Рішення

від 16.11.2023 по справі 819/1/15-а

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1/15-a

16 листопада 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання - Хоміцької С.О., представника позивача - Горєлова О.Л., представників відповідача - Живчик В.Т., Воскових М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем-Ф" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Едем-Ф (далі позивач, Товариство) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Чортківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (правонаступник ГУ ДПС у Тернопільській області ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість та зменшено суму бюджетного відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки викладені в акті перевірки від 11.07.2014 №849/22-37888305, щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2013 року в сумі 1105705 грн., заниження податку на додану вартість за вересень 2013 року в сумі 327396 грн., завищення від`ємного значення різниці між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом з ПДВ за грудень 2013 року в сумі 1553129 грн., завищення від`ємного значення податку на прибуток за 2013 р. в розмірі 11022521 грн. - є безпідставними, суперечать чинному законодавству та не відповідають фактичним обставинам справи. У зв`язку з цим, просили визнати протиправними і скасувати оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Тернопільській окружний адміністративний суд постановою від 12.02.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 року, адміністративний позов задовольнив.

Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 18 серпня 2014 року №0003672200 і №0003662200 та від 12 листопада 2014 року №0004012200 і №0003992200.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 20.06.2023 касаційну скаргу Чортківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області задоволено частково, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.02.2015 та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 10.07.2023 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання призначене на 07.08.2023.

28.07.2023 представник позивача подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник відповідача 28.07.2023 подала клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 31.07.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Представник позивача надіслав до суду 31.07.2023 клопотання про відкладення розгляду справи разом із клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 07.08.2023, замінено Головне управління ДФС у Тернопільській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України. Судове засідання відкладено на 12.09.2023.

Ухвалою суду від 08.08.2023 задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Відповідач надіслав до суду 14.08.2023 відзив, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив, що надійшла на адресу суду 31.08.2023 було долучено ряд документів щодо підтвердження господарських взаємовідносин між ТОВ "Едем-Ф" та ТОВ "Ліергаз", а також між ТОВ "Едем-Ф" та ТОВ "БК АВАЛОН".

08.09.2023 представником відповідача було надано зеперечення.

Представник позивача 11.09.2023 надіслав до суду клопотання про долучення доказів до справи.

Протокольною ухвалою від 12.09.2023 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 26.10.2023.

Ухвалою суду від 26.10.23 закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті на 16.11.2023.

В судовому засіданні 16.11.2023 представник позивача просив позовні вимоги задоволити в повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечила, просила відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Суд, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, проаналізувавши подані докази, встановив наступні факти.

Податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 07.12.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 11.07.2014 року № 849/22-37888305.

За наслідками перевірки встановлено порушення Товариством:

1. п 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, а саме:

- завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2013 року в сумі 1 105 705 грн.;

- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за вересень 2013 року в сумі 327396 грн.;

- завищено від`ємне значення різниці між податковими зобов`язанням та податковим кредитом з ПДВ за грудень 2013 року в сумі 1 553 129 грн.

2. п.138.2. ст.138, пп.139.1.9 п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, що призвело до завищення від`ємного значення податку на прибуток за 2013 р. в розмірі 11 022 521 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Чортківською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області прийнято наступні рішення:

Податковим повідомленням-рішенням №0003672200 від 18.08.2014 року зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 11 022 521,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0003642200 від 18.08.2014 року збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем податок на додану вартість на загальну суму 491 094,00 грн., з яких сума нарахованого грошового зобов`язання за основним платежем становить 327 396,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) становить 163 698,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0003662200 від 18.08.2014 року зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 553 129,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0003652200 від 18.08.2014 року зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 105 705,00 грн. та визначені штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 552 852,00 грн.

Відповідно до п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, він має право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку. Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки, позивач надав до Чортківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області свої заперечення до акту перевірки.

Проте, подані позивачем заперечення до акту перевірки не були враховані податковим органом.

Не погодившись з рішеннями контролюючого органу позивач 28 серпня 2014 року звернувся до Головного управління ДФС у Тернопільській області з первинною скаргою, у якій просив скасувати вказані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням заступника начальника ГУ ДФС у Тернопільській області від 23.10.2014р. подана скарга була задоволена частково:

податкове повідомлення-рішення №0003662200 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість залишено без змін;

податкове повідомлення-рішення №0003672200 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток залишено без змін;

податкове повідомлення-рішення №0003642200 в частині 81849,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій скасовано і в іншій частині залишено без змін;

податкове повідомлення-рішення №0003652200 в частині 276426,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій скасовано і в іншій частині залишено без змін.

На виконання вказаного вище рішення ГУ ДФС у Тернопільській області від 23.10.2014, про результати розгляду скарги позивача, відповідачем було прийнято нові податкові повідомлення-рішення №0004012200 від 12.11.2014 року та №0003992200 від 12.11.2014 року, які позивач отримав поштою 17.11.2014 року.

Податковим повідомленням-рішенням №0004012200 від 12.11.2014 року збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем податок на додану вартість на загальну суму 409 245,00 грн., з яких сума нарахованого грошового зобов`язання за основним платежем становить 327 396,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) становить 81 849,00 грн.

У зв`язку з прийняттям зазначеного податкового повідомлення-рішення з моменту його отримання Товариством (17 листопада 2014 року) на підставі приписів ст. ст. 60 Податкового кодексу України є відкликаним податкове повідомлення-рішення № 0003642200 від 18.08.2014 року.

Податковим повідомленням-рішенням №0003992200 від 12.11.2014 року зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 105 705,00 грн. та визначені штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 276 426,00 грн.

У зв`язку з прийняттям зазначеного податкового повідомлення-рішення з моменту його отримання Товариством (17 листопада 2014 року) на підставі приписів ст. ст. 60 Податкового кодексу України є відкликаним податкове повідомлення-рішення № 0003652200 від 18.08.2014 року.

06 листопада 2014 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з повторною скаргою (з подальшими доповненнями та уточненнями), у якій просив скасувати повністю податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами проведення перевірки.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 15 грудня 2014 року №868516/99-99-10-01-15 повторна скарга позивача була залишена без задоволення.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся із позовом до суду.

Як зазначено вище, дана справа вже була предметом розгляду у судах трьох інстанцій.

Скасовуючи постанову Тернопільського окружного адміністративного суду та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду, Верховний Суд, у постанові від 20.06.2023 визначив питання, які потребують додаткового дослідження, зокрема:

1. Щодо взаємовідносин з ТОВ "Лідергаз" Верховний Суд зазначив наступне:

"Щодо транспортування газу, товариством укладено з Дочірньою компанією УКРТРАНСГАЗ НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ договір №1/1212000041 від 28.11.2012 року на транспортування природного газу магістральними трубопроводами. Річний плановий обсяг транспортування природного газу не встановлено, відповідний пункт договору (п. 1.2) не заповнено (том 1 арк. с. 146-149).

Кількість транспортованого газу визначається вузлами обліку газу, які встановлені на ГРС (п. 4.2 договору).

Жодних довідок, рахунків, показників вузлів обліку тощо, які б підтверджували обсяг транспортованого газу, до матеріалів справи не надано.

Крім того, акти здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу містять посилання на договір 1 від 01.01.2010 року, який відсутній в матеріалах справи (том 1 арк. с. 151, 153, 155, 157,159).

Судами не перевірені надані товариством документи в їх сукупності, не перевірено необхідність та достатність придбаних обсягів природного газу, не перевірено доказів оплати за придбані товари (послуги), доказів транспортування газу тощо.

Також, судами не надано оцінку доводам податкового органу щодо відсутності у ТОВ Лідергаз можливості здійснення спірних господарських операцій.»

На виконання вищезазначених вимог Верховного Суду, при новому розгляді справи, позивач самостійно надав ряд документів, а саме:

-Договір №Л/13-029 купівлі-продажу природного газу від 28.11.2012 року;

- Додаткова угода №1 від 18.12.2012 р. до договору №Л/13-029;

- Акти передачі-приймання природного газу від 31.12.2012, 31.01.2013, 28.02.2013, 31.03.2013, 30.04.2013;

- Листи (заявки) №32 від 28.11.2012, №36 від 13.12.2012, №4 від 17.01.2013, №9 від 21.02.2013, №17 від 22.03.2023 за договором №Л/13-029;

- Договір №1/1212000041 від 29.11.2012 року на транспортування природного газу магістральними трубопроводами;

- Угода від 30.04.2019 року про розірвання договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 29.11.2012 року №1212000041;

- Акти наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами №12-12-1212000041 від 31.12.2012; №01-13-1212000041 від 31.01.2013; №02-13-1212000041 від 28.02.2013; №03-13-1212000041 від 31.03.2013; №04-13-1212000041 від 30.04.2013 р;

- Договір №05/с-02 від 28.11.2012 року на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами);

- Акти прийому-передачі природного газу від 31.12.2012, 31.01.2013, 28.02.2013, 31.03.2013, 30.04.2013 з рахунками: №851 від 26.12.2012; №115 від 30.01.2012; №223 від 28.02.2013; №349 від 25.03.2013; № 469 від 25.04.2013 за договором №05/с-02 від 28.11.2012;

- Виписки з банківського рахунку №26009051789001 від 22.12.2012, 26.12.2012, 30.01.2023, 18.02.2013, 01.03.2023, 05.03.2023, 30.03.2013, 12.04.2013, 01.05.2013, 09.05.2013, 13.05.2013;

- Лист №14 від 09.02.2015 року Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» НАК «Нафтогаз України»;

- Технічна документація Тепличного комплексу (витяг).

Як встановлено судами раніше, 28.11.2012 Позивачем та ТОВ «Лідергаз» укладено договір №Л/13-029 купівлі-продажу природного газу. На виконання договору продавцем (ТОВ «ЛІДЕРГАЗ») поставлено природний газ в грудні 2012 року, січні-квітні 2013 в обсягах, зазначених у відповідних актах приймання-передачі.

Відповідно до умов Договору купівлі-продажу природного газу №Л/13-029 від 28 листопада 2012 року, укладеного між позивачем та ТзОВ «ЛІДЕРГАЗ», позивач отримував куплений у ТзОВ «ЛІДЕРГАЗ» природний газ у мережі ДК «УКРТРАНСГАЗ» ПАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ».

Суд зазначає, що в межах розгляду даної справи висновки Відповідача про відсутність у ТОВ «Лідергаз» об`єкту оподаткування податком на додану вартість по операціях з контрагентами-постачальниками в розумінні п. 188.1 ст. 188 ПК України, можуть бути взяті до уваги лише в незначній частині, а саме: лютий 2013 року, оскільки період червень-грудень 2013, січень 2014 року не відноситься до предмету доказування в даній справі.

Разом з тим, укладення Позивачем та ТОВ «Лідергаз» договору купівлі-продажу природного газу № Л/13-029 від 28.11.2012 обумовлене потребами ТОВ «Едем-Ф» у здійсненні статутної господарської діяльності. Так, в робочій документації тепличного комплексу в с. Синків Тернопільської області зазначено, що газопостачання комплексу забезпечено від існуючого газопроводу високого тиску. Згідно технічних умов на підвідний газопровід розрахункова витрата газу становить 4 000 м3 на годину. Пунктом 2.2. статті 2 проекту Тепличного комплексу в с. Синьків Тернопільської області визначено техніко-економічні характеристики котельні. Зокрема, п.п. 5 п. 2.2. передбачає використання в якості палива природного газу. Згідно пп 7 п. 2.2. пояснювальної записки до проекту годинна витрата котлами палива (природний газ) дорівнює 1240,0 м3.год. Таким чином, за умови використання котлів на максимальну потужність протягом 24 годин на добу 30 днів на місяць, обсяг природного газу, що має використатись Позивачем для опалення та виробництва продукції становить 892 800 тис. метрів кубічних. Враховуючи погодні умови та сезонність, споживання (закупівлі для споживання) природного газу Позивачем на рівні 700 000 метрів кубічних на місяць цілком відповідає проектним показникам.

Суд звертає увагу, що обсяги використаного Позивачем природного газу в період: грудень 2012-квітень 2013 підтверджені показами лічильників №30632, №30633 про що (в тому числі) Позивачем та Заліщицькою дільницею Борщівського УЕЕГ складено акти прийому-передачі природного газу. Обсяг спожитого Позивачем в зазначений період природного газу відповідає обсягам природного газу, одержаного позивачем від постачальника - ТОВ «ЛІДЕРГАЗ» та транспортованого газопроводами згідно договорів №1/1212000041 від 29.11.2012 та №05/с-02 від 28.11.2012 р.

Виконання зобов`язань з продажу природного газу за договором №Л/13-029 від 28.11.2012 підтверджується актами передачі-приймання природного газу від 31.12.2012, від 31.01.2013, від 28.02.2013, від 31.03.2023, від 30.04.2013 загальним об`ємом: 3 274 тис. м.3.

Дана обставина свідчить про те, що обсяг транспортованого природного газу відповідає обсягам природного газу, одержаного позивачем від постачальника - ТОВ «ЛІДЕРГАЗ». Крім того, з метою здійснення транспортування придбаного у ТОВ «Лідергаз» природного газу газорозподільчими мережами до об`єкту Замовника (ТОВ «ЕДЕМФ»), позивачем та ПАТ «Тернопільгаз» (Заліщицька дільниця Борщівського управління з експлуатації газового господарства) укладений договір №05/с-02 від 28.11.2012 р. Надання послуг з транспортування природного газу за договором №05/с-02 від 28.11.2012 р. підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.12.2012, 31.01.2013, 28.02.2013, 31.03.2013, 30.04.2013 загальним об`ємом: 3 274 тис. м.3. Обсяг транспортованого природного газу відповідає обсягам природного газу, одержаного позивачем від постачальника - ТОВ «ЛІДЕРГАЗ».

За надання послуги з транспортування природного газу Позивачем здійснено оплату на користь ПАТ «Тернопільгаз» відповідно до виставлених рахунків, що підтверджується виписками з банківського рахунку ТОВ «Едем-Ф» №26009051789001 від 22.12.2012, 26.12.2012, 30.01.2023, 18.02.2013, 01.03.2023, 05.03.2023, 30.03.2013, 12.04.2013, 01.05.2013, 09.05.2013, 13.05.2013.

Також, із долучених позивачем копій рішень по справах №817/3338/13-а, №805/15952/13-а, №816/5040/14 досліджувалася взаємодія ТОВ «Лідергаз» з іншими контрагентами.

Даними судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено ту обставину, що ТОВ «Лідергаз» мав можливість поставки природного газу. В свою чергу, ці обставини свідчать про те, що у ТОВ «Лідергаз» була об`єктивна можливість постачати газ і спростовують доводи відповідача про відсутність у ТОВ «Лідергаз» об`єкту оподаткування податком на додану вартість.

Щодо операцій з купівлі-продажу природного газу за договором №Л/13-029 від 28.11.2012, укладеного між Позивачем та ТОВ «Лідергаз».

При дослідженні правовідносин щодо операцій з купівлі-продажу природного газу за договором, укладеним між Позивачем та ТОВ «Лідергаз», суд керується нормами податкового законодавства, які були чинні на момент проведення перевірки та складення ППР.

Господарські операції згідно укладених Товариством договорів включаються до бази оподаткування згідно ст. 198 ПК України.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 вказаного Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними вказаним пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до вказаного Кодексу.

Вищий адміністративний суд України у листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11 звернув увагу на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З врахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними, а надано лише право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами - ст.20 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що господарські операції з купівлі-продажу природного газу за договором №Л/13-029 від 28.11.2012, укладеному ТОВ «Едем-Ф» та ТОВ «Лідергаз» носять реальний характер, а твердження відповідача щодо завищення Товариством від`ємного значення податку на прибуток підприємств та податкового кредитору по господарських відносинах з ТОВ «Лідергаз» є помилковими.

2.Щодо взаємовідносин із ТОВ "БК Авалон" Верховний Суд зазначив, що відповідно до договору підряду №1/0813 від 05.08.2013 року ТОВ БК АВАЛОН (підрядник) зобов`язалось виконати роботи з підготовки земельної ділянки для подальшого будівництва тепличного комплексу, а товариство (замовник) зобов`язалось оплатити роботи (том 1 арк. с. 160-166).

Товариство замовило та оплатило авансом роботи підрядника. Отримавши грошові кошти, TOB БК АВАЛОН виписало товариству відповідні податкові накладні.

Сплачений товариством податок на додану вартість віднесено товариством до складу податкового кредиту за тією подією, яка відбулась раніше, а саме за датою списання коштів з рахунку Товариства на оплату послуг підрядника.

Суд зазначає, що жодних актів приймання-передачі робіт форми КБ-2в, передбачених договором (п. 3.6) до матеріалів справи не надано. Факт виконання робіт, з урахуванням строку дії ліцензії підрядника (п. 1.7 договору), судами попередніх інстанцій не перевірено.

Крім того, додатковою угодою від 15.08.2013 року передбачено, що замовник може здійснити оплату робіт за договором підряду на умовах авансування у випадку подання підрядником заявки про аванс (том 1 арк. с. 134). Суди попередніх інстанцій при прийнятті рішення посилались на додаткову угоду, як підставу для здійснення платежів до підписання актів виконаних робіт, але не перевірили наявність відповідних заявок.

Позивач, частково, на виконання вищезазначених вимог Верховного Суду, при новому розгляді справи, по взаємовідносинах із ТОВ «БК Авалон», позивач надав акти приймання-передачі робіт форми КБ-2в за лютий 2014 та квітень 2014, та, додатково, ліцензії.

Щодо заявок, які б передували здійсненню платежів до підписання актів виконаних робіт (заявок на аванс), представник позивача пояснив що не може їх надати у зв`язку із закінченням строку зберігання таких документів, а також не може підтвердити чи такі заявки складалися взагалі.

Правовідносини, що виникли між Товариством та TOB БК АВАЛОН і пов`язані з виконанням робіт (а саме: з підготовки земельної ділянки для подальшого будівництва тепличного комплексу) та їх оплатою, регулюються цивільним та господарським законодавством, у той же час, правовідносини, пов`язані із випискою податкової накладної та формуванням податкового кредиту - регулюються податковим законодавством. Незалежно від того, яким чином сторони домовляються здійснювати оплату робіт (авансом чи післяплатою) - податкове законодавство однаково визначає права та обов`язки платника податків щодо надання податкової накладної та формування податкового зобов`язання і податкового кредиту.

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового Кодексу України).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об`єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п. 201.2 статті 201 Податкового кодексу України, наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 р. було затверджено Порядок заповнення податкової накладної, який діяв в 2013 році на момент виписки TOB БК АВАЛОН податкових накладних.

Згідно пунктів 3, 12, 14 вказаного Порядку: Податкова накладна виписується у день виникнення податкових зобов`язань продавця. До розділу І податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме: у графу 2 - дата виникнення податкового зобов`язання у продавця, тобто здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше, відповідно до вимог пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу; у графу 3 - номенклатура товарів/послуг продавця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Порядок заповнення податкової накладної передбачає однакові положення щодо заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, що полягають у зазначені номенклатури постачання, незалежно від того чи податкова накладна складається внаслідок виконання робіт або ж отримання авансового платежу за виконання таких робіт у майбутньому, при цьому, у випадку отримання авансового платежу платник податку зобов`язаний скласти таку податкову накладну по факту отримання авансу і така податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Поряд з цим, представник позивача звернув увагу суду, що взаємовідносини із ТОВ «БК Авалон»» вже були предметом дослідження у справі №819/426/16 за позовом ТОВ «Едем-Ф» до ГУ ДПС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018, залишеною в силі постановою КАС ВС від 29.01.2019 доведено реальність господарських операцій за договором підряду №1/0813/13 від 05.08.2013. Такий висновок було сформовано, в тому числі, на підставі акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року.

Керуючись ч.4 ст. 78 КАС України, суд вважає, що у даній справі не підлягає додатковому доказуванню та обставина, що вже була встановлена раніше рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Судових витрат по справі немає.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чортківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 18 серпня 2014 року №0003672200 і №0003662200 та від 12 листопада 2014 року №0004012200 і №0003992200.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 20 листопада 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Едем-Ф" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Центральна, 2,с. Синьків,Заліщицький район, Тернопільська область,48663 код ЄДРПОУ/РНОКПП 37888305);

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637);

Головуючий суддяОсташ А.В.