Ухвала

від 17.11.2023 по справі 916/3365/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 листопада 2023 року

м. Київ

Справа № 916/3365/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіса" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 (колегія суддів: Богатир К. В., Поліщук Л. В., Таран С. В.) та рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 (суддя Желєзна С. П.) у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Юреско Наталії Георгіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіса" про стягнення 755 398,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Юреско Н. Г. звернулася до суду з позовом заявою про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіса" (далі - ТОВ "Тіса") заборгованості у розмірі 755 398,03 грн, з яких 457 980 грн - основний борг, 55 060,80 грн - 3 % річних та 242 357,23 грн - інфляційні втрати.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати поставленого позивачем товару (винограду) за договору купівлі-продажу від 01.09.2018 № 3.

19.07.2023 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2023, повний текст якої складений 20.10.2023, про часткове задоволення позову; стягнув з відповідача на користь позивача 457 980 грн основного боргу, 54 806,01 грн 3 % річних та 241 237,60 грн інфляційних втрат; в решті позову відмовив.

01.11.2023 ТОВ "Тіса" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про відмову у позові.

Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагу його доводи про те, що надані позивачем товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам процесуального законодавства щодо належності та допустимості доказів та не надали йому можливості реалізувати право на подання відповіді на відзив на апеляційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження ТОВ "Тіса" визначило пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2023 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.

05.11.2023 до Верховного Суду надійшли заперечення фізичної особи-підприємця Юреско Наталії Георгіївни проти відкриття касаційного провадження, в яких позивач зазначає, що скаржником не зазначено жодних обґрунтувань визначених підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 ГПК України одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

У силу пункту 2 частини третьої статті 287 цього ж Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з приписами частин п`ятої та сьомої статті 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини першої статті 163 цього ж Кодексу встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2 481,00 грн.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості у розмірі 755 398,03 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як зазначено вище, у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України унормовано випадки, за яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути предметом касаційного оскарження.

ТОВ "Тіса" підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень визначило пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, які без обґрунтувань, передбачених пунктом 2 частини третьої цієї ж статті, не можуть вважатися дотриманням приписів статті 290 цього ж Кодексу, оскільки предметом спору у цій справі є стягнення грошових коштів, розмір яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ТОВ "Тіса" не дотрималося умови допуску справи до касаційного оскарження, в якій предметом позову є стягнення грошових коштів, розмір яких не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що ТОВ "Тіса" не зазначило підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, про що також було зазначеного позивачем у відповідних запереченнях, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 293 цього ж Кодексу, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 12, 234, пунктом 2 частини третьої 287 та пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 916/3365/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіса" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач