Постанова

від 09.11.2023 по справі 910/5867/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2023 р. Справа№ 910/5867/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Корсака В.А.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 09.11.2023:

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КДК Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення

за апеляційними скаргами Українського державного інституту культурної спадщини

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023

у справі № 910/5867/23 (суддя - Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КДК Інжиніринг"

до Українського державного інституту культурної спадщини

про стягнення 561 088,61 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

04.10.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "КДК Інжиніринг" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення з Українського державного інституту культурної спадщини витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 45 000,00 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 04.10.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КДК Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5867/23 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Корсак В.А., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КДК Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5867/23 до розгляду. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КДК Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5867/23 призначено у судовому засіданні 09.11.2023.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Представник позивача з`явився в судове засіданні 09.11.2023 та надав свої пояснення по суті заяви про ухвалення додаткового рішення.

Представник відповідача в судове засідання 09.11.2023 не з`явився, проте належним чином повідомлений про дату,час та місце судового засідання, у зв`язку із чим колегія суддів не вбачає підстав для неможливості розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у даному судовому засіданні.

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "КДК Інжиніринг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Українського державного інституту культурної спадщини про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором № 1711/21 від 17.11.2021 у розмірі 561 088,61 грн, яка складається з 386 108,41 грн - суми основного боргу, 82 155,51 грн - інфляційних втрат, 81 241,44 - пені та 11 583,25 грн - 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у справі №910/5867/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Українського державного інституту культурної спадщини на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КДК Інжиніринг" 386 108,41 грн. - суму основного боргу, 64 316,14 грн. - пені, 82 155,51 грн. - інфляційних втрат та 11 583,25 грн. - 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 529,95 грн. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Український державний інститут культурної спадщини звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у справі №910/5867/23 скасувати в частині, якою задоволено позовні вимоги і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі № 910/5867/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КДК Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково. Стягнуто з Українського державного інституту культурної спадщини на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КДК Інжиніринг" 132 003 грн. 12 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, Український державний інститут культурної спадщини подав звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі № 910/5867/23 скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КДК Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката відмовити повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 апеляційну скаргу Українського державного інституту культурної спадщини на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у справі №910/5867/23 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у справі №910/5867/23 - залишено без змін. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишено за Українським державним інститутом культурної спадщини. Апеляційну скаргу Українського державного інституту культурної спадщини на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі №910/5867/23 - задоволено частково. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі №910/5867/23 - скасовано частково, викладено резолютивну частину додаткового рішення в наступній редакції: "Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КДК Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково. Стягнуто з Українського державного інституту культурної спадщини на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КДК Інжиніринг" 25 000 грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Розподіл судом інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

В постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 наголошено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. З ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

У частині 1 статті 1312 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Колегією суддів встановлено, що до заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем додано: копію Договору №2407/23 про надання правової допомоги від 24.07.2023 (далі - Договір); копію акту приймання-передачі наданих послуг від 03.10.2023; копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю.

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання з представництва інтересів та захисту прав Клієнта щодо участі в розгляді справи за апеляційною скаргою Українського державного інституту культурної спадщини на рішення Господарського суду міста Києва у справі No910/5867/23 про стягнення заборгованості за договором №1711/21 від 17 листопада 2021 року, а Клієнт зобов?язується прийняти надані послуги та оплатити їх та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Відповідно до п.4.1. гонорар за представництво інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції у справі №910/5867/23 є фіксованим та складає 45 000,00 грн.

У свою чергу, відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 03.10.2023 вбачається, що адвокатом Скрипачуком М.Є. надано такі послуги позивачу, як: підготовка та надання відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/5867/23; участь в судовому засіданні 31.07.2023, участь в судовому засіданні 03.10.2023.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. рішення ЄСПЛ у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West., заява №19336/04, §268)).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до переконання про невідповідність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн. вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності та доходить висновку про зменшення цієї суми, у зв`язку із чим із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 15 000,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

З огляду на викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КДК Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/5867/23 підлягає частковому задоволенню у розмірі 15 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КДК Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/5867/23 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Українського державного інституту культурної спадщини (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 36, код ЄДРПОУ 16477553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КДК Інжиніринг» (02141, м. Київ, вул. Олександра Мішуги, буд. 12, оф. 251, код ЄДРПОУ 43537640) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи №910/5867/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 20.11.2023.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.А. Корсак

С.В. Владимиренко