Рішення

від 14.11.2023 по справі 907/514/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/514/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання - Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Термал - Стар», с. Нижнє Солотвино Ужгородського району Закарпатської області

про стягнення 216 296,67 грн

За участю представників:

позивача - Горбатова А.А., адвокат, довіреність № 255/23 від 30.12.2022;

відповідача - Аги В.В., адвокат, довіреність від 13.09.2023

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Термал - Стар» 3265,01 грн пені, 209,72 грн 3% річних, 2305,30 грн інфляційних втрат, 199 212,12 грн штрафу за недовикористаний обсяг природного газу та 11 304,52 грн штрафу за перевищений обсяг постачання природного газу, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язання за Договором постачання природного газу №41АР200-91729-22 від 22.06.2022.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/514/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2023.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.06.2023 суд відкрив провадження у справі, постановив розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору, заяв із обґрунтуванням заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Надалі, зважаючи на заперечення щодо позову наведені у відзиві, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, суд ухвалою від 31.07.2023 призначив справу №907/514/23 до розгляду у судовому засіданні та повідомив учасників справи, що воно відбудеться 13.09.2023.

У судовому засіданні 13.09.2023 (за участю представників сторін) суд оголосив перерву до 03.10.2023.

Ухвалою від 03.10.2023 судом, за результатами розгляду клопотання відповідача постановлено витребувати у позивача інформацію з Інформаційної платформи Оператора ГТС про попередні та остаточні відбори природного газу по споживачу ТОВ «Термал Стар» за період липень 2022 року - березень 2023 року; торгові сповіщення на придбання природного газу ТОВ «Твій Газзбут» для потреб ТОВ «Термал Стар» за період липень 2022 року - березень 2023 року та, у зв`язку з наведеним, розгляд справи відкладено на 14.11.2023.

На виконання вимог ухвали суду від 03.10.2023 позивачем відповідно до клопотання від 09.11.2023 надано витребувані судом докази. Відповідачем, в свою чергу, відповідно до клопотань №185 від 31.10.2023 та №191 від 10.11.2023 долучено до матеріалів справи копію листа НКРЕКП №10235/14.2.2/7-23 від 25.09.2023 про результати розгляду скарги відповідача на дії позивача, як Постачальника природного газу в спірних правовідносинах та роздруківку постанови Верховного суду від 01.11.2023 у справі №911/1893/22 щодо застосування норм законодавства в подібних правовідносинах в частині розгляду вимог про стягнення штрафів за недовикористаний обсяг природного газу та за перевищений обсяг постачання природного газу.

Присутній в судовому засіданні 14.11.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав з визначених в позовній заяві підстав.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з наведених у відзиві на позов підстав, просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами Договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-91729-22 в частині своєчасної оплати спожитого природного газу в серпні 2022 року та січні-березні 2023 року, у зв`язку з чим позивачем по простроченій заборгованості кожного місяця окремо до дати фактичної сплати нараховано відповідачу 3265,01 грн пені, 209,72 грн 3% річних, 2305,30 грн інфляційних втрат.

Крім того, з посиланням на положення п.п. 6.2.2., 6.2.3. укладеного між сторонами договору просить стягнути з відповідача 199 212,12 грн штрафу за недовикористаний обсяг природного газу протягом липня-листопада 2022 року, січня-березня 2023 року та 11 304,52 грн штрафу за перевищений обсяг постачання природного газу в грудні 2022 року.

Заперечення (відзив) відповідача

Відповідач згідно з відзивом на позовну заяву №151 від 27.06.2023 заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що подання позивачем позову є наслідком зміни відповідачем постачальника природного газу та способом вплинути позивачем на відповідача з метою примушування до господарських відносин, що не допускається ні в силу жодного нормативного акту, ні в силу загальних принципів цивільних та господарських відносин.

Пояснює, що 28.04.2023 року ТОВ «Термал-Стар» листом, направленим на електронну адресу tg@gaszbut.com.ua з накладанням ЕЦП, повідомило позивача про зміну постачальника природного газу за Договором, відповідно до вимог п.5 Розділу IV Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496 та просило надати Акт звірки взаєморозрахунків за період І квартал 2023 року.

Звертає увагу, що 06.05.2023 відповідача було закріплено в реєстрі нового постачальника - ТОВ «Енергум», з яким було укладено договір на постачання природного газу, проте, в подальшому, 08.05.2023 та 15.05.2023 (повторно) ТОВ «Твій Газзбут» всупереч приписів п. 7 розділу 4 Правил постачання природного газу без згоди та всупереч волі відповідача, в односторонньому порядку закріпив останнього в своєму реєстрі постачальника та наведені обставини змусили відповідача 08.05.2023 звернутися із скаргою до НКРЕКП на означені дії позивача.

В частині заявлених до стягнення позовних вимог щодо стягнення суми штрафних санкцій, зауважує, що згідно з поданим позивачем розрахунком заборгованості, нарахування пені здійснено без застосування строку позовної давності, є безпідставним та таким, що не відповідають дійсності, оскільки прострочення в оплаті у відповідача не було, а оплата здійснювалася після отримання розрахункових документів, які позивач надавав з значним порушенням строку надання рахунків на оплату.

В частині нарахованих позивачем штрафних санкцій за недобори природного газу та перевищення обсягу споживання вважає такі нарахування безпідставними у зв`язку з недоведенням позивачем обставини підтвердження обсягу природного газу Оператором ГТС на відповідний період, тобто не додано доказів того, що підтверджений обсяг відповідає замовленому обсягу споживання, передбаченому Договором.

Звертає увагу, що всупереч умовам п.2.4. Договору про допустиме відхилення +/- 3% від підтвердженого обсягу природного газу позивачем в розрахунку заборгованості таку допустиму норму відхилення не враховано.

Окремо зауважує, що позивач, заявляючи до стягнення санкції за п.п. 6.2.2, 6.2.3 п. 6.2 договору, які за своєю суттю е збитками, жодним чином не обґрунтував підстав заявлення таких вимог, не надав доказів понесених збитків (шкоди), не довів вини відповідача в заподіяні шкоди та причинного зв`язку між діями відповідача та настанням збитків.

Відповідь на відзив.

Позивачем не подано суду відповіді на відзив в розумінні ст. 166 ГПК України. Позатим, відповідно до наданих суду письмових пояснень без номеру та дати (вх. №02.3.1-02/6290/23 від 12.09.2023) ТОВ «Твій Газзбут» пояснює, що ним не отримано від відповідача листа на зміну постачальника за 21 день, попередньо не було призупинено дію цього Договору в частині постачання газу, а також на дату зміни споживачем постачальника у споживача існувала заборгованість за цим договором.

З посиланням на п. 4.2. Договору, яким встановлено строк здійснення відповідачем остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ до десятого числа місяця, наступного за звітним, відхиляються позивачем також аргументи відповідача щодо відсутності прострочення виконання зобов`язань за укладеними між сторонами договору.

Зауважує, що будучи ознайомленим з умовами Договору, Відповідач мав усвідомлювати, що за неналежне виконання умов Договору на нього буде покладена відповідальність передбачена пунктами 6.2.2. та 6.2.3 Договору за недобір чи перевикористання природного газу, порівняно з замовленими обсягами.

В даному контексті зауважує, що підтверджений обсяг газу на розрахунковий період визначається між Постачальником і Споживачем в пункті 2.3 Договору, підтверджені обсяги природного газу це є плановими об`ємами (обсягами) природного газу передбачені пунктом 1.3 Договору та Додатку 1 до Договору (п. 5 розділу І Правил постачання природного газу), а штраф, передбачений п. п. 6.2.2, 6.2.3. Договору, є таким видом штрафної санкції, що відповідає положенням чинного законодавства, яка покликана стимулювати боржника до недопущення порушення, а у разі допущення такого - покликана забезпечити гарантованість отримання кредитором компенсації за порушення боржником своїх зобов`язань.

Доводить, що така сума штрафу не є збитками, а відтак, позивач не несе обов`язку щодо доведення суми збитків, спричинених невиконанням відповідачем своїх зобов`язань.

Письмові пояснення.

Відповідач відповідно до письмових пояснень №172 від 13.09.2023 зауважує, що сторони у договорі визначили порядок нарахування збитків (в розумінні Правил та Закону України «Про ринок природного газу»), а не штрафу, тому визначена сторонами договору у підпунктах 6.2.2, 6.2.3 відповідальність не відноситься до штрафу, оскільки погоджена сторонами у договорі санкція, яка нараховується за певною формулою, а також санкція у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористаного обсягу газу, за своєю правовою природою відносяться до збитків, відшкодування яких передбачено розділом VІІ Правил постачання природного газу, а, враховуючи приписи частини 2 статті 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Зауважує, що пункти 6.2.2, 6.2.3, 8.2 Договору та підпункт 2 пункту 1 розділу VII Правил № 2496 хоча й передбачають можливість відшкодування збитків споживачем, проте наявність такого права не передбачає можливість автоматичного/безумовного стягнення зазначених сум збитків і право на стягнення збитків із споживача не звільняє постачальника (позивача) від обов`язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, передбаченому ГПК України.

Резюмуючи викладене зазначає, що обґрунтованість твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню позивачем перед судом, тоді як позивач, заявляючи до стягнення санкції за пунктами 6.2.2, 6.2.3 Договору, які за своєю правовою суттю є збитками, жодним чином не обґрунтував підстав заявлення таких вимог, не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження понесення ним збитків (реальних чи упущеної вигоди), спричинених неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором, а також не довів втрат, спричинених відхиленням відповідачем від обумовлених обсягів спожитого природного газу, як і не доведеною є наявність причинно-наслідкового зв`язку між наявністю фактів більшого та меншого обсягів споживання відповідачем природного газу у спірний період, ніж погоджений, і понесеними у зв`язку з цим збитками.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

22 червня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут», як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Термал Стар», як Споживачем було укладено Договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-91729-22 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Споживача у 2022 році природний газ, а Споживач, в свою чергу, зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Пунктами 1.2., 1.3. Договору зазначено, що річний плановий обсяг постачання газу - до 20 000 куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в Додатку 1, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з Додатком 1 до Договору сторонами помісячно визначено планові обсяги постачання газу у 2022 році, зокрема, в період з липня по жовтень 2022 року включно - по 2000 м.куб. на місяць, в листопаді 2022 року - 5000 м.куб. та в грудні 2022 року - 7000 м.куб.

Відповідно до п. 10.1. Договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності), і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою №ДУ-4/41АР200-91729-22 від 30.12.2022 до Договору сторонами внесено зміни, зокрема, до п. 9.1. Договору в частині продовження строку дії Договору до 31.12.2023 року, а річний плановий обсяг постачання природного газу на 2023 рік встановлено в обсязі до 20 000 м.куб.

Крім того, означеною додатковою угодою Додаток 1 до Договору доповнено помісячними плановими обсягами постачання газу у 2023 році, зокрема в січні 2023 року - 7000 м.куб., в лютому 2023 року - 5000 м.куб., в березні 2023 року - 4000 м.куб., в квітні 2023 року - 3000 м.куб., в період з травня по жовтень 2023 року включно - по 2000 м.куб. на місяць, в листопаді 2023 року - 3000 м.куб. та в грудні 2023 року - 6000 м.куб.

Згідно з п. 2.4. Договору обсяг споживання природного газу Споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі +-3% від підтвердженого обсягу природного газу у відповідну газову добу.

Положеннями п. 2.5. Договору сторонами визначено порядок звіряння фактичного обсягу поставленого природного газу Споживачу, за яким за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника у письмовій формі або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі природного газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних Постачальника.

У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Постачальника.

Сторони домовилися, що до моменту обміну оригіналами актів приймання-передачі газу, скановані копії підписаних Сторонами актів приймання-передачі газу, надіслані Сторонами одна одній по електронній пошті за адресами, які зазначені в розділі 11 Договору, мають силу оригіналу.

Відповідно до умов п. 4.2. Договору (в редакції Додаткової угоди №ДУ-4/41АР200-91729-22 від 30.12.2022 до Договору), оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) за фактично переданий Постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Відповідно до п. 3.2. Договору сторонами було встановлено ціну 1 м.куб. природного газу в сумі 35,16389120 грн, а згідно з новою редакцією п. 3.3. Договору відповідно до Додаткової угоди №ДУ-4/41АР200-91729-22 від 30.12.2022 до Договору - ціну встановлено в сумі 35,0638912 грн за 1 м.куб.

Згідно з п. 4.4 Договору, датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 5.5.2 Договору, споживач зобов`язується оплачувати Постачальнику вартість газу на умовах та обсягах, визначних Договором.

На виконання умов укладеного між сторонами Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-91729-22 від 22.06.2022 ТОВ "Твій Газзбут" за період з серпня 2022 року по березень 2023 року включно поставив, а відповідач, в свою чергу, прийняв природний газ в обсязі 20 747,49 куб. м. на загальну суму 711 209,95 грн, що підтверджується засвідченими копіями підписаних повноваженими представниками сторін актів приймання-передачі природного газу, зокрема:

- газ спожитий у серпні 2022 року, обсягом 1375,29 куб. м, оформлений актом приймання-передачі №ТГ382061482 від 31 серпня 2022 року на суму 64 864,03 грн;

- газ спожитий у вересні 2022 року, обсягом 1268,19 куб. м, оформлений актом приймання-передачі №ТГ382071687 від 30 вересня 2022 року на суму 64 885,54 грн;

- газ спожитий у жовтні 2022 року, обсягом 455,69 куб. м, оформлений актом приймання-передачі №ТГ382090851 від 31 жовтня 2022 року на суму 24 226,25 грн;

- газ спожитий у листопаді 2022 року, обсягом 1549,2 куб. м, оформлений актом приймання-передачі №ТГ382090851 від 31 жовтня 2022 року на суму 54 475,90 грн;

- газ спожитий у грудні 2022 року, обсягом 5308,91 куб. м, оформлений актом приймання-передачі №ТГ382131881 від 31 грудня 2022 року на суму 181 373,03 грн;

- газ спожитий у січні 2023 року, обсягом 2861,6 куб. м, оформлений актом приймання-передачі №ТГ383007390 від 31 січня 2023 року на суму 93 470,99 грн;

- газ спожитий у лютому 2023 року, обсягом 4813,48 куб. м, оформлений актом приймання-передачі №ТГ383031774 від 28 лютого 2023 року на суму 149 525,42 грн;

- газ спожитий у березні 2023 року, обсягом 3115,13 куб. м на суму 78 388,79 грн підтверджується роздруківкою з Інформаційної платформи Оператора ГТС з інформацією щодо остаточних відборів Споживача - ТОВ «Термал Стар» за період з 01.03.2023 по 31.03.2023, розрахунком заборгованості, а акт приймання-передачі природного газу за березень 2023 року надсилалися відповідачу ТОВ «Нова пошта», що підтверджується експрес-накладною №59000957584008.

Означені обсяги та вартість природного газу не заперечені відповідачем, а відповідно до наданих позивачем платіжних інструкцій №1747 від 12.09.2022 (на суму 64 864,03 грн), №1871 від 05.10.2022 (на суму 67 421,92 грн), №1956 від 04.11.2022 (на суму 24 045,56 грн), №2097 від 09.12.2022 (на суму 52 120,21 грн), №2213 від 05.01.2023 (на суму 181 373,03 грн), №2328 від 14.02.2023 (на суму 100 338,83 грн), №2456 від 20.03.2023 (на суму 138 325,45 грн), №68176 від 21.04.2023 (на суму 82 720,92 грн) підтверджується сплата відповідачем вартості отриманого від позивача за період з серпня 2022 року по березень 2023 року природного газу за Договором в загальній сумі 711 209,95 грн.

Водночас, у зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідачем вартості природного газу, спожитого ТОВ «Термал Стар» у серпні 2022 року та січні-березні 2023 року позивачем по простроченій заборгованості кожного місяця окремо до дати фактичної сплати нараховано відповідачу 3265,01 грн пені, 209,72 грн 3% річних, 2305,30 грн інфляційних втрат, з вимогами про стягнення яких подано даний позов до Господарського суду.

Крім того, предметом розгляду в даній справі є стягнення з відповідача 199 212,12 грн штрафу за недовикористаний обсяг природного газу протягом липня-листопада 2022 року, січня-березня 2023 року та 11 304,52 грн штрафу за перевищений обсяг постачання природного газу в грудні 2022 року, які позивач обґрунтовує посиланням на п.п. 6.2.2., 6.2.3. Договору та встановлені сторонами в п. 1.2. Договору, Додатку 1 до Договору планові помісячні обсяги постачання природного газу протягом строку дії Договору.

Надіслана 15.05.2023 на електронну адресу відповідача претензія від 12.05.2023 з вимогою негайно здійснити оплату пені, відсотків річних, втрат від інфляції та передбачених п.п. 6.2.2., 6.2.3. Договору штрафи залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

За положеннями ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач взяті на себе зобов`язання зі своєчасної сплати вартості отриманого від позивача природного газу у встановлений в п. 4.2. Договору (з урахуванням змін до даного пункту, що внесені Додатковою угодою ДУ-4/41АР200-91729-22 від 30.12.2022), тобто до 10 числа місяця, наступного за звітним, належним чином не виконував, допустивши прострочення оплати вартості природного газу у серпні 2022 року (1 календарний день), січні 2023 року (3 календарних дні), лютому 2023 року (31 календарний день) та у березні 2023 року (10 календарних днів), у зв`язку з чим позивачем здійснено нарахування пені, відсотків річних та втрат від інфляції.

Відхиляються в даному контексті заперечення відповідача щодо несвоєчасного виставлення рахунків на оплату та надання актів приймання-передачі природного газу позивачем, позаяк такі твердження відповідача жодним чином документально не підтверджені, як і не надано суду жодних доказів наявності врегульованого в п. 2.5. Договору спору між сторонами з приводу обсягів природного газу, його ціни, порушення строків оформлення актів приймання-передачі тощо.

Не стосуються предмету доведення також і аргументи відповідача щодо порушення позивачем Правил постачання природного газу в частині безпідставного включення відповідача в реєстр споживачів ТОВ «Твій Газзбут» в травні 2023 року, позаяк споживання відповідачем природного газу за травень 2023 року не стосується предмету доведення в даній справі.

Щодо пені.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України (надалі також - ГК України), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Відповідно до пункту 6.2.1. укладеного між сторонами Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач оплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» згідно з якими платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку та здійснивши оцінку доказів, на яких він ґрунтується, суд вважає правомірним нарахування відповідачу пені, що розрахована ТОВ "Твій Газзбут" за 11.09.2022 по заборгованості серпня 2022 року, за період з 11.02.2023 по 13.02.2023 по заборгованості січня 2023 року, за період з 11.03.2023 по 10.04.2023 по заборгованості лютого 2023 та за період з 11.04.2023 по 20.04.2023 по заборгованості березня 2023 року (з урахуванням часткової сплати), за кожен день прострочення в загальній сумі 3265,01 грн.

Щодо 3% річних та інфляційних нарахувань.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних.

Згідно поданого позивачем розрахунку, за неналежне виконання Договору відповідачу за 11.09.2022 по заборгованості серпня 2022 року, за період з 11.02.2023 по 13.02.2023 по заборгованості січня 2023 року, за період з 11.03.2023 по 10.04.2023 по заборгованості лютого 2023 та за період з 11.04.2023 по 20.04.2023 по заборгованості березня 2023 року (з урахуванням часткової сплати) нараховано 209,72 грн - 3% річних та 2305,30 грн втрат від інфляції.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення 3% річних, суд вважає правомірним та обґрунтованим нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Термал Старт» за означені періоди 209,72 грн - 3% річних, а позов в цій частині - таким, що підлягає задоволенню.

Даючи оцінку вимогам про стягнення з відповідача 2305,30 грн втрат від інфляції, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 4 ЦК України передбачено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 ЦК України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 ЦК України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Така правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

Статтею 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

У зв`язку з наведеним, Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Таким чином, Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 зроблено висновок, що якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

При цьому, методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

За встановленими у даній справі обставинами, період прострочення сплати відповідачем заборгованості з аспожитий природний газ у серпні 2022 року, січні 2023 року та у березні 2023 року становив менше 15 календарних днів (1, 3 та 10 днів відповідно), у зв`язку з чим за визначені позивачем в розрахунку періоди інфляційна складова боргу по цих місяцях не врховується, а відтак, і безпідставними є вимоги про стягнення інфляційних втрат, нарахованих за прострочення сплати заборгованості у серпні 2022 року, січні 2023 року та у березні 2023 року.

При цьому, з наданих суду платіжних документів про сплачу відповідачем боргу, розрахунку заборгованості вбачається, що позаборгованості лютого 2023 року прострочення сплати більше 15 календарних днів мало місце лише на частину заборгованості лютого 2023 року - 4332,13 грн, а відтак, здійснивши розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату природного газу за лютий 2023 року, виходячи з цієї суми (4332,13 грн), суд вважає підставними, правомірними, такими, що відповідають вимогам циівльного законодавства та практиці його застосування Верховним судом вимоги про стягнення з відповідача 64,98 грн інфляційних втрат.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 2240,32 грн втрат від інфляції суд відмовляє, позаяк вказані вимоги невірно розраховані позивачем.

Щодо стягнення штрафів.

За встановленими судом в даній справі обставинами, пунктами 1.2., 1.3. Договору зазначено, що річний плановий обсяг постачання газу - до 20 000 куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в Додатку 1, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з Додатком 1 до Договору сторонами помісячно визначено планові обсяги постачання газу у 2022 році, зокрема, в період з липня по жовтень 2022 року включно - по 2000 м.куб. на місяць, в листопаді 2022 року - 5000 м.куб. та в грудні 2022 року - 7000 м.куб.

Додатковою угодою №ДУ-4/41АР200-91729-22 від 30.12.2022 до Договору сторонами внесено зміни, зокрема, річний плановий обсяг постачання природного газу на 2023 рік встановлено в обсязі до 20 000 м.куб.

Крім того, означеною додатковою угодою Додаток 1 до Договору доповнено помісячними плановими обсягами постачання газу у 2023 році, зокрема в січні 2023 року - 7000 м.куб., в лютому 2023 року - 5000 м.куб., в березні 2023 року - 4000 м.куб., в квітні 2023 року - 3000 м.куб., в період з травня по жовтень 2023 року включно - по 2000 м.куб. на місяць, в листопаді 2023 року - 3000 м.куб. та в грудні 2023 року - 6000 м.куб.

Згідно з п. 2.4. Договору обсяг споживання природного газу Споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі +-3% від підтвердженого обсягу природного газу у відповідну газову добу.

При цьому, за період дії договору відповідачем були спожиті наступні обсяги газу: у липні 2022 року - 0 м.куб.; у серпні 2022 року - 1375,29 куб. м.; у вересні 2022 року - 1268,19 куб. м.; у жовтні 2022 року - 455,69 куб. м.; у листопаді 2022 року - 1549,2 куб. м.; у грудні 2022 року - 5308,91 куб. м.; у січні 2023 року - 2861,6 куб. м.; у лютому 2023 року - 4813,48 куб. м.; у березні 2023 року - 3115,13 куб.

Пунктом 5.5.1 договору закріплено, що споживач зобов`язується дотримуватись дисципліни споживання газу, визначеної розділом 2 договору, а також Правилами постачання природного газу.

Пунктом 6.2.2 договору передбачено, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vn) x Ц х K, де: Vф - обсяг фактично поставленого газу споживачу протягом розрахункового періоду за договором; Vn - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період; Ц - вартість газу за договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1 (при цьому, якщо перевищення обсягу газу стало наслідком відмови в доступі до об`єкта споживача, у результаті чого постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання газу на письмову вимогу постачальника, коефіцієнт дорівнює 1).

Пунктом 6.2.3 договору погоджено, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач зобов`язується сплатити постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

У зв`язку з допущеними відхиленнями спожитих обсягів природного газу порівняно з плановими, позивачем нараховано відповідачу 199 212,12 грн штрафу за недовикористаний обсяг природного газу протягом липня-листопада 2022 року, січня-березня 2023 року та 11 304,52 грн штрафу за перевищений обсяг постачання природного газу в грудні 2022 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18 зазначено, що господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і в порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Великою Палатою Верховного Суду у зазначеній постанові вказано також, що нормативно-правове забезпечення сфери господарювання є однією з форм здійснення державою регулювання господарської діяльності.

Водночас за змістом статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності є спрямованою, зокрема, на зменшення втручання держави у діяльність суб`єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, та здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Так, за пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них. Таким чином, тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення відповідачем грошового зобов`язання має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 зазначила, що приписами частин другої та третьої статті 6 та статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Таким чином, цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.

Приписи частини другої статті 6 та статті 627 Цивільного кодексу України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 3 Закону України "Про ринок природного газу" ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципом, зокрема, щодо відповідальності суб`єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.

Статтею 12 Закону України "Про ринок природного газу" передбачені правила постачання природного газу та встановлено, зокрема, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку (абзаци перший та другий зазначеної норми).

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексом України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу. Правила постачання природного газу затверджуються Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і є обов`язковими для виконання всіма постачальниками та споживачами.

У частині п`ятій статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" визначені істотні умови договору, зокрема, згідно з пунктом 6 передбачено, що договір постачання повинен містити таку істотну умову, як порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

Відповідно до пункту 3 розділу 1 Правил (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІ Правил постачання природного газу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VIІ цих Правил.

Розділом VIІ Правил постачання природного газу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначений порядок відшкодування збитків та вирішення спорів.

Пунктом 1 розділу VII Правил встановлено, що відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу"), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:

1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;

2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою В = (Vф - Vп) x Ц х K, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Vп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу; K - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5. При цьому, якщо перевищення об`єму (обсягу) природного газу стало наслідком відмови в доступі до об`єкта споживача, у результаті чого постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або Оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання природного газу на письмову вимогу постачальника, коефіцієнт може бути збільшений у договорі постачання до 1.

Отже, з огляду на положення чинного законодавства щодо обов`язковості умов укладеного між сторонами договору, з урахуванням положень Закону України "Про ринок природного газу", в якому визначені істотні умови договору про постачання природного газу, зокрема, порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання, а також здійснення постачальником нарахування збитків за формулою та в порядку, визначеному Правилами постачання природного газу, та здійснення належного повідомлення споживача про заподіяння та нарахування збитків шляхом складання та направлення акта-претензії, постачальник природного газу має право на відшкодування споживачем збитків за перевищення/зменшення фактично спожитого обсягу природного газу, що відрізняється від замовленого споживачем обсягу.

Близький по змісту висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №904/6994/20.

Таким чином судом встановлено, що пункт 6.2.2. договору відповідає підпункту 2 пункту 1 розділу VII Правил, а пункт 6.2.3. договору відповідає підпункту 1 пункту 1 розділу VII Правил, але у договорі сторони вказали, що це є штрафом, а не збитками.

З огляду на викладене, суд висновує, що визначена сторонами договору у підпунктах 6.2.2, 6.2.3 відповідальність за своєю правовою природою відноситься до збитків, відшкодування яких передбачено розділом VII Правил постачання природного газу та які нараховуються за формулою та в порядку, встановленими зазначеними Правилами.

Відповідні висновки у подібних правовідносинах викладені в постанові Верховного суду від 01.11.2023 у справі №911/1893/22, які суд вважає релевантними до застосування в спірних правовідносинах.

При цьому, частиною другою статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Право постачальника вимагати на підставі Правил та договору від споживача відшкодування збитків за перевищення/недовикористання останнім замовленого об`єму природного газу не звільняє позивача від тягаря доказування понесених збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.06.2022 у справі № 904/6994/20.

Таким чином, надаючи оцінку позовним вимогам про стягнення з відповідача 199 212,12 грн збитків за недовикористаний обсяг природного газу протягом липня-листопада 2022 року, січня-березня 2023 року та 11 304,52 грн збитків за перевищений обсяг постачання природного газу в грудні 2022 року, суд констатує, що позивачем не надано суду жодних доказів понесених таких збитків (наявності шкоди), не доведено вину відповідача як заподіювача (за позицією позивача) шкоди та причинного зв`язку між діями відповідача та настанням збитків, у зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

При цьому, суд зважає також, що подані ТОВ «Твій Газзбут» на виконання вимог ухвали від 03.10.2023 роздруківки з Інформаційної платформи Оператора ГТС про попередні та остаточні відбори природного газу по Споживачу - ТОВ «Термал Стар» за період з липня 2022 року по березень 2023 року включно та торгові сповіщення на набуття позивачем природного газу помісячно, за період з липня 2022 року по березень 2023 року включно, свідчать, що зазначені в укладеному між сторонами Договорі планові помісячні обсяги споживання природного газу відповідачем не підтверджувалися Оператором ГТС для Постачальника - ТОВ «Твій Газзбут», такі обсяги природного газу не закуплялися позивачем виключно з метою поставки відповідачу, що виключає ймовірність завдання Товариству позивача збитків у зв`язку з відхиленням фактичного споживання відповідачем природного газу від планового в цей період.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до часткового задоволення.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні 14.11.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Водночас, під час підготовки повного тексту рішення, судом встановлено наявність описок в резолютивній частині рішення, оголошеного 14.11.2023, в частині вірних реквізитів (адреси та коду ЄДРПОУ) позивача та зазначення прописом стягнутої судом суми втрат від інфляції, у зв`язку з чим у повному тексті рішення судом зазначається коректна редакція резолютивної частини (вірні адреса та код позивача та зазначення прописом стягнутої судом суми втрат від інфляції, а у вступні та резолютивній частині рішення, оголошеного 14.11.2023 судом в порядку ч. 7 ст. 233 ГПК України здійснено відповідні застереження перед підписом судді.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термал - Стар" (89442, с. Нижнє Солотвино Ужгородського району Закарпатської області, буд. 226, код ЄДРПОУ 32123738) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (04050, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2, код ЄДРПОУ 43965848) 3265,01 грн (три тисячі двісті шістдесят п`ять гривень 01 копійку) пені, 209,72 грн (двісті дев`ять гривень 72 копійки) - 3% річних, 64,98 грн (шістдесят чотири гривні 98 копійок) втрат від інфляції та 53,10 грн (п`ятдесят три гривні 10 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

3. В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 16 листопада 2023 року.

Суддя Лучко Р.М.