Рішення

від 13.11.2023 по справі 344/15849/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/15849/23

Провадження № 2/344/3233/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

13 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.

за участю секретаря судового засідання Литвин Х.В.,

представника позивача адвоката Павлика В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Прикарпаття-Авто», третьої особи : ОСОБА_2 про зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2023 позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, у якому просить : зобов`язати останнього передати необхідні документи для оформлення покупцем права власності на торгове приміщення за АДРЕСА_1 , а саме : підписати та надати акт прийому-передачі, витяг з реєстру інвесторів, технічний паспорт на нерухоме майно.

В обґрунтування позову зазначено, що 30.11.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №Т/ДТ-3, згідно якого продавець, який виконує функції забудовника, зобов`язується передати у власність покупця об`єкт нерухомого майна, який буде створений ( набутий) продавцем у майбутньому, а покупець зобов`язується прийняти цей об`єкт відповідно до умов договору та оплатити його.

Згідно п.1.2. даного договору об`єкт нерухомого майна за таким до завершення будівництва та введення в експлуатацію є майнові права на торговий зал ( приміщення громадського призначення) за проектним №3 на 0 ( цокольному) поверсі) проектною площею 189 м. кв.м., житлового будинку за будівельною адресою : АДРЕСА_2 . Право власності покупця на об`єкт нерухомого майна дане приміщення громадського призначення за цим договором виникає з моменту завершення будівництва, виконання покупцем всіх зобов`язань за договором купівлі-продажу, та прийняття його в експлуатацію після виконання всіх зобов`язань за договором купівлі-продажу, та прийняття його в експлуатацію і підлягає державній реєстрації. Вказаний об`єкт не є об`єктом судового розгляду, не є під забороною ( арештом) і не є предметом застави. На нього відсутні права третіх осіб.

ОСОБА_1 12.12.2012 на підставі касового ордеру №451,сплатив 945000 грн..

Будь-яких інших умов щодо доплати додаткових грошових коштів в разі зміни проектної площі вказаним договором не передбачено, сторони погодили загальну вартість робіт і встановили, що вона не підлягає заміні.

20.03.2014 ТОВ «Прикарпаття-Авто» подало до інспекції ДАБК в Івано-Франківській області Декларацію про готовність об`єкту та прийняття будівлі в експлуатацію.

В 2015 році уповноважені представники ТОВ «Прикарпаття-Авто» здійснили фактичну передачу торгового приміщення ОСОБА_1 , як законному власнику майнових прав на об`єкт нерухомості, шляхом передачі всіх ключів від приміщення та надали довідку, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, документ, що відповідно до законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, з метою проведення початку ремонтних робіт, оскільки стан приміщення на момент передачі був «сирець».

Вподальшому у 2016 році у ТОВ «Прикарпаття-Авто» виникли проблеми з оформленням документів необхідних для реєстрації права власності. Позивач неодноразово (більше трьох разів) звертався до ТОВ «Прикарпаття-Авто» з вимогою, щодо укладення акту приймання-передачі приміщення, проте відповідач ігнорував такі звернення.

Починаючи з 2016 по 2018 роки, позивачем у приміщенні проведено комплекс ремонтних робіт, а саме : електрифікації, роботи по підведенню, водовідведення, здійснення гідроізоляції, проведення штукатурних та малярних робіт, встановлення плитки, обладнання сантехнікою, встановлення металопластикових вікон та дверей, встановлення металопластикових конструкцій всередині приміщення для можливості поділу на окремі торгові зали, підведення охоронної та пожежної сигналізації, та комплекс інших робіт. В результаті чого площа була збільшена.

В 2017 ОСОБА_1 отримав від за будівельника робочий проект на електропостачання, уклав договори з усіма експлуатуючими організаціями.

05.08.2018 ТОВ «Прикарпатське Бюро інвентаризації земель та нерухомості» на звернення ОСОБА_1 виготовило технічний паспорт на торгове приміщення АДРЕСА_3 , загальною площею 198,1 кв.м.

12.11.2018 державний реєстратор прийняв рішення за індексним номером 43994549 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зареєстрував за ОСОБА_1 право власності на торгове приміщення АДРЕСА_3 , загальною площею 198,1 кв.м.

Однак, ТОВ «Прикарпаття-Авто» не погоджуючись з державною реєстрацією права власності за ОСОБА_1 звернулось до Івано-Франківського міського суду з позовом про скасування за останнім права власності на торові приміщення №82.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 30.09.2019 у справі №344/6152/19, яке залишено без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16.12.2019 рішення за реєстраційним записом про право власності на торгове приміщення №82, зареєстроване за ОСОБА_1 було скасоване. Підставами для скасування було відсутність акту приймання-передачі нерухомого майна.

Після скасування за позивачем права власності, державний реєстратор Федорин М.М. здійснив реєстрацію на таке приміщення за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу Т/ДП-3 від 11.07.2012 та акту приймання передачі від 02.08.2016.

За захистом своїх прав позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ТОВ «Прикарпаття-Авто», державного реєстратора Федорина М.М., про визнання протиправним рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності та скасування такого. Також подано заяву про вчинення злочину ( кримінальне провадження №12021091010000362 від 20.05.2021, щодо вчинення шахрайських дій посадовими особами ТОВ «Прикарпаття Авто» відносно ОСОБА_4 ). В рамках даного кримінального провадження було накладено арешт на спірне приміщення.

Відтак, вважають, що на даний момент спірне приміщення перебуває у фактичній власності ТОВ « Прикарпаття-Авто», оскільки через накладений арешт в рамках кримінального провадження, тимчасово у реєстрі вказано власника ОСОБА_2 , хоча фактичне користування приміщенням з 2015 року здійснюється позивачем.

Рішенням суду у справі №344/14928/20 від 25.08.2022, яке набрало законної сили 30.09.2022 визнано за ОСОБА_1 майнові права на спірне торгове приміщення за №82 ( проектний №3) по АДРЕСА_2 , загальною площею 189 кв.м., за умовами договору купівлі-продажу.

Після судового спору позивач намагався врегулювати всі спірні питання з відповідачем, однак такі залишились без відповіді.

Як вказано в судових рішеннях ( справа №344/6152/19 та №344/14928/20) наявна розбіжність у загальній площі готового приміщення в розмірі 9,1 кв.м. позивач готовий до врегулювання фінансових питань в момент підписання акту приймання - передачі, оскільки саме в цьому документів з посиланням на технічний паспорт повинна бути зазначена загальна площа приміщення і позивачу повинні передаватись такі документи.

Також зазначає, що даний позов не породжуватиме право власності для позивача, а є засобом впливу на ТОВ « Прикарпаття-Авто» з метою виконання взятих на себе зобов`язань згідно з договором.

Після вирішення всіх питань та підписання між сторонами Акту приймання-передачі приміщення, у позивача будуть правові підстави для оформлення права власності або визнання такого через суд.

Представник позивача, адвокат БобикЮ.І. у вступному слові підтримав позовні вимоги, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у тому числі через сайт «Судова влада». Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

За таких обставин, з урахуванням положень статтей 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Вислухавши вступне слово представника позивача, вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини, а також відповідні правовідносини.

30.11.2012 між ТОВ « Прикарпаття Авто» ( продавцем) та ОСОБА_1 , укладено договір купівлі-продажу за №Т-ДТ-3 від 30.11.2012, об`єкту нерухомого майна до завершення будівництва та введення в експлуатацію є майнові права на Торговий зал ( приміщення громадського призначення) за проектним №3, на 0 ( цокольному поверсі), проектною площею 189 м.кв., житлового будинку за будівельною адресою АДРЕСА_2 ( п.1.2.). Загальна сума договору складає 945000 грн. ( п.2.2.).

Постановою Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №344/6152/19, постанову Івано-Франківського апеляційного Івано-Франківської області від 16.12.2019, якою в свою чергу частково залишено без змін рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.09.2019, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТТЯ-АВТО» до Державного реєстратора Державного підприємства «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Цалина Андрія Богдановича та ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності на торгове приміщення, скасування реєстраційного запису про право власності.

Отже, за рішенням суду першої інстанції, на яке посилається в своєму позові позивач, визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Цалина Андрія Богдановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 43994549 від 12 листопада 2018 року, щодо реєстрації права власності на торгове приміщення № НОМЕР_1 , загальною площею - 198,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 . Скасовано реєстраційний запис про право власності за номером 28870555 від 07 листопада 2018 року у Єдиному Державному реєстрі речових прав та їх обтяження на торгове приміщення №82, загальною площею - 198,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 .

Постановою Верховного Суду у справі №344/6152/19, встановлено, що «для виникнення у ОСОБА_1 права власності саме на новозбудоване майно (торгове приміщення № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 ) необхідна наявність фактів, які визначено пунктами 1.1. - 1.3 розділу 1 та пунктами 3.1 3.2 розділу 3 договорувід 30 листопада 2012 року№Т/ДТ-3законодавством щодо порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно, якими зокрема, є: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; акт приймання-передачі об`єкта будівництва та новоствореного майна.

Згідно з пунктом 3.2. договору прийняття об`єкта нерухомого майна та підписання відповідного акта в разі відсутності недоліків є обов`язком покупця, тобто відповідача у цій справі. Факт підписання відповідного акта приймання-передачі об`єкта будівництва мав підтвердити належне виконання сторонами умов договору купівлі-продажу від 30 листопада 2012 року. Проте такого актаприймання-передачі сторони не підписали.

Доводи касаційної скарги про те, щодокази введення будівлі в експлуатацію, присвоєння будівлі юридичної адреси, виготовлення технічних паспортів, проведення ним повного розрахунку за приміщення, фактичної передачі його приміщення й укладення ним договорів з комунальними й обслуговуючими службами підтверджують обставини повного виконання сторонами договору купівлі-продажу, спростовуються змістом договірних положень, вимог законодавства та правовим висновком Великої Палати Верховного Судуу постанові від18 грудня2019 року у справі№522/1029/18(провадження № 14-270цс19).

За умовами договорукупівлі-продажу майнових прав від 30 листопада 2012 року підписання акта приймання-передачізасвідчує відсутність претензій сторін, тому відсутність такого акта порушує права позивача та спростовує доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, щореєстрація за ним права власності на торгівельне приміщення не порушує права позивача, з огляду на повний розрахунок та добровільну фактичну передачу об`єкта нерухомості покупцеві».

Вподальшому право власності було зареєстровано за ОСОБА_2 .

Поряд з цим, згідно з рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.08.2022, у справі №344/14928/20, яке набрало законної сили 30.09.2022, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора Поберезької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, ТзОВ «Прикарпаття-Авто» про: визнання протиправним рішення державного реєстратора від 13.07.2020р. інд.н.53085916 про реєстрацію права власності на торгове приміщення АДРЕСА_3 за ОСОБА_2 , скасування реєстраційного запису 37279903 від 09.07.2020р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 на торгове приміщення АДРЕСА_3 заг.пл.198.1 м.кв, визнання за ОСОБА_1 право власності на торгове приміщення АДРЕСА_3 заг.пл.198.1 м.кв., стягнення судових витрат - задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 , майнові права на торгове приміщення за АДРЕСА_1 заг.пл.189.0 м.кв., за умовами договору купівлі-продажу №Т/ДТ-3 від 30.11.2012р., укладеного між ОСОБА_1 та ТзОВ «Прикарпаття-Авто».

Таким рішенням суду у справі №344/14928/29 встановлено, було укладено договір купівлі-продажу від 11.07.2012р. №Т/Д П-3 між ТзОВ «Прикарпаття-Авто» та ОСОБА_2 , Акт приймання-передачі нерухомого майна від 02.08.2016р. між ТзОВ «Прикарпаття-Авто» та ОСОБА_2 , рішенням державного реєстратора Федорин М.М. Поберезької сільської ради Тисменицького району від 09.07.2020р. о 21.38год було здійснено реєстрацію права власності на торгове приміщення АДРЕСА_3 заг.пл.198.1 м.кв за ОСОБА_2 (а.с.21-22 т.1), яке й просить позивач визнати протиправним та скасувати такий реєстраційний запис. З цієї Інформації з Державного реєстру отриманої 02.11.2020р., цього ж дня 09.07.2020р. о 21.28год (на 10 хв раніше) рішенням державного реєстратора Федорин М.М. Поберезької сільської ради Тисменицького району було припинено право власності на торгове приміщення АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 , на підставі рішення Івано-Франківського міського суду від 30.09.2019р. у справі №344/6152/19, яке набрало законної сили.

Також, згідно з рішенням суду у справі №344/14928/20 «Стосовно вимоги визнати факт передачі даного приміщення ОСОБА_1 для оформлення покупцем права власності на об`єкт нерухомості (без зазначення позивачем площі такого приміщення у змісті цієї вимоги), то така до задоволення не підлягає, оскільки судом встановлено, окрім вищезазначеного, що предметом договору купівлі-продажу було приміщення однієї площі, яка придбавалась покупцем, а передано по факту іншої площі та без підписання Акту приймання-передачі, а тому така позовна вимога аналогічно не є доведеною перед судом».

Так,відповідно доч.4,5ст.82ЦПК України,обставини,встановлені рішеннямсуду угосподарській,цивільній абоадміністративній справі,що набралозаконної сили,не доказуютьсяпри розглядііншої справи,у якійберуть участьті саміособи абоособа,щодо якоївстановлено ціобставини,якщо іншене встановленозаконом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.05.2018 у справі №922/2391/16).

Згідно зістаттею 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зіст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні й нематеріальні блага.

Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а такожмайнові права та обов`язки (ч. 1статті 190 ЦК України).

Згідно зіст. 316 ЦК України,правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає, зокрема, з договорів та інших правочинів, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

На підставі ст.525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК України).

Згідно зіст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дост. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Інвестор, як особа за кошти якої й на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування.

Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт іпісля завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестуванняяк первісний власникшляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

Уразі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань,з урахуванням повної та вчасної сплати за майнові права, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Саме до таких висновків прийшла Велика Палата Верховного Суду у своїйпостановівід14 вересня 2021 року у справі 359/5719/17 (провадження14-8 цс 21).

Окрім цього, Верховний Суд у своїй постановівід21 грудня 2022 року у справі №569/5399/20(провадження № 61-7682св21) зазначив, що у разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва,ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Так, рішеннями суду встановлено, що після завершення будівництва та здійснення технічної інвентаризації загальна площа спірного приміщення фактично становить 198,1 кв.м, а не 189,0 кв.м, як зазначено у договорі купівлі-продажу (а.с.6-8). Оплату надлишків площі торгового приміщення відповідачем ОСОБА_1 не здійснено. У зв`язку із цим між ним та ТОВ «ПРИКАРПАТТЯ-АВТО» виник спір щодо вартості об`єкту нерухомості та виконання умов договору.

Також, як вже зазначено Верховним Судом у справі №344/6152/19, умовами договорукупівлі-продажу майнових прав від 30 листопада 2012 року підписання акта приймання-передачізасвідчує відсутність претензій сторін.

На момент розгляду таких справі ОСОБА_1 також посилався на повну оплату за договором в сумі 945000 грн. Однак, у справі №344/6152/19, встановлено порушення порядку реєстрації права власності за ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього ж Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Предметом позову може бути певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, під якими слід розуміти заходи, прямо передбачені з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення.

Вищий господарський суд України, у своїй постанові від 09.10.2017 у справі № 915/1568/16, де вимогою було зобов`язання відповідача у примусовому порядку підписати акт приймання-передачі об`єкта інвестування квартири, дійшов висновку, що суд «виходить із того, що предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. При цьому, заявлена позивачем вимога не призводить поновлення його порушеного права, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній правовий механізм виконання такого рішення».

На підставі наведеного, враховуючи, що за позивачем рішенням суду від 25.08.2022 у справі №344/14928/20, вже визнано майнові права на спірне приміщення, згідно змісту позову перебуває фактично у позивача, а той факт, що таке знаходиться під арештом у межах кримінального провадження, як наслідок позивач не може зареєструвати таке своє право, не може бути підставою для задоволення позову, зокрема способом підписання акту прийому - передачі приміщення між ТОВ « Прикарпаття Авто» та ОСОБА_1 , на яке зареєстроване права власності за ОСОБА_2 .. Відтак, у позові слід відмовити.

Так як позові відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

На підставі керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 280-285, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Прикарпаття-Авто», третьої особи : ОСОБА_2 про зобов`язання до вчинення дій відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_4 ;

Представник позивача : адвокат Бобик Юрій Ігорович, адреса : вул. сірка, 1а, с. Микитинці, м. Івано-Франківськ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю « Прикарпаття Авто», код ЄДРПОУ : 33644716, адреса реєстрації : бульвар Північний, 1, кв. 60, м. Івано-Франківськ;

Третя особа : ОСОБА_2 , РНКПП : НОМЕР_3 , адреса : АДРЕСА_5 .

Повне рішення складено 20.11.2023.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.