Постанова

від 09.11.2023 по справі 362/6867/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

єдиний унікальний номер справи: №362/6867/21

номер провадження №22-ц/824/8620/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних прав:

судді - доповідача Білич І.М.

суддів Мостова Г.І.,Слюсар Т.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2023 року, постановлену під головуванням судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М.,

у цивільній справі №362/6867/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіс-Кіно», ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Гравіс-Кіно», ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2023 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Гравіс-Кіно», ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодування моральної шкоди передано за підсудністю на розгляд до Подільського районного суду міста Києва.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу за результатами розгляду якої, просив ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначаючи, що у тексті позовної заяви ним було вказано, що відомості, які ганьблять його честь та гідність, поширив на відеозаписі відповідач ОСОБА_3 . Відповідач ОСОБА_2 в ефірі ТОВ «Гравіс-Кіно» повідомив необмеженому колу осіб, що саме ОСОБА_3 надав йому відомості, які є предметом спору. Отже, ОСОБА_3 є джерелом інформації, яка є предметом спору. Вказуючи, що у випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем у справі. Таким чином, вимогу про визнання інформації недостовірною було пред`явлено до поширювача інформації автора інформаційної програми ОСОБА_2 та до особи, з посиланням на яку, як на джерело інформації, була поширена інформація.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені, зокрема, в п. 9 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, щодо передачі справи на розгляд іншого суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

На час розгляду справи до суду апеляційної інстанції сторонами в справі не було надано заперечень щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

05 червня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли письмові пояснення з яких вбачається, що ОСОБА_2 не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважаючи, що висновки суду першої інстанції щодо передачі даної справи за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва є правильними, оскільки позовних вимог до ОСОБА_3 позивачем не пред`явлено.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до приписів ст.ст. 124, 125 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Відповідно до ст. 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен з позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Приписами ст. 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 15, 16 ст. 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01 березня 2013 року, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив: визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності та принижує честь і гідність позивача інформацію поширену ОСОБА_2 в ефірі програми «ІНФОРМАЦІЯ_1» - НОМЕР_1 випуск - «ІНФОРМАЦІЯ_2 » «це дружина адвоката ОСОБА_6 , який спільно з радником ОСОБА_7 ОСОБА_1 влаштував земельний бізнес по приватизації земель на підставних осіб. « «Я приходил к Либерти. Либерти это бизнес центр, где ОСОБА_1 с ОСОБА_6 работают. Они мне давали за приведенного человека 500 грн.»;

зобов`язати ТОВ «Гравіс-Кіно» видалити всю недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 на сайті телеканалу 2+2 та повідомити в телевізійному ефірі каналу 2+2 СПРОСТУВАННЯ: «За цією адресою в мережі Інтернет було поширено недостовірну інформацію, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 - дана інформація наступного змісту - «ІНФОРМАЦІЯ_2 » «це дружина адвоката ОСОБА_6 , який спільно з радником ОСОБА_7 ОСОБА_1 влаштував земельний бізнес по приватизації земель на підставних осіб. « «Я приходил к Либерти. Либерти это бизнес центр, где ОСОБА_1 с ОСОБА_6 работают. Они мне давали за приведенного человека 500 грн.» Після спростування в ефірі оголосити повідомлення про ухвалене у даній справі судове рішення, а саме: вид судового рішення (рішення, постанова), дату його ухвалення, номер справи, та текст резолютивної частини рішення та не видаляти цю публікацію з сайту телеканалу 2+2;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 150 000 грн.

У якості відповідачів ОСОБА_1 зазначив: ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ТОВ «Гравіс-Кіно», місцезнаходження якого є : м. Київ, вул. Кирилівська, 23, що територіально відноситься до Подільського району міста Києва, та ОСОБА_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог вказував, зокрема, на те, що ОСОБА_2 , який є автором телевізійної інформаційної програми «ІНФОРМАЦІЯ_1» - НОМЕР_1 випуск - ІНФОРМАЦІЯ_3 в ефірі телеканалу 2+2, власником якого є ТОВ «Гравіс-Кіно», поширив щодо позивача відомості, які не відповідають дійсності, ганьблять честь, гідність та ділову репутацію позивача та завдали йому моральної шкоди. Частину вказаної неправдивої інформації, ОСОБА_2 поширив посилаючись на ОСОБА_3 та разом з ним.

Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд до Подільського районного суду міста Києва, суд першої інстанції виходив з того, що вимог до ОСОБА_3 , який має відмінне від інших відповідачів місце реєстрації, що надає право на вибір підсудності, позивачем не заявлено. Тобто, позивач завідомо безпідставно залучив ОСОБА_3 як співвідповідача з метою зміни підсудності справи. Посилаючись на приписи ст. 44 ЦПК України, суд вважав зазначені дії зловживанням процесуальними правами, що суперечать завданню цивільного судочинства. Вказуючи, що Подільський районний суд міста Києва, з огляду на місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 та місцезнаходження, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ТОВ «Гравіс-Кіно», є судом до територіальної підсудності якого, згідно ст. 27 ЦПК України, належить розгляд даної справи.

Проте повністю погодитися з вказаними висновками суду не можна виходячи з наступного.

Згідно ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

Згідно ч. 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 44 ЦПК України встановлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З аналізу наведеної норми права слідує, що за наслідками визнання дій учасника справи зловживанням процесуальними правами, суд, з урахуванням обставин справи, має право застосувати до нього наслідки, зокрема, залишення без розгляду або повернення скарги, заяви, клопотання.

У той же час, визнаючи дії позивача щодо залучення до участі у справі відповідача ОСОБА_3 зловживанням процесуальними правами, суд прийняв рішення про передачу справи іншому суду у відповідності до положень ст. 27 ЦПК України, що суперечить нормам діючого цивільно-процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 379, 381-384,387 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: