Ухвала

від 15.05.2024 по справі 910/18319/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.05.2024Справа № 910/18319/20За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" (61125, м. Харків, вул. Катерининська,46, ідентифікаційний номер 21194014)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрил-Груп" (03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського,36 А, ідентифікаційний номер 40388243)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Представники учасників: не викликалися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/18319/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрил-Груп".

13.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. про застосування заходів процесуального примусу.

У поданому клопотанні ліквідатором зазначено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.01.2024 задоволено клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. про витребування документів. Витребувано у тому числі у Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Логістик" (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 17, код ЄДРПОУ 25430291) копії документів на підтвердження укладання та виконання Договору № 20/10/16 від 31.10.2016, а також надання послуг митно-брокерського обслуговування всього на суму 443 638,75, довідку щодо стану розрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрил-Груп" (попередня назва - ТОВ "Фармдрайв", код ЄДРПОУ 40388243).

Також, ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.04.2024 задоволено клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. про повторне витребування документів. Повторно витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Логістик" (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 90, ідентифікаційний номер 25430291) копії документів на підтвердження укладання та виконання Договору № 20/10/16 від 31.10.2016, а також надання послуг митно-брокерського обслуговування всього на суму 443 638,75, довідку щодо стану розрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрил-Груп" (попередня назва - ТОВ "Фармдрайв", код ЄДРПОУ 40388243).

Як зазначає ліквідатор арбітражний керуючий Чипиженко Є.В., вимоги зазначених ухвал, що набрали законної сили, залишаються не виконаними.

Таким чином, ліквідатор просить суд застосувати заходи процесуального примусу у порядку, встановленому ст. 134 - 135 Господарського процесуального кодексу України, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Логістик» у зв`язку з неподанням без поважних причин доказів, витребуваних ухвалами Господарського суду м. Києва від 04.01.2024 та від 01.04.2024 у справі № 910/18319/20.

Розглянувши дане клопотання ліквідатора про застосування заходів процесуального примусу, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою; отримувати інформацію з державних реєстрів.

Згідно з ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення у тому числі проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, аналізує фінансовий стан банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, формує ліквідаційну масу, заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2, 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Судом враховано, що згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частин 7, 8 статті 81 Господарського процесуального кодексу України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Як установлено судом, ухвала Господарського суду м. Києва від 04.01.2024, якою у Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Логістик» витребувано докази, не вручена останньому під час доставки та повернута 07.02.2024 на адресу суду у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Також, направлена Товариству з обмеженою відповідальністю ухвала Господарського суду м. Києва від 01.04.2024 не була вручена останньому під час доставки та повернута 16.04.2024 на адресу суду за закінченням встановленого терміну зберігання.

Положеннями статей 89, 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку. Відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом вносяться до єдиного державного реєстру.

Таким чином, направлення ухвал суду здійснено за відповідними адресами місця реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Логістик», зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до приписів статті 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

Частиною 2 статті 135 ГПК України передбачено, що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як слідує з матеріалів справи, судом задоволені відповідні клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. про витребування доказів та їх повторне витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Логістик», за результатом чого постановлено ухвали від 04.01.2024 та від 01.04.2024.

При цьому, судом не встановлено та заявником не зазначено відомостей, що свідчать саме про ухилення від надання доказів, чи їх повторного або систематичного неподання Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Логістик».

Крім того, суд звертає увагу ліквідатора, що товариством не отримано відповідних ухвал суду про витребування доказів, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими поверненнями із копіями ухвал Господарського суду міста Києва від 04.01.2024 та від 01.04.2024.

Суд зауважує, що застосування заходів процесуального примусу є дискреційними повноваженнями суду, оскільки положеннями статті 135 ГПК України передбачено саме право застосування судом такого виду процесуального примусу, як штраф, а не відповідний обов`язок.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку відмовити в задоволенні клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. про застосування заходів процесуального примусу.

Керуючись статтями 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити ліквідатору арбітражному керуючому Чипиженку Є.В. у задоволенні клопотання № 02-28/259 від 13.05.2024 про застосування заходів процесуального примусу.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.

Суддя Д.В. Мандичев