Ухвала

від 04.01.2024 по справі 362/6867/21

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/6867/21

Провадження № 2/362/743/24

У Х В А Л А

04.01.2024 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М., розглянувши клопотання/заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіс-Кіно" - Руденко Віталіни Володимирівни про перехід від спрощеного провадження без виклику сторін до загального позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіс-Кіно", ОСОБА_4 про захист честі гідності, ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява.

Ухвалою суду від 06.12.2023 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02.01.2024 р. судом отримано клопотання/заяви від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та 03.01.2024 р. представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіс-Кіно" - Руденко Віталіни Володимирівни, у яких останні заперечують щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження та просять про перехід від спрощеного провадження без виклику сторін до загального позовного у вказаній справі та заміною засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, мотивуючи заяву тим, що дана справа є складною і становить значний суспільний інтерес, оскільки ОСОБА_1 є публічною особою, народним депутатом України, а також не є малозначною і має велике значення для відповідачів.

Дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до п. 4ст. 19 ЦПК України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному провадженні.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи малозначні справи.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 6ст. 19 ЦПК Українидля цілей цьогоКодексумалозначними справами є: справи про розірвання шлюбу, справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Відповідно до вимог ч. 6ст. 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд враховує, що перелік справ, які в обов`язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4ст. 274 ЦПК України: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку зального позовного провадження, не відноситься.

Частиною 3ст. 274 ЦПК Українивизначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного, оцінивши критерії, визначені у ч. 3ст. 274 ЦПК України, суд встановив, що предмет даної справи не підпадає під обмеження, які визначені ч. 4ст. 274 ЦПК України, справа є малозначною справою, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження.

Таким чином, враховуючи, що провадження у справі відкрито та розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, а також з урахуванням малозначності справи та конкретних обставин справи, суд вважає за недоцільне проводити розгляд справи у загальному позовному провадженні, тому заяви/клопотання відповідачів про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Крім того, слід зазначити, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження, спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги.

Отже, відповідачі не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування доводів позивача у строки, визначені судом або законом, та в повній мірі користуються правами, передбаченимиЦПК України.

Також, відповідно до норм цивільного процесуального закону, в порядку спрощеного провадження, суд не позбавлений можливості вирішити питання про обґрунтованість позову.

У зв`язку із цим, оскільки характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагає проведення судового засідання за участю сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представників відповідачів про розгляд справи в судовому засіданні з участю сторін.

Слід зауважити, що для повного та всебічного встановлення обставин справи, суду достатньо дослідити письмові пояснення учасників процесу та дати аналіз письмовим доказам по справі.

До того ж, слід звернути увагу на наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 р. у справі «Ахеn v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 р. «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

До того ж, необхідно врахувати, що у зв`язку із введенням воєнного стану на усій території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні» та його подальшим продовженням, розгляд справи в судовому засіданні може бути значно ускладнений або взагалі неможливий через неможливість прибуття до суду сторін по справі.

За таких обставин, клопотання/заяви є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184 187, 274 277 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання/заяв представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіс-Кіно" - Руденко Віталіни Володимирівни про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л.М. Кравченко