Постанова

від 20.11.2023 по справі 910/18319/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2023 р. Справа№ 910/18319/20 (910/7440/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Доманської М.Л.

Полякова Б.М.

секретар судового засідання Нечасний О.Л.

за участю представників:

від позивача - Чипиженко Є.В. (за відеозв`язком);

від відповідача - Гулько О.О. (за відеозв`язком);

від ТОВ "Фіто-Лек" - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Акрил-Груп" арбітражного керуючого Чипиженка Євгена Віталійовича

на рішення господарського суду м.Києва від 13.09.2023р.

(повний текст складено 22.09.2023р.)

у справі №910/18319/20(910/7440/23) (суддя Мандичев Д.В.)

за позовом ТОВ "Акрил-Груп" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Чипиженка Євгена Віталійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Скай Логістик"

про визнання недійсним правочину та зобов`язання повернути кошти у розмірі 175 000,00 грн.

в межах справи №910/18319/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Фіто-Лек"

до ТОВ "Акрил-Груп"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 13.09.2023р. у справі №910/18319/20(910/7440/23) у задоволенні позову відмовлено повністю; судові витрати покладено на позивача.

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду, ліквідатор ТОВ "Акрил-Груп" арбітражний керуючий Чипиженко Євген Віталійович подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду м.Києва від 13.09.2023р., в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсними правочин - Договір поставки №18/06/20 від 18.06.2020р., укладений між ТОВ «Фармдрайв» (теперішня назва ТОВ «Акрил-Груп») та ТОВ «Скай Логістик»; застосувати наслідки недійсності правочину (частково) - зобов`язати ТОВ «Скай Логістик» повернути ТОВ «Акрил-Груп» 175 000,00 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Скай Логістик" просить відмовити ліквідатору ТОВ "Акрил-Груп" арбітражному керуючому Чипиженку Євгену Віталійовичу у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва від 13.09.2023р. залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Акрил-Груп" арбітражного керуючого Чипиженка Євгена Віталійовича на рішення господарського суду м.Києва від 13.09.2023р. у справі №910/18319/20(910/7440/23); відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора ТОВ "Акрил-Груп" арбітражного керуючого Чипиженка Євгена Віталійовича на рішення господарського суду м.Києва від 13.09.2023р. у справі №910/18319/20(910/7440/23); розгляд апеляційної скарги ліквідатора ТОВ "Акрил-Груп" арбітражного керуючого Чипиженка Євгена Віталійовича призначено на 20.11.2023р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2023р. апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Акрил-Груп" арбітражного керуючого Чипиженка Євгена Віталійовича на рішення господарського суду м.Києва від 13.09.2023р. у справі №910/18319/20(910/7440/23) прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023р. апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Акрил-Груп" арбітражного керуючого Чипиженка Євгена Віталійовича на рішення господарського суду м.Києва від 13.09.2023р. у справі №910/18319/20(910/7440/23) прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст.2 та ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 ГПК України).

У провадженні господарського суду м.Києва знаходиться справа №910/18319/20 за заявою ТОВ "Фіто-Лек" про банкрутство ТОВ "Акрил-Груп".

До господарського суду м.Києва була подана позовна заява ТОВ "Акрил-Груп" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Чипиженка Євгена Віталійовича до ТОВ "Скай Логістик" про визнання недійсним Договору №18/06/20 від 18.06.2020р. та зобов`язання повернути кошти у розмірі 175 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 17.05.2023р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 26.07.2023р. було закрито підготовче провадження у справі №910/18319/20(910/7440/23) та призначено справу до розгляду по суті.

З матеріалів справи вбачається, що 18.06.2020р. між ТОВ «Фармдрайв» (теперішня назва - ТОВ «Акрил-Груп»), як покупцем, та ТОВ «Скай Логістик», як постачальником, було укладено Договір поставки №18/06/20, згідно умов якого Постачальник зобов`язується поставити у зумовлені Договором строки Покупцеві товари, визначені у рахунках-фактурах та видаткових накладних, а Покупець - прийняти вказаний товар і розрахуватись з постачальником на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.3. Договору, предметом поставки за Договором є товари народного споживання, найменування, кількість, ціна та асортимент яких визначаються в рахунках-фактурах та видаткових накладних Постачальника, які є невід`ємною частиною Договору.

Поставка товарів здійснюється на умовах EXW (Інкотермс), основним місцем завантаження є м.Одеса, вул. Моторна,6 (п.2.1 договору).

Згідно з п.7.1 договору ціна на товари, що постачаються Постачальником вказується в товарних накладних та у прайс-листку Постачальника. На підставі цих цін Сторони формують замовлення та видаткові накладні на кожну партію товару.

Відповідно до п.7.4. Договору, ціна товару, який входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується Стронами у Видатковій накладній на поставку партії товару.

Пунктом 7.5. Договору передбачено, що сума Договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених Постачальником протягом строку дії Договору.

Покупець здійснює оплату Товару за цим договором протягом 5 календарних днів з моменту отримання товару (п.8.1 договору).

За змістом п.8.5. Договору, попередня оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури, виписаного Постачальником відповідно до погодженого Сторонами асортименту, кількості, ціни та вартості товару.

Відповідно до п.8.6. Договору, оплата поставленого товару за Договором здійснюється Покупцем виключно в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

До вказаного договору було укладено графік виконання сторонами Договору поставки №18/06/20 від 18.06.2020р.

На виконання умов Договору в період з 06.07.2020р. по 26.08.2020р. відповідачем було здійснено поставку товару партіями на загальну суму 1 442 304 грн., про що сторонами складено та підписано: видаткову накладну №73 від 06.07.2020р., товарно-транспортну накладну №73 від 06.07.2020р. на суму 149 760 грн.; видаткову накладну №77 від 13.07.2020р., товарно-транспортну накладну №77 від 13.07.2020р. на суму 138 240 грн.; видаткову накладну №78 від 16.07.2020р., товарно-транспортну накладну №78 від 16.07.2020р. на суму 105 984 грн.; видаткову накладну №90 від 07.08.2020р., товарно-транспортну накладну №90 від 07.08.2020р. на суму 172 800 грн.; видаткову накладну №91 від 10.08.2020р., товарно-транспортну накладну №90 від 10.08.2020р. на суму 172 800 грн.; видаткову накладну №94 від 17.08.2020р., товарно-транспортну накладну №94 від 17.08.2020р. на суму 167 040 грн.; видаткову накладну №95 від 20.08.2020р., товарно-транспортну накладну №95 від 20.08.2020р. на суму 178 560 грн.; видаткову накладну №100 від 25.08.2020р., товарно-транспортну накладну №100 від 25.08.2020р. на суму 201 600 грн.; видаткову накладну №101 від 26.08.2020р., товарно-транспортну накладну № 101 від 26.08.2020р. на суму 155 520 грн.

Як вбачається з виписок з банківських рахунків ТОВ «Акрил-Груп» у ПАТ «Банк Восток», за спірним договором у липні-серпні 2020 року на користь ТОВ «Скай Логістик» було сплачено 1 443 064,00 грн., тобто переплата складає 760,00 грн.

Як стверджує позивач, на момент укладення та виконання оспорюваного Договору в боржника існували невиконані зобов`язання перед іншими кредиторами.

Так, рішенням господарського суду Одеської області від 11.11.2019р. у справі №916/2310/19 було стягнуто з ТОВ «Акрил-Груп» на користь ТОВ «Фіто-Лек» заборгованість у сумі 4 237 646, 34 грн., пені 747 597,77 грн., інфляційні 102 457,84 грн., 3% річних 81180,75 грн., судовий збір 77 533,24 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.06.2020р. у справі №916/338/20 було стягнуто з ТОВ «Акрил-Груп» на користь ТОВ «Дельта Медікал» 3 901,36 грн. пені, 352,65 грн. 3% річних, 1 997,69 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.07.2020р. у справі №916/331/20 було стягнуто з ТОВ «Акрил-Груп» на користь ТОВ «Дельта Медікал» 515341,35 коп. основного боргу, 8833,24 грн. пені, 978,85коп. 3% річних, 7877, 30 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.07.2019р. у справі №916/1767/19 стягнуто з ТОВ «Акрил-Груп» на користь ТОВ «Велнес Медікал» заборгованість у сумі 153992,76 грн. та судовий збір у сумі 2 309,89 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.2019р. у справі №916/2082/19 було стягнуто з ТОВ «Акрил-Груп» на користь ТОВ «Аромати здоров`я» 27887,99 грн. основної заборгованості, 6253,35 грн. пені, 539,14 3% річних та 1921грн. судового збору.

Рішенням господарського суду м.Києва від 15.12.2020р. у справі №910/15221/20 було стягнуто з ТОВ «Акрил-Груп» на користь ТОВ «Беркана +» 84557,03 грн. заборгованості, 1268,35 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 05.04.2021р. у справі №910/18319/20 було визнано кредитором по відношенню до боржника, зокрема, ТОВ «Фіто-Лек» з грошовими вимогами на суму 5 309 942,94 з яких: 63 527,00 грн. - вимоги першої черги, 4 498 818,17 грн. - вимоги четвертої черги задоволення; 747 597,77 грн. - вимоги шостої черги задоволення; ТОВ «Дельта Медікал» з грошовими вимогами на суму 543 822,44 грн., з яких: 4 540,00грн. вимоги першої черги, 526 547,84 грн. - вимоги четвертої черги задоволення, 12 734,60 грн. - вимоги шостої черги задоволення; Головне управління ДПС у м.Києві на загальну суму 1 771 082,97 грн., які виникли на підставі: ППР №0110415004 від 04.06.2020р., податкової декларації з ПДВ №9111227140 від 20.05.2020р., податкової декларації з ПДВ №9220330269 від 03.09.2020р., податкової декларації з ПДВ №9220330325 від 03.09.2020р. та пені.

Відтак, позивач наголошує, що зазначеними судовими рішеннями, що набрали законної сили, встановлено факти наявності простроченої заборгованості ТОВ «Акрил-Груп» перед кредиторами у період укладання та виконання оспорюваного Договору поставки від 18.06.2020р. №18/06/20.

Також позивач зауважив, що, згідно показників фінансової звітності ТОВ «Акрил-Груп», а також листа ГУ ПФУ в м.Києві від 13.03.2023р. №2600-0704-8/44696, у період червень-серпень 2020 року Боржником було припинено власну діяльність та проведено повне звільнення персоналу, включаючи касирів торговельного залу, бухгалтерів, фармацевтів, завідувачів аптек, директора комерційного, інспектора з кадрів та ін.

Разом із цим, як стверджує позивач, із товарно-транспортних та видаткових накладних, складених на виконання спірного Договору, не вбачається можливим встановити особу, що здійснювала приймання товару від імені боржника.

До того ж, за зазначеною в товарно-транспортних накладних адресою, пунктом розвантаження є м.Одеса, Фонтанська дорога 118, прим. 101, де відсутні спеціалізовані приміщення для зберігання морозива.

Крім того, у товарно-транспортних накладних зазначено, що транспортування морозива здійснювалось легковим автомобілем Kia Camaval держ. № НОМЕР_1 , що не пристосований для перевезення вантажів, що швидко псуються. При цьому, автомобільним перевізником товару є ФОП Каспарова І.С., яка за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не здійснює перевезення автомобільним транспортом, та на рахунок якої Боржник не здійснював жодних платежів.

Також позивач наголосив, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують необхідність та доцільність придбання Боржником великої партії морозива.

Листом ГУ ДПС у м.Києві від 28.02.2023р. №13434/6/26-15-04-03-07 було надано інформацію по виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих ТОВ «Акрил- Груп» за червень-вересень 2020 року, за якою в реєстрі відсутні як податкові накладні, отримані по операціям з оренди приміщень (у т.ч. складських), перевезення вантажів, а також по операціям з ТОВ «Скай Логістик» з реалізації придбаного морозива.

Таким чином, позивач просив місцевий суд визнати недійсним Договір поставки №18/06/20 від 18.06.2020р., пославшись на фіктивний характер правочину, укладений з метою уникнення виконання зобов`язань перед кредиторами, за відсутності економічної мети, для виведення з обороту ліквідних активів Боржника, що не відповідає критеріям добросовісності та розумності оскільки у Боржника були відсутні спеціальні складські приміщення для зберігання морозива, приміщення для реалізації та працівники, що здійснюють приймання, відпуск та реалізацію товару.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що починаючи з 2018 року по 2020 рік активно здійснював розповсюдження морозива ТМ MINI METS, виробником якого є іноземна компанія «Rujienas saldejums» SIA, із запитом на поставку якого звернувся відповідач. Разом із цим, до обов`язків відповідача не входить перевірка платоспроможності контрагента, та між ними утворились звичайні господарські відносини, направлені виключно на настання реальних правових та економічних наслідків, а саме поставку товару та отримання прибутку. До того ж, спірний договір є фактично виконаним сторонами, за яким Боржник набув товар, що міг бути ним у подальшому реалізованим.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.

За змістом ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦК України).

Так, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст.16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами ст.215 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ст.215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013р. у справі №6-78цс13, від 11.05.2016р. у справі №6-806цс16 тощо.

Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Недійсність договору, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати (висновок об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2019р. у справі №638/2304/17).

Частини 1 та 2 ст. 42 КУзПБ визначають, що правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Відтак, положення ст.42 КУзПБ розширюють визначені приписами ст.215 ЦК України підстави для визнання недійсними правочинів та надає можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам Цивільного та Господарського законодавства, проте вчинена у період протягом трьох років, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство, та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 13.01.2021р. було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Акрил-Груп".

Приймаючи до уваги, що оспорюваний Договір поставки №18/06/20 від 18.06.2020р. укладений у межах трирічного строку до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Акрил-Груп», до даних правовідносин підлягає застосуванню ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (постанова Верховного Суду у справі №405/1820/17 від 24.07.2019р., №910/8357/18 від 28.11.2019р.).

В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.

Тому усі боржники мають добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.

У постанові від 30.01.2019р. у справі №911/5358/14 Верховний Суд висловив правову позицію щодо реальності господарської операції, вказав на те, що для з`ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті цієї операції.

Відповідно до статті 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Виходячи зі змісту ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання оспорюваного Договору поставки №18/06/20 від 18.06.2020р. у період з 06.07.2020р. по 26.08.2020р. відповідачем було здійснено поставку ТОВ «Акрил-Груп» товару партіями на загальну суму 1 442 304 грн., про що сторонами складено та підписано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Даний товар був отриманий та оплачений ТОВ «Акрил-Груп» у повному обсязі, що вбачається з банківської виписки по рахунку Боржника.

Частиною 1 статті 175 ГК України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Для з`ясування правової природи, як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції), необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції. Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2019р. у справі №911/5358/14.

Відповідно до наведених у ч.1 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначень, бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із положеннями ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час укладення спірного договору), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відтак, у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підписані сторонами видаткові накладні та товарно-транспортні накладні є первинними документами, що підтверджують здійснення господарської операції.

Отже, перерахування ТОВ «Акрил-Груп» грошових коштів відповідачу в сумі 1 443 064,00 грн. було здійснено в порядку виконання Договору поставки №18/06/20 від 18.06.2020р. після отримання від відповідача поставленого товару на суму 1 442 304 грн.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання ТОВ «Акрил-Груп» товару за оспорюваним договором, тобто набуття його у власність Боржником, що згідно з вимогами договору та закону був оплачений останнім у повному обсязі.

Дані обставини та наявні в матеріалах справи на їх підтвердження відповідні докази свідчать про реальність господарських операцій за спірним Договором поставки №18/06/20 від 18.06.2020р., що відповідає принципу добросовісності учасників правовідносин у цивільному обороті.

Колегія суддів наголошує, що презумпція сумнівності правочинів, вчинених у підозрілий період, сама по собі не означає безмежної дискреції суду щодо визнання будь-якого правочину, укладеного у такий період, недійсним, а тому вимагає досконалої юридичної техніки застосування і суворого дотримання вимог, встановлених у відповідній нормі закону, оскільки несе ризики непропорційного втручання в цивільний оборот та майнові права контрагентів боржника.

У свою чергу, відповідачем було надано до матеріалів справи інвойси №RSA 166064 та №RSA 166069 від 28.05.2020р., за якими відповідач придбавав морозиво MINI MELTS з різними смаками об`ємом 2,4 кг, тобто в об`ємі, що поставлявся ТОВ «Акрил-Груп», за оптовою ціною 10, 50 ЄВРО за 1 шт., що станом на 28.05.2020р. за офіційним курсом НБУ (29,7151 грн. за 1 євро) складало 312 грн.

Даний товар об`ємом 2,4 кг. за 1 шт. поставлявся за спірним договором ТОВ «Акрил-Груп» за оптовою ціною 320 грн., тобто з націнкою 8 грн. за 1 шт.

Разом із цим, позивачем жодними доказами не спростовано, що товар поставлено ТОВ «Акрил-Груп» за економічно невиправданою націнкою та за завищеними цінами, що не відповідають ринковим.

Одночасно, із наданих відповідачем до матеріалів справи копій укладених договорів з іншими контрагентами та з відомостей по рахунку відповідача в АБ «ПІВДЕННИЙ» за період з 01.05.2020р. по 30.09.2020р. вбачається, що ТОВ "Скай Логістик" у спірний період було поставлено морозиво ТОВ «ТРІУМФ МЕДІА ГРУП» на загальну суму 1 113 379 грн.; ТОВ «БЛОКБАСТЕР КІНО» на загальну суму 387 228 грн.; ТОВ «ГУЛІВЕР ХОЛЛ» на загальну суму 1 058 555 грн.

Судом першої інстанції правильно враховані твердження позивача про те, що в період червень-серпень 2020 року ТОВ «Акрил-Груп» проводилося повне звільнення персоналу, та з товарно-транспортних та видаткових накладних не вбачається за можливе встановити особу, що здійснювала приймання товару від імені боржника. До того ж, за зазначеним у товарно-транспортних накладних пунктом розвантаження є м.Одеса, Фонтанська дорога 118, прим. 101, де відсутні спеціалізовані приміщення для зберігання морозива.

Разом із цим, за відповідним Договором поставки №18/06/20 від 18.06.2020р. ТОВ «Акрил-Груп» було передано в користування обладнання для реалізації товару, а саме: 1) прилавок торговельний для морозива який складається з металевого кіоску, морозильника, інформаційного лайт-бокса у кількості 15 шт. 2) пластиковий посуд для морозива - колба ТМ MiniMelts, виробник Exploro s.oso у кількості 120 шт. 3) ваги торгівельні ДН , для звішування до 10 кг ТМ «Днепровес» у кількості 16 шт. 4) лопатка пластикова для морозива ТМ MiniMelts, виробник Exploro s.oso у кількості 120 шт.

При цьому, ТОВ «Акрил-Груп» мало право на вільне розпорядження отриманим за спірним договором товаром, зокрема, його подальше відчуження, передання на реалізацію іншим суб`єктам господарювання тощо.

Колегія суддів не погоджується з посиланням позивача в якості правової підстави для визнання недійсним Договору поставки №18/06/20 від 18.06.2020р. на невідповідність технічним вимогам моделі автомобіля, в якому здійснювалося перевезення товару, а також на відсутність у державному реєстрі відомостей щодо здійснення перевізником ФОП Каспарова І.С. відповідного виду економічної діяльності.

Як було встановлено вище, реальність учинених господарських операцій за оспорюваним договором, зокрема, поставка та отримання ТОВ «Акрил-Груп» у власність товару, підтверджується первинними документами, а наведені позивачем доводи відповідних обставин не спростовують.

Поряд із цим, п.5.8. договору передбачає, що товар повинен бути наданий в тарі та (або) упакований звичайним для нього способом в упаковку, а в разі їх відсутності - способом, що забезпечує зберігання товару під час звичайних умов зберігання та транспортування.

Також, позивачем не було надано місцевому суду жодних первинних фінансових документів, таких як баланс підприємства, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал, річна фінансова звітність, з яких убачався би вплив спірного Договору поставки №18/06/20 від 18.06.2020р. на стан платоспроможності ТОВ «Акрил-Груп», такі документи в матеріалах справи відсутні.

З матеріалів справи вбачається, шо позивачем жодним чином не доведено, що укладення спірного договору призвело до повної або часткової неможливості виконати свої грошові зобов`язання перед іншими контрагентами, що би свідчило про вчинення такого правочину ТОВ «Акрил-Груп» на шкоду інтересам кредиторів на той час. Саме лише посилання позивача на наявність судових рішень від 11.11.2019р. у справі №916/2310/19, від 11.06.2020р. у справі №916/338/20, від 17.07.2020р. у справі №916/331/20, не доводить обставин укладення ТОВ «Акрил-Груп» спірного договору з метою завдання шкоди майновим інтересам ТОВ «Фіто-Лек», ТОВ «Дельта Медікал», якими пред`явлені кредиторські вимоги до боржника.

При цьому, як вірно зазначав місцевий суд, стягувачами ТОВ «Велнес Медікал», ТОВ «Аромати здоров`я», ТОВ «Беркана +» за іншими судовими рішеннями від 31.07.2019р. у справі №916/1767/19, від 09.12.2019р. у справі №916/2082/19, від 15.12.2020р. у справі №910/15221/20 не пред`являлися виконавчі документи до примусового виконання, та наразі останні також не зверталися із заявами з грошовими вимогами до боржника.

Відповідно до змісту ст.234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 05.02.2019р. у справі №914/1131/18, від 26.02.2019р. у справі № 914/385/18).

Згідно ч.1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які дають змогу вважати висновок про існування певної обставини істинним з певною вірогідністю, яка задовольняє встановлений для доведення цієї обставини стандарт доведення.

Місцевий суд дійшов правильного висновку, що виконання договору та реальність господарських операцій за ним підтверджуються належними доказами, що виключає можливість стверджувати, що спірний правочин не направлений на настання правових наслідків, не відповідає критеріям розумності та добросовісності, а тому суд першої інстанції законно визнав недоведеними посилання позивача на фіктивність укладеного договору.

Крім того, відсутні підстави вважати, що спірний договір фактично був направленим безпосередньо на зменшення розміру активів боржника для уникнення стягнення за фінансовими зобов`язаннями перед кредиторами.

Також, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено належними та допустимим доказами того, що укладення оспорюваного договору призвело до завдання збитків боржнику та спричинило неплатоспроможність останнього. Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що укладення та виконання спірного договору відбувалося не в межах ведення звичайної господарської діяльності боржника та призвело до протиправного зменшення, таким чином, активів боржника чи погіршення його фінансового стану.

Тому місцевий суд законно і обґрунтовано повністю відмовив ТОВ "Акрил-Груп" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. у задоволенні позову про визнання договору поставки №18/06/20 від 18.06.2020р. недійсним та поклав судові витрати на позивача.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 240, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Акрил-Груп" арбітражного керуючого Чипиженка Євгена Віталійовича залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 13.09.2023р. у справі №910/18319/20(910/7440/23) - без змін.

Справу №910/18319/20(910/7440/23) повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 21.11.2023р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді М.Л. Доманська

Б.М. Поляков