Справа № 948/7/22
Номер провадження 2/948/78/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.2023 Машівський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого - судді Косик С.М.,
за участю: секретарів Ткач Н.М., Григораш В.А.,
представника позивача ОСОБА_8,
представника відповідача -1: Тереховського Д.О.,
представників відповідача -2: Бережної Ж.А.,Литвина І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Компанія «Надежда», Машівської селищної ради Полтавської області, про скасування рішення Машівської селищної ради та Виконавчого комітету Оржицької селищної ради Полтавської області,
відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 14.11.2023 суд проголосив вступну та резолютивну частину Рішення,-
в с т а н о в и в :
у січні 2022 до Машівського районного суду Полтавської області надійшов вказаний позов (а.с.2-7 т.1), мотивований тим, що в 2004 році ОСОБА_1 набула право власності на нежитлову будівлю (бондарний цех) за адресою: АДРЕСА_1 та згідно з технічним паспортом на вказану будівлю, площа земельної ділянки під бондарним цехом складає 0,75 га.
Розпорядженням голови Машівської районної державної адміністрації №483 від 15.09.2010 їй надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,75 га для комерційного використання, за рахунок земель запасу Селещинської сільської ради (колишня територія заготівельної контори) та в 2010 році приватним підприємцем ОСОБА_2 на її замовлення виготовлено проект землеустрою вказаної земельної ділянки, в 2011 році ФОП ОСОБА_2 виготовлено технічну документацію на вказану земельну ділянку. Проте 07.08.2018, 29.11.2018 державним кадастровим реєстратором винесено повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, які мотивовані поданням документів не в повному обсязі, а саме відсутній електронний документа та відсутній проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Крім цього, в 2011 році між нею та Машівською РДА підписано договір оренди спірної земельної ділянки, а отже вказана земельна ділянка перебуває у її фактичному користуванні з 2004 року.
Бажаючи оформити право оренди на земельну ділянку, вона звернулася із змовленням на виготовлення технічних документів до іншого фахівця та восени 2021 ФОП ОСОБА_3 склав кадастровий план земельної ділянки, зі змісту якого їй стало відомо, що більша частина земельної ділянкиплощею 0,75 га передана на умовах оренди Приватному підприємству «Компанія «Надежда», а саме 01.10.2021 Виконавчим комітетом Оржицької селищної ради зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,6320 га з кадастровим номером 5323086600:00:001:0223 за Приватним підприємством «Компанія «Надежда».
Позивач уважає, що рішення Виконавчого комітету Оржицької селищної ради від 01 жовтня 2021 року № 44389046 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за Приватним підприємством «Компанія «Надежда» є незаконним внаслідок недобросовісних дій уповноважених органів при вирішенні питання щодо укладення договору оренди внаслідок надання переваги одній особі перед іншою, оскільки нею раніше отримано дозвіл на виготовлення документів на відведення земельної ділянки, а передача іншій особі в користування спірної земельної ділянки обмежує її права стосовно нерухомого майна, розташованого на ній.
Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Виконавчого комітету Оржицької селищної ради від 01 жовтня 2021 року № 44389046 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за Приватним підприємством «Компанія «Надежда»
В заяві про зміну предмета позову від 20.06.2022 позивач просить суд про захист порушеного права на отримання земельної ділянки в оренду шляхом скасування рішення Машівської селищної ради від 21.09.2021 року № 89/11-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Компанія «Надежда» та передачі її в оренду» та скасування рішення Виконавчого комітету Оржицької селищної ради від 01 жовтня 2021 року № 44389046 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за Приватним підприємством «Компанія «Надежда», посилаючись на наявність порушень з боку Машівської селищної ради під час ухвалення оскаржуваного рішення (а.с.179-183 т.1).
У відзиві на позов (а.с.140-144т.1) представник відповідача -1 просить відмовити в задоволенні позову, покликаючись на те, що для нікчемності правочину позивач має довести незаконність дій відповідачів по заволодінню земельної ділянки, натомість ПП «Компанія «Надежда» законно набула земельну ділянку на праві оренди з кадастровим номером 5323086600:00:001:0223, що виключає нікчемність договору оренди землі від 01.10.2021 згідно ч.ч.1,2 ст. 228 ЦК України.
В обґрунтування таких доводів зазначив, що 02.04.2021 Полтавською обласною державною адміністрацією ПП «Компанія «Надежда» було надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, с.Селещина Машівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, орієнтовною площею 6,2 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. ФОП ОСОБА_4 на підставі вказаного розпорядження було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,2 га, на підставі якого було сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 5323086600:00:001:0223, про що видано Витяг з Державного земельного кадастру від 09.09.2021. Відповідно до кадастрового плану вказаної земельної ділянки та Публічної кадастрової карти жодних відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5323086600:00:001:0193, права на яку має намір оформити позивач, немає. Земельна ділянка, на яку претендує позивач, не сформована, інформація про неї не внесена до Державного земельного кадастру, а кадастровий номер не присвоєно.
21.09.2021 Машівська селищна рада, як новий розпорядник земель за межами населених пунктів, прийняла рішення за № 89/11-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Компанія «Надежда» та передачу її в оренду», згідно з яким 01.10.2021 Машівська селищна рада та ПП «Компанія «Надежда» уклали договір оренди землі, який був зареєстрований Державним реєстратором Орижицької селищної ради Полтавської області.
Вважає, що земельна ділянка площею 0,75 га не була передана позивачеві в оренду, оскільки договір оренди вказаної земельної ділянки, що підписаний між позивачем та Машівською районною державною адміністрацією у 2011 році, не містить дати його укладання, акту прийому-передачі земельної ділянки та відомостей про його державну реєстрацію. Доказів звернення позивача до Полтавської обласної державної адміністрації, а в послідуючому до Машівської селищної ради, а тому факт недобросовісної поведінки з боку розпорядника земельної ділянки, Машівської селищної ради, позивачем не доведено. Натомість позивач щонайменше 10 років зволікала з оформленням прав на земельну ділянку, не сплачувала за неї відповідну плату до місцевого бюджету, а тому саме її поведінка є недобросовісною.
У відзиві на позов (а.с.211-т.1) представник відповідача-2 також просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що відповідно до Регламенту Машівської селищної ради проєкт порядку денного затверджується на початку першого пленарного засідання сесії ради, а не на засіданні попередньої сесії, як помилково вважає позивач. Відповідно до ст.31 Регламенту, сесії ради з питань відведення земельних ділянок скликаються не рідше одного разу на місяць. Рішення про скликання чергової сесії приймається та оприлюднюється за десять днів до сесії та перелік питань передбачається, а не є вичерпним.
Заяву ПП «Компанія «Надежда» було направлено на розгляд профільної комісії та за її рекомендацією включено до порядку денного сесії, оскільки на її розгляд та прийняття рішення встановлено двотижневий термін, а засідання постійної комісії Машівської селищної ради з питань земельних відносин ще не відбулося. Машівською селищною радою та ПП «Компанія «Надежда» при укладенні договору оренди землі було досягнуто згоди з усіх істотних умов, договір укладений в письмовій формі та право оренди набуте згідно з рішенням Машівської селищної ради, договір зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Натомість договір оренди з позивачем не укладений, орендна плата ОСОБА_1 не сплачувалася, позивач в 2004 році набула право власноіт на об`єкт нерухомого майна, а не на земельну ділянку, а тому її доводи про фактичне перебування земельної ділянки в користуванні є хибними. Будь-яка інформація щодо земельної ділянки, на яку претендує позивачка, в Машівській селищній раді відсутня, інформація про внесення земельної ділянки до Державного земельного кадастру також відсутня, а орган місцевого самоврядування має право передавати земельну ділянку в оренду виключно після завершення процедури її формування та реєстрації прав на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою суду від 20.01.2022 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.52 т.1).
11.02.2022 суд своє ухвалою залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Машівську селищну раду Полтавської області (а.с.85 т.1).
Ухвалою від 20.06.2022 суд прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Компанія «Надежда», Машівської селищної ради Полтавської облиті, Виконавчого комітету Оржицької селищної ради Полтавської області про зміну предмету позову (а.с.200,201 т.1).
21.07.2022 суд призначив земельно-технічну експертизу та зупинив провадження у справі на час проведення експертизи (а.с.234,235 т.1). 15.03.2023 суд своєю ухвалою поновив провадження у справі (а.см.100 т.2).
Ухвалою від 17.04.2023 суд прийняв відмову позивача від позовних вимог до Виконавчого комітету Оржицької селищної ради (а.с.125 т.2).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та наполягала на задоволенні позову, покликаючись на те, що ОСОБА_1 , як власник нежитлової будівлі має право на користування земельною ділянкою, на якій розміщена будівля, та для державної реєстрації речового права на земельну ділянку неодноразово зверталася до державного реєстратора та вживала активних заходів для усунення недоліків технічної документації, яка була виготовлена на її замовлення, але не відповідала встановленим критеріям з причин, що від неї не залежали. Зазначила, що проект землеустрою земельної ділянки, що передана ПП «Компанія «Надежда», затверджений з порушенням регламенту сесії Машівської селищної ради, що вказує на протиправність рішення селищної ради та є підставою для його скасування. При прийнятті оскаржуваного рішення спірне питання не було попередньо розглянуто відповідною комісією та не включено до порядку денного сесії, а відповідно і не було перевірено, чи порушуються права інших осіб, передача земельної ділянки ПП «Компанія «Надежда» відбулося не на конкурентних засадах, оскільки вказане підприємство звернулося із заявою про передачу земельної ділянки в оренду пізніше позивача. Уважає що спірний договір оренди є нікчемним з тих підстав, що укладений без дотримання конкурентних засад та спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної власності. Також зауважує, що акт погодження меж земельної ділянки, на яку претендує ОСОБА_1 , був погоджений директором ПП «Компанія «Надежда», а тому вказаний відповідач був обізнаний про земельну ділянку, на яку претендує позивачка, та яка перетинається із земельною ділянкою ,що передана в оренду ПП «Компанія «Надежда».
Представник відповідача-1 просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що земельна ділянка, на яку претендує позивачка, не сформована, оскільки не відкрито Поземельну книгу в Державному земельному кадастрі, а тому і не присвоєно кадастровий номер. Зазначив, що ОСОБА_1 не надала доказів звернення до Полтавської обласної державної адміністрації та Машівської селищної ради із заявою про надання їй в оренду земельної ділянки, а розпорядження Машівської РДА від 18.02.2011 року та договір оренди землі від 2011 року вичерпали свою дію, а тому саме позивачка виявила свою бездіяльність, до того ж не сплачувала орендну плату за користування земельною ділянкою під будівлею.. Вказані розпорядники землі не володіли інформацію про те, що позивачка претендує на земельну ділянку, частина якої передана в оренду ПП «Компанія «Надежда».
На земельній ділянці, яка передана в оренду ПП «Компанія «Надежда», знаходиться нерухоме майно, належне підприємству, тому земльна ділянка не підлягає продажу на земельних торгах. Вважає що доказів порушення Машівською селищною радою регламенту при прийняті оспорюваного рішення, відсутні, а проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Компанія «Надежда» відповідає вимогам чинного законодавства.
Представник відповідача-2 також заперечував проти задоволення позову та зазначив, що проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Компанія «Надежда» був розглянути та затверджений на сесії Машівської селищної ради у відповідності до Ренгалменту сесії та вимог чинного законодавства, проект відповідає вимогам Закону та Машівська селищна рада не мала інформації щодо інших осіб, які би претендували на спірну земельну ділянку, а тому і договір оренди землі, який укладений між Машівською селищною радою та ПП щодо відведення земельної ділянки ПП «Компанія «Надежда» відповідає вимогам Закону та не є нікчемним Натомість договір оренди з позивачем не укладений, орендна плата не сплачувалася, земельна ділянка, на яку претендує позивачка не сформована та заяв щодо вказаної земельної ділянки до селищної ради не надходило, а тому жодної інформації про неї селищна рада не має.
Cуд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та допитавши експерта, встановив такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.04.2004 року у справі № 5/587 затверджено мирову угоду, відповідно до умов якої Спільне підприємство «Заготконтора» Машівської райспоживспілки в рахунок погашення заборгованості передає у власність ОСОБА_1 приміщення бондарного цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-9 т.1).
Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3955931 24.06.2004 року за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на нежитлову будівлю (бондарний цех) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10 т.1).
Відповідно до довідки Машівської сільської ради № 752 від 01.08.2018 року бондарний цех заходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11 т.1).
Згідно з технічним паспортом від 29 серпня 2011 року загальна (фактична) площа земельної ділянки під зазначеним бондарним цехом складає 0,75 га (а.с.12-14 т.1).
Відповідно до рішення Селещинської сільської ради від 16 серпня 2009 року вирішено підняти клопотання перед Машівською РДА про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,75 та для комерційного використання, яка розташована за межами АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу (колишня територія заготівельної контори), з послідуючою передачею в оренду (а.с.15 т.1).
Розпорядженням голови районної державної адміністрації № 483 від 15.09.2010 року ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,75 га для комерційного використання, за рахунок земель запасу Селещинської сільської ради (колишня територія заготівельної контори). Розроблений проєкт відведення земельної ділянки подати на затвердження районної державної адміністрації (а.с.16 т.1).
В 2010 році приватним підприємцем ОСОБА_2 виготовлено проєкт землеустрою вказаної вище земельної ділянки, який містить додатки, в тому числі, у вигляді умов відведення земельної ділянки № 782 від 27.09.2010 року та витяг з форми 6-зем за підписом начальника відділу Держкомзему у Машівському районі Полтавської області ОСОБА_5., висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок № 51 від 23.12.2010 року за підписами голови та членів комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою. В 2011 році ФОП ОСОБА_2 виготовлена технічна документація на вказану вище земельну ділянку (а.с.17-27 т.1).
Крім того, 07.08.2018 року державним кадастровим реєстратором винесене повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № ПВ-5300021132018, яке мотивоване поданням документів не в повному обсязі (відсутній електронний документ) (а.с.28 т.1).
Також 29.11.2018 року державним кадастровим реєстратором винесене повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № ПВ-5300023382018, так як документи подано не в повному обсязі (відсутній проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки) (а.с.29 т.1).
В 2011 році між ОСОБА_1 та Машівською районною державною адміністрацією в особі голови Прокопенка О.І. підписаний договір оренди землі та акт прийому-передачі земельної ділянки орендарем ОСОБА_1 , начальником Машівського райземвідділу ОСОБА_5 , сільським головою ОСОБА_6 , землевпорядником ОСОБА_7 (а.с.30-34 т.1).
21.09.2021 Машівська селищна рада Полтавської області прийняла рішення за № 89/11-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Компанія «Надежда» та передачу її в оренду», згідно з яким 01.10.2021 Машівська селищна рада та ПП «Компанія «Надежда» уклали договір оренди землі, за яким ПП «Компанія «Надежда» передано в оренду строком на 49 років земельну ділянку з кадастровим номером 5323086600:00:001:0223 площею 6.2000 га, яка розташована за адресою: Полтавська обл., Полтавський р-н, Машівська селищна рада, за межами населених пунктів, вул.Богдана Хмельницького,5А (а.с.147-162 т.1).
За висновком експерта №2022 за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою від 07.03.2023 (а.с.92-99 т.2) розроблена документація із землеустрою (проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 6,2000 га із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код згідно КВЦПЗ-11.02), що розташована за межами населених пунктів на території Машівської селищної територіальної громади Полтавського району Полтавської області), розроблений інженером-землевпорядником ОСОБА_4 в 2021 році) та її затвердження відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.
01.10.2021 Виконавчим комітетом Оржицької селищної ради зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 6,2 га з кадастровим номером 5323086600:00:001:0223 за Приватним підприємством «Компанія «Надежда» (а.с. 78-82, 163 т.1).
Поряд із цим, за висновком експерта № 2021 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 30.12.2022 (а.с.74-87 т.2) межі земельної ділянки з кадастровим номером 5323086600:00:001:0223, що виділена ПП «Компанія «Надежда» і є предметом рішення одинадцятої сесії восьмого скликання Машівської селищної ради Полтавської області №89/11-VIII від 21.09.2021 року, накладається на межі земельної ділянки з кадастровим номером 5323086600:00:001:0193, яка була передана у користування ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Машівської районної державної адміністрації №141 від 18.02.2011 відповідно документації на ці ділянки.
В судовому засіданні експерт Рудавка М.С. вказаний висновок підтримав та пояснив, що дійсно, документація із землеустрою земельної ділянки, що передана в оренду ПП "Компанія "Надежда" відповідає вимогам земельного законодавства, земельна ділянка, на яку претендує ОСОБА_1 не є сформованою, оскільки не відкрита Поземельна книга, про вказану земельну ділянку відповідачі можливо були обізнані. Також повідомив, що при обстеженні земельної ділянки ОСОБА_1 будівель він не виявив.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами першою, другою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої, абзацу дванадцятого частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Статтею 120 ЗК України (станом на час набуття позивачем права власності на нежитлову будівлю в 2004 році) визначено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
При відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.
При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 1 січня 2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.
Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
На момент придбання ОСОБА_1 нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ,земельна ділянка, на якій розташована придбана позивачем нежитлова будівля, не була виділена та не належала попередньому власнику будівлі на праві власності та в справі відсутні докази про визначення меж спірної земельної ділянки до відчуження ним будівлі позивачці, а відтак в цьому випадку відсутні підстави для застосування статей 120, 125 3К.
Аналогічний висновок міститься в Постанові Верховного суду від 19.05.2020 у справі № 127/10011/18, в якій вказано, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що з набуттям позивачами права власності на комплекс будівель та споруд, які розташовані на спірній земельній ділянці, до них, як до нових власників цього нерухомого майна, в силу положень статей 120 ЗК України та 377 ЦК України, не перейшло право власності на спірну земельну ділянку так як продавець на момент укладення договору купівлі - продажу не мав права власності на цю земельну ділянку.
В постанові від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що за відсутності в попереднього власника належним чином оформлених прав користування земельною ділянкою, на якій розміщено нерухоме майно, положення статей 120 ЗК України, 377 ЦК України в частині переходу прав на земельну ділянку до нового власника в тому ж обсязі застосуванню не підлягають.
Розглядаючи доводи позивачки щодо порушення вимог Закону та Регламенту Машівською селищною радою при прийнятті оспорюваного рішення, суд зазначає таке.
Частинами першою, другою статті 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.
Згідно зі статтею 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону № 280/97-ВР).
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про землеустрій» проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
Статтею 56 Закону України «Про землеустрій» в редакції, чинній на час прийняття рішення Машівської селищної ради ради від 21.09.2021 року № 89/11-VII, передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) відомості про встановлені межові знаки на межі поділу; д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути.
Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).
Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно з частинами першою-четвертою та дев`ятою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій, сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Таким чином, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 922/1646/20 та від 04 березня 2021 року у справі № 922/3463/19.
В той же час земельна ділянка з кадастровим номером 5323086600:00:001:0193, яка була передана у користування ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Машівської районної державної адміністрації №141 від 18.02.2011 відсутня в Державному земельному кадастрі, у зв`язку з чим за висновком експерта №2021 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 30.12.2022 (а.с.74-87 т.2) визначити порушення меж вказаної земельної ділянки неможливо.
Аналізуючі зібрані у справі докази, суд доходить висновку, що оскільки на час набуття позивачкою ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, будь-яке право на спірну земельну ділянку (власності, користування тощо) за попереднім власником будівлі не було зареєстроване, а тому позивачка не довела факту набуття нею статусу землекористувача в розумінні статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України і відсутні підстави вважати її права порушеними, натомість розроблена документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду відповідачу ПП «Компанія «Надежда» та її затвердження відповідачем Машівською селищною радою відповідає вимогам земельного законодавства, нормативним документам із землеустрою та землекористування, а тому у задоволенні позову потрібно відмовити в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Компанія «Надежда», Машівської селищної ради Полтавської області, про скасування рішення Машівської селищної ради та Виконавчого комітету Оржицької селищної ради Полтавської області - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач -1 - Приватне підприємство «Компанія Надежда», зареєстроване місце проживання: вул. Незалежності, 130 смт Машівка, Полтавський (Машівський) район, Полтавська область, код ЄДРПОУ - 22519085.
Відповідач -2 -Машівська селищна рада Полтавської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 113 смт Машівка, Полтавський (Машівський) район, Полтавська область, код ЄДРПОУ- 21047618.
Повний текст Рішення складений 20.11.2023
Суддя С. М. Косик
Суд | Машівський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2023 |
Оприлюднено | 22.11.2023 |
Номер документу | 115041202 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Машівський районний суд Полтавської області
Косик С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні