі № 9901/819/18 від 14.04.2021 (пункт 6.38)).

Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наведена у постанові від 22.06.2020 у справі № 911/1407/15)

До того ж, необхідно зазначити, що за приписами ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

За таких умов, апеляційний суд вбачає відсутність необхідних ознак за другим критерієм, визначеним п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, для віднесення вказаних обставин до категорії нововиявлених, оскільки такі обставини були відомі позивачу під час розгляду справи, а подаючи заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 намагається домогтися переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи та змусити суд прийняти та дослідити нові докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

А за приписами ч. 4 ст. 325 ГПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

У зв`язку з усім вищенаведеним, враховуючи доводи заявника та межі перегляду рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції доходить обґрунтованого висновку, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 , не є нововиявленими у розумінні статті 320 ГПК України, а відтак відмовляє у задоволенні відповідної заяви.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст.129, 233-236, 269, 275-279, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Залучити до участі у справі № П/811/64/16 правонаступника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2021 у справі № П/811/64/16 відмовити.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2021 у справі № П/811/64/16 залишити в силі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами покласти на ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 17.11.2023

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко