Ухвала

від 20.11.2023 по справі 580/10909/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 листопада 2023 року справа № 580/10909/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/10909/23 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Відділу соціального захисту населення Медведівської сільської ради Черкаського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 44514399, вул.Б. Хмельницького 44 В, с.Медведівка, 20930) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії і відшкодування моральної шкоди, постановив ухвалу.

17.11.2023 вх.50718/23 позивач через підсистему «Електронний суд» звернувся з адміністративним позовом до Відділу соціального захисту населення Медведівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, просить: - визнати неправомірними дії начальника відділу соціального захисту населення Медведівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Дарієнко Г.Д. щодо відмови в отриманні членами родини статусу багатодітної родини;- зобов`язати Відділ соціального захисту населення Медведівської сільської ради Черкаського району Черкаської області видати посвідчення багатодітної родини; - стягнути з Відділу соціального захисту населення Медведівської сільської ради Черкаського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною за кожен місяць від жовтня 2023 року до моменту прийняття судового рішення та недоотримані пільги на електроекнергію і опалення; - стягнути з Відділу соціального захисту населення Медведівської сільської ради Черкаського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації за понесені моральні збитки через умисне порушення начальником відділу соціального захисту населення Медведівської сільської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_2 вимог Закону України «Про захист дитинства» щодо позбавлення права матері багатодітної родини.

Додатково позивач просить здійснити розподіл судових витрат, проте суму не зазначає.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 916/228/22 сформулювала висновок щодо сплати судового збору з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 до розміру ставки судового збору передбачених частиною другою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання до суду процесуальних документів через підсистему «Електронний суд».

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а).

Приписами статей 2, 4 та 19 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Позовна заява оформлена до одного відповідача і судовий збір сплачений за одну вимогу немайнового характеру, проте вимоги сформовані до різних відповідачів.

Позивач зазначає, що позов не містить вимог майнового характеру, проте формує дві вимоги про стягнення усупереч вимог п.6 ч.1 ст.5 КАС України та не зазначає сум стягнення і за вимогу майнового характеру судовий збір не сплачує: щодо допомоги по догляду за дитиною.

Позивач не бере до уваги, що вимога про недоотримані пільги на електроекнергію і опалення є нечіткою, позаяк відповідно до висновку Верховного Суду у справі №9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Позивач не обгрунтовує обрання способу захисту відповідно до ст.5 КАС України.

Верховний Суд у справі № 640/16224/19 (провадження № К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи. Верховний Суд у справі №6-951цс16 висновує: під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб`єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Позивач не зазначає про яке порушене право кожного із членів родини (у тому числі батьків) йдеться та не надає доказів на підтвердження повноважень звертатися до суду в інтресах інших осіб (у тому числі чоловіка).

Згідно із статтею 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Суд у справі №640/24044/20 ЄДРСР 93046030 дослідив зміни згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року №1003, що внесені до Порядку виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім`ї та дитини з багатодітної сім`ї: «посвідчення видаються структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських (міст обласного значення), районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (далі - структурний підрозділ/виконавчий орган) і центрами надання адміністративних послуг одному з батьків незалежно від місця проживання протягом десяти робочих днів з дати подання заяви».

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач стверджує про повторне звернення, проте не зазначає у додатках опису із найменуванням і кількістю сторінок щодо дати вручення звернень та отримання відповідей.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України передбачений обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до вимог ДСТУ (згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів») у разі, коли документ містить більше десяти додатків, складають опис, а у відмітці про наявність додатків зазначають (додатки: згідно з описом на … арк). Відмітку про наявність додатків (п.5.21 ДСТУ 4163:2020), повну назву яких наводять переважним чином у тексті супровідного листа, оформлюють після тексту листа перед підписом. Якщо документ має додатки, повні назви яких не наведено у тексті документа, то ці назви потрібно зазначити у відмітці про наявність додатків, із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників. Якщо до документа додають інший документ, що має додатки, то відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі (Додаток: лист Укрдержархіву від 20.09.2013 № 595/04-12 і додаток до нього, всього на 20 арк. в 1 прим).

Позивач не обгрунтував твердження про недоотримані пільги на електроекнергію і опалення (відносини між надавачем та споживачем послуг (постачання води, газу, електроенергії, тепла, утримання будинку, вивозу сміття та інших) регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів»), позаяк не йдеться про розмежування і вид адміністративних послуг і житлово-комунальних послуг у контексті обраних відповідачів.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння.

Захист найкращих інтересів дитини головне під час розгляду судами справ, які стосуються дітей (https://yur-gazeta.com/golovna/vs-zahist-naykrashchih-interesiv-ditini--golovne-pid-chas-rozglyadu-sudami-sprav-yaki-stosuyutsya-di.html). Верховний Суд у справі № 484/920/18 узяв до уваги статті 3, 163 СК України, статті 11, 12, 14 Закону України «Про охорону дитинства», преамбулу та ст. 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифіковану Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, вивчив відповідну практику Європейського суду з прав людини та зробив такий висновок: сім`я вважається природним середовищем для розвитку дитини; виховання в сім`ї відповідає найкращим інтересам дитини.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789- XІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Позивач має оформити позовну заяву з дотриманням вимог КАС України.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 р. №3674-VI (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №3674-VI) за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір судового збору за кожну вимогу немайнового характеру до різних відповідачів становить 858.88 грн за позовом через підсистему «Електронний суд» (2684*0,4х0.8).

Верховний Суд у справі №758/5118/21 ЄДРСР 113721711 зазначив: навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обчислюється окремо.

Розмір судового збору за кожну вимогу майнового характеру визначається залежно від суми стягнення, що позивач у адміністративному позові не визначила.

Позивач не надає доказ статусу осіб, які звільняються від сплати судового збору (висновки Верховного Суду в ухвалі у справі у справі №826/12286/15, №9901/64/20, №9901/194/20, №400/100/19 (К/9901/29662/19), №202/507/20 (2-а/202/31/2020), постанові у справі №761/11472/15-ц (61-2367св18).

Вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір належить сплаті.

Верховний Суд висновує про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов`язку (у справі №140/10792/21, №420/15949/21, №9901/352/20, №9901/345/20, №9901/189/20, №9901/313/20, №9901/360/20 (правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021).

У пунктах 28, 29 постанови від 03.03.2021 у справі №640/6853/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 95277958) Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку заявленої до відшкодування моральної шкоди свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам ст.160 КАС України (п.3 ч.5 цієї статті), що є підставою для залишення позовної заяви без руху, а неусунення відповідного недоліку є підставою для повернення позовної заяви позивачеві.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено кожним із відповідачів; надання доказів на підтвердження обставин (отримання відмов; щодо допомоги та про недоотримані пільги на електроекнергію і опалення) та розрахунку сум до стягнення; доказу на підтвердження представництва інтересів інших осіб та формування вимог стосовно кожного члена родини; доказу сплати судового збору за вимоги немайнового і майнового характеру; оформлення додатків до позовної заяви відповідно до вимог КАС України та ДСТУ.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА