Постанова

від 12.03.2024 по справі 948/7/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 948/7/22 Номер провадження 22-ц/814/1337/24Головуючий у 1-й інстанції Косик С.М. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Чумак О.В.,

суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

за участю секретаря Галушко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційноюскаргою адвоката Шинкаренко Марини Анатоліївни, яка представляє ОСОБА_1 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 14 листопада 2023 року, ухвалене суддею Косик С.М., повний текст рішення складено 20.11.2023, у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Компанія "Надежда", Машівської селищної ради Полтавської області про скасування рішення Машівської селищної ради та Виконавчого комітету Оржицької селищної ради Полтавської області.

Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів

встановила:

У січні 2022 ОСОБА_1 звернулась до Машівськогорайонного судуПолтавської областіз позовом до Приватного підприємства "Компанія "Надежда", Машівської селищної ради Полтавської області про скасування рішення Машівської селищної ради та Виконавчого комітету Оржицької селищної ради Полтавської області.

В обґрунтування позову вказує, що в 2004 році вона набула право власності на нежитлову будівлю (бондарний цех) за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно з технічним паспортом на вказану будівлю, площа земельної ділянки під бондарним цехом складає 0,75 га.

Розпорядженням голови Машівської районної державної адміністрації №483 від 15.09.2010 їй надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,75 га для комерційного використання, за рахунок земель запасу Селещинської сільської ради (колишня територія заготівельної контори) та в 2010 році приватним підприємцем ОСОБА_2 на її замовлення виготовлено проект землеустрою вказаної земельної ділянки, в 2011 році ФОП ОСОБА_2 виготовлено технічну документацію на вказану земельну ділянку.

07.08.2018 та 29.11.2018 державним кадастровим реєстратором їй відмовлено в прийнятті заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, яка мотивована поданням документів не в повному обсязі, а саме відсутній електронний документ та відсутній проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Крім цього в 2011 році між ОСОБА_1 та Машівською районною державною адміністрацією підписано договір оренди спірної земельної ділянки, а отже вказана земельна ділянка перебуває у її фактичному користуванні з 2004 року.

Бажаючи оформити право оренди на земельну ділянку, вона звернулася із замовленням на виготовлення технічних документів до іншого фахівця та восени 2021 ФОП ОСОБА_3 склав кадастровий план земельної ділянки, зізмісту якого їй стало відомо, що більша частина земельної ділянки площею 0,75 га передана на умовах оренди Приватному підприємству «Компанія «Надежда», а саме 01.10.2021 Виконавчим комітетом Оржицької селищної ради зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,6320 га з кадастровим номером 5323086600:00:001:0223 за Приватним підприємством «Компанія «Надежда».

Позивач вважає, що рішення виконавчого комітету Оржицької селищної ради від 01 жовтня 2021 року № 44389046 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за Приватним підприємством «Компанія «Надежда» є незаконним внаслідок недобросовісних дій уповноважених органів при вирішенні питання щодо укладення договору оренди внаслідок надання переваги одній особі перед іншою, оскільки нею раніше отримано дозвіл на виготовлення документів на відведення земельної ділянки, а передача іншій особі в користування спірної земельної ділянки обмежує її права стосовно нерухомого майна, розташованого на ній.

З наведених підстав позивач просить скасувати рішення виконавчого комітету Оржицької селищної ради від 01 жовтня 2021 року № 44389046 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за Приватним підприємством «Компанія «Надежда».

В заяві про зміну предмета позову від 20.06.2022 позивач просить суд про захист порушеного права на отримання земельної ділянки в оренду шляхом скасування рішення Машівської селищної ради від 21.09.2021 року № 89/11-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Компанія «Надежда» та передачі її в оренду» та скасування рішення Виконавчого комітету Оржицької селищної ради від 01 жовтня 2021 року № 44389046 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за Приватним підприємством «Компанія «Надежда», посилаючись на наявність порушень з боку Машівської селищної ради під час ухвалення оскаржуваного рішення (а.с.179-183 т.1).

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 14 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Компанія "Надежда", Машівської селищної ради Полтавської області про скасування рішення Машівської селищної ради та Виконавчого комітету Оржицької селищної ради Полтавської області відмовлено.

З вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилась позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд помилково застосував до правовідносин ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України, оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду не за захистом речового права, як помилково визначив суд, а за захистом свого законного інтересу приймати участь в земельних торгах, як особи, яка претендувала на спірну земельну ділянку.

Вважає, що до правовідносин підлягає застосуванню ст. 135 Земельного кодексу України на підставі правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 688/2908/16-ц від 29.09.2020.

Вказує, що в матеріалах справи міститься підпис та печатка ПП «Компанія «Надежда» про погодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 , що прямо вказує на їх обізнаність про її наміри отримати в оренду земельну ділянку, які ні Машівською селищною радою, ні судом першої інстанції безпідставно не враховані.

Суд не навів у рішенні мотиви відхилення чи прийняття доводам представника позивача про нікчемність договору оренди землі від 01.10.2021, укладеного між орендодавцем Машівською селищною радою в особі селищного голови ОСОБА_5 з однієї сторони, та орендатора ПП «Компанія «Надежда» в особі директора ОСОБА_6 з іншої сторони, без дотримання конкурентних засад, який спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної власності.

Зазначає, що позов ОСОБА_1 про скасування рішення Машівської селищної ради та Виконавчого комітету Оржицької селищної ради Полтавської області фактично не розглянутий судом в частині заявлених нею підстав позову про порушення законного інтересу реалізації права участі у земельних торгах.

З питанням про захист речового права позивач не зверталася, тому в порушення принципу диспозитивності суд першої інстанції помилково вирішив це питання, відмовивши у позові.

Посилається на те, що суд не висвітлив в достатній для сприйняття мірі пояснення, надані експертом ОСОБА_7 , зокрема про відсутність терміну давності ОСОБА_1 на землю та стосовно того, що відмова позивачу у реєстрації права користування земельною ділянкою є надуманою задля штучного створення їй перешкод з метою надати час іншим особам оформити право на землю. Розроблена технічна документація із землеустрою відповідає нормативно-правовим актам, питання відповідності процедури затвердження документації із землеустрою ПП «Компанія «Надежда» являється виключно правовим. Накладення однієї земельної ділянки на іншу учасниками справи не оспорюється.

У відзиві на апеляційну скаргу селищний голова Машівської селищної ради Сергій Сидоренко просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції, яке вважає законним і обґрунтованим.

Аналогічне прохання міститься у відзиві на апеляційну скаргу, яке надійшло до апеляційного суду від ПП «Компанія «Надежда».

Крім цього від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шинкаренко М.А. надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно із ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційноїінстанції залишаєапеляційну скаргубез задоволення,а судоверішення беззмін,якщо визнає,що судпершої інстанціїухвалив судоверішення здодержанням нормматеріального іпроцесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_4 , представника відповідача ОСОБА_8 , дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд першої інстанції встановив, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.04.2004 року у справі № 5/587 затверджено мирову угоду, відповідно до умов якої Спільне підприємство «Заготконтора» Машівської райспоживспілки в рахунок погашення заборгованості передає у власність приміщення бондарного цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-9 т.1).

Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3955931 24.06.2004 року за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на нежитлову будівлю (бондарний цех) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10 т.1).

Відповідно до довідки Машівської сільської ради № 752 від 01.08.2018 року бондарний цех заходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11 т.1).

Згідно з технічним паспортом від 29 серпня 2011 року загальна (фактична) площа земельної ділянки під зазначеним бондарним цехом складає 0,75 га (а.с.12-14 т.1).

Відповідно до рішення Селещинської сільської ради від 16 серпня 2009 року вирішено підняти клопотання перед Машівською РДА про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,75 та длякомерційного використання, яка розташована за межами за рахунок земель запасу (колишня територія заготівельної контори), з послідуючою передачею в оренду (а.с.15 т.1).

Розпорядженням голови районної державної адміністрації № 483 від 15.09.2010 року надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,75 га для комерційного використання, за рахунок земель запасу Селещинської сільської ради (колишня територія заготівельної контори). Розроблений проєкт відведення земельної ділянки подати на затвердження районної державної адміністрації (а.с.16 т.1).

В 2010 році приватним підприємцем ОСОБА_2 виготовлено проєкт землеустрою вказаної вище земельної ділянки, який містить додатки, в тому числі, у вигляді умов відведення земельної ділянки № 782 від27.09.2010 року та витяг з форми 6-зем за підписом начальника відділу Держкомзему у Машівському районі Полтавської області Жуковського Є.В., висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок № 51 від 23.12.2010 року за підписами голови та членів комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою. В 2011 році ФОП ОСОБА_2 виготовлена технічна документація на вказану вище земельну ділянку (а.с.17-27 т.1).

07.08.2018 року державним кадастровим реєстратором винесене повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № ПВ-5300021132018, яке мотивоване поданням документів не в повному обсязі (відсутній електронний документ) (а.с.28 т.1).

29.11.2018 року державним кадастровим реєстратором також винесене повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № ПВ-5300023382018, так як документи подано не в повному обсязі (відсутній проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки) (а.с.29 т.1).

В 2011 році між ОСОБА_1 та Машівською районною державною адміністрацією в особі голови ОСОБА_9 підписаний договір оренди землі та акт прийому-передачі земельної ділянки орендарем ОСОБА_1 , начальником Машівського райземвідділу ОСОБА_10 , сільським головою ОСОБА_11 , землевпорядником ОСОБА_12 (а.с.30-34 т.1).

21.09.2021 Машівська селищна рада Полтавської області прийняла рішення за №89/11-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Компанія «Надежда» та передачу її в оренду», згідно з яким 01.10.2021 Машівська селищна рада та ПП «Компанія «Надежда» уклали договір оренди землі, за яким ПП «Компанія «Надежда» передано в оренду строком на 49 років земельну ділянку з кадастровим номером 5323086600:00:001:0223 площею 6.2000 га, яка розташована за адресою: Полтавська обл., Полтавський р-н, Машівська селищна рада, за межами населених пунктів, АДРЕСА_2 (а.с.147-162 т.1).

Згідно висновку експерта №2022 за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою від 07.03.2023 (а.с.92-99 т.2) розроблена документація із землеустрою (проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 6,2000 га із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код згідно КВЦПЗ-11.02), що розташована за межами населених пунктів на території Машівської селищної територіальної громади Полтавського району Полтавської області), розроблений інженером-землевпорядником ОСОБА_13 в 2021 році) та її затвердження відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

01.10.2021 Виконавчим комітетом Оржицької селищної ради зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 6,2 га з кадастровим номером 5323086600:00:001:0223 за Приватним підприємством «Компанія «Надежда» (а.с. 78-82, 163 т.1).

Поряд із цим за висновком експерта № 2021 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 30.12.2022 (а.с.74-87 т.2) межі земельної ділянки з кадастровим номером 5323086600:00:001:0223, що виділена ПП «Компанія «Надежда» і є предметом рішення одинадцятої сесії восьмого скликання Машівської селищної ради Полтавської області №89/11-VIII від 21.09.2021 року, накладається на межі земельної ділянки з кадастровим номером 5323086600:00:001:0193, яка була передана у користування ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Машівської районної державної адміністрації №141 від 18.02.2011 відповідно документації на ці ділянки.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з урахуванням роз`яснень експерта ОСОБА_7 , виходив із того, що права позивачки не порушені, оскільки на час набуття позивачкою права власності на нерухоме майно, будь-яке право на спірну земельну ділянку (власності, користування тощо) за попереднім власником будівлі не було зареєстроване, а тому позивачка не довела факту набуття нею статусу землекористувача в розумінністатті 377 ЦК Українитастатті 120 ЗК України.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої, абзацу дванадцятого частини другоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першоюстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина першастатті 76 ЦПК України).

Статтею 120 ЗК України(станом на час набуття позивачем права власності на нежитлову будівлю в 2004 році) визначено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

При відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

При застосуванні положеньстатті 120 ЗК Україниу поєднанні з положеннямистатті 125 ЗК Україниу редакції, що була чинною, починаючи з 1 січня 2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першійстатті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Частинами першою, другоюстатті 55 Конституції Українипередбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина першастатті 21 ЦК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до частини першоїстатті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР(далі - Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межахКонституціїта законів України.

Згідно зістаттею 25 Закону № 280/97-ВРсільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесеніКонституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першоїстатті 26 Закону № 280/97-ВРдо виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно дозаконупитань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною другоюстатті 19 Конституції Україниоргани місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідностіКонституціїабо законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10статті 59 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до частини першоїстатті 50 Закону України «Про землеустрій»проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Статтею 56 Закону України «Про землеустрій»в редакції, чинній на час прийняття рішення Машівської селищної ради від 21.09.2021 року № 89/11-VII, передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) відомості про встановлені межові знаки на межі поділу; д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути.

Згідно з частиною першоюстатті 116 ЗК Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Статтею 126 ЗК Українипередбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно зістаттею 152 ЗК Українидержава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбаченихзаконом, способів.

Відповідно до частини першоїстатті 79 ЗК Україниземельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частинами першою-четвертою та дев`ятоюстатті 79-1 ЗК Україниформування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій, сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Таким чином, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 922/1646/20 та від 04 березня 2021 року у справі № 922/3463/19.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи й підлягають установленню при ухваленні судового рішення (чч.1, 2 ст.77 ЦПК України ).

Згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд першої інстанції правильно встановив, і з цим погоджується колегія суддів апеляційного суду, що на момент придбання ОСОБА_1 нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка, на якій розташована придбана позивачем нежитлова будівля, не була виділена та не належала попередньому власнику будівлі на праві власності.

В матеріалах справи відсутні докази про визначення меж спірної земельної ділянки до відчуження ним будівлі позивачці. Отже відсутні підстави для застосування статей 120, 125 3К України.

Аналогічний висновок міститься в Постанові Верховного суду від 19.05.2020 у справі № 127/10011/18, в якій вказано, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що з набуттям позивачами права власності на комплекс будівель та споруд, які розташовані на спірній земельній ділянці, до них, як до нових власників цього нерухомого майна, в силу положеньстатей 120 ЗК Українита 377ЦК України, не перейшло право власності на спірну земельну ділянку так як продавець на момент укладення договору купівлі - продажу не мав права власності на цю земельну ділянку.

В постанові від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що за відсутності в попереднього власника належним чином оформлених прав користування земельною ділянкою, на якій розміщено нерухоме майно, положеннястатей 120 ЗК України,377 ЦК Українив частині переходу прав на земельну ділянку до нового власника в тому ж обсязі застосуванню не підлягають.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5323086600:00:001:0193, яка була передана у користування ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Машівської районної державної адміністрації №141 від 18.02.2011, відсутня в Державному земельному кадастрі.

За висновком експерта №2021 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 30.12.2022 (а.с.74-87 т.2) визначити порушення меж вказаної земельної ділянки неможливо.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки на час набуття позивачкою ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, будь-яке право на спірну земельну ділянку (власності, користування тощо) за попереднім власником будівлі не було зареєстроване, позивачка не довела факту набуття нею статусу землекористувача в розумінністатті 377 ЦК Українитастатті 120 ЗК України. Тому відсутні підстави вважати її права порушеними.

Натомість розроблена документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду відповідачу ПП «Компанія «Надежда» та її затвердження Машівською селищною радою відповідає вимогам земельного законодавства, нормативним документам із землеустрою та землекористування.

Посилання представника позивача в апеляційній скарзі на те, що укладений договір оренди землі від 01.10.2021 між орендодавцем Машівською селищною радою та орендарем ПП «Компанія Надежда» без дотримання конкурентних засад, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної власності, а значить є нікчемним за ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України, на увагу не заслуговують, враховуючи таке.

Згідно ст.134ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановленихчастиною другоюцієї статті.

В обґрунтування незастосування ч. 2 ст. 134 ЗК України апелянт наводить правову позицію у постанові ВП ВС від 29.09.2020 №688/2908/16-ц.

Разом з цим вказана правова позиція стосувалася застосування абзацу 16 ч. 2 ст. 134 ЗК України, який передбачав, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва , будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Машівська селищна рада Полтавської області, передаючи в оренду ПП «Компанія «Надежда» земельну ділянку за кадастровим номером 5323086600:00:001:0223, без проведення земельних торгів, виходила з інших обставин та керувалась іншими приписами ч.2 ст. 134 ЗК України. А саме, не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (абзац 2 частини 2 статті 134ЗК України).

Машівська селищна рада, затверджуючи проєкт відведення земельної ділянки, встановила, що на земельній ділянці за кадастровим номером 5323086600:00:001:0223 розташоване нерухоме майно ПП «Компанія «Надежда», а документи про право власності є складовими цього проєкту відведення.

Згідно ч.1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак і використання нежитлових будівель, які належать ПП «Компанія «Надежда» неможливе без відповідної земельної ділянки.

Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином у зв`язку з користуванням ПП «Компанія «Надежда» вищевказаними нежитловими будівлями презюмується його користування спірною земельною ділянкою. Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом , зокрема у постанові від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19.

Саме тому в абзаці 2 ч.2 ст. 134 ЗК України закріплено право органу місцевого самоврядування передавати ділянку в користування без проведення земельних торгів власнику нерухомості, в іншому випадку права на таку ділянку може набути інша за власника нерухомості особа, що суперечитиме даному правовому принципу.

В матеріалах судової земельно-технічної експертизи зафіксовано, що як на земельній ділянці з кадастровим номером 5323086600:00:001:0223, так і на іншій земельній ділянці, яка була предметом дослідження, відсутня належна позивачу будівля бондарного цеху та інші будівлі і споруди відповідно до технічного паспорту від 29.08.2011 р.

При цьому наявність в апелянта нерухомості зафіксовано лише в технічному паспорті станом на 2011 рік.

Отже апелянт не довів належними і допустимими доказами розташування належного їй нерухомого майна на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 5323086600:00:001:0223 на час прийняття Машівською селищною радою рішення від 21.09.2021, яке оскаржене позивачем.

Отже відсутніпідстави стверджуватипро нікчемністьукладеного договоруоренди землівід 01.10.2021між орендодавцемМашівською селищноюрадою таорендарем ПП«Компанія «Надежда»без дотриманняконкурентних засад,спрямованого нанезаконне заволодінняземельною ділянкоюкомунальної власностівідповідно доч.1,2ст.228ЦК України.

Крім того від сторони позивача будь-яких заяв чи звернень стосовно земельної ділянки до Машівської селищної ради не надходило, а тому про інтереси (наміри) апелянта на спірну земельну ділянку було не відомо.

За період з 2014 по 2021 роки сторона позивача не зверталася до Полтавської ОДА чи Машівської селищної ради з приводу оформлення права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому законом.

Отже твердження апелянта про те, що Машівська селищна рада Полтавської області мала знати про наявність у позивачки законного інтересу щодо оформлення прав на земельну ділянку з кадастровим номером 5323086600:00:001:0223 жодним чином не доведено.

Також не підтверджено належними і допустимими доказами доводи апелянта про порушення Регламенту під час ухвалення рішення Машівської селищної ради від 19.11.2020 № 5/1-VIII, так як згідно статті 34 Регламенту міститься припис, що проєкт порядку денного сесії Ради не пізніш як за два тижні до дати початку сесії ради, формує Машівський селищний голова. Регламент не містить імперативної норми, яка вимагає щоб на сесії ради розглядались лише ті питання, що за 2 тижні до її початку включені в проєкт порядку денного.

Натомість в частині 5 статті 17 Регламенту передбачено, що селищний голова скликає сесії ради, вносить пропозиції, формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради. Отже, 21.09.2021 селищний голова сформував порядок денний, на якому було питання 89 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Компанія «Надежда» та передачі її в оренду». Даний порядок денний із питанням 89 був винесений селищним головою на обговорення сесії ради та за відсутності зауважень, змін та заперечень затверджений на початку першого пленарного засідання. Вказане підтверджено витягом з протоколу Машівської селищної ради Полтавської області від 21.09.2021, що був наданий до справи та досліджений місцевим судом.

Крім цього не заслуговують на увагу колегії суддів твердження сторони позивача на порушення статті 32 Регламенту, з посиланням на те, що в Машівській селищній раді не ведеться книга реєстрації рішень, так як у ст. 32 чинного Регламенту та інших його положеннях не передбачено наявність книги реєстрації проєктів рішень ради. Так, ведення вказаної книги не передбачено номенклатурою справ Машівської селищної ради. Зазначені обставини стороною позивача не спростовані.

Рішення суду першої інстанції ухвалено на підставі правильно і повно встановлених обставин справи, проаналізованих доказів. Судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального і процесуального права. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції з наведених в апеляційній скарзі мотивів не встановлено.

За таких обставин апеляційна скарга залишається колегією суддів без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Відповідно, відсутні підстави для перерозподілу судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргуадвоката ШинкаренкоМарини Анатоліївни,яка представляєпозивачку ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Машівського районногосуду Полтавськоїобласті від14листопада 2023року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді: Ю.В.Дряниця

Л.І.Пилипчук