Ухвала

від 08.11.2023 по справі 910/7535/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 910/7535/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р.- головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Амірханяна Р.К.,

учасника справи - ОСОБА_1

представників учасників справи:

ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний девелопмент" - Клим В.І.,

ОСОБА_1 - Пенькас В.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 (колегія суддів: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.)

у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний девелопмент"

до ОСОБА_1

про відшкодування збитків у розмірі 1 163 100,00 грн, заподіяних юридичній особі діями її посадової особи.

Суть спору

1. З 2013 року ОСОБА_1 працювала на посаді головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний Девелопмент" (далі - ТОВ "Земельний Девелопмент"). У 2015 році її було призначено на посаду виконавчого директора з правом підпису документів.

2. У період з 02.11.2016 по 10.02.2017 ОСОБА_1 підписала від імені ТОВ "Земельний Девелопмент" три договори купівлі-продажу майнових прав та три акти прийому-передачі до них, згідно яких ОСОБА_3 передано у власність об`єкти нерухомого майна (квартири). На час укладення спірних договорів ОСОБА_4 (яка була директором у спірний період укладення договорів) перебувала у відпустці, а обов`язки директора виконувала ОСОБА_1 .

3. 20.02.2017 ОСОБА_1 була звільнена із займаної посади.

4. ОСОБА_2 , який є учасником ТОВ "Земельний Девелопмент" з часткою у статутному капіталі в розмірі 30,5%, звернувся в інтересах товариства до ОСОБА_1 із позовом про відшкодування збитків, заподіяних діями посадової особи, оскільки вважав, що правочини були вчинені на завідомо невигідних для позивача умовах.

5. Суд першої інстанції відмовив у позові. Суд апеляційної інстанції це рішення скасував та ухвалив нове - про задоволення позову. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

6. Верховний Суд закрив касаційне провадження на підставі п.5 ч.1 ст.296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

7. 02.08.2010 зареєстровано ТОВ "Земельний Девелопмент", номер запису 114 910 2 000 0001 254.

8. У Статуті в редакції, затвердженій загальними зборами учасників ТОВ "Земельний Девелопмент" (протокол №4 від 12.01.2013) передбачено:

- товариство може здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не суперечить законодавству (п.1.6);

- учасниками товариства є ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (розд.4);

- розмір статутного капіталу товариства складає 725 078,00 грн; статутний капітал складається з вартості вкладів його учасників та розподіляється між учасниками таким чином: ОСОБА_5 - 30,5% статутного капіталу, що становить 221 149,00 грн, ОСОБА_2 - 30,5% статутного капіталу, що становить 221 149,00 грн, ОСОБА_4 - 39% статутного капіталу, що становить 282 780,00 грн (п.7.3);

- вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства (п.8.1);

- до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, призначення (обрання) та відкликання директора товариства та головного бухгалтера, попереднє ухвалення правочинів на суму, що перевищує 50 000,00 грн;

- питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства (п.8.2);

- управління поточною (оперативною) діяльністю товариства здійснює його одноосібний виконавчий орган - директор; директор самостійно вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства; загальні збори учасників можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм до компетенції директора, крім тих, що відносяться до виключної компетенції загальних зборів учасників; директор підзвітний загальним зборам учасників і організовує виконання їх рішень (п.8.15);

- директор діє від імені товариства в межах, встановлених цим статутом директор має право: без довіреності виконувати дії від імені товариства, представляє його інтереси в інших підприємствах, організаціях та державних органах; укладає від його імені договори, розпоряджається майном товариства в тому числі грошовими коштами, на суму не більше 50 000,00 грн, в межах передбачених статутом; має право підпису на банківських платіжних документах (п.8.16);

- загальні збори учасників товариства не мають право втручатись в оперативну діяльність директора; директор призначає на посаду і звільняє з посади своїх заступників, керівників та спеціалістів підрозділів апарату управління і структурних підрозділів та філій товариства; при виконанні зазначених повноважень директору товариства забороняється здійснювати поділ предметів договорів з метою ухилення від передбаченого статутом товариства та/або рішенням загальних зборів учасників порядку укладення договорів, щодо яких необхідно погодження та/або затвердження загальних зборів учасників;

- головний бухгалтер на рівні з директором несе відповідальність за прийняття господарсько-фінансових рішень, оплату податків, обов`язкових платежів, відрахувань державі і органам місцевої влади та місцевого самоврядування (п.8.18).

