Ухвала

від 17.11.2023 по справі 280/7883/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

17 листопада 2023 року Справа № 280/7883/23 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» про залишення позовної заяви без розгляду по справі

за позовною заявою заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69035) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, м. Запоріжжя, буд.65, 69002; код ЄДРПОУ 38625593),

Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради (вул. Першотравнева, 2 м. Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 37591637)

до Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (вул. Залізнична, буд.2, м. Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 01056273)

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25.09.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (далі прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач-1, ГУ ДСНС України у Запорізькій області), Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради (далі - позивач-2) до Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (далі відповідач, ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод»), в якому позивачі просять суд:

- зобов`язати відповідача привести у готовність до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття №29326, що знаходиться за адресою: вул. Залізнична, буд.2, м. Запоріжжя, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Ухвалою суду від 26.09.2023 відкрито провадження у справі №280/7883/23, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.

09.11.2023 (вх.№49644) до суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви по справі №280/7883/23 без розгляду. В обґрунтування вказаного клопотання зокрема зазначено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, а саме якщо наявне порушення або загроза порушення інтересів держави. Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.08.2023 по справі № 560/100015/22 та від 11.10.2023 по справі № 260/4199/22 представник відповідача наполягає на тому, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Водночас, вказано що відповідно до листа ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 09.08.2023 №53002-3841/53 22-1 у ГУ ДСНС України у Запорізькій області відсутні повноваження щодо пред`явлення позову, який заявлений прокурором. Крім того зазначено, що листом від 10.08.2023 №912/01-14 Управлінням з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради повідомлено, що відповідно до завдань, визначених положенням, функція здійснення контролю за станом готовності захисних споруд цивільного захисту знаходиться поза межами повноважень Управління. З посиланням на пункт другий частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України представник відповідача просить суд задовольнити клопотання про залишення позовної заяви у справі №280/7883/23 без розгляду.

Розглядаючи клопотання представника відповідача, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України).

Право на звернення до суду та способи судового захисту регламентується положеннями статті 5 КАС України, за загальним правилом частини першої якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною третьою статті 5 КАС України визначено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

У свою чергу, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта статті 5 КАС України).

З наведеного слідує, що завданням адміністративного судочинства є, насамперед, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб (кожної людини і громадянина), прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, тоді як самі суб`єкти владних повноважень наділені правом на звернення до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Отже, стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 (далі - Закон №1697), представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону №1697, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону №1697, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Суд зазначає, що Конституція України, КАС України та Закон №1697 визначають перелік випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді та встановлюють критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Зокрема, здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Водночас суд звертає увагу, що Конституційний суд України у рішенні №3-рп/99 від 08.04.1999 зазначив, що для вирішення справи суттєвим вбачається з`ясування поняття інтереси держави. У процесі дослідження встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Існування інтересу та необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені), а також переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави в суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки означенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього, або ж звертається в інтересах громадян, які за віком, станом здоров`я чи соціально-правовим статусом самі не спроможні захистити свої права. Таке обґрунтування повинно ґрунтуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва в суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен обґрунтувати, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.

З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18.10.2019 по справі №320/1724/19, від 09.10.2019 по справі №0440/4892/18, від 04.10.2019 по справі №804/4728/18, від 27.04.2020 по справі №826/10807/16, від 20.05.2020 по справі №580/17/20, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 по справі №912/2385/18, прийнятої з метою врегулювання розбіжностей у викладених раніше правових позиціях, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону №1697, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону №1697 і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові, однак якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного суду від 02.09.2021 по справі №280/3319/20, від 13.04.2022 по справі №815/1484/18.

Суд звертає увагу, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023. Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану.

У відповідь на лист заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури від 04.08.2023 № 52-103-7990ВИХ-23 щодо того чи вживались ГУ ДСНС України у Запорізькій області заходи претензійно-позовного характеру до відповідача з метою зобов`язання останнього привести у стан готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №29326 - контролюючий орган листом від 09.08.2023 №53002-3841/53 22-1 повідомив, що відповідні заходи реагування щодо звернення до адміністративного суду не вживались.

Відтак, враховуючи тимчасову відсутність у ГУ ДСНС України у Запорізькій області повноважень на звернення до суду із даним позовом та суспільну значимість в умовах військового стану порушеного питання, суд приходить до висновку про наявність у прокурора підстав для звернення до суду із цим позовом.

Наведене у сукупності свідчить про безпідставність заявленого представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з чим у задоволенні такого клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 44, 243, 248, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» про залишення позовної заяви заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69035) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, м. Запоріжжя, буд.65, 69002; код ЄДРПОУ 38625593), Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради (вул. Першотравнева, 2 м. Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 37591637) до Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (вул. Залізнична, буд.2, м. Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 01056273) про зобов`язання вчинити певні дії без розгляду відмовити.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І.В. Садовий