Рішення

від 02.11.2023 по справі 160/16700/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року Справа № 160/16700/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон Пак» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон Пак», в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті («Укртрансбезпека»), виданої Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №304231 від 10 травня 2023 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 10 травня 2023 року відносно позивача була складена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №304231, як користувача транспортного засобу, що перевірявся та щодо якого зафіксовано порушення ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме вимог пункту 3.3 наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 № 385 - була відсутня роздруківка даних роботи до цифрового тахографа водія за 19.04.2023. Разом з тим, відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачені цими нормами закону адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються саме до автомобільних перевізників. Водночас, позивач у даному випадку не є перевізником у розумінні абз.18 ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» та до нього не повинні були застосовуватися штрафні санкції на підставі оскаржуваної постанови, оскільки по-перше, позивач не здійснює послуг перевезення вантажу, по-друге, позивач не є ані власником, ані користувачем транспортного засобу, зазначеному в акті перевірки, по-третє, водій транспортного засобу, зазначеному в акті перевірки, не перебуває в трудових відносинах з позивачем та є працівником іншого підприємства. Станом на час проведення посадовими особами відповідача перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 19.04.2023р. будь-якого офіційного документа, який би давав підстави визначати Товариство з обмеженою відповідальністю «Еталон Пак», як перевізника вантажу немає, а в акті перевірки від 19.04.2023р., на підставі якого винесена спірна постанова, не відображено з яких саме мотивів відповідач відніс позивача до перевізника вантажу, що перевозився вищевказаним автомобілем. Крім того, за твердженням позивача, в порушення вимог зазначених у статті 21 Постанови КМУ від 08.11.2006 року № 1567 Акт, що мав бути складений в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу під час здійснення перевезення вантажу перевізником ФОП ОСОБА_1 19.04.2023 року, та на підставі якого в подальшому було складено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №304231 від 10 травня 2023 року, ним отримано не було. Таким чином, на думку позивача, відповідач у даному випадку діяв без урахування всіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення, а відтак, оскаржувана постанова є необґрунтованою, не відповідає дійсності та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії вказаної ухвали, шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви із зазначенням правильного найменування відповідача та із зазначенням відомостей відносно нього, що передбачені п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, а також приведенням прохальної частини позову у відповідність до норм п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України (з доказами направлення сторонам по справі копії уточненого позову).

На виконання вимог ухвали суду від 31.07.2023 року, на адресу суду, засобами поштового зв`язку, від позивача 21.08.2023 року надійшов уточнений адміністративний позов із зазначенням правильного найменування відповідача та із зазначенням відомостей відносно нього, із приведенням прохальної частини позову у відповідність до норм п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон Пак» прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/16700/23 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами з 04.10.2023 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

21.09.2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Державної служби України з безпеки на транспорті на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон Пак», в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час перевірки було виявлено порушення вимог абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Як наслідок, за порушення вимог додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено постанову від 10.05.2023 № 004231. Згідно акту № 003118 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.04.2023, зокрема встановлено, що під час перевірки виявлено порушення статті 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: вимог пункту 3.3 наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 М 385 - була відсутня роздруківка даних роботи до цифрового тахографа водія за 19.04.2023, відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1, що полягала у відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме: роздруківки даних роботи до цифрового тахографа водія за 19.04.2023.Водій від письмових пояснень відмовився. Постанова № 004231 від 10.05.2023 року прийнята на основі акту № 003118 від 19.04.2023 року, у якому посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області зазначене і конкретизоване порушення ТОВ «Еталон Пак». Також відповідачем зазначається, що 04 травня 2023 року Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області направив на офіційну пошту позивача повідомлення про розгляд справи від 26.04.2023 № 28344/23/24-23 разом з актом 003118 від 19.04.2023, який відбувся 10 травня 2023 року, а також відповідач наголошує, що саме суб`єкт господарювання, який зацікавлений в доведенні своїй позиції, мас надати всю інформацію, яка може вплинути на результат розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Щодо тверджень позивача стосовно того, що він не є автомобільним перевізником і не здійснював перевезення вантажу, відповідачем зазначається, що автомобільним перевізником може бути фізична особа-підприємець або юридична особа яка здійснює перевезення вантажів на комерційній основі чи за власний кошт, при цьому здійснення перевезення за власний кошт свідчить про перевезення для власних потреб. Згідно з ТТН № АТ-0000333 від 19 квітня 2023 року автомобільним перевізником зазначено TOВ «Еталон Пак», вантажоодержувачем є Білоцерківський регіональний відділ продажу ТОВ «Ардор-Трейд». Відтак, доводи позивача є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено вчинення адміністративно-господарського правопорушення саме ним, як суб`єктом господарювання. Враховуюче вищевикладене відповідач вважає, що доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

03 жовтня 2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім підтримано позицію, викладену ним у власній позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи позивача.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що згідно із направленням на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 14.04.2023 №003118 головним спеціалістом відділу державного нагляду і контролю у Дніпропетровській області Слюсаренко Д.М. та старшим державним інспектором відділу державного нагляду і контролю у Дніпропетровській області Добровольським І.Є. було проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 916км+897 м а/д М-30, Стрий-Умань-Дніпро-Ізваріне, під час проведення якої 19.04.2023 о 15 год. 31 хв. був перевірений транспортний засіб DAF сідловий тягач, SCHWARZMUELLER напівпричеп номерний знак НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , водій ОСОБА_2 .

За результатами перевірки було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.04.2023 №003118, у якому зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення статті 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: вимог пункту 3.3 наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 М 385 - була відсутня роздруківка даних роботи до цифрового тахографа водія за 19.04.2023, відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1, що полягала у відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме: роздруківки даних роботи до цифрового тахографа водія за 19.04.2023.

Водій транспортного засобу з актом ознайомлений, про що свідчить його власний підпис у Акті від 19.04.2023 №003118 та від надання пояснень відмовився.

Позивачу 04.05.2023 о 15:40 засобами електронного зв`язку направлено на офіційну електронну адресу підприємства повідомлення від 26.04.2023 №28344/23/24-23 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 10.05.2023 з 10:00 по 15:00 в приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області.

У повідомленні від 26.04.2023 №28344/23/24-23 Товариству з обмеженою відповідальністю «Еталон Пак» запропоновано прибути на розгляд справи, маючи при собі документ, який підтверджує повноваження про участь у розгляд справи, копії документів, що підтверджують права власності або користування ТЗ; для перевізників, що здійснюють перевезення вантажів договір або заявка про надання транспортних послуг, для перевізників, що здійснюють перевезення пасажирів на постійних маршрутах загального користування договір із органами виконавчої влади та місцевого самоврядування чи їх дозвіл на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування та повідомлено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання, справа про порушення у встановлений строк буде розглянута без її участі.

10.05.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «Еталон Пак» складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №304231, згідно з якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн. за порушення статей 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Копію вказаної постанови направлено позивачу засобами поштового зв`язку та отримано позивачем 19.06.2023

Не погодившись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №304231 від 10 травня 2023 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовано Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ у редакції на час спірних відносин).

Відповідно до статті 5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

За змістом частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з частинами сімнадцятої - двадцять першої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі - Порядок №1567 у редакції на час спірних відносин), відповідно до пункту 1 якого цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Агентства відновлення, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Отже, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

За змістом статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону №2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи, необхідні для проведення внутрішніх перевезень вантажів.

Статтею 2 Закону №2344-ІІІ передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «;Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Статтею 18 Закону №2344-III визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці 27.06.1979 у м. Женева ухвалила Конвенцію Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (далі - Конвенція № 153).

Статтею 1 вказаної Конвенції передбачено, що ця Конвенція застосовується до найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін, або на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів. Ця Конвенція застосовується також, якщо в ній не передбачено іншого, до власників транспортних засобів, зайнятих професійно автомобільними перевезеннями, та до членів їхніх сімей, які не отримують заробітної плати, коли вони працюють водіями.

Відповідно до частини третьої статті 10 Конвенції № 153 традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті» від 25.01.2012 № 51 визначено Міністерство інфраструктури компетентним органом з питань виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті в частині внутрішніх автомобільних перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340), пунктами 1.1, 1.2 якого визначено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «;Про дорожній рух».

Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Відповідно до пункту 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пунктом 1.4 Положення № 340 передбачено, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв; під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем; сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств; закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності.

Пунктом 1.5 Положення № 340 визначено, що тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв;

Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення (пункт 6.1 Положення № 340).

Відповідно до пункту 6.3 Положення № 340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Отже, перевірити дотримання визначеного режиму праці та відпочинку водія можливо з оформленої особистої картки водія та роздруківки даних роботи цифрового тахографа.

У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (п. 6.4).

Згідно з пунктом 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

24.06.2010 Міністерством транспорту та зв`язку України наказом №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція № 385), відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 розділу І якої, цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «;Про дорожній рух».

Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів і поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 розділу І Інструкції № 385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до пункту 2.5. розділу ІІ Інструкції № 385 тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії відповідно до вимог Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність. Окрім цього, згідно з пунктом 2.6. Інструкції № 385 тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два поки, а також в разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (пункт 2.7. Інструкції № 385). В разі позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа пункт сервісу тахографів маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра (пункт 2.8 Інструкції №385).

Умови використання тахографів наведено у розділі ІІІ Інструкції №385.

Так, за змістом пункту 3.1 Інструкції №385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Відповідно до пункту 3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокартита забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (уразі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 3.5. Інструкції №385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Відповідно до пункту 3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР ( 994_016 ) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) (994_016); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Отже, саме перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт, зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, зберігають протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірки тахографа, дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом. При цьому, водії повинні мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнені тахокарти у разі використання аналогового тахографа або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

За приписами абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем здійснено рейдову перевірку у відповідності до п. 15 Постанови № 1567, а саме, перевірено наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Варто зазначити, що за визначенням, наведеним у ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - це перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» установлено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Положення статті 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Таким чином, з аналізу вищевказаних норм законодавства слід дійти висновку, що договір перевезення вантажу є двостороннім правочином, який повинен відповідати вимогам цивільного законодавства та укладатись виключно у письмовій формі.

При цьому, відповідно до частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Як встановлено судом, відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 власником транспортних засобів DAF сідловий тягач номерний знак НОМЕР_1 та SCHWARZMUELLER напівпричеп номерний знак НОМЕР_5 є ОСОБА_3 . Доказів перебування цих транспортних засобів у власності ТОВ «Еталон Пак» відповідачем не надано.

Таким чином, ТОВ «Еталон Пак» не є ані власником, ані користувачем транспортних засобів DAF сідловий тягач номерний знак НОМЕР_1 та SCHWARZMUELLER напівпричеп номерний знак НОМЕР_5 , зазначених в акті перевірки від 19.04.2023 №003118.

При цьому, відповідачем не доведено, що водій ОСОБА_2 вищезазначеного транспортного засобу, що перевірявся відповідачем, перебуває в трудових відносинах з позивачем, або мав безпосередні договірні відносини з останнім щодо перевезення вантажу 19.04.2023р.

Водночас, 19.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еталон Пак» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ардор-Трейд», було укладено договір № 19 на транспортне- експедиторське перевезення партій вантажів, відповідно до п. 1.1 якого визначено, що за цим Договором Експедитор надає Замовникові комплекс послуг (надалі іменованих «Послуга») з організації внутрішніх перевезень вантажів Замовника в межах України (надалі іменованих «Вантаж») автомобільним транспортом від місця завантаження, до місця призначення, зазначених Замовником в Заявці на кожну окрему Послугу.

Відповідно до п. 1.4 вищевказаного договору, експедитор має право залучати третіх осіб до виконання своїх обов`язків за цим Договором та укладати з ними Договори від свого імені.

Так, 18 квітня 2023 року ТОВ «Еталон Пак» було подано ТОВ«Ардор-Трейд» заявку на послуги №87 автомобільне перевезення Експедитором до договору №19 від 19.01.2023 р., а також Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 79 від 21 квітня 2023 року підтверджується факт надання ТОВ«Ардор-Трейд» експедиторських послуг ТОВ «Еталон Пак».

04 липня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еталон Пак» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір надання транспортних послуг № 407/22, відповідно до п. 2.1 якого, Замовник доручає, а перевізник надає послуги з виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України згідно заявок Замовника.

Так, 19 квітня 2023 року ТОВ «Еталон Пак» було подано ФОП ОСОБА_1 заявку, а також Актом приймання послуг №389 від 20.04.2023 року підтверджується факт надання ФОП ОСОБА_1 транспортних послуг ТОВ «Еталон Пак».

При виконанні перевезення 19.04.2023р. була оформлена товарно-транспортна накладна № АТ-0000333 від 19.04.2023р., в якій у графі: «отримав водій/експедитор» вказано прізвище, ім`я та по батькові водія, - ОСОБА_2 . В цій же графі міститься особистий підпис водія ОСОБА_2 , який засвідчений печаткою суб`єкта господарювання, що здійснював перевезення - фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_6 ).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що правопорушення, означені в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.04.2023 №003118, допущені позивачем.

Згідно зі ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Під час розгляду справи посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з`ясувати, зокрема, особу порушника.

Вказані висновки також узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22.02.2023 у справі №240/22448/20.

За приписами частин першої та другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Принцип рівності сторін у процесі є одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63).

Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).

Зважаючи на те, що в ході розгляду справи встановлено, що в даному випадку позивач не був перевізником на транспортних засобах DAF сідловий тягач номерний знак НОМЕР_1 та SCHWARZMUELLER напівпричеп номерний знак НОМЕР_5 , останнім доведено, що ним не вчинялись порушення транспортного законодавства, зазначених в акті перевірки від 19.04.2023 №003118.

Водночас, всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій та рішень і не надав суду належних доказів, які спростовували б доводи позивача.

При цьому, суд не надає оцінку наявності або відсутності порушень Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині надання суб`єктом господарювання послуги з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону №2344-ІІІ, а також з перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів без отримання відповідного дозволу, оскільки позивач, в даному випадку, не є суб`єктом який повинен відповідати за дані порушення.

Зважаючи на наведене та враховуючи, що позивач в межах спірних правовідносин не вважається автомобільним перевізником в розумінні статей 1, 48 Закону №2344-ІІІ, а відтак не може бути суб`єктом відповідальності у розумінні приписів статті 60 Закону №2344-ІІІ, оскаржувана постанова Державної служби України з безпеки на транспорті («Укртрансбезпека»), виданої Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ «Еталон Пак» №304231 від 10 травня 2023 року, є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на положення вказаної статті та зважаючи на задоволення позовних вимог ТОВ «Еталон Пак», понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон Пак» (код ЄДРПОУ 36825967, місцезнаходження: 51901, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Широка 26-А) до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 03150, м. Київ вул. Антоновича, буд. 51) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, видану Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон Пак» (код ЄДРПОУ 36825967, місцезнаходження: 51901, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул.Широка 26-А) адміністративно-господарського штрафу №304231 від 10 травня 2023 року.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 03150, м. Київ вул. Антоновича, буд. 51) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон Пак» (код ЄДРПОУ 36825967, місцезнаходження: 51901, Дніпропетровська обл., м.Кам`янське, вул. Широка 26-А) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на те, що набрало чинності Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя І.В. Тулянцева