9. 01.02.2013 ТОВ "Земельний Девелопмент" наказом прийняло на роботу ОСОБА_1 на посаду головного бухгалтера з 01.02.2013.

10. 09.11.2015 ТОВ "Земельний Девелопмент" наказом призначило ОСОБА_1 на посаду виконавчого директора з 09.11.2015 з правом підпису документів.

11. 02.11.2016 ТОВ "Земельний Девелопмент" (в особі виконавчого директора ОСОБА_1 , яка діяла на підставі доручення) та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу майнових прав №207/1 (далі - Договір №207/1), за умовами якого:

- ОСОБА_3 передаються майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором;

- об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються, є об`єкт нерухомості, розташований в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 з наступними характеристиками: квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 48,1 кв.м. (п.1.2.);

- загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за даним договором складає 180 000,00 грн (п.3.1).

12. 09.12.2016 ТОВ "Земельний Девелопмент" (в особі виконавчого директора ОСОБА_1, яка діяла на підставі доручення) та ОСОБА_3 підписали акт прийому-передачі, за яким товариство передало ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 48,1 кв.м.

13. 01.02.2017 ТОВ "Земельний Девелопмент" (в особі виконавчого директора ОСОБА_1 , яка діяла на підставі доручення) та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу майнових прав №9 (далі - Договір №9), за умовами якого:

- ТОВ "Земельний девелопмент" продав, а ОСОБА_3 купила майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1.);

- об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються, є об`єкт нерухомості, розташований в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 з такими характеристиками: квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 55,5 кв.м. (п.1.2.);

- загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за даним договором складає 220 000,00 грн (п.3.1.).

14. 10.02.2017 ТОВ "Земельний Девелопмент" (в особі виконавчого директора ОСОБА_1 , яка діяла на підставі доручення) та ОСОБА_3 підписали акт прийому-передачі, за яким товариство передало ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 55,5 кв.м.

15. 01.02.2017 ТОВ "Земельний Девелопмент" (в особі виконавчого директора ОСОБА_1 , яка діяла на підставі доручення) та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу майнових прав №10 (далі - Договір №10), за умовами якого:

- ОСОБА_3 купила майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором;

- об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є об`єкт нерухомості, розташований в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 з такими характеристиками: квартира АДРЕСА_6 , загальною площею 58,5 кв.м. (п.1.2.);

- загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за даним договором складає 220 000,00 грн (п.3.1.).

16. 10.02.2017 ТОВ "Земельний Девелопмент" (в особі виконавчого директора ОСОБА_1 , яка діяла на підставі доручення) та ОСОБА_3 підписали акт прийому-передачі, за яким товариство передає ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_7 , загальною площею 58,5 кв.м.

17. На час укладення спірних договорів ОСОБА_4 , яка була директором у спірний період укладення договорів, перебувала у відпустці (по 17.02.2017); обов`язки директора виконувала ОСОБА_1 . Довіреність в матеріалах справи відсутня.

18. 20.02.2017 ТОВ "Земельний Девелопмент" наказом звільнило ОСОБА_1 з 20.02.2017 із займаної посади.

Короткий зміст позовних вимог

19. 11.06.2018 до Господарського суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_2 , поданий в інтересах ТОВ "Земельний девелопмент" про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Земельний девелопмент" 1 163 100,00 грн збитків.

20. Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок вчинення відповідачем правочинів на завідомо невигідних для позивача умовах шляхом відчуження належних позивачу об`єктів нерухомості, останньому було завдано збитків у розмірі 1 163 100,00 грн.

21. Позивач у позові вказував, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою ТОВ "Земельний девелопмент", своїми умисними діями, які були вчиненні всупереч інтересам товариства з перевищенням повноважень, нанесла останньому збитки; ринкова вартість відчуженого внаслідок дій відповідача майна становила 1 783 100,00 грн, в той час коли майно було відчужено за 620 000,00 грн. Різниця між вказаними сумами (1 163 100,00 грн) є збитками.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

22. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.10.2018 у позові відмовив. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:

- підставами визначено укладення відповідачем договорів купівлі-продажу, внаслідок чого позивачу було завдано збитки; враховуючи визнання судовим рішенням, яке набрало законної сили, вказаних договорів недійсними, завдання позивачу збитків внаслідок дій відповідача є недоведеним;

- позивач не довів завдання збитків саме в розмірі суми, заявленої до стягнення; на підтвердження розміру збитків позивач надав копію довідки ТОВ "Центр експертиз та бізнесу "Капітал-Інвест", відповідно до якої опосередкована вартість 1 кв.м. багатоповерхових новобудов на первинному ринку житлової нерухомості станом на кінець 2016 року складає 11 000,00 грн; вказана довідка не містить відомостей щодо вартості квадратного метра саме в будинку по АДРЕСА_1 ; позивач не надав суду доказів на підтвердження кваліфікації особи (осіб), що проводили відповідне дослідження.

23. Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.05.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 скасував та ухвалив нове - про задоволення позову.

24. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- позивач обрав належний та ефективний спосіб захисту порушеного права, який передбачений п.12 ч.1 ст.20, ст.54 ГПК;

- ОСОБА_2 не є позивачем, а отже стороною у справі, а є особою з особливим процесуальним статусом, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах юридичної особи у спорах про відшкодування збитків, заподіяних її посадовою особою;

- з урахуванням того, що предметом договорів є відчуження майнових прав на об`єкти нерухомості, вартість кожного з яких перевищує 50 000,00 грн, то укладенню таких договорів мало передувати попереднє схвалення їх загальними зборами; відповідні рішення загальних зборів ТОВ "Земельний Девелопмент" в матеріалах справи відсутні; ця обставина відповідачем не заперечується;

- оспорювані договори купівлі-продажу від ТОВ "Земельний Девелопмент" були підписані головним бухгалтером ОСОБА_1 і, як зазначено у цих договорах, вона діяла на підставі доручення як виконавчий директор товариства;

- товариство зверталося із позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів купівлі-продажу; Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 15.11.2017 у справі №127/7798/17 в задоволенні позовних вимог відмовив; Апеляційний суд Вінницької області постановою від 24.07.2018 вказане рішення скасував та ухвалив нове - про задоволення позову; Верховний Суд постановою від 30.01.2019 скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.11.2017;

- у справі №127/7798/17 встановлено, що на час укладення спірних договорів ОСОБА_4 (яка була директором у спірний період укладення договорів) перебувала у відпустці по 17.02.2017; обов`язки директора виконувала ОСОБА_1 , яка, діючи на підставі довіреності, підписала вказані договори;

- оскільки укладення договорів могло бути вчинене лише після їх попереднього схвалення загальними зборами, з огляду на відсутність у статуті товариства посади виконавчого директора, визначення його прав і обов`язків, відсутність у головного бухгалтера права на укладення будь-яких правочинів від імені ТОВ "Земельний Девелопмент", то правочини щодо відчуження майна були вчинені ОСОБА_1 із перевищенням наданих їй повноважень;

- ОСОБА_1 , яка перебувала на посаді головного бухгалтера ТОВ "Земельний Девелопмент", відноситься до посадових осіб цього підприємства;

- для визначення ринкової вартості відчуженого нерухомого майна, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 призначено оціночно-будівельну судову експертизу; висновок експерта підтвердив, що реальна ринкова вартість відчуженого нерухомого майна становила 1 867 309,00 грн, тоді як фактична вартість відчужених об`єктів нерухомості на підставі наведених договорів склала 620 000,00 грн.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

25. 16.06.2023 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023, у якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

26. Скаржниця посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що Північний апеляційний господарський суд не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.11.2020 у справі №904/920/19 (також посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 15.10.2019 у справі №905/2559/17, від 22.10.2019 у справі №911/2129/17, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, від 07.04.2020 у справі №904/3657/18, від 07.07.2020 у справі №910/10647/18, Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18).

27. Скаржниця зазначає, зокрема, таке:

- належним позивачем у подібних справах є юридична особа, права якої порушено, а не її учасник;

- підписання виконавчим директором ТОВ "Земельний Девелопмент" оспорюваних договорів без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав позивача як учасника товариства, оскільки виконавчий директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 15.10.2019 у справі №905/2559/17, від 07.07.2020 у справі №910/10647/18);

- в діях ОСОБА_1 відсутній склад господарського правопорушення, зокрема, відсутня протиправна поведінка, вина, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками;

- саме директор вказаного товариства є тим виконавчим органом, на який може бути покладений обов`язок відшкодувати завдані товариству збитки, оскільки саме директор підписував доручення та надавав відповідні повноваження, зокрема наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду виконавчого директора.

28. 12.09.2023 надійшов відзив Шпака В.Г. в інтересах ТОВ "Земельний девелопмент" на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

29. У відзиві, зокрема, вказує:

- 01.02.2013 відповідачку було призначено на посаду головного бухгалтера позивача; 09.11.2015 відповідачку було призначено на посаду виконавчого директора, з правом підпису документів; 20.02.2017 відповідачку було звільнено із займаної посади; після звільнення відповідачки було виявлено, що вся фінансово-господарська документація за увесь період діяльності відповідачки як посадової особи позивача зникла з підприємства;

- реальна ринкова вартість нерухомості, відчуженої відповідачкою на підставі договорів, становила 1 783 100,00 грн; натомість фактична вартість відчужених об`єктів нерухомості склала 620 000,00 грн, що на 1 163 100,00 грн менше реальної ринкової вартості; позивач вважає цю суму коштів збитками, заподіяними діями посадової особи;

- відповідачка мала право на укладання договорів, вартість яких перевищує 50 000,00 грн, виключно за наявності попереднього погодження таких дій загальними зборами; загальні збори рішень про укладання договорів не приймали, відповідних повноважень відповідачці не надавали;

- суд апеляційної інстанції за повного і всебічного дослідження матеріалів справи встановив наявність всіх умов цивільної відповідальності відповідачки (всіх елементів складу цивільного правопорушення);

- учасник юридичної особи - ОСОБА_2 , якому належить частка у статутному капіталі 30,5%, звернувся з позовом до відповідачки саме в інтересах юридичної особи з вимогою про стягнення збитків саме на користь товариства, а не його учасника; позивач обрав належний спосіб захисту;

- предметом розгляду у справі №910/7535/18 є відшкодування збитків; питання щодо дійсності договорів, укладених відповідачкою від імені позивача, в межах цієї справи не розглядалося; питання дійсності таких договорів вирішено Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі №127/7798/17;

- предметом розгляду справи №904/920/19 були вимоги про визнання недійсними договорів та рішень загальних зборів учасників товариства щодо укладення таких договорів та передачі майна у відповідну іпотеку; жодних інших вимог, зокрема щодо відшкодування збитків, у справі №904/920/19 не заявлялося і не розглядалося; висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.11.2020 у справі №904/920/19, не повинні враховуватися у справі, що переглядається;

- постановою Верховного Суду від 13.11.2020 у справі №904/920/19, на яку посилається відповідачка, підтверджується належність обраного позивачем способу захисту;

- суд апеляційної інстанції правомірно і обґрунтовано встановив, що відповідачка діяла саме як посадова особа позивача; постановою Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №127/7798/17 було чітко встановлено, що відповідні договори купівлі-продажу від імені позивача підписувала саме відповідачка; відповідачка не заперечувала цього факту протягом розгляду цієї справи в судах попередніх інстанцій;

- якщо відповідачка наполягає на тому, що вина за вчинення нею дій, пов`язаних з підписанням правочинів на завідомо невигідних умовах, лежить на іншій особі, вона може звернутися до такої особи з регресним позовом;

- матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження наявності вказівок відповідачці підписати від імені позивача відповідні договори купівлі-продажу.

30. 23.10.2023 надійшли додаткові письмові пояснення позивача стосовно безпідставності тверджень відповідача, подані до суду його представником адвокатом Климом В.І. через офіційну електронну адресу суду, які підписані електронним цифровим підписом.

31. 23.10.2023 від ОСОБА_1 надійшла відповідь на додаткові письмові пояснення позивача.

32. 24.10.2023 надійшли додаткові письмові пояснення позивача стосовно безпідставності тверджень відповідача, наведених в її відповіді від 23.10.2023, подані до суду його представником адвокатом Климом В.І. через офіційну електронну адресу суду, які підписані електронним цифровим підписом.

33. Верховний Суд залишає без розгляду додаткові пояснення позивача від 23.10.2023 та від 24.10.2023, подані на офіційну електронну адресу суду його представником адвокатом Климом В.І., які підписані електронним цифровим підписом останнього, з огляду на таке.

34. За змістом ст.6 ГПК у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС). ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

35. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".

36. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22 підтвердила необхідність дотримання вищевикладених положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

37. Верховний Суд ухвалою від 28.08.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 27.09.2023.

38. У судовому засіданні 27.09.2023 Верховний Суд оголосив перерву до 25.10.2023, а 25.10.2023 -до 08.11.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК

39. Скаржниця посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає, що Північний апеляційний господарський суд не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.11.2020 у справі №904/920/19 (також посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 15.10.2019 у справі №905/2559/17, від 22.10.2019 у справі №911/2129/17, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, від 07.04.2020 у справі №904/3657/18, від 07.07.2020 у справі №910/10647/18, Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18).

40. Скаржниця наводить такі висновки Верховного Суду:

- інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються; вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників та самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно зборами учасників товариства; відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивачів є самостійною підставою для відмови у позові (постанова від 13.11.2020 у справі №904/920/19);

- вирішуючи господарський спір, суд має з`ясувати, чи існує у позивача право або законний інтерес, чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги; в іншому випадку у позові слід відмовити (постанова від 14.06.2019 у справі №910/6642/18);

- орган юридичної особи, який діє одноособово, має повноваження щодо представництва юридичної особи (з можливістю їх обмеження відповідно до установчих документів чи закону), створює, змінює припиняє цивільні права та обов`язки юридичної особи, тому підпадає під поняття представництва, наведене у ст.237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) (постанова від 22.10.2019 у справі №911/2129/17);

- згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства; повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які за загальним правилом діяти від імені товариства не мають права; укладення виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника (постанови від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 15.10.2019 у справі №905/2559/17, від 07.07.2020 у справі №910/10647/18);

- акціонер (учасник) юридичної особи, не може розглядатися як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (постанови від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 15.10.2019 у справі №905/2559/17, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, від 07.04.2020 у справі №904/3657/18, від 07.07.2020 у справі №910/10647/18).

41. Отже доводи скаржниці, які обґрунтовані посиланням на відповідні висновки Верховного Суду, фактично зводяться до того, що підписання відповідачкою оспорюваних договорів без передбаченої статутом згоди загальних зборів може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав позивача як учасника товариства; належним позивачем у подібних справах є юридична особа, права якої порушено, а не її учасник.

42. Касаційне провадження у справі відкрито відповідно до п.1 ч.2 ст.287 ГПК, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

43. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

44. Подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

45. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

46. Проаналізувавши висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.11.2020 у справі №904/920/19, від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 15.10.2019 у справі №905/2559/17, від 22.10.2019 у справі №911/2129/17, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, від 07.04.2020 у справі №904/3657/18, від 07.07.2020 у справі №910/10647/18, від 14.06.2019 у справі №910/6642/18, Верховний Суд вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається, з огляду на таке.

47. Так, у справі №904/920/19 учасник ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія", якому належить 50% статутного капіталу, звернувся до суду з позовом до ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" та іншого учасника цього товариства (який був генеральним директором) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" щодо передачі в іпотеку нерухомого майна товариства та укладення іпотечного договору, а також про визнання недійсними двох іпотечних договорів, укладених між учасником товариства (генеральним директором), від імені якого діяла фізична особа (як іпотекодержателем), та ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія" в особі генерального директора (як іпотекодавцем).

48. У справі №916/2084/17 фізична особа звернулася з позовом до ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" та Регіонального відділення Фонду державного майна України про визнання недійсними двох договорів про внесення змін до договору оренди. На обґрунтування позовних вимог позивач у цій справі зазначив, що його було примусово виключено зі складу учасників товариства, а також звільнено з посади директора; протягом наступних років склад учасників товариства неодноразово змінювався; у подальшому вказані зміни визнані недійсними в судовому порядку, позивача поновлено у складі учасників товариства (частка у статутному капіталі 30%) та на посаді директора; під час судових спорів позивачу стало відомо про укладення від імені товариства оспорюваних договорів, на підставі яких було зменшено кількість орендованого майна та збільшено орендну плату за користування цим майном; на момент їх підписання особа, яка діяла від імені товариства не мала повноважень діяти як директор і ця обставина встановлена у низці судових рішень, які набрали законної сили.

49. У справі №905/2559/17 Компанія "Minova Holding GMBH" звернулася з позовом до ТОВ "Мінова Україна" та фізичної особи про визнання недійсними договорів купівлі-продажу спецтехніки, укладених відповідачами. Позивач посилався на те, що внаслідок укладання оспорюваних правочинів порушені його корпоративні права як власника частки у розмірі 90% статутного капіталу ТОВ "Мінова Україна", зокрема право на отримання прибутку та право на участь в управлінні товариством; спірні договори укладені директором ТОВ "Мінова Україна" всупереч обмеженням, встановленим статутом щодо виключної компетенції загальних зборів на попереднє погодження та за відсутності реального виконання договорів; контрагент не міг не знати про такі обмеження повноважень директора, оскільки самі договори містять умову, що директор діє на підставі статуту.

50. У справі №911/2129/17 ТОВ "ТЛК "Арктика" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Нагваль-Фіш" і ТОВ "Крупенія" про визнання недійсними договору купівлі-продажу і договору, за яким відчужене майно позивача, та про витребування від ТОВ "Крупенія" на користь ТОВ "ТЛК "Арктика" майна. Укладаючи оспорювані договори, від імені ТОВ "ТЛК "Арктика" правочини вчиняли директор, який діяв на підставі статуту, та виконуючий обов`язки директора. Позивач вказував, що спірні договори укладені з порушенням статей 92, 232, 237, 238 ЦК, принципів розумності і добросовісності, перевищенням повноважень та внаслідок зловмисної домовленості сторін.

51. У справі №904/10956/16 фізична особа-учасник ТОВ "ХК "Інтермет" звернувся із позовом до ТОВ "ХК "Інтермет", ТОВ "НВФ "Дніпропроект", ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та органів державної реєстрації про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "ХК "Інтермет" про продаж ТОВ "НВФ "Дніпропроект" комплексу будівель і споруд, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу комплексу будівель і споруд, укладеного між ТОВ "ХК "Інтермет" та ТОВ "НВФ "Дніпропроект", іпотеки, укладеного між ТОВ "НВФ "Дніпропроект" та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно. Позивач зазначив, що він є учасником ТОВ "ХК "Інтермет", однак збори проведені за його відсутності і без повідомлення про їх проведення, що позбавило його права на участь в управлінні товариством.

52. У справі №904/3657/18 фізична особа (учасник ТОВ "Метал-Корт", якому належить частка у розмірі 50% статутного капіталу) звернулася з позовом до іншої фізичної особи (учасник ТОВ "Метал-Корт", якому належить частка у розмірі 25% статутного капіталу) та державного реєстратора, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про скасування обтяження об`єкта нерухомого майна, про реєстрацію за фізичною особою-відповідачем права власності на об`єкт нерухомого майна, про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за ПП "НВП Терракота", визнати недійсним договір іпотеки, укладений між фізичною особою та ПП "НВП Терракота", скасувати запис про іпотеку та запис про обтяження, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок незаконного рішення відповідачів позивачка втратила право на частину майна товариства, а фізична особа-відповідач незаконно отримав нерухоме майно, яке належить ТОВ "Метал-Корт" і в подальшому передав його як внесок до статутного капіталу ПП "НВП Терракота", у якому він є єдиним учасником.

53. У справі №910/10647/18 Компанія "Джамзако Лімітед" (учасник ТОВ "ТКЗ" із часткою у статутному капіталі 97,5%) звернулася з позовом до ТОВ "ТКЗ" та державного реєстратора про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, укладеного ТОВ "ТКЗ" та ТОВ "Термінал-Рент", та акта приймання-передачі майнових прав, про скасування реєстраційного номера нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Позивач зазначав, що договір купівлі-продажу майнових прав та подальша реєстрація права власності суперечать закону та вчинені всупереч внутрішній волі учасника правочину; відчуження майнових прав відбулося на підставі визнаного судом недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ТКЗ" як прийнятого за участі представника Компанії "Джамзако Лімітед", який, однак, не мав повноважень щодо вирішення питання відчуження майна компанії та/або надання повноважень на відчуження; положеннями статуту ТОВ "ТКЗ" передбачено необхідність отримання попередньої згоди зборів учасників товариства на укладення директором товариства спірного договору купівлі-продажу.

54. У справі №910/6642/18 ДП "Групова котельня Міністерства внутрішніх справ України" звернулося до суду з позовом до ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Київгаз" про визнання за позивачем права на споживання природного газу.

55. Натомість у справі, що переглядається, ОСОБА_2 , який є учасником ТОВ "Земельний Девелопмент" з часткою у статутному капіталі в розмірі 30,5%, звернувся в інтересах цього товариства із позовом про відшкодування товариству збитків, заподіяних діями посадової особи.

56. Пункт 12 ч.1 ст.20 ГПК (в редакції, чинній на момент звернення з позовом) передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч.2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.

57. Відповідно до ч.1 ст.54 ГПК власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

58. У разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов`язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов. Посадова особа, до якої пред`явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі (ч.2 ст.54 ГПК).

59. Отже, жодна із наведених справ, на висновки із яких посилається скаржниця, не стосується правовідносин щодо стягнення із посадової особи збитків, заподіяних товариству діями такої посадової особи, де позивачем є учасник в інтересах товариства, що передбачено п.12 ч.1 ст.20, ст.54 ГПК.

60. Верховний Суд погоджується із доводами позивача, який зазначає, що не можна ототожнювати такі предмети спорів як "визнання недійсними договорів" і "відшкодування збитків, заподіяних посадовою особою".

61. Отже, Верховний Суд доходить висновку про необґрунтованість тверджень скаржниці, що підписання нею оспорюваних договорів без передбаченої статутом згоди загальних зборів може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав позивача як учасника товариства і що належним позивачем у подібних справах є юридична особа, права якої порушено, а не її учасник, оскільки подібні твердження (висновки) викладені Верховним Судом у справах, які за змістовим критерієм є неподібними до справи, що переглядається.

