Ухвала

від 09.11.2023 по справі 327/200/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 09.11.2023 Справа № 327/200/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд

Провадження №11-кп/807/86/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №327/200/19Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2 Категорія: ч.1 ст.185 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 ,

до початку розгляду у відкритому судовому засіданні апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 на вирок Розівського районного суду Запорізької області від 04 грудня 2020 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Розівка Розівського району Запорізької області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИЛА

Вказаним вироком районного суду ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за те, що він в кінці лютого 2019 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), маючи намір на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, на мотоциклі К-750 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з боковим причепом, який знаходився в користуванні у останнього, приїхав на територію історично-культурного комплексу «Поле слов`янської мужності» Комунального закладу «Розівський районний краєзнавчий музей» Розівської селищної ради Запорізької області (далі - КЗ «Розівський районний краєзнавчий музей»), розташованого за с.Першотравневе Розівського району Запорізької області, де таємно, шляхом вільного доступу з вищевказаного комплексу викрав 2 секції частоколу із дерев`яних стовпів, балансовою вартістю однієї секції 164 грн. 58 коп. на суму 329 грн. 16 коп., та ворота з частоколу розмірами 2,0 м х 3,4 м, балансовою вартістю 1493 грн. 00 коп., які погрузив на боковий причеп мотоцикла, перевіз за місцем свого мешкання та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив КЗ «Розівський районний краєзнавчий музей» матеріальний збиток на загальну суму 1822 грн. 16 коп.

Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Йому призначено покарання у виді у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.72 КК при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання у виді 2 років обмеження волі переведено в більш суворий вид покарання у виді позбавлення волі та призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ч.ч.1, 4 ст.71 КК шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Розівського районного суду Запорізької області від 25 січня 2018 року остаточно призначено покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

Вирішено питання про початок строку відбування покарання та речові докази.

На зазначений вирок захисником було подано апеляційну скаргу, в якій він просив вирок змінити, призначивши ОСОБА_8 за ч.1 ст.185 КК покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., а покарання, призначене ОСОБА_8 за вироком Розівського районного суду Запорізької області від 25.01.2018 року, виконувати окремо.

Проте до початку апеляційного розгляду захисник подав на адресу апеляційного суду клопотання про скасування вироку та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 у зв`язку із закінченням строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши позицію прокурора, яка не заперечувала проти задоволення клопотання захисника і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання захисника підлягає задоволенню з таких підстав.

Положеннями ч.4 ст.286 КПК визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст.49 КК є імперативною, тобто закріплює не право, а обов`язок суду розглянути відповідне клопотання.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За частиною 1 статті 285 КПК особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.

Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст.49 КК встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК, яке вчинив в кінці лютого 2019 року. Відповідно до ст.12 КК вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії кримінальних проступків.

Отже враховуючи, що кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_8 вчинене в кінці лютого 2019 року, строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності не зупинявся та не переривався, а відтак з огляду на п.2 ч.1 ст.49 КК на час апеляційного розгляду закінчився, а тому відповідне клопотання захисника підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.417 КПК суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284, 417, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Клопотання захисника ОСОБА_7 задовольнити.

Вирок Розівського районного суду Запорізької області від 04 грудня 2020 року щодо ОСОБА_8 в цій справі скасувати.

Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п.2 ч.1 ст.49 КК України.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу її проголошення.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4