Рішення

від 14.11.2023 по справі 212/3512/23

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/3512/23

Провадження № 2/177/579/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Строгової Г.Г.

за участі

секретаря судового засідання Дятел К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС РЕМ 23», Товариство з обмеженою відповідальністю «КАССІС МІЛТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІНТЕР СОЛ», про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, яку уточнила та в обґрунтування уточнених позовних вимог зазначила, що позивач у період з 12.06.2017 по 15.02.2023 працювала на посаді машиніста крана 5-6 розряду у ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ». Згідно наказу № 2/222 від 09.06.2017 прийнята на роботу у ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» машиністом крана 5 розряду на ремонтно-механічну дільницю. Згідно наказу № 2/26у від 15.02.2023 звільнена на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП за угодою сторін.

Згідно довідки № 2/04/08 від 10.02.2023 ОСОБА_1 працює в ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» з 12.06.2017. Дохід за період з 01.11.2022 по 31.01.2023 склав 30380, 35 грн.

Однак, при звільнені відповідачем не виплачена частина нарахованої позивачу заробітної плати, борг по якій згідно розрахункового листа № 0000001430 на кінець лютого 2023 склав 18524,19 грн.

У зв`язку з порушеними вимогами чинного законодавства з боку підприємства, позивач 06 квітня 2023 року звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати, на користь останньої.

07 квітня 2023 року заява задоволена та судом видано судовий наказ № 212/2415/23, який ухвалою суду від 05 травня 2023 року скасовано за заявою ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ», оскільки вбачається спір про право.

Вказує, що позивач звільнена 15.02.2023, а остання виплата заробітної плати, згідно виписки по картковому рахунку позивача, видана АТ «ПУМБ» від 06.05.2023, здійснена 27.12.2022. Тобто з 01.01.2023 по 15.02.2023 жодної виплати заробітної плати позивачу відповідачем не здійснено.

Після винесення 07.04.2023 судового наказу про стягнення з ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» невиплаченої заробітної плати у розмірі 18524,19 грн., відповідачем 07.04.2023 здійснено частковий розрахунок з позивачем і перераховано 170,00 грн. невиплаченої заробітної плати.

Таким чином, сума нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивача складає 18354,19 грн (18524,19 грн. 170 грн).

Крім того, вказує, що оскільки відповідачем порушено строки виплати заробітної плати при звільнені, тому компенсація занесвоєчасний розрахунокпо заробітнійплаті складає275,31грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені складає 34067,95 грн.

Зазначає, що станом на 20.06.2023 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних за підприємців та громадських формувань міститься інформація про юридичну особу ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ», яка є правонаступником ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ», з витягу вбачається, що ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» змінило назву на ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23», а ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23» шляхом виділу має правонаступників: ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ», ТОВ «КАССІС МІЛТ», ТОВ «КВІНТЕР СОЛ», таким чином вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 109 ЦПК відповідачі несуть солідарну відповідальність за нараховану, але не сплачену заробітну плату позивачу.

Просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у розмірі 18354,19 грн., компенсацію за несвоєчасний розрахунок по заробітній платі у розмірі 275,31 грн., суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 34067,95 грн., що загалом складає 52697,45 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 9662,40 грн.

Ухвалою судді від 02.07.2023 позовну заяву прийнято до свого провадження, відкрито провадження у справі та розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 34).

Ухвалою суду від 11.10.2023 прийнято уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС РЕМ 23», Товариство з обмеженою відповідальністю «КАССІС МІЛТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІНТЕР СОЛ», про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та компенсації (а.с. 119)

Позивач та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити (а.с 130).

Представник відповідача ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23» в судове засідання не з`явився, але надав заяву про визнання прозову, в якій зазначив, що позовні вимоги позивача відповідач визнає у повному обсязі (а.с. 129).

Представники відповідачів: ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ», ТОВ КАССІС МІЛТ», ТОВ КВІНТЕР СОЛ» в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 127-128).

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно наказу № 2/222 від 09.06.2017 прийнята на роботу у ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» з 12.06.2017 машиністом крана 5 розряду на ремонтно-механічну дільницю № 1. Згідно наказу від 15.02.2023 звільнена на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП за угодою сторін, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 8 зворот - 11).

Згідно довідки № 2/04/08 від 10.02.2023 ОСОБА_1 працює в ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» з 12.06.2017. Дохід за період з 01.11.2022 по 31.01.2023 склав 30380, 35 грн. (а.с. 12).

Позивач в позові зазначає, що при звільнені їй не виплачена частина нарахованої заробітної плати в розмірі 18524,19 грн., що підтверджується копією розрахункового листа № 0000001430, згідно якого борг на кінець лютого 2023 склав 18524,19 грн. (а.с. 12 зворот).

Вказана обставина не оспорюється відповідачем ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23», який надав заяву про визнання позовних вимог (а.с. 129).

Судовим наказом Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 квітня 2023 року з ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» на користь ОСОБА_1 стягнуто нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 18524,19 грн. (а.с. 14), який ухвалою суду від 05 травня 2023 року скасований за заявою ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» з підстав наявності між сторонами спору про право (а.с. 15).

Представник позивача зазначає, що після винесення судового наказу ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» 07.04.2023 здійснив частковий розрахунок з позивачем і перерахував 170,00 грн. невиплаченої заробітної плати, що підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 , виданою АТ «ПУМБ» від 06.05.2023.

З даної виписки вбачається, що у період з 01.11.2022 по 06.05.2023 ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» здійснювало виплати заробітної плати на рахунок позивача: 02.11.2022 у розмірі 3811,00 грн., 15.11.2022 у розмірі 572,82 грн., 15.12.2022 у розмірі 4396,57 грн., 22.12.2022 у розмірі 3166,79 грн., 22.12.2022 у розмірі 4172,50 грн., 22.12.2022 у розмірі 4814,42 грн., 22.12.2022 у розмірі 5531,20 грн., 27.12.2022 у розмірі 3811,00 грн., 07.04.2023 у розмірі 170,00 грн. (а.с. 18 зворот-19).

Таким чином, сума нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивача складає 18354,19 грн (18524,19 грн. (заборгованість згідно розрахункового листа № 0000001430) 170 грн (фактично сплачена відповідачем заборгованість)).

Право працівника на працю та отримання заробітної плати гарантоване ст. 43 Конституції України.

Згідно ст.21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Положеннямист. 115 Кодексу законів про працю України(даліКЗпП України) таст. 24 Закону України «Про оплату праці»визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Згідно ст. 22 Закону «Про оплатупраці», суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненніпрацівника виплатавсіх сум,що належатьйому відпідприємства,установи,організації,провадиться вдень звільнення.Якщо працівникв деньзвільнення непрацював,то зазначенісуми маютьбути виплаченіне пізнішенаступного дняпісля пред`явленнязвільненим працівникомвимоги пророзрахунок.Про суми,нараховані тавиплачені працівниковіпри звільненні,із зазначеннямокремо кожноговиду виплати(основната додатковазаробітна плата,заохочувальні такомпенсаційні виплати,інші виплати,на якіпрацівник маєправо згідноз умовамитрудового договоруі відповіднодо законодавства,у томучислі призвільненні)роботодавець повиненписьмово повідомитипрацівника вдень їхвиплати.

Таким чином, оскільки ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» частково сплачено позивачу заробітну плату в розмірі 170,00 грн, тому сума нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, яка підлягає стягненню на користь позивача складає 18354,19 грн (18524,19 грн. (заборгованість згідно розрахункового листа № 0000001430) 170 грн (фактично сплачена відповідачем заборгованість).

Згідно ст. 117КЗпП України,у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Згідноправового висновкуВерховного СудуУкраїни успорі простягнення заборгованості іззаробітної платита середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку призвільненні (постановау справі№ 6-64цс13від 3липня 2013року)згідно ізч.1ст.117КЗпП Українив разіневиплати звини власникаабо уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Порядок здійснення відповідних розрахунківвизначено Порядкомобчислення середньоїзаробітної плати,затвердженому постановоюКабінету МіністрівУкраїни від 08 лютого 1995 року № 100.

Пунктом 8 зазначеного Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до статті 27 Закону «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 4 б) Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Пунктом 8 зазначеного Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Оскільки,ТОВ «ПРОМИСЛОВІРЕМОНТИ» ухваласуду від26липня 2023року невиконана тане надана довідка про середню заробітну плату, що передує місяцю, в якому відбулося звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що працювала на посаді машиніста крана у ТОВ «Промислові ремонти», тому позивачем здійснено розрахунок за період з 15.02.2023 по 26.07.2023 на підставі довідки № 2/04/08 від 10.02.2023, виданої ТОВ «Промислові ремонти» (а.с. 12), згідно якої нараховані суми заробітної плати до виплат за останні два місяці, що передували звільненню склала: грудень 2022 - 7185,87 грн, січень 2023 - 5316,22 грн та розрахункового листа за лютий 2023 № 0000001430, виданого ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» згідно якого норма годин за місяць складає 160 (а.с. 12 зворот), тобто число робочих днів складає - 20, з розрахунку (160 година: 8 годин в одному робочому дні).

Згідно розрахунку наданого позивачем середньоденна заробітна плата на день звільнення позивача становить 312,55 грн. (7185,87 грн + 5316,22 грн.)/(20 днів +20 днів), а сума середнього заробітку за період затримки за період з 15.02.2023 по 26.07.2023 складає 34067,95 грн. (312,55 грн. середньоденна заробітна плата на день звернення х 109 днів затримки). З вказаним розрахунком погоджується суд та вважає, що він не потребує перерахунку, оскільки він визнаний відповідачем ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23», який надав заяву про визнання позовних вимог.

Таким чином, суд вважає, що сума середнього заробітку за період затримки, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 34067,95 грн.

Як встановлено в ст. 34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ, за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами в цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

Відповідач ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23», надавши заяву про визнання позову у повному обсязі (а.с. 129), не заперечував про наявність заборгованості по заробітній платі та факт невиплати цієї заборгованості ОСОБА_1 в день її звільнення, отже у позивача виникло право на нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, зі змінами та доповненнями, компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

В пункті 3 зазначеного Порядку визначено, що компенсації підлягають окрім інших грошових доходів, також і заробітна плата (грошове забезпечення).

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається (пункт 4 Порядку)

Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці у якому здійснюється виплати заборгованості за відповідний місяць (пункт 5 Порядку).

З наданого позивачем розрахунку сума компенсації становить 275,31 грн. (18354,19 грн сума нарахованого, але не виплаченого доходу) х 1,5 (індекс інфляції)/100). Суд погоджується з наведеним розрахунком, оскільки він виконаний відповідно до вимог чинного законодавства, також, неоспорений відповідачем, який надав заяву про визнання позову.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню компенсація за несвоєчасний розрахунок по заробітній платі у розмірі 275, 31 грн.

Щодо солідарного стягнення з відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС РЕМ 23», Товариство з обмеженою відповідальністю «КАССІС МІЛТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІНТЕР СОЛ», нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та компенсації заборгованості, су дійшов наступного висновку.

Відповідно до рішення №07/03 єдиного учасника ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» від 07.03.2023 (а.с. 71) та рішення № 1 єдиного засновника про створення ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» від 11.04.2023 (а.с. 72), ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» є правонаступником ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ», на якому працювала позивач.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних за підприємців та громадських формувань від 28.07.2023, вбачається, що юридичну особу ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» змінило назву на ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23», а ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23» шляхом виділу має правонаступників: ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ», ТОВ «КАССІС МІЛТ», ТОВ «КВІНТЕР СОЛ» (а.с. 98-102).

Відповідно до ч. 3 ст. 109 ЦК України, юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Згідно ч. 2 ст. 619 ЦК України, субсидіарна відповідальність до пред`явленнявимоги особі,яка несесубсидіарну відповідальність,кредитор повиненпред`явитивимогу доосновного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

В позовнійзаяві представникпозивача,посилаючись на ч. 3 ст. 109 ЦПК, вважає, що відповідачі несуть солідарну відповідальність за нараховану, але не сплачену заробітну плату позивачу, оскільки відповідачі ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ», ТОВ «КАССІС МІЛТ», ТОВ «КВІНТЕР СОЛ», які є юридичними особами утворилися внаслідок виділу та несуть субсидіарну відповідальність спільно з юридичною особою ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23», з якої був здійснений виділ.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що зобов`язані по сплаті заробітної плати працівникам, які працювали в ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РНМОНТИ», яке змінило назву на ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23» перейшли згідно з розподільчим балансом до юридичних осіб, що утворились внаслідок виділу - ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ», ТОВ «КАССІС МІЛТ», ТОВ «КВІНТЕР СОЛ», а також доказів того, що основний боржник ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23» відмовився задовольнити вимогу позивача в повному обсязі, а навпаки відповідач ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23» не заперечує проти їх задоволення, надавши суду заяву про визнання позову.

Таким чином, відповідачі не можуть нести субсидіарну відповідальність та належним відповідачем по справі є ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23».

Отже, на підставі вище викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23» на користь позивача підлягає стягненню сума нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у розмірі 18354, 19 грн., компенсація за несвоєчасний розрахунок по заробітній платі у розмірі 275,31 грн., сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 34067,95 грн., а всього 52697,45 грн.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки, позивач на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, на підставі статті 141 ЦПК України, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Частиною 1 статті 133ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 5 частини 3 статті 133ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина 3 статті 137ЦПК України).

Відповідно до частини восьмої статті 141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 9662,40 грн., надавши при подані позову до суду договір про надання правничої допомоги від 25.03.2023, укладений між адвокатом Кадук В.В. та Оксютою Ю.В. (а.с. 20-21), акт приймання-передачі правничої допомоги до умов договору про надання правничої допомоги від 25 березня 2023 року від 28.03.2023 (а.с. 21 зворот); акт приймання-передачі правничої допомоги до умов договору про надання правничої допомоги від 25 березня 2023 року від 12.05.2023 (а.с. 22); копію квитанції № 989048 від 28.03.2023 року про сплату витрат за правничу допомогу в розмірі 1610,40 грн. (а.с. 21 зворот); копію квитанції № 989053 від 12.05.2023 року про сплату витрат за правничу допомогу в розмірі 8052,00 грн. (а.с. 22 зворот), копію ордеру (а.с. 23), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 23 зворот).

Суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 9962,40 грн. є співмірними з ціною позову, з обсягом роботи та часом, витраченим адвокатом на складання даного позову, тому враховуючи викладене та наявність доказів понесених витрат на сплату правничої допомоги, вказані витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 293 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС РЕМ 23», Товариство з обмеженою відповідальністю «КАССІС МІЛТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІНТЕР СОЛ», про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та компенсації задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС РЕМ 23» (код ЄДРПОУ 40799891, місцезнаходження за адресою: вул. Незалежності, 22, м. Яготин, Бориспільський район, Київська область) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце поживання: АДРЕСА_1 ) суму нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у розмірі 18354 (вісімнадцять тисяч триста п`ятдесят чотири) гривні 19 копійок, компенсацію за несвоєчасний розрахунок по заробітній платі у розмірі 275 (двісті сімдесят п`ять) гривень 31 копійка, суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 34067 (тридцять чотири тисячі шістдесят сім) гривень 95 копійок, а всього 52697 (п`ятдесят дві тисячі шістсот дев`яносто сім) гривень 45 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС РЕМ 23» (код ЄДРПОУ 40799891, місцезнаходження за адресою: вул. Незалежності, 22, м. Яготин, Бориспільський район, Київська область) на користь держави судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС РЕМ 23» (код ЄДРПОУ 40799891, місцезнаходження за адресою: вул. Незалежності, 22, м. Яготин, Бориспільський район, Київська область) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце поживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу в сумі 9662 (дев`ять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню на підставіст.430 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Суддя Г.Г. Строгова