Щодо інших доводів

62. ОСОБА_1 у касаційній скарзі також, зокрема, зазначає:

- в діях ОСОБА_1 відсутній склад господарського правопорушення, зокрема, протиправна поведінка, вина, відсутній причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками;

- саме директор товариства є тим виконавчим органом, на який може бути покладений обов`язок відшкодувати завдані товариству збитки, оскільки саме директор підписував доручення та надавав відповідні повноваження;

- в матеріалах справи відсутнє доручення або довіреність, якими було уповноважено виконавчого директора ОСОБА_1 діяти в інтересах товариства; в матеріалах справи наявний лише наказ, яким ОСОБА_1 призначено на посаду виконавчого директора з правом підпису документів;

- суд апеляційної інстанції встановив, що статут товариства не передбачає посади виконавчого директора, не визначає його прав і обов`язків особи; статут не передбачає права на укладення будь-яких правочинів головним бухгалтером;

- в межах справи №127/7798/17 про визнання недійсними договорів не досліджувалися укладені договори, не проводилася почеркознавча експертиза; не досліджувалися довіреність з правом підпису та наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду виконавчого директора; відкритим залишається питання щодо підпису ОСОБА_1 договорів;

- згідно статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, призначення (обрання) та відкликання директора та головного бухгалтера; в матеріалах справи відсутнє рішення учасників щодо призначення ОСОБА_1 на посаду виконавчого директора.

63. Верховний Суд звертає увагу скаржниці на ту обставину, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

64. Розгляд скарг Верховним Судом покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження (зокрема, підстави касаційного оскарження, передбачені ч.2 ст.287 ГПК) вводяться для забезпечення ефективності судочинства.

65. Скаржниця у касаційній скарзі послалася на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1.ч.2 ст.287 ГПК, а, отже, вона має мотивувати неправильне застосування норм матеріального права та/або недотримання вимог процесуального права судами попередніх інстанцій посиланням на відповідні висновки Верховного Суду щодо застосування конкретних норм права у подібних правовідносинах, а не наводити власні міркування.

66. Тобто, для спростування будь-якого висновку, наведеного в оскаржуваних судових рішеннях скаржниця має навести не особисті міркування щодо законності та обґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування якої саме норми права у подібних відносинах не був врахований судами попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи.

67. Доводи щодо відсутності складу господарського правопорушення та про покладення обов`язку відшкодувати завдані товариству збитки саме на директора зводиться до висловлення незгоди з встановленими судами обставинами справи, їх правовою оцінкою та прийнятими судовими рішеннями в цілому, є викладенням власного бачення у питанні застосування правових норм, не підкріпленим посиланням на правові висновки Верховного Суду.

68. Щодо доводів про відсутність доручення або довіреності, якими скаржницю було уповноважено діяти в інтересах товариства, відсутність рішення учасників щодо призначення ОСОБА_1 на посаду виконавчого директора та про відкритість питання щодо факту підписання ОСОБА_1 договорів, Верховний Суд звертає увагу, що скаржниця як на підставу касаційного оскарження посилається лише на випадок, передбачений п.1 ч.2 ст.287 ГПК.

69. Скаржниця не посилається на жодну іншу підставу касаційного оскарження, зокрема й передбачену п.4 ч.2 ст.287 ГПК у взаємозв`язку із відповідними пунктами ч.3 ст.310 ГПК (недослідження зібраних у справі доказів, відхилення клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів).

70. Також з матеріалів справи та встановлених обставин не вбачається, що скаржниця в судах попередніх інстанціях оспорювала обставину підписання нею відповідних договорів, та/або ініціювала питання щодо проведення експертизи для встановлення справжності її підписів на договорах тощо.

71. Окрім цього, відповідно до п.1 ч.3 ст.310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу. Обставини щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді, відтак Верховний Суд залишає без уваги доводи скаржниці про неналежне дослідження судами наявних в матеріалах справи доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

72. Згідно із п.5 ч.1 ст.296 ГПК суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

73. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про закриття касаційного провадження у справі.

Судові витрати

74. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження, то судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі №910/7535/18 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець