Ухвала

від 20.11.2023 по справі 927/306/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

20 листопада 2023 року м. Чернігівсправа № 927/306/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши заяву Приватного підприємства «Менський аграрник» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 02.05.2023 у справі

За позовом: Приватного підприємства «Менський аграрник»,

код ЄДРПОУ 37505307, вул. 1-го Травня, 150-И, м. Мена, Чернігівська область, 15600

до відповідача: Акціонерного товариства «Чернігівобленерго»,

код ЄДРПОУ 22815333, вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Менський аграрник» звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» про визнання незаконним та скасування рішення про проведення розрахунку необлікованої електричної енергії за актом про порушення № 172436 від 29.08.2022 на підставі п. 8.4.10 ПРРЕЕ, оформленого протоколом № 3442 засідання комісії апарату управління АТ «Чернігівобленерго» з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відсутність пломби, встановленої на металевій коробці, у якій знаходились прилади обліку, тобто не на засобі (вузлі) вимірювальної техніки, не є порушенням, яке охоплюється п. п. 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ. Зважаючи на відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про втручання позивача в роботу приладів обліку, крадіжку електроенергії або будь-яких інших дій, що призвели до зміни показників приладів обліку, позивач вважає безпідставним нарахування відповідачем вартості необлікованої електроенергії на підставі складеного акта про порушення №172436 від 29.08.2022 та просить визнати незаконним та скасувати рішення відповідача, оформлене протоколом №3442 від 28.09.2022.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із рішенням суду від 02.05.2023, позивач подав апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 зазначену апеляційну скаргу повернуто позивачу.

17.10.2023 позивач подав до суду заяву, у якій просить переглянути рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2023 у справі №927/306/23 за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким визнати незаконним та скасувати рішення про проведення розрахунку необлікованої електричної енергії за актом про порушення № 172436 від 29.08.2022 на підставі п. 8.4.10 ПРРЕЕ, оформленого протоколом № 3442 засідання комісії апарату управління АТ «Чернігівобленерго» з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Подана заява обґрунтована тим, що 13.10.2023, тобто після ухвалення судом рішення, позивачу стали відомі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу під час розгляду справи, а саме стосовно причетності до зриву спірних пломб гр. ОСОБА_1 , про що позивач довідався з листа Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області від 13.10.2023. Позивач зазначає, що саме ОСОБА_1 , яка навіть не є працівником ПП «Менський аграрник», є суб`єктом спірного правопорушення, а тому відсутні будь-які підстави для нарахування відповідачем необлікованої електричної енергії за актом про порушення № 172436 від 29.08.2022.

Крім того, позивач у заяві просить викликати та допитати як свідка ОСОБА_2 та зупинити стягнення АТ «Чернігівобленерго» нарахованої ПП «Менський аграрник» необлікованої електричної енергії за актом про порушення № 172436 від 29.08.2022.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Частиною 1 статті 322 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

За змістом ч. 2 ст. 323 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 322 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими чи виключними обставинами, про що постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 19.10.2023 відкрито провадження за заявою ПП «Менський аграрник» про перегляд рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2023 за нововиявленими обставинами; призначено розгляд заяви на 16.11.2023 на 10:30 та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на зазначену заяву з доданими до нього документами.

У задоволенні клопотань позивача про виклик та допит як свідка ОСОБА_2 та зупинення стягнення АТ «Чернігівобленерго» нарахованої ПП «Менський аграрник» необлікованої електричної енергії за актом про порушення № 172436 від 29.08.2022 відмовлено з мотивів, викладених в ухвалі суду від 19.10.2023.

Ухвала суду від 19.10.2023 була отримана представниками позивача та відповідача особисто у приміщенні Господарського суду Чернігівської області 20.10.2023, що підтверджується відповідними розписками.

Отже, останнім днем для подання відповідачем відзиву на заяву є 06.11.2023.

01.11.2023 від відповідача надійшов відзив на заяву позивача, у якому він просить відмовити у задоволенні заяви позивача про перегляд рішення за нововиявленим обставинами, з таких підстав:

- у листі Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області від 13.10.2023 не зазначено які саме пломби та за якою адресою були зірвані ОСОБА_1 ;

- умови договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №12-20-РУ від 01.01.2019, які наведені позивачем у заяві, не відповідають умовам цього договору, який міститься в матеріалах справи;

- обов`язок за збереження пломб був покладений на позивача ПП «Менський аграрник».

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду заяви позивача, проте у судове засідання 16.11.2023 не з`явились. Від відповідача будь-яких заяв та клопотань щодо участі у судовому засіданні до суду не надходило.

16.11.2023, до початку судового засідання, представник позивача подав до суду клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку з неможливістю прибути у судове засіданні з причини участі у невідкладних слідчих діях у кримінальному провадженні за межами м. Чернігова.

При цьому документів, які підтверджують участь представника позивача у слідчих діях, до клопотання не надав, а зазначив про їх подання у наступному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стосовно питання, яке має бути вирішене судом невідкладно, докази подаються разом з відповідною заявою (клопотанням).

Представник позивача жодних доказів на підтвердження його участі у невідкладних слідчих діях у кримінальному провадженні за межами м. Чернігова суду не надав, так само як і не довів обґрунтованість переваги його участі в іншій справі та/або обов`язковості саме його участі в тій справі.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

За приписами статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок сторони, і відповідно до положень статті 202 ГПК України справа, за умови належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає розгляду справи по суті.

Разом із тим необхідно зазначити, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Частиною 1 ст. 325 ГПК України встановлено строк розгляду заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими - протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження, а відтак останнім днем розгляду цієї заяви є 20.11.2023.

Позивач не міг не розуміти строк розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, встановлений ст. 325 ГПК України, тим паче, що в ухвалі суду від 19.10.2023 було зазначено цю правову норму, а тому мав належними чином підготуватись до участі у судовому засіданні 16.11.2023.

Таким чином, суд при вирішенні клопотання позивача врахував принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за змістом якої, зокрема справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Водночас суд вважає за необхідне зауважити, що особа, яка ініціювала подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, відповідно до норм процесуального закону має вживати заходів для скорочення періоду судового провадження, добросовісно користуватися процесуальними правами та не зловживати ними.

Відтак усі негативні наслідки неявки позивача у судове засідання покладаються на нього.

Враховуючи наведене, положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про отримання сторонами ухвали суду від 19.10.2023, що підтверджено матеріалами справи, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про залишення клопотання відповідача про відкладення судового засідання без задоволення та можливість розгляду заяви позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 16.11.2023 суд долучив до матеріалів справи відзив відповідача на заяву, як такий, що поданий у порядку та строк, встановлені ГПК України та судом, а тому заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами розглядається з його урахуванням.

Судом зроблено витяг з офіційного веб-сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 1400058201458, тобто відзив на заяву, направленого на адресу позивача, з якого вбачається, що відзив отриманий позивачем 06.11.2023.

Отже, останнім днем для подання позивачем відповіді на відзив є 08.11.2023.

З урахуванням нормативних строків пересилання поштової кореспонденції, суд вважає, що станом на 16.11.2023 суд мав отримати відповідь позивача на відзив, у разі їх направлення.

Проте відповіді на відзив до суду не надійшло, а отже позивач не скористався своїм процесуальним правом для подання такої заяви по суті.

Розглянувши заяву позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та подані ним докази, а також заперечення відповідача суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України, та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених процесуальним законодавством.

Відкриття провадження за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи; якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу (постанова Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №910/10784/18).

До нововиявлених обставин відносяться матеріально - правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Отже, обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами. Водночас дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

З наведеного слідує, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

1) існування таких обставин на час розгляду справи,

2) те, що ці обставини (факти) не були відомі та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Згідно із ч. 5 ст. 320 ГПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Таким чином, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Такі правові висновки викладені в численних постановах Верховного Суду, зокрема від 07.06.2023 справі №925/615/20, від 06.07.2022 у справі № 922/1562/19.

Як на нововиявлену обставину у цій справі посилається на те, що спірне порушення було вчинене ОСОБА_3 , яка не є працівником ПП «Менський аграрник», а тому відсутні підстави для нарахування йому вартості необлікованої електричної енергії за порушення, вчинене іншою особою.

Свої позовні вимоги у цій справі позивач обґрунтував тим, що відсутність пломби, встановленої на металевій коробці, у якій знаходились прилади обліку, тобто не на засобі (вузлі) вимірювальної техніки, не є порушенням, яке охоплюється п. п. 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ. При цьому такі обставини, як вчинення спірного порушення не позивачем (його працівником), не були підставами позову.

Разом з тим, у рішенні від 02.05.2023 суд зазначив, що згідно з п. 2.3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ визначено, що споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Судом встановлено, що на підставі акта №161189 від 02.05.2022 технічної перевірки збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) та відповідно до приписів п. 2.3.4. та п. 5.5.5 ПРРЕЕ обов`язок за збереження та цілісність встановлених згідно з цим актом пломб, у тому числі і пломб спірних пломб №С70712838, №№С70712839, покладено на позивача.

Відповідно до підпункту 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).

Згідно з п. 8.4.4 ПРРЕЕ у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 2 - 4 пункту 8.4.2 цієї глави (у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.

Суд дійшов висновку, що відсутність встановлених енергопостачальною компанією пломб є порушенням з боку власника електроустановки п. п. 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, що є підставою для донарахування вартості необлікованої електроенергії на підставі п. п. 2 п. 8.4.2. та п. 8.4.10 ПРРЕЕ.

При цьому особа, яка безпосередньо вчинила спірне порушення, не встановлювалась судом та взагалі не мала значення при вирішенні цього спору, оскільки обов`язок за збереження та цілісність спірних пломб покладено саме на позивача, і перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, є наслідком незабезпечення позивачем цілісності та збереження встановлених пломб.

Отже, виходячи з аналізу сукупності усіх необхідних ознак існування нововиявлених обставин, суд доходить висновку, що викладена позивачем обставина вчинення спірного порушення ОСОБА_2 , що визначена заявником як нововиявлена, не є істотною для розгляду цієї справи, оскільки не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом при ухваленні рішення від 02.05.2023 у цій справі. Тобто при її врахуванні вона не буде мати визначального впливу на той результат розгляду цієї справи, який викладений у вказаному судовому рішенні.

Суд також встановив, що умови Договору, зазначені позивачем у заяві, не відповідають умовам Договору, копія якого міститься в матеріалах справи і надана самим позивачем.

Тобто позивачем у заяві викладені неіснуючі обставини у цій частині.

Таким чином, суд вважає, що наведені позивачем доводи не є нововиявленими обставинами у розумінні положень ст. 320 ГПК України, а заява позивача по суті спрямована на перегляд судового рішення, яке набуло чинності, без належних підстав.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений права звернутись у порядку регресу до винної особи щодо відшкодування завданої йому шкоди у виді сплачених відповідачу коштів.

Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву (рішення ЄСПЛ у справі «BRUMАRESCU v. ROMANIA» від 28.11.1999, заява №28342/95, §61).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ у справі (PRAVEDNAYA v. RUSSIA від 18.11.2004, заява №69529/01, §27). Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27.05.2020 у справі №927/943/16.

Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України», «PONOMARYOV v. UKRAINE» від 03.04.2008, заява №3236/03, §40).

Таким чином, встановивши відсутність в сукупності всіх ознак, що надають зазначеним позивачем обставинам статусу нововиявлених, суди дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та ухвалення судом іншого рішення у цій справі.

Відповідно до п. 1 ч. 3, 4 ст. 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

У судовому засіданні 16.11.2023 відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини ухвали.

Керуючись ст. 233-235, 252, 320-323, 325 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви ПП «Менський аграрник» про перегляд рішення суду від 02.05.2023 за нововиявленими обставинами.

2. Рішення суду від 02.05.2023 у справі №927/306/23 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено 20.11.2023.

Суддя В. В. Шморгун