Постанова

від 08.11.2023 по справі 910/1226/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2023 р. Справа №910/1226/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Луцюк А.В.

представники сторін:

від Акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут авіаційної технології": Корнійчук Л.М., Крисін М.І.

від Фізичної особи-підприємця Доброханської Анни Ярославівни: Тараненко Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Доброханської Анни Ярославівни

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 (повний текст складено 03.08.2023)

у справі №910/1226/23 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут авіаційної технології"

до Фізичної особи-підприємця Доброханської Анни Ярославівни

про стягнення 156 907,21 грн,

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Доброханської Анни Ярославівни

до Акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут авіаційної технології"

про витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут авіаційної технології" (далі - АТ "УКРНДІАТ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами про стягнення з Фізичної особи-підприємця Доброханської Анни Ярославівни заборгованості у розмірі 156 907,21 грн, з яких: 112 232,21 грн - заборгованість по орендній платі, 14 519,19 грн - заборгованість з витрат на утримання орендованого майна, 24 892,64 грн - пеня, нарахована на заборгованість з орендної плати, 3 220,30 грн - пеня, нарахована на заборгованість по утриманню орендованого майна, 1 808,86 грн - три проценти річних, нарахованих на заборгованість з орендної плати, 234,01 грн - три проценти річних, нарахованих на заборгованість по утриманню орендованого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ФОП Доброханською А.Я. зобов`язань за договором оренди нерухомого майна від 01.01.2020 №2203, а також за договором про відшкодування фактичних накладних витрат по утриманню, обслуговуванню та експлуатації орендованого приміщення від 01.01.2022 №2203-1, в частині внесення платежів у встановлені такими договорами строки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

15 лютого 2023 року до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ФОП Доброханською А.Я. до АТ "УКРНДІАТ" про витребування майна.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що в приміщенні, яке орендувалось ФОП Доброханською А.Я., згідно з умовами договору оренди нерухомого майна від 01.01.2020 №2203, залишилось майно загальною вартістю 183 433,58 грн, яке позивач за зустрічним позовом просить витребувати з незаконного володіння АТ "УКРНДІАТ".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 прийнято зустрічний позов ФОП Доброханською А.Я. до АТ "УКРНДІАТ" про витребування майна до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано в одне провадження з первісним позовом вимоги за зустрічним позовом, вирішено розгляд справи №910/8354/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 у справі №910/1226/21 первісний позов задоволено.

Стягнуто з ФОП Доброханської А.Я. на користь АТ "УКРНДІАТ" 112 232,21 грн заборгованості по орендній платі з урахуванням індексації, 14 519,19 грн заборгованості з витрат на утримання орендованого майна з урахуванням індексації, 24 892,64 грн пені, нарахованої на заборгованість з орендної плати, 3 220,30 грн пені, нарахованої на заборгованість по утриманню орендованого майна, 1 808,86 грн трьох процентів річних, нарахованих на заборгованість з орендної плати та 234,01 грн три проценти річних, нарахованих на заборгованість по утриманню орендованого майна, а також 2 684,00 грн судового збору.

Зустрічний позов задоволено частково.

Ухвалено витребувати з володіння АТ "УКРНДІАТ" та передати ФОП Доброханській А.Я. належне їй майно, а саме: пілони 3 мм, висота 3,7 м., у кількості 6 шт., загальною вартістю 32 000,00 грн; пілони 3 мм, висотою 3,7 м., у кількості 3 шт., загальною вартістю 13 000,00 грн; кондиціонер Neoclima 24 та кондиціонер Neoclima 18, загальною вартістю 22 270,00 грн; гнучкий неон 220в білий (20 шт.), гнучкий неон 220в рожевий (15 шт.) з заглушками для неону та кабелем живлення, загальною вартістю 3 860,00 грн; шафу SUL 42 RAL 7035/5002 та шафу SUL 42 RAL 7035/5015/9016 (6 шт.), загальною вартістю 26 250,00 грн; лавку С-1500 та лавку С-2000, загальною вартістю 2 745,00 грн; стелаж металевий Меткас білий та бойлер Atlantic expert, загальною вартістю 5 380,00 грн; тканеві ролети на вікна 2 штуки, вартістю 3 000,00 грн; автоматичну сушилку для рук 1800 W біла, вартістю 5 000,00 грн; стелаж на 25 комірок F-7, вартістю 3 000,00 грн; ресепшн напівкруглий, стійка для одягу на колесах та шафа 008, загальною вартістю 5 964,00 грн.

Стягнуто з АТ "УКРНДІАТ" на користь ФОП Доброханської А.Я. 1 837,04 грн судового збору. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Задовольняючи первісні позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що ФОП Доброханською А.Я. не надано доказів звернення до позивача за первісним позовом з повідомленням про припинення орендних відносин, згідно з договором від 01.01.2022 №2203, до червня 2022 року. Відповідно, позивач продовжував надавати відповідачу за первісним позовом послуги з оренди та експлуатації приміщення, яке нею орендувалось, у зв`язку з чим вимоги АТ "УКРНДІАТ" про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 100 953,47 грн, а також витрат на утримання орендованого майна 13 060,09 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню. Крім того, перевіривши надані позивачем за первісним позовом розрахунки компенсаційних виплат та пені, суд зазначив, що такі розрахунки виконані арифметично вірно, а відтак вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 11 278,74 грн втрат від інфляції на заборгованість витрат на утримання орендованого майна в розмірі 1 459,10 грн, три проценти річних на заборгованість з оренди в розмірі 1 808,86 грн, три проценти річних на заборгованість витрат на утримання орендованого майна в розмірі 234,01 грн, 24 892,64 грн пені за порушення зобов`язання з внесення орендної плати, а також пені за порушення зобов`язання по сплаті витрат на утримання орендованого майна в розмірі 3 220,30 грн є обґрунтованими та підглядають задоволенню.

Частково задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції суд дійшов висновку, що вимоги ФОП Доброханської А.В. про витребування майна є обґрунтованими, але в частині, що стосується майна, яке можна виокремити без завдання шкоди приміщенню, оскільки позивач за зустрічним позовом просить витребувати також майно, яке є невід`ємними поліпшеннями, які неможливо виокремити без завдання шкоди орендованому приміщенню: дзеркала (настінні), ламінат, душові кабіни з піддонами, фільтр для води (вмонтовано в систему водогону). Таким чином, вимоги ФОП Доброханської А.В. є обґрунтованими в частині витребування у АТ "УКРНДІАТ" такого майна: пілонів 3 мм, висота 3,7 м, в кількості 6 шт., загальною вартістю 32 000,00 грн; пілонів 3 мм, висотою 3,7 м, в кількості 3 шт., загальною вартістю 13 000,00 грн; кондиціонеру Neoclima 24 та кондиціонеру Neoclima 18, загальною вартістю 22 270,00 грн; гнучкого неону 220в білого (20 шт.), гнучкого неону 220в рожевого (15 шт.) з заглушками для неону та кабелем живлення, загальною вартістю 3 860,00 грн; шафи SUL 42 RAL 7035/5002 та шафи SUL 42 RAL 7035/5015/9016 (6 шт.), загальною вартістю 26 250,00 грн; лавки С-1500 та лавки С-2000, загальною вартістю 2 745,00 грн; стелажу металевого Меткас білий та бойлеру Atlantic expert, загальною вартістю 5 380,00 грн; тканевих ролетів на вікна 2 штуки, вартістю 3000,00 грн; автоматичної сушарки для рук 1800 W білої, вартістю 5 000,00 грн; стелажу на 25 комірок F-7, вартістю 3 000,00 грн; ресепшну напівкруглого, стійки для одягу на колесах та шафа 008, загальною вартістю 5 964,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ФОП Доброханська А.Я. звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/11252/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, скаржник посилається на наявність форс-мажорних обставин, встановлених листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким визнано форс-мажорними обставинами військову агресію російської федерації проти України, що впливають на спроможність своєчасного ведення розрахунків відповідачем за первісним позовом. Зазначає, що з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності балансу інтересів сторін, судом першої інстанції повинно було бути відмовлено у задоволенні сум пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем за первісним позовом до стягнення з відповідача за первісним позовом після 24.02.2022. Проте, всупереч вказаному, суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив повністю, що суперечить вищевказаним засадам.

Апелянт вказує, що місцевий господарський суд неповно дослідив всі докази і обставини справи та зробив передчасний висновок про стягнення з ФОП Доброханська А.Я. на користь АТ "УКРНДІАТ" грошових коштів за оренду майна. Також, з відповідача за первісним позовом безпідставно стягнуто 14 519,19 грн заборгованості з витрат на утримання орендованого майна з урахуванням індексації, пені в розмірі 3 220,30 грн, нарахованої на заборгованість по утриманню орендованого майна, трьох процентів річних в розмірі 234,01 грн, нарахованих на заборгованість по утриманню орендованого майна. Жодні суми не були погоджені сторонами та виставлені позивачем без належного обґрунтування.

Також, скаржник не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні зустрічного позову в частині витребування майна, яке суд першої інстанції вирішив залишити в орендованому приміщенні як майно, яке являється невід`ємним поліпшенням.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Позивач за первісним позовом, у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скориставшись своїм правом, через систему "Електронний суд" подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ФОП Доброханської А.Я. залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Так, у відзиві АТ "УКРНДІАТ" вказує, що відповідно до положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) настання форс-мажорних обставин не є безумовною підставою для звільнення орендаря від сплати орендної плати. Орендар за договором оренди зобов`язаний продовжувати сплачувати орендну плату в умовах воєнного стану в повному обсязі , якщо інше не передбачено договором чи рішенням орендодавця. Форс-мажорні обставини в період дії договору настали не тільки для ФОП Доброханської А.Я, але і для АТ "УКРНДІАТ". Водночас, після їх виникнення акціонерного товариства не припиняло своєї господарської діяльності ні на один день, у тому числі щодо надання орендних послуг. Натомість, відповідач за первісним позовом покинула орендоване приміщення та виїхала за кордон 03.03.2022, і лише 07.06.2022 звернулась по електронній пошті до орендодавця з пропозицією розірвання договору. Вважає, що скаржник не довів в суді того, що форс-мажорні обставини, що виникли в період дії договору, були саме форс-мажорними обставинами для неї, як суб`єкта господарської діяльності і контрагента по договору.

Також, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що посилання скаржника на не допуск її особисто та представників до орендованого приміщення є необґрунтованим, оскільки вказаний факт нічим не підтверджується, позивач за зустрічним позовом самостійно прийняла рішення виїхати з України, тому не могла звертатись до АТ "УКРНДІАТ", що підтверджується відповідними письмовими доказами наявними у матеріалах справи.

Позивач за первісним позовом стверджує, що нарахування як орендної плати так і відшкодування витрат по утриманню орендованого майна здійснювалось відповідно до умов договору, виходячи з фактичних затрат АТ "УКРНДІАТ" перед його контрагентами - надавачами комунальних послуг у місті Києві, згідно з виставленими ними рахунками про надані послуги. Тому, посилання скаржника на виставлення необґрунтованих рахунків за орендну плату та з відшкодування витрат на утримання орендованого майна є безпідставним те не підлягає задоволенню.

Крім того, АТ "УКРНДІАТ" зазначає, що відповідно до умов договору оренди нерухомого майна від 01.01.2022 №2203 та в доданому до нього акту приймання-передачі орендованого майна не зазначене майно, що приймається чи передається між сторонами цього договору. Будь-яких поліпшень орендованого майна, які можна відокремити від нього чи неможливо відокремити від нього, в рамках вищенаведеного договору оренди (в період з 01.01.2022 і до виїзду позивача за зустрічним позовом за кордон 03.03.2022) в орендованому приміщенні не здійснювалося, звернень орендаря з приводу цих питань до орендодавця не було. Передача будь-яких особистих речей орендаря або їх знаходження в орендованому приміщенні сторонами не погоджувалось. Після двох місяців оренди майна по договору оренди позивач виїхала з України, не повідомивши про це орендодавця.

Узагальнені доводи заперечення на відзив на апеляційну скаргу

23 жовтня 2023 року на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь позивача за зустрічним позовом на відзив на апеляційну скаргу, в якій останній навів аргументи на спростування викладених відповідачем за зустрічним позовом у відзиві на апеляційну скаргу обставин, зокрема, посилаючись на форс-мажорні обставин спричинені військовою агресією російської федерації проти України.

Також, ФОП Доброханська А.Я. зазначає, що позивач за первісним позовом, обмеживши доступ її представників до приміщення не виконав умови договору, а тепер вимагає за це компенсацію. Тобто, відповідач за первісним позовом, перебуваючи за кордоном, не мала змоги особисто контролювати проведення господарської діяльності в орендованому приміщенні, а позивач за первісним позовом обмежив її в цьому.

Крім того, позивач за зустрічним позовом стверджує, що АТ "УКРНДІАТ" виставлені необґрунтовані рахунки на оплату послуг по договору, не зазначено походження сум, замірів та показників лічильників, не надано жодної інформації, яка б беззаперечно підтверджувала вартість саме таких платежів по утриманню, обслуговуванню та експлуатації орендованого майна та відшкодування.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 апеляційну скаргу ФОП Доброханської А.Я. на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 у справі №910/1226/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1226/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ФОП Доброханської А.Я. на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/1226/23.

18 вересня 2023 року до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/1226/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 апеляційну скаргу ФОП Доброханської А.Я. на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 у справі №910/1226/23 залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

22 вересня 2023 на адресу суду надійшла заява ФОП Доброханської А.Я. про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/1226/23. Розгляд апеляційної скарги ФОП Доброханської А.Я. на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 у справі №910/1226/23 призначено на 18.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 розгляд апеляційної скарги ФОП Доброханської А.Я. на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 у справі №910/1226/23 відкладено до 08.11.2023.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023, у зв`язку з перебуванням суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П., у відпустці з 06.11.2023 до 10.11.2023, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023 справу №910/1226/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 прийнято до провадження апеляційну скаргу ФОП Доброханської А.Я. на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 у справі №910/1226/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 08.11.2023 представники сторін з`явилися.

Представник ФОП Доброханської А.Я. у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 у справі №910/1226/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити повністю.

Представники АТ "УКРНДІАТ" у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 у справі №910/1226/23 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.01.2022 між АТ "УКРНДІАТ" (орендодавець) та ФОП Доброханською А.Я. (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №2203 (далі - договір оренди), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 109,71 кв.м, що розташоване на третьому поверсі будівлі за адресою: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 12.

Майно передається в оренду під розміщення фітнес клубу (пункт 1.3 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору оренди, орендар вступає в строкове платне користування майном з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна, який підписується сторонами у строк до десяти календарних днів з дати підписання цього договору і стає невід`ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 2.5 договору оренди, у разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, є власністю орендаря, а невід`ємні поліпшення - власністю орендодавця і компенсації не підлягають.

У разі припинення або розірвання договору, закінчення строку оренди, дострокової відмови орендодавця від цього договору в односторонньому порядку орендар зобов`язаний повернути майно протягом трьох робочих днів, майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання майна (пункт 2.6 договору оренди).

За умовами пунктів 3.1, 3.2 договору оренди, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату за користування майном наперед до 15 числа оплачуваного місяця згідно з рахунком, виставленим орендодавцем. Представник орендаря особисто забирає рахунки у представника орендодавця. Неотримання рахунку не звільняє орендаря від обов`язку оплати. Орендар зобов`язаний вчасно вносити орендну плату за користування майном незалежно від наслідків власної господарської діяльності.

Вартість комунальних послуг, оплачених орендодавцем та отриманих орендарем, відшкодування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю в частині (пропорції) щодо майна, експлуатаційні витрати, інші витрати щодо утримання майна, здійснені орендодавцем, не включаються до складу орендної плати та відшкодовуються орендарем орендодавцю не підставі окремого договору, який має бути укладений орендарем та орендодавцем не пізніше 10 календарних днів з дати підписання цього договору, за умови, що такий договір не був укладений раніше (пункт 3.3 договору оренди).

Пунктом 5.2 договору оренди встановлено, що орендар зобов`язується, зокрема, своєчасно та у повному обсязі оплачувати орендну плату за цим договором, а також відшкодувати вартість комунальних послуг, оплачених орендодавцем та отриманих орендарем, відшкодування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плату за землю в частині (пропорції) щодо майна, в т.ч. експлуатаційні, щодо утримання майна згідно з відповідним окремим договором.

У пункті 8.4 договору оренди сторони погодили, що орендодавець має право у випадках, передбачених законодавством та/або цим договором, розірвати договір в односторонньому порядку (зокрема, але не виключно, якщо орендар не вносить орендну плату в повному обсязі і своєчасно, наявності простроченої заборгованості орендаря за цим договором, що перевищує 30 календарних днів, в разі відмови орендаря від укладення договору, передбаченого пунктом 3.3 договору, перешкоджання співробітникам орендодавця здійснювати контроль за використанням майна).

Вказаний договір вступає в силу з моменту його укладення та діє до 31.12.2022 в частині оренди (користування майном), а в частині повернення майна, виконання грошових зобов`язань, відповідальності за порушення - до повного виконання (пункт 10.1 договору оренди).

За умовами пункту 10.2 договору оренди, повідомлення про дострокову відмову від договору в односторонньому порядку (розірвання договору) вважається врученим належним чином в разі направлення рекомендованим листом на адресу орендаря, зазначену у реквізитах даного договору.

1 січня 2022 року АТ "УКРНДІАТ" передано, а ФОП Доброханською А.Я. прийнято майно згідно з вищевказаним договором оренди, що підтверджується актом прийому-передачі, в якому вказано, що приміщення під час передачі знаходиться у стані, придатному для користування, згідно з умовами договору оренди, всі системи енергопостачання, теплопостачання у експлуатаційному стані.

Також, 01.01.2022 між сторонами укладено договір №2203-1 про відшкодування фактичних накладних витрат по утриманню, обслуговуванню та експлуатації орендованого приміщення, за умовами якого орендодавець надає, а орендар оплачує послуги по утриманню, обслуговуванню та експлуатації орендованого майна (водопостачання та водовідведення, теплоенергія, електроенергія, охорона будівлі, вивіз побутових відходів) та відшкодовує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю в частині (пропорції) щодо майна, експлуатаційні витрати, інші витрати щодо утримання майна, здійснені орендодавцем з розрахунку на 109,7 кв.м орендованих приміщень, за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 12, на третьому поверсі.

Згідно з пунктом 2.6 договору №2203-1, орендар оплачує (компенсує) фактичні накладні витрати на підставі рахунків, виставлених орендодавцем, протягом 3-х банківських днів від дати одержання рахунку або акта відшкодування витрат протягом 3-х банківських днів з моменту його підписання.

Орендар зобов`язаний самостійно отримати від орендодавця оформлений рахунок та акт відшкодування витрат та протягом 3-х робочих днів, з дати їх отримання - перевірити акт та у разі відсутності зауважень підписати його та один примірник повернути орендодавцю протягом 3-х робочих днів.

У разі відсутності у орендаря рахунку на оплату (компенсацію) фактичних накладних витрат або надання орендарем зауважень до акта протягом 3-х робочих днів, орендар зобов`язаний оплатити (компенсувати) фактичні накладні витрати не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним, у розмірі середньомісячної оплати (компенсації) за комунальні послуги, що сплачувались орендарем за попередній місяць.

Договір діє з моменту його підписання сторонами до 31.12.2022, а в частині обов`язків по розрахунках, у разі невиконання їх орендарем чи орендодавцем, до повного проведення розрахунків (пункт 5.1 договору №2203-1.

На виконання умов вищенаведеного договору між сторонами підписані акти надання послуг від 31.01.2022 №69 та від 31.01.2022 №70.

Акти надання послуг за період з лютого по 30.06.2023 підписані позивачем за первісним позовом в односторонньому порядку.

Також, у матеріалах справи наявні рахунки на оплату послуг з оренди та експлуатаційних витрат за період березень 2022 року - липень 2022 року.

Крім того, 07.04.2022 ФОП Доброханською А.Я. здійснено оплату в розмірі 10 000,00 грн з призначенням платежу "оплата оренди за лютий договір №2203", також відповідачем сплачено 14.04.2022 - 10 000,00 грн, 22.04.2022 - 10 000,00 грн, 01.05.2022 - 10 000,00 грн, 09.05.2023 - 10 000,00 грн, 16.05.2022 - 10 000,00 грн, 23.05.2022 - 10 000,00 грн, 30.05.2023 - 10 000,00 грн, 05.06.2022 - 10 000,00 грн.

Звертаючись до суду з первісним позовом, АТ "УКРНДІАТ" зазначило, що за ФОП Доброханською А.Я. за період з січня 2022 року по червень 2022 року наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 100 953,47 грн, а також з компенсації витрат на утримання майна у розмірі 13 060,09 грн.

Позивачем за первісним позовом надано лист ФОП Доброханської А.Я. від 11.05.2022, в якому останньою визнається заборгованість перед позивачем за первісним позовом за оренду приміщення згідно з договором від 01.01.2022 №2203, станом на 09.05.2022, у розмірі 80 563,17 грн. Також у вказаному листі відповідачем за первісним позовом вказано, що з 11.05.2022 планується відновлення роботи, яке, у свою чергу, надасть можливість погасити існуючу заборгованість. За поясненнями ФОП Доброханської А.Я., у даному листі вказано, що остання планує сплачувати по 10 000,00 грн на тиждень, що дасть можливість до кінця вересня 2022 року погасити всі борги.

Крім того, як вказує АТ "УКРНДІАТ", 07.06.2023 електронною поштою від ФОП Доброханської А.Я. отримано лист від 07.06.2022, в якому остання повідомляє про припинення договору у зв`язку з настанням обставин непереборної сили. Також, у вказаному листі ФОП Доброханська А.Я. повідомляє, що у зв`язку з перебуванням за межами України просить вислати акт прийому-передачі нерухомого майна.

На вказаний лист позивачем за первісним позовом листом від 18.07.2022 №59 надано відповідь, згідно з якою останній не заперечує проти розірвання договору на підставі пункту 8.4 договору оренди.

Листом від 04.08.2022 ФОП Доброханська А.Я. надала відповідь, в якій заперечила проти розірвання договору на підставі пункту 8.4 договору оренди. В свою чергу, наполягала на припиненні договору згідно з пунктом 10.4.8 з інших підстав, зазначаючи, що припинення договору є наслідком введення воєнного стану.

Також у вищенаведеному листі ФОП Доброханська А.Я. звернула увагу на те, що в орендованому приміщенні знаходиться майно останньої, яке орендодавець не дозволив забрати.

Повідомленням від 29.07.2022 №66 позивач за первісним позовом повідомив відповідача за первісним позовом про розірвання договору з 01.07.2022, у зв`язку з наявністю заборгованості перед АТ "УКРНДІАТ".

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення лист про розірвання договору отриманий відповідачем за первісним позовом - 03.08.2022.

Крім того, 07.09.2023 АТ "УКРНДІАТ" надіслано ФОП Доброханській А.Я. лист з проханням погасити заборгованість з орендної плати та відшкодування витрат, також до вказаного листа позивачем за первісним позовом додані рахунки на оплату та акти наданих послуг за період з 01.01.2022 по 30.06.2022, що підтверджується описом вкладення в цінний лист.

У свою чергу, до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ФОП Доброханської А.Я. до АТ "УКРНДІАТ" про витребування майна.

Вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що в орендованому приміщенні залишилось майно позивачки за зустрічним позовом, яке, за твердженням останньої, АТ "УКРНДІАТ" відмовляється повертати.

Заперечуючи проти задоволення зустрічного позову, АТ "УКРНДІАТ" посилається на те, що:

- ФОП Доброханською А.Я. не надано доказів придбання майна в період дії договору оренди від 01.01.2023 №2203 та знаходження такого майна в орендованому приміщенні починаючи з 01.01.2022;

- докази на підтвердження купівлі майна, надані ФОП Доброханською А.Я., не підтверджують його придбання;

- відповідачем не доведено неможливість використання майна та вчинення АТ "УКРНДІАТ" перешкод в тому, щоб забрати таке майно;

- частина майна, про яке ФОП Доброханською А.Я. заявлено вимоги про його витребування, є невід`ємними поліпшеннями об`єкту оренди та не підлягає поверненню, оскільки наслідком буде завдання орендованому приміщенню шкоди.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ФОП Доброханської А.Я. не підлягає задоволенню, оскаржуване рішення не підлягає зміні чи скасуванню виходячи з наступних підстав.

Щодо первісного позову.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За приписами частини 3 статті 285 ГК України на орендаря покладений, зокрема, обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина 1 статті 286 ГК України).

Так, позивач за первісним позовом вказує про користування відповідачем за первісним позовом переданим в оренду майном згідно з договором від 01.01.2022 №2203.

ФОП Доброханська А.Я, заперечуючи проти задоволення первісного позову, вказала про те, що нею з 24.02.2022 припинено користування переданого в оренду майна, оскільки введено правовий рижим воєнного стану, в т.ч. з введенням у місті Києві комендантської години.

Крім того, за твердженнями відповідача за первісним позовом, до неї надходили численні звернення її клієнтів про те, що вони, починаючи з 24.02.2022, не планують відвідувати заняття танцями та вносити кошти за такі заняття.

Також, ФОП Доброханська А.Я. зазначає, що вона залишила територію України та не могла використовувати передане в оренду за договором від 01.01.2022 №2203 приміщення.

Заперечуючи проти наведеного, АТ "УКРНДІАТ" стверджує, що виїзд за межі країни не свідчить про неможливість використання майна, оскільки позивачем за первісним позовом забезпечено можливість його використання, попри введення воєнного стану з 24.02.2022, зокрема, для захисту власного персоналу та орендарів облаштоване укриття в підвальному приміщенні, при цьому, позивачем за первісним позовом не здійснювалось дій щодо перешкод в користуванні майном.

Місцевий господарський суд вірно зазначив, що ФОП Доброханською А.Я. під час розгляду справи не надано суду доказів неможливості користування нею орендованим майном.

У листі від 11.05.2022 ФОП Доброханською А.Я. визнано наявність в неї заборгованості з внесення орендних платежів та зазначено, що вона хоче відновити свою господарську діяльність в орендованому приміщенні.

Водночас, дію договору ФОП Доброханська А.Я. просила припинити в листі від 07.06.2022 за взаємною згодою сторін.

При цьому позивач за первісним позовом фактично в односторонньому порядку надіслав повідомлення про розірвання договору оренди з 01.07.2022, у зв`язку з несплатою відповідачем за первісним позовом орендних платежів.

Таким чином, посилання позивача за первісним позовом про наявність між сторонами орендних відносин в період з 01.01.2022 по 30.06.2022 є обґрунтованими.

Судом першої інстанції правомірно не взято до уваги заперечення ФОП Доброханської А.Я. щодо того, що вона не могла користуватись орендованим майном у період з 24.02.2022, оскільки, як вбачається з листа останньої від 11.05.2022, не було заперечень проти продовження орендних правовідносин та визнавався факт наявності заборгованості з оренди з запевненням про погашення останньої та використання орендованого приміщення в майбутньому.

Крім того, ФОП Доброханською А.Я. не надано доказів неможливості використання орендованим приміщенням згідно з договором оренди від 01.01.2022 №2203 або того, що позивачем чинились якісь перешкоди у використанні приміщення.

Також, суд першої інстанції вірно зазначив, що за умовами договору оренди плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, звернення до відповідача за первісним позовом її клієнтів про зупинення відвідування занять не свідчить про припинення орендних відносин з позивачем за первісним позовом, а є ризиком власної господарської діяльності.

Місцевий господарський суд, між іншим зазначив, що дія обмежувальних заходів у Києві в період з 24.02.2023 по травень 2023 року рівною мірою відзначилась і на діяльності позивача за первісним позовом, проте останнім виконувались умови договору оренди, доказів зворотного ФОП Доброханською А.Я. під час розгляду даної справи не надано.

Також, відповідачем за первісним позовом не надано суду доказів визнання недійсним повідомлення позивача від 18.07.2022 про розірвання договору оренди в односторонньому порядку у зв`язку з наявністю заборгованості відповідача за первісним позовом за оренду приміщення.

Відповідачу за первісним позовом поштовим відправленням направлялись рахунки та акти за період лютий-червень 2022 року на оплату оренди та відшкодування експлуатаційних витрат, відповідачем під час розгляду даної справи не заперечувалось обґрунтованість розрахунку вимог про стягнення орендної плати та витрат по утриманню орендованого майна.

Крім того, як вірно зазначив місцевий господарський суд, ФОП Доброханською А.Я. не надано доказів звернення до позивача за первісним позовом з повідомленням про припинення орендних відносин згідно з договором від 01.01.2022 №2203 до червня 2022 року, відповідно позивач продовжував надавати відповідачу за первісним позовом послуги з оренди та експлуатації приміщення, яке нею орендувалось.

Також, за умовами пункту 3.1 договору оренди, орендна плата вноситься орендарем наперед щомісячно до 15 числа оплачуваного місяця.

Статтями 525, 526 ЦК України і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд, оцінюючи обставини справи, враховує, що відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 100 953,47 грн, а також витрат на утримання орендованого майна 13 060,09 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Так, у відзиві на позов та в апеляційній скарзі відповідач за зустрічним позовом посилався на обставини наявності військової агресій російської федерації проти України, введення воєнного стану, активні бойові дії в місті Києві, що стало наслідком порушення зобов`язання.

За приписами статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з пунктом 9.10 договору оренди, сторона не несе відповідальності за порушення своїх зобов`язань за цим договором, якщо вона доведе, що це порушення сталося без її вини внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажорних обставин).

При цьому, обставина введення на території України воєнного стану, враховуючи наявність універсального офіційного листа Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин, не є автоматичною підставою для звільнення особи від відповідальності за неналежне виконання умов договору.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракта, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

ТПП України на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, що адресований "Всім кого це стосується", згідно якого на підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракта, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Таких висновків дотримується Верховний Суд у постановах від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 09.11.2021 у справі №913/20/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 14.06.2022 у справі №922/2394/21 та у постанові від 01.06.2021 у справі №910/9258/20.

Тобто, доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Існування листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зобов`язаннями відповідача щодо сплати орендної плати, а також витрат на утримання орендованого майна, а відтак вказаний лист не звільняє відповідача за первісним позовом від виконання зобов`язань за договором.

Саме по собі посилання відповідача за первісним позовом на наявність обставин непереборної сили без надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин щодо неможливості виконання зобов`язання перед позивачем за первісним позовом.

Верховний Суд в постанові від 25.01.2022 №904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку.

Необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що лише посилання відповідача на обставини наявності військової агресій російської федерації проти України, введення воєнного стану, активні бойові дії в місті Києві, в контексті спірних правовідносин не засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) саме за договором від 01.01.2022 №2203, а матеріали справи не містять відповідного сертифіката Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором, який би і підтверджував неможливість виконання відповідачем за первісним позовом зобов`язань за договором.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції оцінивши наявні у матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, дійшов висновку, що скаржником не доведено об`єктивної неможливості виконання умов спірного договору з незалежних від нього обставин, у зв`язку з чим обумовлені як законом, так і договором підстави для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язань за договором відсутні.

Також, позивач за первісним позовом просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом 11 278,74 грн втрат від інфляції на заборгованість з оренди, 1 459,10 грн втрат від інфляції на заборгованість витрат на утримання орендованого майна в розмірі, три проценти річних на заборгованість з оренди в розмірі 1 808,86 грн, а також три проценти річних на заборгованість витрат на утримання орендованого майна в розмірі 234,01 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Перевіривши надані позивачем за первісним позовом розрахунки заявлених вимог, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що такі розрахунки виконані арифметично вірно, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 278,74 грн втрат від інфляції на заборгованість, витрат на утримання орендованого майна в розмірі 1 459,10 грн, три проценти річних на заборгованість з оренди в розмірі 1 808,86 грн, а також три проценти річних на заборгованість витрат на утримання орендованого майна в розмірі 234,01 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем за первісним позовом заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за порушення зобов`язання внесення орендної плати в розмірі 24 892,64 грн, а також пені за порушення зобов`язання по сплаті витрат на утримання орендованого майна в розмірі 3 220,30 грн.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до пункту 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За умовами пункту 9.6 договору оренди, за прострочення виконання грошових зобов`язань орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період нарахування пені, за кожен день прострочення, від суми заборгованості за весь час прострочення.

Згідно з пунктом 4.3 договору про відшкодування витрат, за несвоєчасне внесення платежів орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, в якій нараховується неустойка, від суми невнесених платежів за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів зазначає, що останній виконано арифметично вірно, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 24 892,64 грн пені за порушення зобов`язання з внесення орендної плати, а також пені за порушення зобов`язання по сплаті витрат на утримання орендованого майна в розмірі 3 220,30 грн є обґрунтованими та підглядають задоволенню.

Таким чином, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що вимоги первісного позову є обґрунтованими, у зв`язку з чим останній підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо зустрічного позову.

Відповідно до статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За приписами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

В обґрунтування вимог зустрічних позовних вимог ФОП Доброханська А.Я. посилається на те, що відповідачем за зустрічним позовом чиняться перешкоди щодо передачі їй майна, яке належить орендарю та знаходиться в орендованому приміщенні.

Заперечуючи проти задоволення зустрічного позову, АТ "УКРНДІАТ" вказує на те, що позивачем за зустрічним позовом не доведено факту придбання нею майна в період дії договору оренди від 01.01.2022 №2203, оскільки надані накладні, товарні чеки та квитанції датовані раніше вказаного договору, а саме: у період з 2017 року по 2021 рік.

Вказані твердження відповідача за зустрічним позовом правомірно відхилені місцевим господарським судом з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, незважаючи на укладення між позивачем та відповідачем договору №2203 саме 01.01.2022, між сторонами вже довгий час існують орендні відносини щодо нерухомого майна площею 109,71 кв.м, що розміщене на третьому поверсі в будівлі за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе (Кирилівська), 12.

Зокрема, відповідно до договору від 20.07.2017 №1710 позивач за первісним позовом зобов`язався передати, а відповідач за первісним позовом прийняти в строкове платне користування вищевказане майно.

Згідно з актом приймання-передавання від 20.07.2017 АТ "УКРНДІАТ" передано, а ФОП Доброханською А.Я. прийнято в оренду майно: нежитлове приміщення площею 109,71 кв.м, під спортивний клуб, розташоване на третьому поверсі в будівлі, з правом використання на загальних засадах місць загального користування за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе (Кирилівська), 12.

При цьому, як вказано у такому акті, приміщення під час передачі знаходиться у стані, придатному для користування згідно з умовами договору оренди, але потребує пристосування (адаптації) його під вид діяльності орендаря, визначений у пункті 1.3 договору.

Відповідно до пункту 1.3 договору майно передається з метою розміщення спортивного клубу.

Строк дії вказаного договору сторонами погоджено до 20.07.2018 (пункт 10.1 договору).

У подальшому між сторонами укладено договір оренди від 20.07.2018 №1834 зі строком дії до 01.05.2019 (пункт 10.1 договору).

Також, 01.05.2019 між сторонами укладено договір оренди №1920 щодо того ж приміщення, під ті ж потреби (під розміщення спортивного клубу) зі строком дії до 01.05.2020.

Згідно з актом приймання-передавання від 01.05.2019 АТ "УКРНДІАТ" передано, а ФОП Доброханською А.Я. прийнято в оренду майно: нежитлове приміщення площею 109,71 кв.м, приміщення під час передачі знаходиться у стані, придатному для користування; обладнання в приміщенні під час передачі знаходиться у стані, придатному для використання, відповідно до умов договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, під час розгляду даної справи сторонами не надано доказів повернення орендованого приміщення після закінчення строку дії договору оренди №1920, тобто після 01.05.2020 та припинення між ними орендних відносин.

Позивачем за первісним позовом не надано доказів того, що майно, яке знаходиться в орендованому приміщенні, яке ним передано в оренду відповідачу за первісним позовом, є його власністю та передавалось разом в приміщенням в оренду. Крім того, представники орендодавця в судових засідання визнавали приналежність майна орендарю.

В той же час, судова колегія не погоджується з твердженнями позивача за зустрічним позовом щодо того, що інститутом чиняться перешкоди, оскільки ФОП Доброханською А.Я. не надано суду доказів на підтвердження того, що нею вчинялись дії щодо вивезення майна, яке знаходилось в орендованому приміщенні, або ж вона уповноважувала на вчинення таких дій інших осіб та, саме у зв`язку з діями інституту, вона не змогла отримати майно.

Між сторонами з 20.07.2017 існують орендні відносини, та нежитлове приміщення площею 109,71 кв.м, розташоване на третьому поверсі в будівлі за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе (Кирилівська), 12, знаходилось у користуванні ФОП Доброханської А.Я., та актом від 20.07.2017 відображено, що таке приміщення потребує пристосування (адаптації) його під вид діяльності орендаря (розміщення спортивного клубу). Зважаючи, що інститутом не надано доказів здійснення такого пристосування (адаптації) за власний рахунок і власними силами, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що вимоги ФОП Доброханської А.В. про витребування майна є обґрунтованими в частині майна, яке можна виокремити без завдання шкоди приміщенню, оскільки, як вбачається з позовних вимог, позивач за зустрічним позовом просить витребувати також майно, яке є невід`ємними поліпшеннями, які неможливо виокремити без завдання шкоди орендованому приміщенню: дзеркала (настінні), ламінат, душові кабіни з піддонами, фільтр для води (вмонтовано в систему водогону).

За умовами пункту 2.5 договору, у разі припинення або розірвання договору, поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, є власністю орендаря, а невід`ємні поліпшення - власністю орендодавця і компенсації не підлягають.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги ФОП Доброханської А.В. є обґрунтованими в частині витребування у інституту такого майна: пілонів 3 мм, висота 3,7 м, в кількості 6 шт., загальною вартістю 32 000,00 грн; пілонів 3 мм, висотою 3,7 м, в кількості 3 шт., загальною вартістю 13 000,00 грн; кондиціонеру Neoclima 24 та кондиціонеру Neoclima 18, загальною вартістю 22 270,00 грн; гнучкого неону 220в білого (20 шт.), гнучкого неону 220в рожевого (15 шт.) з заглушками для неону та кабелем живлення, загальною вартістю 3 860,00 грн; шафи SUL 42 RAL 7035/5002 та шафи SUL 42 RAL 7035/5015/9016 (6 шт.), загальною вартістю 26 250,00 грн; лавки С-1500 та лавки С-2000, загальною вартістю 2 745,00 грн; стелажу металевого Меткас білий та бойлеру Atlantic expert, загальною вартістю 5 380,00 грн; тканевих ролетів на вікна 2 штуки, вартістю 3 000,00 грн; автоматичної сушарки для рук 1800 W білої, вартістю 5 000,00 грн; стелажу на 25 комірок F-7, вартістю 3 000,00 грн; ресепшну напівкруглого, стійки для одягу на колесах та шафа 008, загальною вартістю 5 964,00 грн. В іншій частині зустрічного слід відмовити.

Твердження апелянта щодо необґрунтованого висновку місцевого господарського суду про відсутність підстав для витребування у інституту дзеркал, ламіната, фільтра та дверцят душових кабінок, колегіє суддів визнаються безпідставними, оскільки скаржником не надано доказів, що зазначене майно може бути виокремлено без завдання шкоди орендованому приміщенню.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення первісного позову та часткове задоволення зустрічного позову.

Інші наведені доводи скаржника, викладені в поданій ним апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 1 частини 1 статті 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 у справі №910/1226/23 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ФОП Доброханської А.Я. задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 у справі №910/1226/23, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Доброханської Анни Ярославівни на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 у справі №910/1226/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 у справі №910/1226/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Доброханську Анну Ярославівну.

4. Матеріали справи №910/1226/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано суддями - 20.11.2023.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран