Постанова

від 14.11.2023 по справі 320/2796/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2796/23 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря Мельник К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Томашівської сільської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" до Томашівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіпан» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Томашівської сільської ради, в якому просило суд визнати протиправним та нечинним рішення Томашівської сільради від 12.07.2022 №14-25-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 3224983300:02:003:0026 в адміністративно-територіальних межах Томашівської сільської територіальної громади за межами с. Кощіївка Фастівського району Київської області».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем в оскаржуваному рішенні завищено показник нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, яка перебуває в оренді у позивача, що, в свою чергу, призведе до додаткових матеріальних витрат на сплату орендної плати за землю; наведені в оскаржуваному рішенні показники нормативної грошової оцінки не відповідають вимогам чинного законодавства України у сфері нормативної оцінки земель, оскільки розраховані на підставі вихідних даних, які є неналежним та недостовірними.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове рішення про закриття провадження у справі.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельна ділянка площею 7,9588 га, кадастровий номер 3224983300:02:003:0026 перебуває у комунальній власності Томашівської сільради.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ТОВ «Сіпан» з 16.03.2018 є орендарем земельної ділянки площею 7,9588 га, кадастровий номер 3224983300:02:003:0026, яка розташована в межах Дорогинської сільської ради Фастівського району Київської області; цільове призначення - 11.01 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки - розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами.

Рішенням Томашівської сільради від 12.07.2022 №14-25-VIII про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 3224983300:02:003:0026 в адміністративно-територіальних межах Томашівської сільської територіальної громади за межами с. Кощіївка Фастівського районі Київської області за наслідками розгляду розробленої ТОВ «НОРМАТИВ ПЛЮС» технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 3224983300:02:003:0026, керуючись статтю 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, статей 13, 15, 18, 23 Закону України «Про оцінку земель», методики нормативної оцінки земельних ділянок (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147), враховуючи рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, екології, містобудування, архітектури, благоустрою, житлово-комунального господарства, енергоефективності, транспорту та будівництва, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 3224983300:02:003:0026 в адміністративно-територіальних межах Томашівської сільської територіальної громади за межами с. Кощіївка Фастівського районі Київської області; нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 10778762,02 грн.

Вважаючи вищевказане рішення відповідача про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 3224983300:02:003:0026 в адміністративно-територіальних межах Томашівської сільської територіальної громади за межами с. Кощіївка Фастівського району Київської області протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки в оскаржуваному рішенні розраховано на підставі вихідних даних, які не відповідають вимогам пункту 4 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року № 1147, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення від 12.07.2022 №14-25-VIII.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 201 Земельного кодексу України передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає від 11.12.2003 № 1378-IV Закон України «Про оцінку земель».

Відповідно до вимог частини першої статті 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно вимог статті 3 Закону України «Про оцінку земель» об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Частинами першою та другою статті 15 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Згідно з частиною першою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель» встановлені Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 (далі - Методика №1147), пунктом 1 якої визначено, що об`єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини).

Відповідно до пункту 3, 4 Методики №1147 нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою: Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні, де

Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів;

Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1;

Км1 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст;

Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів;

Км3 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення;

Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки;

Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру;

Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням;

Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

Площа (Пд) та цільове призначення земельної ділянки використовуються на підставі відомостей Державного земельного кадастру. У разі відсутності відомостей про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та/або Державному реєстрі земель площею та цільовим призначенням земельної ділянки вважаються дані згідно з документацією із землеустрою, на підставі якої здійснювалося формування цієї земельної ділянки, або документом, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою.

Чисельність населення населених пунктів та територіальних громад використовується відповідно до відомостей про чисельність наявного населення за даними (довідниками) Держстату станом на 1 січня року, що передує року проведення оцінки.

Відповідно до Додатку 1 до Методики №1147 норматив капіталізованого рентного доходу залежить від чисельності населення у населеному пункті, що є адміністративним центром територіальної громади та складає 76 грн за 1 кв. м у випадку, коли чисельність населення становить від 0,5 до 1 тис. осіб та 70 грн за 1 кв. м у випадку, коли чисельність населення становить від 0,2 до 0,5 тис. осіб.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, оскаржуваним рішенням визначено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки площею 7,9588 га становить 10778762,02 грн; з розділу 4 Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 3224983300:02:003:0026 вбачається, що показник Нрд норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно Додатку 1 до Методики склав 76, що відповідає чисельності населення від 0,5 до 1 тис. осіб з посиланням на лист Томашівської сільради від 22.06.2022 №02-19/78, яким остання повідомила ТОВ «НОРМАТИВ ПЛЮС» інформацію стосовно чисельності наявного населення в адміністративному центрі громади, а саме 846 осіб.

Водночас, листом Державної служби статистики України від 15.12.2022 №15.1.3-22/745Пі-22 на запит ТОВ «Сіпан» в межах повноважень повідомлено, що чисельність наявного населення (за оцінкою) с. Томашівка Фастівського району Київської області станом на 01 січня 2021 року становила 349 осіб (за даними державного статистичного спостереження «Чисельність та природний рух населення»).

Таким чином, відповідачем у порушення вимог пункту 4 Методики №1147 використано дані стосовно чисельності населення с. Томашівка Фастівського району Київської області не на підставі даних (довідниками) Держстату станом на 1 січня року, що передує року проведення оцінки, а із складеного відповідачем листа.

Зазначене, в свою чергу, призвело до завищення розміру нормативної грошової оцінки спірної ділянки, оскільки, виходячи з даних Держстату в межах спірних відносин мав би застосовуватись норматив капіталізованого рентного доходу 70 грн за 1 кв. м з розрахунку чисельності населення від 0,2 до 0,5 тис. осіб, проте, відповідач протиправно застосував норматив капіталізованого рентного доходу 76 грн за 1 кв. м з розрахунку чисельності населення від 0,5 до 1 тис. осіб.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки в оскаржуваному рішенні розраховано на підставі вихідних даних, які не відповідають вимогам пункту 4 Методики №1147 та становить не 10778762,02 грн., а 9 927 807,12 грн.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.

Таким чином, Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено, що регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права; застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Таким чином, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 522/22780/16-а, від 26.11.2019 у справах № 826/4630/18 та № 183/6195/17, від 11.12.2019 у справі № 369/7296/16-а та від 21.12.2019 у справі № 826/14366/15.

Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27.12.2001 №20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22.07.1991 (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997 № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини) та від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення від 12.07.2022 №14-25-VIII.

Щодо доводів апелянта про вжиття ним заходів щодо усунення порушень прав і законних інтересів позивача, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Томашівської сільської ради від 04 травня 2023р. № 27-32-VIII «Про внесення змін до рішення «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності , кадастровий номер 3224983300:02:003:0026 в адміністративно-територіальних межах Томашівської сільської територіальної громади за межами с. Кощіївка, Фастівського району Київської області» було внесено зміни до рішення Томашівської сільської ради №14-25-VIII від 12.07.2022 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 3224983300:02:003:0026 в адміністративно-територіальних межах Томашівської сільської територіальної громади за межами с. Кощіївка Фастівського району Київської області», а саме: пункт 2 викладено в наступній редакції «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 3224983300:02:003:0026, площею 7,9588 га, яка знаходиться у комунальній власності Томашівської сільської ради, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємництва, що пов`язані з користування надрами (Код згідно КВЦПЗД - 11.01)», розташована за межами с. Кощіївка Фастівського району Київської області становить - 9 927 807 грн. 12 коп.».

Колегія суддів звертає увагу, що вищевказане Рішення Томашівської сільської ради від 04 травня 2023р. № 27-32-УІІІ було прийняте за результатами розгляду «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 3224983300:02:003:0026 в адміністративно-територіальних межах Томашівської сільської територіальної громади за межами с. Кощіївка , Фастівського району Київської області», розробленої ТОВ «НОРМАТИВ ПЛЮС» (далі - Нова технічна документація).

Водночас, вищевказане Рішеня Томашівської сільської ради від 04 травня 2023р. № 27-32-УІІІ не містить положень про затвердження вищенаведеної Нової Технічної документації, відповідно до якої здійснено розрахунок наведеного в Рішенні Томашівської сільської ради від 04 травня 2023р. № 27-32-УІП розміру нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки 9 927 807,12 грн.

Водночас, ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що «Технічна документація з бонітування грунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Згідно вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Таким чином, Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 3224983300:02:003:0026, якою визначено розмір нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки в 9 927 807,12 грн не затверджена Рішенням Томашівської сільської ради від 04 травня 2023р. № 27-32-УІІІ, як вимагає норма ст. 23 Закону України «Про оцінку земель».

Статтею 289 Податкового кодексу України передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки використовується для визначення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ТОВ «СІПАН» є орендарем вищевказаної земельної ділянки площею 7,9588 га кадастровий номер 3224983300:02:003:0026.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, представник позивача зазначив, що ТОВ «СІПАН» зобов`язане використовувати нормативну грошову оцінку для визначення орендної плати за вищевказану земельну ділянку, тому, розмір такої оцінки безпосередньо впливає на права позивача, оскільки завищений розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки має наслідком завищення розміру орендної плати, що підлягає сплаті ТОВ «СІПАН» за вищевказану земельну ділянку, тобто, зумовлює додаткові , не передбачені законом витрати, чим порушує права ТОВ «СІПАН».

Таким чином, колегія суддів вважає, що прийняття Рішення Томашівською сільською радою від 04 травня 2023р. № 27-32-УІІІ, не усуває порушення прав ТОВ «СІПАН», оскільки, згідно положень п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України, вказане рішення набуває чинності з 01 січня 2024 року.

З огляду на викладене, відсутні підстави (передбачені п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України) для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі в порядку ст. 319 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Томашівської сільської ради - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма

Повний текст постанови складено «20» листопада 2023 року.