Постанова

від 06.02.2024 по справі 927/306/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2024 р. Справа№ 927/306/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Гайдукевич В.В. (в залі суду);

Федоренко Є.В.;

від відповідача: Сиводід О.П. (поза межами приміщення суду);

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Менський аграрник"

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.11.2023, повний текст ухвали складено 20.11.2023,

у справі № 927/306/23 (суддя Шморгун В.В.)

за позовом Приватного підприємства "Менський аграрник"

до Акціонерного товариства "Чернігівобленерго"

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду

Ухвалою від 16.11.2023, повний текст ухвали складено 20.11.2023, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 23.11.2023, Господарським судом Чернігівської області відмовлено у задоволенні заяви ПП "Менський аграрник" про перегляд рішення суду від 02.05.2023 за нововиявленими обставинами. Рішення суду від 02.05.2023 у справі № 927/306/23 залишено без змін.

Ухвала мотивована тим, що встановивши відсутність в сукупності всіх ознак, що надають зазначеним позивачем обставинам статусу нововиявлених, суди дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та ухвалення судом іншого рішення у цій справі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Приватне підприємство "Менський аграрник" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду; скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2023 у справі № 927/306/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами, скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2023 у справі № 927/306/23 та визнати незаконним і скасувати рішення провести рахунок необлікованої електричної енергії за актом про порушення № 172436 від 29.08.2022 на підставі п.8.4.10 ПРРЕЕ оформлене Протоколом № 3442 засідання комісії апарату управління АТ "Чернігівобленерго" з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вважає, що при винесенні рішення у справі, суд повинен був врахувати не тільки обґрунтування сторін на захист своїх позицій, а й встановити інші факти: дослідити всі умови договору на постачання електричної енергії; встановити де саме знаходиться вузол обліку електричної енергії (електролічильник та трансформатори току); встановити з чиєї вини (дії або бездіяльності) було зірвано пломби на металевому захисному ящику та інше. Дані факти мають вагоме значення для винесення справедливого та законного рішення по даному провадженню, що не було досліджено судом.

Скаржник зазначає про те, що особу причетну до зриву пломб на металевому захисному ящику встановлено, і в першому випадку - є зірвані пломби на захисному металевому ящику без проникнення в прилади обліку, акт про порушення, протокол про порушення, розрахунок не облікованої електричної енергії за актом про порушення, а в другому випадку - є зірвані пломби на захисному металевому ящику без проникнення в прилади обліку, платіжку на опломбування, акт про опломбування, тобто відсутні акт про порушення, протокол про порушення та розрахунок не облікованої електричної енергії за актом про порушення.

На думку скаржника, судом помилково прийнято за основу положення п. 5.5.5. ПРРЕЕ, натомість з положень договору слідує, що споживач не несе відповідальності за протиправні дії третіх осіб.

Також скаржник наголошує на тому, що прилади обліку електричної енергії знаходяться в підстанції КТП-594, кА не є власністю скаржника, і розташована на земельній ділянці, право оренди якої належить ТОВ "Успіх-Мена".

Скаржник вважає, що відповідно до чинного законодавства та умов договору, ПП "Менський аграрник" не може нести будь-яку юридичну відповідальність за дії вчинені іншою особою (в даному випадку ОСОБА_1 ) відносно зриву пломб на металевому захисному ящику, в якому знаходяться опломбовані прилади обліку споживання електроенергії на ПП "Менський аграрник", яка навіть не є співробітником ПП "Менський аграрник".

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, вказав на те, що акт № 161189 від 02.05.2022 містить зазначення про прийняття споживачем на відповідальне зберігання усіх пломб, які вказані у цьому акті та підпис директора ПП "Менський аграрник", тому, відсутність встановлених відповідачем пломб є порушенням з боку власника або користувача електроустановки п. 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, що є підставою для донарахування вартості не облікованої електроенергії на підставі п. 2 п. 8.4.2 та п. 8.4.10 ПРРЕЕ, у зв`язку із чим, викладена скаржником єдина обставина вчинення спірного порушення ОСОБА_1 , що визначена заявником як нововиявлена, не є істотною для розгляду цієї справи, оскільки не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом при ухваленні рішення від 02.05.2023 у даній справі.

Відповідач наголошує на тому, що при розгляді даної справи досліджувались дії відповідача щодо складання акту про порушення № 172436 від 29.08.2022 та відповідному нарахуванню по даному акту, тобто, у межах позовних вимог ПП "Менський аграрник".

Знаходження приладу обліку на земельній ділянці, право оренди якої належить ТОВ "Успіх-Мена", не підтверджені належними доказами та не спростовують факту порушення позивачем ПРРЕЕ.

Додані позивачем до апеляційної скарги нові документи жодним чином не підтверджують позовних вимог позивача, не спростовують висновків суду першої інстанції та взагалі не мають жодного відношення до спірних питань відносно складеного у 2022 році акту про порушення № 172436 від 29.08.2022.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді - Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Менський аграрник" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.11.2023, повний текст ухвали складено 20.11.2023, у справі № 927/306/23 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази про наявність або відсутність електронних кабінетів в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі);

- докази сплати судового збору у розмірі 2 648,00 грн;

18.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків до якої додано платіжну інструкцію № 1569 від 15.12.2023, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 2 648,00 грн та докази про наявність електронних кабінетів скаржника та його представника в ЄСІТС (Відповідь № 354344 та Відповідь № 353523).

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023, для розгляду справи № 927/306/23 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Майданевич А.Г., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Менський аграрник" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.11.2023, повний текст ухвали складено 20.11.2023, у справі № 927/306/23. Призначено справу № 927/306/23 до розгляду у судовому засіданні 06.02.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 задоволено представника Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (Сиводід О.П.) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через програмне забезпечення "Easycon".

Так, скаржником до апеляційної скарги додано документи, а саме: копію заяви № 17 від 30.10.2023, акту технічної перевірки № 007560 від 03.11.2023; копія акту про пломбування засобів комерційного обліку електричної енергії до 1000В № 007560 від 03.11.2023, копію рахунку № 1600002826 від 31.10.2023, копію листа № 119 від 15.11.2023.

Колегія суддів апеляційної інстанції щодо доданих до апеляційної скарги документів зазначає наступне.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19.

Також слід зазначити, що така обставина (тобто відсутність доказів як таких на момент розгляду спору судом першої інстанції) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Колегія суддів зазначає про те, що подані заявником документи датовані починаючи з 31.10.2023, натомість ухвала Господарського суду Чернігівської області датована 16.11.2023, тобто, відсутність доказів як таких на момент розгляду спору судом першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання позивачем таких доказів.

Враховуючи воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 927/306/23 розглядалась протягом розумного строку.

Явка представників сторін та позиції учасників справи

Представники позивача у судовому засіданні 06.02.2024 підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.11.2023 у справі № 927/306/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами, скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2023 у справі № 927/306/23.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.02.2024 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити без змін ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.11.2023 у справі № 927/306/23.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Приватне підприємство "Менський аграрник" звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" про визнання незаконним та скасування рішення про проведення розрахунку необлікованої електричної енергії за актом про порушення № 172436 від 29.08.2022 на підставі п. 8.4.10 ПРРЕЕ, оформленого протоколом № 3442 засідання комісії апарату управління АТ "Чернігівобленерго" з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відсутність пломби, встановленої на металевій коробці, у якій знаходились прилади обліку, тобто не на засобі (вузлі) вимірювальної техніки, не є порушенням, яке охоплюється п. п. 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ. Зважаючи на відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про втручання позивача в роботу приладів обліку, крадіжку електроенергії або будь-яких інших дій, що призвели до зміни показників приладів обліку, позивач вважає безпідставним нарахування відповідачем вартості необлікованої електроенергії на підставі складеного акта про порушення №172436 від 29.08.2022 та просить визнати незаконним та скасувати рішення відповідача, оформлене протоколом №3442 від 28.09.2022.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із рішенням суду від 02.05.2023, позивач подав апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 зазначену апеляційну скаргу повернуто позивачу.

17.10.2023 позивач подав до суду заяву, у якій просить переглянути рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2023 у справі №927/306/23 за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким визнати незаконним та скасувати рішення про проведення розрахунку необлікованої електричної енергії за актом про порушення № 172436 від 29.08.2022 на підставі п. 8.4.10 ПРРЕЕ, оформленого протоколом № 3442 засідання комісії апарату управління АТ "Чернігівобленерго" з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Подана заява обґрунтована тим, що 13.10.2023, тобто після ухвалення судом рішення, позивачу стали відомі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу під час розгляду справи, а саме стосовно причетності до зриву спірних пломб гр. ОСОБА_1 , про що позивач довідався з листа Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області від 13.10.2023. Позивач зазначає, що саме ОСОБА_1 , яка навіть не є працівником ПП "Менський аграрник", є суб`єктом спірного правопорушення, а тому відсутні будь-які підстави для нарахування відповідачем необлікованої електричної енергії за актом про порушення № 172436 від 29.08.2022.

Крім того, позивач у заяві просить викликати та допитати як свідка ОСОБА_2 та зупинити стягнення АТ "Чернігівобленерго" нарахованої ПП "Менський аграрник" необлікованої електричної енергії за актом про порушення № 172436 від 29.08.2022.

Ухвалою від 16.11.2023 Господарського суду Чернігівської області відмовлено у задоволенні заяви ПП "Менський аграрник" про перегляд рішення суду від 02.05.2023 за нововиявленими обставинами. Рішення суду від 02.05.2023 у справі №927/306/23 залишено без змін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновками господарського суду першої інстанції, викладеними у оскаржуваній ухвалі, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Рішення, постанови та ухвали господарського суду, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (частина перша та пункт 1 частини другої статті 320 ГПК України).

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Частиною 1 статті 322 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, провадження № 12-158гс19, (пункти 7.4-7.5)).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункт 26)).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункти 27, 28)).

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20 (пункт 6.38)).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії", від 06 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2).

Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття "нововиявлені обставини". ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.

Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України", від 09 червня 2011 року у справі "Желтяков проти України").

Враховуючи викладене вище, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою ЄСПЛ, до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

З наведеного слідує, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

1) існування таких обставин на час розгляду справи,

2) те, що ці обставини (факти) не були відомі та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Згідно із ч. 5 ст. 320 ГПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Таким чином, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Такі правові висновки викладені в численних постановах Верховного Суду, зокрема від 07.06.2023 справі № 925/615/20, від 06.07.2022 у справі № 922/1562/19.

Як вже зазначалось, заявник посилається на те, що спірне порушення було вчинене ОСОБА_1 , яка не є працівником ПП "Менський аграрник", а тому відсутні підстави для нарахування йому вартості необлікованої електричної енергії за порушення, вчинене іншою особою.

Як вбачається із матеріалів справи, позовні вимоги у цій справі позивач обґрунтував тим, що відсутність пломби, встановленої на металевій коробці, у якій знаходились прилади обліку, тобто не на засобі (вузлі) вимірювальної техніки, не є порушенням, яке охоплюється п. п. 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ. При цьому такі обставини, як вчинення спірного порушення не позивачем (його працівником), не були підставами позову.

Так, у рішенні від 02.05.2023 зазначено, що згідно з п. 2.3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ визначено, що споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

На підставі акта №161189 від 02.05.2022 технічної перевірки збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) та відповідно до приписів п. 2.3.4. та п. 5.5.5 ПРРЕЕ обов`язок за збереження та цілісність встановлених згідно з цим актом пломб, у тому числі і пломб спірних пломб №С70712838, №№С70712839, покладено на позивача.

Відповідно до підпункту 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).

Згідно з п. 8.4.4 ПРРЕЕ у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 2 - 4 пункту 8.4.2 цієї глави (у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.

Суд першої інстанції у рішенні від 02.05.2023 дійшов висновку, що відсутність встановлених енергопостачальною компанією пломб є порушенням з боку власника електроустановки п. п. 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, що є підставою для донарахування вартості необлікованої електроенергії на підставі п. п. 2 п. 8.4.2. та п. 8.4.10 ПРРЕЕ.

Тобто, як вбачається із матеріалів справи, особа, яка безпосередньо вчинила спірне порушення, не встановлювалась судом та взагалі не мала значення при вирішенні цього спору, оскільки обов`язок за збереження та цілісність спірних пломб покладено саме на позивача, і перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, є наслідком незабезпечення позивачем цілісності та збереження встановлених пломб.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на те, що викладена позивачем обставина вчинення спірного порушення ОСОБА_2., що визначена заявником як нововиявлена, не є істотною для розгляду цієї справи, оскільки не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом при ухваленні рішення від 02.05.2023 у цій справі і при її врахуванні, вона не буде мати визначального впливу на той результат розгляду цієї справи, який викладений у вказаному судовому рішенні, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ПП "Менський аграрник" про перегляд рішення суду від 02.05.2023 за нововиявленими обставинами, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Чернігівської області від 16.11.2023 у справі № 927/306/23, відсутні.

Враховуючи обставини справи, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994; п. 29-30), однак, це право не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006; п. 23; рішення у справі "Hirvisaari v. Finland" ("Хірвісаарі проти Фінляндії; п. 32).

Скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Таким чином, доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали та не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 16.11.2023 у справі № 927/306/23.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Так, обов`язками позивача, згідно із додатком № 10 до договору № 12-20-РУ, є:

- виконання умов цього договору;

- здійснення оплати за перетікання реактивної електричної енергії згідно з порядком розрахунку перетікання реактивної електричної енергії;

- забезпечувати безперешкодний доступ у робочий час уповноважених представників відповідача до розрахункових вузлів обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах позивача;

- у разі припинення споживання електричної енергії внаслідок звільнення позивачем з об`єкта повідомляти про це відповідача за 20 календарних днів та здійснити повний розрахунок згідно із умовами цього договору до дня звільнення об`єкта включно.

Колегія суддів зазначає, що п. 6.1 розділу 6 додатку № 10 до договору № 12-20-РУ, сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання саме своїх зобов`язань за договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили, до яких віднесені протиправні дії третіх осіб, водночас, обов`язок споживача електричної енергії, зокрема, забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, встановлено ПРРЕЕ.

Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції та наголошує на тому, що позивач не позбавлений права звернутись у порядку регресу до винної особи щодо відшкодування завданої йому шкоди у виді сплачених відповідачу коштів.

Колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на викладене, зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому оскаржувана ухвала є вмотивованою, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Приватного підприємства "Менський аграрник" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.11.2023 у справі № 927/306/23 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.11.2023 у справі № 927/306/23 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284, 325 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Менський аграрник" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.11.2023, повний текст ухвали складено 20.11.2023, у справі № 927/306/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.11.2023, повний текст ухвали складено 20.11.2023, у справі № 927/306/23 залишити без змін.

3. Справу № 927/306/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 26.02.2024, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Гаврилюка О.М. з 13.02.2024 по 19.02.2024 та перебуванням судді Майданевича у відпустці з 21.02.2024.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

І.П. Ходаківська