Ухвала

від 17.11.2023 по справі 760/20811/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

Провадження 2/760/1056/23

В справі 760/20811/21

У Х В А Л А

І . Вступна частина

17 листопада 2023 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

розглянув у судовому засіданні в залі суду заяву представника ОСОБА_1 про часткове закриття провадження в справі за зустрічними позовними вимогами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

ІІ. Описова частина

В провадженні судді Солом`янського районного суду міста Києва Коробенка С.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя .

09 травня 2023 року до суду надійшло клопотання представника Відповідачки про закриття провадження в частині позовних вимог ОСОБА_2 про поділ між подружжям грошових коштів в сумі 21 175,15 Євро, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «Турецький економічний банк».

Представник Відповідачки зазначила, що оскільки зазначене майно перебуває на рахунку в банку, що розташований на території іноземної держави, спір щодо права власності на них не підпадає під юрисдикцію українського суду.

Представник Позивача проти задоволення клопотання заперечував, наполягаючи на тому, що в даному випадку відсутня виключна підсудність щодо вирішення спору в цій частині, у зв`язку з чим Солом`янський районний суд м. Києва цілком уповноважений на розгляд справи.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Встановлено, між сторонами виник спір в тому числі з приводу поділу грошових коштів в сумі 21175,15 євро, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «Турецький економічний банк», що, за твердженням Позивача, було набуто подружжям за час перебування сторонами у шлюбі. При цьому і Позивач, і Відповідачка є громадянами України.

Статтею 1 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» передбачено, що приватноправові відносини - це відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи; іноземний елемент - це ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 вказаного Закону України іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється, зокрема, у формі, коли хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою.

Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (стаття 497 ЦПК України).

У міжнародному праві категорія «підсудність» застосовується для визначення розподілу як компетенції між судами існуючої в державі системи розгляду цивільних справ, так і компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності.

З урахуванням викладеного, на цивільні справи з іноземним елементом поширюються як загальні, так і спеціальні правила підсудності. Тому на стадії відкриття провадження суд повинен з`ясувати питання про те, чи поширюється його компетенція на розгляд даної справи.

Закон України «Про міжнародне приватне право» (статті 75-77) передбачає договірну, загальну, альтернативну та виключну підсудність.

За приписами пунктів 1 і 2 частини першої статті 76 Закону України № 2709-IV суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.

Випадки виключної підсудності справ з іноземним елементом судам України визначені статтею 77 Закону.

Вирішення питання про поділ майна подружжя з іноземним елементом здійснюється відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про міжнародне приватне право», згідно з якою подружжя може обрати для регулювання майнових наслідків шлюбу право особистого закону одного з подружжя або право держави, у якій один з них має звичайне місце перебування, або, стосовно до нерухомого майна, право держави, у якій це майно знаходиться. Аналогічні рекомендації щодо вказаного питання надано в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом" від 16.05.2013 № 24-754/0/4-13.

Розглядаючи справи за участю іноземного елемента, судам слід з`ясовувати наявність чинного між державами договору та за його наявності - порядку регулювання спірних правовідносин, що виникли.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Угоди між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах від 23.11.2000 встановлено, що Виникнення та припинення права власності або іншого речового права на рухоме майно визначається законодавством Договірної Сторони, на території якої майно знаходилось у момент, коли мали місце дія або інша обставина, що стали підставою виникнення або припинення такого права.

В даному контексті слід зазначити, що ані Цивільний процесуальний кодексу України, ані Закон України «Про міжнародне приватне право», ані Угода між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах не встановлюють виключної підсудності щодо спору про рухоме майно, до якого належать і грошові кошти на банківському рахунку.

Посилання представника Відповідачки на п. 3 ст. 27 Угоди Україною та Турецькою Республікою є помилковим, оскільки зазначена норма визначає законодавство, яке регулює виникнення та припинення права власності на рухоме майно, а не підсудність спору. Крім того, на даній стадії розгляду справи відсутні підстави вважати, що право власності на грошові кошти було набуте саме на території Турецької республіки.

Враховуючи викладене, достатніх підстав для закриття провадження в цій частині вимог суд не вбачає.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд ухвалив:

1. У задоволенні клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ грошових коштів в сумі 21 175,15 Євро, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «Турецький економічний банк», відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: