Постанова

від 09.11.2023 по справі 917/656/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року м. Харків Справа № 917/656/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.

за участю:

прокурора - Полякової С.О., службове посвідченя №072827 від 01.03.23;

позивача не з`явився ;

першого відповідача Яковлєва А.В., ордер Серії АІ від 03.11.23 № 1488496;

другого відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх. № 1639 П/2-5) на рішення господарського суду Полтавської області від 13.07.23 у справі № 917/656/22 (ухвалене у приміщенні господарського суду Полтавської області суддею Кльоповим І.Г., повний текст складено 24.07.23 )

за позовом Першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області,м. Решетилівка, Полтавська область, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спільних правовідносинах, - Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області, с.Нехвороща, Полтавський район Полтавської області

до 1.Соколовобалківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області, с. Соколова Балка, Полтавський район, Полтавська область

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл" с.Соколова Балка, Полтавський район, Полтавська область,

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до господарського суду Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спільних правовідносинах, - Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області з позовом до Соколовобалківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл", в якому просив суд:

1. Визнати недійсним договір про участь в організації досліджень та навчального співробітництва від 07.06.2021, укладений між Соколовобалківським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 25170465, вул.Перемоги, 40, с.Соколова Балка, Полтавський район, Полтавська область, 39352) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сокіл" (код ЄДРПОУ31040860, вул.Перемоги, 27В, с.Соколова Балка, Полтавський район, Полтавська область, 39352)

2. Зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокіл" (код ЄДРПОУ31040860, вул.Перемоги, 27В, с.Соколова Балка, Полтавський район, Полтавська область, 39352) повернути Соколовобалківському закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 25170465, вул.Перемоги, 40, с.Соколова Балка, Полтавський район, Полтавська область, 39352) земельну ділянку площею 75 га з кадастровим номером 5323486000:00:002:0742 (5323486001:001:00160003), яка знаходиться в межах Нехворощанської сільської ради.

В обгрунтування позову прокурор послався на те, що умовами оспорюваного правочину сторонами фактично узгоджені істотні умови договору оренди землі, такі як об`єкт оренди (земельна ділянка, розмір, місце розташування), орендна плата (зазначено її розмір, спосіб та умови розрахунку, строки внесення), дата укладення та строк дії договору, а тому оспорюваний договір не є договором про спільну діяльність, а є прихованим договором оренди землі, зміст якого суперечить вимогам, передбаченим Цивільним та Земельним кодексам України, Законом України Про оренду землі, не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 13.07.23 у справі № 917/656/22 в позові відмовлено.

В обґрунтування рішення суд послався на те, що прокурором не доведено належними доказами в підтвердження своїх доводів наявності підстав для визнання недійсним договору про участь в організації досліджень та навчального співробітництва від 07.06.2021, укладеного між Соколовобалківським ЗЗСО І-ІІІ ступенів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сокіл", оскільки його зміст не містить інформації про такі визначені законом істотні умови договору оренди землі як: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди, який не може бути меншим ніж 7 років, розмір орендної плати, а також не містить умов щодо передачі земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Сокіл" за плату, не наділяє його правами користувача та не передбачає обов`язків з їх використання, тому правовідносини, які виникли між сторонами, не мають ознак, притаманних відносинам у сфері оренди землі, а за своєю правовою природою спірний договір є формою договірного партнерства, в умовах коли держава наділила Школу речовим правом на земельну ділянку для використання під потреби проведення навчальних заходів без державного фінансування.

Також суд зазначив, що відповідно до положень Статуту Соколовобалківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів йому дозволено укладати вигідний школі і громаді договір, який надає можливість розширення навчальних практик та отримання бюджетом фінансування у розмірі 900 000 грн. на рік, який використовується на покриття навчальних (освітніх) потреб школи, в той час, як вбачається з листа Нехворощанської сільської ради №02-09/94 від 18.01.23, остання за передачу в оренду 1 га землі отримує орендну плату у розмірі 3755грн. - 4393 грн. за 1 га за рік, а спірний Договір дозволяє Школі і відповідно Нехворощанській сільській громаді мати фінансування освітніх цілей школи за договором про участь в організації досліджень та навчального співробітництва від 07.06.2021 виходячи з 12000 грн. за 1 га за рік, а тому у разі визнання Договору недійсним навчальний заклад буде вимушений очікувати бюджетного фінансування для проведення навчальних програм та позбавить бюджет вигідного договору, як ефективного активу під час повномасштабного вторгнення та військових дій в Україні.

Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на нез`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обгрунтування апеляційної скарги прокурор зазначив, зокрема, те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про безпідставність тверджень прокурора стосовно наявності у змісті оспорюваного Договору істотних умов договору оренди землі, зазначивши про відсутність в ньому інформації про погодження сторонами умов щодо об`єкту оренди (кадастрового номеру, місця розташування та розміру земельної ділянки), строку дії договору оренди, який не може бути меншим ніж 7 років, розміру орендної плати, оскільки в розділі «Визначення в Договорі» чітко зазначено площу та кадастровий номер земельної ділянки, в п. 12.1. визначено строк дії Договору - 10 років, в п. 9.1.1. визначено розмір плати у вигляді фіксованої грошової суми, яка не залежить від вчинення спільних дій, врожаю, вирощеної на земельній ділянці продукції, що має ознаки орендної плати, в той час як обробіток землі здійснюється виключно Товариством з обмеженою відповідальністю "Сокіл" із отриманням права власності на вирощену продукцію, з чого вбачається розпорядження Соколовобалківським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області певною земельною ділянкою площею 75 га, шляхом передання її вказаному Товариству за визначену плату, що притаманно правовідносинам, які виникають з договору оренди землі.

При цьому скаржник зазначив, що обставина відсутності в даному випадку акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду, на яку послався суд першої інстанції як на обставину, що свідчить про неузгодження сторонами передачі такої ділянки в оренду, насправді є неналежним оформленням відносин оренди земельної ділянки, що і є тим способом, заявдяки якому досягається мета передачі в користування земельної ділянки, а незазначення відповідачами в оспорюваному договорі про надання саме права користування земельною ділянкою та про сплату саме орендної плати не спростовує факт виникнення між ними саме орендних правовідносин, адже при здійсненні оцінки правочину на предмет удаваності значення мають не лише формально вказані в ньому терміни, а передусім суть правовідносин (прав і обов`язків сторін), на які спрямоване укладення правочину, та правові наслідки, зумовлені ним. Водночас невикористання при вчиненні певного правочину термінів, які визначають притаманні такому виду правочинів поняття, із закріпленням їх натомість у завуальований спосіб, а також викладення у різних документах взаємопов`язаних між собою прав і обов`язків сторін, що в сукупності складають зміст відповідних правовідносин, можуть бути засобами, які використовуються задля приховання суті правочину, укладення якого мають на меті сторони, шляхом оформлення "про людське око" (напоказ) іншого правочину.

Крім цього скаржник зазначив про ненадання судом першої інстанції належної оцінки тому, що з умов оспорюваного Договору не вбачається, у чому полягає спільна діяльність сторін та не передбачено досягнення сторонами спільної мети, а тому він не є договором про спільну діяльність в розумінні ст. 1130 Цивільного кодексу Ураїни, а також залишення судом першої інстанції поза увагою положень Земельного кодексу України, які не надають постійному землекористувачу права розпоряджатися відповідною змельною ділянкою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.23 для розгляду справи № 917/656/22 сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливлює її розгляд, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.23 відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, витребувано матеріали даної справи у суду першої інстанції та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

25.09.23 від господарського суду Полтавської області на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 917/656/22.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.10.23 у справі № 917/656/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх. № 1639 П/2-5) на рішення господарського суду Полтавської області від 13.07.23 у справі № 917/656/22 та призначено її до розгляду в судове засідання з повідомленням сторін на 09.11.23 о 14 год. 45 хв.

25.10.23 від першого відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 12910), в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу, а представник першого відповідача проти її задоволення заперечив, з підстав, наведених у відзиві на неї.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Соколовобалківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія І-ПЛ №000845 отримав земельну ділянку для дослідних і навчальних цілей площею 75,00 га кадастровий номер 5323486001:01:001:0003.

Державний акт серія І-ПЛ №000845 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1 від 25.11.2003.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 02.06.2022 відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5323486001:01:001:0003 відсутні.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 02.06.2022, у користуванні Соколовобалківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія І-ПЛ №000845, перебуває земельна ділянка для дослідних і навчальних цілей площею 75,00 га кадастровий номер 5323486000:00:002:0742.

У Статуті Соколовобалківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Нехворощанської сільської ради, затвердженого рішенням 16 сесії Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області восьмого скликання №7 від 17.11.2021, визначено, що Соколовобалківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області (скорочена назва Соколовобалківський ЗЗСО І-ІІІ ст.) є правонаступником Соколовобалківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради, Полтавської області (п.1.1).

Соколовобалківський заклад загальної середньої освіти І-III ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області є юридичною особою (код ЄДРПОУ 25170465), має печатку, штамп, ідентифікаційний номер (п.1.3).

Засновником закладу є Нехворощанська сільська рада Полтавського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 21045225) (п. 1.4).

Заклад має право в установленому законодавством порядку укладати договори (угоди), набувати майнових та особистих немайнових прав, обов`язків і здійснювати їх, вчиняти правочини відповідно до вимог законодавства, бути позивачем і відповідачем у судах (п. 1.17).

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 02.06.22 слідує, що 08.02.19 (номер запису про право власності/довірчої власності 30261440) на підставі акту приймання - передачі нерухомого майна від 21.12.18, підписаного Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та Нехворощанською сільською радою, зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 75,00 га кадастровий номер 5323486000:00:002:0742. Визначено, що форма власності вказаної земельної ділянки - комунальна, власник - територіальна громада в особі Нехворощанської сільської ради (код ЄДРПОУ 21045225).

У подальшому, 19.01.22 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесена інформація про державну реєстрацію іншого речового права (номер запису про інше речове право 46712968), зокрема зазначено, що право постійного користування земельною ділянкою площею 75,00 га кадастровий номер 5323486000:00:002:0742 належить Соколовобалківському закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 25170465). Підставою для внесення відомостей визначено Державний акт на право постійного користування землею серія І-ПЛ №000845 від 25.11.2003.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 01.02.22 №18-16-0.2-439/2-22, вбачається, що 25.11.2003 в Книзі реєстрації державних актів за №1 зареєстровано державний акт на право постійного користування землею серія І-ПЛ №000845, видаий Соколовобалківській загальноосвітній школі І-ІІІступенів на земельну ділянку площею 75 га. В Державному земельному кадастрі земельна ділянка зареєстрована з кадастровим номером 5323486000:00:002:0742.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 02.06.22, відсутні відомості про інші земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні Соколовобалківського закладу загальної середньої освіти І-III ступенів.

Згідно з довідкою відділу освіти, молоді та спорту Нехворощанської сільської ради від 23.06.22 №28/01-27, у користуванні Соколовобалківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів перебуває земельна ділянка площею 75 га кадастровий номер 5323486000:00:002:0742, інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності чи користуванні навчального закладу, відсутні.

З наведеного слідує, що у Соколовобалківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів право постійного користування земельною ділянкою існує лише на земельну ділянку площею 75 га кадастровий номер 5323486000:00:002:0742.

Таким чином, в Соколовобалківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів у користуванні перебуває земельна ділянка площею 75 га кадастровий номер 5323486000:00:002:0742.

Отже, вірний кадастровий номер земельної ділянки, яка належить Соколовобалківському закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія І-ПЛ №000845 від 25.11.2003 площею 75 га, є 5323486000:00:002:0742.

Директором Соколовобалківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів до сесії Нехворощанської сільської ради подано клопотання від 19.04.21 №37, відповідно якого навчальний заклад просить погодити укладення договору про участь в організації досліджень та навчального співробітництва на земельній ділянці сільськогосподарського призначення площею 75 га, що надана школі в постійне користування на підставі державного акту на право постійного користування землею серія І-ПЛ №000845 від 25.11.2003.

Сьомою сесії восьмого скликання Нехворощанської сільської ради від 20.04.2021 №17/61 прийнято рішення не заперечувати щодо укладення Соколовобалківським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів договору про участь в організації досліджень та навчального співробітництва на земельну ділянку площею 75,00 га.

В подальшому, директором Соколовобалківського закладу загальної середньої освіти І-III ступенів до сесії Нехворощанської сільської ради подано клопотання від 27.05.2021 №65 щодо надання дозволу на укладення навчальним закладом та ТОВ «Сокіл» договору про участь в організації досліджень та навчального співробітництва на земельну ділянку площею 75 га кадастровий номер 5323486001:001:00160003.

Рішенням десятої сесії восьмого скликання Нехворощанської сільської ради від 07.06.21 погоджено укладення Соколовобалківським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сокіл» договору про участь в організації досліджень та навчального співробітництва на земельну ділянку площею 75,00 га кадастровий номер 5323486000:00:002:0742.

В подальшому між Соколовобалківським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів (сторона - 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сокіл» (сторона - 2) 07.06.2021 укладено договір про участь в організації досліджень та навчального співробітництва на земельну ділянку кадастровий номер 5323486001:001:00160003 площею 75,00 га. Термін дії договору 10 років.

В той же час, у договорі невірно вказано кадастровий номер земельної ділянки (5323486001:001:00160003), хоча фактично у користуванні Соколовобалківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів перебуває земельна ділянка із кадастровим номером 5323486000:00:002:0742

Розділом 2 Договору визначено мету і предмет договору, зокрема сторони зобов`язуються об`єднати свої зусилля для досягнення спільної мети, за якою інтересам Сторони - 1 відповідає використання земельної ділянки для забезпечення можливості проведення навчальних та дослідних заходів, а також отримання коштів для фінансування діяльності школи та інтересам Сторони - 2 відповідає здійснення обробки земельної ділянки та на умовах Договору залишення собі частки вирощеного врожаю.

Розділом 3 Договору визначено узгодження проведення навчальних заходів, зокрема зазначено, що під час дії Договору Сторона - 1 спільно зі Стороною - 2 з урахуванням навчальних програм Школи, планують проведення навчальних заходів. Від імені сторін діють їх уповноважені представники, зокрема для планування навчальних заходів Сторона - 2 обов`язково залучає до планування та проведення навчальних заходів спеціаліста - агронома із профільною освітою та досвідом роботи агронома. З боку Сторони - 1 в організації навчальних заходів приймають участь педагогічні працівники визначені Стороною - 1. Кожна сторона попередньо інформує іншу про свого представника та може здійснювати його заміну. Представники Сторін спільно обирають теми навчальних заходів, види та хід досліджень та/або спостережень, які проводяться під час цих заходів. Не пізніше 25 числа кожного місяця Сторона - 2 подає директору Школи для затвердження план заходів на наступний місяць за виключенням шкільних канікул.

Розділом 5 Договору погоджено Початок і особливі умови Обробки земельної ділянки. Невідкладно,але не пізніше збігу 30 (тридцяти) календарних днів після укладення Договору. Сторона-2 приступає до оброби земельної ділянки у відповідності до узгодженої Сторонами навчальної програми. Сторона-1 не передає Стороні-2 право користування земельною ділянкою. Сторона-2 лише отримує можливість обробки земельної ділянки на умовах цього Договору за погодженим Сторонами планом заходів. Черговість проведення сільськогосподарських робіт та види культур, що будуть вирощувався на земельній ділянці, Сторона -2 узгоджує зі Стороною 1. Сторона 2 поєднує проведення робіт на дослідних ділянках з практичними роботами. Сторона 2 використовує земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур за рахунок власних ресурсів (коштів, техніки, персоналу тощо) та власними силами з метою їхньої реалізації після проведення розрахунку зі Стороною-1, якщо інше не буде узгоджено Сторонами. Строки посіву та збирання врожаю мають відповідати навчальній програмі з врахуванням погодних умов. Зберігання врожаю забезпечується Стороною 2 самостійно. Сторона 2 надає Стороні 1 інформацію про хід та результати виконання цього Договору та документи про його виконання на вимогу однієї із Сторін. Сторона 2 не має права обмежувати доступ до земельної ділянки. Сторона 1 має право бути присутньою під час проведення обробки земельної ділянки та давати обов"язкові до виконання розпорядження, якщо умови користування Стороною 2 земельної ділянки не відповідають навчальній програмі Школи (в тому числі погодженому плану заходів).

Розділом 6 Договору визначено вклади сторін та право власності на посіви врожаю та результати робіт: вкладом Сторони - 1 є надана Стороні - 2 можливість вирощування на земельній ділянці сільськогосподарських культур, а також вміння, навички та досвід Сторони - 1. Вкладом Сторони - 2 є її кошти та інше майно, професійні й інші знання, а також все інше, що необхідне для обробки земельної ділянки; оцінка вкладів сторін здійснюється за балансовою вартістю матеріальних ресурсів (в тому числі майнових прав), що необхідні для виконання Договору; внесене до діяльності Сторін майно (майнові права) залишається їх власністю, однак вирощений на земельній ділянці урожай та/або вироблена у результаті діяльності Сторін продукція та одержані від такої діяльності плоди, до проведення Стороною - 2 на умовах Договору виплати частини Сторони - 1, є спільною сумісною власністю Сторін.

Відповідно розділу 7 Договору, школа не несе витрати на виконання Договору і не несе відповідальності за дії/бездіяльність Сторони - 2, всі витрати на виконання Договору несе Сторона - 2.

Розділом 9 Договору визначено частки сторін та розподіл результатів діяльності.

Так, Сторона-1 отримує свою частку від виконання Договору у вигляді соціального ефекту від уможливлених виконанням Договором навчальних заходів, результатів досліджень на земельній ділянці та іншого навчального ефекту, а також в грошовій формі із розрахунку 12000 (дванадцять тисяч) гривень за 1 (один) гектар-ріллі на рік, але не менше гривневого еквівалента 430 (чотириста тридцять) доларів США за 1 (один) гектар ріллі на рік. Загальна сума належної до сплати Стороні-1 винагороди становить 900 000 (дев`ятсот тисяч) гривень 00 копійок на рік, але не менше гривневого еквівалента 32190 (тридцять дві тисячі сто дев`яносто) доларів США (п. 9.1.1).

Сторона-2 отримує свою частку у вигляді вирощеного за її рахунок врожаю сільськогосподарських культур, з урахуванням умов, визначених Договором (п.9.1.2).

В якості забезпечення виконання Договору Сторона-2 на користь Сторони-1 здійснює щомісячні платежі в сумі 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок, але не менше гривневого еквіваленту 2683 (дві тисячі шістсот вісімдесят грн) долари США (п. 9.2.1).

Після проведення наведених у п. 9.1.1 Договору виплат, належна Стороні-1 частка вирощеного врожаю переходить у власність Сторони-2, а у Сторони-1 залишається у власності зазначена у п. 9.2.1 Договору сума забезпечення (п. 9.2.2).

Сторона-2 отримує у власність свою частку врожаю від обробки земельної ділянки.

Якщо Сторона-2 не отримує врожай, або отримує його в меншій кількості ніж вартість виплаченої Стороні-1 частки, то виплачені Стороні-1 кошти не повертаються (п. 9.2.3).

Прокурор в обґрунтування позову зазначив, що вищезазначений Договір укладено всупереч вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним з наступних підстав.

Виходячи з предмету договору та його істотних умов сторони домовилися об`єднати свої зусилля для досягнення спільної мети, за якою інтересам Сторони - 1 відповідає використання земельної ділянки для забезпечення можливості проведення навчальних та дослідних заходів, а також отримання коштів для фінансування діяльності школи та інтересам Сторони - 2 відповідає здійснення обробки земельної ділянки та на умовах щодо Договору залишення собі частки вирощеного врожаю.

Згідно зі статтею 1131 Цивільного кодексу України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до статті 1132 Цивільного кодексу України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Істотними умовами для договорів про спільну діяльність згідно з положеннями Цивільного кодексу України, є зокрема: досягнута домовленість сторін діяти спільно з метою отримання прибутку; дотримана письмова форма договору; визначено вклади сторін; визначена грошова оцінка вкладів учасників за домовленістю сторін; визначено, що ведення бухгалтерського обліку покладено на одну із сторін; передбачено умови ведення спільних справ; передбачено право учасника на інформацію; визначено порядок відшкодування збитків та шкоди; визначено порядок розподілу прибутку, що відповідає вимогам чинного законодавства (ст.ст. 1130, 1131, 1133, 1134, 1135, 1136, 1137, 1139 Цивільного кодексу України).

Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети.

У Договорі від 07.06.2021 Соколовобалківським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів та ТОВ «Сокіл», не визначено всіх істотних умов для договорів про спільну діяльність.

На відміну від будь-яких інших зобов`язань, в яких інтереси сторін є протилежними і відбувається перехід майна (права на майно) або результату роботи (послуги) від однієї сторони до іншої, при цьому, одна сторона має на меті продати (передати в користування) майно (результат роботи, послуги) та отримати за це певну грошову суму, а інша - набути майно (право на майно), отримати результат роботи, послугу тощо, в правовідносинах спільної діяльності взаємні права і обов`язки сторін опосередковані необхідністю досягнення загальної мети, тобто сторони мають загальний інтерес.

Стаття 1135 Цивільного кодексу України встановлює порядок ведення спільних справ учасників. Під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства. У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників.

Крім того, за договором простого товариства обов`язки сторін у таких правовідносинах не мають зустрічного характеру, а кожен учасник діє не для досягнення власних цілей, а у загальному інтересі. Специфікою договору є те, що сторони отримують блага в результаті співпраці, а не від іншої сторони за договором.

На відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме на платній основі і для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням її корисних властивостей.

Правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

З аналізу договору від 07.06.2021 прокурор зробив висновок, що Сторона - 1 передала в платне користування Стороні - 2 на строк 10 років земельну ділянку загальною площею 75 га. Сторона - 1 за користування земельною ділянкою Стороною - 2 отримає кошти в розмірі 900 000 грн. на рік, при цьому не здійснюючи будь-яких внесків для досягнення мети спільної діяльності. Сторона - 2 обробляє земельну ділянку своїми людськими, технічними та паливними ресурсами, засіває своїм посівним матеріалом, та збирає вирощений урожай своїми технічними та паливно-мастильними ресурсами. Тобто товариство здійснює діяльність на земельній ділянці на власний розсуд, за що перераховує оплату.

Кошти, які сплачує ТОВ «Сокіл» на користь Соколовобалківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, не є за своєю природою прибутком або його частиною, а фіксована сума, яку щорічно сплачує товариство на рахунок навчального закладу. Таким чином, вказаними умовами оскаржуваного правочину сторонами фактично згоджені істотні умови договору оренди землі, такі як об`єкт оренди (земельна ділянка, розмір, місце розташування), орендна плата (зазначено її розмір, спосіб та умови розрахунку, строки внесення) дата укладення та строк дії договору.

Прокурор зазначив, що із учнями Соколовобалківського закладу загальної середньої освіти перед проведенням навчальних заходів на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні закладу освіти, проводиться інструктаж з техніки безпеки учнів навчального закладу, про що вносяться записи до Журналу реєстрації інструктажів з техніки безпеки учнів.

Відповідно до Журналу реєстрації інструктажів з техніки безпеки учнів навчального закладу встановлено, що 13.09.2021 до вказаного журналу записано тринадцять учнів (чотири учні 8 класу, п`ять учнів 9 класу та чотири учні 11 класу), інші записи за 2021 рік та 2022 рік відсутні.

Прокурор зазначає, що таким чином, протягом 2021-2022 років проведено лише один навчальний захід на земельній ділянці. Вказане свідчить про невиконання умов договору від 07.06.2021 та непроведення навчальних заходів на земельній ділянці. Разом із тим, у зв`язку зі зростанням захворюваності на СОVID-19 освітній процес у закладах загальної середньої освіти проводиться із використанням технологій дистанційного навчання.

Окрім цього, відповідно до Указу Президента №62/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України введено та діє воєнний стан, у зв`язку із чим, освітній процес у закладах загальної середньої освіти проводиться із використанням технологій дистанційного навчання.

Зазначені обставини,на думку прокурора, виключають проведення будь-яких навчальних заходів на спірній земельній ділянці.

Пославшись на наведене, прокурор зазначив, що оспорюваний договір не є договором про спільну діяльність, а є прихованим договором оренди землі, зміст якого суперечить вимогам, передбаченим Цивільним та Земельним кодексам України, Законом України «Про оренду землі», не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним і припиненню, а спірна земельна ділянка підлягає поверненню Соколовобалківському закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову в позові з наступних мотивів.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачені підстави для визнання правочину недійсним, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 цієї статті недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, проте у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частиною 3 цієї статті передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1, 2, 3 статті 203 Цивільного кодексу України серед загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначено зокрема те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зважаючи на наведені норми, правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Водночас, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, є удаваним (ст. 235 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 235 Цивільного кодексу України удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №927/1099/20, від 03.11.2021 у справі №918/1226/20, що за удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Отже, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинений з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що оспорюваний Договір є укладеним у відповідності до ст. 6 Цивільного кодексу України непонайменованим договором, тобто таким, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства та фактично є формою договірного партнерства, в умовах коли держава наділила школу речовим правом на земельну ділянку для використання під потреби проведення навчальних заходів без державного фінансування і цей Договір не містить всіх необхідних ознак договору оренди землі та з матеріалів справи вбачається, що у сторін (відповідачів) не було мети приховати укладенням цього договору договір оренди землі, оскільки між ними на підставі Договору не склались правовідносини, притаманні орендним.

Так, відносини, пов`язані з орендою землі, врегульовані Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами. Вказаними законодавчими актами визначено істотні умови та порядок укладання договорів оренди.

Так, за змістом положень статей 93, 124 Земельного кодексу України та статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису. Зокрема, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 зазначеного Кодексу та, за загальним правилом, за результатами проведення земельних торгів.

Водночас право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України).

Обсяг прав землекористувачів закріплений у статті 95 Земельного кодексу України та передбачає, зокрема, право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію тощо.

Однак положення земельного законодавства не надають постійному землекористувачу права розпоряджатися відповідною земельною ділянкою, в тому числі шляхом надання її в оплатне користування (оренду), оскільки цим правом наділений саме відповідний орган, уповноважений державною на здійснення таких функцій. Схожого за змістом висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 02.02.2022 у справі №927/1099/20, від 03.11.2021 у справі №918/1226/20 та інших, на які посилається прокурор у касаційній скарзі.

Конституційний Суд України у пункті 5.6 рішення від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі №1-17/2005 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) також наголосив, що суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Зокрема, власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені.

Отже перший відповідач, як постійний землекористувач, не наділений правом розпорядження земельною ділянкою, натомість, як зазначено вище, відповідно до Статуту наділений, не здійснюючи таке розпорядження, укладати договори (угоди), набувати майнових та особистих немайнових прав, обов`язків і здійснювати їх, вчиняти правочини відповідно до вимог законодавства.

Натомість статтею 93 Земельного кодексу України, статтею 1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки визначено як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Під володінням слід розуміти усвідомлену юридично гарантовану можливість мати річ у своєму фактичному виключному господарському пануванні.

Під користуванням слід розуміти юридично забезпечену можливість застосувувати корисні властивості речі.

Тобто з переданням права оренди орендар на певний строк стає виключним користувачем земельної ділянки, який відсторонює всіх інших осіб від цього та здійснює виключний контроль над нею.

Право оренди відповідно до п. 2 ч. 1 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень є речовим правом, яке підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень і відповідно до статті 125 Земельного кодексу України виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошоі тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання такого обов`язку.

Серед підстав виникнення зобов`язань п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено договори та інші правочини.

З матеріалів справи та зі змісту спірного Договору вбачається, що Соколовобалківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області, не передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Сокіл" речові права володіння та користування земельною ділянкою, а зобов`язався надати лише доступ до земельної ділянки для її обробітку, не відсторонившись від свого фактичного користування земельною ділянкою для навчальних цілей.

Так, як зазначено вище, Розділом 5 Договору, яким встановлено особливі умови обробки земельної ділянки, передбачено, що Сторона-1 не передає Стороні-2 право користування земельною ділянкою і при цьому Сторона-2 не має права обмежувати доступ до земельної ділянки. Сторона-1 має право бути присутньою під час проведення обробки земельної ділянки та давати обов"язкові до виконання розпорядження, якщо умови користування Стороною- 2 земельної ділянки не відповідають навчальній програмі Школи (в тому числі погодженому плану заходів).

Також Розділом 3 Договору від 07.06.2021 передбачено узгодження сторонами планування проведення навчальних заходів на спірній земельній ділянці з урахуванням навчальних програм Школи.

Відповідно до інформації Соколовобалківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів від 04.05.2022 №17, проведення дослідницьких та навчальних заходів на земельній ділянці проводяться на виконання навчальних програм, розроблених на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462) та відповідно до положень «Концепції Нової української школи» (2016 рік) («Географія 6-9 класи»), навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом МОН України від 07.06.2017р. № 804 («Біологія 6-9 класи»), навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 («Хімія 7-9 класи»), навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 («Трудове навчання 5-9 класи»), Програми гуртка «Юний агроном» та плану роботи школи.

Також 1-й відповідач надав суду першої інстанції: Науково-дослідну пошукову діяльність учнів Соколовобалківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області, Календарно-тематичне планування гуртка "Юний агроном" на 2022-2023р.р. (Робота на дослідній земельній ділянці), Польовий журнал дослідницької роботи, План заходів участі в організації досліджень та навчального співробітництва на шкільній земельній ділянці (відповідно до Договору між Соколовобалківським ЗЗСО І-ІІІ ступенів і ТОВ "Сокіл" від 07.06.2021 року) за 2021 , 2022 та 2023 роки, з яких вбачаються, що вказаними планово-навчальними документами передбачено здійснення учнями цього закладу під час навчання низки заходів з безпосереднього обробітку земельної ділянки протягом тривалого періоду, що узгоджується з вищенаведеними умовами Договору щодо використання спірної земельної ділянки 1-м відповідачем з метою забезпечення можливості проведення навчальних та дослідних заходів з урахуванням навчальних програм Школи.

При цьому відповідне використання 1-м відповідачем земельної ділянки відповідає його статутній діяльності, що підтверджує відсутність при укладенні оспорюваного Договору наміру приховати укладення договору оренди землі шляхом лише формального включення відповідних умов до його змісту.

Так, Науково-дослідною пошуковою діяльністю учнів Соколовобалківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області передбачено, що під час проведення дослідів учні виконують самостійно агротехнічні роботи з різними знаряддями праці. Роботи відбуваються на навчально-дослідній земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні Соколовобалківського закладу загальної середньої освітиІ-ІІІ ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області, вчителі і учні підтримують тісний зв`язок з працівниками ТОВ "Сокіл" і вченим агрономом Гречкосій А.Б.

Календарно-тематичне планування гуртка "Юний агроном" на 2022-2023 р.р. (Робота на дослідній земельній ділянці) визначає практичну роботу учнів на дослідній земельній ділянці, в тому числі осінній обробіток грунту, мульчування, передпосівну дисковку з одночасним внесенням добрив, посіву озимої пшениці, оранку грунту, внесення добрив на глибину оранки, внесення та згортання гербіцидів, боронування.

План агротехнічних заходів на земельній ділянці до польового журналу дослідницької роботи Соколовобалківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області передбачає сумісне проведення робіт учнями закладу (1,2 ланки) з працівниками ТОВ "Сокіл" з осіннього обробітку грунту, мульчування та оранки (15-16.,22.2,21-23.23), збір насіння з рослин, що ростуть в польовому відділку (серпень-жовтень), посіву соняшнику з одночасним внесенням калійних добрив та закладанням досліду (11-12.04.22), прикопчування грунту з метою збереження вологи (12.04.22), боротьби з бур`янами (протягом всього літа) із проведенням щоденного обліку роботи.

При цьому вказані документи містять списки учнів, які мають бути задіяні до відповідних робіт.

Колегія суддів зазначає, що посилання прокурора на карантинні обмеження та воєнний стан, як на обставини, що обмежують можливість використання учнями Соколовобалківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області спірної земельної ділянки протягом певного періоду, не стосуються правових підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, зокрема, не підтверджують наміру приховати орендні правовідносини, оскільки відповідні обставини не є такими, що на час укладення договору наперед свідчили про об`єктивну неможливість здійснення використання Навчальним закладом протягом всього строку дії Договору земельної ділянки відповідно до вищенаведених умов Договору згідно з навчальними планами. При цьому введення воєнного стану відбулось вже після укладення оспорюваного Договору.

Крім цього колегія суддів враховує недоведеність прокурором порушення внаслідок укладення оспорюваного Договору інтересів держави в особі позивача - Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області, що вбачається з наступного.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до положень Статуту, Соколовобалківському ЗЗСО І-ІІІ ступенів дозволено укладати вигідний школі і громаді договір, який в даному випадку надає можливість розширення навчальних практик та отримання бюджетом фінансування у розмірі 900 000 грн. на рік, що використовується на покриття навчальних (освітніх) потреб школи, в той час, як Нехворощанська сільська рада за передачу в оренду 1 га землі отримує орендну плату у розмірі 3755грн. - 4393грн. за 1 га за рік, що підтверджується листом Нехворощанської сільської ради №02-09/94 від 18.01.2023. Проте, спірний договір дозволяє школі і відповідно Нехворощанській сільській громаді мати фінансування освітніх цілей школи за договором про участь в організації досліджень та навчального співробітництва від 07.06.2021 виходячи з 12000 грн. за 1 га за рік, не здійснюючи відчуження спірної земельної ділянки, при тому, що, як зазначено вище, перебування її в постійному користуванні 1-го відповідача виключає можливість отримання ним альтернативного доходу від передання її в користування.

Також Довідки Відділу освіти, молоді та спорту Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області за вих.№№ 11/01-10 від 05.01.23 (т. 2 а.с.93), 09/01-17, 10/01-17, 11/01-17 від 04.05.2023 (т. 3 а.с. 7-9), підтверджують надходження та цільове використання коштів (надходження відповідно до Договору про участь в організації досліджень та навчального співробітництва від 07.06.2021) для навчальних (освітніх) потреб Соколовобалківським ЗЗСО І-ІІІ ступенів.

Крім того, листом від 31.05.23 № 02-20/747 голова Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області повідомив господарский суд Полтавської області про те, що Рада не має претензій до Соколовобалківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області щодо укладеного ним з ТОВ "Сокіл" договору про участь в організації досліджень та навчального співробітництва від 07.06.2021 та в результаті укладення цього Договору Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області збитків не завдано (т. 3 а.с. 28).

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято при дотриманні норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора - без задоволення.

У зв`язку із залишенням без змін рішення суду першої інстанції про відмову в позові, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати прокурора зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги залишаються за останнім.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 129, п. 2 частини 1 ст. 226, ст. 269, п. 2,4, ч.1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 13.07.23 у справі № 917/656/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.11.23

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль