Ухвала

від 20.11.2023 по справі 922/3541/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

20 листопада 2023 року м. Харків Справа № 922/3541/23

Східний апеляційний господарський суд у складі судді: суддя Гребенюк Н.В., розглянувши апеляційну скаргу відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК" (вх. №2470 Х/1)

на рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2023 (повний текст судового рішення складений 31.10.2023, суддя Присяжнюк О.О.)

у справі №922/3541/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Літмашімпекс", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК", м.Київ

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Літмашімпекс" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК" про стягнення суми боргу в розмірі 143681,64 грн, а також судового збору в розмірі 2684,00грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/3541/23 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Літмашімпекс" суму боргу в розмірі 143681,64 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору 2684,00 грн.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК", з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповного дослідження обставин справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/3541/23 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Одночасно апелянт просить відстрочити оплату судового збору посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 17.11.2023 для розгляду справи №922/3541/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., судді Плахов О.В., Слободін М.М.

Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшла висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.

У відповідності до положень статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно зі статтею 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Разом із цим, положеннями статті 258 Господарського процесуального кодексу України на заявників апеляційних скарг покладено обов`язок щодо надання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суддя-доповідач зазначає, що апелянт оскаржує судове рішення повністю, тобто в обсязі майнової вимоги у сумі 143681,64 грн.

Отже, скаржником за подання апеляційної скарги мав бути сплачений судовий збір у розмірі 4026,00 грн.

Натомість, апелянтом до матеріалів апеляційної скарги не було надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а про їх наявність не зазначено у тексті апеляційної скарги.

Поряд із зазначеним, одночасно зі зверненням з апеляційною скаргою апелянтом подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого заявник посилається на скрутне фінансове становище підприємства.

Розглянувши наведене клопотання, суддя-доповідач зазначає наступне.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених у статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пункті 1 та пункті 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (зазначений висновок щодо застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір", викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

Таким чином, враховуючи відсутність обставин застосування у даному випадку положень ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», а також відсутність доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, апеляційну скаргу скаржником подано з порушенням вимог п.п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме: до скарги не додано доказів на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З метою усунення недоліків апеляційної скарги апелянту належить у строк, визначений даною ухвалою, надати докази сплати судового збору в установлених порядку і розмірі, а саме 4026,00 грн.

Крім того, 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX.

Зокрема, приписами частини 5 статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Частиною 6 статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно з п.2 ч.2 ст.258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК" в апеляційній скарзі не вказано про наявність у даної юридичної особи електронного кабінету.

З комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду вбачається, що у позивача та відповідача відсутні електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Суд апеляційної інстанції констатує, що п. 2 ч. 6 ст. 6 ГПК України визначає застосування процесуальних наслідків, передбачених цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат, тобто навіть якщо представник сторони має електронний кабінет, а сторона, яку представляє представник ні.

Відповідно частини 2 статті 260 до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, відповідачу на виконання вимог частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України належить у строк, визначений цією ухвалою, надати докази сплати судового збору у встановлених законодавством порядку та розмірі (4026,00грн) та докази реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК" електронного кабінету відповідно до статті 6 ГПК України.

Керуючись статтями 6, 174, 234, пункту 2 частини 3 статті 258, статтею 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач Східного апеляційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК" (вх. №2470Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/3541/23 - залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду:

- належні докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (4026,00грн).

- докази реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК" електронного кабінету відповідно до статті 6 ГПК України.

3. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Н.В. Гребенюк