Постанова

від 08.11.2023 по справі 904/403/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2023 м. Дніпро Справа № 904/403/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційні скарги Приватного підприємства «Полімер-Гарант» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод технологічного оснащення «Утьос» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 по справі № 904/403/23 (суддя Новікова Р.Г.), повний текст рішення складено 10.07.2023

за позовом Приватного підприємства «Полімер-Гарант» с. Циркуни, Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод технологічного оснащення «Утьос», м. Дніпро

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Парк», м. Кам`янське, Дніпропетровської області

про стягнення безпідставно збережених (набутих) грошових коштів у сумі 473276,40 грн, пені у сумі 86609,58 грн, 3% річних у сумі 7546,49 грн та інфляційних втрат у сумі 33602,62 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

В січні 2023 року ПП «Полімер-Гарант» звернулося до ТОВ «Дніпропетровський завод технологічного оснащення «Утьос» з позовом про стягнення безпідставно збережених (набутих) грошових коштів у сумі 473276,40 грн, пені у сумі 86609,58 грн, 3% річних у сумі 7546,49 грн та інфляційних втрат у сумі 33602,62 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на: порушення відповідачем зобов`язання з повернення авансового платежу на суму 473276,40 грн, сплаченого за договором № 0108/2021 від 15.12.2021; порушення строку виготовлення та поставки відповідачем товару за договором; відмову позивачем від договору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 у справі № 904/403/23 позовні вимоги ПП «Полімер-Гарант» до ТОВ «Дніпропетровський завод технологічного оснащення «Утьос» за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Компанія «Парк» про стягнення безпідставно збережених (набутих) грошових коштів у сумі 473276,40 грн, пені у сумі 86609,58 грн, 3% річних у сумі 7546,49 грн та інфляційних втрат у сумі 33602,62 грн задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Дніпропетровський завод технологічного оснащення «Утьос» на користь ПП «Полімер-Гарант» заборгованість у сумі 473276,40 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 7099,15 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням суду ПП «Полімер-Гарант» оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду та просить: скасувати оскаржуване ним рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 33602,62 грн, пені у сумі 86609,58 грн та 3% річних у сумі 7546,49 грн; ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі; судові витрати покласти на відповідача.

Апеляційна скарга мотивована незгодою з рішенням суду з підстав допущеного порушення останнім норм матеріального і процесуального права, а також з підстав встановлених судом обставин, які не відповідають дійсності з огляду на допущені судом порушення норм матеріального права.

Так, на думку апелянта, місцевий господарський суд припустився помилки дійшовши висновку про наявність існуючої прострочки кредитора, яка полягає у невиконанні позивачем обов`язку з передачі відповідачу технічної документації (конструкторської документації), тобто всіх вихідних даних, необхідних для проектування технологічного оснащення за актом приймання-передачі або разом із супровідним листом з доказами отримання відповідачем цієї документації.

Судом не зазначено, який конкретно пункт договору регламентує спосіб (особисто поштою, факсом, тощо) та строки передачі технічної документації відповідачу, а також які складові частини, номенклатуру, розділи повинна мати технічна документація.

Також, судом не надано правової оцінки тим обставинам, що відповідач з моменту укладення Договору жодного разу не повідомляв позивача про відсутність у нього технічної документації та неможливість виконання ним договірних зобов`язань.

Пунктом 1 Плану-графіку виконання робіт до Договору визначено період з 10.12.2021 по 31.12.2021, у який мала відбутися передача позивачем вихідних даних відповідачу для проектування оснастки. Тобто фактично до обов`язків позивача входило надання вихідних даних для проектування відповідачем технологічної оснастки. Отже, саме відповідач взяв на себе обов`язок по проектуванню та виготовленню технічної документації.

Разом з тим, судом невірно розтлумачено п. 1.2. Договору, згідно якого, товар що поставляється, повинен відповідати технічній документації (конструкторській документації) наданій замовником і узгодженій виконавцем. На переконання апелянта, даний пункт Договору регламентує виключно якість товару, а не порядок передачі технічної документації. При цьому, судом не надана правова оцінка п. 5.5. Договору, у якому зазначено, що саме виконавець (відповідач) в 10-ти денний термін, після підписання Акту здачі-приймання робіт зобов`язаний передати замовнику технічну документацію (конструкторська документація) на товар.

Судом не взято до уваги та не надано правову оцінку тим обставинам, що відповідач у відзиві на позовну заяву (абз. 8 арк. 5) визнав часткове виконання робіт (близько 30%) за Договором на загальну суму 472096,26 грн, що підтверджується бухгалтерськими документами, калькуляцією та доданими до матеріалів справи фото окремих складових частин виробу.

Отже, на думку позивача, без наявної у відповідача технічної документації, останній не мав би можливості виконувати роботи на 30%, оскільки виконання робіт за Договором (виготовлення прес-форми) вимагає бездоганної точності.

Відповідачем до суду надавалися аналогічні креслення, які були надані позивачем, що свідчить про наявність у відповідача технічної документації, проте суд першої інстанції не надав цим доказам правову оцінку.

Судом невиправдано та безпідставно розповсюджено на позивача умови укладеного між відповідачем та третьою особою Договору про надання послуг від 11.01.2019 № 1101/19, фактично поставивши позивача в залежність від сумлінності його виконання відповідачем та третьою особою, тим самим суд вийшов за межі позовних вимог, надавши перевагу неналежним та недопустимим доказам, що не стосуються предмету доказування.

Крім того, з рішенням суду в частині задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів на суму 473276,00 грн та судового збору в сумі 7099,15 грн не погоджується відповідач по справі ТОВ «ДЗТО «Утьос».

В апеляційній скарзі відповідач просить апеляційний господарський суд прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП «Полімер-Гарант» відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування своїх доводів, відповідач зазначає про те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України місцевий господарський суд зробив неправильний висновок про те, що підстави перебування у відповідача суми авансу в розмірі 473276,40 грн відпали, оскільки:

- п. 11.5. Договору від 15.12.2021 встановлено, що даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє протягом одного року;

- договір не передбачає автоматичної пролонгації або продовження своєї дії щодо певних зобов`язань;

- строк договору закінчився 15.12.2022;

- станом на 15.12.2022 позивач не виконав свого обов`язку з передачі відповідачу необхідної технічної документації, а у відповідача не виник обов`язок виконання робіт;

- позивач не мав наміру виконувати взяті на себе зобов`язання за Договором та продовжувати договірні відносини з відповідачем для отримання комплекту технологічного оснащення КД 154000000 СБ на виріб «Контейнер 500мл» КД № 154000001 ОЕ.

Тобто позивач відмовився, як від виконання свого обов`язку так і прийняття виконаного відповідачем.

Судом першої інстанції взагалі не наведено норм права, на підставі яких зроблено висновок, що підстави перебування у відповідача суми авансу в розмірі 473276,40 грн відпали.

З посиланням на приписи ч. 4 ст. 631 ЦК України, а також практику Верховного Суду, відповідач вважає, що закінчення строку дії договору підряду не звільняє сторони від відповідальності за виконання тих зобов`язань, що лишилися не виконаними, а відповідно відсутні підстави вважати, що договір припинив свою дію.

При цьому, відповідач зауважує на тому, що позивач жодного разу не заявляв відповідачу про втрату інтересу до виробу «Контейнер 500мл». Жодних претензій в період з 20.06.2022 (дата виготовлення партії виробів) і до 05.12.2022 (дата претензії) позивач відповідачу щодо своєчасно не розпочатих робіт або їх повільного виконання не пред`являв.

У свою чергу, відповідач, відповідно до п. 2 Плану-графіку виконання робіт на виготовлення комплекту технологічного оснащення на виріб «Контейнер 500мл», яким передбачено з 15.01.2022 по 15.02.2022 невиконання робіт щодо замовлення матеріалів та комплектуючих, виконав свої зобов`язання, на що використав грошові кошти у сумі 472096,39 грн, що не заперечує позивач та підтверджено оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201, калькуляцією витрат на підготовку виробництва та чорнову обробку деталей станом на 01.02.2023, проте судом не здійснено оцінку наданих відповідачем доказів.

Також, судом не надано оцінку щодо правомірності односторонньої відмови позивача від договору в порядку ч. 2 ст. 849 ЦК України, викладену в листі від 29.12.2022 № 29/12/22 «Щодо відмови від договору та повернення коштів».

У позовній заяві позивач чітко зазначає причину відмови від договору, а саме порушення відповідачем умов договору (строку виготовлення та поставки товару) з посиланням на приписи ч. 2 ст. 849 ЦК України, чого не було встановлено судом першої інстанції. Навпаки суд дійшов висновку про наявність існуючої прострочки кредитора (позивача).

Крім того, відповідач зазначає про відсутність підстав для повернення позивачу попередньої оплати, на підставі приписів ст. 1212 ЦК України.

Умовами договору не передбачено можливості повернення авансового платежу замовнику.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту його майнових прав та інтересів не відповідає способам захисту, передбаченим законом та договором.

3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

15.12.2021 між ТОВ «ДЗТО «Утьос» (далі виконавець) та ПП «Полімер-Гарант» (далі замовник) підписано договір № 0108/2021 від (далі - Договір), відповідно до якого (п. 1.1.) замовник доручає і зобов`язується оплатити, а виконавець зобов`язується виготовити і поставити комплект технологічного оснащення КД 1540 00 000 СБ на виріб «Контейнер 500мл» КД № 1540 00 001.ОЕ, (далі - товар) відповідно до вимог цього договору.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Договору товар, що поставляється, повинен відповідати технічній документації (конструкторській документації), наданій замовником і узгодженій виконавцем. Якість товару має відповідати всім характеристикам, зазначеним у технічній документації (конструкторської документації), узгодженої виконавцем, а також з умовами цього договору.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 ціна Договору встановлюється в гривнях і становить 1577588 грн (з ПДВ). Ціна за цим договором остаточна і зміні не підлягає. В ціну договору також включена вартість упаковки, маркування і змін до проектно-конструкторської документації.

В пунктах 3.1 3.2 Договору визначено термін виконання робіт і поставки товару, згідно з планом-графіком виконання робіт (додаток 3), який становить 150 календарних днів з моменту надходження авансового платежу в повному обсязі на розрахунковий рахунок виконавця відповідно до п. 4.1 Договору.

В п. 3.3 Договору зазначено, що у разі недотримання замовником термінів оплати, передбачених п. 4.1 Договору, виконавець має право продовжити терміни виконання робіт і поставки товару на непередбачуваний термін, керуючись планами виробництва та завантаженістю виробничих потужностей виконавця.

Пунктом 4.1 Договору від 15.12.2021 передбачено, що оплата за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця, згідно виставленого виконавцем рахунку, в наступному порядку:

І етап - 30% ціни договору в якості авансового платежу, що становить 473276,40 грн (з ПДВ) протягом 5 календарних днів з моменту підписання договору;

ІІ етап - 60% ціни договору в розмірі 946552,80 грн (з ПДВ) замовник сплачує виконавцю протягом 10 банківських днів після отримання замовником письмового повідомлення про готовність до відвантаження товару;

ІІІ етап - 10% ціни договору в розмірі 157758,80 грн (з ПДВ) замовник сплачує виконавцю протягом 10 банківських днів після підписання акту здачі-приймання товару як остаточний розрахунок за договором.

Пунктом 4.2 Договору сторони погодили реквізити для зарахування платежів за цим Договором.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що здача-приймання товару проводиться на обладнанні виконавця.

Згідно з п. 5.5. Договору виконавець в 10-ти денний термін, після підписання Акту здачі-приймання, зобов`язаний передати замовнику технічну документацію (конструкторську документацію) на товар, рахунок-фактуру та належним чином складену та зареєстровану податкову накладну.

Відповідно до п. 10.2 Договору у разі прострочення поставки товару виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості товару за кожний день прострочення.

Згідно з п. 11.5 даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє протягом одного року.

Матеріалами справи підтверджено укладання сторонами додатків до Договору, якими є:

- додаток № 1 до Договору «Специфікація на поставку комплекту технологічного оснащення на виріб «Контейнер 500мл» КД №1540.00001.ОЕ»;

- додаток № 2 до Договору «План-графік виконання робіт на виготовлення комплекту технологічного оснащення на виріб «Контейнер 500мл» КД №1540.00001.ОЕ».

У специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору) сторони визначили, що вартість технологічного оснащення КД №1540 00 000 СБ на виріб «Контейнер 500мл» КД № 1540.00001.ОЕ», тари транспортувальної, технічної документації становить 1577588,00 грн (з ПДВ).

В Плані-графіку виконання робіт (додаток № 2 до Договору) сторони узгодили перелік робіт та етапи їх виконання, виконавців; передбачили примітки та відмітки про виконання:

- 10.12.2021 31.12.2021 передача виконавцю вихідних даних для проектування технологічного оснащення (затверджена математична модель виробу, технічне завдання до договору, технічні параметри обладнання), фінансування для проведення робіт; виконавець ПП «Полімер Гарант»; примітка «договір»; відмітка про виконання не заповнена;

- 15.01.2022 15.02.2022 замовлення матеріалів та комплектуючих; виконавець ДЗТО; примітка «фінансовий звіт про використання коштів»; відмітка про виконання не заповнена;

- 15.02.2022 15.03.2022 технологічна підготовка виробництва; виконавець - ДЗТО; примітка «План-графік на виконання робіт за договором»; відмітка про виконання не заповнена;

- 15.03.2022 30.05.2022 виконання робіт з виготовлення інструменту; виконавець - ДЗТО; примітка «попередня здача інструмента замовнику на території замовника»; відмітка про виконання не заповнена;

- 30.05.2022 10.06.2022 перше установлення інструменту на машину; виконавець - ДЗТО; примітка «виготовлення та затвердження технологічних зразків виробу»; відмітка про виконання не заповнена;

- 10.06.2022 20.06.2022 виготовлення партії виробів на обладнанні замовника; виконавець - ПП «Полімер Гарант»; примітка «акт здачі-приймання робіт за договором2; відмітка про виконання не заповнена.

Враховуючи п. 4.1 Договору, замовник мав сплатити в якості авансового платежу 30% ціни договору (473276,40 грн (з ПДВ)) до 20.12.2021.

Платіжним дорученням № 622 від 12.01.2022 позивач перерахував відповідачу суму 473276,40 грн.

Звертаючись з вимогами про стягнення з відповідача сплаченого авансу в сумі 473276,40 грн, позивач посилається на порушення відповідачем строків виконання робіт за Договором та на відмову від Договору.

У свою чергу, відповідач стверджує про відсутність допущеного порушення строку виконання робіт з його боку, внаслідок невиконання саме позивачем свого обов`язку з передачі технічної (конструкторської) документації відповідачу, внаслідок чого він не зміг приступити до виконання визначених у Договорі робіт в погоджені строки, що і є причиною виникнення спору по даній справі.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Стосовно доводів апеляційної скарги позивача.

За змістом статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно змісту укладеного між сторонами Договору він є комплексним, оскільки передбачає виготовлення та поставку товару, а тому при розгляді даної справи слід керуватись нормами, які регулюють правовідносини щодо договору підряду та поставки.

Правовідносини, що склались між сторонами по даній справі в частині підрядних відносин унормовано Параграфами 1, 3 Глави 62 ЦК України, відповідно до ст. 837 якого за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до приписів ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Як зазначалося вище та правильно встановлено судом першої інстанції, п. 3.1 Договору сторонами погоджено термін виконання робіт і поставки товару за цим Договором, який згідно з Планом-графіком виконання робіт (додаток № 3), становить 150 календарних днів з моменту надходження авансового платежу в повному обсязі на розрахунковий рахунок виконавця відповідно до п. 4.1 Договору.

Строк тривалістю 150 календарних днів з моменту надходження авансового платежу на рахунок виконавця (12.01.2022) закінчився 13.06.2022 (11.06.2022 - субота).

Водночас, згідно з п. 1.2 Договору товар, що поставляється, повинен відповідати технічній (конструкторській) документації, наданій замовником і узгодженій з виконавцем.

В рядку 1 Плану-графіку виконання робіт (додаток № 2 до Договору) протягом періоду 10.12.2021 31.12.2021 між сторонами погоджено передачу замовником виконавцю вихідних даних для проектування технологічної оснастки (затвердженої математичної моделі виробу, технічного завдання до Договору, технічні параметри обладнання, фінансування для проведення робіт).

Тобто виконанню відповідачем робіт за договором мала передувати передача саме позивачем вихідних даних, необхідних для проектування технологічної оснастки.

З огляду на зазначене колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача, стосовно невірного тлумачення судом першої інстанції п. 1.2. Договору, оскільки даний пункт Договору визначає умови поставки Товару, який має відповідати технічній (конструкторській) документації наданій замовником і узгодженій виконавцем, що також обумовлено в 1 рядку План-графіку виконання робіт (додаток № 2 до Договору), узгодженого з виконавцем та затвердженого замовником (а. с. 20 т 1).

Отже, хибними є доводи апелянта стосовно того, що п. 1.2. Договору регламентує виключно якість товару, а не порядок передачі технічної документації.

Доводи апелянта, стосовно не надання судом першої інстанції правової оцінки п. 5.5. Договору, у якому зазначено, що саме виконавець (відповідач) в 10-ти денний термін, після підписання Акту здачі-приймання робіт зобов`язаний передати замовнику технічну (конструкторську) документацію на товар, колегія суддів відхиляє, оскільки підписання Акту здачі-приймання робіт є завершальним етапом, якому передує виконання переліку робіт, відповідно до узгодженого між сторонами План-графіку виконання робіт, про що зазначено вище.

Місцевим господарським судом встановлено, а позивачем не спростовано відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів передачі замовником виконавцю вихідних даних для проектування технологічної оснастки, як передумови для виконання початкового етапу робіт.

Посилання апелянта на не зазначення судом у рішенні, який конкретно пункт договору регламентує спосіб (особисто поштою, факсом, тощо) та строки передачі технічної документації відповідачу, а також які складові частини, номенклатуру, розділи повинна мати технічна документація, колегія суддів відхиляє, оскільки умовами договору (п. 1.2) та додатком № 2 до нього (п. 1) визначено передачу виконавцю вихідних даних для проектування технологічної оснастки, у конкретний проміжок часу (строк). Не визначення в Договорі способу такої передачі вихідних даних виконавцю, не звільняло замовника від обов`язку виконання цієї умови Договору у будь-який визначений на його розсуд спосіб, чого з боку позивача зроблено не було. Доказів зворотного, матеріали справи не містять.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність існуючої прострочки кредитора, яка полягає у невиконанні позивачем обов`язку з передачі відповідачу вихідних даних, необхідних для проектування технологічної оснастки.

Доводи позивача про те, що судом не надано правової оцінки тим обставинам, що відповідач з моменту укладення Договору жодного разу не повідомляв позивача про відсутність у нього технічної документації та неможливість виконання ним договірних зобов`язань, колегія суддів відхиляє, оскільки з підписанням узгоджених з виконавцем умов Договору, саме на замовника покладено обов`язок з передачі виконавцю необхідних вихідних даних, без яких останній не міг приступити до виконання наступних етапів робіт.

При цьому, відповідач не визнає існування додатку № 3 до Договору на момент існуючих між сторонами Договірних правовідносин та заперечує отримання від позивача необхідних для виконання робіт вихідних даних, а також їх узгодження з ним.

У свою чергу позивач (скаржник) не довів належними та допустимими доказами, як підписання між сторонами додатку № 3 до Договору, так і дату його узгодження з відповідачем (п. 1.2 Договору). Копії долучених позивачем до матеріалів справи креслень, містять лише печатку ТОВ «Компанія «Парк» та підпис в рядку «затв. Бандурка».

Доводи позивача про те, що судом не взято до уваги та не надано правову оцінку тим обставинам, що відповідач у відзиві на позовну заяву (абз. 8 арк. 5) визнав часткове виконання робіт за Договором (близько 30%) на загальну суму 472096,26 грн, що підтверджується бухгалтерськими документами, калькуляцією та доданими до матеріалів справи фото окремих складових частин виробу, колегія суддів відхиляє оскільки за відсутності у відповідача необхідних вихідних даних для початку проектування технологічної оснастки, він взагалі не мав права приступати до виконання робіт.

Доводи апелянта про відсутність належної оцінки судом першої інстанції наданим відповідачем до відзиву на позов кресленням, які є аналогічними кресленням, наданими позивачем до позовної заяви, колегії суддів відхиляє, оскільки це не спростовує встановлених судами обставин, відсутності доказів передачі замовником виконавцю усіх вихідних даних для проектування технологічної оснастки.

Відповідач стверджує, що 05.01.2022 електронною поштою отримав від розробника проектної документації ТОВ Компанія «Парк» специфікацію та деякі проектні креслення для виготовлення чорнових заготовок, (а. с. 190-219 т 1). Для виготовлення чорнових заготовок відповідачем замовлено матеріали та комплектуючі на загальну суму 152334,13 грн, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201, здійснено заходи щодо підготовки виробництва та розпочато обробку деяких деталей прес-форми на загальну суму 319762,26 грн.

Таким чином, виконавцем виконано близько 30% робіт за Договором на загальну суму 472096,39 грн, що підтверджується бухгалтерськими документами та калькуляцією витрат (а. с. 220-225 т 1).

Доводи позивача стосовно того, що судом невиправдано та безпідставно розповсюджено на позивача умови укладеного між відповідачем та третьою особою Договору про надання послуг від 11.01.2019 № 1101/19, фактично поставивши позивача в залежність від сумлінності його виконання відповідачем та третьою особою, тим самим суд вийшов за межі позовних вимог, надавши перевагу неналежним та недопустимим доказам, що не стосуються предмету доказування, колегія суддів відхиляє, оскільки судом першої інстанції оцінка умовам цього договору надавалася виключно з метою з`ясування фактичних обставин можливості передачі відповідачу конструкторської документації на виріб «Контейнер 500мл» третьою особою ТОВ Компанія «Парк», що могло б вплинути на хід розгляду даної справи.

Колегія суддів, констатує, що в процесі дослідження судом першої інстанції договірних відносин, які виникли між ТОВ «Компанія «Парк» та ТОВ «ДЗТО «Утьос», місцевим господарським судом не виявлено належних доказів в підтвердження передачі третьою особою необхідної відповідачу технічної (конструкторської) документації для виконання спірного Договору по даній справі у повному обсязі.

Посилаючись на п. 10.1 Договору, за порушення строків виконання робіт позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у сумі 86609,58 грн за період з 21.06.2022 по 31.12.2022.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

За приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів зазначає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України). Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу та пені) згідно з приписами ст. 549 ЦК України.

У підрядних правовідносинах прострочення боржника (підрядника-виконавця) настає у разі несвоєчасного виконання чи невиконання ним робіт за замовленням замовника.

Разом з тим, в силу приписів ч. 4 ст. 612 ЦК України та ч. 3 ст. 220 ГК України, боржник (підрядник) не визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (замовника).

В силу ч. 2 ст. 613 ЦК України, прострочення кредитора у вчиненні дії, до вчинення якої боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про допущене прострочення кредитором (позивачем) свого зобов`язання за Договором, що унеможливило виконання відповідачем свого обов`язку з виготовлення та поставки замовнику комплекту технологічного оснащення КД 1540 00 000 СБ на виріб «Контейнер 500мл» КД №1540 00 001.ОЕ.

Як зазначалося вище, позивач не довів належними та допустимими доказами виконання ним свого обов`язку з передачі відповідачу вихідних даних для проектування технологічного оснащення за актом приймання-передачі або разом із супровідним листом з доказами отримання відповідачем цієї документації, а тому прострочення замовника у наданні виконавцю вихідних даних, необхідних для виконання робіт за Договором, виключає застосування до відповідача штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань у строк, визначений в Договорі підряду.

Оскільки в даному випадку наявне прострочення кредитора, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 86609,58 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у сумі 7546,49 грн за період з 21.06.2022 по 31.12.2022 та втрат від інфляції у сумі 33602,62 грн за період липень - листопад 2022 року.

Нараховані позивачем до стягнення з відповідача суми втрат від інфляції та 3 % річних задоволенню також не підлягають, оскільки нараховані за період 21.06.2022 31.12.2022 до відмови позивачем від договору (лист від 29.12.2022 вих. № 29/12/22, а. с. 114 т 1), тобто за період дії договору.

Стосовно апеляційної скарги відповідача.

Доводи апеляційної скарги відповідача у справі, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Як зазначалося вище ТОВ «ДЗТО «Утьос» не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів на суму 473276,00 грн та судового збору в сумі 7099,15 грн, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині повністю.

В обґрунтування своїх доводів, відповідач зазначає про те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України місцевий господарський суд зробив неправильний висновок про те, що підстави перебування у відповідача суми авансу в розмірі 473276,40 грн відпали, взагалі не навівши норм права, на підставі яких зроблено такий висновок.

Надаючи оцінку цим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторонам (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 631 ЦК України та ч. 7 ст. 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Отже, припинення строку дії Договору не свідчить ані про його припинення, а ні про припинення зобов`язань за ним, а тому не означає звільнення боржника від виконання обов`язку в натурі, оскільки кредитор має право вимагати виконання обов`язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов`язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами для його виконання (аналогічна правова позиція викладена в листі Верховного Суду України від 01.04.2014 «Аналіз практики застосування судами ст. 16 ЦК України та постанові Вищого господарського суду України від 24.01.2017 по справі № 910/11087/15).

З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що після закінчення стоку дії укладеного між сторонами Договору можливість виконання відповідачем робіт за цим Договором та їх прийняття позивачем залишається, тобто не припиняються зобов`язання сторін за Договором.

Висновок місцевого господарського суду про те, що строк укладеного між сторонами по даній справі Договору закінчився 15.12.2022, а відповідно у сторін не виникають обов`язки щодо його виконання, суперечить вказаним вище висновкам, а тому є неправильним.

Проте, колегія суддів враховує, що 01.12.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією № 01/12/22 про усунення порушень його прав (а. с. 109-110 т 1).

У відповідності з ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

У зв`язку із порушенням умов договору (строку виготовлення та передачі товару замовнику), листом від 29.12.2022 № 29/12/22 позивач повідомив відповідача про відмову від Договору від 15.12.2021 № 0108/2021 та вимагав повернути сплачені ним грошові кошти у сумі 473276,40 грн протягом 10 календарних днів (а. с. 114 т 1). Лист отриманий відповідачем 02.01.2023, кошти відповідачем не повернені. Підстави перебування у відповідача авансу у сумі 473276,40 грн відпали.

При цьому, колегія суддів зауважує, що мотиви відмови від Договору не відповідають обставинам справи, про що йшлося вище, оскільки прострочення виконання робіт з боку відповідача, як підрядника, відбулася внаслідок прострочення кредитора.

В той же час вказаний лист позивача містить в собі вимогу про відмову від Договору, що відповідає змісту ч. 4 ст. 849 ЦК України, згідно якої замовник вправі у будь-який момент до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, з припиненням дії Договору грошова сума (30% ціни Договору), перерахована позивачем на виконання 1 етапу виконання робіт, в якості авансового платежу, втратила ознаку авансу та стала майном (грошовими коштами), набутими виконавцем без достатньої правової підстави.

Відповідно, застосування судом першої інстанції приписів частин 1, 2 ст. 1212 ЦК України є правомірним, оскільки відповідач, в силу Закону, зобов`язаний повернути майно (грошові кошти), зокрема, тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Одностороння відмова від договору на підставі ст. 849 ЦК Україна або його припинення у зв`язку із закінченням строку на який він укладався, у розумінні ст. 1212 ЦК України, не спростовує факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, а лише підтверджує факт безпідставного збереження майна у зв`язку із відсутністю (припиненням) правової підстави, на якій майно набувалося, та яка згодом відпала.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту його майнових прав та інтересів не суперечить та відповідає принципам цивільного законодавства, вимогам справедливості, сумлінності, розумності.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми авансового платежу 473276,40 грн (30% ціни Договору).

Доводи апеляційної скарги відповідача про не здійснення місцевим господарським судом оцінки наданим відповідачем доказам виконання договірних зобов`язань, на суму 472096,39 грн, що не заперечує позивач та підтверджено оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201, калькуляцією витрат на підготовку виробництва та чорнову обробку деталей станом на 01.02.2023, колегія суддів відхиляє, оскільки, як вже зазначалося вище, без надання замовником вихідних даних, виконавець не мав права приступати до виконання робіт, з приводу чого і виник спір по даній справі. При цьому, витрачена відповідачем сума 472096,39 грн на підготовку та чорнову обробку деталей на виріб, не може бути врахована при поверненні авансу, оскільки виконання робіт на цю суму відповідачем не узгоджене з позивачем у зв`язку з ненаданням позивачем (замовником) відповідачу (підряднику) технічної документації, необхідної для виконання будь-яких робіт за Договором.

Даним обставинам надана оцінка при дослідженні доводів апеляційної скарги позивача.

На думку колегії суддів, вище встановлені обставини є визначальними при вирішенні даної справи та є достатніми при оцінці інших доводів апеляційної скарги.

5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних вище обставин, апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

6. Розподіл судового збору.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Приватного підприємства «Полімер-Гарант» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод технологічного оснащення «Утьос» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 по справі № 904/403/23 залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21.11.2023.

Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков

Судді:Т.А. Верхогляд

О.Г. Іванов